CC BY
33
УДК
Баб1енко М.Ф., кандидат економ1чних наук, професор, НУБШ Украгни © Берез1вський Я. П., к.е.н., доцент, ЛНУВМгм. С. 3. Гжицъкого Пабат В.О., доктор сшьськогосподарських наук, професор, НУБШ Украгни
1ННОВАЦ1ЙНЕ СПРИЯННЯ ТЕНДЕНЦ11 РОЗВИТКУ ОЗИМИХ КУЛЬТУР У ФОРМУВАНН1 ПРОДОВОЛЬЧИХ РЕСУРС1В УКРА1НИ
Поглиблено теоретико-методолог1чш та практичт засады тновацшного сприяння в забезпеченш продоволъчих ресурав Украгни. Запропоновано спосгб забезпечення населения нашог крагни високоятсними продуктами харчування I продукцгею на експорт. Висвтлено ряд складових стабтзацп г нарощування продоволъчог безпеки. Могуттм резервом у стабтзацп та нарощуванш "головного хл1ба", може бути вироблення мехашзму ствпращ з р1зними формами господарювання. Розкрито роль ряду сорт1в озимог пшениц1 в полтшент продоволъчогбезпеки Украгни.
Ключов1 слова: продоволъчг ресурси, тновацшне сприяння, екологгчно чист1 продукти харчування, продоволъча безпека, стандартизащя, оргатчне землеробство, оргатчна продукцгя та конкурентоспроможна продукцгя.
У стратеги розвитку агропромислового виробництва на перюд до 2020р. чшьне мкце вщводнться утвердженню шновацшно! модел1 розвитку економжи, становлению ново! д1ездатно! национально! системи, яка б функцюнувала на ринкових засадах \ принципах самоврядування.
Аналп останшх дослщжень 1 публжацш.
Питания шновацшно! д1яльност1 в агропромисловому виробництв1 дослщжували \ дослщжують в1тчизняш \ заруб1жш науковщ, зокрема Й.Шумпетер, Б.Санто, Р.Фостер, В.Моргун, М.Гладш, П.Музика, В.Збарський, В.Бойко, В.Пабат, В.Сайко, О.Витвицька, М.Баб1енко та ш.
Проте нимало аспект1в ще! актуально! проблеми в нових економ1чних умовах залишаються недостатньо вивченими \ потребують глибших дослщжень.
Мета дослщжень - довести нагальну потребу шновацшного сприяння нарощуванню продовольчих ресурЫв. Розкрито бюлопчно-господарську характеристику озимо! \ яро! пшениць, як основних продовольчих культур у продуктах харчування.
Результата дослщжень. Надзвичайно важливе значения для життед1яльност1 людини мае забезпечення !! високояккними продуктами харчування, що й зумовило актуальшсть цих дослщжень з названо! проблеми, здшснюваних науковцями й осв1тянами НААН, ННЦ "1нститут аграрно! економжи", НУБШ Укра!ни, ЛНУВМ та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького, а й ученими I осв1тянами всього св1ту.
© Баб1енко М.Ф., Берез1вський Я. П., Пабат В.О., 2014
293
У проведених дослщження, в яких передбачено розв'язання ще! надзвичайно важливо! проблеми, не все ще враховано з огляду на нов! умови господарювання в агропромисловому комплекс! й, зокрема, входження Укра!ни в ринкову сферу та Свропейський Союз (£С). А для здшснення цього ор!ентащя кра!ни на Свропу потребуе прискореного розвитку економ1ки й значного пщвищення р1вня життя населения, що в майбутньому дасть змогу досягти необхщних сощальних стандарта.
Идеться про те, щоб питома вага оплати пращ була у ВВП на р1вш 55-65%, сшввщношення мш!мально! \ середньо! зароб1тно! плати - не нижче 50-55%, а також зростання мш!мально! зароб!тно! плати пор1вняно з прожитковим мЫмумом на працездатну особу у три рази, середньо! зароб1тно! плати -вщповщно у п'ять-шють раз1в, середньо! пеней до прожиткового мммуму на одну особу - приблизно у чотири рази.
Ниш в окремих кра!нах £С \ США розвиток продуктивних сил досяг такого р1вня, що продуктивн1сть пращ в США вища в1д цього показника в Укра!н1 майже в 10 раз1в, в Англ1! майже в ш1сть, в Н1меччин1 - понад ш1сть, у Франц1! - майже у вюм раз1в.
