CC BY
13Х1РУРГ1ЧНИЙ РОЗД1Л
УДК 616.31-002:616.316
1А. Г. Гулюк, д. мед. н., 2П. А. Шм1дт
1 Державна установа «1нститут стоматологи Нацюнально! академп медичних наук Укра!ни» 2Нацюнальний вiйськово-медичний клiнiчний центр «ГВКГ» 2Клшша щелепно-лицево! xipyprii'
СЛИНА ТА ПЕР1АП1КАЛЬНА ГРАНУЛЯЦ1ЙНА ТКАНИНА, II РОЛЬ В ПРОЦЕС1 Д1АГНОСТИКИ ТА Л1КУВАННЯ ХРОН1ЧНОГО ПЕР1ОДОНТИТУ ТА ЙОГО УСКЛАДНЕНЬ У ВШСЬКОВОСЛУЖБОВЩВ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА1НИ
Актуальтсть питання захворювань на хротчний перюдонтит серед вшськовослужбовцгв ЗС Украши за-лишаеться надзвичайно нагальним. В данш статт1 було розглянуто дгагностику i тактику лгкування хротчно-го перюдонтиту, а також його ускладнень. Проведено до^дження слини та грануляцшно'1 тканини на pi-зних етапах л^вання.
Ключов1 слова: хротчний перюдонтит та його ускладнення, дослiдження слини та грануляцшно'1 тканини при хротчнш апкальнт iнфекцii.
1А. Г. Гулюк, 2П. А. Шмидт
1 Государственное учреждение «Институт стоматологии Национальной академии медицинских наук Украины» 2Национальный военно-медицинский клинический центр «ГВКГ» 2Клиника челюстно-личевой стоматологии
СЛЮНА И ПЕРИАПИКАЛЬНОГО ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ ЕЕ РОЛЬ В ПРОЦЕССЕ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОГО ПЕРИОДОНТИТА И ЕГО ОСЛОЖНЕНИЙ У ВОЕННОСЛУЖАЩИХ ВООРУЖЕННЫХ СИЛ УКРАИНЫ
Актуальность вопроса заболеваний хроническим периодонтитом среди военнослужащих ВС Украины остается на высоком уровне. Рассмотрена диагностика и тактика лечения хронического периодонтита и его осложнений. Проведено исследование слюны на разных этапах лечения и грануляционной ткани.
Ключевые слова: хронический периодонтит и его осложнения, исследования слюны и грануляционной ткани при хронической апикальной инфекции.
1A. G. Gutsalyuk, 2P. A. Shmidt
1 State Establishment «The Institute of Stomatology of the National academy of medical science of Ukraine» The National Military Medical Clinical Centre "the CMCH" (the Central Military Clinical Hospital)
Clinic of Maxillo-Facial Stomatology
SALIVA AND PERAPICAL GRANULATION TISSUE, ITS ROLE IN THE DIAGNOSTIC AND HEALING PROCESS OF CHRONICLE PERIODONTITIS AND ITS COMPLICATIONS AMONG THE MILITARY OF THE ARMED
FORCES OF UKRAINE
Chronicle periodontitis among the military of the Armed Forces of Ukraine still remains very actual. The diagnostic and tactics of healing of the chronicle periodontitis and its complications have been considered here as well as the research of saliva and granulation tissue at different stages of the healing process has been conducted.
The actual problem in dentistry is prophylaxis, diagnostics and treatment periodontium tissues illnesses which cause an early teeth loss.
© Гулюк А. Г., Шмiдт П. А., 2016.
Nowadays little attention is paid in the literature to the role of elastase and its influence on the resorption of the bone tissue and the surrounding tissues in the periapical area. One of the essentiall factors affecting the resorption of the bone tissue is elastase, which is mostly active at splitting of peptide bonds coming to life through amino acids with low hydrophobic radicals - glycine, valine, leucine, isoleucine and serine.
Conclusion. According to the results of the acquired data the main marker of the early diagnostics when chronicle periodontitis and its complications is reasonably considered to be alastase. The dynamic increase of the index compared to that of the control group during the first days of the illness was observed with its subsequent decrease on the 7-8th day, which was equally true for research of the saliva and in the apical tissues after the extraction of the tooth.
The quantative index of lisocyme and acid phosphatase acquired as the result of the research allow us to determine the inception of the inflammatory process. Catalase is a ferment responsible for neutralization of peroxides produced by the pathogenic microflora of the oral cavity. Its index increases at the development of the inflammatory process. During the research the catalase level decreased which apparently proves the decline in immune system effectiveness.
