CC BY
14
УДК 619:591.11.1:618.19-002
Ярохно Я.М., лшар ветмедицини, ([email protected]) © 1нститут вет. медицины НААН, м. Кигв Красвський А.Й., д-р вет. наук, професор, СумськийНАУ, м. Суми
ПОКАЗНИКИ ФШРИНОЛГГИЧНО1 АКТИВНОСТ1 У КОР1В ЗА МАСТИТУ
Метою роботи було вивчення динамжи показнитв системи фгбринолгзу плазми кровг хворих на гострий та хротчний мастит коргв в процес л1кування. Встановлено що сумарна фгбринолтична активтсть кровг у коргв достовгрно збмьшувалася при гострому переб1гу маститу в однаковт м1р1 за рахунок плазмтовог активност1 I тканинного активатора плазмтогену, при хротчному в основному за рахунок тканинного активатора плазм1ногену, що свгдчило про переважання зовтшнього шляху фгбринолгзу. Шсля л1кування коргв з гострим переб1гом маститу вгдбувалось зростання сумарног ф1бринолтичног активност1 через активацт тканинного активатора плазмтогену. Шсля лшування коргв з хротчним переб1гом маститу сумарна фгбринолтична активтсть була бмьша у 2,3 рази за рахунок збыьшення плазмтовог активност1 у 3,3 рази та тканинного активатора плазмтогену у 1,9 рази, що свгдчило про ел1м1нацт ф1брину гз судинного русла I позасудинного простору вогнища запалення.
Ключо^^ слова: корови, мастит, фгбринолгз, сумарна фгбринолгтична активтсть, тканинний активатор плазмтогену.
Вступ. Молочне скотарство - одна з найбшьш перспективних галузей тваринництва. Зниження собiвартостi молочно! продукци можливе тшьки за умови штенсифжаци виробництва молока, створення сучасних молочних комплекЫв, виведення високопродуктивних порщ корiв. Водночас у високопродуктивних корiв молочна залоза функщонуе на межi норми i патологи, а дiя негативних факторiв зовшшнього середовища позначаеться на резистентност оргашзму тварин та впливае на !х стшюсть до захворювань. Частше всього патолопчний процес виникае у молочнш залоз^ саме тому захворювання корiв на мастит займае важливе мюце серед шших хвороб репродуктивних органiв. [1]. Мастит, як запальний процес, починаеться з альтераци тканин, з послiдуючим випотiванням фiбрину в вогнищах запалення [2-3]. При цьому змiнюються коагуляцiйнi та фiбринолiтичнi властивостi кровi. За нашими попередшми даними [4-5] зростання вмiсту розчинного фiбрину е свiдченням посилення коагуляцшно! ланки гемостазу за якого вщбуваються змiни активностi фiбринази (фактора XIII згортання кровi), оскiльки даний ензим впливае безпосередньо на мiжмолекулярнi зв'язки полiмеру фiбрину [3]. Перебiг запального процесу залежить вiд гостроти запалення, що позначаеться на штенсивност випоивання фiбрину, його кiлькостi, зумовлюе змши вмiсту фiбриногену, розчинного фiбрину в плазмi кровi та впливае на
© Ярохно Я.М., Краевський А.Й., 2011
актившсть фiбринази [4-5]. Змши в OTCTeMi згортання KpoBi (утворення фiбринового згустку) завжди призводять до певних змiн в c^TeMi фiбринолiзу, оcкiльки цi системи контролюють одна одну [2-3].
Виходячи з вищесказаного, метою наших доcлiджeнь було вивчити динам^ показникiв системи фiбринолiзу в корiв за гострого i хронiчного пeрeбiгу маститу, а також в процес лiкування.
Матер1али i методи. Доcлiджeння проводились на високопродуктивних коровах голштинсько! i украшсько! чорно-рябо! породи з ceрeдньорiчним надоем 6000-6500 кг, яю належать одному з передових господарств Кшвсько! облаcтi. На першому eтапi доcлiду було проведено бактерюлопчне доcлiджeння секрету молочних залоз вiд хворих на мастит корiв. Пiд час проведення бактeрiологiчного дослщження проби секрету молочно! залози виавали на сироватковий МПА з 1% глюкози, сольовий МПА, середовища Ендо в чашках i Кiтта-Тароццi, а для виявлення грибiв - на середовище Чапека. Культивування проводили в термостаи при 37° С. Характер росту мкрофлори на середовищах визначали через 24 та 48 год. Поим видшяли чиcтi культури, вивчали !х бiохiмiчну активнicть, визначали видову належшсть за Бeрджi. У чистих культур визначали чутлившть до антибактeрiальних заcобiв методом дифузи в агар (метод дисюв).
