CC BY
68
УДК 631.1
Гуменний В.Д., д.с.-г.н.1, Музика П.М., д.е.н., професор2©
Институт сгльського господарстеа степовогзони НААН Украгни 2Львгвськии нацгональнииунгверситет ветеринарно'гмедицини та бютехнологш гмеш С.З. Гжицъкого
СТАН ПРОДОВОЛЬЧО! БЕЗПЕКИ НАСЕЛЕНИЯ УКРА1НИ НА ПОЧАТКУ ТИСЯЧОЛ1ТТЯ
Матер1али статт1 в1дображаютъ актуалът питання продоволъчог безпеки державы, розвитку аграрного ринку, створення умов для розкриття потенщалу аграрного сектора для забезпечення потреб населения Украгни у продоволъствг, утвердження ролг Украгни, як важливого експортера аграрног продукцгг, захист внутр1шнъого ринку в/д постачання неяюсног та небезпечног продоволъчог продукцгг. Актуалъшстъ забезпечення продоволъчог безпеки визначаетъся не тыъки р1внем виробництва продуктгв харчування на душу населения г резервами, але г ступенем забезпечення економгчног доступност1 нормативного споживання продоволъства на душу населения.
Ключое1 слова: нацюналъна безпека крагни, населения, дефщит продоволъчих ресурав, виснаження земель, збереження сглъсъкогосподарсъких земель, економ1чна доступшстъ нормативного споживання продоволъства на душу населения.
Мета дослвдження. Метою дослщження е вивчення продовольчо! безпеки населения Укра!ни, яка, в свою чергу, е частиною суспшьно! безпеки держави. Продовольча безпека держави - це стутнь забезпеченосп населения краши еколопчно чистими \ корисними для здоров'я продуктами харчування в1тчизняного виробництва за науково-обгрунтованими нормами \ доступними цшами при збереженш \ полшшенш середовища проживания. Актуальшсть забезпечення продовольчо! безпеки визначаеться не тальки р1внем виробництва продукт1в харчування на душу населения \ резервами, але \ ступенем забезпечення економ1чно! доступное^ нормативного споживання продоволъства на душу населения.
Виклад основного матер1алу. Авторами визначено, що забезпечення продовольчо! безпеки кра!ни пов'язано з певними ризиками, яю можуть суттево !! послабити. Джерелом загрози нацюнально! безпеки, поряд з такими факторами, як макроеконом1чш ризики, викликаш попршенням кон'юнктури св1тових цш на окрем1 товари укра!нського експорту та пщвищенням цш на ¿мпортш продовольч1 товари, природш \ техногенш ризики, технолопчш ризики, агроеколопчш ризики, сощальш ризики, обумовлеш вщмшним р1внем життя на сел1 \ в мкт1, торгово-економ1чш ризики; пол1тичш ризики. Забезпечення населения продовольством в Укра!ш е одшею ¿з найважливших проблем, яка протягом багатьох рок1в в нашш держав! була не виршеною.
© Гуменний В.Д., Музика П.М., 2014
134
Експерти вважають, що за життя сучасного поколшня продовольча проблема може перерости у глибоку м1жнародну кризу. Тому сучасна св1това спшьнота занепокоена питаниям глобально! продовольчо! безпеки. На будь-якому форум! це питания розглядаеться як одне ¿з найпрюритетних. Св1тов1 тенденци е таю, що стратепчне значения продовольства на сьогодш абсолютно пор1внюеться з фшансовими ресурсами та з енергетичною безпекою.
Вщповщност! до теори управлшня, продовольство вщносять до четвертого (економ1чного) прюритету узагальнених засоб1в управлшня. (Перший - методолопчний, другий - хронолопчний, кторичний, третш -фактолопчний, технолопчний, четвертий - економ1чний, п'ятий - сощальний, геноцндннй, шостнй - вшськовий). 1з ще! точки зору можна вести мову про продовольчу безпеку держави. Виходячи ¿з таких обставин, питания продовольчо! безпеки виступають на перший план. Генеральним напрямом розвитку аграрно! сфери, основою ефективного виробництва е спещал1защя \ концентрац1я виробництва з формуванням продовольчих ресурс1в. Продовольча безпека краши та сусп1льства визначаеться ступенем забезпечення населения кра!ни еколог1чно чистими, д1етичними та корисними для здоров'я продуктами харчування в1тчизняного виробництва за науково - обгрунтованими нормами демограф1чно-обумовлених потреб населения \ доступних ц1нах, при збереженш та пол1пшенн1 умов проживания. Одночасно, вважаемо за доц1льне максимально забезпечувати населения нашо! кра!ни в1тчизняними, а не ¿мпортованими продуктами. Якщо виробництво продукт1в харчування та !х збереження недостатньо контролюеться споживачами, то з'являеться дуже серйозна небезпека, що визначаеться цшою низкою обставин. По-перше, в ц1 продукти можуть бути включен! добавки (консерванта, смаков! приправи, барвинки ! т.п.), вживання яких в !жу може непередбаченим чином вплинути на стан здоров'я нишшнього ! майбутн!х покол!нь. Таким чином, продукти харчування перетворюються на зброю геноциду. Це ми ! бачимо на практиц!. Б!льш!сть консерванив, харчових добавок, барвник!в заборонен! до продажу в крашах Заходу та Сходу, але !х дозволяють споживати в Укра!н!. По-друге, сам! продукти харчування можуть бути отримаш ¿з сировини генно-модиф!ковано! природи, що може спричинити шкоду здоров'ю людини, а не тшьки комахам-шк!дникам, як! не можуть пощати генно-модиф!кован! культурш рослини. Тому виробництво останн!х вважаеться «економ!чно найб!льш прибутковим».
Ступ!нь продовольчо! безпеки держави можливо оц!нити, характеризуючи наступи! показники: стан здоров'я населения як одше! ¿з основних умов, що забезпечуе сталий ! прогресивний розвиток держави, тривал!сть життя та демограф!чна ситуац!я, наявн!сть нац!онально! програми розвитку АПК, рибного та лшового господарства, забезпечен!сть населения продовольством, стан галузей, що виробляють продовольство, яюсть продукт!в харчування, доступн!сть продукт!в харчування вшм верствам населения, обсяги та можливост! нарощування стратег!чних запас!в продовольства на випадок виникнення непередбачених та надзвичайних обставин, стан виробничо! та науково-техн!чно! бази, можливост! з! збереження та пол!пшення середовища
135
проживания.