Key words: chronicle periodontitis and its complications, research of saliva and granulation tissue under chronicle apical infection.
Вступ. На даний час в стоматологи актуаль-нють питання захворювання на хрошчний перю-донтит залишасться на дуже високому рiвнi. Дана патолопя займае трете мюця за зверненнями до лшаря-стоматолога [18].
Актуальною проблемою стоматологи е про-фшактика, дiагностика та лшування захворювань тканин перюдонту, яю е причиною передчасно! втрати зубiв, розвитку вторинно! аденти, ведуть до порушення мовно!, жувально! функци ^ крiм того е ризиком формування патолопчних проце-ив не тшьки в тканинах i органах порожнини рота, але i загальносоматичних порушень в силу наявносп одонтогенного вогнища шфекци [11, 14, 16].
Хрошчний перюдонтит зус^чаеться часть ше, шж гострий; значне число захворювань, дiа-гностованих як гострий перюдонтит, при погли-бленому обстежеш визначаеться як загострення хрошчного перюдонтиту. Деструктивш форми хрошчного перюдонтиту (гранулюючому i гра-нулематозному) е основним мотивом для вида-лення зубiв [8, 14]. На лшування хворих з хрош-чним перiодонтитом стоматологи витрачають 5060 % свого робочого часу [19].
Показано, що юнуе взаемозв'язок мiж захво-рюваннями пародонту i хворобами пульпи зуба. Запально-диструктивний процес пульпи може служити причиною розвитку пародонтиту, а па-родонтит. в свою чергу, може бути причиною ро-звитку патолопчних змш пульпи [20]. Як у розвитку верхiвкового перюдонтиту, так i в регрес гострих i хронiчних форм захворювання, поряд з мшробним фактором провiдну роль вдаграе iму-нна система оргашзму. При порушеннi iмунно! системи, незважаючи на правильно проведене лiкування, вщсутш стабiльнi результати, не вщ-буваеться регрес патолопчного навколовушного вогнища, нерщко виникае прогресування запального процесу, i розвиваються його ускладнення. Порушення iмунiтету, в тому числi при супутшх
захворюваннях, значно пiдвищують вiрогiднiсть розвитку множинних перiапiкальних хронiчних вогнищ. Вiдзначаеться взаемопов'язанiсть одон-тогенних вогнищ шфекци та переб^у ряду ст-льних хвороб шфекцшно!, алерпчно!, ауггамун-но! природи [12, 13, 17].
В основi розвитку одонтогено! патологи роз-подiляють декiлька теорiй, та в основ^ тобто першопричиною, е явища перiодонтиту. Згiдно з остеомiелiтною теорiею першим чинником розвитку остеомiелiту е перiодонтальна iнфекцiя, в той час, як представники друго! теорi! називали перiодонтити та остеомiелiт причиною розвитку одонтогено! патологi!, при чому зазначаеться, що у 80 - 95 % хворих абсцеси та флегмони розвиваються в наслщок одонтогено! шфекци, а ускладнення перюдонтиту призводять до розвитку перюститу, остеомiелiту, запальних процешв в бшя щелепових м'яких тканинах (абсцес, флегмона), сепсису, медiастенiту [14, 19].
Одним iз значних факторiв, який впливае на резорбцiю юстково! тканини е еластаза, яка най-бiльш активна при розщепленнi пептидних зв'яз-кiв, утворених амiнокислотами з невеликими п-дрофобними радикалами - глщином, валином, лейцин, iзолейцин i серином [1-5, 10].
На даний час в сучаснш лiтературi ролi елас-тази та !! впливу на резорбщю кiстково! тканини та прилеглих тканин в перiапiкальнiй дшянщ придiляеться мало уваги.
Мета. Основним завданням роботи е шдви-щити ефективнiсть дiагностики хронiчного пер> одонтапв у вiйськовослужбовцiв строково! слу-жби шляхом покращення диференцiйно! дiагнос-тики за рахунок вивчення динамши змш основ-них ферментiв запалення (еластаза, МДА, ката-лаза, кисла фосфатаза).
Матерiали та методи. Питання хрошчного перюдонтиту та його ускладнень, як вже зазна-чалось, займають один з основних напрямкiв роботи нашо! клiнiки. Бiля 25 % вщ загально! кiль-
кост стащонарних хворих склали пацieнти з них: чоловiкiв - 94 % хворих, жшок - 6 %, сере-хронiчним перюдонтитом 3y6iB та його усклад- днш термш перебування на лiжку пащента - 9-11 нень за даними 2013- 2014 рр.,(рис. 1, 2) серед дшв, середнiй вiк хворих - 23 роки.
