CC BY
19
|Л\карю, що практикуе
To Generаl Practitioner
УДК 616.71-001.5-003.9-089.2:612.753-053.2
КАМ1НСКАЯ М.О., Д1ГТЯР В.А., ХАРИТОНЮКЛ.М., САДОВЕНКО О.Г. ДЗ «Днпропетровська медична академ/я»
ЛкУВАННЯ ПОСТТРАВМАТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ РЕПАРАТИВНО! РЕГЕНЕРАЦИ ПЕРЕЛОМ1В ЮСТОК У Д|ТЕЙ
Резюме. Проведено пор/вняльний анал/з лкування порушень репаративноI регенерацИ юсткових уламюв при переломах у двох групах (контрольнй — 42 хворих та основнй — 64 хворих), який показав, що засто-сування розробленого способу стимуляцИ консолдацн юсткових уламюв позитивно впливае на процес регенерацИ та створюе оптимальн/ умови для загоення перелому. Використання розробленого нами способу стимуляцИ консолдацн юсткових уламюв при переломах дозволяв отримати добр/ / задов/льн/ резуль-тати у 95,31 %.
Ключов! слова: пов/льна консол/дац/я, порушення репаративноI регенерацИ', л/кування.
Безупинний техшчний прогрес, збшьшення кшькосп транспорту i масштаби сучасного бущвництва висот-них будинюв збшьшили кшьюсть постраждалих дiтей. У теперiшнiй час мае мюце зростання дитячого травматизму та тяжкосп травми, що призводить до збшьшення кшькосп переломiв iз порушенням репаративно! регенераци (ПРР) юсткових уламюв. Частота розвитку повшьно! консолщащ! (ПК) юсткових уламюв у дней за даними лггератури коливаеться вщ 2,5 до 18 %, а формування хибного су-глоба становить 44,6 % вщ усiх незрощень юсток [1, 2, 5]. Залишаеться дискутабельним питания вибору лжувально! тактики у дней при ПК юсткових уламюв.
Консервативне лжування сприяе повному загоенню перелому лише у 70 % випадкiв, навпъ коли пщ час репозици досягаеться анатомiчне зiставления кiсткових уламюв i стаб1льна фiксацiя ушкоджено! кiнцiвки на пев-ний строк подовжуе строки остаточного видужування цих хворих [4, 7].
Значш досягнення у питаннях застосування мрурпчних методов корекци при ПК юсткових уламюв при переломах (система АО, позавогнищевий остеосинтез апаратами зовтшньо! фжсаци, блокуючий iитрамедупярний остеосинтез i т.д.), але недол1ком цих методов е додаткова травматизац1я судинного русла ушкоджено! кшц1вки, що викликае порушення кровооб1гу в дшянщ регенерату [3, 6, 8].
Для лжування ПРР юсток застосовують юсткову пластику, використовуючи авто-, алотранспланта-ти, демшерашзовану юсткову тканину [5]. Але процеси юсткоутворення i перебудови юстково! структури при рiзних варiантах авто- i алопластики перебiгають досить довгостроково i перевищують середнi строки зрощення юсткових упамкiв при переломi вщповщно! локапiзацi! в 2—2,5 раза.
Таким чином, на сьогодш вiдсутнi методи лжування ПК юсткових уламюв, яю б повною мiрою вщповщали
вимогам сучасно! практично! медицини, а юнукта загальноприйиятi методи мають iстотнi недолжи i не завж-ди забезпечують позитивний результат.
Мета дослщження — покращення результатiв лiкувания дней iз пов1льною консолiдацiею кiсткових уламюв при переломах шляхом обГрунтування оптимально! лжувально! тактики та розробки способу стимулящ! загоення переломiв кiсток на основi вивчення патогенетичних закономiрностей перебпу репаративно! регенерацИ.
Матер\ал \ методи
За останш 5 рокiв на обстеженш та лiкуваннi в ортопедо-травматолопчному вiддiленнi ОДКЛ знаходи-лися 2034 пащенти з переломами трубчастих юсток. Порушення репаративно! регенераци юсток вщзначалося у 106 (5,2 %) серед ус1х пацiентiв з переломами трубчастих юсток. Вони були розподшеш на двi групи:
1. Контрольна група — 42 пацiенти лiкувалися традицiйними способами (отримували препарати кальщю i фiзiотерапевтичне лiкування).
2. Основна група — 64 хворi лжувалися за розро-бленим способом стимуляци консолiдацi! кiсткових уламкiв.