На нашу думку, продовольча безпека нашо! держави може бути забезпечена при виконанш наступних умов:
- Населения краши забезпечене еколопчно чистими, повноцшними та корисними для здоров'я продуктами харчування в1тчизняного виробництва за науково - обгрунтованими нормами та рацюнами 1х споживання, ¿з врахуванням в1ку, стат1, умов пращ, природно - кл1матичних умов та нацюнальних традицш, цши на щ продукти харчування доступш вЫм багатод1тним Ым'ям, пенсюнерам, пращвникам, незалежно вщ нацюнально! належносп та професи, створеш вщновлюваш стратепчш запаси продовольства на випадок стихшних лих, вши та шших надзвичайних обставин. Цд запаси дозволять уникнути голоду в кра!ш при введенш нормованого розподшу продукт1в харчування протягом не менше п'яти рок1в. (С юторичне пщтвердження необхщност1 та реальшсть ще! умови. Наприклад, запаси зерна на цей перюд створеш в США, Швейцари та шших крашах. Як вщомо, ще в Древньому £гипт1, з поради Б1блшського Иосифа був створений запас продовольства, що дозволив уникнути голоду протягом семир1чно! засухи), агропромисловий комплекс, рибне та люове господарство впевнено розвиваються \ мають резерви, що дозволяють нарощувати виробництво продовольства для оновлення страхових запас1в та збшьшення запаЫв на випадок надання допомоги шшим крашам, де трапилось стихшие лихо чи вшна, наука, осв1та знаходяться на р1вш вищих св1тових досягнень. Забезпечуються вс1 напрями виробництва нов1тшми зразками техшки, технолопями. Пщтримуються нацюнальш надбання. Полшшуеться генофонд тваринництва, рибництва та рослинництва. Наука дае в1рогщш прогнози та рекомендацп щодо розвитку вс1х сфер життя та д1яльност1 суспшьства на перспективу за штелектуальною схемою управлшня, пол1тика природоохорони та природовщновлення на практищ забезпечують збереження та полшшення середовища проживания. Виршення проблеми забезпечення продовольчо! безпеки ¿з одночасним збереженням та вщновленням екологп навколишнього середовища е першочерговим завданням. Для виршення вЫх цих питань необхщно напрацювати методологш нацюнально1 продовольчо! безпеки, грунтуючись на розроблених ФАО пщходах.
Розглянемо детальшше стан продовольчо! безпеки Украши на початку тисячол1ття. Якщо провести оцшку стану продовольчо! безпеки Украши в наступний час за вищенаведеними критер1ями, то И можна оцшити як катастроф1чну. Р1вень споживання населениям Украши м'ясо-молочних, рибних продукт1в харчування е на досить низькому р1вш. Велию адмшютративно-промислов1 центри на 70-80 % залежш вщ зовшшнього постачання. При цьому, продукти, що постачаються ¿з Заходу, е далеко не еколопчно чистими. Мають консерванта { добавки, заборонен! до вживання в крашах-виробниках. Потр1бно пам'ятати, що при повнш продовольчш залежност1 вщ поставок продовольства ¿з-за кордону, пщ загрозою штучного шщшвання голоду зовшшшми силами ш Парламент, ш Уряд, ш Президент Украши не можуть проводите самостшну
136
пол1тику.
Згщно з даними ФАО (Продовольчо! I сшьськогосподарсько! оргашзацп ООН), ниш на планет! голодують понад 500 млн. оаб, а ще 1 млрд. оаб постшно недо!дають. Продовольча крнза особливо актуальна для багатьох кра!н Африки, Ази, Латинсько! Америки I загрожуе поширитися на шш! територп.
Серед природних чинниюв, яю мають особливе значения для виршення продовольчо! проблеми, визначальною е земля. Однак не вся земля придатна для вирощування сшьськогосподарських культур, структура !! використання в державах 1 районах св1ту дуже р1зна. В Сврош [ Ази, наприклад, розорано вщповщно 25,3 I 17,0% площ1 суш!, тод1 як площа орних земель в Австралп I Океанп, в Африщ 1 в Латинськш Америщ становить усього 6,0, 6,7 та 8,9% вщповщно. У структур! використання земель у р!зних регюнах св!ту найб!льшу питому вагу в Австрали та Океан!! займають пасовища (56%), у Латинськш Америц! — лки (48,1%). Кр!м цього, додатков! дослщження ФАО показали, що 78% земно! поверхш мають серйозн! природн! обмеження для розвитку землеробства, 13,5% площ! характеризуються низькою продуктивн!стю, 6% — середньою ! лише 3% — високою, 1, 10 % земно! суш! придатш до оброб!тку, тобто е орними. Приблизно ще 1800 млн. га (12% поверхш суш!) можуть бути освоен! пщ ори! земл! та багатор!чн! насадження, 71 % резервних земель розм!щен! у крашах, що розвиваються. Потр!бно зазначити, що чисельн!сть населения нашо! планети з кожним роком зб!льшуеться. Таким чином, для задоволення потреб в продуктах харчування зростаючо! к!лькост! населения необхщно використовувати екстенсивн! та штенсивш методи. Зрозум!ло, що значно розширити площу с!льськогосподарських уг!дь практично неможливо (екстенсивний метод), тому що людству, кр!м р!лл!, потр!бн! ще лки ! територ!!, в!дведен! п!д сшьськогосподарськ! ц!л!. Св!тове сп!втовариство стверджуе, що виршальним значениям для розв'язання вищевказаних умов мае стати ¿нтенсивний метод ведения господарювання, тобто ор!ентац!я суб'ектами господарювання власно! д!яльност! на шновацшний тип розвитку, активного використання науково-техшчних розробок та впровадження сучасних агрошновацш [3,4,6].