Розподт по виду
запальних процеав у хворих
22%
■ гострий гншний nepiocTMT
Ш хрожчний пер1одонтит
52%
в радикулярн! К1сти
26%
Рис. 1
Рис. 2.
Дентальш зшмки:
Рис. 3 Рис. 4
Госштатзованим хворим було призначено стандартнi лабораторнi аналiзи (загальний аналiз кровi, загальний анашз сечi, бiохiмiчний аналiз кровi) та рентгенолопчш дослiдження (ФОГК, дентальнi зшмки причинного зуба (рис. 3), або ортопантомограми (рис. 4), безпосередньо перед хiрургiчною машпулящею забрано мшробюлоп-чш та бiохiмiчнi вивчення слини (еластаза, МДА, каталаза, кисла фосфатаза), тсля видалення зубу перiапiкальний матерiал вщправлено на пстох>
мiчнi та бiохiмiчнi дослiдження.
23 хворим було проведено бiохiмiчнi досль дження слини та перiаmкальноï гранульоми для визначення еластази, кислоï фосфатази, МДА, каталази. Також було взято данш слини у 5 сано-ваних людей, яю склали контрольну групу. В за-лежностi вiд причинного зуба був проведений аналiз та розподiл по групам (табл.1, 2, 3). Провiвши дослщження, ми отримали данi стосо-вно слини та апiкальноï гранульоми (табл. 4).
Щодо таких показниюв, як каталаза та кисла фо-сфатаза, то пiд час дослщження вiдбувалося !х зростання з першого по четвертий день, а вже з восьмо! доби вiдмiчалося !х зниження та набли-ження показниюв до рiвнiв контрольно! групи. Також вiдмiчалося значне зростання еластази в першу добу: !! показники перевищували вщповь днi данi контрольно! групи майже в два рази; а
шсля 3-4 дiб вщбувалося поступове зниження !! рiвнiв. Показники малондиальдегщу та лiзоциму, якi з першо! доби були меншi шж в контрольнiй групi, на 3-4 добу досягали свого максимуму, при цьому зрiвнюючись з вщповщним показни-кам контрольно! групи. На 7-8 день вщбувалося !х подальше зниження
Таблиця 1
Розподш хворих при хрошчному перiодонтитi в залежностi вщ причинного зуба
Кшьюсть хворих Проанал1зовано 1 1 2 2 1 2 1 1
причинний зуб 21 зуба 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7
Кшьюсть хворих 2 1 2 1 1 1 2
Таблиця 2
Розподiл хворих при гострому гншному перiоститi в залежносп вiд причинного зуба
Юльюсть хворих Проанатзовано 1 1
Причинний зуб 12 зуба 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7
Юльшсть хворих 6 1 2 1
Таблиця 3
Розподiл хворих по виду хрошчного перюдонтиту та локалiзащт процесу в порожнит роту
№ Група зуб1в Розташуван-ня на верх-нш щелеш Розта-шування на ниж-нш щелеш Процес в стади загострення (гострий гнш-ний пер1остит) Хрошчний процес (ра-дикулярна ккта, хрон1-чний перюдонтит) Загальна кшьюсть Хрошчний перюдон-тит Ради-куляр-на кк-та Гострий гн1йний перюстит
1 Р1зщ та шла 3 1 4 4 4
2 Премоля-ри 2 2 1 3 4 1 2 1
3 Моляри 2 10 8 4 12 4 8
4 Процес охоплюе дешлька зуб1в 3 1 2 3 2 1
Таблиця 4
Результат дослщження ферментативного складу ротовоТ рщини у хворих з хрошчним перюдонтитом та його ускладненнями у пор1внянн1 з контрольною групою
Лизоцим, Еластаза, МДА, Каталаза, Кислая фосфатаза,
ед/мл мк-кат/л ммоль/л мкат/л мк-кат/л
Контроль, 0,120±0,010 0,60±0,09 0,25±0,03 0,200±0,006 0,50±0,06
п=5 X = 0,02 X = 0,02 X = 0,07 X = 0,013 X = 0,13
0,065±0,005 1,18±0,10 0,34±0,03 0,129±0,002 0,73±0,09
1 доба Р<0,001 Р<0,001 Р<0,05 Р<0,001 Р<0,05