На другому етат доcлiду було сформовано доcлiднi групи корiв, по 12 голiв в кожнш. У першу групу увшшли корови з гострим маститом у другу з хрошчним його перебком. Хронiчно хворими на мастит вважали корiв, у яких у ходi спостережень за ними пicля клмчного одужання протягом пiвроку виявляли рецидиви. За даними Армша Дойтца i Вальтера Обрiтцхаузeра хронiчний катаральний мастит проткае з гiпотрофiею хворо! частки, яка щшьна на дотик, в якш пальпуються молочнi протоки та, можливо, вузли [6].
Згiдно з виявленою чутливicтю видшено! мiкрофлори до цефалексину вciх корiв лiкували шляхом внутршньоаортального введення 1,5 г цефалексину, розчиненого в 150 мл 0,5% р-ну новокашу 3-4 рази, з штервалом 24 години; паралельно штрацистернально вводили мастилекс в дозi 10 мл (1 туба) 3-4 рази, з штервалом 24 години. Кров для дослщжень брали з яремно! вени: перед л^ванням, на 2 добу л^вання, 2 та 5 доби закшчення його курсу. В плазмi кровi визначали показники стану системи фiбринолiзу: сумарну фiбринолiтичну актившсть (СФА), плазмшову активнicть (ПА) та актившсть тканинного активатора плазмшогену (t-РА) на фiбринових пластинках за методом T. Astrup, S. Mullertz [7].
Результати дослщжень: При бактерюлопчному дослщженш проб молока вiд корiв з гострим перебком маститу в бшьшост випадкiв молочна залоза була контамшована аcоцiацiями мiкроорганiзмiв (83,3 %), а у тварин з хрошчним його перебком частше видiляли монокультури мiкроорганiзмiв (58,3 %).
До складу асощацш входили грампозитивнi i грамнeгативнi мкрооргашзми: Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae, Escherichia coli, Mycoplasma bovis. Серед монокультур виявлеш и ж мiкроорганiзми.
Результати дослщжень показниюв стану системи фiбринолiзу здорових корiв та за гострого i хронiчного маститу поданi у таблиц 1.
Таблиця 1
Показники стану системи фiбринолiзу у здорових i хворих на мастит _кормв залежно вщ його nepe6iry, M±m (n=12)_
Показники Здоров1 корови Переб1г маститу
гострий Хрошчний
СФА, мм2 30,3±1,1 52,8±8,1** 62,9±11,7**
ПА, мм2 14,1±1,2 23,6±5,2* *17,9±8
t-РА, мм2 16,2±1,1 29,3±3,3* **44 9±5 2***
Примтки: 1) Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001, пор1вняно до показнишв здорових KopiB (3ipo4KH тсля показник1в) та за гострого маститу Ирочки перед показниками);
2) Рiзниця t-PA - ПА за хрошчного маститу: Р<0,01.
1з даних таблиц видно, що СФА кров1 у хворих на мастит кор1в достов1рно збшьшувалася незалежно вщ характеру його перебку вщносно клшчно здорових тварин (Р<0,01). Зокрема, у кор1в з гострим перебтом маститу СФА плазми перифер1йно1 кров1 була бшьшою, шж у здорових тварин у 1,8 раза (Р<0,01), а з хрошчним - у 2 рази (Р<0,01). За гострого переб1гу маститу у кров1 кор1в пщвищення СФА вщбувалося в однаковш м1р1 за рахунок ПА i t-PA. Слщ зазначити, що сшввщношення мiж цими показниками у здорових i хворих на гострий мастит тварин було практично однаковим, що могло бути ознакою активного розвитку патолопчного процесу, який певною мiрою контролювався фiбринолiтичною системою органiзму.
У корiв з хронiчним перебiгом маститу структура фiбринолiтичноï активностi периферiйноï кровi достовiрно вiдрiзнялася вiд ïï показниюв здорових (Р<0,01) i хворих на гострий мастит тварин (Р<0,05). Пщвищення СФА вiдбувалося в основному за рахунок тканинного активатора плазмшогену (Р<0,01), що вказувало на переважання зовшшнього шляху фiбринолiзу. Такий стан системи фiбринолiзу мiг бути ознакою локалiзацiï патологiчного процесу в уражених частках молочное' залози, що не становив загрози розвитку септичного процесу в усьому оргашзм1
На наступному етат дослiджень вивчали динамiку показникiв фiбринолiзу в процесi лiкування i тсля його заюнчення, результати представленнi в таблищ 2. На 2-у добу л^вання корiв з гострим перебком маститу СФА плазми периферiйноï кровi збiльшилось у 3,7 рази (Р<0,001), а на 2-у добу тсля заюнчення курсу вона зросла ще 1,6 раза (Р<0,01). Загалом за весь перюд лiкування фiбринолiтична актившсть кровi зросла майже у 6 разiв (Р<0,001). Зростання СФА тд час лiкування вiдбулося за рахунок пщвищення ПА у 3,5 (Р<0,01)та активност t-РА у 3,9 рази (Р<0,001). Пiсля лiкування ПА пщвищилась ще у 1,2 (Р<0,1), а актившсть t-ПА у 1,8 рази (Р<0,01). Загалом протягом лiкування ПА зросла у 4,3 рази (Р<0,01), t-РА - майже у 7 разiв (Р<0,001). Проте через 5 дiб пiсля закiнчення курсу л^вання СФА (Р<0,001), ПА (Р<0,01) i t-РА (Р<0,001) знизились до рiвня здорових тварин, що вказуе на нормалiзацiю фiбринолiзу.
