Показники ліпідного обміну та стан системи антиоксидантного захисту в організмі коропа в залежності від рівня вітаміну а у раціоні Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК: 577.117

Попик 1.М., астрант, Смоляншов К.Б., к.с.-г.н., Вщур О.С., д.вет.н., Олексюк Н.П., к.б.н. ([email protected]) © 1нститут б1ологИ'тваринНААН, Лъвгв,

ПОКАЗНИКИ Л1П1ДНОГО ОБМ1НУ ТА СТАН СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В ОРГАН13М1 КОРОПА В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д Р1ВНЯ В1ТАМ1НУ А У РАЦЮН1

У статт1 наведет дат про вплыв добавок ргзних доз втамту А до комбшорму коропа на деят показники лтдного обм1ну в гхнъому оргатзм1. Встановлено, що додавання до комбшорму втамту А у доз1 2500 / 5000 МО/кг призводило до вгроггдного збыъшення його вм1сту у печшщ коротв. Додавання до рацюну коропа втамну А у юлъкост1 5000 МО/кг спричинило до зменшення р1вня триацилглщерол1в в гх кровг. Згодовування коропу втам1ну А у доз1 2500 МО/кг комбшорму призводило до вгроггдного зниження вмжту г/дроперекиав лгпгдгв, ТБК-активних продуктгв та до зростання активност1 супероксиддисмутази / глутатюнпероксидази, пор1вняно до величини цих показнитву коротв контролъноггрупи.

Ключое1 слова: втамн. А, ретинол ацетат, лтди, кров, печтка, перекисне окиснення л\тд1в, антиоксидантт ферменти, триацилглщероли, холестерол.

Вступ. Вивчення питань, пов'язаних з впливом р1зних р1вшв жиророзчинних в1там1тв у рацюш риб на певш ланки метабол1зму в !хньому оргашзм1 знаходиться в центр! уваги в1тчизняних \ заруб1жних дослщниюв. Проте, в останш рокн основним напрямком при цьому було вивчення суто прикладних иитань, пов'язаних з яюстю продукцп рибництва I проблемами, як1 стосуються впливу надм1рного р1вня пероксидних процеЫв у скелетних м'язах I м'яс1 риб [1]. Так, вщомо, що лшщи риб характеризуються високим вмктом полшенасичених жирних кислот, як1 е основним субстратом пероксидного окиснення. В свою чергу, пщвищення р1вня жиророзчинних в1тамш1в у рацюш риб, I в першу чергу, в1тамш1в Е I А з яскраво-вираженою антиоксидантною д1ею, е необхщною умовою пщвищення якост1 I термшу збер1гання м'яса риб, особливо при пщвищенш вмкту полшенасичених жирних кислот у склад1 лшщ1в 1х м'яса [1-3].

У зв'язку з цим, метою дослщжень було вивчення впливу р1зного р1вня в1тамшу А (2,5 тис.МО/кг I 5 тис. МО/кг ) у рацюш коротв на в1тамшний та метабол1чний статус, штенсившсть процеЫв пероксидаци, актившсть фермешгв антиоксидантного захисту в !хньому оргашзм1 та деяк1 показники обмшу лшщ1в.

Матер1али 1 методи. Дослщ проведено на 3 -х трупах самок любшських лускатих коротв двор1чного вшу, яких вирощували в окремих ставах у

© Попик 1.М., Смоляншов К.Б., Вщур О.С., Олексюк Н.П., 2012

240

Льв1вськш дослщнш станци 1нституту рибного господарства НААН. Самки коротв 1-1 групи, яким згодовували комбжорм без в1тамшу А, були контрольными. Самкам коротв 2-1 \ 3-1 груп згодовували комбшорм з вмктом в1тамшу А у форм1 ретинол ацетату в кшькост1 вщповщно 2500 { 5000 МО/ кг корму. У кшщ дослщу, який тривав 30 дтв, вщ 4-х самок коротв кожно! групи одержували зразки кров1 та печшки для бюх1м1чних дослщжень.

Вмкт в1тамш1в А \ Е у кров1 та тканинах визначали методом ВЕРХ на мжроколонковому хроматограф! «Мшхром» [4]. У кров1 \ тканинах визначали вмют гщроперекиЫв лшщ1в [5] \ ТБК-активних продукт1в [6], та актившсть антиоксидантних фермент1в - супероксидисмутази [7], глутатюнпероксидази [8] 1 каталази [9]. Вм1ст загального бшкау сироватщ кров1, триацилглщерол1в та холестеролу у плазм1 кров1 риб визначали на бюх1м1чному анал1затор1 Ниша^ег 2000. Одержан! цифров1 дат опрацьовували статистично з використанням програми Ехе1.