Потр!бно сказати, що саме б!отехнолог!! науковц! в!ддають одне з основних завдань — розв'язати продовольчу проблему. Б!отехнолог!я мае величезний потенщал у створенн! нових сорт!в сшьськогосподарських культур, спроможних витримувати екстремальн! кл!матичш умови, протистояти хворобам ! шкщникам, потребувати меншо! к!лькост! х!м!чних добрив ! засоб!в захисту рослин ! водночас мати вищ! поживи! якостг Б!о!нженер!я мае в!дчутн! переваги перед традицшною селекц!ею, оск!льки значно зменшуе ризик появи у г!брид!в негативних характеристик, а тому, за деякими твердженнями, не потр!бне нав!ть маркування продукт!в. До того ж, вщмова в!д продовольчо! допомоги з компонентами бютехнолопчного походження може обернутися негайними ! тяжкими насл!дками. Не може бути виправданою в!дмова деяких кра!н в!д запропонованих Сполученими Штатами харчових продукт!в, як! пройшли сувору перев!рку на в!дпов!дн!сть вимогам безпеки ! не в!др!зняються
137
вщ тих, що 1х споживають жител1 Сполучених Штат1в. Бютехнолопя мае потенщал, здатний забезпечити ш ключову роль у зменшенш масштаб1в глобального голоду, особливо у крашах, розташованих на твдень вщ Сахари, що 1х обминула «зелена револющя» 1960-х \ 1970-х роюв. На молекулярному р1вш р1зш оргашзми е дуже под1бними. Саме ця под1бшсть дозволяе усшшно переносити потр1бш гени м1ж оргашзмами, що робить генну шженерш набагато потужшшою за традицшну селекцш \ дозволяе пщвищити врожайшсть, водночас сирияючи впровадженню еколопчно чистих метод1в виробництва. Корми, створеш за допомогою бютехнологп, пщвищують продуктившсть тваринництва, зменшують кшькють вщход1в \ токсичних речовин яю можуть викликати захворювання у тварин. Генетично модифшоваш корми можуть також полшшити яюсть Грунт1в I води завдяки зниженню вмюту фосфору та азоту у продуктах життед1яльност1 тварин. Розширення сфери використання одержаних за допомогою бютехнологш продукцп I торпвл1 нею пщвищуе р1вень добробуту I процв1тання як у розвинутих крашах, так I в крашах, що розвиваються. Застосування бютехнологш у сшьському господарств1 може пщвищити врожайшсть без загрози навколишньому середовищу. У Сполучених Штатах поширення сшьськогосподарських бютехнологш призвело до скорочення використання пестицид1в I ширшого впровадження прогресивних технологш оброб1тку земл1, зокрема безорного землеробства, яке зменшуе ерозш грунт1в I скорочуе потребу у добривах. 31 зростанням чисельност1 населения найближчим часом здатшсть одержувати для нього бшьшу кшьккть продукт1в харчування, не завдаючи шкоди життево необхщним екосистемам, таким, наприклад, як трошчш лки, справить на довкшля надзвичайно позитивний вплив.
На жаль, сьогодш в Укра!ш значения за таким показником, як випуск середньо- та високотехнолопчно! продукцп (5-й та 6-й ТУ) становить всього лише 10 %, причому присутшсть 6-го технолопчного укладу, що визначае перспективи шновацшного розвитку краши у майбутньому, в аграрних пщприемствах практично швельоване (таблиця 1). Близько 53 % вироблено! продукцп припадае на найнижчий, 3-й технолопчний уклад та 40 % — на 4-й. За показником фшансування науково-техшчних розробок склалася така ситуащя: майже 70% кошт1в сьогодш поглинае 4-й I лише 23% — 5-й технолопчний уклади. 1нновацшш витрати розподшяються таким чином: 60% — 4-й технолопчний уклад I 30% — 3-й (сумарно — 90%), а 5-й становить лише 8,6%. Стосовно швестицш, яю, власне, I визначають майбутне на найближч1 10-15 роюв, маемо таю пропорцп: 75% спрямовуються у 3-й технолопчний уклад I лише 20% та 4,5% — у 4-й I 5-й технолопчш уклади вщповщно. У технолопчнш частиш каштальних вкладень (техшчне переозброення та модершзащя) 83% припадае на 3-й технолопчний уклад I лише 10% — на 4-й [7, с. 351-352].
Дуже важливо, щоб людство, втручаючись у природш цикли бюсфери, зважувало вщповщшсть сво!х дш до закошв I принцишв природи: енергш, яка санкцюнуе, пщтримуе 1 надае силу, гармошя, яка сприяе узгодженню частин
138
цшого, робота, яка виконуе те, на що шш1 вказують. Якщо провести аналогш зв'язку рослини, тварини та людини, то, на нашу думку, м1ж !хшми осями ¿снують певш енергетичш зв'язки, «ланцюг» який з'еднуе перетворення енергп сонця через зв'язок ще! тр1ади "рослина-тварина-людина" = енерпя життя.
Таблиця 1
Технолопчш уклади виробництва у posphi регшшвУкра'ши*_
ТУ Питома вага у OCHOBHi представники
№ Характеристика структур! виробництва
III Низькотехнолопчш галуз1 Донецька,
виробництва та переробки 49-53 % Луганська, Полтавська, Запор1зька, Льв1вська
IV Середньо- та низькотехнолопчш галуз1 промисловостк гумов1 й пластмасов1 вироби, iHmi неметал1чш мшеральш продукти, суднобудування, базов1 метали, машинобудування 40 % Майже Bei облает!
V Середньо- та високотехнолопчш галузк виробництво електричного та Кшвська, Харювська,
електронного устаткування, машинобудування, фармацевтична 6-8 % Льв1вська
галузь
VI Високотехнолопчш галуз1 промисловосп: бютехнологи, системи Кшвська, Харювська,
штучного штелекту, глобальш 1-3 % Льв1вська
шформацшш мереж1 та штегроваш
високошвидк1сн1 транспорта! системи
*Джерело: розробка автор1в
Bei чотири об'екти дослщження не перебувають у сташ постшно! р1вноваги, тому важливим етапом на становления кожного з них е вплив природних чинниюв: у людському оргашзм1 закладеш ритм1чшсть руху, гармони пращ, вщпочинку, мислення, - тому що Всесв1т живе орбпильним, аномал1стичним рухом, який зумовлений у людини ритмом серцебиття, що пщсилюеться роботою аорти, вен i лейкоциив, е символом гармоншност1 св!тового руху. В кл1тинному орган1зм1 рослин та тварин е cboi мехашзми сшвжиття з природно-кл1матичними зонами та ритмами бюценозу, де головш органощи - рибосоми вщповщають за утворення бшково! маси, м1тохондри синтезують енергетичний ¿мпульс рослини, нуклеус (ядро) вщповщае за вщтворення та розподш И в кл1тинному оргашзмь
139
Створення ресурав вщбуваеться за допомогою домогосподарств (робочо! сили, сировини, матер1ал1в та натвфабрикат1в) \ ф1рм (пщприемств) (рис. 1).
