CC BY
13
УДК 639.371.5:577.115:636.085.12:611.73
Кравщв Р.Й., д.б.н., професор, академк УААН ® Янович Н.С., асистент кафедри ВОРЕ, стандартизаци та сертифкацп Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ВМ1СТ ПРОДУКТ1В ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ Л1П1Д1ВI АКТИВШСТЬ АНТИОКСИДАНТНИХ ФЕРМЕНТ1В У ТКАНИНАХ КОРОПА ЗА Р1ЗНОГО ВМ1СТУ ЦИНКУ У ВОД1
Наведет дат про еплие цинку при тдеищент його р1еня у еод1 до 0,021 I 0,061 мг/л на ем1ст продуктге перекисного окиснення лтдге I актиетсть антиоксидантних фермент1е е органах I тканинах короте через 21 день тсля енесення мтроелемент1е у воду. Показано егроггдне тдеищення актиеност1 супероксиддисмутази I зниження ем1сту г1дроперекиЫе лтдге та малоноеого альдеггду е кроег короте, як1 утримуеалися у еод1, що м1стила 0,061 мг/л цинку.
Ключовi слова: цинк, продукти ПОЛ, глутатюнпероксидаза, короп
Вступ. У процес аеробного метаболiзму у тканинах риб, зокрема у коропа, утворюються активш форми кисню, яю окиснюють наявш в фосфолшщах кл^инних мембран оргашв i тканин полшенасичеш жирш кислоти перекисним шляхом. Це приводить до утворення продуктсв перекисного окиснення лшвдв (ПОЛ) [1], котрi проявляють деструктивний вплив на кл^инш мембрани i органели [2,3]. Вмют продукив ПОЛ у м'яс риб, про який судять за перекисним числом, використовуеться при ощнщ його якост [4]. 1нтенсившсть утворення продукив ПОЛ у тканинах риб значною мiрою залежить вщ активностi антиоксидантних ферменив, центральне положення серед яких займае супероксиддисмутаза (СОД), яка каталiзуе вщновленння агресивного супероксидного радикала, внаслiдок чого утворюеться менш токсичний перекис водню. Синтез супероксиддисмутази в тканинах риб значною мiрою залежить вщ забезпечення !х потреби в цинку, який входить до складу фермента, i характеризуеться широким спектром бюлопчно! ди в органiзмi риб. Вмют мiкроелементiв, зокрема цинку, в тканинах риб залежить, з одного боку, вщ його вмюту у кормах, а з другого -вщ вмюту у водi, що зумовлено поглинанням цинку через зябра i шюру [1]. Проведенi нами дослщження показали, що вмiст цинку у тканинах коропа залежить вщ вмшту його у водi [4]. У зв'язку з цим, метою дано! роботи було з'ясування залежност мiж концентрацiею цинку у водi та активнiстю антиоксидантно! системи в рiзних органах i тканинах коропа.
Матерiал i методи. Дослiд проведений на 3-х групах дворiчок лускатого коропа масою 450-500 г., по три риби в кожнш, у Львiвському вiддiленнi 1нституту рибного господарства УААН. Риби вах груп утримувалися в акварiумах об'емом 0,3 м3, якi наповнювалися водою з рiчки Верещиця. Воду в
® Кравщв Р.Й., Янович Н.е., 2008
80
акварiумах замшювали раз на тиждень, регулярно проводили аерацш води. Риби
1-1 групи, яю утримувались у водi без добавок цинку, правили за контроль. Риби
2-1 i 3-1 груп протягом 21 дня утримувалися у вод^ до яко! додавали цинк у виглядi ZnSO4. Концентрацiя цинку у вод^ в якiй утримувалися риби 1-, 2- i 3-1 груп становила вiдповiдно 0,021; 0,061 i 0,101 мг/л. Через 21 день риб вах груп пiддавали декаштаци i одержанi вiд них проби м'язiв з дорзально-крашально1 частини тулуба, печiнки, зябер та шкiри використовували в дослiдженнях. У вказаних органах i тканинах риб визначали вмют продуктiв ПОЛ - гiдроперекисiв лшвдв [5] i малонового дiальдегiду [6], а також актившсть антиоксидантних ферменпв - супероксиддисмутази, глутатiонпероксидази [7] i каталази [8]. Одержанi цифровi даш опрацьовували статистично.