Сшввщношення оплати прац1 у розвинутих крашах з ринковою економ1кою в доларовому екв1валент1 , наприклад у США, вища вщ оплати прац1 в Укра1ш майже в 12 раз1в, у Франц1! - в1дпов1дно майже в дев'ять, у Н1меччин1 та Англи у в1с1м раз1в.
Останшм часом через р1зке пог1ршення економ1чно! та еколог1чно! ситуац1! як1сть сшьгосппродукцп та продукт1в харчування за р1зними параметрами знижуеться. Безумовно, основними причинами попршення якост1 е недотримання термш1в виконання агротехнолог1чних процес1в, що призводить до пог1ршення ф1то сан1тарного стану пос1в1в \ посадок, в край недостатне внесения основних елемент1в живлення рослин, що мали б вирощуватися за ¿нтенсивними технолог1ями, як це вже було у 80-90-х роках минулого стол1ття.
Варто наголосити, що протягом рок1в незалежност1 Укра!ни, держава не мала ч1тко! стратег!! щодо АПК. I ось нарешт! 30 жовтня 2013 року Каб!нет мш!стр!в Укра!ни ухвалив "Стратег!ю розвитку аграрного сектору економжи Укра!ни на перюд до 2020 року".
Але, на жаль, у цьому документ! майже шчого не сказано про бюджетну п!дтримку с!льського господарства Укра!ни. Адже в Свропейському Союз! 50% бюджету спрямовуються на ц! ц!л!. У 2004-2005 роках показники п!дтримки аграрно! галуз! в Укра!н! п!двищились до 10% вщ дох!дно! частини бюджету. На нашу думку, при вщпрацюванш структури агропромислового комплексу Укра!ни домшуюч! м!сця мають зайняти не агрохолдинги, а др!бн! й середн! виробники. Але, останн!, щоб витримати конкуренцию з великими формуваннями, мають кооперуватись. Нам варто взяти на озброення досв!д Н!дерланд!в, де 90% уае! с!льгосппродукц!! виробляеться ! реал!зуеться кооперативами. Великих оберив набирае кооперац!я в Канад!, США, Франц!!, Швейцар!! та шших розвинених кра!нах. Завдяки цьому фермер реал!зуе вироблене за вигщними ц!нами, а споживач одержуе високояюсну продукц!ю.
294
При цьому агрария пол1тика мае бути спрямована на пщтримку кооператив ¿в. Без виршення ще! надзвичайно важливо! проблеми Укра!на не об1йдеться.
Поряд з1 зниженням технолопчних характеристик I харчово! щнност! спостер1гаеться попршення еколопчно! безпеки сшьгосппродукци та продукта харчування. Неабияку роль у якост! продукци й безпещ здоров'я населения ввдграе стандартизащя, яка мае грунтуватися на м!жнароднш систем! стандартизации Продуктивна д1яльшсть кожно! людини неможлива без високояккного харчування.
Розв'язання ще! проблеми потребуе застосування комплексу заход1в, спрямованих, з одного боку, на забезпечення безперебшного надходження на споживчий ринок зростаючо! кшькост! р!зномаштних продукта харчування високо1 якост!, а з другого - пщвищення кушвельно! спроможност! населения Украши. Щодо виробництва молока, м'яса 1 плодово-ягщно! продукци, то Украша перебувае на меж! продовольчо! небезпеки. Щодо зернових (озима та яра пшениця, жито, гречка I кукурудза), то тут причиною е в значнш кшькост! низька яюсть поЫвного матер1алу та недостатне внесения мшеральних I особливо оргашки, а також застосування засоб1в захисту рослин.