Рис. 1. Кругопотж ресурав, това|Мв, послуг та виконання
Ц1 економ1чш одинищ виробляють м'ясо, молокопродукти, хл1бопродукти та шш1 продовольч1 вироби, що е основним джерелом постачання енерги для людського оргашзму. А держава, в свою чергу, виконуе функцш р1вном1рного розподшу ресурав м1ж суб'ектами господарювання. Пров1вши аналогш вщтворення енерги в вищезгаданих кл1тинах з кругоиотоком та кругооб1гом ресуршв в економ1чнш систем! (рис. 1), ми побачимо, що прослщковуеться тр1адний зв'язок м1ж рослиною-твариною-людиною - Всесв1том та !х розвитком. Як ритм1чна пульсащя серця зумовлюе здоров'я людиии, так \ косм1чна - керуе долею народ1в, територ1ею, де вш проживав, його розвитком, оскшьки кожиа краша е структурою косм1чно! творчост1, а творчкть без засад гармоншност1 творить карму розрухи. Народна карма йде на пщйом, коли прост1р насичуеться наслщками духовних дш людства, бо народну силу годуе дух згоди \ вщповщальность
Повертаючись до стану продовольчо! безпеки, потр1бно сказати, що в нашш держав! вщсутне цшоутворення на еколопчно чист1, повноцшш, д1етичш продукти харчування. Так1 продукти виробляються в м1зернш кшькостг В1тчизняна законодавча база та И гармошзащя до вимог Свропейського сшвтовариства по виробництву оргашчно! продукци тшьки розробляеться. Основна кшьккть трудового населения кнуе на меж1 бюлопчного виживання популяци гомосашенс. Звщси проглядаеться дитяча дистроф1я, туберкульозш захворювання, зниження подовження життя. Смертшсть перевищуе
140
народжувашсть. Все це привело Украшу до демограф1чно! катастрофи. I поряд ¿з цим, уряд Япони прийняв концепцш, згщно яко! плануеться середня тривалкть життя у кра!ш 114-117 роюв. Сьогодш японщ живуть, в середньому, 82-84 роки. Стратепчш запаси продовольства в Укра!ш - недостатш, i при сучасиому сташ економши провести ix вщтворення занадто важко [3,4,7].
Окреслимо окрем1 шляхи виршення продовольчо! проблеми. Забезпечеиия продовольчо! безпеки i3 одиочасиим збережеииям та вщновленням екологи иавколишиього середовища-це першочергове загальнонацюнальне завдаиия, на виршення якого необхщно негайно направити основн! зусилля держави i всього суспшьства.
Реальний шлях виходу нашо! краши ¿з кризового стану мае базуватись на зм1н1 концепци управлшня людським суспшьством ¿з природопщкорюючо!, споживацько! - на природоохоронну. А це потребуе змши св1тогляду людей. Люди повинш усвщомлювати себе часткою природи i жити ¿з нею в ладу та в гармони, мислити не тшьки про себе, а й про майбутш поколшня.
У цьому напрям1 повинш бути зроблеш наступи! кроки. Необхщно провести коригування подальшого стратепчного курсу кра!ни до перспективно! Концепци нац!онально!, сусп!льно! безпеки. Метою розвитку кра!ни повинно стати не забезпечення розвинених кра!н св!ту дармовою робочою силою, сировиною та енергетичними ресурсами, а благод!яння народу нашо! краши. Найвища суть управл!ння кра!ною - не одержання максимального прибутку, а вщтворення доброчесних, здорових, доброд!йних, що повноцшно реал!зуються в своему жигп, покол!нь народу. Bei природи! ресурси кра!ни сл!д використовувати дбайливо та рацюнально, за единим замислом, без нанесения шкоди для б!осфери ¿з одночасним безперервним в!дновленням i покращенням !! стану. Це потребуе проведения едино! политики природокористування, охорони i в!дновлення иавколишиього середовища. Сдина пол^ика повинна бути в масштабах району, облает!, краю, регюну, кра!ни. При таких умовах -людськ!, земельш, водн!, енергетичн!, сировинн! та iHmi ресурси будуть використовуватись оптимально за максимальним р!внем задоволення демограф!чно обумовлених потреб людей в!дпов!дно до досягнутого р!вня розвитку виробничих сил.
На сьогодшшнш день в Укра!н! вщеутня державна еколог!чна пол!тика. Анал!зуючи телев!зшш передач!, рад!опрограми, вивчаючи друковану продукцш, видно, що в 3MI вщеоток еколог!чно! ¿нформац!! дуже низький. А це викликае сумн!в в переачного громадянина про тезу наступаючо! глобально! катастрофи, та п!дтверджуе думку про те, чого немае в газетах, того немае в житп. Якщо вести мову про Концепцш сталого розвитку, яку нав'язуе Захщ Укра!н!, то це спроба нав'язування нам !х проблем i використання нашо! кра!ни за умов колони для виршення i'x ц!лей. Для зм!ни ситуаци при po3po6ui державою цшено! eкoлoгiчнoi пoлiтики, необх!дно Bei eKOHOMi4Hi пропозиц!! розглядати ¿з позицш еколог!чно! безпеки Укра!ни.
Сучасний стан сшьського господарства мае сво! причини, що сприяли та привели до спаду Bcix його галузей. U,i причини потр!бно знати, розум!ти, звщки вони взялись та по можливост! i'x усувати. I зам!сть причин спаду, в алгоритм розвитку сшьського господарства ми повинш ввести HOBi важел! niflftoMy економ!ки в цшому по Kpai'Hi, та в галузях ciльcькoгo господарства зокрема. Тод! i пiднiмeтьcя село, с!льське господарство i держава в ц!лому. Так
141
пщказуе теор1я та здоровий глузд. Але як д1яти в жита, в створеиих умовах, коли всюди I в усьому такий заиеиад? Необхщно, перш за все, побачити та признати резерви, потр1бш для загальиого пщняття економжи. А вони - е! I способи 1х введения в дш перев1реш на практищ в минулих тисячол1ттях та досвщом сучасного сьогодення.
Пкля всшяких вши та мор1в на перший рк в1дроджують рослинництво, а на другий I третш - тваринництво (на дешевих кормах). Найбшьш яскраво це було проявлено теля Першо! св1тово! вшни в Шмеччиш. В кра!ш було видшено 60 % бюджету краши на вщновлення сшьського господарства, що дало можливкть нагодувати народ та дати йому роботу. В Укра!ш ситуащя зараз не легка, а бшьш трапчна. Кра1на втратила продовольчу незалежшсть. Це в будь-який час може призвести до небажаних наслщюв економ1чного та поличного характеру. Потр1бно зрозум1ти, що тшьки в1тчизняне сшьське господарство забезпечить ус1м нам продовольчу безпеку. Продукцш сшьського господарства переробляють в мютах. А мкька продукщя споживаеться на селг Таким чином I здшснюються взаемовщносини м1ж селом та м1стом. Ц1 загальновщом1 ктини якимось дивним чином до цього часу не отримали в суспшьнш свщомост1 завершального узагальнения, не стали всезагальною об'еднуючою народ щеею, без яко! неможливо досягти загально! мети. Потр1бно зрозум1ти вс1м, що не оборонна, нафтох1м1чна, металургшна чи будь яка шша галуз1 - за вс1ма !х важливостями в етзодичних пром1жках часу, а тшьки сшьське господарство е державостворюючою галуззю нацюнального господарства! Вщношення до села, селян 1 в цшому до сшьського господарства завжди було особливим. В класифкаци галузей сшьське господарство займае далеко не перше мкце. Така недооцшка суспшьного значения найважлившо! галуз1 не дозволяе побачити И ресурсш можливост1, яю здатш швидко I без великих вкладень вщновитись та пщняти життевий р1вень народу I вщродити могутшсть Украши.
