CC BY
24
I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
УДК 616.718.55
АНК1Н М.Л., ШМАГОЙ В.Л.
Нащ'ональна медична академ/я п/слядипломно! осв/ти ¡м. П.Л. Шупика, м. Ки!в
ЗНАЧИМЮТЬ ПАТОГЕНЕТИЧНОГО ПОХОДУ ТА ОБСЯГУ РЕОСТЕОСИНТЕЗУ В Л^УВАНН ПОРУШЕНЬ КОНСОЛ|ДАЦП ПЕРЕЛОМ1В Д|АФ1ЗА ЮСТОК ГОМ1ЛКИ
Резюме. Мета досл]дження: шляхом пор/вняльного анал/зу визначити ступ/нь впливу обсягу й метод/в ре-остеосинтезу на строки вдновлення працездатност/ та результативн/сть оперативного л/кування порушень зрощення перелом/в великогом/лково! к/стки.
Матерали та методи. За пер/од 2008-2013 рр. в Ортопедо-травматолопчному центрi Ки!всько! обласно! кл/н/чно! лiкарнi № 1 проходили оперативне л/кування 143 пац/енти з порушеннями зрощення к/сток гом/лки. Визначали системнi чинники порушень зрощення, проводили комплексне патогенетичне оперативне л/ку-вання. Результати лкування оцнювали як/сно й за часом вдновлення працездатностi. Пор/внювали групи пац/ент/в, що вдр/знялися за обсягом проведення реостеосинтезу.
Результати. При контрольному обстеженн пац/ент/в у строк 12 м/сяц/в п/сля реостеосинтезу в 131 пац/ента вдзначений позитивний результат зрощення перелому. У 5 пац/ент/в були ускладнення, загострення посттравматичного остеом/ел/ту. У 7 пац/ент/в проводили повторн оперативн/ втручання. При оц/нц/ результат/в л/кування за модиф/кованою шкалою Neer — Grantham — Shelton не виявлено статистично значущо! в/дм/нност/ в групах, що вдр/знялися за обсягом / методами реостеосинтезу (p = 0,997). При оц/нц терм н/в л/кування вдзначили статистично незначущ/ розб/жност/ (р = 0,631) в скороченн/ пер/оду вдновлення працездатност/ при використанн/ комб/наци метод/в реостеосинтезу /з застосуванням кютково!пластики й метод/в стимуляцИ' остеогенезу й анг/огенезу.
Ключов слова: порушення зрощення перелому, спов/льнена консолдац/я перелому, псевдоартроз вели-когом/лково! к/стки, реостеосинтез.
Вступ
Лшування дiафiзарних переломiв исток гомшки е одшею з найбшьш актуальних проблем сучасно! травматологи з причини поширеност травм нижшх кшшвок i частих незадовшьних результапв лшуван-ня [1, 9]. Питома вага дiафiзарних переломiв исток гомшки становить 17 % уах переломiв опорно-ру-хового апарату [2, 4]. Незважаючи на великий вибiр методiв лшування пошкоджень кшщвок, деформаци сегмента шсля рiзних ввддв остеосинтезу зус^ча-ються в 15,4—41,8 % пашенпв, неконсолшоваш переломи й псевдоартрози — у 25—58 % випадпв [3, 8]. За даними дослшжень, проведених у Донецькому Н11ТО в 2005—2007 роках, порушення процешв осте-орепараци спостериаються у 58,7 % хворих з травмами нижшх кшшвок, серед них у 48,7 % — сповшьне-на консолщашя, у 9,9 % — формування несправжшх суглобiв, у 3,3 % постраждалих консолщашя перелому не вшбувалися в строк, що перевищуе 1,3—1,8 року [4]. У той же час кшьысть незадовшьних резуль-тапв лшування власне несправжшх суглобiв i дефек-тiв сегментiв кiнцiвок становить, за даними рiзних авторiв, вш 14,5 до 31 %, що свшчить про складнiсть лiкування дано! патологи [1, 9].
В останш роки вщзначаеться пiдвищений iHTepec до дано! проблеми у зв'язку з появою нових сучасних методiв лшування ортопедо-травматологiчних хворих. До !х числа належить блокований iнтрамедулярний остеосинтез довгих исток, використання малошвазив-них методiв оперативного лiкування й рiзнi методики стимуляци активностi мiсцевих репаративних проце-сiв [2, 7, 9]. Незважаючи на безлiч металоконструкцiй i способiв !х застосування, на жаль, i в цих випадках спостерiгаються ускладнення у виглядi сповшьнено! консолщаци й утворення несправжшх суглобiв [4].
