Результати допплерографічного дослідження судин кульшового суглоба у хворих на асептичний некроз голівки стегнової кістки Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Op^rnaAb^ досл^дження I Original Researches

хворих, задовiльний — у 7 (29,17 %) хворих. Незадовшь-них результата не було.

Оцiнка результатiв проводиться до 6 мюящв, вiд 6 мь сяцiв до 1 року та тсля 1 року з моменту операци. Повна консолiдацiя перелому в строк 1 рж тсля травми була виявлена у вах пацieнтiв, незрощень не вiдмiчено. 1н-фекцiйних ускладнень не було. Середнш об'ем руив у строк 1 рж пiсля операци становив 115° (80—145°), до-брi та вщмшт результати згщно з Neer-score становили 100 %.

При застосуваннi ранньо! стабiлiзацii фрагмента за допомогою методик блокуючого остеосинтезу процеси реабштаци хворих проходили бшьш жваво, термiн пере-бування у стацiонарi скорочувався до 12—14 дiб.

Наш досвiд застосування блокуючого штрамедуляр-ного остеосинтезу для лiкування переломiв дистального вiддiлу стегна показав високий процент добрих та вщ-мшних результатiв та, на наш погляд, може бути методом вибору в лiкуваннi таких переломiв.

Висновки

1. 1нтрамедулярний остеосинтез ретроградними бло-куючими стрижнями показаний для поза- та внутрш-ньосуглобових переломiв дистального вщдшу стегново! кiстки. Блокуючi стрижш вводиться без втручання в мюце перелому з мiнiмальною травматизацieю м'яких тканин.

2. Метод забезпечуе стабiльну фжсацш, дозволяе ранню мобiлiзацiю суглоба та ранню функцiю з наван-таженням, що призводить до додатково! компреси та мь крорухомостi зони перелому та сприятливо впливае на зростання уламюв.

3. Використовуванi iмпланти повинш мати максимально дистальне положення отворiв, можливiсть про-ведення компресшних болтiв-стяжок.

4. При переломах дистального епiметафiза стегново! кiстки iнтрамедулярний компресшний остеосинтез показаний у випадках можливост «переводу» переломiв

Голка Г.Г., Гримайло Н.С., Литовченко В.А., Григорук В.В. Харьковский национальный медицинский университет Коммунальное учреждение здравоохранения «Областная клиническая больница — Центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф», г. Харьков

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНОГО БЛОКИРУЮЩЕГО ОСТЕОСИНТЕЗА ПРИ ЛЕЧЕНИИ ОКОЛО-И ВНУТРИСУСТАВНЫХ ПЕРЕЛОМОВ ДИСТАЛЬНОГО ОТДЕЛА БЕДРЕННОЙ КОСТИ

Резюме. Блокирующий остеосинтез при лечении около-и внутрисуставных переломов дистального отдела бедренной кости позволяет в более ранние сроки активизировать больных. Обосновано применение блокирующего остеосин-теза для оптимизации консолидации.

Ключевые слова: блокирующий интрамедуллярный остеосинтез, дистальный отдел бедренной кости.

типу С1 у перелом типу А шляxом остеосинтезу дистального епiметафiза болтами-стяжками з вщновленням

анатомй' суглобово! поверxнi.

Список л^ератури

1. Виноградский А.Е. Закрытый интрамедуллярный остеосинтез в лечении переломов дистального отдела бедренной кости [Текст] / А.Е. Виноградский, А.Н. Челноков//Травма. — 2007. — T. S,№ 1. — С. 93-97.

2. Гиршин С.Г. Клинические лекции по неотложной травматологии. — М.: Издательский дом Азбука, 2004. — 544 с.

3. Гиршин С.Г., Лазишвили Г.Д. Коленный сустав (повреждение и болевые синдромы). — М.: НЦССХ им. А.Н. Бакулева РАМН, 2007. — 352 с.

4. Денисюк Б.С., Касянчук В.М., Златiв В.П. Стабыьно-функцюнальний остеосинтез в лтуванш дiафiзарних переломiв стегново1 шстки// Тези доповiдейXIV зЪду ортопедiв-травматологiв Украти, 21—23 вересня. Одеса, 2006. — С. 1S.