...А суть справи полягае в тому, що вщродження ресурав на Земл1 тшьки в сшьському господарств1 йде безкоштовно, тобто люди отримують продукцш вщ свого господарювання на земл1 практично задарма. I якщо в ус1х шших галузях нацюнального господарства вона добуваеться чи переробляеться при постшнш участ1 людини: тшов - робота зупинилась, то в сшьському господарств1 все росте, примножуеться I без участ1 людини. Людина спить, а рослини I тварини ростуть вщповщно до природних ритм1в. Об'ем та виробництво збшьшуеться, а вартють продукцп примножуеться. Бшьш того, все це збшьшення проходить без первинно! сировини, без жодного виду транспорту, паливо-мастильних матер1ал1в та шших витрат. Щ обставини потр1бно зрозум1ти та усвщомити кожному. Вони мають пряме вщношення до найголовшшого в нашому жита факту. Цей факт, як I все на земл1, давно вщомий I напевно опублкований. Секрет цього факту полягае в тому, що весь вирощений урожай на Земл1 на 99,5 % формуеться ¿з пов1тря та води. Всього -на-всього, тшьки чотири х1м1чш елементи - водень, кисень, азот та вуглець, разом ¿з сонячним промшням створюють нам продукта харчування I взагал1 всю рослинну масу Землг I все це нам даеться безкоштовно! А ще це означае, що тшьки сшьське господарство е т1ею ушкальною галуззю, яка дае природну абсолютну додаткову вартють! Виходячи ¿з цього, стае зрозумшим по якш земл1
142
ми ходимо, а разом ¿з тим зрозумша концепщя тихого розвалу сшьського господарства краши, яке мае до 28 % найкращих чорнозем1в св1ту.
... Людство постшно вело та й веде вшни не просто за територп, а за цю додаткову варткть, нав1ть не розумшчи цих сл1в. I зараз, як внутршш, так \ зовшшш „доброди" нацшеш на розорення нашого села, щоб для початку заволод1ти ринком У краши для збуту свое! сшьськогосподарсько! продукци. Невже до цього часу незрозумшо, що селу надають „значну допомогу" \ доморощен! „пом1чники", яю проявляють свою стараншсть в одержанш додатково! вартост1 вщ селян за допомогою виробництва та продажу для них трактор1в та мехашзм1в, мшеральних добрив, паливо-мастильних матер1ал1в тощо. 1х зусиллями в сусшльну свщомкть впроваджуються думки, що село не зможе прогодувати народ без 1х техшки, паливо-мастильних матер1ал1в та мшеральних добрив. Пкля прочитаних сл1в багато хто здивуеться написаному { задасть питания: „А що? Може бути по-шшому? Х1ба зможе юнувати сшьське господарство без трактор1в, мшеральних добрив?... Ми ш в якому раз1 не проти мехашзаци. Застосовуючи оргашчну систему землеробства, технологш N0-Ш1,не потр1бно проводити оранку. У свош книз1 «Селянин - Св1това Душа» Фед1р Моргун говорить: «А найголовшший винуватець утрати гумусу \ деградаци грунт1в - вщвальний плуг \ глибока оранка. Глибокою оранкою плуг ставить грунт дибки, з шг на голову, пщставляе його пщ тал1 й дощов1 води для вимивання, пщ в1три { спеку для висушування. Слщом за плугом, як тш1, йдуть водна та в1трова ерози, грабуючи родючий прошарок». Ось що вщбуваеться ¿з землею! А саме вона та потр1бш для оранки трактори та шша техшка, запасш частини до не!, дороп паливо - мастильш матер1али та багато шшого, заразом ¿з шкщливою х1м1ею складають 75-85 % марних витрат. Вщмшити 1х будь - якою урядовою постановою - неможливо. В кра!ш свобода пщприемництва. Залишаеться тшьки один вихщ ¿з становища - розорення. Це дуже шоковий захщ, але надшний прийом для прискореного прозршня. А як ще ламати „остеохондроз в мозку"? [3,4,6].
Пращвники сшьського господарства чудово знають причинно-наслщкову залежшсть: що поЫеш - те й пожнеш. I якщо ми «пожинаемо» збитки, то напевно в нашому веденш господарсько! д1яльност1 щось робиться «неправильно». А це потребуе анал1зу. Виникае принципове питания - за якою концепщею землеробства буде йти подальший розвиток сшьського господарства в Укра!ш? Енерговитратною чи енерго- та ресурсозберкаючою, яка повинна стати нацюнальною щеею, впровадженою в життя. На наш погляд, потр1бно розглянути одну ¿з найперших технологш на земльприродну, агробюлопчну. Протягом вЫв люди приглядались до того, як в природ! все росте, повторювали досвщ та отримували врожа! тако! величини, про яю наш1 вчеш1 не мр1яли.
...Багато рок1в тому назад (XXX - XXVII в1ки до н.е.) в древнш держав! Шумер, збирали урожа! пшенищ та ячменю по 250 ц/га зернових в звичайш роки I до 300 ц/га в урожайш роки. Так було засвщчено в глиняних книгах обл1ку на ту пору, як1 знайшли археологи. Вважаемо, що писалось це не для
143
того, щоб дивувати нащадюв. В т1 часи зерно виконувало також функци грошей. А тому, за його недоб1р чи приховування врожаю вщтинали голови. Не маючи трактор1в, плупв, комбайшв (зрозумшо, що всього цього в них не було), а також мшеральних добрив та передово! науки ... вони мали таку врожайшсть! Але Шум ери - це сонячний швдень: м1жр1ччя Тигру та Свфрату. Поливне землеробство...
