CC BY
48
УДК 631.1
Гуменний В.Д., доктор сшьськогосподарських наук 1нститут сыъсъкого господарства степовогзони НААН Украгни Кириченко С.Г., голова 1нвестицшно1 Палати Украши Шаловило С.Г., доктор сшьськогосподарських наук, професор Музика П.М., доктор економ1чних наук, професор © Лъв\всъкий нацюналънийушверситет ветеринарногмедицини та бютехнологш гмеш С. 3. Гжицъкого
ПОГЛЯД НА ПРОДОВОЛЬЧУ БЕЗПЕКУ УКРА1НИ
Матер1али статт1 в1дображаютъ актуалъш питання продоволъчог безпеки державы. Джерелом загрози нацюналъног безпеки, поряд з тшими факторами, виступаютъ: врегулювання земельных вгдносин г рацюналъне землекористування, формування ринку земель сглъсъкогосподарсъкого призначення, юридичне г техшчне оформления права власност1 та користування землею, забезпечення гарантш захисту прав власниюв земельных часток (пагв); розвиток аграрного ринку, створення умов для розкриття потенщалу аграрного сектору для забезпечення потреб населения Украгни у продоволъствг, утвердження ролг Украгни як важливого експортера аграрног продукцгг; захист внутр1шнъого ринку в/д постачання неяюсног та небезпечног продоволъчог продукцгг. Такии тдхгд викликании загостренням проблем забезпечення населения продуктами харчування у зв 'язку з глобалъними природно-кл1матичними змгнами, обмеженням земелъних I водних ресурЫв, зростанням свтових щн на мшералъш добрива I все ширшим використанням у свжг сгльськогосподарськог сировини для виробництва алътернативних видгв палива. Актуалътстъ забезпечення продоволъчог безпеки визначаетъся не тыъки р1внем виробництва продуктгв харчування на душу населения г резервами, але г ступенем забезпечення економгчног доступност1 нормативного споживання продоволъства на душу населения.
Ключое1 слова: нацюналъна безпека крагни, населения, дефщит продоволъчих ресурав, виснаження земель, збереження сглъсъкогосподарсъких земель, економ1чна доступшстъ нормативного споживання продоволъства на душу населения.
Вступ. Сучасна св1това спшьнота занепокоена питаниям глобально! продовольчо! безпеки. На будь-якому форум1 це питания розглядаеться як одне ¿з прюритетних. Св1тов1 тенденци так1, що стратепчне значения продоволъства на сьогодш абсолютно пор1внюеться з фшансовими ресурсами та з енергетичною безпекою.
© Гуменний В.Д., Кириченко С.Г., Шаловило С.Г., Музика П.М., 2012
149
.Штературш даш вказують, що джерелом загрози нацюнально! безпеки виступае, поряд з шшими факторами, \ дефщит продовольчих ресурЫв. У статп наведено результата дослщжень р1вня продовольчо! безпеки.
Метою дослщжень було вивчення стану продовольчо*1 безпеки населения УкраУни. Продовольча безпека держави е важливою складовою частиною економ1чно! безпеки, яка, у свою чергу, е частиною суспшьно! безпеки держави. ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА держави - це стутнь забезпеченост1 населения кра!ни еколопчно чистими { корисними для здоров'я продуктами харчування в1тчизняного виробництва за науково обгрунтованими нормами I доступними цшами при збереженш й полшшенш середовища проживания. Продукти харчування у життевш д1яльност1 людини вдаграють особливу роль. Експерти вважають, що за життя сучасного поколшня продовольча проблема може перерости у глибоку м1жнародну кризу.
За результатами дослщжень встановлено, що забезпечення продовольчо! безпеки краши пов'язано з певними ризиками, як1 можуть суттево И послабити. До них вщносяться:
- макроеконом1чш ризики, викликаш попршенням кон'юнктури св1тових цш на окрем1 товари украшського експорту та пщвищенням цш на ¿мпортш продовольч1товари;
- природш I техногенш ризики;
- технолопчш ризики;
- агроеколопчш ризики;
- сощальш ризики, обумовлеш вщмшним р1внем життя на сел11 в мют1;
- торгово-економ1чш ризики;
- пол1тичш ризики.
Забезпечення нацюнально! продовольчо! безпеки пов'язано з подоланням впливу негативних фактор1в, яю формують загрозу продовольчш безпещ, та ведуть до зменшення кшькост1, вщсутност1 чи попршення харчово! та енергетично! цшност1 основних вид1в харчових продукта. До них вщносяться:
- значне перевищення величини порогу насичення внутршнього ринку ¿мпортною продукщею;
- низький р1вень платоспроможного попиту населения на харчов1 продукти;
- цшов1 диспропорци на ринку сшьськогосподарсько! та рибно! продукци, сировини та продовольства;
- порушення стабшьност1 фшансово-кредитно! системи;
- недостатнш р1вень розвитку шфраструктури внутршнього ринку;
- моральне та ф1зичне старшня матер1ально-техшчно! бази агропромислового I рибогосподарського комплекЫв;
- вщставання в шновацшнш сфер1;
- скорочення нацюнальних генетичних ресурав;
- можливе розширення виробництва бюпалива з сшьськогосподарсько! продукци та сировини;
- дефщит квал1ф1кованих кадр1в.
150
Нижче нами розглянуто так! складов! частини продовольчо! безпеки Украши:
1. Загальн! положения продовольчо! безпеки.
2. Оцшка ступеня продовольчо! безпеки держави.
3. Стан продовольчо! безпеки Украши на початку тисячол1ття.
4. Шляхи виршення продовольчо! проблеми.
Загальш положения продовольчо!" безпеки. Забезпечення населения продовольством е одшею ¿з найважливших проблем, яка протягом багатьох роюв у нашш кра!ш була не виршеною.
Вщповщно до теорп управлшня, продовольство вщносять до четвертого (економ1чного) прюритету узагальнених засоб1в управлшня. (Перший -методолопчний, другий - хронолопчний, ¿сторичний, третш - фактолопчний, технолопчний, четвертий - економ1чний, п'ятий - сощальний, геноцидний, шостий - вшськовий). 1з ц1е! точки зору можна вести мову про продовольчу безпеку держави. Виходячи ¿з таких обставин, питания продовольчо! безпеки виступають на перший план. Генеральним напрямком розвитку аграрно! сфери, основою ефективного виробництва е спец!ал!зац1я { концентрац1я виробництва з формуванням продовольчих ресурс1в.
Продовольча безпека кра!ни та суспшьства визначаеться ступенем забезпечення населения краши еколопчно чистими, д1етичними та корисними для здоров'я продуктами харчування в1тчизняного виробництва за науково -обгрунтованими нормами демограф1чно обумовлених потреб населения \ доступних ц1нах, при збереженш та полшшенш умов проживания.
Одночасно, вважаемо за доц1льне максимально забезпечувати населения нашо! кра!ни в1тчизняними, а не ¿мпортованими продуктами. Якщо виробництво продукт1в харчування та !х збереження недостатньо контролюеться споживачами, то з'являеться дуже серйозна небезпека, що визначаеться цшою низкою обставин.