В останш десятилггтя бiльшiсть травматологiв, шд-ходячи до вирiшення питання порушень регенераци кiстки, використовують едамантову концепцш», за-пропоновану P.V. Giannoudis, в ll основу покладенi п'ять аспекпв, що враховуються при виборi обсягу опе-
Адреса для листування з авторами:
Анюн Микола Львович Шмагой Василь Леошдович E-mail: nsn0406@mail.ru
© Анюн М.Л., Шмагой В.Л., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
ративного лiкування: вiдновлення мехашчно1 стабть-носта, нормалiзацiя KpoBoo6iry, заповнення исткового об'ему, активiзацiя клггинно! активност та стимyляцiя мiсцевих факторiв росту [7].
З огляду на патогенетичнють проблеми порушень зрощення оперативне лшування мае бути комплек-сним. Стушнь впливу обсягу й методiв оперативного л^вання порушень зрощення переломiв на ix резуль-тативнiсть достатньою мiрою на даний момент не ви-вчений.
Мета дослщження — шляхом порiвняльного ана-лiзy визначити стyпiнь впливу обсягу й методiв реос-теосинтезу на термши вiдновлення працездатностi та результатившсть оперативного лiкyвання порушень зрощення переломiв великогомтково1 истки.
Матер1али та методи
За перiод 2008—2013 рр. в Ортопедо-травматолопч-ному центрi Ки1всько1 обласно! кшшчно1 лiкарнi № 1 (ОТЦ КОКЛ) проходили оперативне л^вання 143 пацiенти з порушеннями зрощення переломiв кусток гомiлки: зi сповтьненою консолiдацiею переломiв — 54 i з псевдоартрозами — 89 хворих. Чоловшв — 91 (63,6 %), жшок — 52 (36,4 %), вшова категорiя 22—73 роки. У вшх пацiентiв були переломи дiафiзарноl части-ни великогомтково1 кустки вщповщно до класифшаци AO/ASIF [8]: 42А2 — 14, 42А3 — 16, 42В1 — 20, 42В2 — 28, 42В3 — 32, 42С2 — 21, 42С3 — 12 (табл. 1). Пошко-дження шырних покривiв при закритих переломах були: 1С-1 — 59; 1С-2 — 17; 1С-3 — 12; 1С-4 — 8; 1С-5 — 3. Вщкрип переломи — у 44 хворих: 1О-1 — 14; 1О-2 — 12; 1О-3 — 11; 1О-4 — 7. Пошкодження сухожилково-м'язових структур за класифiкацiею АО: МТ-1 — 107; МТ-2 — 18; МТ-3 — 9; МТ-4 — 6; МТ-5 — 2; нейровас-кyлярнi пошкодження: NV- 1 — 113; NV-2 — 7; NV-3 — 16; NV-4 — 4; NV-5 — 3.
Перюд часу, що минув з моменту травми до звер-нення хворих в ОТЦ КОКЛ або до встановлення дiа-гнозу порушення зрощення, становив у середньому 5,7 ± 1,2 мiсяця (з дiагнозом «сповтьнена консолща-щя» — 4,2 ± 1,1 мiсяця i «псевдоартроз» — 6,8 ± 1,3 мь сяця).
Порушення зрощення переломiв кусток гомшки розподiляли вiдповiдно до класифшаци Weber — Cech [12] (табл. 2).
Кшшчний матерiал вивчали за стандартними звгг-ними формами даного медичного закладу, результатами кшшчного обстеження пащентав, лiкуванням i наглядом у динамщ пiсля закiнчення стацiонарного курсу. Проводилось комплексне загальноклiнiчне та бiохiмiчне обстеження, рентгенографiя, комп'ютерна томографiя, ультразвукова дiагностика, допплерогра-фiя, ангiографiя.
При обстеженш придiляли увагу визначенню пер-винних ознак порушень зрощення, виявляли причинш фактори негативного впливу на процеси консолщащ!. До причинних факторiв вiдносили тяжкiсть первинно! травми, помилки й порушення при наданнi спещатзо-вано! медично! допомоги на первинному еташ, мiсцевi порушення кровообiгу, супутню соматичну патологiю, що могла вплинути на репаративний остеогенез.