Таблиця 2
Динамика показникчв фнбрннолпу за лiкування хворих на мастит корiв, М±т
__(П=12)_
Переб1г маститу Показники
Перюд СФА, мм2 ПА, мм2 t-РА, мм2
Гострий переб1г маститу
До л1кування 52,8±8,1 23,6±5,2 29,3±3,3
2 доба лшування 197,2±18,1*" 82,8±11,8" 114,5±12,3*"
2 доба шсля лшування 304,8±5,2*** 101,3±15,5~" "203,5±16,7*"
5 доба шсля лшування 35,6±3,4* 15,8±2,8 19,8±3,5*
Р (2 доба ткування - 2 доба шсля л1кування) Р<0,01 Р<0,1 Р<0,01
Р (2-5 доба шсля Р<0,001 Р<0,01 Р<0,001
ткування)
Р (2 доба ткування -5 доба шсля лшування) Р<0,001 Р<0,01 Р<0,001
Хрошчний перебш маститу
До л1кування 62,9±11,7 17,9±8,0 *44,9±5,2
2 доба лшування 251,6±37,4** 87,5±25,0* 164,1±42,3*
2 доба шсля лшування 146,2±31,3* 60,6±12,4* 85,6±19,3*
5 доба шсля лшування 38,5±4,3* 17,4±3,5 21,1±4,7**
Р (2 доба л1кування - 2 доба шсля л1кування) Р<0,05 Р<0,1 Р<0,1
Р (2-5 доба шсля Р<0,01 Р<0,01 Р<0,01
л1кування)
Р (2 доба л1кування -5 доба шсля лшування) Р<0,001 Р<0,05 Р<0,01
Р1зниця вщповвдних показнишв за гострого 1 хрошчного маститу
До л1кування Р<0,1 Р<0,1 Р<0,05
2 доба лшування Р<0,1 Р<0,1 Р<0,1
2 доба шсля лшування Р<0,001 Р<0,05 Р<0,001
5 доба шсля лшування Р<0,1 Р<0,1 Р<0,1
Примтка. Р<0,05; Р<0,01; Р<0,001, пор1вняно з показниками до л1кування
(з1рочки тсля показнишв) та t-PA до ПА (з1рочки перед показниками).
За хронiчного маститу СФА на другу добу л^вання достовiрно зросла у 4,8 рази (Р<0,01), а пiсля закiнчення його курсу знизилась у 1,8 раза (Р<0,05). ПА мала подiбну динам^, спочатку вона зросла у 4,9 рази (Р<0,05), а потiм зменшилась у 1,4 раза (Р<0,1). ^РА також спочатку в процесi лжування збiльшився у 3,7 рази (Р<0,05), а на другу добу шсля заюнчення курсу зменшився (Р<0,1) у 1,9 раза.
Показники СФА i ПА у плазмi кровi корiв з гострим i хронiчним переб^ом маститу практично не вiдрiзнялися (Р<0,1), водночас активнiсть t-ПА у кровi корiв з хронiчним перебiгом була вищою у 1,5 раза (Р<0,05), що вказуе на переважання зовшшнього шляху фiбринолiзу.
Пiд час л^вання не спостерiгали достовiрноl рiзницi мiж показниками фiбринолiзу в обох групах хворих тварин.
517
На 2-у добу тсля лкування СФА кровi у корiв з гострим перебтом маститу була достовiрно бшьшою у 2,1 рази (Р<0,001), порiвняно з тваринами з хрошчним його перебком. ПА плазми периферiйноï кровi корiв з гострим перебком маститу була вищою у 1,7 раза (Р<0,05), водночас актившсть t-РА була достовiрно бшьшою у 2,4 рази (Р<0,001). Змши СФА вiдбувалися як за рахунок динамки ПА, так i активной t-РА, проте, залежно вiд перебку маститу, пiд час лiкування ix спiввiдношення вiдрiзнялося. Зокрема, до початку та на 2 добу л^вання рiвень t-РА був дещо вищим, нiж за ПА за гострому (Р<0,1) та значно вищим (у середньому в 2 рази) за хрошчного маститу (Р<0,05).