По-перше, в ц1 продукти можуть бути включен! добавки (консерванта, смаков! приправи, барвники ! т.п.), вживання яких в !жу може непередбаченим чином вплинути на стан здоров'я нишшнього ! майбутн!х покол!нь. Таким чином, продукти харчування перетворюються на зброю геноциду. Це ми ! бачимо на практиц!. Б!льш!сть консервант!в, харчових добавок, барвник!в заборонен! до продажу в крашах Заходу та Сходу, але !х дозволяють споживати в Украшг
По-друге, сам! продукти харчування можуть бути отримаш ¿з сировини генномодифжовано! природи, що може спричинити шкоду здоров'ю людини, а не тшьки комахам-шк!дникам, як! не можуть пощати генномодиф!кован! культурн! рослини. Тому виробництво останшх вважаеться «економ!чно найбшьш прибутковим».
По-трете, мудр! люди (Штер де Адамо та ¿н.) стверджують, що людин! корисно споживати т! продукти, що вирощуються на рщнш земл!. Б!олог!чно це обгрунтовуеться неминучою багатов!ковою пристосован!стю населения до геох!м!чного ландшафту власного краю. Вважаемо за доцшьне провести
151
поширеш науков! дослщження та пропаганду харчування переважно продукщею, виробленою в межах кожно! екозони. Але для цього потр1бно удосконалити нацюнальну нормативну базу до вимог Свропейського Сшвтовариства.
Ощнка ступени продовольчо!" безпеки держави. Стутнь продовольчо! безпеки держави можливо оцшити, характеризуючи наступи! показники: стан здоров'я населения як одше! Í3 основних умов, що забезпечуе сталий i прогресивний розвиток держави; подовжешсть життя та демограф1чна ситуащя; наявшсть нацюнально! програми з розвитку arpo - промислового комплексу, рибного та лкового господарства; забезпечешсть населения продовольством; стан галузей, що виробляють продовольство; яюсть продукт1в харчування; доступшсть продукт1в харчування bcím верствам населения; обсяги та можливост1 нарощування стратепчних запас1в продоволъства на випадок виникнення непередбачених та надзвичайних обставин; стан виробничо! та науково - техшчно! бази; можливост1 щодо збереження та полшшення середовнща проживания.
На нашу думку, продовольча безпека нашо! держави може бути забезпечена при виконанш наступних умов:
- населения краши забезпечене еколопчно чистими, повноцшними та корисними для здоров'я продуктами харчування в1тчизняного виробництва за науково обгрунтованими нормами, та рацюнами ix споживання, Í3 врахуванням в!ку, стат!, умов пращ, природно-кл1матичних умов та нацюнальних традицш;
- цши на щ продукти харчування доступш bcím багатод1тним Ым'ям, пенс1онерам, пращвникам, незалежно вщ нацюнально! належност1 та професп;
- створеш вщновлюваш стратепчш запаси продоволъства на випадок стихшних лих, вшн та шших надзвичайних обставин. H,i запаси дозволять уникнути голоду в крш'ш при введенш нормованого розпод1лу продукпв харчування протягом не менше п'яти pokíb. (£ кторичне пщтвердження необхщност1 та реальшсть ще! умови. Наприклад, запаси зерна на цей перюд створеш в США, Швейцари та шших крашах. Як вщомо, ще в Древньому Сгиш!, з поради Б1блшного Иосифа був створений запас продоволъства, що дозволив уникнути голоду протягом семир1чно! засухи);
- агропромисловий комплекс, рибне та лкове господарство впевнено розвиваються i мають резерви, що дозволяють нарощувати виробництво продоволъства для оновлення страхових запас1в та збшьшення запас1в на випадок надання допомоги шшим крашам, де трапилось стихшне лихо чи вшна;
- наука, осв1та знаходяться на píbhí внщнх cbítobhx досягнень. Забезпечуються bcí напрямки виробництва hobíthímh зразками техшки, технолопями. Пщтримуються нащональш надбання. Полшшуеться генофонд тваринництва, рибництва та рослинництва. Наука дае BiporiflHi прогнози та рекомендаци з розвитку bcíx сфер життя та д1яльност1 суспшьства на перспективу за штелектуальною схемою управлшня;
152
- пол1тика природоохорони та природовщновлення на практищ забезпечують збереження та полшшення середовища проживания.
Виршення проблеми з забезпечення продовольчо! безпеки ¿з одночасним збереженням та вщновленням екологи навколишнього середовища е першочерговим завданням.
Для виршення вах цих питань необхщно напрацювати методологш нацюнально! продовольчо! безпеки, грунтуючись на розроблених ФАО подходах.
Стан продовольчоУ безпеки УкраУни на початку тисячолггтя. Якщо провести оц!нку стану продовольчо! безпеки Украши в наступний час за вищенаведеними критер!ями, то !! можна оц!нити як катастроф!чну. Так, в таблиц! 1 ми можемо побачити, що р!вень споживання населениям Украши м'ясо-молочних, рибних продукт!в харчування е на досить низькому значенн!. Велик! адмшютративно-промислов! центри на 70-80 % залежш в!д зовн!шнього постачання. При цьому, продукти, що постачаються ¿з Заходу, е далеко не еколопчно чистими. Мають консерванти ! добавки, заборонен! до вживання в крашах-виробниках. Потр!бно пам'ятати, що при повнш продовольч!й залежност! в!д поставок продовольства з-за кордону, п!д загрозою штучного шщшвання голоду зовн!шн!ми силами ш Верховна Рада, н! Уряд, ш Президент Укра!ни не можуть проводити самост!йну пол!тику.
Таблиця 1
Р1вень споживання населениям УкраУни основних вид1в
Види продуклв Рац1ональна норма споживання 1990 р. 1999 р. 2000 р. 2005 р. 2010 р.
М'ясо [ м'ясопродукти 83 68 33,1 33 39 52,0
Молоко [ молокопродукти 380 373 209,9 199 226 206
Яйця, штук 290 272 163 166 238 290
Риба та рибш продукти 20 18 7,2 8 14 14,5
Хл1б [ хл1бн1 продукти 101 141 121,8 125 124 111,7
Картопля 124 131 121,9 135 136 128
Овоч1 та баштанн1 культури 161 103 95,9 102 120 144
Плоди, ягоди [ виноград 90 47 22,1 29 37 48
Цукор 38 50 32,6 37 38 37,9
Рослинна ол1я 13 12 8,9 9 14 14,6
Зг!дно з даними ФАО (продовольчо! ! с!льськогосподарсько! орган!зац!! ООН), ниш на планет! голодують понад 500 млн. оаб, а ще 1 млрд. оаб пост!йно недо!дають. Продовольча криза особливо актуальна для багатьох кра!н Африки, Аз!!, Латинсько! Америки ! загрожуе поширитися на шш! територ!!.
Серед природних чинник!в, як! мають особливе значения для виршення продовольчо! проблеми, визначальною е земля. Однак не вся земля придатна для вирощування с!льськогосподарських культур (рис. 1). Структура !! використання в державах! районах св!ту дуже р!зна.
153
В Сврош й Ази, наприклад, розорано вщповщно 25,3 I 17,0% площ1 суш1, тод1 як площа орних земель в Австрали та Океанн, в Африщ I в Латинськш Америщ становить усього 6,0, 6,7 та 8,9% вщповщно. У структур! використання земель у р1зних регюнах св1ту найбшьшу питому вагу в Австрали та Океани займають пасовища (56%), у Латинськш Америщ — лки (48,1%).