Пiсля повного комплексного обстеження визна-чали системш чинники порушень зрощення. До них вщносили нестабiльну фiксацiю, мiсцевi судинш порушення, супутню соматичну патологш, що впли-вае на репаративш процеси, порушення структурно-функцiонального стану ыстково! тканини (СФСКТ) у виглядi дефектiв кустки й дефiциту ыстково! маси.
Вщповщно до виявлених факторiв планували й проводили комплексне патогенетичне оперативне лшу-вання: визначення оперативного доступу, виду остео-синтезу (при необхщносп вирiшення питання замши методу фшсащ!), необхiдностi ыстково! пластики (КП) й оперативних методiв нормалiзацif остеогенезу.
Провiвши аналiз оперативного лшування на первинному етапi та виявивши причинш фактори порушень зрощення, виконували реостеосинтез. З 143 повторних оперативних втручань проводили замшу методу металофшсаци в 61 пащента.
У бтьшосп випадыв для вщновлення мiсцевого де-фiциту та дефекпв кiстково'l' тканини проводили спон-гюзну автопластику (у 44 випадках), також викорис-товували мiсцеву пластику з перемщенням частини малогомшково! кустки. До рiзновидiв ыстково! пластики також вщносили римеризацiю ыстково-мозкового каналу при виконанш блокованого iнтрамедулярного остеосинтезу.
З метою остеостимуляци й ангiогенезу використову-вали мембрани з тромбоцитарного фiбринового згуст-ка, кiстковий морфогенетичний бiлок (ВМР-2, -7),
Таблиця 1. Розподл хворих з порушеннями зрощення за типами перелому великогомлковоi кстки згдно з класиф!кац!ею AO/ASIF
42А2 42А3 42В1 42В2 42В3 42С2 42С3
Сповтьнена консолщащя 6 5 5 11 13 9 5
Псевдоартроз 8 11 15 17 19 12 7
Усього 14 16 20 28 32 21 12
Таблиця 2. Розподл хворих (n (%)) за типом порушення зрощення (класифкаця Weber — Cech) [10]
Сповтьнена консолщащя Гiпертрофiчний псевдоартроз Олiготрофiчний псевдоартроз Атрофiчний псевдоартроз Усього
54 (37,8) 46 (32,2) 29 (20,3) 14 (9,8) 143 (100,0)
реостеосинтез доповнювали декортикацieю та вида-ленням рубцiв.
Використовували можливост змiни методiв статично! та динaмiчноl фiксацii уламкiв при штрамедулярнш металофiксацii, проводили динамiзацiю блокованих штрамедулярних фiксаторiв шляхом видалення дис-тальних або проксимальних гвинтiв. З такою ж метою створення мiжуламковоi' компреси проводили остеото-мй' малогомiлковоi' ыстки.
У пiсляоперацiйному перiодi використовували па-тогенетичну терапiю з нормалiзацii трофiчних функцiй та процесiв остеорепараци, нормалiзували обсяг рухiв у суглобах та стутнь навантаження кiнцiвки вiдповiдно до рекомендацш АО з ведення хворих з наыстковими та iнтрамедулярними металофшсаторами [8].
Динамiчне спостереження й контрольш огляди проводили в строки 2, 4 i 6 мiсяцiв тсля реостеосинте-зу, включаючи кпiнiчний огляд i рентгенографiю.
Результати лiкування ощнювали якiсно в строк 12 мюящв за модифiкованою 100-бальною шкалою Neer — Grantham — Shelton з власними модифшащями вiдповiдно до системи, запропоновано1 А.В. Калашни-ковим, та за часом вшновлення працездатностi [3, 6].
Порiвнювали 3 групи пащенпв, рiзнi за обсягом проведення оперативного втручання: реостеосинтез зi стабiлiзацieю кюткових уламив та проведенням мiжу-ламково1 компреси (1-ша група), реостеосинтез iз проведенням кiстковопластичних манiпуляцiй (2-га група), реостеосинтез iз проведенням кютково1 пластики та мiсцевими маншулящями зi стимуляци остеогенезу (3-тя група).
Результати та обговорення
При вивченш причинних фaкторiв порушень зро-щення виявляли нестaбiльну фiксaцiю, мiсцевi судинш порушення, супутню соматичну пaтологiю, що впливае на репaрaтивнi процеси, порушення структурно-функ-цiонaльного стану кютково1 тканини у виглядi дефектiв кiстки й дефщиту кютково1 маси (табл. 3).