На високу яккть I безпеку харчування великою м1рою впливае хл1б I хл1бопродукти, I в першу чергу, з озимо! та яро! пшениць. Цей хл1б (цю культуру) вирощують у продовж багатьох в!юв I цей злак е найпопуляршшим серед злаюв у всьому свт. Зокрема, озима пшениця - одна ¿з найважливших культур св1тового землеробства. II продукщею харчуеться бшьше половини населения земно! куль У цшому за рш у свт збирають понад 600млн. тонн пшениц! з площ1 понад 150млн. га (на р1вш валового збору рису). I не випадково в структур! поавних площ пшениц! вщводиться особливе мюце. Даш статистики I науки свщчать, що у Степу озима пшениця займае у структур! зернових майже 60%, ячмшь озимий I ярий - близько 20% та кукурудза - в таких же обсягах. У Лкостепу I на Полюа щ показники значно коливаються. У .Шсостепу в зерновш груш пшениця займае 45, а на Полюс! - 35%. Ц1 даш й свщчення науковщв I практиюв пщтверджують, що удосконалення розмщення пос1в1в озимо! пшенищ та ряду шших зернових культур значною м1рою впливае на розв'язання проблеми продовольчо! безпеки I якост! харчування у нашш держава Аналопчно цей у св1тових масштабах.
Щодо сшьськогосподарського виробництва, то в рослинництв! вдалося значно зупинити сповзання вниз. I цього досягнуто насамперед за рахунок зернових культур ¿, зокрема, озимо! та яро! пшениць, кукурудзи, жита та гречки.
I недарма старе украшське присл!в'я стверджуе, що хл!б усьому голова!
Зернов! культури мають особливе значения. Адже вони е джерелом одержання продовольчого зерна, з якого виготовляеться безл!ч продукт!в харчування, головним з яких е хл!б. 3 того часу, коли люди навчились його виготовляти, ведеться визначення якост! зерна ! продукт!в з нього. Зокрема, у зерн! озимо! пшениц! знаходяться вс! необх!дн! для людини поживш речовини -бшки, жири, вуглеводи ! в такому кшьккному сп!вв!дношенн!, яке найб!льшою м!рою в!дпов!дае потребам людського орган!зму. У зерн! пшениц! ! жита
295
мктиться кр1м названого, особлива форма бшк1в - клейковина, здатна надавати хл1бу пористшть, що полшшуе його травления. Пшеничш виавки -висококонцентрований корм для сшьськогосподарських тварин.
У св1товому землеробств1 ишениця (озима I яра) вщ1грае надзвичайну роль. Культивують И практично на всш планета У колишньому СРСР пщ пшеницю було зайнято понад 25% св1тово! площ1, й домшуюче мюце належало Укра!ш (табл. 1).
Анал1з табл.1, показуе, що р1к на р1к не схожий за урожайшстю I валовому збору головного хл1ба (пшенищ). Погодш умови значно коригують щ показники. Ця культура пред'являе висою вимоги до грунту. При вщносно слабкому розвитку коренево! системи I невисокш засвоюваност1 поживних речовин вона потребуе родючих грунт1в. Безумовно, найпридатшш1 для пшенищ чорноземи, с1р1 лков1 та темно-кольоров1 грунти. Зовс1м не придатш для озимини кисл1 грунти, що значною м1рою обмежуе просування И в швшчш й захщш регюни з кислими пщзолистими грунтами як1 потребують обов'язкового вапнування й окультурення. Не варто цю культуру виавати на важких глинистих, заболочених I торф'яних грунтах.
Таблиця 1
Виробництво озимо*! пшенищ в УкраУш в уах категор1ях господарств
за 1980-2013 роки.
Рж 31брана площа (тис. га) Урожайшсть, ц/га Валовий зб1р, тис. т
1980 7956,1 25,8 20517,0
1990 7557,7 40,2 30373,7
1995 5479,4 29,7 16273,3
2000 5161,6 19,8 10197,0
2005 6571,0 28,5 18699,2
2006 5511,0 25,6 13947,3
2007 5951,3 23,9 13937,7
2008 7053,6 37,1 25885,4
2009 6752,9 31,2 20886,4
2010 6284,1 26,8 16851,3
2011 6657,3 33,5 22323,6
2012 5629,7 28,0 15762,6
2013 6500 35,4 22300,0
Анал1з табл.1, показуе, що р1к на рш не схожий за урожайшстю I валовому збору головного хл1ба (пшенищ). Погодш умови значно коригують щ показники. Ця культура пред'являе висою вимоги до грунту. При вщносно слабкому розвитку коренево! системи I невисокш засвоюваност1 поживних речовин вона потребуе родючих грунт1в. Безумовно, найпридатшш1 для пшенищ чорноземи, с1р1 лков1 та темно-кольоров1 грунти. ЗовЫм не придатш для озимини кисл1 грунти, що значною м1рою обмежуе просування !! в швшчш й захщш регюни з кислими пщзолистими грунтами як1 потребують
296
обов'язкового вапнування й окультурення. Не варто цю культуру виавати на важких глинистих, заболочених I торф'яних грунтах.
