CC BY
28
■ Орипнальы досл1дження
Original Researches
YAK 616.01-005.1-08(477.52) ШИЩУК B.A.
Медичний iнститут Сумського державного ун1верситету
позавогнищевий остеосинтез як оптимальний метод лкування дорожньо-транспортнот полправми опорно-руховот системи
Резюме. Оптимальний метод лкування постраждалих i3 дорожньо-транспортною полтравмою опорно-рухово! системи — важлива медико-социальна проблема. Неналежне та неяксне л'кування цього виду полтравми призводить до збльшення нвалдност та високо! часткилетальносл. Розробка та впроваджен-ня оптимальних методв лкування постраждалих i3 дорожньо-транспортною полтравмою опорно-рухово! системи в медичну практику становить науковий i практичний нтерес. Цй проблемi присвячена дана робота. У статт проана^зований досвд застосування позавогнищевого остеосинтезу 93 постраждалих i3 дорожньо-транспортною полтравмою опорно-рухово! системи. Оптимальний термн застосування позавогнищевого остеосинтезу — до 3 тижнiв псля отримання травми. Застосування позавогнищевого остеосинтезу як методу лкування постраждалих iз дорожньо-транспортною полтравмою дае можливсть отри-мати 94 % задовльнихрезультат.
Ключов! слова: дорожньо-транспортна полтравма, позавогнищевий остеосинтез, опорно-рухова система.
Одшею з головних причин невиршеност медико-сощальних проблем, зумовлених дорожньо-транспорт-ним травматизмом, е вщсутшсть чпких уявлень про характер та тяжюсть дорожньо-транспортно!' полправми. Незважаючи на постшне вдосконалення методiв лiкування полправми, частота летальноста, ускладнень та швалщност мае незначну тенденщю до зниження. За даними рiзних авторiв, ускладнення при полiтравмi роз-виваються у 28—100 % випадюв. Летальшсть сягае 70 %, а швалщшсть настае у 4,3—4,7 % випадюв [1—3, 12, 13].
При дорожньо-транспортнш полiтравмi опорно-рухово! системи (ОРС) тяжюсть стану постраждалого обумовлюеться шоком, кровотечею, пошкодженням внутрiшнiх органiв, черепно-мозковою травмою. Тому при лiкуваннi ще!' категор!! постраждалих часто доводиться одночасно з екстреними заходами з порятунку життя потерпiлого вирiшувати питання про вибiр методу лiкування.
Аналiз науково!' лiтератури показав, що питання вибору оптимальних методiв лiкування постраждалих iз дорожньо-транспортною полiтравмою ОРС е акту-альним i викликае дискусiю. Так, одш науковщ нада-ють перевагу традицшним методам, iншi схиляються до рiзних видiв оперативного втручання. Ряд науковщв рекомендують виконувати остеосинтез при полiтравмi в першi днi або вщразу пiсля виведення постраждалого з шоку [1, 3, 7 та ш.]. Iншi науковцi [6, 12 та ш.] вважають неприйнятними ранш втручання на кiстках кiнцiвок. 6 науковi роботи, присвяченi перевагам одномоментного
остеосинтезу декшькох сегменлв [4, 14] та застосуван-ню традицiйного та малошвазивного остеосинтезу при лiкуваннi полправми [5, 10]. На сьогодш у клшчну практику активно впроваджуються методи лiкування постраждалих iз полiтравмою апаратами позавогнищевого остеосинтезу зовншньо! фжсац!!: стрижневими апаратами СК1Д I—II (ХН11ТО), накicтковим остеосин-тезом, апаратами Ызарова [2, 8—11 та ш.].
Однак, незважаючи на значнi напрацювання в цiй галузi, юнуе ряд проблем у виборi методу л^вання постраждалих iз дорожньо-транспортною полправмою ОРС.
Мета cтаттi — проаналiзувати досвщ лiкування постраждалих iз дорожньо-транспортною полiтравмою опорно-рухово! системи методом позавогнищевого остеосинтезу.
Матер1ал i методи
Протягом 2008—2010 роюв пiд нашим наглядом зна-ходилися 93 постраждалих iз дорожньо-транспортною полiтравмою ОРС, яю лiкувалиcя в клiнiцi ортопеди та травматологи 1-! МКЛ. Вiк постраждалих — вщ 18 до 56 роюв. Серед постраждалих переважали чоловжи — 68 %, жiнки — 32 %. У 93 постраждалих було 212 пeрeломiв исток, у тому чи^ гомшки — 93, стегна — 47, юстки i стопи — 34, стегна i гомiлки — 26, исток таза — 12. Серед пeрeломiв переважали закрит — 67 %, вщкрш! — 33 %. Переважали таю типи пeрeломiв — II Б, В i III Б, В.