5. Ситник А.А. Интрамедуллярный блокируемый ос-теосинтез длинных трубчатых костей. Современный уровень развития // Медицинский журнал. — 2007. — № 4. — С. 22-25.

6. Травматология и ортопедия: Руководство для врачей / Под ред. Н.В. Корнилова: В 4 томах. — СПб.: Гиппократ, 2004. — Т. 3: Травмы и заболевания нижней конечности / Под ред. Н.В. Корнилова и Э.Г. Гряз-нухина. —СПб.: Гиппократ, 2006. — S96с.

7. Cherkes-Zade' D., Monesi М., Causero A., Marcolini М. Хирургическое лечение переломов дистального отдела бедренной кости с использованием системы LISS // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. — 2003. — № 3. — С. 36-42.

S. Rademakers M.V, Gino M.M. Marti R.K. Intra-Articular Fractures of the Distal Femur // J. Orthop. Trauma. — 2004. — Vol. 1S. — P. 213-219.

Отримано 04.04.11 □

Golka G.G., Grymaylo M.S., Lytovchenko V.O., Grygoruk V.V.

Kharkiv National Medical University

MIHC «Regional Clinical Hospital — Center of Emergency

Medicine and Disaster Medicine», Kharkiv, Ukraine

USE OF INTRAMEDULLARY INTERLOCKING OSTEOSYNTHESIS IN TREATMENT OF JUXTA-AND INTRAARTICULAR FRACTURES OF DISTAL FEMUR

Summary. Interlocking osteosynthesis in treatment of juxta-and intraarticular fractures of distal femur enables to activate patients in earlier terms. There was based the use of interlocking osteosynthesis for optimization of consolidation.

Key words: intramedullary interlocking osteosynthesis, distal femur.

|Оригинальн\ досл\дження

Originаl Researches

УДК 616.71-001.5-089.84:615.465

ГЕРЦЕН Г.1., Б1ЛОНОЖК1Н Г.Г., ОСТАПЧУК Р.М.

Нацюнальна медична академя пслядипломно! освти ¡м. П.Л. Шупика, м. Ки!в

лкування та ка1н1чн! резулыати остеосинтезу навколо- та внутршньосуглобових перелом1в юсток традицмними ¡мплантатами та зустр1чно-компресуючими гвинтами

Резюме. У робот подана конструкция зустpiчно-компpесуючиx гвинлв для остеосинтезу навколо- та внутр0ньосуглобовихпеpеломiв ксток. Гвинти виконують зустpiчну компресю ксткових уламкв за рахунок наявност двох piзьб з piзним дiаметpом та piзним кроком. Результати клнчного застосування зустpiчно-компресуючих гвинлв у 328 пацент з навколо- та внутpiшньосуглобовими переломами ксток дозволяють позитивно оцнити ефективнсть таких ¡мплантатв.

Ключов! слова: навколо- та внутpiшньосуглобовi переломи, остеосинтез, зустpiчно-компpесуючi гвинти.

Вступ

Навколо- та внугрiшньосуглобовi переломи исток належать до числа поширених пошкоджень у людей рiз-них вжових груп, частота к, за даними авторiв, досягае 25—40 % [3, 7, 8]. У багатьох пащенлв принципи лжуван-ня таких пошкоджень (точна репозиция та рання функщя) можуть бути забезпечеш тшьки за допомогою оперативного лжування — остеосинтезу, однак при цьому частота ускладнень досягае 6—8 %, з них найбшьш часто спостерь гаються злам та мпращя iмплантатiв, вторинне змiщення юсткових уламкiв, посттравматичнi деформаци, псевдо-артрози, остеоартроз [1, 2, 5, 6].

В ортопедо-травматолопчнш практицi для остеосинтезу навколо- та внутршньосуглобових переломiв кiсток широко застосовуються традицiйнi спонгюзш, корти-кальнi, мапеолярнi гвинти системи АО.