Кр1м цього, додатков1 дослщження ФАО показали, що 78% земно! поверхш мають серйозш природш обмеження для розвитку землеробства; 13,5% площ1 характеризуються низькою продуктившстю; 6% — середньою I лише 3% — високою.
Як видно з рисунку 1, 10 % земно! суш1 придатш до оброб1тку, тобто е орними. Приблизно ще 1800 млн. га (12% поверхш суш1) можуть бути освоеш пщ орш земл1 та багатор1чш насадження. 71 % резервних земель розмщеш у крашах, що розвиваються.
7 млрд людей
ЗагальнаЗ бпиэько 55млрд. га Вода-40 млрд. га :одт -15 млрд. га
|Ль сь ко го спо дар сьга пддя - 4.5 млрд. га
Ртпя -1,5 млрд. га
)
Потреба + Бажання = Попит
Г А ТТ
Рисунок 1. Природш ресурси планети
Потр1бно зазначити, що чисельшсть населения нашо! планети з кожним роком збшьшуеться. Таким чином, для задоволення потреб у продуктах харчування зростаючо! кшькост1 населения необхщно використовувати екстенсивш та штенсивш методи. Зрозумшо, що значно розширити площу сшьськогосподарських угщь практично неможливо (екстенсивний метод), так як людству, кр1м ршл1, потр1бш ще лки I територи, вщведеш пщ сшьськогосподарсью цш. Св1тове ствтовариство стверджуе, що виршальним
154
значениям для розв'язання вищевказаних умов мае стати штенсивний метод ведения господарювання, тобто ор1ентащя суб'ектами госиодарювання власно! д1яльност1 на шновацшний тип розвитку, активного використання науково-техшчних розробок та впровадження сучасних агрошновацш.
Потреби суспшьства, зокрема, продовольч1, були I залишаються головним визначальним стимулом розвитку технологш, технолопчних систем I технолопчних уклад1в, яю почали формуватися в юнщ XVII - на початку XVIII стол1ття. Починаючи з кшця XVII ст., св1товий техшко-економ1чний розвиток можна умовно розглядати як еволюцшну змшу технолопчних уклад1в (ТУ) -конгломераив поеднаних виробництв, що охоплюють замкнут! виробнич1 цикли единого технолопчно-техшчного р1вня (рисунок 2).
_-_V___и_
1940-1980 рр. 1980-2040 рр. 3 1999 Р- - ■■■
Рис 2. Розвиток технологш (технолопчш уклади виробництва)
Перший технолопчний уклад, який формувався у 1770-1830 рр., грунтувався на нових технолопях у текстильнш промисловост1 та використанш енерги води. Цей перюд вщзначаеться широким застосуванням парових двигушв I розвитком машинобудування.
Другий технолопчний уклад (1830-1880 рр.) позначився мехашзащею виробництва практично вс1х вид1в продукцп, створенням мереж1 зал1зниць та морських шлях1в. Економ1чними символами цього перюду були вугшля I транспортна шфраструктура.
Третш технолопчний уклад (1880-1940 рр.) базувався на використанш в промисловому виробництв! електроенерги, розвитку важкого машинобудування та електротехшчно! промисловост1 на основ! сталевого прокату, нових вщкриттях у галуз1 х1мп, становленш х1м1чно1 промисловостг
155
Четвертий уклад (1940-1980 рр.) базувався на подальшому розвитку енергетики ¿з використанням нафти, нафтопродукт1в та газу, а також засоб1в зв'язку, нових синтетичних матер1ал1в. Це ера масового виробництва автомобшв, трактор1в, л1таюв, р1зномаштних вид1в озброень, товар1в тривалого користування, буд1вництва швидюсних автомапстралей, аеропорт1в.
Наступна хвиля економ1чного розвитку, що започаткувала п'ятий ТУ, почалася в середин! 80-х рр. XX ст. Новий ТУ спираеться на досягнення в галуз1 мжроелектрошкн, шформатики, бютехнологи, генно! шженери, освоения нових вид1в енерги, косм1чного простору, супутникового зв'язку тощо.
Сьогодш все пом1тшшими стають ознаки наступного, шостого, технолопчного укладу. Цей ТУ дае поштовх до нового етапу в розвитку медицини та бютехнологш.
Потр1бно сказати, що саме бютехнологи науковщ вщводять одне з основних завдань - розв'язати продовольчу проблему. Бютехнолопя мае величезний потенщал у створенш нових сорт1в сшьськогосподарських культур, спроможних витримувати екстремальш кл1матичш умови, протистояти хворобам I шкщникам, потребувати меншо! кшькост1 х1м1чних добрив I засоб1в захисту рослин I водночас мати вищ1 поживш якостг
Застосування бютехнологш у сшьському господарств1 може пщвищити врожайшсть без загрози навколишньому середовищу. У Сполучених Штатах поширення сшьськогосподарських бютехнологш призвело до скорочення використання пестицид1в I ширшого впровадження прогресивних технологш оброб1тку земл1, зокрема безорного землеробства, яке зменшуе ерозш грунт1в I скорочуе потребу у добривах. 31 зростанням чисельност1 населения найближчим часом здатшсть одержувати для нього бшьшу кшьюсть продукпв харчування, не завдаючи шкоди життево необхщним екосистемам, таким, наприклад, як тротчш лки, справить на довкшля надзвичайно позитивний вплив.
На жаль, сьогодш в Укра!ш значения за таким показником, як випуск середньо- та високотехнолопчно! продукцп (5-й та 6-й ТУ) становить всього лише 10 %, причому присутшсть 6-го технолопчного укладу, що визначае перспективи шновацшного розвитку краши у майбутньому, в аграрних пщприемствах практично швельоване (таблиця 2). Близько 53 % вироблено! продукцп припадае на найнижчий, 3-й технолопчний уклад та 40 % — на 4-й. За показником фшансування науково-техшчних розробок склалася така ситуащя: майже 70% кошт1в сьогодш поглинае 4-й I лише 23% — 5-й технолопчний уклади. 1нновацшш витрати розподшяються таким чином: 60% — 4-й технолопчний уклад I 30% — 3-й (сумарно — 90%), а 5-й становить лише 8,6%. Стосовно швестицш, яю, власне, I визначають майбутне на найближч1 10-15 роюв, маемо таю пропорцн: 75% спрямовуються у 3-й технолопчний уклад I лише 20% та 4,5% — у 4-й I 5-й технолопчш уклади вщповщно. У технолопчнш частиш каштальних вкладень (техшчне переозброення та модершзащя) 83% припадае на 3-й технолопчний уклад I лише 10% — на 4-й [7, с. 351-352].