Орипнальы досл1дження / Ог1д1па! РезеагсИез
Результати та Тх обговорення
При лжуванш постраждалих iз дорожньо-транс-портною полправмою ОРС у клiнiцi ортопеди та травматологи 1-1 МКЛ застосовувався широкий арсенал хiрургiчних методiв л^вання. Вибiр лiкувально! тактики в кожному конкретному випадку здiйснювався шдивщуально, з урахуванням трьох основних факторiв: загального стану постраждалого, локалiзацil та характеру перелому, а також р!зновиду поеднання пошкоджень.
При !зольованих переломах зазвичай обирався якийсь один метод, при множинних застосовувався ком-плексний план, що складався з реашмацшних заходiв i к1лькох способ!в консервативно! або оперативно! репозици та фжсаци переломiв залежно в1д !х к1лькост1 й особливостей.
При лiкуваннi дорожньо-транспортно! полправми ОРС консервативнi методи лiкування застосовувалися до 24 ос16, що становить 25,8 % вщ загально! чисельност постраждалих 1з дорожньо-транспортною полiтравмою. Приблизно в 17 постраждалих 1з переломами верхшх i нижн1х к1нц1вок одночасно застосовувалися кшька консервативних методик. Переломи верхньо! к1нц1вки частiше репонувалися одномоментно закритим шляхом 1з накладенням гшсово! пов'язки або шини, а з приводу перелом!в нижньо! к1нц1вки здшснювалося ске-летне витягнення або накладався стрижневий апарат позавогнищево! фжсаци.
Таблиця 1. Методи хiрургiчного л!кування постраждалих 1з дорожньо-транспортною пол!травмою
Методи Кшьюсть постраждалих %
Позавогнищевий остеосинтез стрижневими апаратами 38 40,9
Позавогнищевий остеосинтез спицестрижневими апаратами 14 15
Наюстковий остеосинтез 18 19,4
1нтрамедулярний остеосинтез 12 12,9
Репозицмний остеосинтез 7 7,5
Фксацмний метод лкування 4 4,3
Усього 93 100
Сучасш можливосп стабшьного остеосинтезу в поеднаннi з досягненнями анестезюлоги й реанiматологi!, а також антибактерiальноi терапи дозволяють вдоскона-лити лжувальну тактику при множинних ! поеднаних по-шкодженнях у постраждалих 1з дорожньо-транспортною полiтравмою ОРС. При тяжких пошкодженнях ОРС, що не потребуе оперативного лiкування, остеосинтез доцшьно проводити п1сля виведення постраждалого з шокового стану. Заглибний остеосинтез варто застосову-вати для лжування постраждалих 1з закритими пошкод-женнями при вщносно задовiльному станi.
Методи х!рурпчного лiкування 93 постраждалих 1з дорожньо-транспортною полправмою ОРС наведенi в табл. 1 та на рис. 1.
У 55,9 % випадюв виконаний позавогнищевий остеосинтез апаратами зовшшньо! фжсаци: стрижневими апаратами СК1Д 1—11 (ХН11ТО), апаратами Iлiзарова. Накiстковий остеосинтез застосовувався у 19,4 % по-страждалих.
Пщ час дослщження постраждалих 1з полправмою ОРС було подшено на дв1 групи. Першiй груп1 постраждалих оперативш втручання виконанi в термш до 10 д16 (30 пащенлв) — 32 %. У другш груп1 постраждалих оперативнi втручання проведет в термш вщ 10 д16 до 3 тижн1в (63 пащенти). Аналiз результатiв дослiдження 93 постраждалих показав, що лжування методом по-завогнищевого остеосинтезу стрижневими апаратами дае добр! результати при його застосуванш до 3 тижшв. Задовшьш результати спостерiгалися лише в 6 постраж-далих, що становить 6,5 %.
Перевагами застосування апаратiв зовшшньо! фiксацi! з використанням конусних стрижшв е те, що вони прискорюють час накладання апарата, в1др1зня-ються простотою компонування й полегшують перемонтаж вузл1в апарата, при необхiдностi, виключають небезпеку ушкодження нейросудинних утворень. Поза-вогнищевий остеосинтез апаратами зовшшньо! фжсаци проводиться без х1рург1чного доступу до перелому шляхом фжсаци уламюв стрижнями чи спицями. За раху-нок цього максимально зберiгаються м'яю тканини, не порушуеться макро- i м1кроциркуляц1я травмовано-го сегмента, збертаеться можлив1сть функцiонально! повноц1нност1 анатомiчних структур травмовано! кш-ц1вки. Забезпечення мобшьносп постраждалих дае можлив1сть скоротити тривалють стацiонарного л1ку-
Рисунок 1. Види остеосинтезу стегна та гомлок
Орипнальы досл1дження / Original Researches
вання та транспортування при збереженнi стабшьносп сегмента. Якщо пошкодженi два сусщш сегменти, ви-користовують комбiнацiю кшькох методiв стаб1дьного остеосинтезу: спицевi та спицестрижневi апарати.