В обох групах лiкування пацiентiв проводили, коли положення вщламюв було задовiльним i строки консолiдацi! перевищували фiзiологiчнi — 2 або бiльше тижшв. За всiма клiнiчними, лабораторними, променевими та статистичними показниками групи були щентичш. У контрольнiй групi хлопчики стано-вили 66,7 %, дiвчатка — 33,3 %, а в основнш — 65,6 % i 34,4 % вiдповiдно. Вiк хворих контрольно! й основно! групи варшвав вiд 4 до 17 роюв, переважали дiти вiком 13—17 роюв: у контрольнш групi — 25 (59,5 %), а в основнш — 39 (60,9 %). У жоднш iз груп дiтей вшзм 0—3
Лкарю, що практикуе / To General Practitioner
роки ПК юсткових уламюв не виявлено, тому ця вжова група пiд нашим наглядом не спостер^алась. Серед 42 пацieнтiв контрольно! групи ПК кiсткових уламкiв розвилася в дiафiзi променево! кiстки — у 7 (16,67 %), дiафiзi лжтьово! кiстки — у 15 (35,71 %), ключищ — у 1 (2,38 %), дiафiзi плечово! кiстки — у 2 (4,76 %), дiафiзi великогомшково! кiстки — у 12 (28,57 %), дiафiзi стегново! юсти — у 5 (11,91 %). Серед 64 пащеплв основно! групи повшьна консолiдацiя локалiзувалася в дiафiзi променево! кiстки у 14 (21,87 %), дiафiзi лiктьово! кiстки — у 17 (26,56 %), ключищ — у 2 (3,13 %), дiафiзi плечово! юсти — у 4 (6,25 %), дiафiзi великогомшково! юстки — у 21 (32,81 %), дiафiзi стегново! кiстки — у 6 (9,37 %).
Перша група пащеплв (контрольна) отримувала лiкування традицiйними способами, що включало: ме-дикаментозне та фiзiотерапевтичне лiкування в умовах гшсово! iммобiлiзацi!. У медикаментозному комплексi лiкування використовували препарати кальцимiн i осте-огенон протягом одного мiсяця залежно вiд вiку. Меди-каментозне лiкування проводили на фонi обов'язкового контролю рiвня кальцiю в плазмi кровi i сечi 1 раз протягом 14 дiб. Одночасно з використанням медикаментозно! терап!! хворим призначався курс магштотерапи на апаратi ПДМТ, частота 50—100 ГЦ, тривалють 10 хви-лин. У даному режимi проводилося 10 сеансiв. З використанням описаного методу пролжовано 42 дитини. Середш строки консолiдацi! юсткових уламюв понад фiзiологiчнi становили 6—8 тижшв. Формування хибно-го суглоба виявлене в 7 (16,67 %) пащентав, яким було виконано х1рурпчне лiкування.
В основнiй групi хворих лiкування проводили за розробленим способом (декларацшний патент Укра!ни № 67601 А), а саме: тсля асептично! обробки шкiри розчином 70° спирту в дшянщ проекци перелому, вщступивши на 1 см вiд нього, ш'екцшною голкою дiаметром 0,8 мм перпендикулярно до ос кiстки про-колюють м'якi тканини й оюстя до вiдчуття упору в юстку. Потiм змiнюють кут нахилу до 45° i просувають у напрямку до перелому на 0,8—1,0 см та за допомо-гою шприца вводять даларпн у дозi 20 мг/кг маси тша. Курс лiкування проводили протягом 10 днiв на фош триваючо! гiпсово! фiксацi! кшщвки. З використанням даного способу пролжовано 64 пацiенти. Середнi строки консолщац!! понад фiзiологiчнi становили 4—6 тижшв. Формування хибного суглоба виявлено у 3 (4,69%) пащеплв, яким були застосованi оперативш втручання, що вiрогiдно менше, н1ж у контрольнiй групi хворих.
Результати досл1джень та ix обговорення
В основу комплексно! ощнки результaтiв лiкування дiтей i3 ПК кiсткових уламюв при переломах покладенi критер!!, засноваш на строках анатомiчного i функщонального вiдновлення ушкоджено! кiнцiвки.
