CC BY
23
I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
УДК 616-08+616.71-001.5:629.113
ГУР'еВ С.О., САЦИК С.П, еВДОШЕНКО В.П., НАЦЕВИЧ р.о.
Державний заклад «Укра!нсы<ий науково-практичний центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф МнСтерства охорони здоров'я Укра)'ни», м. Ки'/в
ЛкУВАННЯ nEPEËOMÎB ДОВГИХ KÎCTOK У ПОСТРАЖДАЛИХ УНАСЛ1ДОК ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД
Резюме. У статтi наведенi дан1 аналзу 228 випадюв перелом/в довгих ксток при пол1травм1 внаслдок до-рожньо-транспортних пригод. Залежно в/д тактики лкування перелом/в постраждал умовно були розпо-длен на двi групи, стандартизованi за вком, статтю, тяжкстю стану та тяжюстю пошкоджень. До основно)' групи увйшли 89 постраждалих, у яких при лiкуваннi переломiв дотримувалися тактики Damage Control Orthopaedic та розробленого нами протоколу прийняття клiнiко-органiзацiйного рiшення щодо виконан-ня оперативних втручань. До контрольно)' групи увйшли 139 постраждалих, у яких при лiкуваннi переломiв дотримувалися тради^йних методiв та тактики лкування. Встановлено, що застосування тактики Damage Control Orthopaedic та розробленого нами протоколу прийняття клiнiко-органiзацiйного рiшення щодо ви-конання оперативних втручань постраждалим з полтравмою з пошкодженням довгих ксток внаслдок до-рожньо-транспортних пригод дозволяе пдвищити рiвень виживаност постраждалих з 83,5 до 87,6 %. Ключев слова: перелом, довп юстки, дорожньо-транспортна пригода, лiкування, протокол.
Вступ
Останш десятирiччя характеризуются значним ростом травматизму, у структурi якого домшують ске-летш пошкодження. Серед ушх пошкоджень исток скелета переломи довгих исток становлять, за даними рiзних авторiв, вщ 50,4 до 72,1 %, при цьому пошкодження нижшх инщвок трапляються вдвiчi частше, шж верхшх [7, 9, 10].
Одне з головних мюць серед обставин виникнення переломiв довгих исток посщають дорожньо-тран-спортш пригоди (ДТП). Про велетенсьи масштаби саме дорожньо-транспортного травматизму свщчить анатз одержаних травм, а також причини летальних наслщив у результат травм за останш роки [2]. А за даними ВООЗ, дорожньо-транспортний травматизм по-сщае восьме мюце серед основних причин смертност у свт та е головною причиною смертност серед молодi вком 15—29 роив [1].
Проблема лкування постраждалих iз переломами довгих исток була й на сьогодш залишаеться актуальною. Вщсутнють диференцiйованого пщходу до вибору оптимально! методики лiкування, невиправдане зволкан-ня з оперативним втручанням, застосування застартих технологiй диагностики та лiкування, а також не завжди обГрунтоване застосування апаратiв зовшшньо! фксацй, наисткових металевих пластин при лкуванш постраждалих з переломами довгих исток до цього часу не призвело до вщчутного покращення результат лiкування та зни-ження рiвня первинно! iнвалiдностi хворих [3, 4].
Залишаються остаточно не визначеними термши та обсяги оперативних втручань при переломах довгих
исток у постраждалих з поеднаними пошкодженнями в кожному конкретному випадку [5, 6, 8].
Мета дослщження: ощнити ефектившсть застосування протоколу прийняття клшко-оргашзацшного рiшення щодо виконання оперативних втручань постраждалим з полправмою внаслщок ДТП з пошкодженням довгих исток порiвняно iз застосуванням традицшно! системи лiкування.
Матер1али та методи досл1дження
Нами проаналiзовано 228 випадив лiкування постраждалих з полправмою внаслiдок ДТП з пошкодженням довгих исток. Залежно вщ тактики лкування пошкоджень постраждалi умовно були розподтеш на двi групи.