Недолжом традицiйних спонгiозних гвинпв, що за-стосовують як компресшш для остеосинтезу юсткових уламюв, е однонаправлешсть компреси вщ дистального уламку до проксимального. Однонаправленiсть компреси не завжди кпiнiчно доцшьна, а компресуючий та фж-суючий ефект обмежеш. Так, застосування традицiйних спонгюзних гвинтiв дiаметром 6,5 мм системи АО дозво-ляе досягти сили компреси фрагментiв у межах 2 тисяч Н (4). Збшьшення сили компреси фрагментiв вище за 2 ти-сячi Н у дшянщ контакту головки гвинта з юсткою, при-зводить до руйнування юркового шару кiстки, губчато! частини юстки по дiаметру каналу, створеного свердлом, мечиком i самим гвинтом, що в результата призводить до нестабшьноста остеосинтезу.

Тому у хворих iз навколо- та внутрiшньосуглобовими переломами исток виникла необхiднiсть застосування для остеосинтезу гвинлв, конструкцiя яких усувае вщ-

мiченi недолiки традицiйних спонгiозних гвинлв системи АО.

Мета дослдження — пщвищити ефективнiсть лжу-вання навколо- та внутршньосуглобових переломiв юс-ток шляхом розробки й застосування для металоостео-синтезу зустрiчно-компресуючих гвинтiв.

Матер\ал \ методи досл\дження

Для остеосинтезу навколо- та внутршньосуглобових переломiв юсток нами удосконалена та створена конструкция зустрiчно-компресуючих гвинтiв iз двома рiзьбами рiз-ного диаметра (декпарацiйний патент Укра!ни на корисну модель № 6346 вщ 16.05.2005 року): у частит гвинта пщ головкою дiаметр рiзьби 6,5 мм, на протилежнш части-нi гвинта — 4,5 мм. Довжина кожно! рiзьби коливаеться в межах вщ 5,0 до 30,0 мм. Тшо гвинта довжиною вщ 9,0 до 37 мм та дiаметром 4,0 мм, розташоване м1ж двома рiзьба-ми, не мае рiзьби. До комплекту для остеосинтезу входять гвинти довжиною вщ 30 до 100 мм. Гвинти виготовлеш з титанового сплаву ВТ 16, де основою е титан.

Ктшчш спостереження охоплюють пацiентiв рiзних вiкових груп iз навколо- та внутршньосуглобовими переломами кiсток, яким виконаний остеосинтез рiзними iмплантатами за перюд вiд 2003 до 2009 року. Всього пщ спостереженням знаходилось 328 хворих iз навколо- та внутршньосуглобовими переломами юсток, яким ви-конувались рiзнi варiанти металоостеосинтезу залежно вщ локапiзацii, характеру перелому за класифжащею АО, статi, вiку. З 328 пащенпв жiнок було 129, чоловшв — 199; жiнок вжом 20—29 рокiв — 8; 30—39 роюв — 17; 40—49 ро-кiв — 41; 50—59 роюв — 31; 60—69 рокiв — 18; 70 роюв та старших — 14; чоловтв вiком 20—29 роюв — 33; 30—39 роюв — 59; 40-49 роюв — 48; 50-59 роюв — 42; 60-69 ро-