Результати дослщження. Як бачимо ¿з таблиц! 1, додавання до комбжорму риб в1там1ну А у форм1 ретинолу ацетату суттево впливало на вмкт в1тамЫв в оргатзм1 коропа. Зокрема, додавання ретинолу ацетату призводило до депонування його в печшщ. Так вмют в1тамшу А в печшщ коротв 2-1 (дослщно!) групи був вищим у 2, 16 рази (р< 0,001), а в печшщ 3-1 (дослщно!) групи - в 2,67 рази (р<0,01), пор1вняно з контролем. Проте, у плазм1 кров1 дослщних коротв вмкт в1тамшу А суттево не збшьшувався ¿з збшьшенням дози препарату.

Таблиця 1

Вмкт вггам1шв А1Ев плазм1 кров1 та печшщ дослщжуваних коротв

(М±ш, п=4)

Групи Достджуваш тканини

коротв плазма кров1 печшка

мкг/мл мкг/г

Виамш А

1 0,38±0,05 32,20±4,26

2 0,42±0,08 69,69±3,13***

3 0,45±0,04 86,59±3,88**

Вггамш Е

1 7,36±1,27 12,32±1,69

2 10,40±1,52 14,91±1,27

3 7,74±0,48 12,99±1,98

Примита: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.

Вмют в1тамшу Е (табл. 1) у плазм1 кров1 коротв дослщних груп майже не в1др1знялись вщ коротв контрольно! групи. Поряд з тим, у печшщ коротв 2-1 дослщно! групи вмют в1тамшу Е був вищим на 17 %, а в печшщ коротв 3-1 дослано! групи його вмют майже не вщр1знявся вщ контролю.

Отримат дат свщчать про пряму залежтсть м1ж споживанням в1тамшу А коропами у весняний перюд I !х вмштом у печшщ. В1тамш А, у форм1 ретинолу ацетату, в доз1 2500 МО/кг комбжорму, призводить до покращення засвоення в1там1тв та !х трансформаци в оргатзм1 коропа [3].

241

В таблиц! 2 наведено даш про вмкт триацилглщерол1в та холестеролу у плазм1 кров1 дослщжуваних риб. 3 даних представлених у цш таблиц! звертае на себе увагу в1рогщне зменшення р1вня триацилглщерол1в у плазм1 кров1 риб, що отримували добавку в1тамшу А у доз1 5 тис МО/кг (р<0,05). Ц1 дат свщчать про антитриглщеринем1чну дш добавок в1тамшу А в доз1 5 тис. МО/кг в оргашзм1 риб. Разом з тим, згодовування рибам в1тамшу А незалежно вщ дози не впливало на р1вень холестеролу у плазм1 кров1 коротв.

Таблиця 2

Вмкт триацилглщерол1в 1 холестеролу плазм1 кров1 коропа за р1зного |мвня

вггамшу А в Ух рацшт (М±т; п=4)

Достджуваш показники Групи риб

1 2 3

Триацилглщероли 8,71±0,28 9,32±0,38 5,93±0,24*

Холестерол 6,42±0,47 6,5±1,18 6,94±0,56

У таблиц! 3 наведен! даш про вмют продукта ПОЛ \ актившсть антиоксидантних фермент1в у кров1 дослщжуваних коротв за р1зного р1вня в1тамшу А в рацюш. 3 отриманих даних видно, що вмкт продукт1в пероксидного окиснення лшщ1в, а саме вмют гщроперекишв лшдав був в1рогщно нижними у кров1 коротв дослщних груп, пор1вняно до контрольно!.

Таблиця 3

Вмкт продукте ПОЛ 1 активтсть антиоксидантних фермент1в в кров! _коротв за р1зного |мвня вггамшу А в рацшт (М±т; п=4)_

Досл1джуваш показники Групи риб

1 2 3

Пдроперекиа лшщв, од.Е 480/мл 1,48±0,06 0,77±0,08*** 1,25±0,07*

ТБК-активш продукти, нмоль/мл 3,83±0,19 3,45±0,09 4,02±0,25

Супероксидцисмутаза, мкмоль/мг бшка/ хв 1,52±0,11 2,32±0,23** 1,63±0,27

Глутатюнпероксидаза, мкмоль 08И/хв г бшка 18,52±1,23 30,21±1,15** 28,37±1,47**

Каталаза, Н202 ммоль/хв мг б1лка 1,19±0,10 1,13±0,15 1,08±0,12

Так, вмкт гщроперекиЫв лшдав у кров1 коротв 2-1 групи був нижним в 1,9 рази (р<0,001), а 3-1 групи - в 1,2 рази (р<0,05). Вмкт ТБК-активних продукта в плазм1 кров1 коротв дослщних груп вщр1знявся вщ контролю, проте р1знищ були нев1рогщними.