На 2-у добу тсля заюнчення курсу л^вання корiв з гострим маститом структура фiбринолiтичноï активностi на двi третини складалася з t-РА i одну -ПА (Р<0,01), водночас у корiв з xронiчним перебком запалення ця рiзниця була менш значною (Р<0,1), що може бути спричинене переродженням молочноï залози i розростанням сполучноï тканини.
На 5-у добу тсля заюнчення курсу л^вання корiв як з гострим, так i хрошчним перебтом маститу показники гемостазу поступово приходили до норми i були подiбними до таких у здорових корiв.
Висновки. 1. У хворих на мастит корiв спостеркали розлад фiбринолiтичноï ланки гемостазу як за гострого, так i хрошчного перебку запалення, що проявлялося високою фiбринолiтичною активнiстю, яка очевидно наставала внаслщок гiперфiбриногенемiï i пщвищеного вмiсту РФ через полiмеризацiю фiбриногену, що узгоджуеться з нашими попередшми дослiдженнями [4-5].
2. Лiкування хворих тварин сприяло усуненню претромботичного стану та нормалiзацiï фiбринолiзу за рахунок пщвищення t-РА пщ час лкування та зниження СФА, ПА i t-ПА на 5-у добу тсля заюнчення курсу л^вання.
Перспективи подальших дослiджeнь. Показники стану системи фiбринолiзу мають патогенетичне i прогностичне значення при л^ванш хворих на мастит корiв. В перспективi можлива розробка л^вальних заxодiв та препаратiв на основi фiбринолiтичниx складових.
Лiтepатуpа
1.Furll B., Dubeler I., Fuhrmann H., Furll M. Trace elements in udder lymph of healthy and sick cows // Bul. Veter. Inst. in Pulawy. - 2006. - Vol.50, №2 - P.163-165.
2.Андреенко Г. В. Фибринолиз, химия и физиология процесса. - М.: Издательство "Медицина", 1967. - 248 с.
3.Братчик А. М. Клинические проблемы фибринолиза. - Кшв "Здоров'я". -1993. - 344с.
4. Краевский А. И. Метаболизм фибриногена у коров при бактериальном мастите / А.И. Краевский, Я.Н. Ярохно // Трансферт инновационных технологий в животноводстве : материалы междунар. конф. [сборник], (Орёл, 27-28 марта 2008г.). - Орёл, изд.-во Орёл ГАУ, 2008. - С. 91-93.
5.Ярохно Я.М. Метаболiзм фiбриногену при мастик у високопродуктивних корiв / Я.М. Ярохно, А.Й. Краевський // Аграр. вкник Причорномор'я [Зб. наук. праць] : Ветеринарш науки. - Одеса, 2008. - Вип. 42, Ч. 1. - С. 201-203.
6.Astrup T. The fibrin plate method for estimating fibrinolytic activity / T. Astrup, S. Mullertz // Arch. Biochem. Biophys. - 1952. - Vol. 40. - P.346-351.
7.Дойтц Армин. Здоровье вымени и качество молока / Армин Дойц, Вальтер Обритцхаузер : перевод с нем. Г. Бельченко - Киев: Аграр Медиен Украина, 2010. - 173 с.
Summary Y. Yarokhno.
FIBRINOLISIS SYSTEM CONDITION OF COWS WITH MASTITIS
The article is devoted to fibrinolitic system specification in the blood plasma of mastitis cows, depending on disease type, during treatment. Fibrinase's activity also was definitely increased in the blood plasma of sick animals. Summary Fibrinolysis Activity of the blood plasma was increased during acute mastitis because of heightened both Plasmin Activity and tissue's Activator of Plasminogen. After treatment of acute mastitis higher Fibrinase 's activity, Summary Fibrinolysis Activity increasing (mainly because of tissue Activator of Plasminogen higher level) were found. These were evidences of the external way of Fibrinolysis and elimination of Fibrin from the zone of inflammation. After treatment of cows with chronic type of mastitis Summary Fibrinolysis Activity was in 2,3 times increased because of higher level of Plasmin Activity in 3,3 times and tissue 's Activator of Plasminogen in 1,9 times. It confirms the Fibrin elimination from the blood stream and out of blood vessels places of inflammation.
Key words: cows, mastitis, Fibrinolysis, Summary Fibrinolysis Activity, tissue's Activator of Plasminogen.
Рецензент - д.вет.н., проф. Стефаник В.Ю.