Орипнальы досл1дження / Ог1д1па! РезеагсИез

юв — 14; 70 рокiв та старших — 3. Переломи проксимального вщцшу плечово! кiстки спостертались у 24 випадках; дистального вщщлу плечово! юстки — у 23; проксимального вщщлу кiсток передптччя — у 14; дистального вщ-д1лу юсток передпл!ччя — у 16; проксимального вщщлу стегново! юстки — у 77; дистального вщщлу стегново! кiстки — у 28; проксимального вщщлу кiсток гомiлки — у 29; дистального вщдшу исток гомшки — у 117. Бшьше навколо- та внутрiшньосуглобових переломiв исток спо-стерiгалось у чоловiкiв, н1ж у жшок. Як у чоловтв, так i у жшок бшьш поширенi переломи нижн1х кiнцiвок, шж переломи верхн1х кiнцiвок. Домiнуючу частину уйх на-вколо- та внутршньосуглобових переломiв юсток ста-новили переломи дистального вщщлу кiсток гом1лки та проксимального вщщлу стегново! кiстки. Згщно з класи-фiкацiею АО навколо- та внутрiшньосуглобовi переломи кiсток типу А спостертались у 90 випадках, внутршньо-суглобовi переломи «прост» типу В — у 163, уламковi та багатоуламковi типу С — у 75 випадках. Пащенти умовно розподiленi нами на 2 групи: пiсля трацицiйного остео-синтезу вщокремлеш у першу групу, а тсля остеосинте-зу зустрiчно-компресуючими гвинтами та пластинами iз зустрiчно-компресуючими гвинтами — у другу групу. У пащента, як! перебували пщ спостереженням, при на-вколо- та внутрiшньосуглобових переломах юсток верхних та нижнiх юнщвок трацицiйний остеосинтез (гвинтами системи АО та пластинами з гвинтами) виконаний у 256 випадках (78,05 %), остеосинтез зусщчно-компресую-чими гвинтами — у 72 випадках (21,95 %). Серед хворих, яким проведений традицшний остеосинтез, у 15 спостерь гались переломи проксимального вiццiлу плечово! юстки; у 17 — дистального вщщлу плечово! к!стки; у 10 — проксимального вщщлу юсток передптччя; у 15 — дистального вщщлу к!сток передплiччя; у 63 — проксимального вщщлу стегново! юстки; у 19 — дистального вщщлу стегново! юстки; у 14 — проксимального вщщлу великогомшково! юстки; у 103 — дистального вщщлу юсток гомшки. 1з за-гального перел!ку хворих iз традицiйним остеосинтезом остеосинтез гвинтами (спонгюзними, кортикальними, молеолярними) виконаний у 102 пащента (31,09 %); пластинами (прямими, Ь-, T-подiбними, кутопод!бни-ми) зi спонгiозними гвинтами виконаний у 154 пащенлв (46,95 %); зусщчно-компресуючими гвинтами — у 30 (9,15 %); пластинами з зусщчно-компресуючими гвинтами — у 42 пащенлв (12,8 %). Вибiр показань до способу традицшного остеосинтезу при навколо- та внутршньо-суглобових переломах юсток здшснювався на основi кла-сифжацц АО.

Остеосинтез навколо- та внутршньосуглобових пере-ломiв кiсток зустрiчно-компресуючими гвинтами та пластинами виконаний у 72 випадках (21,95 %), у тому числ! при переломах проксимального вщщлу плечово! юстки — у 9; дистального вщщлу плечово! юстки — у 6; проксимального вщщлу стегново! юстки — у 14; дистального вщщлу стегново! юстки — у 9; проксимального вщщлу юсток пе-редпл!ччя — у 4; дистального вщдшу юсток передплiччя — в 1; проксимального вщщлу великогомшково! юстки — у 15; дистального вщщлу гомшки — у 14. Показаннями до остеосинтезу зусщчно-компресуючими гвинтами були

навколо- та внутрiшньосуглобовi переломи юсток титв А та В за класифжащею АО, а пластинами з зусщчно-комп-ресуючими гвинтами — переломи типу С.

Результати та Тх обговорення

Ощнка вщдалених результата проводилась диферен-цшовано з урахуванням характеру та давност травми, наявност ускладнень, обумовлених тяжкiстю переломiв, помилками та ускладненнями, допущеними в лжуван-нi хворих до госттал!заци. В основу оцiнки результатiв лжування переломiв та !х наслiдкiв лягли суб'ективш та об'ективнi данi, отримаш пщ час обстеження хворих, а та-кож данi амбулаторних карт, матерiали МСЕК.

Вивчення вщдалених результата проводилось згщно зi стандартами ощнки якостi лiкування пошкоджень та за-хворювань органiв опори та руху, затверджених наказом Мiнiстерства охорони здоров'я Укра!ни вщ 3.03.1994 р. № 44, у термш вщ 1 до 5 роюв пiсля оперативного втручан-ня, а також на пiдставi клiнiко-рентгенологiчно! схеми, що включала визначення 7 тестiв: власна ощнка результату пащентом, наявнiсть консолщаци перелому та бю-механiчних порушень, довжина кiнцiвки, нейротрофiчнi порушення, амплпуда рухiв у пошкодженому суглобi, опороспроможшсть i функция кiнцiвки, професiйна реа-бiлiтацiя пацiентiв. Кожен iз наведених тестiв оцiнювали в балах вщ 1 до 3. До добрих результатiв зараховували суму балiв 21—17, задовшьному — 16—11, сума балiв менше нiж 10 характеризувала незадовшьний результат.