Пiд анатомiчним в1дновленням мають на увазi зро-щення уламкiв сегмента кiнцiвки, вщсутшсть вкоро-чення i деформацй'. Критерiями консолщац!! кiсткових уламкiв вважають зникнення болю в дшянщ перелому при навантаженш, зменшення набряку i вщсутшсть патолопчно! рухливостi пiсля зняття iммобiлiзацi!, а на рентгенограмах визначають: зрощення уламкiв, розмитiсть контурiв кiнцiв уламюв з ущiльненням i вiдсутнiстю щшини м1ж ними, вiдновленням структури юстки i кiстково-мозкового каналу.
Функцiональне вщновлення ушкоджено! кiнцiвки оцiнювали за ступенем опороспроможностi нижньо! кiнцiвки i працездатност верхньо! кiнцiвки, а також об-сягу руив у сум1жних суглобах.
Маючи на увазi вiдсутнiсть едино! об'екгивно! системи оц1нки наслщюв лжування переломiв, за основу була взята методика ощнки анатомо-функцiональних результата лжування перелом1в довгих юсток, запропонована Н.А. Лю-бошицем, Е.Р. Матпсом i 1.Л. Шварцбергом (1980), в нашо-му модифiкованому варiантi. Було враховано десять ознак (критерив), кожна з яких оцiнюеться числовим значениям 4, 3 або 2 бали. У данш системi врахованi так! критери, як б1ль, обсяг румв у суглобах, вкорочення, деформация, атрофия, судинш порушення, патолог1чна рухомють у дшянщ перелому, рентгенолопчш дан!, функщя нижньо! кшщвки, опороспроможшсть та працездатнють верхньо! кшщвки. Для оц1нки обсягу рух1в у суглобах використано об'ективш числов1 дан1 у в1дсотках в1д показника здорово! к1нц1вки. Вкорочення сегмента, атроф1я визначаеться в сантиметрах. Показник ощнки результата лшування одер-жували шляхом дщення суми цифрових виражень критерив на кшьюсть досл1джуваних критерйв. Середне числове зна-чення результату лжування (шдекс) вщповщало визначено-му результату лiкувания. При iидексi 3,5—4,0 бала результат лжування вважаеться добрим, 2,5—3,5 бала — задовшьним, 2,5 бала i менше — незадовшьним.
Добрий результат лжування отриманий у 12 (28,57%) пащеплв контрольно! групи, у яких досягнуто повне вщновлення анатом1чно! форми i функци ушкодженого сегмента. Задовшьний результат отримано у 23 (54,76 %) дггей ще! групи. Незадов1льний результат зафжсований у 7 (16,67 %) дггей контрольно! групи (табл. 1).
Таблиця 1. Результати л1кування д1тей з повльною консолщац1ею перелом1в юсток в основнй i контрольшй групах
Результат лшування Контрольна група Основна група Bipor^rncTb вiдмiнностей
Абс. % (M ± m) Абс. % (M ± m)
Добрий 12 28,57 ± 6,97 42 65,62 ± 5,94 X2 = 13,9 р < 0,001
Задовшьний 23 54,76 ± 7,68 19 29,69 ± 5,71 X2 = 6,7 р < 0,01
Незадовтьний 7 16,67 ± 5,75 3 4,69 ± 2,64 X2 = 4,3 р < 0,05
Усього 42 100,0 64 100,0 У цшому х2 = 14,7; р < 0,001
Том 13, №2 • 2012
www.trauma.mif-ua.com
149
Лiкapю, ùo пpaктикye I To General Practitioner
Результата лжування повшьно! консолщацп переломiв KicTOK за розробленим нами способом в основнш rpyni дгтей були вiрогiдно кращими порiвняно з контролем (%2 = 14,7; р < 0,001). Зокрема, добрий результат отримано в 42 (65,62 %) випадюв, задовшьний — у 19 (29,69 %) i незадовшьний — у 3 (4,69 %) дгтей. З них у 3 хворих шсля перелому исток гомики в дшянщ дiафiза сформувався хибний су-глоб, тому в«м хворим виконаш операцп — монтаж апарату Шзарова, досягнуто зрощення перелому протягом 6 мюящв. У трьох пацieнтiв шсля перелому променево'1 истки i в одше! дитини шсля перелому плечово'1 истки в дшянщ дiафiза на контрольних рентгенограмах були вщсутш ознаки консолщацп мГж уламками, клМчно наявний больовий синдром i патологiчна рухливють у дшянщ перелому. Пащентам виконана операцiя за Беком. Результат задовшьний.