До основно'1 групи увшшли 89 постраждалих з полправмою внаслщок ДТП з пошкодженням довгих исток. Серед хворих було 56 чоловшв (62,92 %) та 33 жшки (37,08 %). Середнш вк постраждалих становив 44,25 ± 14,91 року. Тяжкiсть пошкодження за шкалою ISS становила 24,83 ± 8,21 бала. Середня ильисть пошкоджень довгих исток становила 1,83 ± 0,93 в одного постраждалого. Серед постраждалих основно! групи
Адреса для листування з авторами:
Гур'ев Сергiй Омелянович
E-mail: disastermed@ukrpost.ua, disastermed2@gmail.com
© Гур'ев С.О., Сацик С.П., бвдошенко В.П.,
Нацевич Р.О., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
переломи плечово! ыстки були в 24 (14,7%) випадках, променево! ыстки — 12 (7,4 %), л1ктьово! — 8 (4,9 %), стегново! — 29 (17,8 %), велико! гомшково! — 49 (30,1 %), мало! гомшково! — 41 (25,2 %). Закрит переломи виявлеш в 76,4 % випадыв, в1дкрит1 — у 23,6 %.
До контрольноi групи увшшли 139 постраждалих з пол1травмою внаслшок ДТП з пошкодженням до-вгих исток. Серед постраждалих були 86 чоловтв (61,87 %) та 53 жшки (38,13 %). Середн1й в1к постраждалих становив 45,03 ± 15,79 року. Тяжк1сть пошко-дження за шкалою ISS становила 25,82 ± 9,46 бала. Середня кшьысть пошкоджень довгих к1сток становила 1,83 ± 0,93 в одного постраждалого. Серед по-страждалих контрольно! групи переломи плечово! к1стки були в 38 (14,9 %) випадыв, променево! истки — 18 (7,1 %), лклъово! — 12 (4,7 %), стегново! — 46 (18 %), велико! гомшково! — 77 (30,2 %), мало! гомшково'! — 641 (25,1 %). Закрит переломи виявлеш в 75,7 % випадыв, вшкрип — у 24,3 %.
При статистичнш обробщ за допомогою критерш пор1вняння двох середшх та %2 виявлено, що розб1ж-ност м1ж групами за в1ком, статтю, тяжыстю стану та тяжыстю пошкоджень серед постраждалих основно! та контрольно! групи можна вважати випадковими (р > 0,05).
Результати досл1дження та IX обговорення
В основнш груп1 при л1куванн1 перелом1в дотри-мувалися тактики Damage Control Orthopaedic та розробленого нами протоколу прийняття клшко-оргашзацшного р1шення щодо виконання оператив-них втручань з метою корекци пошкодження довгих
ысток у постраждалих з полправмою внаслiдок ДТП (рис. 1).
При закритому переломi довго! кicтки в постраждалих з тяжыстю пошкоджень за шкалою ISS до 25 балiв та стабшьному cтанi (тяжкicть стану за шкалою TS понад 10 балiв) проводили внутршнш остеосин-тез залежно вiд показань до конкретного виду. При вщкритому переломi довго! ыстки в постраждалих з тяжкicтю пошкоджень за шкалою ISS до 25 балiв та стабшьному сташ (тяжысть стану за шкалою TS понад 10 балiв) проводили первинну хiрургiчну обробку вщ-критих пошкоджень та оцшку ступеня пошкодження м'яких тканин за класифшашею АО. При значних пошкодженнях м'яких тканин фiкcацiю переломiв здiйcнювали стрижневими апаратами зовнiшньоï фшсацп', оcтаточнi реконcтруктивно-вiдновнi опе-ращ! проводили через 14—21 день занурювальними фшсаторами пicля загоення м'яких тканин або при вщсутносп нагноення. При помiрних i незначних пошкодженнях м'яких тканин ыншвок використо-вували внутрiшньокicтковi та накicтковi фiкcатори. У випадках вшкритих пошкоджень при внутршньо-суглобових переломах кшщвок на першому еташ ви-конували cтабiлiзацiю вiдламкiв позавогнищевими стрижневими апаратами, остаточш реконструктив-но-вiдновнi операци' — занурювальними фiкcаторами пicля повного загоення м'яких тканин.