У динамiцi спостереження пащенлв вщдалеш результати остеосинтезу навколо- та внутршньосуглобових пе-реломiв юсток у строки вщ 1 до 3 роюв iз 328 пащенлв ви-вченi у 284. 1з загально! кiлькостi пацiентiв, у яких вивченi вiдцаленi результати, остеосинтез гвинтами АО (спонгюз-ними, кортикальними, малеолярними) виконаний у 101 випадку, пластинами зi спонгiозними та кортикальними гвинтами АО — у 115, зустрiчно-компресуючими гвинтами — у 28, пластинами з зусщчно-компресуючими та кортикальними гвинтами — у 40.

Добрi клiнiко-рентгенологiчнi вщдалеш результати тсля остеосинтезу навколо - та внутршньосуглобових пе-реломiв юсток гвинтами АО, пластинами iз спонгюзними та кортикальними гвинтами АО отримат у 132 випадках (61,2 ± 4,5 %), задовшьт — у 69 (31,9 ± 4,3 %), незадовшь-нi — у 15 (6,9 ± 2,4 %). При добрих результатах встановле-на консолщащя переломiв к!сток, вiдновлення функщо-нальних порушень, пацiенти були реабiлiтованi.

Шсля остеосинтезу в пацiентiв iз задовшьними результатами вiдмiчалась консолидация переломiв кiсток, але зберiгались анатомiчнi або функщональт порушення. Серед анатомiчних порушень виявлет консолiдованi у неправильному положент переломи кiсток та посттрав-матичт деформаци (9 пацiентiв); серед функщональних порушень — контрактури, гшотрофи м'яз!в, кульгавiсть (12 пацiентiв), нейродистрофiчний синдром (6 пащенлв). Пащенти !з задовшьними результатами були повшстю реабiлiтованi. Незадовшьт результати остеосинтезу гвинтами АО, пластинами з! спонгюзними та кортикальними гвинтами АО виникали з причин ускладнень, а саме мь граци, зламу !мплантата (гвинта, пластин), вторинного

Орипнальы досл1дження / Original Researches

змiщення юсткових уламкiв, появи посттравматичних деформацш (3 пацiенти) та псевдоартрозiв (3 пащенти). У 2 пацiентiв незадовшьт результати були зумовленi пост-травматичним асептичним некрозом головки плечово! юстки.

Аналiз вiддалених результатiв у хворих iз навколо- та внугрiшньосуглобовими переломами исток тсля ос-теосинтезу зустрiчно-компресуючими гвинтами, пластинами з зус^чно-компресуючими та кортикальними гвинтами показав, що поряд iз добрими (49 випадюв; 72,1 ± 5,4 %) та задовшьними (17 випадкiв; 25,0 ± 5,3 %) результатами було 2 випадки (2,9 ± 2,0 %) iз незадов1ль-ними результатами, через ускладнення — виникнення асептичного некрозу головки плечово! та стегново! кусток. При цьому якщо порiвняльний статистичний ана-лiз зiставлення числа добрих та задов1льних результатiв в обох групах пацiентiв не показав вiроriдних вiдмiнностей (р > 00,5), то число незадовшьних результатiв було вь рогiдно меншим (р < 00,5) у груш пащенпв, у яких для остеосинтезу використовувались зустрiчно-компресуючi гвинти та пластини з зустрiчно-компресуючими та кор-тикальними гвинтами.

Висновки

1. У пацiентiв iз навколо- та внугрiшньосуглобовими переломами юсток при застосуваннi традицiйних спосо-бiв остеосинтезу виявлено добрi клшко-рентгенолопчш результати у 71 випадку (61,2 ± 4,5 %), задовiльнi — у 27 (31,9 ± 4,3 %), незадовшьш — у 8 (6,9 ± 2,4 %). Основними причинами незадовшьних результата традицшного остеосинтезу була миращя та злам iмплантатiв, унаслщок чого виникали вторинш змiщення юсткових вщламюв, дефор-маци кiсток та псевдоартрози.

2. Показаннями до застосування зустрiчно-компресу-ючих гвинта для остеосинтезу навколо- та внутршньо-суглобових переломiв кусток е переломи груп А та В за класифжащею АО. При переломах групи С показане !х використання з пластинами.