Висновок
Пор!вняльний аналiз зрощення исткових уламкiв при переломах у двох групах (контрольнш та основнш) показав, що застосування розробле-ного способу стимуляцп консолщацп исткових уламкiв позитивно впливае на процес регенерацп та створюе оптимальш умови для загоення перелому. Середнш термiн зрощення перелому исток в умовах енкефалшово! оптимiзацil був менше на 12 ± 2 тижш порГвняно з пацiентами, що лжувалися за традицiйними методиками. Використання роз-робленого нами способу стимуляцй' консолщацп исткових уламкiв при переломах дозволяе отримати добр! i задовшьш результати у 95,31 %.
Список л1тератури
1. Барков А.В. Способ стимуляции репаративной регенерации у больных с осложненными переломами бедренной кости / А.В. Барков // Травма. — 2010. — Т. 11, № 1. — С. 59-62.
Каминская М.О., Дегтяр В.А., ХаритонюкЛ.Н., Садовенко Е.Г.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия»
ЛЕЧЕНИЕ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИХ НАРУШЕНИЙ РЕПАРАТИВНОЙ РЕГЕНЕРАЦИИ ПЕРЕЛОМОВ КОСТЕЙ У ДЕТЕЙ
Резюме. Проведен сравнительный анализ лечения нарушений репаративной регенерации костных отломков при переломах в двух группах (контрольной — 42 больных и основной — 64 больных), который показал, что применение разработанного способа стимуляции консолидации костных отломков положительно влияет на процесс регенерации и создает оптимальные условия для заживления перелома. Использование разработанного нами способа стимуляции консолидации костных отломков при переломах позволяет получить хорошие и удовлетворительные результаты в 95,31 %.
Ключевые слова: замедленная консолидация, нарушение репаративной регенерации, лечение.
2. Васильев О.В. Замедленная консолидация переломов и ложные суставы костей у детей/ О.В. Васильев //Збiрник наукових праць XVзЧзду ортопедiв-травматологiв Украти. — Днтропетровськ, 2010. — С. 454.
3. Выборнов Д.Ю. Отдаленные результаты внутри-костного и накостного остеосинтеза при диа-физарных переломах длинных трубчатых костей нижних конечностей у детей / Д.Ю. Выборнов, Н.И. Тарасов, И.И. Мельцин // Материалы симпозиума детских травматологов-ортопедов России с международным участием. — Санкт-Петербург, 2008. — С. 142-143.
4. Зоря В.И. Ферментативная стимуляция остео-генеза при лечении несросшихся переломов и ложных суставов костей конечностей / В.И. Зоря, Н.В. Ярыгин, Е.Д. Склянчук // Вестник травматологии и ортопедии имени Н.Н. Приорова. —
2007. — № 2. — С. 80-85.
5. Меркулов В.Н. Проблемы остеопороза и остеопе-нии в детской травматологии / В.Н. Меркулов, Д.С. Мининков, С.С. Родионова [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. —
2008. — № 4. — С. 24-28.
6. Ruedi T.P. AO Principles of Fracture Management / T.P. Ruedi, W.M. Murphy. — New-York, 2007. — 500 p.
7. Shamenkov D.A. Effects of apolipoproteins on dalargin transport across the blood-brain barrier / D.A. Shamenkov, V.E. Petrov, R.N. Alyautdin // Bulletin of Experimental Biology and Medicine. — 2006. — Vol. 142. — P. 703-706.
8. Treatment of diaphyseal forearm fractures using tramsosseous osteosynthesis / O.V. Beydik, K.H. Lechenko, Kh. S. Karnaer, T.N. Lukpanova, D.A. Markov // Program and abstract book: 5-th Meeting of the ASAMI. International, 2008. — P.228.
Отримано 13.02.12 □
Kaminska M.O., Digtyar V.A., Harytoniuk L.M., Sadovenko O.G. Dnipropetrovsk State Medical Academy, Dnipropetrovsk, Ukraine
TREATMENT OF POSTTRAUMATIC DISORDERS OF BONE FRACTURES REPARATIVE REGENERATION IN CHILDREN
Summary. There was carried out a comparative analysis of treatment of posttraumatic reparative regeneration disturbances of bone fragments in two groups (control — 42 patients and basic — 64 patients). Its is shown that using the designed method of stimulation to bone fragments consolidation positively influences on regenerations, creates the optimum conditions for fracture healing, and enables to obtain good and satisfactory results in 95.31 % of cases.
Key words: delayed union, reparative regeneration disturbances, treatment.