Озиму пшеницю у швденних регюнах Укра!ни варто розмщувати у авозмш!, в першу чергу, на чистих I зайнятих парах. Дуже добр! попередники й бобовг Застосування добрив - одне з найголовшших заход1в пщвищення врожайност! та полшшення якост! ще! культури. Варто зазначити, що протягом багатьох вЫв кнував органолептичний метод ощнки зерна за його кольором, запахом, розм1ром, виповненютю, консистенщею. За цими показниками ощнюеться яюсть зерна I ниш. 3 розвитком цившзаци застосовують I нов! методи ощнки: ф!зичш, ф1зико-х1м1чш, бюх!м!чш.
Найважлившими показниками якост! зерна е маса 1000 зерен, натура, склопод1бшсть, вмют бшка й клейковини, !х яюсть, хл!бопекарсью властивостг Важливою ознакою за допомогою яко! можна охарактеризувати зерно, е його розм1р. Цьому показнику у борошномельнш промисловост! надаеться важливе значения. Вихщ борошна з великозерно! пшениц! бшьший шж з др1бнозерно!.
Натура зерна, маса певного його об'ему е одним ¿з найважливших показниюв якостг Встановлено, що вихщ борошна тюно пов'язаний з цим показником: вища натура - бшьший вихщ продукт1в. Натура зерна характеризуе в основному його ф1зичш властивосп (щуплють, виповнешсть, шорстюсть).
У процеа визначення якост! зерна пшенищ серед шших показниюв одне з перших мкць надаеться склопод1бностг Цей показник включено в групу показниюв, що ощнюють продовольче зерно, яке використовують на внутршш потреби й експорт. Адже ¿з склопод1бшстю пов'язують особливост! х1м1чного складу, ф1зико-х1м1чш й технолопчш властивост! зерна. Склопод1бш сорти пшениц! краще вимелюються I дають бшьше крупки полшшено! якост!. Борошно з такого зерна добре розсипаеться 1 проаваеться.
Важливою складовою частиною зерна пшениц! е бшок, який являе собою високомолекулярну оргашчну сполуку, що складаеться з амшокислот, до яких входить вуглець, азот, кисень, водень, арка 1 фосфор. Варто знати, що харчову щншсть зерна визначае не лише вмют бшка, але I яюсть, а й наявшсть у ньому незамшних амшокислот: л1зину, триптофану, метюншу, валшу, лейцину, ¿золейцину, треоншу. Вщсутшсть або нестача цих амшокислот у харчових продуктах викликае порушення нормально! д1яльносп оргашзму людини.
Серед багатьох показниюв, що характеризують хл!бопекарсью якост! пшенищ, провщне мкце належить клейковин!. Високий вм!ст !! не лише полшшуе харчову щншсть хл1ба, а й е основною умовою високих хл1бопекарських якостей борошна, бо значною м1рою зумовлюе об'емний вих!д хл1ба, пористють I зовшшнш вигляд. Залежно вщ сорту пшениц! й умов !! вирощування яюсть клейковини в зерн! може бути р!зною.
Варто дещо сказати про силу борошна ! хл!бопекарськ! якостг Ус! сорти м'яко! пшениц! вщповщно до !х хл!бопекарських якостей подшяють на сильн!, середн! й слабю. До сильних пшениць належать сорти - полшшувач!, характерною властив!стю борошна яких е здатн!сть за вщповщного техн!чного
297
процесу утворювати хл1б не тшьки з високим об'емом, гарно! форми й шпаристост1, а й у сумш1 з борошном низько! хл1бопекарсько! якосп полшшувати яккть останнього. В завершения можна сказати, що показники якосп зерна пшенищ необхщно ощнювати в комплекс! за вс1ма показниками, звертаючи увагу на масу 1000 зерен, його склопод1бшсть, вмкт бшка й клейковини, 1хню яюсть, силу борошна та хл1бопекарсью якостг На врожайшсть I яюсть озимо! пшенищ значно впливають попередники. Так, за даними наукових установ I практиюв Украши випливае, що по чорному пару врожайшсть озимо! пшенищ на 80% вища шж теля кукурудзи на силос, теля ячменю - на 60, а теля гороху - лише на 10-15%. Значно краща (лшша) яюсть зерна в твденно-захщних районах Степу в пшенищ по чорному пару, трохи нища - теля гороху I значно нища - теля кукурудзи на силос I ячменю.