При використаннi апарапв зовнiшньоï фiксацiï на основi стрижшв на верхнiй кiнцiвцi ми не спостерп-али розвитку контрактур у плечовому i лштьовому су-глобах. Нагноення м'яких тканин у дiлянцi стрижшв спостерц-алися лише в 6 постраждалих. Подiбнi усклад-нення, на наш погляд, пов'язаш з проведенням стрижшв через iмбiрованi кров'ю м'язовi масиви. Ц ускладнення вдалося купiрувати шляхом короткочасного обмежен-ня рухово'1 активности iммобiлiзацiя на клиноподiбнiй подушцi та мюцеве протизапальне лiкування.
При монтаж^ стрижневих апаратiв зовнiшньоï фж-саци в постраждалих iз полiтравмою ОРС не спостерь галось ушкодження мапстральних судин i нервiв пiд час установлення стрижшв, що свщчить про те, що при врахуваннi топографоанатомiчних особливостей сегмента методика щодо цього е безпечною.
Застосування апаратiв зовшшньо'1 фiксацiï на основi стрижнiв показане у випадках вщкритих пошкоджень сегмента з великою зоною пошкодження м'якотканин-них утворень, якi потребують динамiчного спостере-ження за перебiгом ранового процесу; при осколкових метадiафiзарних переломах сегмента; при поеднаних i множинних пошкодженнях довгих трубчастих кiсток. Стрижневi зовнiшнi фiксатори дозволяють успiшно ль кувати складнi переломи дорожньо-транспортно'1 поль травми, особливо при вщкритих переломах кшщвок та з пошкодженням м'якотканинних структур.
Традицшш методи гiпсовоï iммобiлiзацiï постраждалих з автодорожнiми травмами як самостшш методи лiкування себе не виправдовують i можуть застосовувати-ся лише як допомiжнi. Протипоказаннями для активно'1 хiрургiчноï тактики можуть бути тшьки тимчасовi, зумов-леш супутнiми пошкодженнями критичнi розлади гемо-динамiки та загального стану постраждалого.
Висновки
Досвщ нашо'1 роботи засвщчуе, що при виборi оперативного методу лжування постраждалих iз дорожньо-транспортною полправмою ОРС високу ефектившсть мае застосування позавогнищево'1 фiксацiï на основi стрижнiв. Застосування позавогнищевого остеосинтезу показано в термiн вщ 1 доби до трьох тижнiв тсля отримання трав-ми. Позавогнищевий остеосинтез за допомогою апарапв зовнiшньоï фжсаци полегшуе догляд за оперованими, дозволяе идеально зiставити в1дпамки, що особливо важли-во при внутрiшньосуглобових переломах, дозволяе швид-ко i з мшмальною травмою вщновити рухпивiсть ОРС та забезпечуе швидку реабiпiтацiю пошкоджено'1 кiнцiвки.
Список л1тератури
1. Анкин Н.Л. Выбор хирургической тактики при переломах бедренной кости в зависимости от тяжести сочетанной травмы / Н.Л. Анкин, Л.Н. Анкин, С.А. Король, Ю.В. Поляченко, В.В. Бурлука //Клшчна хiрургiя. — 2000. — № II. — С. 34-37.
2. Бабоша В. О. Остеосинтез мета- i дiафiзарних nереломiв стегново1 кстки апаратами спицестрижне-вого типу/В.О. Бабоша, М.В. Черевко, В.А. Ночовкн// Мат-ли XII зЪду травматологiв-ортопедiв Украти (Ки1в, 18-20 вересня 1996р.). —Ки1в, 1996. — С. 9-10.
3. Битчук Д.Д. Стабильный металлоостеосинтез у больных с политравмой, полученной в результате дорожно-транспортных происшествий / Д.Д. Битчук // Политравма: Тез. докл. науч.-практ. конф. — X., 1986. — С. 55-57.
4. Бецишор В. К. Множественные переломы костей конечностей и их последствия/В.К. Бецишор. — Кишинев: Штиница, 1985. — 206 с.
5. Гайко Г.В. Традиционный и малоинвазивный остеосинтез в травматологии / Гайко Т.В., Анкин Л.Н., Поляченко Ю.В, Анкин Н.Л., Коструб A.A., Лакша A.M. // Ортопедия, травматология и протезирование. —
2000. — № 2. — С. 73-76.
6. Гринев М. В. Хирургическая тактика при шокогенных множественных и сочетанных травмах опорно-двигательного аппарата / М.В. Гринев, Г.М. Фролов // Вестник травматологии и ортопедии. — 1994. — № 1. — С. 4-5.