156
Таблиця 2
Технолопчш уклади виробництва у posphi perioHiB Укра'1'ни_
ТУ № Характеристика Питома вага у структур! виробництва OCHOBHi представники
III Низькотехнолопчш галуз1 виробництва та переробки 49-53% Донецька, Луганська, Полтавська, Запор1зька, Льв1вська
IV Середньо- та низькотехнолопчш галуз1 промисловосп: гумов1 й пластмасов1 вироби, iHmi неметал1чш мшеральш продукти, суднобудування, базов1 метали, машинобудування 40% Майже Bei обласп
V Середньо- та високотехнолопчш галузг виробницгво електричного та електронного устаткування, машинобудування, фармацевтична галузь 6-8% Кшвська, Харшвська, Льв1вська
VI Високотехнолопчш галуз1 промисловосп: бютехнологп, системи штучного штелекту, глобальшшформацшш мереж! та штегроваш високошвидшсш транспортш системи 1-3% Кшвська, Харшвська, Дшпропетровська, Льв1вська
Дуже важливо, щоби людство втручаючись у природш цикли бюсфери, зважувало вщповщшсть cboix дш до закошв i принцишв природи: енерпя, яка санкцюнуе, пщтримуе i иадае силу; гармошя, яка сприяе узгоджеиию частии цшого; робота, яка виконуе те, на що iHmi вказують. Якщо провести аналогш зв'язку рослини, тварини та людини, то, на нашу думку, м1ж 1хшми осями ¿снують певн1 енергетичш зв'язки, «ланцюг», який з'еднуе перетворення енерги сонця через зв'язок ще! тр1ади «рослина-тварина-людина=енерпя життя». Для прикладу, пор1вняемо головш риси д1алектичного статусу матери - будову кл1тин рослини, тварини та людини в процеЫ створення eHeprii' з кругопотоком pecypciß, товар 1в i послуг (рис. 3,4). В ycix чотирьох об'ектах дослщження виявляеться присутшсть тршпостасност1 взаеморегулювання та взаемоперетворюваност1 одного в друге (взаемоперехщ шостасей) при створенш продукта розвитку.
Bei чотири об'екти дослщження (рис. 3, 4) не перебувають у сташ постшно! р1вноваги, тому важливим етапом становления кожного з них е вплив природшх чинник1в: у людському оргашзм1 закладеш ршадчшеть руху, гармони пращ, вщпочинку, мислення, тому що Всесв1т живе орб1тальним, аномалютичним рухом, який зумовленний у людини ритмом серцебиття, що пщсилюеться роботою аорти, вен i е символом гармоншност1 св1тового руху.
157
Пммцдюм Пмнтмкчбрна Кятинмоми
Гилопшш
Втжул* Гольд»
Центрют
Секреторм
Джгути*
Будова типовга кл;тини людмни !) - ендогъпазматична счтка, 2 л!зосоми, 3 - апарат Гольдж!, 4 гнноцитозний
мкурецо,
5 - кгмтинна мемВрана, 6 — центросоми. 7 — М1токондри. В — ядрсвд. ядерцем, 3 — рмОосоми
Рис. 3. Будова кл1тини рослини, тварини 1 людини
У кл1тинному оргашзм1 рослин та тварин е сво! мехашзми сшвжиття з природно-кл1матичними зонами I ритмами бюценозу (рис. 3), де головш органощи - рибосоми вщповщають за утворення бшково! маси, м1тохондрн синтезують енергетичний ¿мпульс рослини, нуклеус (ядро) вщповщае за вщтворення та И розподш в кл1тинному оргашзмь
158
ПРАЦЯ —БАТЬКО БАГАТСТВА. ЗеМЛЯ —ЙОГО МАТИ У1ЛЬЯМ
Рис. 4. Кругопотж ресурав, товар1в, послуг (структури економ1чно1
системи)
Створення ресурЫв вщбуваеться за допомогою домогосподарств (робочо! сили, сировини, матер1ал1в та натвфабрикат1в) \ ф1рм (тдириемств) (рис. 4). Ц1 економ1чш одинищ виробляють м'ясо, молокопродукти, хл1бопродукти та шш1 продовольч1 вироби, що е основним джерелом постачання енерги для людського оргашзму. А держава, у свою чергу, виконуе функцш р1вном1рного розиодшу ресуршв м1ж суб'ектами господарювання. Пров1вши аналогш вщтворення енерги у вищезгадаиих кл1 тинах (рис. 3) з кругоиотоком та кругооб1гом ресуршв в економ1чнш систем! (рис. 4), ми побачимо, що прослщковуеться тр1адний зв'язок м1ж «рослиною-твариною-людиною», Всесв1том та !х розвитком. Як ритм1чна иульсащя серця зумовлюе здоров'я людини, так 1 косм1чна - керуе долею народ1в, територ1ею, де вони проживають, розвитком, оскшьки кожна краша е структурою косм1чно1 творчост1, а творчють без засад гармоншност1 творить карму розрухи. Народна карма йде на тдйом, коли ирост1р насичуеться наслщками духовних дш людства, бо народну силу годуе дух згоди 1 вщиовщальность
Повертаючись до стану иродовольчо! безпеки, иотр1бно сказати, що в нашш держав! вщсутне цшоутворення на еколопчно чист1, иовноцшш, д1етичш иродукти харчування. Так1 иродукти виробляються в м1зернш кшькостг В1тчизняна законодавча база та И гармошзащя до вимог Свроиейського сшвтовариства з виробництва оргашчно! иродукци тшьки розробляеться. Основна кшьккть трудового населения кнуе на меж1 бюлопчного виживання
159
популяци r0M0canieHC. Звщси проглядаеться дитяча дистроф1я, туберкульозш захворювання, зниження тривалосп життя. Смертшсть перевищуе народжувашсть. Все це привело Украшу до демограф1чно! катастрофи. I, поряд ¿з цим, уряд Япони прийняв концепцш, згщно яко! плануеться середня тривалкть життя в кра!ш 114-117 роюв. Сьогодш японщ живуть, в середньому, 92-94 роки.
Стратепчш запаси продовольства в Укра!ш - недостатш, i при сучасиому сташ економжи провести ix вщтворення занадто важко.
Шляхи вир1шення продовольчоУ проблеми. Забезпечения продовольчо! безпеки i3 одночасним збережеииям та вщновленням екологи навколишнього середовища - це першочергове загальнонародне завдаиия, на виршення якого необхщно негайно направити основш зусилля держави i всього суспшьства.
Реальний шлях виходу нашо! кра!ни i3 кризового стану мае базуватись на 3Mrni концепцп управлшня людським суспшьством п природоп1дкорюючо*1, споживацько*1 - на природоохоронну. А це потребуе зм1ни св1тогляду людей. Люди повинн! усв1домлювати себе часткою природи i жити i3 нею в ладу та в гармони, мислити не т1льки про себе, а й про майбутш покол1ння.
У цьому напрям1 повинш бути зроблен1 так1 кроки. Необхщно провести коригування подальшого стратег1чного курсу краши до перспективно! Концепц1! нацюнально!, сусп1льно1 безпеки. Метою розвитку краши повинно стати не забезпечения розвинених кра1н св1ту дармовою робочою силою, сировиною та енергетичними ресурсами, а благод1яння народу нашо! кра!ни. Найвища суть управл1ння кра!ною - не одержання максимального прибутку, а вщтворення доброчесних, здорових, доброд1йних, що повноцшно реал1зуються у своему житт1, поколшь народу.
Bei природн1 ресурси краши слщ використовувати дбайливо та рацюнально, за единим замислом, без нанесения шкоди б1осфер1 i3 одночасним безперервним в1дновленням i покращенням И стану. Це потребуе проведения едино1 пол^ики природокористування, охорони i в!дновлення навколишнього середовища. Сдина пол!тика повинна бути в масштабах району, облает!, краю, perioHy, краши. При таких умовах - людсью, земельн!, водн!, енергетичш, сировинн! та iHmi ресурси будуть використовуватись оптимально за максимальним р!внем задоволення демограф!чно обумовлених потреб людей у вщповщност! ¿з досягнутим р!внем розвитку виробничих сил.