Результати дослщжень. З наведених у таблиц даних видно, що вмiст гiдроперекисiв лiпiдiв у дослщжуваних органах i тканинах коротв 2-1 групи був менший, шж у коропiв 1-1 (контрольно1) групи, проте щ рiзницi невiрогiднi (Р<0,5). При цьому вмiст гiдроперекисiв лшвдв в усiх органах i тканинах коротв 3-1 групи, за винятком печiнки, був вiрогiдно менший, шж у коропiв 1-1 групи (Р<0,05-0,01).
Таблиця
Вмкт продукт1в перекисного окиснення лтЫв 1 актившсть антиоксидантних ферменпв у тканинах дворiчок коропа за рiзного вмкту
цинку у водi (М±т, п=3)
Органи риб Групи риб
1 2 3
Пдроперекиси лшщв, у.о./г тканини
Скелетний м'яз 6,74±0,43 5,87±0,17 5,50±0,39*
Печшка 5,89±0,41 5,84±0,21 5,55±0,33
Зябра 8,01±0,28 7,13±0,37 6,52±0,41**
Шк1ра 5,27±0,24 4,84±0,20 4,22±0,29*
Малоновий д1альдепд, нмоль/г тканини
Скелетний м'яз 41,97±3,56 37,37±1,21 33,45±2,20
Печшка 10,00±0,56 8,57±0,18* 8,31±0,47*
Зябра 51,90±2,94 44,08±2,0 38,48±3,02*
Шшра 33,84±2,39 28,48±2,40 24,75±1,85*
Супероксиддисмутаза, у.о./мг бшка
Скелетний м'яз 5,12±0,20 5,56±0,11 5,80±0,22*
Печшка 2,11±0,14 2,41±0,15 2,50±0,15
Зябра 7,80±0,14 3,60±0,14* 8,88±0,13*
Шшра 11,25±0,28 12,43±0,20* 13,23±0,23**
Глутатюнпероксидаза, в8И/мг бшка за хв.
Скелетний м'яз 1,37±0,06 1,48±0,04 1,51±0,14
Печшка 2,39±0,15 2,48±0,11 2,76±0,13
Зябра 5,53±0,15 5,38±0,14 5,71±0,21
Шшра 5,53±0,15 5,47±0,17 5,82±0,29
Мiжгруповi рiзницi у вмют малонового дiальдегiду в дослщжуваних органах i тканинах коропiв подiбнi до рiзниць у вмiстi пдроперекиав лiпiдiв. Вмiст малонового дiальдегiду в органах i тканинах коропiв 2-1 групи був вiрогiдно менший, шж у коропiв 1-1 групи (Р<0,05). У коропiв 3-1 групи вмют малонового дiальдегiду в усiх органах i тканинах, за винятком скелетних м'язiв, був вiрогiдно менший (Р<0,05), нiж у коропiв 1-1 групи.
81
Наведет вище дат свщчать про нижчу штенсивтсть перекисноо окиснення лшвдв в органах i тканинах коротв дослщних груп, особливо 3-1 групи. Причиною цього, як видно з наведених у таблиц даних, е вища активнiсть супероксиддисмутази в бiльшостi дослiджуваних органiв i тканин коротв дослщних груп, шж у коротв контрольно! групи. Зокрема, у коротв 2-1 групи порiвняно до коротв 1-1 групи вiрогiдно вища активнiсть супероксиддисмутази виявлена в зябрах i шкiрi (Р<0,05), у коротв 3-1 групи порiвняно до коротв 1-1 групи - в уах органах i тканинах, за винятком печiнки (Р<0,05-0,01). Ui рiзницi можна пояснити збiльшенням засвоення цинку з води рибами при пщвищенш його концентраци [4], що позитивно впливае на синтез супероксиддисмутази, ключового ферменту системи антиоксидантного захисту [1].