У бшьшосп випадив мало мюце поеднання причинних фaкторiв, в основному з мехашчною неста-бшьнютю. Вiдзнaчили, що в знaчнiй кшькосл випaдкiв основним причинним фактором була мехашчна неста-бiльнiсть кюткових уламыв при всiх типах порушень зрощення переломiв. Даний фактор, на нашу думку, показуе важливють i першоряднють мехашчно1 стабш-заци кiсткових уламив для результaтивностi лiкувaння порушень зрощення, що шдтверджуеться принципами
АО при лшуванш дано! патологи [8]. Стабшзацш не-справжнього суглоба надае необхщну первинну меха-шчну складову, стимулюючу кальцифiкацiю волокнистого хряща в зош незрощення, i саме це дае можливють розвитку первинного кюткового зрощення при наяв-ностi достатнього запасу та якост кютково! тканини, другим складовим е мiжуламкова компрешя, яка навiть без резекци юнщв несправжнього суглоба приводить до зрощення [4].
Ощнку результатiв лiкування за шкалою Neer — Grantham — Shelton проводили за трьома ступенями: вщмшний результат — 85—100 балiв, задовшьний результат — 70—85 балiв, незадовшьний результат — нижче за 69 балiв. Враховували рентгенологiчну картину консолщацп перелому, суб'ективнi вшчуття пацiента, бiомеханiчнi порушення, вiдновлення пра-цездатностi, наявнiсть обмежень рухiв у сумiжних суглобах, нейротрофiчнi порушення, деформацп та вкорочення.
При контрольному обстеженш пацiентiв у строк 12 мюящв тсля реостеосинтезу в 131 хворого вщзначений позитивний результат зрощення перелому. У 5 пащен-тiв були ускладнення, загострення посттравматичного остеомiелiту, що вимагало хГрурпчно! санаци вогнища запалення, секвестрнекректоми та проведення поза-осередкового реостеосинтезу. У 7 пащенпв проводили повторш оперативнi втручання з приводу деформацш i незрощень, у даних випадках позитивний результат був досягнутий у контрольний термш 24 мюящ тсля травми.
Пор1внюючи результати лiкування порушень зрощення переломiв великогомшково! ыстки по группах залежно вщ обсягу проведеного реостеосинтезу, по-казники групи пащенпв без змши металофiксаторiв, яким проводили динамiзацiю Б1ОС, для чистоти екс-перименту з порГвняння виключили.
При ощнщ результатiв лiкування за модифтэва-ною шкалою Neer — Grantham — Shelton (вщмшний, задовшьний i незадовiльний) не виявлено статистично значущо! вщмшносп в групах, що вшр1знялися за обсягом i методом реостеосинтезу (p = 0,997).
Швидкють отримання позитивного результату ощнювали за термшами вiдновлення працездатност або термiнами суб'ективно! ощнки пащентом здатностi виконання ним сво!х функщональних обов'языв тсля реостеосинтезу (табл. 4) [6, 8].
При ощнщ строив отримання позитивних резуль-татiв л^вання вiдзначили бшьш суттеве скорочення
Таблиця 3. Причинн1 фактори порушень зрощення
Фактори порушень зрощення Сповшьнена Псевдоартроз, n Усього,
консолiдацiя, n Гiпертрофiчнi Гiпотрофiчнi Атрофiчнi n (%)
Нестабтьнють фксаци 36 49 22 11 118 (82,5)
Mi^eBi порушення KpoBoo6iry 12 2 8 4 26 (18,2)
Соматична патолопя й трофiчнi порушення 6 1 2 1 10 (7,0)
Фактори порушення СФСКТ 8 1 4 3 16 (11,2)
Таблиця 4. Пор1вняння результатов л1кування порушень зрощення перелом1в великогомлковоi кстки з використанням р!зних обсягв i метод!в реостеосинтезу
Метод и обсяг реостеосинтезу СК Псевдоартроз Середн строки вщновлення працездатносл, Mic. (дш) Результат за шкалою Neer — Grantham — Shelton
Ппертр. Ппортр. Атроф.