X = 0,24 X = 0,49 X = 0,15 X = 0,0098 X = 0,44
п=24 T = 4.92 T = 32,04 T = 2,12 T = 11,23 T = 2,12
54% 197% 136% 65% 146%
0,158±0,010 0,82±0,09 0,33±0,05 0,190±0,001 0,92±0,10
3-4 доба Р<0,05 Р>0,05 Р>0,05 Р>0,05 Р<0,01
X = 0,022 X = 0,2 X = 0,11 X = 0,002 X = 0,22
п=5 T = 2.69 T = 1,72 T = 1,32 T = 1,64 T = 3,6
132% 137% 132% 95% 184%
0,091±0,008 0,79±0,08 0,28±0,04 0,159±0,002 0,57±0,06
7-8 доба Р>0,05 Р>0,1 Р>0,05 Р<0,001 Р>0,05
X = 0,18 X = 0,18 X = 0,09 X = 0,004 X = 0,13
п=5 T = 2.26 T = 1,58 T = 0,6 T = 6,48 T = 0,65
76% 132% 112% 80% 114%
Таблиця 5
Результат дослщження ферментативного складу грануляцшнот тканини у хворих з хрошчним перюдонтитом та його ускладненнями
Група Лiзоцим, Еластаза, МДА, Каталаза, Кислая фосфатаза,
од/мл мк-кат/л ммоль/л мкат/л мк-кат/л
1 доба 1,31±0,11 0,162±0,010 77,62±5,42 43,77±2,48 13,49±1,0
п=24 Е= 0,54 Е= 0,05 Е= 26,55 Е= 11,86 Е= 4,9
1 доба t = 11,31 t =10,13 t = 14,26 t = 17,6 t = 12,71
p < 0,001 p < 0,001 p < 0,001 p < 0,001 p < 0,001
3-4 доба t = 10,43 t = 7,27 t = 8,01 7 ,5 = t = 12,51
p < 0,001 p < 0,001 p < 0,001 p < 0,001 p < 0,001
7-8 доба t = 11,05 t = 7,79 t = 14,27 t = 17,59 t = 12,9
p < 0,001 p <0,001 p < 0,001 p < 0,001 p <0,001
1 доба 3 доба 7 доба
Динамжа змш активносп лiзоциму ротовот рщини у хворих
0,2 0,15 0,1 0,05 0
1 доба
3 доба
7 доба
Динамжа змш активност еластази ротовоТ рщини у хворих
2 1,5 1 0,5 0
1 доба 3доба 7доба
Динамжа змш активности МДА ротовоТ рщини у хворих
0,35 0,3 0,25 0,2 0,15 0,1 0,05 0
1 доба 3доба 7доба
Динамжа змш активности каталази ротовоТ рщини у хворих
1 0,8 0,6 0,4 0,2 0
1 доба 3доба 7доба
Динамжа змш активности кислот фосфатази ротовоТ рщини у хворих
11 доба 13 доба 17 доба
□ Еластаза
□ кисла фосфатаза
Висновки. За результатами отриманих даних основним маркером ранньо! дiагностики при хронiчних перiодонитах та його ускладнень до-цiльно вважати еластазу. Спостер^алося динамь чне зростання показника у першi днi хвороби (1,18 мк-кат/л) майже в двiчi в порiвняльнi з контрольною групою, з послiдуючим зниженням його на 7-8 день, що виявлено при дослiдженнi слини i в апiкальних тканинах пiсля екстракци зуба.
Кiлькiснi показники лiзоциму та кисло! фос-фатази, отриманi в результат дослiдження дають змогу визначити початок запального процесу. Каталаза е ферментом, котрий вiдповiдае за ней-тратзацп перекисiв, що виробляються патогенною мшрофлорою ротово! порожнини. II показники збшьшуються при розвитку запального процесу. У ходi проведення дослщжень рiвень каталази зменшився, що вiрогiдно свiдчить про зниження iмунноI резистентносп органiзму.
Список лтератури
1. Астахова В. С. Иммунологические аспекты современной стоматологии и челюстно-лицевой хирургии / Астахова В. С., Маланчук В. А., Серенкова О. Л //Тез. докл. I Республ. конф. «Современная стоматология и челюстно-лицевая хирургия. - К., 1998. -С. 9-10.
2. Левицький А. П. Антиоксидантно-прооксидантний индекс сироватки кров1 щур1в з експери-ментальним стоматитом i його корекщя зубними елжсира-ми / А. П. Левицький, В. М. Почтар, О. А. Макаренко, Л.1. Гридша // Одеськ. медич. журн. - 2006. - № 1 (93). - С. 22 -25.