На користь оргашчно! концепци землеробства свщчать поди на початку стор1ччя, коли наш ствв!тчизник, управляючий маетками в Бессараби, творець «Ново! системи землеробства» 1ван Свгенович Овсшський, ¿з року в piK одержував до 80 центнер1в ¿з гектару. TaKi врожа! зернових одержували без жодного граму х1м1чних добрив, без оранки ¿з обертанням пласту. BiH вважав посуху найкращим пер1одом для визр1вання хл1б1в. Врожа! отримував на великих масивах земл!, в крупних маетках. Тягловою силою на той час були кон!. Земля оброблялась зробленими в кузнях дряпачами, як! стали прообразом лапчастих культиватор!в. Земле обробну техн!ку використовували для передпоавного рихлення грунту в боротьб! ¿з бур'янами. В той час середня врожайн!сть по царськ!й Poci! (яка була годувальницею Свропи) складала 8 центнер!в зернових ¿з гектара^
...Шмецький вчений Юстус ni6ix (1856) зробив в!дкриття, яке обгрунтовувало м!неральну, а точшше-х!м!чну природу живлення рослин, теорш родючост! грунт!в. Ця агрох!м!чна концепщя пануе у нас понад 150 роюв. Суть !! дуже проста - рослини споживають сольов! розчини азоту (N), фосфору (P), калш (K) та ¿и. Тобто, якщо в грунт! чогось невистачае, то можна добавити i таким чином отримати п!двищен! врожа!. П!двищення врожа!в в nepmi роки д!йсно було. Це продовжувалось в тому чи шшому perioHi доти, поки грунти були ще «жив!»...
...Ще ран!ше, в 1727 роц!, бельгшцем Яном Гельмонтом було оголошено про сво! п'ятир!чн! експериментальн! результати. Зробив вш наступне: набрав
Рис. 2. Значения злакових культур в становленш та розвитку шумерськоУ цнв1л1зац1*1 на рубеж! V - III тис. д.н.е.
144
земл1, просушив И на плит1, вщважив 80 кг та розмктив у великому горщику. В цю землю посадив гщку верби вагою 2,35 кг. Протягом п'яти рок1в цю гшку вш поливав дощовою водою... За цей час верба виросла \ стала деревом. Коли И витягли, очистили вщ земл11 зважили - И вага становила 68 кг. Одразу виникло питания, а наскшьки зменшилась вага земл1?... Результат приголомшив. Виявилось, що вага земл1 майже не змшилась. На початку експерименту було 80 кг, а стало-79 кг 944 гр. Було визначено, що за п'ять роюв на це велике деревце витратили всього-на-всього 56 г речовини землг Вщкриття здивувало та одночасно I спантеличило европейщв. Експерименти повторювали безл1ч раз1в, але результат був один 1 той самий, та говорив сам за себе. Виявилось, що 99,93% врожаю рослинно! маси отримуеться за рахунок води, пов1тря та сонця!
. ..I знову постае питания - навщо така кшьюсть мшеральних та х1м1чних добрив використовуються на наших полях? А гром1здка, важковагова, енергоемна, енерговитратна та непотр1бна сшьськогосподарська техшка? Вщповщь на це питания вщома. Б1знес не рахуеться ¿з штересами споживач1в його продукци. Корпоративш штереси стоять на першому плаш... А як тод1 бути ¿з здоров'ям людей, найголовшшим багатством краши?... Хто думае сьогодш про здоров'я людей? Як щ думки застосовуються на практищ? Ким та де?... Кшькютю аптек та поширенням погост1в? В наш ому мегаполю, чи в шших, е хоч один магазин, де продаються еколопчно чист1 продукти, вода? Чи про це нам м1ркувати рано? А щ питания напряму пов'язаш ¿з духовшстю та нацюнальною безпекою, здоров'ям наци та подовжешстю життя в Укра!ш, економжою краши та И еколопею, демограф1ею та спадом народжуваност1 наших д1тей та багатьох шших питань.
...Можуть поставити питания про винесення поживних речовин. Так, воно було, е I залишаеться. I нам потр1бно це враховувати ¿з поправкою на реальну потребу рослин тих Ывозмш, що прийнят1 в господарствах. Позакоренева пщгод1вля рослин д1е вщразу, що дозволяе управляти 1х ростом. Вона е економ1чною I ефективною, а тому повинна бути мехашзованою. Кажучи узагальнено, грунти потр1бно удобрювати. Чим? Нам потр1бш х1м1чш харчов1 добавки для рослин та 1х годувальниюв, „ живо! речовини" грунту -бютг I все це у вщповщносп до головного „секрету" врожайностг Вш простий настшьки, що кожний, почувши його одного разу, назавжди стае приб1чником оргашчного землеробства. Ось вш...
...Життя на земл1 створено в двох формах-рослиннш та твариннш. Тварини пощають рослини, а рослини споживають тварин. Звичайно, теля 1х смертг Найбшьша кшьюсть тварин, живих оргашзм1в живе в грунтг Це бактери, черви та шша „жива речовина" (за Вернадським). Ось що писав В.В.Докучаев: «Спробуйте вир1зати з цшинного древнього степу кубик грунту. Побачите в ньому бшьше корешв, трав, ход1в жучюв, личинок, шж землг Все це свердлить, точить, рие грунт I виходить незр1внянна ш з чим губка». Однак, найбшьше в грунт1 бактерш. На доброму чорнозем1 кшьюсть бактерш становить до десятка тонн на гектар. Але життя бактерш коротке. В середньому живуть
145
вони до 20 хвилин. I теля свого короткого життя, вони стають харчуванням для рослин, постшно забезпечують рослини необхщною кшькютю мшерал!в та мжроелеменив в збалансованому виглядг При цьому, харчування рослин ще не за допомогою роту, щелей, зуб1в, шлунка. Вони засвоюють соляш розчини тварин, що розкладаються. А це - гно!вка, перегнш, гумус. Як бачимо, "х1м1зм" харчування залишаеться, але на яккно високому р!вш, забезиеченому формуванням тварин. I все це Мати-Природа забезпечуе безкоштовно! Тшьки не нашкодити. Ось \ весь „секрет"! При розвитку галуз! тваринництва ми повинш зрозум1ти I знати, що годувати потр1бно не тварин, а мжрофлору шлунково-кишкового тракту! А в рослинництв! ми повинш годувати не рослини, а бюту грунту! Бюта (вщ грецького - життя) - це кторично сформована сукупшсть живих оргашзм!в, об'еднаних епшьною областю иоширення. Чим бшьше буде бактерш в грунт! - тим вагомшим отримаемо врожай. Внесениям в грунт „х1ми" ми отруюемо сво!х годувальниюв, живу субстанцш грунту та знижуемо так нам потр1бну врожайшеть. Не иотр1бно завозити на поля мшеральш добрива. Не потр1бно займатись оранкою. 