Варто наголосити, що в умовах Степу I Лкостепу кращими попередниками е чорний пар, багатор1чш бобов1 трави та горох.
Урожай I яюсть зерна озимо! пшенищ залежить вщ способ1в I строив оброб1тку та пщготовки грунту до Ывби, яю впливають на водний, поживний, пов1тряний I тепловий режим грунту, як перед с1вбою, так I протягом усього перюду росту I розвитку рослин. Неабияке значения для пщвищення врожаю зерна високо1 якост1 мае правильне визначення норм виЫву пшенищ.
У формуванш якост1 зерна озимо! пшенищ визначальна роль належить оргашчним I мшеральним добривам. При цьому важливе значения мае внесения основних м1кроелемент1в - азоту, фосфору та калш. Необхщшсть внесения мжроелемешгв проявляеться лише за гостро! нестач11х у грунтг
Дуже важливий фактор - це формування якост1 зерна пщ час достигання пшенищ. Протягом розвитку, наливу I достигання вщбуваеться формування його якостг Динам1ку бшкових речовин у дозр1ваючому зерш пшенищ вивчали й вивчають вчеш, зокремаГ.П. Жемела, О.М. Колпакова, М.Ф. Писаревський та ряд шших.
Серед багатьох фактор1в, що впливають на технолопчш якосп пшенищ, важливе значения мають строки I способи збирання. Нагромадження бшка I клейковини в зерш заюнчуеться в юнщ восково! стиглосп й дал1 практично не змшюеться. Яюсть клейковини залежить вщ строюв збирання. Урожай озимо! пшенищ залежить вщ поЫвних I сортових якостей насшня. Важливо його зберегти вщ пошкодження шюдниками I хворобами. Серед шкщниюв, що р1зко попршують яюсть зерна, найнебезпечшшим е клоп - черепашка. Хвороби рослин також значно попршують яюсть зерна пшенищ, особливо ¿ржа, сажка, бактер1альш хвороби (бактерюз). Збшьшення вмюту бшка та клейковини I полшшення 1х яюсного складу в зерш е одним з найголовшших завдань рослинницько! галузг Наукою I практикою визначено два основних шляхи полшшення якосп врожаю - селекцшний I агротехшчний.
Наочним прикладом сшвпращ науки з виробництвом е фермерське господарство "Ладк", що на Черкащиш. В цьому високооргашзованому господарств1 працюе талановитий агроном ¿з 52 р1чним стажем Козяр Леонщ Борисович. Цей фах1вець заевщчуе: "Попри сувору технолопчну дисциплшу, в
298
кожному конкретному випадку варто д1яти вщповщно до ситуацп, шаблону бути не може". I дальше вш стверджуе необхщно вдало пдабрати сорт, насшня найвищих репродукцш, добрива, захист рослин, оргашзащю пращ, та головне -треба, щоб люди на земл1 працювали не з пщ палиц!, а з натхненням.
I ще в бшьшш м1р1 цьому сприяе талановитий оргашзатор - кер1вник цього госиодарства Андрш Крохмаль, який встановив контакти з науковцями, залучив до роботи найкращих в окруз! фаивщв, склав разом з ними технолопчш илани, зор!ентоваш на найвищ! врожа!, став ексиериментувати ¿з сортами сшьгоспкультур.
I вже 2006 року досягли нового усшху - виростили 78 ц/га пшеница
2007 року "Ладю" став сшвпрацювати з видатним селекщонером академжом Володимиром Васильевичем Моргуном. ПоЫяли на зиму Смуглянку I Фаворитку доглядали за цими сортами у вщповщност! до рекомендацш В.В. Моргуна. Перед жнивами агроном1чна служба шформувала: в середньому буде не менше 100 центнер1в ¿з кожного гектара. I чого дочекалися: на окремих дшянках - 107, 108, 130 ц/га. Це був всеукра!нський рекорд.
А у 2012 рощ "Ладю" буквально оглушив вЫх селян. 31брали по 180 центнер1в з гектара промислових площ зерна кукурудзи в перерахунку на сухе.