На сьогодн!шн!й день в Укра!н! в!дсутня державна еколопчна пол!тика. Анал!зуючи телев!з!йн! передач!, радюпрограми, вивчаючи друковану продукц!ю, видно, що в 3MI в!дсоток еколопчно! шформаци дуже низький. А це викликае сумн!в в переачного громадянина про тезу наступаючо! глобально! катастрофи, та пщтверджуе думку про те, чого немае в газетах, того немае в житт!. Якщо вести мову про Концепц!ю сталого розвитку, яку нав'язуе Зах!д Укра!ш, то це спроба нав'язування нам !х проблем i використання нашо! краши за умов колони по виршенню !х ц!лей. Для змшення ситуацй' при розробц! державою цшено! еколог!чно! пол!тики, HeoöxiflHO Bei eKOHOMi4Hi npono3Hui! розглядати ¿з no3Huift еколопчно! безпеки Украши.
160
Сучасний стан сшьського господарства мае сво! причини, що сприяли та привели до спаду вс1х його галузей. Ц1 причини потр1бно знати, розум1ти, звщки вони взялись та по можливост1 1х усувати. I замють причин спаду, в алгоритм розвитку сшьського господарства ми повинш ввести нов1 важел1 пщйому економжи в цшому по кра!ш, та в галузях сшьського господарства зокрема. Тод1 1 шдшметься село, сшьське господарство 1 держава в цшому. Так пщказуе теор1я та здоровий глузд. Але як д1яти в жита, в створених умовах, коли всюди I в усьому такий занепад?
Необхщно, перш за все, побачити та признати резерви, потр1бш для загального пщняття економжи. А вони - е! I способи !х введения в дш перев1реш на практищ в минулих тисячол1ттях та досвщом сучасного сьогодення.
Пкля всшяких вши та мор1в на перший р1к вщроджують рослинництво, а на другий I третш - тваринництво (на дешевих кормах). Найбшьш яскраво це було проявлено теля Першо! св1тово! вшни в Шмеччиш. В кра!ш було видшено 60 % бюджету краши на вщновлення сшьського господарства, що дало можливкть нагодувати народ та дати йому роботу. В Укра!ш ситуащя зараз не легка, а бшьш трапчна. Кра1на втратила продовольчу незалежшсть. Це в будь-який час може призвести до небажаних наслщюв економ1чного та поличного характеру. Потр1бно зрозум1ти, що тшькп вгтчнзняне сшьське господарство забезпечить ус1м нам продовольчу безпеку.
Продукцш сшьського господарства переробляють у мютах. А мкька продукщя споживаеться на селг Таким чином I здшснюються взаемовщносини м1ж селом та мютом. Ц1 загальновщом1 ктини, якимось дивним чином до цього часу не отримали в сусшльнш свщомост1 завершального узагальнення, не стали всезагальною об'еднуючою народ щеею, без яко! неможливо досягти загально! мети. Потр1бно зрозум1ти вс1м, що не оборонна, нафтох1м1чна, металургшна чи будь яка ¡нша галуз1 - за вима Ух важливостями в етзоднчннх пром1жках часу, а тшькн сшьське господарство с державостворюючою галуззю народного господарства! Ставлення до села, селян 1 в цшому до сшьського господарства завжди було особливим. В класифжаци галузей сшьське господарство посщае далеко не перше мкце. Така недооцшка суспшьного значения найважлившо! галуз1 не дозволяе побачити И ресурсш можливост1, яю здатш швидко I без великих вкладень вщновитись та пщняти життевий р1вень народу I вщродити могутшсть Украши.
А суть справи полягае в тому, що вщродження ресурЫв на Земл1 тшькн в сшьському господарств1 йде безкоштовно, тобто люди отримують продукщю вщ свого господарювання на земл1 практично задарма. I якщо в уЫх шших галузях нацюнального господарства вона добуваеться чи переробляеться при постшнш участ1 людини: тшов - робота зупинилась, то в сшьському господарств1 все росте, примножуеться, I без участ1 людннн. Людина спить, а рослини I тварини ростуть вщповщно до природних ритм1в. Об'ем та виробництво збшьшуеться, а вартють продукци-примножуеться. Бшьш того, все це збшьшення проходить без первинно! сировини, без жодного виду
161
транспорту, паливно-мастильних матер1ал1в та шших витрат. Ц1 обставини потр1бно зрозум1ти та усвщомити кожному. Вони мають пряме вщношення до найголовшшого в нашому житп факту. Цей факт, як i все на земл1, давно вщомий, i напевно опублжований. Секрет цього факту полягае в тому, що весь вирощений урожай на Земл1 на 99,5 % формуеться ¿з пов1тря та води. Всього -навсього, тшьки чотири xiMi4Hi елементи-водень, кисень, азот та вуглець, разом ¿з сонячним промшням створюють нам иродукти харчування i взагал1 всю рослинну масу Землг I все це нам даеться безкоштовно! А ще це означав, що тшьки сшьське господарство е т1ею ушкальною галуззю, яка дае природну абсолютну додаткову варткть! Виходячи ¿з цього, стае зрозумшим, по якш земл1 ми ходимо, а разом ¿з тим зрозумша концепщя тихого розвалу сшьського господарства краши, яка мае до 28 % найкращих чорнозем1в св1ту. ... Людство постшно вело та й веде вшни не просто за територи, а за цю додаткову варткть, нав1ть не розумшчи цих сл1в. I зараз як внутршш, так i зовшшш „доброд1!" нац1лен1 на розорення нашого села, щоб для початку заволод1ти ринком Укра!ни для збуту свое! сшьськогосподарсько! продукц11. Невже до цього часу не зрозумшо, що селу надають „значну допомогу" i доморощен! „пом1чники," як1 проявляють свою стараншсть в одержанн1 додатково! вартост1 вщ селян за допомогою виробництва та продажу для них трактор ¿в та мехашзм1в, мшеральних добрив, паливно-мастильних матер1ал1в тощо. 1х зусиллями в суспшьну св1дом1сть впроваджуються думки, що село не зможе прогодувати народ без ix техн1ки, паливно-мастильних матер1ал1в та м1неральних добрив. П1сля прочитаних сл1в багато хто здивуеться написаному i задасть питания: „А що? Може бути по-1ншому? Xi6a зможе юнувати с1льське господарство без трактор1в, мшеральних добрив?... Застосовуючи орган1чну систему землеробства, технолог1ю No-till, не потр1бно проводити оранку. У сво!й книз1 «Селянин - Св1това Душа» Фед1р Моргун говорить: «А найголовшший винуватець утрати гумусу i деградац1! грунт1в - вщвальний плуг i глибока оранка. Глибокою оранкою плуг ставить грунт дибки, з Hir на голову, пщставляе його п1д тал1 й дощов1 води для вимивання, пщ в1три i спеку для висушування.