1з перевертанням пласту орно! земл1 вбиваються анаеробн1 бактери, для яких пов1тря згубне. Одночасно приорюються аеробн1 бактер11, що дихають пов1трям. Що тут не зрозумшо? Наше завдання - не „удобрювати" землю, а розмножувати в нш б1оту, бактер1альну масу. В потр1бнш час в1дгодовувати бактер1й як тварин. Бажано створити нову п1дгалузь-бактер1еводство, чи мжробоводство. Ефективн1сть м1кроб1олог11-давно в1дома ютина. Але в застосуванн1 до землеробства корисно пам'ятати, що в розкладенш до х1м1чних елемент1в мас1 бактерш м1ститься вся гама „х1м1!" в щеально збалансованому вигляд1 сформованого бшка бактер1й. Виходить, що б1ота грунт1в в1д1грае роль посередника м1ж людиною I рослинами, своер1дним регулятором дозування для нас поживних речовин. А це означав, що чим бшьше буде бактерш в грунт1, тим надшшше ми, люди, захистимось вщ небезпечно1 „х1м11." Подальший розвиток землеробства, пщвищення врожайност1 вс1х с1льськогосподарських культур, бшьш ¿нтенсивне використання кожного гектара земл1, вирощування еколог1чно чисто! продукци потребуе внесения орган!чних добрив. 1х значения визначаеться позитивною комплексною д!ею на вс! фактори плодючост! грунту - агрох!м!чш, агроф!зичн! та бюлопчш. Орган!чн! добрива - потужний зааб в!дтворення гумусу грунт!в, що обробляються, енергетичний матер!ал для м!кроорган!зм!в, суттеве джерело елемент!в харчування для бюти та зас!б регулювання ус!х цшних якостей земл!. Вони пол!пшують водно - ф!зичш властивост! грунт!в, пригшчують патогенну м!крофлору. Основним орган!чним мкцевим добривом е гн!й, який мае вс! елементи харчування. Але суттеве зменшення за останн! роки чисельност! погол!в'я с!льськогосподарських тварин та птиц! не дасть можливост! забезпечити потребу грунив у необх!дн!й к!лькост! оргашчних добрив. 1з цього випливае висновок про необх!дн!сть створення препарат!в нового поколшня, як! б враховували потребу бюти грунив. А це - промислове виробництво орган!чних, комплексних органо-мшеральних б!оактивних добрив на основ! гумаив для потреб рослинництва.
146
В1тчизняна наука мае таю напрацювання. £ \ можливосп. Таю комплексш, збалансоваш органо-мшеральш бюактивш добрива пщвищують плодючкть грунта та врожайшсть сшьськогосподарських культур, дозволяють рацюнально використовувати оргашчш компоненти. Наша еколопчна ситуащя потребуе значного полшшення. Осюльки х1м1я не знае вщход1в, то вЫ мкью см1тники по скндах та звалищах стають практично безплатною сировиною. А в зв'язку ¿з тим, що на екологш передбачеш бюджетш кошти, то вони \ можуть стати додатковим вливаниям в галузь. В Укра!ш створена принципово нова наукова система мммального втручання людини в природш грунтов! структури, яка сприяе бюлопчним процесам у верхшх шарах грунту, захищае \ оберкае плодюч1 украшсью чорноземи вщ переродження, вимивання паводками \ зливами, вщ виснаження. Ця система дозволяе накопичувати в шар1, який обробляеться, гумус (основу родючост1), кшьюсть якого за останш десятил1ття дуже зменшилась. Виснаження грунлв - тривожне явище. Для збшьшення юлькост1 гумусу в грунт1 всього на 1 % потр1бно 200 роюв. В цшому по кра!ш за останне стол1ття уже втратили 0,5 вщсотка цього стимулятора родючостг Майбутне - за бюлопчним землеробством. Багато кра1н св1ту прийшли до ведения бюлопчного землеробства. Бюлопчне землеробство широко застосовуеться в Канад1, США, у крашах Свропейського Союзу, де лщирують Швещя, Дашя, Швейцар1я. У високорозвинутих крашах основний акцент робиться на збшьшення обсяпв виробництва еколопчно чистих, дктичних продукт1в харчування рослинного та тваринного походження. Там дшть державш програми, проводяться виставки еколопчно чисто! продукци, пропагуеться спещальна техшка, бюлопчш системи боротьби з1 шюдниками...В Сврош дуже зах1м1чеш поля. Для !х оздоровления потр1бно багато роюв. Наш1 поля не отримували стшьки мшеральних добрив через нашу бщшсть. Украшська земля придатна для бюлопчного землеробства. Фермери багатьох кра!н вщкрили для себе ще одну невщому для сво!х народ1в сторону оргашчно! системи землеробства - и економ1чну рацюнальнкть. Витрати палива, за звичайною, ус1ма признаною технологию оранки грунту, на гектар площ1 складають вщ 100 - до 120 лпр1в дизельного палива, тод1 як при веденш оргашчного землеробства - до 20 лпр1в. Таю приклади в нашш кра!ш е. Це господарства АТЗТ „Агро-Союз", ПП „Агроеколопя" (Дшпропетровська, Полтавська обласп) та шшг Ми повинш не тшьки про це знати, але \ швидко навчатись цим прийомам ведения землеробства. Цши на паливо не стоять на мкщ I нас не чекають. В Укра!ш вони вже таю ж, як I в Свропейському сшвтовариств1 [2,5,7].
Факт - це аргумент ктини, який показуе помилки в управлшш сшьським господарством, або навмисне !х перекручування. Це стосуеться забезпечення села паливо-мастильними матер1алами, сшьськогосподарською техшкою та витратами на енергоноси. Цши на них постшно зростають. Вчитись управляти цими процесами в ринкових умовах нам дуже необхщно.
Допомога селу потр1бна I в плаш просв1ти. "Знания - сила" -загальновщомий висл1в. I потр1бно надати щ знания, якщо краша та уряд
147
бажають мати мщне та надшне сшьське господарство. Для цього буде потр1бна л1тература по оргашчнш систем! ведения землеробства. Наступною формою допомоги селу, без державних витрат, може бути безвщсоткове кредитування малого та середнього сшьськогосподарського шдприемництва. На сел! це пщприемництво, в силу наших певних особливостей, кл1матичних умов та життевих родинно-сусщських вщносин, завжди мало общинний, спщьний характер. Це дозволить вир1вняти перекоси, що склались в кра!ш. Найбагатша частина населения мае общинш форми шдприемництва та б1знесу у вигляд! акцюнерних товариств, концершв, холдинпв \ т.п., а бщна бшьшкть народу, особливо сшьського населения, залишаеться роз'еднаною. В не! немае перспектив на виживання. А звщси - не престижшсть професш на сел!, апапя, пияцтво, масова мпрацш молод! ¿з села та багато шшого. Безвщсотков! кредити повернуть на село господаря, сучасного орган1затора виробничих процес1в та колективно! орган1зац11 прац1 ¿з общинним улаштуванням життя.