3. При навколо- та внутршньосутлобових переломах юсток остеосинтез зустрiчно-компресуючими гвинтами та зустрiчно-компресуючими гвинтами разом iз пласти-

Герцен Г.И., Белоножкин Г.Г., Остапчук Р.Н. Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, г. Киев

лечение и клинические результаты остео-синтеза около- и внутрисуставных переломов костей традиционными имплантатами и встречно-компрессирующими винтами

Резюме. В работе представлена новая конструкция встречно-компрессирующих винтов для остеосинтеза около- и внутрисуставных переломов костей. Винты выполняют встречную компрессию костных отломков за счет наличия на концах резьб с различным диаметром и различным шагом. Результаты клинического применения встречно-компресси-рующих винтов у 328 пациентов с около- и внутрисуставными переломами костей позволяют положительно оценить эффективность таких имплантатов.

Ключевые слова: около- и внутрисуставные переломы, остеосинтез, встречно-компрессирующие винты.

нами надае можливють знизити розвиток ускладнень,

пщвищити ефектившсть лiкування, досягнути добрих

вщдалених результата у 70,2 % випадюв, задовшьних — у

29,8 %, незадовшьних — у 2,9 %.

список л\тератури

1. Анкин Л.Н. Осложнения и ошибки при хирургическом лечении переломов /Л.Н. Анкин, В. Толдис, М. Полулях// Респ. межвед. сб. «Ортопедия, травматология и протезирование». — К.: Здоров'я. — 2003. — № 22. — С. 77-80.

2. Ванхальский С.Б. Гнойно-некротические осложнения после погружного и наружного остеосинтеза переломов / С.Б. Ванхальский, М.А. Северинцев, А.Н. Александров // Матершли наук.-практ. конф. з мiжнар. учас-тю, присв. 25рччю каф. травматологи i вертебрологи ХаршвськоИ медичноИ академн тслядипломноИ освти. — Харшв, 2003. — С. 228-231.

3. Корнилов Н.В. Травматология и ортопедия / Н.В. Корнилов. — Санкт-Петербург, 2005. — Т. 2. — С. 7-17.

4. Мюллер М. Руководство по внутреннему остеосинтезу /М. Мюллер, М. Алльговер, Р. Шнейдер. — Спрингер-Верлаг, 2006. — 750 с.

5. Ролк О.В. Незрощення довгих шсток (анал1з, факто-ри ризику, лкувальна тактика) / О.В. Ролк, 1.А За-саднюк // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2005. — № 2. — С. 61-65.

6. Сафранюк В.М. Ускладнення при нашстковому остео-синте.^ переломiв довгих шсток i ключищ /В.М. Сафранюк, Д.В. Власов, В.В. Стельмах // Травма. — 2005. — Т. 6, № 2. — С. 149-153.

7. Шестерня Н.А. Современные аспекты лечения внутри-и околосуставных переломов / Н.А. Шестерня // Медицина и здравоохранение. — Москва, 2009. — Вып. 2. — 83 с.

8. Яременко Д.А. Внутрисуставные повреждения нижних конечностей как причины стойкой утраты трудоспособности / Д.А. Яременко, Е.Г. Шевченко, В.Б. Таршис // Ортопедия, травматология и протезирование. — 1996. — Приложение. — С. 46-47.

Отримано 15.04.11 □

Gertsen G.I., Bilonozhkin G.G., OstapchukR.M. National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupik, Kyiv, Ukraine

TREATMENT AND CLINICAL RESULTS OF OSTEOSYNTHESIS OF PARA- AND INTRAARTICULAR FRACTURES OF BONES WITH TRADITIONAL IMPLANTS AND COUNTER COMPRESSION SCREWS

Summary. The article considers new construction of counter compression screws for osteosynthesis of para-intraarticular bone fractures. Screws perform counter compression ofbone fragments by means of threads with different diameters and different screw pitches on the ends. Results of clinical application of counter compression screws in 328 patients with para-intraarticular fractures of bones enable to estimate positively the efficiency of such implants.

Key words: para-intraarticular fractures, osteosynthesis, counter compression screws.