Всл1д за плугом, як тЫ, йдуть водна та в1трова ерози, грабуючи родючий прошарок». Ось що вщбуваеться ¿з землею! А саме вона та noTpi6Hi для оранки трактори, ¿нша техн1ка, запасш частини до не!, дорог1 паливно - мастильн1 матер1али та багато шшого, заразом i3 шк1дливою xiMiero складають 75-85 % марних витрат. Вщмшити ix будь - якою урядовою постановою - неможливо. В Kpai'Hi свобода п1дприемництва. Залишаеться тшьки один вихщ ¿з становища-розорення. Це дуже шоковий зах1д, але над1йний прийом для прискореного прозршня. А як ¿ще ламати „остеохондроз в мозку"?
Прац1вники с1льського господарства чудово знають причинно -послщовну залежн1сть: що nociem - те й пожнеш. I якщо ми «пожинаемо» збитки, то, напевно, в нашому веденш господарсько! д1яльност1 щось робиться «неправильно». А це потребуе анал1зу. Виникае принципове питания - за якою концепщею! землеробства буде йти подальший розвиток с1льського
162
господарства в Укра!ш? Енерговитратною, чи енерго-та ресурсозберкаючою, яка повинна стати нащональною ¡деею, впровадженою в життя.
На наш погляд, потр1бно розглянути одну ¿з самих найперших технологш на земльприродну, агробюлопчну. Протягом вшв люди приглядались до того, як в природ! все росте, повторювали досвщ та отримували врожа! тако! величини, про яю Hami вчеш i не мр1яли.
Багато роюв тому назад (XXX - XXVII ст. до н.е.) в древнш держав! Шумер, збирали урожаУ пшенищ та ячменю по 250 ц/га зернових в звичайш роки i до 300 ц/га в урожайш роки. Так було засвщчено в глиняних книгах облжу на ту пору, яю знайшли археологи. Вважаемо, що писалось це не для того, щоб дивувати нащадюв. В Ti часи зерно виконувало також функци грошей. А тому, за його недоб1р чи приховування врожаю вщтинали голови. Не маючи трактор!в, плупв, комбайшв (зрозумшо, що всього цього в них не було), а також мшеральних добрив та передово! науки ... вони мали таку врожайшсть!
Але Шумери - це сонячний швдень: м1жр1ччя Тигру та Свфрату. Поливне землеробство. Тод1 вам бшьш близью до нашого часу докази: початок XX стол1ття.
На користь оргашчно! концепци землеробства св1дчать поди на початку стор1ччя, коли наш ствв1тчизник, управляючий маетками в Бессарабн, творець «Ново! системи землеробства» 1ван Свгенович Овс1нський, ¡з року в piK одержував до 80 центнер1в ¡з гектара. TaKi врожа! зернових одержували без жодного грама х!м!чних добрив, без оранки ¿з обертанням пласту. BiH вважав засуху найкращнм пер!одом для впзр!вання хл!б!в. Врожа! отрнмував на великих масивах земл!, в крупних маетках. Тягловою силою на той час були кон!. Земля оброблялась зробленими в кузнях дряпачами, як! стали прообразом лапчастих культиватор!в. Землеобробну техн!ку використовували для передпоавного рихлення грунту в боротьб! ¿з бур'янами. В той час середня врожайн!сть по царськ!й Poci! (яка була годувальницею Свропи) складала 8 центнер!в зернових ¿з гектара.
Имецький вчений Юстус ni6ix (1856) зробив в!дкриття, яке обгрунтовувало мшеральну, а точн!ше - х!м!чну природу живлення рослин, теор!ю родючост! грунив. Ця агрох!м!чна концепц!я пануе у нас понад 150 рок!в. Суть !! дуже проста - рослини споживають сольов! розчини азоту (N), фосфору (P), калш (K) та ¿и. Тобто, якщо в грунт! чогось не вистачае, то можна добавити i таким чином отримати п!двищен! врожа!. П!двищення врожа!в в nepmi роки д!йсно було. Це продовжувалось в тому чи шшому perioHi доти, поки грунти були ще «жив!»...
Ще рашше, в 1727 роц!, бельг!йцем Яном Гельмонтом було оголошено про сво! п'ятир!чн! експериментальн! результати. Зробив вш наступив: набрав земл!, просушив !! на плит!, в!дважив 80 кг та розмютив у великому горщику. В цю землю посадив гшку верби вагою 2,35 кг. Протягом п'яти рок!в цю г!лку вш поливав дощовою водою... За цей час верба виросла i стала деревом. Коли !! витягли, очистили вщ земл! i зважили - !! вага становила 68 кг. Одразу виникло питания, а насюльки зменшилась вага земл!?... Результат приголомшив.
163
Виявилось, що вага земл1 майже не змшилась. На початку експерименту було 80 кг, а стало-79 кг 944 гр. Було визначено, що за п'ять роюв на це велике деревце витратили всього-навсього 56 г речовини землг
Вщкриття здивувало та одночасно i спантеличило европейщв. Експерименти повторювали безл1ч раз1в, але результат був один i той же, та говорив сам за себе... Выявилось, що 99,93% ерожаю рослинног маси отримуетъся зарахунок води, noeimpn та сонця!
I знову постае питания - навщо така кшькють мшеральних та х1м1чних добрив використовуються на наших полях? А гром1здка, важковагова, енергоемна, енерговитратна та непотр1бна сшьськогосподарська техшка? Вщповщь на це питания вщома. Б1знес не рахуеться ¿з штересами споживач1в його продукци. Корпоративн1 штереси стоять на першому плаш... А як тод1 бути ¿з здоров'ям людей, найголовшшим багатством краши?... Хто думае сьогодш про здоров'я людей? Як щ думки застосовуються на практищ? Ким та де?... Кшьюстю аптек та поширенням погост1в? В нашому мегаполга, чи в шших, е хоч один магазин, де продаються еколопчно чист1 иродукти, вода? Чи про це нам м1ркувати рано? А щ питания напряму пов'язаш ¿з духовшстю та нацюнальною безпекою, здоров'ям наци тривалого життя в Укра!ш, економжою краши та И еколопею, демограф1ею та спадом народжуваност1 наших д1тей та багатьох шших питань.
Можуть поставити питания про винос поживних речовин. Так, вш був, е i залишаеться... I нам потр1бно це враховувати ¿з поправкою на реальну потребу рослин тих с!возмш, що прийнят1 в господарствах. Позакоренева пщгод1вля рослин д1е вщразу, що дозволяе управляти ix ростом. Вона е економ1чною i ефективною, тому повинна бути мехашзованою. Кажучи узагальнено, грунти потр1бно удобрювати. Чим? Нам потр1бш xiMi4Hi харчов1 добавки для рослин та i'x годувальниюв, „живо! речовини" грунту - 6ioTi. I все це вщповщно до головного „секрету" врожайностг BiH простий нacтiльки, що кожний, почувши його одного разу, назавжди стае приб1чником opraHi4Horo землеробства. Ось
BiH.