Висновки.
1. Сшьському господарству для його в1дродження потр1бна загальна народна допомога у вс1х видах 1деолог1чно1 концептуально! осв!ти, навчання та орган!зац!йно! роботи. П!дн!меться економка села - в!дродиться Укра!на!
2. 3 метою оцшки стану продовольчо! безпеки використовуеться наступна система показниюв: 1) у сфер! споживання: - р!вень економ!чно! доступност! основних харчових продукта; - р!вень ф!зично! доступност! основних харчових продукт!в; - р!вень розмщення ресурс!в домашн!х господарств за трупами населения; - р!вень споживання основних вид!в продовольства ¿з розрахунку на душу населения, у тому числ! за рахунок в!тчизняного виробництва; - р!вень споживання харчових продукта за окремими трупами населения; - частка населения, для якого споживання основних харчових продукта нижче рацюнальних норм; - обсяги адресно! допомоги населению; - питома вага ¿мпортних ! в!тчизняних харчових продукт!в, як! виявлеш ! не в!дпов!дають вимогам техн!чних регламент!в та ¿ншим положениям законодавства Укра!ни; - добова калоршшсть харчування людини; - к!льк!сть бшюв, в!там!н!в, жир!в, вуглевод!в, макро- ! м!кроелемент!в, як! споживае людина на добу; - продовольча ¿нфляц!я. 2) у сфер! виробництва та нацюнально! конкурентоздатностк - обсяги виробництва сшьськогосподарсько! та рибно! продукц!!, сировини ! продовольства ¿з розрахунку на душу населения; - питома вага продовольчо! продукци в!тчизняного виробництва у загальному обсяз! товарних ресурс!в внутр!шнього ринку вщповщних продукт!в; - р!вень пщтримки виробник!в с!льськогосподарсько! продукц!!, сировини ! продовольства в гривнях на гривню реал!зовано! продукц!!; - продуктивн!сть земельних та ¿нших природних ресурс!в, що використовуються у с!льському господарств!; - стан родючост! грунт!в с!льськогосподарського призначення. 3) у сфер! орган!зац!! ! управл!ння:- обсяги державних резерв!в основних вид!в с!льськогосподарсько! та рибно! продукци, сировини та продовольства вщповщно до встановлених д!ючих нормативних акт!в; - поточний р!вень запас!в с!льськогосподарсько! та
148
рибно! продукци, сировини i продовольства; - частка ¿мпорту сшьськогосподарсько! та рпбно! продукци, сировини i продовольства.
3. Для оцшки ступеня досягнення забезпечення продовольчо! безпеки використовуеться наступний критерш - питома вага в1тчизняно! сшьськогосподарсько! та рибно! продукци, сировини i продовольства в загальному обсяз1 товарних pecypciB внутршнього ринку, у вщсотках (%): за зерном не менше - 95; за цукром не менше - 80; за рослинними ол1ями не менше - 80; за мясом i мясопродуктами (у перерахунку на мясо) не менше - 85; за молоком та молокопродуктами (у перерахунку на молоко) не менше - 90; за рибою та рибопродуктами не менше - 80; за картоплею не менше - 95; за с1ллю харчовою не менше - 85. Порядок встановлення кшьюсних та яккних ознак критерив для шших показниюв оцшки стану продовольчо! безпеки визначаеться Урядом Укра!ни.
Л1тература
1. Закон Укра!ни Про безпечшсть та яюсть харчових продукт1в вщ 8 вересня 2005 року № 2863-IV.
2. Состояние мировых генетических ресурсов животных. Учебный пакет SoW - AnGRFAO, 2001. - С. 192.
3. Концепщя наукового обгрунтування напрямюв гармошзаци нормативно! бази в аграрному сектор! Укра!ни до системи зв'язюв з Свропейськими регламентами та вимогами св1тових оргашзацш (FAO, ICAR, Interbull, RASFF, HACCP, ISO).
4. Указ Президента Укра!ни Про ршення Ради нац1онально! безпеки i оборони Украши в1д 8 червня 2012 року «Про нову редакц1ю Стратеги нацюнально! безпеки Укра!ни» № 389/2012.
5. Козир В. С., Гуменний В. Д., Ткалич В. В. Деяю питания продовольчо! безпеки // Матер. м1жн. наук.-практ. конф. XVIII (XXIX) «Кроки науки назустр1ч виробництву». 1ТЦР УААН. - Дн1пропетровськ, 2006. - С. 1215.
6. Положение дел в области продовольствия и сельского хозяйства. Продовольственная и сельскохозяйственная организация объединённых наций. - Рим, 2009. - 187 с.
7. Економжа Украши: стратепя i пол1тикадовгострокового розвитку / За ред. акад. НАН Украши В.М. Гейця. - К.: 1н-т екон. прогнозув.; Фешкс, 2003. — 1008 с.
Аннотация
Материалы статьи отражают актуальные вопросы продовольственной безопасности государства, развития аграрного рынка, создание условий для раскрытия потенциала аграрного сектора для обеспечения потребностей населения Украины в продовольствии, утверждение роли Украины как важного экспортера аграрной продукции, защита внутреннего рынка от поставок некачественной и опасной продовольственной продукции Актуальность обеспечения продовольственной безопасности определяется не только уровнем производства продуктов питания на душу населения и резервами, но и степенью обеспечения
149
экономической доступности нормативного потребления продовольствия на душу населения.
Ключевые слова: национальная безопасность страны, население, дефицит продовольственных ресурсов, истощение земель, сохранение сельскохозяйственных земель, экономическая доступность, нормативное потребление продовольствия на душу населения.
Summary
The article reflects current issues of food security, the development of the agricultural market, creating conditions for the potential of the agricultural sector to meet the needs of the population of Ukraine in food, strengthening the role of Ukraine as an important exporter of agricultural products, protection of the domestic market from the supply of defective and dangerous food products. The relevance of food security depends not only on the level of food production per capita and reserves, but also the degree of regulation to ensure economic accessibility of food consumption per capita.
Key words: national security, population, shortage of food resources, depletion of land, agricultural land preservation, economic accessibility of normative food consumption per capita.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
150