Пластина на пластину 7 15 1 - 6,5 (195) ± 1,2 6,3 (189) ± 1,3 ВщмЫний — 18 (50 %) Задовть-ний —15 (41,7 %) Незадовть-ний — 3 (8,3 %)
Пластина на Б1ОС 9 4 - - 5,6 (168) ± 1,3
Пласт./пласт. + КП 7 6 9 1 6,3 (189) ± 1,2 6,1 (183) ±1,4 ВщмЫний — 29 (50,9 %) Задовальний — 23 (40,4 %) Незадовть-ний — 5 (8,7 %)
Пласт./БЮС + КП 5 8 2 1 5,9 (177) ± 1,3
АЗФ/Б1ОС + римеризащя 9 5 3 1 5,6 (168) ± 1,2
Пласт./пласт. + КП + ОСт 3 3 8 4 6,0 (180) ± 1,2 5,8 (174) ± 1,2 ВщмЫний — 22 (51,2 %) Задовтьний — 17 (39,5 %) Незадовть-ний — 4 (9,3 %)
АЗФ/пласт. + КП + ОСт 8 2 6 7 5,6 (168) ± 1,1
Усього 48 86 6,0 (180) ± 1,2
Оцшка вщмшностей (р)* F = 0,46; p = 0,631* X2 = 0,06; р = 0,997
Примтка: АЗФ — апарат зовшшньо/ ф^саци; * — статистична оцнка вщмшностей: F — дисперсйний анатз (ANOVA); у? — критерй Xi-квадрат niрсона.
перюду вщновлення працездатност при використанш комбшаци методiв у груш, у якш проводили реостео-синтез з використанням истково! пластики й методiв стимуляци остеогенезу й ангюгенезу (табл. 4). Однак статистично значущо! рiзницi при оцiнцi за строками вщновлення працездатностi також не було виявлено (р = 0,631).
Отримаш даш пояснюемо впливом на результа-тивнiсть лiкування значно! кшькосп факторiв, а саме: правильно обраних патогенетичних методiв лшуван-ня, точност й правильностi виконання технiки оперативного втручання. Можна зробити висновок про результативнють комплексного патогенетичного подходу при виборi обсягу й методiв оперативного лшу-вання, що впливае на прискорення процесiв консо-лiдацií.
Висновки
1. Механiчна нестабтьнють исткових уламкiв — найбiльш частий фактор, що призводить до порушень зрощення переломiв великогомшково! кустки, меха-нiчна стабiлiзацiя исткових уламкiв вщграе першо-рядну роль у результативност лiкування.
2. Позитивний результат л^вання порушень зрощення переломiв исток гомшки залежить вiд правильном! вибору обсягу й методiв патогенетичного оперативного втручання. Статистично значимо! вщмшносл результапв реостеосинтезу залежно в!д обсягу й мето-дiв (р = 0,997) не виявлено.
3. Комплексний патогенетичний шдхщ при оперативному лшуванш порушень зрощення переломiв ве-ликогомшково! кiстки забезпечуе стимуляцш процесiв консолiдацií, скорочуючи термiни вщновлення пра-цездатностi за даними дослщжено! вибiрки пацiентiв на 15 дiб.
Список л1тератури
1. Гайко Г.В. Анализ результатов лечения диафизарных переломов большеберцовой кости при использовании различных видов остеосинтеза / Г.В. Гайко, А.В. Калашников, К.В. Вдовиченко, Т.П. Чалайдюк // Остео-синтез. - 2012. - № 3(20). - С. 16-20.
2. Зубенко АГ. ОптимЬзащя переб1гу репаративного остеогенезу при переломахвеликогомыково1 шстки:Дис... канд. мед. наук: 14.01.21 /АГ. Зубенко. - К, 2011. - 134 с.
3. Калашшков А.В. Розлади репаративного остеогенезу у хворих 1з переломами довгих ксток (дгагностика, про-гнозування, лгкування, профыактика): Дис... д-ра мед. наук: 14.01.21 /Калашшков Андрш Валершович. — К., 2002. - 284 с.
4. Климовицький В.Г. Симпозгум: Переломи, що не зрос-лися, та псевдоартрози / В.Г. Климовицький // Травма. - 2012. - Т. 13, № 4. - С. 166-174.
5. Попсуйшапка А.К. Лечение несросшихся диафизарных переломов конечностей путем стимуляции фибрино-генеза и создания напряжений тканей регенерата / А.К. Попсуйшапка, В.А. Литвишко // Травма. — 2011. - Т. 11, № 4. - С. 441-445.
j AiKapro, ^o npaKTMKye / To General Practitioner
6. Neer C. Supracondilar fracture of the adult femur / Neer C, Grantham S, Shelton M. // J. Bone Joint Surg. — 1967. — 49A. — 591-613p.