3. Воейков В. Л. Активные формы кислорода - патогенны или целители? / В.Л. Воейков // Клиническая геронтология. - 2003. - Т. 9, № 3. - С. 27 - 40.
4. Варфоломеев С. Д. Химическая энзимология / Варфоломеев С.Д. // Издательский центр "Академия". - М.; 2005. - С. 238-239.
5. Грудиянов А. И. Биохимические исследования различных физиологических сред и тканей при воспалительных заболеваниях пародонта (литературный обзор) / А. И. Грудиянов // Пародонтология. - 1997. - № 4 (6). - С. 3 -13.
6. Есаян З. В. Факторы неспецифической и специфической защиты в патогенезе ранних форм поражения паро-донта / З. В. Есаян // Стоматология. - 2005. - № 1. - С. 58 -62.
7. Кабак Ю. С. Распространенность, рентгенологические и морфологические проявления хронического апикального периодонтита и отдаленные результаты его консервативного лечения: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец 14.00.21 «Стоматология» / Ю. С. Кабак. - Минск, 2005. - 20 с.
8. KÍ3ÍM О. О. Клшжо-бюх1м1чне обгрунтування за-стосування антшротеазних засоб1в у терапй хротчного гшгшту у дггей / О.О. KÍ3ÍM, Л.О. Хоменко, С. В. Волкова // Дентальные технологии. - 2005. - № 1 (20). - С. 38 - 40.
9. Команова З. Д.Реакции периодонта на заполнение корневых каналов различными пломбировочными матерiа-лами / З. Д. Команова, Р.С. Кудзиня // Стоматология. - 1993.
- Т. 72. №1. - С. 4 - 7.
10. Комаров Ф. И. Биохимические исследования в клинике. / Комаров Ф. И., Коровкин Б.Ф., Меньшиков В.В М., Элиста.: АПП «Джангар», 2001. - С. 35 - 40.
11. Лукиных Л. М. Верхушечный периодонтит: Учебное пособие. 2е издание. / Л. М. Лукиных, Ю.Н. Лившиц. - Н. Новгород: Изд-во Нижегородской государственной медицинской академии, 2004. - 92 с.
12. Митронин А. В. Клиническая оценка гидроксиа-патитсо-держащей пасты для пломбирования корневых каналов / А. В. Митронин, Ю.В. Бархатов // Стоматология на пороге третьего тысячелетия. Материалы Российского научного форума с международным участием.- Москва, 2001.-с.225-227
13. Пронин А. В. Эффективность консервативного лечения хронического периодонтита у больных на фоне соматической патологии / А. В. Пронин // Стоматология на пороге третьего тысячелетия. Материалы Российского научного форума с международным участием». - М, 2001. - С. 223-225
14. Робустова Т. Г. Абсцессы и флегмоны лица и шеи / Т. Г. Робустова // Хирургическая стоматология. -2003. - С. 172-182 - 206.
15. Сазонова Е. А. Биомаркеры хронического верхушечного периодонтита в оценке эффективности эндодонти-ческого лечения / Е. А. Сазонова, В. М. Радомская, А. В. Бабичев, Э. М. Гильмияров // Медицинский альманах. - 2012.
- № 2 (март). - С. 108 - 112.
16. Сазонтова Т. Г. Значение баланса прооксидантов и антиоксидантов - равнозначных участников метаболизма / Т. Г. Сазонтова, Ю.В. Архипенко // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. - 2007. - № 3. - С. 2
- 18.
17. Трансканальное использование антибиотиков нового поколения в лечении хронического периодонтита и оценка их эффективности с применением генодиагностики / [Царев В.Н., Митронин А. В., Николаева Е. Н. и др.] - М.: Кафедра. - 2004. - С.34-40.
18. Цепов Л. M. Медикаментозная терапия в эндодон-тии: антисептические повязки / Л.М. Цепов, А.И. Николаев, Т.А. Галанова // DENTAL MARKET. - 2004. - № 1. - С. 3031.
19. ШаргородскийА. Г. Профилактика одонтогенных воспалительных заболеваний / А. Г. Шаргородский // Клин, стоматология. - 1998. - № 1. - С. 18-20.
20. Olintebi R. Infection of dentinal tubules and endodontic therapy. A review / R. Olintebi // Int. endod. J. - 1995. -№ 28. - P. 235-243.
Надшшла 02.06.16