У минулому роц1 це господарство з1брало по 170 ц/га кукурудзи на круг, а на 100 - гектарнш площ1 - 205ц/га. Озимо! пшениц! намолотили - 87,1 ц/га. "Ладю" одержуе чи не найвищ! врожа! пшениц!! кукурудзи не лише в Укра!ш, а може, й у Сврош. Радуе те, що це не випадков! рекорди, а стаб!льн! показники протягом останн!х п'яти рок!в, - стверджуе директор 1нституту ф!з!олог!! рослин ! генетики Герой Укра!ни Володимир Моргун. Вони базуються на найкращому св!товому аграрному досв!д!, сп!впрац! з укра!нською наукою та на менеджерському обдаруванн! Андр!я Крохмаля, який пвдбрав талановиту команду однодумц!в.
Усп!хи "Ладка", це св!дчення того, що фермер сью господарства можуть конкурувати з агрохолдингами. Адже урожайн!сть у швтора - два рази вища, але ! параметри соц!ального навантаження цього фермерського господарства раз!в у 10 вищг У СФГ працюе близько ста чолов!к на 3,6 тис. га, тод! як у латифунди - приблизно такий же штат на 100 тис.га. У стосунках ¿з пайовиками Андр!й Крохмаль намагаеться в!дпов!дати !хн!м запитам, бо розум!е, що для б!льшост! з них орендна плата - основа домашнього господарства. Кер!вництву "Лад!са" доводиться розв'язувати сотн! др!бних ! великих проблем: видшяти матер!альну допомогу на л!кування, навчання, ремонти, придбання, поховання ! таке ¿нше.
Варто знову повернутися до знаменитих сорт!в академ!ка Моргуна В.В. Адже Смуглянка та Фаворитка стали нащональними стандартами. Перша з них дала у 2012 рощ 100-108 ц/га у восьми господарствах Украши, друга - у дев'яти господарствах 90-132ц/га. За ними - поважш Достаток, Солоха, Володарка, дал! Славна, Золотоколоса, Чорнява ! нещодавно внесен! до реестру, - Спаавка, Сотниця, Нива Ки!вщини, Дарунок Подшля. Дальше ¿дуть середньо росл! сорти
299
ушверсального використання Подолянка, Богдана, Переяславська, Трипшьська, Сонечко та шшг До реч1, Подолянку у семи господарствах з1брали у 2012 рощ 90-114 ц/га. Наукою I практикою доведено, що необхщно уникати велико! сортноси в межах одного господарства, району 1 нав1ть облает^ бо це заважае ведению високояккного насшництва. На нашу думку ¿з нашого доевщу варто в господарств1 виЫвати не бшьше п'яти-шести надшних сорт1в, яю гарантуватимуть стабшьш врожа!. Варто додержуватися норми вис1ву, а це 4,55,5 млн. зерна на гектар середньо рослинних сорт1в (Подолянка, Богдана). Короткостеблов1 сорти, навпаки, загущения не бояться, тому 1х можна вишвати за нормою до 6 млн. зерен. Дуже важливо виавати насшня на оптимальну глибину (6-7-8см). Не аби яке значения мае I шдживлення. До цього агрозаходу варто шдходити з розумом, а не за принципом: чим бшьше, тим краще. Дуже важливо збалансувати поживу за макро - I м1кро елементами, зокрема азотом, кал1ем та фосфором. На нашу думку 1 це стверджуе академк Моргун В.В., сама болюча проблема - авозмши. Традицшш авозмши практично зруйноваш, майже вЫ поля заЫяш соняшником, кукурудзою, соею або р1паком. I тут головна причина низьких урожа!в в масштабах Украши - в1дсутн1сть добрих попередник1в. Загалом же сфера агротехнолог1й потребуе справжнього ривка. Адже, зг1дно з Нащональною програмою "Зерно", починаючи з 2015 -го ми маемо щор1чно виробляти не менше 80 м1льйон1в тонн зб1жжя. Для цього необх1дно вносити по 240 к1лограм1в д1ючо! речовини м1неральних добрив на кожний гектар, реальна ж цифра на сьогодш не перевищуе 70 кг, тобто в 4 рази менше вщ норми. Варто наголосити I на таке, а саме, необх1дно здшенювати ефективн1 заходи щодо захисту поЫв1в в1д хвороб, дотримуватися с1возм1н, застосовувати вологозбер1гаюч1 технолог11. Наукою I практикою встановлено, що потенц1ал наших пшениць через неповноту технолог1й розкриваеться лише на 38-40 вщеотюв. Утворився величезний розрив м1ж найвищими врожаями у високооргашзованих господарствах, як1 застосовують висою технолог!! (90-134 ц/га), I найнижчими поганими, як1 ними нехтують, -12-15 ц/га. Часу для подолання ще! пр1рви до 2015 року майже не залишилося.