7. Корж М.О. Вибiр способу остеосинтезу при переломах ксток/М.О. Корж, Л.Д. Горiдова//Мат-ли XII зЪду травматологiв-ортопедiв Украти (Ки1в, 18-20 вересня 1996р.). — Ки1в, 1996.— С. 45-46.
8. Костюк А.Н. Можливостi апаратiв зовшшньо1 фжсаци при лжуванш потерпыих з множинними переломами i поеднаною травмою / А.Н. Костюк // Про-блеми вшськово1 охорони здоров'я: Зб. наук. праць Укратсько1 вшськово-медично1 академи. — Ви-пуск 7. — С. 367-371.
9. Литвинов И.И. Внутрикостный остеосинтез закрытых диафизарных переломов большеберцовой кости / И.И. Литвинов // Современные проблемы травматологии и ортопедии: Сб. научных трудов. — Воронеж, 2004. — С. 173-174.
10. Пастернак В.Н. Дифференцированная хирургическая тактика острого периода травмы у пострадавших с сочетанными повреждениями / В.Н. Пастернак, Ю.В. Поляченко, В.Г. Климовицкий // Архив клинической и экспериментальной медицины. Прил. — 1999. — Т. 8, Вып. 2. — С. 231-236.
11. Рынденко В.Г. Применение стержневых компресси-онно-дистракционных аппаратов (СКИД) при множественных переломах и сочетанных повреждениях / В.Г. Рынденко, Г.В. Бэц, Л.Д. Горидова// Ортопедия и травматология. — 1990. — № 10. — С. 29-31.
12. Трубников В.Ф. Современные проблемы сочетанной и множественной травмы при дорожно-транспортных происшествиях/В.Ф. Трубников//Политравма: Тез. докл. обл. науч.-практ. конф. — X., 1986. — С. 5-9.
13. Хвисюк Н.И. Состояние оказания помощи пострадавшим с политравмой (проблемы, вопросы и перспективы развития) / Н.И. Хвисюк, В.Г. Рынденко, А.Б. Зайцев, В.В. Бойко // Зб. наук. пр. XIII зЪду ортопедiв-травматологiв Украти. — Донецьк,
2001. — С. 12-14.
Отримано 20.02.12 □
j Орипнальы досл1дження / Original Researches
Шищук В.Д.
Медицинский институт Сумского государственного университета
ВНЕОЧАГОВЫЙ ОСТЕОСИНТЕЗ КАК ОПТИМАЛЬНЫЙ
МЕТОД ЛЕЧЕНИЯ ДОРОЖНО-ТРАНСПОРТНОЙ ПОЛИТРАВМЫ ОПОРНО-ДВИГАТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ
Резюме. Оптимальный метод лечения пострадавших с дорожно-транспортной политравмой опорно-двигательной системы — важная медико-социальная проблема. Ненадлежащее и некачественное лечение этого вида политравмы приводит к увеличению инвалидности и высокой частоте летальности. Разработка и внедрение оптимальных методов лечения пострадавших с дорожно-транспортной политравмой опорно-двигательной системы в медицинскую практику представляет научный и практический интерес. Этой проблеме посвящена данная работа. В статье проанализирован опыт применения внеочагового остеосинтеза 93 пострадавших с дорожно-транспортной политравмой опорно-двигательной системы. Оптимальный срок применения внеочагового остеосинтеза — до 3 недель после получения травмы. Применение внеочагового остеосинтеза как метода лечения пострадавших с дорожно-транспортной политравмой дает возможность получить 94 % удовлетворительных результатов.
Ключевые слова: дорожно-транспортная политравма, вне-очаговый остеосинтез, опорно-двигательная система.
Shishchuk V.D.
Medical Institute of Sumy State University, Sumy, Ukraine
EXTRAFOCAL OSTEOSYNTHESIS AS OPTIMAL TREATMENT MODE FOR MUSCULOSKELETAL POLYTRAUMA DUE TO ROAD TRAFFIC ACCIDENT
Summary. The optimal method of treatment of patients with musculoskeletal polytrauma due to road traffic accident is an important medical and social problem. Inadequate and poor treatment of this type of polytrauma increases disability and a high proportion of mortality. Development and implementation of optimal treatment of patients with musculoskeletal polytrauma due to road traffic accident in medical practice is of scientific and practical interest. This paper deals with this problem. In this article the experience of extrafocal osteosynthesis in 93 patients with musculoskeletal polytrauma due to road traffic accident is analyzed. The optimal duration of extrafocal fixation — up to 3 weeks after injury. Use of extrafocal osteosynthesis as a method of treatment of patients with polytrauma due to road traffic accident makes it possible to obtain 94 % of satisfactory results.
Key words: polytrauma due to road traffic accident, extrafocal fixation, locomotor system.