Життя на земл1 створено у двох формах-рослиннш та твариннш. Тварини пощають рослини, а рослини споживають тварин. Звичайно, теля i'x CMepTi. Сама найбшьша кшькють тварин, живих оргашзм1в живе в rpyHTi. Це бактери, черви та шша „жива речовина" (по Вернадському). Ось що писав В.В.Докучаев: «Спробуйте вир1зати з цшинного древнього степу кубик грунту. Побачите в ньому бшьше корешв, трав, ход1в жучюв, личинок, шж землг Все це свердлить, точить, рие грунт i виходить незр1внянна Hi з чим губка». Однак, найбшьше в rpyHTi бактерш. На доброму чорнозем1 кшьккть бактерш становить до десятка тонн на гектар. Але життя бактерш коротке. В середньому живуть вони до 20 хвилин. I теля свого короткого життя, вони стають харчуванням для рослин, постшно забезпечують рослини необхщною кшьюстю мшерал1в та м1кроелемент1в в збалансованому виглядг При цьому, харчування рослин ¿де не за допомогою роту, щелеп, зуб1в, шлунка... Вони засвоюють солят розчини тварин, що розкладаються. Аце - гно!вка, перегнш, гумус.
164
Як бачимо, "х1м1зм" харчування залишаеться, але на яккно високому р!вш, забезпеченому формуванням тварин. I все це Мати-Природа забезпечуе безкоштовно! Тшьки не нанести шкоди. Ось \ весь „секрет"! При розвитку галуз! тваринництва ми повинш зрозум1ти \ знати, що годувати потр1бно не тварин, а мжрофлору шлунково-кишкового тракту! А в рослинництв! ми повинш годувати не рослини, а бюту грунту! Бюта (вщ грецького - життя) - це ¿сторично сформована сукупшсть живих оргашзм!в, об'еднаних сшльною областю поширення. Чим бшьше буде бактерш в грунт! - тим вагомшим отримаемо врожай. Внесениям в грунт „х1ми" ми отруюемо сво!х годувальниюв, живу субстанцш грунту та знижуемо так нам потр1бну врожайшсть. Не потр1бно завозити на поля мшеральш добрива. Не потр1бно займатись оранкою. 1з перевертанням пласту орно! земл! вбиваються анаеробш бактери, для яких пов1тря згубне. Одночасно приорюються аеробш бактери, що дихають пов1трям. Що тут незрозумшо? Наше завдання - не „удобрювати" землю, а розмножувати в нш бюту, бактер1альну масу. В потр1бний час вщгодовувати бактерш, як тварин. Бажано створити нову пщгалузь -бактер1еводство, чи мжробоводство.
Ефектившсть мжробюлоги - давно вщома ктина. Але в застосуванш до землеробства корисно пам'ятати, що в розкладенш до х1м1чних елемент1в маш бактерш мктиться вся гама „х1ми" в щеально збалансованому вигляд! сформованого бшка бактерш.
Виходить, що бюта грушгв вдаграе роль посередника м1ж людиною \ рослинами, своерщним регулятором з дозування для нас поживних речовин. А це означав, що чим бшыле буде бактерш в грунт!, тим надшшше ми, люди захистимось вщ небезпечно! „х!мп". Подальший розвиток землеробства, пщвищення врожайност! вах сшьськогосподарських культур, бшьш штенсивне використання кожного гектару земл!, вирощування еколопчно чисто! продукц!! потребуе внесения оргашчних добрив. 1х значения визначаеться позитивною комплексною д!ею на вс! фактори плодючост! грунту - агрох!м!чн!, агроф!зичш та б!олог!чн!. Орган!чн! добрива - потужний зас!б в!дтворення гумусу грунив, що обробляються, енергетичний матер!ал для м!крооргашзм!в, суттеве джерело елемент!в харчування для бюти та зас!б регулювання ус!х ц!нних якостей земл!. Вони полшшують водно-ф!зичн! властивост! грунт!в, пригшчують патогенну м!крофлору.
Основним орган!чним мшцевим добривом е гн!й, що мае вс! елементи харчування. Але суттеве зменшення за останн! роки чисельност! погол!в'я с!льськогосподарських тварин та птиц! не дасть можливост! забезпечити потребу грунив у необх!дн!й к!лькост! оргашчних добрив. 1з цього випливае висновок про необх!дн!сть створення препарат!в нового поколшня, як! б враховували потребу бюти грунив. А це - промислове виробництво оргашчних, комплексних органо-мшеральних бшактивних добрив на основ1 гумат1в для потреб рослинництва. В!тчизняна наука мае так! напрацювання, е ! можливост!. Так! комплексш, збалансован! органо -мшеральш бюактивш добрива п!двищують плодючкть грунт!в та врожайн!сть
165
сшьськогосподарських культур, дозволяють рацюнально використовувати opraHÍ4HÍ компонента. Наша еколопчна ситуащя потребуе значного полшшення. Оскшьки х1м1я не знае вщход1в, то bcí мкью cmíthhkh по скидах та звалищах стають практично безплатною сировиною. А в зв'язку Í3 тим, що на екологш передбачеш бюджетш кошти, то вони i можуть стати додатковим вливаниям в галузь.
В Укра1ш створена принципово нова наукова система мммального втручання людини в природш грунтов! структури, яка сприяе бюлопчним процесам у верхшх шарах грунту, захищае i o6epirae плодюч1 украшсью чорноземи вщ переродження, вимивання паводками i зливами, вщ виснаження. Ця система дозволяе накопичувати в mapi, який обробляеться, гумус (основу родючост1), кшьюсть якого за останш десятил1ття дуже зменшилась. Виснаження грунт1в - тривожне явище. Для збшьшення кшькост1 гумусу в rpyHTi всього на 1 % потр1бно 200 роюв. В цшому по кра!ш за останне стол1ття уже втратили 0,5 вщсотка цього стимулятора родючостг Майбутне - за бюлопчним землеробством.
Багато кра1н св1ту прийшли до ведения бюлопчного землеробства. Б1олог1чне землеробство широко застосовуеться в Канад1, США, у крашах Европейського Союзу, де лщирують Швец1я, Дан1я, Швейцар1я. У високорозвинутих краТнах основний акцент робиться на збшьшення обсяг1в виробництва еколог1чно чистих, д1стичних продукт1в харчування рослинного та тваринного походження. Там д1ють державш програми, проводяться виставки еколог1чно чисто! продукци, пропагуеться спец1альна техн!ка, бюлопчш системи боротьби 3Í шк1дниками. В Сврош дуже 3axÍMÍ30BaHÍ поля. Для i'x оздоровления потр1бно багато pokíb. Hami поля не отримували стшьки м1неральних добрив через нашу бщшсть. Укра!нська земля придатна для бюлопчного землеробства.
Фермери багатьох кра!н вщкрили для себе ¿ще одну невщому для cboí'x народ1в сторону оргашчно! системи землеробства - И економ1чну рац1ональн1сть. TaKi приклади в нашш Kpai'Hi е. Це господарства АТЗТ „Агро -Союз", ПП „Агроеколопя" (ДнАпропетровська, Полтавська област1) та mmi. Ми повинн! не т1льки про це знати, але i швидко навчатись цим прийомам ведения землеробства. Цши на паливо не стоять на мкщ, i нас не чекають. В Укра1н1 вони вже так! ж, як1 в Свропейському сшвтовариствг
Факт - це аргумент ютини, який показуе помилки в управлшш с1льським господарством або навмисне i'x перекручування. Це стосуеться у забезпеченш села паливно-мастильними матер1алами, с1льськогосподарською техшкою та витратами на енергоносй'. Цши на них постшно зростають. Вчитись управляти цими процесами в ринкових умовах нам дуже необх1дно...