При закритому переломi довго! ыстки у постраждалих з тяжыстю пошкоджень за шкалою ISS > 25 балiв або тяжыстю стану за шкалою TS <10 балiв проводили накладання стрижневого апарата зовшш-ньо! фшсацп', корекцiю вiдламкiв перелому проводили шсля cтабiлiзацiï стану постраждалого. Оста-
Рисунок 1. Протокол прийняття кл'/шко-оргашзацйного р'/шення щодо виконання оперативних втручань постраждалим з полтравмою з пошкодженням довгих ксток унаслдок ДТП Примаки: АЗФ — апарат зовншньоï ф!ксацИ; ПХО — первинна х!рург1чна обробка.
точш реконструктивно-вiдновнi операцй проводили через 14—21 день занурювальними фшсаторами. У випадках вiдкритих пошкоджень у постраждалих з тяжистю пошкоджень за шкалою ISS > 25 балiв або тяжкiстю стану за шкалою TS < 10 балiв проводили первинну хiрургiчну обробку вiдкритих пошкоджень та накладання стрижневого апарата зовшшньо' фшсацп без корекцй вiдламкiв. Корекцш вщлам-кiв перелому проводили шсля стабшзацп стану по-страждалого, а остаточш реконструктивно-вiдновнi операцй' проводили не рашше нiж через 14—21 день занурювальними фшсаторами пiсля повного загоен-ня м'яких тканин.
У контрольнш груш при лшуванш переломiв дотри-мувалися традицiйних методiв лiкування постраждалих без бально' оцiнки тяжкостi пошкоджень та бально' оцiнки тяжкостi стану. Методи лшування переломiв довгих исток були такими ж, як i в основнш групi.
В основнш груш в першу добу шсля надходження оперативш втручання в повному обсязi виконанi для корекцй' 37 (22,7 %) переломiв довгих исток, з них ос-теосинтез наистковими iмплантатами застосований у 23 (14,1 %) випадках, штрамедулярний остеосинтез штифтами з блокуванням, без розсвердлювання ист-ково-мозкового каналу (ЮС) — у 14 (8,6 %). Стрижне-вi апарати зовшшньо' фшсацй застосованi в 66 (40,5 %) випадках переломiв, з них у 30 (18,4 %) випадках АЗФ залишився остаточним методом остеосинтезу, а в реши 36 (22,1) випадках була проведена замша фшса-тора. Остаточш реконструктивно-вщновш операцй' та замшу АЗФ проводили через 14—21 день внутршшми фшсаторами. ЮС шсля скелетного витягненняДммо-бшзаци гшсом виконано в 17 (10,4 %) випадках, шсля АЗФ — у 21 (12,9 %). Остеосинтез наистковими iмп-лантатами шсля скелетного витягненняДммобшзаци гшсом виконано в 37 (22,7 %) випадках, шсля АЗФ — у 15 (9,2 %).
У цтому в основнш груш 1ОС застосований при 31 (19 %) переломi довгих исток, наистахга iмпланта-ти — при 60 (36,8 %), АЗФ як кшцевий метод остеосинтезу — у 30 (18,4 %) випадках. Тобто оперативш втручання з приводу переломiв довгих исток виконаш в 121 (74,2 %) випадку. Летальшсть у груш становила 11 (12,4 %) випадив.