При цьому, актившсть фермента системи антиоксидантного захисту також змшювалась. В еритроцитах кров1 коротв 2-1 дослщно! групи актившсть супероксиддисмутази зростала на 53 % (р<0,01), глутатюнпероксидази - на 63 % (р<0,01), а актившсть каталази дещо знизилась, пор1вняно до контролю. У третш дослщнш груш в1рогщно вищою була лише актившсть глутатюнпероксидази (р<0,01).

242

Отримаш даш свщчать про позитивний вплив добавок в^амшу А на антиоксидантний статус в оргашзм1 риб, що проявляеться у зменшенш вмюту продукт1в пероксидаци лшдав, яке вщбуваеться, головним чином, за рахунок активаци ферментативно! системи антиоксидантного захисту. Проте, загалом, одержан! нами результата дозволяють зробити висновок, що додавання в^амшу А у форм1 ретинолу ацетату до комбжорму коропа в доз1 2500 МО/кг проявляв вплив на ферментативну i неферментативну ланки системи антиоксидантного захисту, що призводить до зниження штенсивноси пероксидного окиснення лшадв в ix оргашзмг

Висновки.

1. Додавання до комбжорму вп-амшу А у форм1 ретинолу ацетату у доз1 2500 i 5000 МО/кг призводило до в1рогщного збшьшення його вмкту у печшцг

2. Додавання до рацюну коропа в1тамшу А у юлькосп 5000 МО/кг спричиняло зменшення р1вня триацилглщерол1в в i'x KpoBi.

3. Згодовування коропу BiTaMiHy А у fl03i 2500 МО/кг ком6iKopMy призводило до BiporiflHoro зниження BMicTy гщроперекиЫв лiпiдiв , ТБК-активних продукив та до зростання активHOCTi супероксиддисмутази i глyтaтioнпepoкcидaзи, пopiвнянo до величини цих noKa3HHKiß у KoponiB контрольно! групи.

Л1тература

1.Грициняк1. I. Обмш лiпiдiв у риб : моногр / [I. I. Грициняк, К. Б.Смоляншов, В. Г. Янович] за ред. В. В. Bлiзлa — HbßiB : «Tpiafla плюс», 2010. — 335 с.

2.Гринжевський М. В. Iнтeнcифiкaцiя виробництва продукцй' аквакультури у BHyTpimHix водоймах Укра1ни / М. В. Гринжевський // К. : CßiT, 2000. — 183 с.

3.Попик I.M. Вплив гoдiвeльниx 4HHHHKiB на nepoKCHflHi процеси й aKTHBHicTb фepмeнтiв антиоксидантно! системи в печшщ коропа / I.M. Попик, Н. П. Олексюк, В.Г. Янович // Бюлопя тварин. — 2011. — Т.13, № 1-2. — С. 227-231.

4.Визначення BiTaMiHiB А i Е у бюлопчних мaтepiaлax i кормах методом високоефективно! piflHHHoi' хроматографй'. MeTOflH4Hi рекомендацп / Н. П. Олексюк, Л. Г. Левювська, Г. Г. Денис, Ю. Т. Салига. — Львiв, 2007. — 20 с.

5.А.с. № 1084681 СССР, МКИ G № 33/48 Способ определения гидроперекисей липидов в биологических тканях / В.В. Мирончик (СССР). — № 3468369/28-13; заявл. 08.07.82; опубл. 07.04.84, Бюл. № 13.

6.Коробейникова E.H. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой / Е. Н. Коробейникова // Лаб. дело. — 1989.— №7. — С. 8-9.

7. Дубинина Е.Е. Активность и изоферментный спектр СОД эритроцитов / Е. Е. Дубинина, Л.Я. Сальникова, Л.Ф. Ефимова // Лаб. дело. — 1983. — № 10. — С. 30-33.

243

8.Моин В.М. Простой и специфический метод определения активности глутатионпероксидазы в эритроцитах / В.М. Моин // Лаб. дело. —1986. — № 12. — С. 724-727.

9. Королюк М.А. Метод определения активности каталазы / М.А. Королюк, Л.И. Иванова, И.Г. Майорова, В.Е. Токарев // Лаб. дело. —1988. — № 1. — С. 16-18.

Summary Popyk I.M., Smolyaninov K.B.

Institute of animal biology UAAS, Lviv, Ukraine THE INFLUENCE OF ADDITION OF VITAMIN A TO DIET ON SOME INDICES OF LIPID METABOLISM OF CARP

The data about influence of addition of different doses of vitamin A to carp food on some indices of lipid metabolism are presented in the paper. It was established that addition of vitamin A in dose 2500 and 5000 IU/kg of food led to its reliable increase in liver. The addition of 5000 IU of vitamin A led to decrease of triacylglycerols in carp blood. The addition of 2500 IU of vitamin A decreased level of lipid hydroperoxides, TBA-active products and increased the activity of superoxide dismutase and glutathione peroxidase in comparsson with control group carps.

Рецензент - д.вет.н., професор Юсьюв 1.Д.

244