Великий хл1б потребуе великих зусиль держави безумовно, аграр11в.
В завершения не можна не згадати цифри назван! з нагоди Дня прац1вник1в с1льського господарства Украши 17 листопада 2013 р. Миколою Присяжнюком М1н1стром аграрно! пол1тики \ продовольства Укра!ни, зокрема, вш сказав, що наш1 трудар1 з1брали новий, п1сля 2011 року, рекордний урожай, -63млн. тонн зб1жжя, з них пшениц! 22,3 млн. тонн, ячменю - 7,6 млн. тонн, а кукурудзи - 27,8 млн. тонн. На експорт можливо пще майже половина з1браного, тобто понад 30 млн. тонн.
Велике значения мае формування шновацшного фонду та ринку науково-технолопчно техн1чно! продукц11 в аграрному секторг
На нашу думку на баз1 НААН або ж при Мшагропол1тики { продовольства Укра!ни створити структуру, яка охоплюватиме широкий д1апазон штерешв р1зних структур. При управл1ннях в областях \ районах можливе формування груп фах1вц1в, здатних виконувати координацшну функц1ю щодо
300
запровадження шновацш, формування замовлень на !х створення (розробку) науковими установами, проведения маркетингових дослщжень тощо. Однак виршальною ланкою запровадження шновацш, безперечно, було I залишаеться виробництво.
Оргашзащя шновацшно! д1яльност1 тюно пов'язана з усеб1чним господарським використанням штелектуального кашталу.
Сучасш шновацшш процеси, яю потребують високопрофесшного менеджменту, диктують д1яльшсть застосування нових форм управлшня в шновацшнш д1яльност1 - це шформацшно-консультацшш центри, концерни, асощаци, тощо.
Ниш в багатьох крашах св1ту ведеться активний д1алог, про те, як оргашзувати ¿нформац1йну систему, що дала б змогу п1дприемствам, зокрема агропромислового виробництва, ефективно використовувати новац1! штелектуального потенщалу й усп1шно функц1онувати в ринкових умовах.
Висновки/
Головним чинником економ1чного зростання в Укра!н1 е науково-техн1чн1 ¿нновац!!, наукових знань, оргашзацшних ¿дей та комерц1йне застосування продуктивних технолог1й, як1 сприятимуть нарощуванню обсяпв виробництва, зокрема пшениць (озимо! та яро!), розширення асортименту продукц!! та пщвищенню!! якост!.
Вважаемо, що шновацшна модель розвитку в!тчизняного аграрного виробництва в умовах ринково! економши сприятиме конкурентоспроможност! с!льськогосподарсько! продукц!! ! продукт!в харчування в Укра!н! та свт.
Л1тература
1. Баланси та споживання основних продукт!в харчування населения Украши. - стат. зб. за 2009р.
2. Мельник С.1. та ш.. 1нновац!йне забезпечення п!двищення родючост! земель ! продовольчо! безпеки /С.1. Мельник, О.Д. Витвицька, М.Ф. Баб!енко та ¿нш!/ М!н!стерство аграрно! пол^ики та продовольства Укра!ни: Наука ! методика, 2010. - №20,21. - с.32-43.
3. Бойко В.1. Економша виробництва зерна. Монограф!я, Ки!в - 2010, ННЦ "1нститут аграрно! економши".
4. Сайко В.Ф. Рац!ональне землекористування - ключ до п!двищення конкурентоспроможно! продукц!! рослинництва. Агрошком - 1997- №6-7. С.5-9.
5. Д!брова А.Д. Пор!вняльний анал!з показник!в внутр!шньо! п!дтримки виробництва пшениц! в Укра!ш ! заруб!жних крашах// Агрошком. - 2007. -№34. С.33.
Рецензент - к.е.н., доцент Поперечний С.1.
301