7. Giannoudis F. Enhancement of fracture healing with the diamond concept: The role of the biological chamber / F. Giannoudis//Injury. — 42 (2011). — P. 1191-1193.
8. Ruedi T.P. AO npuHU,unu MKyBaHHH nepeAOMiB — «aseptic non-union»: Моногра^iн / Thomas P. Ruedi. — Stuttgart. — 2001. — P. 753-765.
9. Zimmermann G. Trauma: Non-Union: New Trends / G. Zimmermann // 11th EFORT Congress. — Madrid, 2010. — Vol. 10.
10. Weber B.G. Pseudoarthrosis. Patophysiology, biomecha-nic, therapy, results. / Weber B.G., Cech O. — New York: Greme and Stratton, 1976. — 357p.
Отримано 04.01.15■
Анкин Н.Л., Шмагой В.Л.
Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, г. Киев
ЗНАЧИМОСТЬ ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОГО ПОДХОДА И ОБЪЕМА РЕОСТЕОСИНТЕЗА В ЛЕЧЕНИИ НАРУШЕНИЙ КОНСОЛИДАЦИИ ПЕРЕЛОМОВ ДИАФИЗА КОСТЕЙ ГОЛЕНИ
Резюме. Цель исследования: путем сравнительного анализа определить степень влияния объема и методов реостеосинте-за на сроки восстановления трудоспособности и результативность оперативного лечения нарушений сращения переломов большеберцовой кости.
Материалы и методы. За период 2008—2013 гг. в Ортопедо-травматологическом центре Киевской областной клинической больницы № 1 проходили оперативное лечение 143 пациента с нарушениями сращения костей голени. Определяли системные факторы нарушений сращения, проводили комплексное патогенетическое оперативное лечение. Результаты лечения оценивали качественно и по времени восстановления трудоспособности. Сравнивали группы пациентов, различные по объему проведения реостеосинтеза.
Результаты. При контрольном обследовании пациентов в срок 12 месяцев после реостеосинтеза у 131 пациента отмечен позитивный результат сращения перелома. У 5 пациентов были осложнения, обострение посттравматического остеомиелита. У 7 пациентов проводили повторные оперативные вмешательства. При оценке результатов лечения по модифицированной шкале Neer — Grantham — Shelton не выявлено статистически значимого отличия в группах, различающихся по объему и методам реостеосинтеза (p = 0,997). При оценке сроков лечения отметили статистически незначимое различие (р = 0,631) в сокращении периода восстановления трудоспособности при использовании комбинации методов реостеосинтеза с применением костной пластики и методов стимуляции остеогенеза и ангиогенеза.
Ключевые слова: нарушения сращения перелома, замедленная консолидация перелома, псевдоартроз большеберцовой кости, реостеосинтез.
Ankin M.L., Shmahoi V.L.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
SIGNIFICANCE OF THE PATHOGENETIC APPROACH
AND VOLUME OF REOSTEOSYNTHESIS IN THE TREATMENT FOR DISORDERS OF TIBIAL SHAFT FRACTURES HEALING
Summary. Objective ofthe Study. Through a comparative analysis to determine the degree of influence of the volume and methods of reosteosynthesis on rehabilitation time and effectiveness of surgical treatment for disorders of tibial fracture healing.
Materials and Methods. During the period of 2008—2013, 143 patients with disorders of shinbone healing underwent surgical treatment in orthopedic and trauma center of Kyiv regional clinical hospital № 1. Systemic factors of non-union were determined, a comprehensive pathogenetic surgery was carried out. Treatment outcomes were evaluated qualitatively and in terms of rehabilitation time. We compared groups of patients that differ in the volume of reosteosynthesis.
Results. At follow-up examination of patients in a period of 12 months after reosteosynthesis, 131 patients had positive result of fracture union. 5 patients had complications, aggravation of posttraumatic osteomyelitis. 7 patients were reoperated. When assessing treatment outcomes by modified Neer-Grantham-Shelton scale, we revealed no statistically significant differences in the groups that differ in the volume and methods of reosteosynthesis (p = 0.997). When evaluating the period of treatment, we noted statistically non-significant difference (p = 0.631) in the reduction of rehabilitation time, when using a combination of methods for reosteosynthesis with bone grafting and methods for osteogenesis and angiogenesis stimulation.
Key words: fracture healing disorders, delayed fracture union, pseudarthrosis of the tibia, reosteosynthesis.