У контрольнш груш в першу добу шсля надходження, оперативш втручання в повному обсязi виконаш для корекцй' 27 (10,6 %) переломiв довгих исток, з них остеосинтез наистковими iмплантатами — 18 (7,1 %), 1ОС — 9 (3,5 %). Стрижневi апарати зовшшньо! фшса-ци застосоваш в 57 (22,4 %) випадках переломiв, з них в 45 (17,7 %) випадках АЗФ залишився остаточним методом остеосинтезу, а в реши 12 (4,7 %) випадив була проведена замша фшсатора. Остаточш реконструктив-но-втновш операцй' та замшу АЗФ проводили шсля стабшзаци стану через 2—21 день внутршшми фш-саторами. 1ОС шсля скелетного витягненняДммобь лiзацi! гшсом виконано в 40 (15,7 %) випадив, шсля АЗФ — у 4 (1,6 %). Остеосинтез наистковими iмплан-татами шсля скелетного витягненняДммобшзацй гш-
сом виконано в 75 (29,4 %) випадках, шсля АЗФ — у 8 (3,1 %).
У цтому в контрольнш груш 1ОС застосований при 49 (19,2 %) переломах довгих исток, наистига iмплантати — при 93 (36,5 %), АЗФ як кшцевий метод остеосинтезу — при 45 (17,7 %). Тобто оперативш втручання з приводу переломiв довгих исток виконаш в 187 (73,3 %) випадках. Летальшсть у груш становила 23 (16,5 %) випадки, що бтьше, шж в основнш груш, на 4,1 % в абсолютному значенш штенсивного показника або на 33,1 % значення базового показника.
Висновки
1. Оперативш втручання за принципом остеосинтезу е методом вибору в лшуванш постраждалих з переломами довгих исток унаслток дорожньо-транспорт-них пригод, причому вибiр технологй' остеосинтезу залишаеться прерогативою хiрурга залежно вщ тяжко-ст отриманих пошкоджень, стану постраждалого, характеру й локалiзацi! перелому, стану та характеру по-шкодження м'яких тканин.
2. Рiвень надання медично' допомоги та результати лшування постраждалих з переломами довгих исток унаслток дорожньо-транспортних пригод залиша-ються незадовтьними. Для покращення результат лшування необхтне бтьш штенсивне застосування сучасних технологш лiкування, а також унiфiкованих протокольних схем л^вання та протоколiв прийняття клшшо-оргашзацшних рiшень.
3. Застосування розробленого нами протоколу прийняття кшшко-оргашзацшного ршення щодо вико-нання оперативних втручань постраждалим з полгграв-мою з пошкодженням довгих кiсток унаслток ДТП дозволяе пiдвищити рiвень виживаемост постраждалих з 83,5 до 87,6 %.
Список л1тератури
1. Всемирная организация здравоохранения, Европейское региональное бюро: Европешские факты и доклад о состоянии безопасности дорожного движения в мире 2013 // Режим доступу: http://www.euro.who.int/ru/ health-topics/disease-prevention/violence-and-injuries/ publications/2013/european-facts-and-global-status-report-on-road-safety-2013
2. Гашко Г.В. Аналй причин i факторiв, що зумовлюють смертшсть постраждалих iз травмами опорно-рухо-вого апарату, отриманими тд час ДТП/ Г.В. Гашко, Р.В. Деркач//Мiжвiдомчий медичниш журнал «Наука i практика». — 2014. — № 1 (2). — С. 82-86.
3. Гашко Г.В. Аналiз стану травматолого-ортопедич-но1 допомоги населенню Украти 2011—2012 рр.: До-вiдник / Г.В. Гашко, С.С. Страфун, А.В. Калашшков, В.П. Полшко. — К., 2013. — 220 с.
4. Калашшков А.В. Ефектившсть лкування хворих iз дiафiзарними переломами ысток нижньо'1 кшщвки за допомогою сучасних технологш остеосинтезу / А.В. Калашшков, К.В. Вдовiченко, Т.П. Чалашдюк // Укртнськиш морфологiчний альманах. — 2010. — Т. 8, № 1. — С. 39-42.
5. Копитчак 1.Р. Лмування скелетних пошкоджень у па-u,íeHmíe Í3 полтравмою / 1.Р. Копитчак // Травма. — 2014. — Т. 15, № 2. — С. 108-110.