При цьому в органах i тканинах коротв 2-1 i3-1 груп вщсутт вiрогiднi рiзницi в активност глутатiонпероксидази, iншого ключового ферменту системи антиоксидантного захисту [2] порiвняно до 11 активностi в органах i тканинах риб 1-1 групи.
Загалом одержанi результати свiдчать про зв'язок мiж вмiстом цинку у водi i засвоенням його коропом, з одного боку, та про дозозалежний вплив цинку при пiдвищеннi його засвоення на актившсть супероксиддисмутази i перекисне окиснення лшвдв в тканинах. з другого.
Висновки. При пщвищенш концентраци цинку у водi в органах i тканинах дворiчок коропа дозозалежно пiдвищуеться активнiсть супероксиддисмутази i знижуеться вмiст гiдроперекисiв лiпiдiв та малонового дiальдегiду.
Л1тература
1. Winston G.W. Oxidant and antioxidant in aquatic animals / G.W. Winston // Comp. Biochem. Physiol. C.- 1991.- V. 100.- №1-2.- P. 173-176.
2. Martines-Alvares R.M. Antioxidant defenses in fish: biotic and abiotic factors / R.M. Martines-Alvares, A.E. Morales, A. Sanz // Rev. Fish Biol. Fish.- 2005.-V. 15, №1.- P. 75-88.
3. Janssens B.J. Reduced enzymatic antioxidative defense in deep-sea fish / B.J. Janssens, J.J. Childress, F. Bagnet, J. Rees // J. Exp. Biol.- 2000.- V. 203.- P. 3717-3725.
4. Кравщв Р.Й Вмют м^оелеменпв у м'язах та печшщ коропа, що живляться водою з рiчок басейну Дшстра / Р.Й. Кравщв, Н.С. Янович // Наук.-техн. бюл. 1нст. бюл. твар. i ДНДК1 ветпреп. та корм. доб.- Львiв, 2008.- В. 9, №1,2.- С. 43-46.
5. Мирончик В.В. Способ определения гидроперекисей липидов в биологических тканях / В.В. Мирончик // А.с. 1084681 СССР, МКИ 901 К 33148. Заявлено 08. 07. 1982, опубликовано 07. 04. 1984. Оф. Бюл. №13.- С. 2.
6. Коробейникова С.Н. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой / С.Н. Коробейникова // Лаб. дело.- 1989.- №7.- С.8-9.
7. Дубинина Е.Е. Активность и коферментнш спектр СОД эритроцитов / Е.Е. Дубинина, Л.Е. Сальникова, Л.Р. Ефимова // Лаб. дело.- 1983.- №10.- С. 30-33.
8. Моин В. М. Простой и специфический метод определения активности глутатионпероксидазы в эритроцитах / В.М. Моин // Лаб. дело.-1983, №10.- С.30-33.
82
Summary Kravciv R.Y., Yanovich N.E.
LIPIDS PEROXIDATION CONTENT AND ANTIOXIDANT ENZYMES ACTIVITY IN CARP TISSUES UNDER DIFFERENT ZINC CONCENTRATION IN WATER Data concerning zinc influence on lipids peroxidation content and antioxidant enzymes activity in carps organs and tissues after 21 days since increasing of zinc level in water up to 0,021 and 0,061 mg/l are presented. Realistically greater increasing of superoxide dismutase activity and decreasing of lipids peroxidation and malonic aldehyde content in blood of carps, which were kept in water with zinc concentration 0,061 mg/l was established.
Стаття надшшла до редакцИ 14.03.2008
83