Допомога селу потр1бна i в плаш просв1ти. „Знания - сила" -загальновщомий висл1в. I потр1бно надати ц1 знания, якщо кра!на та уряд бажають мати м1цне та надшне с1льське господарство. Для цього буде потр1бна л1тература по оргашчнш систем! ведения землеробства. Наступною формою допомоги селу, без державних витрат, може бути безв1дсоткове кредитування
166
малого та середнього сшьськогосподарського пщприемництва. На сел! це пщприемництво, в силу наших певних особливостей, кл1матичних умов та життевих родинно-сусщських вщносин, завжди носило общинний, спшьний характер. Це дозволить вир1вняти перекоси, що склалися в кра!ш. Найбагатша частина населения мае общинш форми пщприемництва та б1знесу у вигляд! акцюнерних товариств, концершв, холдинпв \ т.п., а бщна бшьшкть народу, особливо сшьського населения, залишаеться роз'еднаною. В не! немае перспектив на виживання. А звщси - непрестижшсть професш на сел!, апапя, пияцтво, масова м!гращя молод! ¿з села та багато шшого. Безвщсотков! кредити повернуть на село господаря, сучасного оргашзатора виробничих процеЫв та колективно! оргашзаци пращ ¿з общинним улаштуванням життя.
Висновки.
1. Сшьському господарству для його вщродження потр1бна загально-народна допомога у вс1х видах ¿деолог1чно1 концептуально! осв!ти, навчання та орган!зац!йно! роботи. Пщшметься економ!ка села - в!дродиться Украша.
2. 3 метою оц!нки стану продовольчо! безпеки використовуеться наступна система показниюв:
- у сфер! споживання: - р!вень економ!чно! доступност! основних харчових продукт!в; - р!вень ф!зично! доступност! основних харчових продукт!в; - р!вень розм!щення ресурс!в домашн!х господарств за трупами населения; - р!вень споживання основних вид!в продовольства ¿з розрахунку на душу населения, у тому числ! за рахунок в!тчизняного виробництва; - р!вень споживання харчових продукта за окремими трупами населения; - частка населения, для якого споживання основних харчових продукт!в нижче рац!ональних норм; - обсяги адресно! допомоги населению; - питома вага ¿мпортних ! в!тчизняних харчових продукта, як! виявлеш ! не вщповщають вимогам техн!чних регламент!в та шшим положениям законодавства Укра!ни; -добова калор!йн!сть харчування людини; - кшьккть б!лк!в, в!там!н!в, жир!в, вуглевод!в, макро- ! м!кроелемент!в, як! споживае людина на добу; -продовольча шфлящя.
- у сфер! виробництва та нацюнально! конкурентоздатностк - обсяги виробництва сшьськогосподарсько! та рибно! продукц!!, сировини ! продовольства ¿з розрахунку на душу населения; - питома вага продовольчо! продукцп в!тчизняного виробництва у загальному обсяз! товарних ресурс!в внутршнього ринку в!дпов!дних продукт!в; - р!вень п!дтримки виробник!в с!льськогосподарсько! продукц!!, сировини ! продовольства в гривнях на гривню реал!зовано! продукц!!; - продуктившсть земельних та ¿нших природних ресурав, що використовуються у с!льському господарств!; - стан родючост! грунт!в сшьськогосподарського призначення.
- у сфер! оргашзаци ! управл!ння:- обсяги державних резерв!в основних вид!в с!льськогосподарсько! та рибно! продукцп, сировини та продовольства у вщповщност! з встановленими д!ючими нормативними актами; - поточний р!вень запаав с!льськогосподарсько! та рибно! продукц!!, сировини !
167
продовольства; - частка ¿мпорту сшьськогосподарсько! та рибно! продукци, сировини i продовольства.
3. Для оцшки ступеия досягиения забезпечения продовольчо! безпеки використовуеться наступний критерш - питома вага в1тчизняно! сшьськогосподарсько! та рибно! продукци, сировини i продовольства в загальному обсяз! товарних pecypciB внутр!шнього ринку, %: за зерном не менше - 95; за цукром - не менше 80; за рослинними ол!ями - не менше 80; за мясом i мясопродуктами (у перерахунку на мясо) - не менше 85; за молоком та молокопродуктами (у перерахунку на молоко) - не менше 90; за рибою та рибопродуктами - не менше 80; за картоплею - не менше 95; за сшлю харчовою
- не менше 85. Порядок встановлення кшьккних та яккних ознак критерив для шших показник!в оц!нки стану продовольчо! безпеки визначаеться Урядом Украши.
Л1тература
1. Закон Укра!ни Про безпечшсть та як!сть харчових продукив в!д 8 вересня 2005 року № 2863-IV.
2. Поддержка развития доклада страны при подготовке первого доклада по Состоянию мировых генетических ресурсов животных. Учебный пакет SoW
- AnGR FAO, 2001. - c. 192.
3. Концепцш наукового обгрунтування напрямк!в гармон!зац!! нормативно! бази в аграрному сектор! Укра!ни до системи зв'язюв з Свропейськими регламентами та вимогами св!тових орган!зац!й (FAO, ICAR, Interbull, RASFF, HACCP, ISO).
4. Указ Президента Укра!ни Про ршення Ради нац!онально! безпеки i оборони Укра!ни в!д 8 червня 2012 року «Про нову редакцш Стратег!! нац!онально! безпеки Укра!ни» № 389/2012.
5. Козир В. С., Гуменний В. Д., Ткалич В. В. Деяю питания продовольчо! безпеки // Матер. м!жн. наук.-практ. конф. XVIII (XXIX) «Кроки науки назустр!ч виробництву». 1ТЦР УААН., Дн!пропетровськ, 2006.-С. 12-15.
6. Положение дел в области продовольствия и сельского хозяйства. -Продовольственная и сельскохозяйственная организация объединённых наций. / Рим, 2009.- 187 с.
7. Економжа Украши: стратепя i пол^ика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН Украши В.М. Гейця. К.: 1н-т екон. прогнозув.; Фен!кс, 2003. — 1008 с.
Summary
Materials of the article are displayed by the pressing questions of food safety of the state. Next to other factors, come forward the source of threat of national safety: settlement of the landed relations and rational land-tenure, forming of market of earths of agricultural purpose, legal and technical registration of right of ownership and using earth, providing of guarantees of defence of rights for the proprietors of the landed stakes (shares); agrarian market, conditioning, development for opening of potential agrarian a sector for providing of necessities of population of Ukraine in food, claim of role of Ukraine, as an important exporter of agrarian products;
168
protecting of internal market is from the supply of off-grade and dangerous food products. Such approach is caused sharpening of problems of providing of population food stuffs in connection with global natural-climatical changes, limitation of the landed and water resources, world price advance on mineral fertilizers and all greater use, in the world of agricultural raw material for the production of alternative types of fuel. Actuality of providing of food safety is determined not only the level of production of food stuffs per capita and by backlogs but also degree of providing of economic availability of normative consumption offood per capita.
Keywords: national safety of country, population, deficit of food resources, exhaustion of earths, maintainance of agricultural earths, economic availability of normative consumption of food, per capita.
Рецензент - д.е.н., проф. Шульський М.Г.
169