6. Кривенко С.Н. Лечение скелетных повреждений при высокоэнергетической травме / С.Н. Кривенко, А.М. Гребенюк, С.В. Попов //Травма. — 2014. — Т. 15, № 2. — С. 117-120.
7. Эпидемиология полиструктурной травмы конечностей в регионе Донбасса / А.В. Борзых, В.Г. Климо-вицкий, А.А. Оприщенко[та т.]//Травма. — 2013. — Т. 14, № 6. - С. 61-63.
8. Dunham C.M. Practice management guidelines for the optimal timing of long-bone fracture stabilization in
polytrauma patients: the EAST Practice Management Guidelines Work Group / C.M. Dunham, M.J. Bosse, T. V. Clancy // Trauma. - 2001. - № 50 (5). -P. 958-967.
9. Enweluzo G.O. Pattern of extremity injuries in polytrauma in Lagos, Nigeria/ G.O. Enweluzo [et al.]//Niger Postgrad. Med. J. - 2008. - Vol. 15. - P. 6-9.
10. Qi X. Statistical analysis on 2213 in-patients with traffic injuries from January 2003 to September 2005 in Ningbo city / X. Qi [et al.] // Chin. J. Traumatol. — 2006. — Vol. 9. - P. 228-233.
OmpuMaHO 06.04.15■
Гурьев С.Е., Сацык С.П., Евдошенко В.П., Нацевич Р.А. Государственное учреждение «Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф Министерства здравоохранения Украины», г. Киев
ЛЕЧЕНИЕ ПЕРЕЛОМОВ ДЛИННЫХ КОСТЕЙ У ПОСТРАДАВШИХ В РЕЗУЛЬТАТЕ ДОРОЖНО-ТРАНСПОРТНЫХ ПРОИСШЕСТВИЙ
Резюме. В статье приведены данные анализа 228 случаев переломов длинных костей при политравме в результате дорожно-транспортных происшествий. В зависимости от тактики лечения переломов пострадавшие условно были разделены на две группы, стандартизированные по возрасту, полу, тяжести состояния и тяжести повреждений. В основную группу вошли 89 пострадавших, у которых при лечении переломов придерживались тактики Damage Control Orthopaedic и разработанного нами протокола принятия клинико-организаци-онного решения по выполнению оперативных вмешательств. В контрольную группу вошли 139 пострадавших, у которых при лечении переломов придерживались традиционных методов и тактики лечения. Установлено, что применение тактики Damage Control Orthopaedic и разработанного нами протокола принятия клинико-организационного решения по выполнению оперативных вмешательств пострадавшим с политравмой с повреждением длинных костей в результате дорожно-транспортных происшествий позволяет повысить уровень выживаемости пострадавших с 83,5 до 87,6 %.
Ключевые слова: перелом, длинные кости, дорожно-транспортное происшествие, лечение, протокол.
GuryevS.O., SatsykS.P., Yevdoshenko V.P., Natsevych R.O.
State Institution «Ukrainian Scientific
and Practical Center of Emergency Care and Disaster
Medicine of Ministry of Healthcare of Ukraine»,
Kyiv, Ukraine
TREATMENT OF LONG BONE FRACTURES IN VICTIMS OF TRAFFIC ACCIDENTS
Summary. The article presents the data of the analysis of 228 cases of long bone fractures in polytrauma due to traffic accidents. Depending on treatment modality for fractures, the victims were divided into two groups, standardized by age, sex, severity of condition and severity of injuries. The study group included 89 victims, in which during the treatment of fractures we followed Damage Control Orthopaedic tactics and the protocol we have developed to make clinical and organizational decisions for carrying out surgical interventions. The control group included 139 victims in whom during the treatment for fractures we followed the traditional methods and treatment modality. It was found that the use of Damage Control Orthopaedic tactics and the protocol we have developed to make clinical and organizational decisions for carrying out surgical interventions in patients with polytrauma and long bone injuries due to traffic accidents enables to increase survival rate of victims from 83.5 to 87.6 %.
Key words: fracture, long bones, traffic accident, treatment, protocol.
