CC BY
84
УДК 631.1
Музика П.М., д.е.н., професор1®, Курляк М. Д., здобувач, викладач2* 1Львгвський нацюнальний ушверситет ветеринарног медицины та бтехнологш ¡мет С.З. Гжицького 2Льегвський держаений ушеерситет внутршшх справ
ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА УКРА1НИ В УМОВАХ СВРОПЕЙСЬКО1
ШТЕГРАЦП
У статт1 наведено результати дослгджень р1вня продовольчог безпеки та забезпечення економгчног доступност1 нормативного споживання продовольства на душу населення Украгни.
Клю^о^^ слова: населення, нац1ональна безпека крагни, дефщит продовольчих ресурЫв, збереження стьськогосподарських земель, економ1чна доступтсть нормативного споживання продовольства на душу населення.
Постановка проблеми. Розвиток аграрного ринку, створення умов для розкриття потенщалу аграрного сектору та забезпечення потреб населення Укра!ни у продовольств^ утвердження ролi Укра!ни як важливого експортера аграрно! продукцп, захист внутршнього ринку вщ постачання неяюсно! та небезпечно! продовольчо! продукцп, такий пщхщ викликаний загостренням проблем забезпечення населення продуктами харчування у зв'язку з глобальними природно-^матичними змiнами, обмеженням земельних i водних ресурсiв, зростанням свiтових цiн на ресурси i все бiльшим використанням у свт сшьськогосподарсько! сировини в агропродуктовому пщкомплекЫ, зокрема виробництва альтернативних видiв палива тощо.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публжацш. Свiтовi тенденци такi, що стратегiчне значення продовольства на сьогодш абсолютно порiвнюeться з фiнансовими ресурсами та з енергетичною безпекою. Актуальшсть забезпечення продовольчо! безпеки визначаеться не тшьки рiвнем виробництва продуктiв харчування на душу населення i резервами, але i ступенем забезпечення економiчно! доступностi нормативного споживання В. Ткалич, О. Влосюка, С. Васильчак, Я. Гончарука, В. Предборського,
A. Сухурокова, В. Мунияна, I. Мойсеенко, П. Пригунова, В. Крутова,
B. Франчука, Л. Шемеева та iн. вказують, що джерелом загрози для нащонально! безпеки виступае, поряд з шшими факторами, i дефiцит продовольчих ресурав. Експерти-науковцi С. Володiн, М.Зубець, П. Саблук, С. Тивончук, Р. Тринько та ш. вважають, що за життя сучасного поколшня продовольча проблема може перерости у глибоку мiжнародну кризу.
Мета дослвдження полягае у вивченш стану продовольчо! безпеки населення Укра!ни i ступеня забезпеченостi населення кра!ни екологiчно
* Науковий кер1вник - д.е.н., професор Музика П.М. ® Музика П.М., Курляк М.Д., 2013
228
чистими i корисними для здоров'я продуктами харчування в^чизняного виробництва за науково обгрунтованими нормами i доступними щнами при збереженнi i полшшенш середовища проживання.
Виклад основного матер1алу. За результатами дослiджень встановлено, що забезпечення продовольчо! безпеки кра!ни пов'язано з певними ризиками, яю можуть суттево И послабити. До них вщносяться:
- макроекономiчнi ризики, викликаш погiршенням кон'юнктури свiтових цiн на окремi товари укра!нського експорту та пщвищенням цiн на iмпортнi продовольчi товари;
- природнi i техногенш ризики;
- технологiчнi ризики;
- агроеколопчш ризики;
- соцiальнi ризики, обумовлеш вiдмiнним рiвнем життя на селi i в мiстi;
- торгово-економiчнi ризики;
- полiтичнi ризики.
Забезпечення нащонально! продовольчо! безпеки пов'язано з подоланням впливу негативних факторiв, якi формують загрозу продовольчо! безпеки та ведуть до зменшення юлькосп, вiдсутностi чи погiршенню харчово! та енергетично! цiнностi основних видiв харчових продукив.
До них вiдносяться:
- значне перевищення величини порогу насичення внутрiшнього ринку iмпортною продукцiею;
- низький рiвень платоспроможного попиту населення на харчовi продукти;
- цiновi диспропорцп на ринку сiльськогосподарсько! та рибно! продукцi!, сировини та продовольства;
- порушення стабiльностi фiнансово-кредитно! системи;
- недостатнш рiвень розвитку iнфраструктури внутршнього ринку;
- моральне i фiзичне старiння матерiально-технiчно! бази агропромислового i рибогосподарського комплексiв;
- вiдставання в шновацшнш сферi;
- скорочення нащональних генетичних ресурсiв;
- можливе розширення виробництва бiопалива з сiльськогосподарсько! продукци та сировини ;
- дефщит квалiфiкованих кадрiв.
Нижче нами розглянуто тезисно такi складовi частини продовольчо! безпеки Укра!ни:
- загальнi положення продовольчо! безпеки;
- оцiнка ступеня продовольчо! безпеки держави;
- стан продовольчо! безпеки Укра!ни на початку ХХ1 тисячолiття;
- шляхи виршення продовольчо! проблеми.
Забезпечення населення продовольством е однiею iз найважливiших проблем, яка протягом багатьох рокiв в нашш кра!нi була не виршеною. Вiдповiдно до теорi! управлiння продовольство вiдносять до четвертого
229
(eK0H0Mi4H0r0) прюритету узагальнених 3aco6iB управлшня. (Перший -методологiчний, другий - хронолопчний, iсторичний, третiй - фактолопчний, технологiчний, четвертий - економiчний, п'ятий - сощальний, геноцидний, шостий - вшськовий) [8].
Виходячи Î3 таких обставин, питання продовольчо1' безпеки виступають на перший план. Тому розвиток аграрное' сфери та ïï ефективного поступу е спецiалiзацiя i концентращя виробництва з формуванням продовольчих ресурЫв для продовольчо1' безпека краши та суспшьства, яка визначаеться ступенем забезпечення населення краши екологiчно чистими, дiетичними та корисними для здоров'я продуктами харчування вiтчизняного виробництва за науково обгрунтованими нормами демографiчно обумовлених потреб населення i доступних цiнах, при збереженш та полiпшеннi умов проживання. З цього приводу можна вести мову про продовольчу безпеку держави.
Ступiнь продовольчо1' безпеки держави можливо оцiнити, характеризуючи таю показники: стан здоров'я населення, як одшех' iз основних умов, що забезпечуе сталий i прогресивний розвиток держави; тривалють життя та демографiчна ситуацiя; наявнiсть нацiональноï програми щодо розвитку агропромислового комплексу, рибного та лшового господарства; забезпеченiсть населення продовольством; стан галузей, що виробляють продовольство; якiсть продуктiв харчування; доступнiсть продукив харчування всiм верствам населення; обсяги та можливост нарощування стратегiчних запаав продовольства на випадок виникнення непередбачених та надзвичайних обставин; стан виробничо1' та науково- техшчнох' бази; можливостi щодо збереження та полшшення середовища проживання [8,1,4].
Якщо провести оцiнку стану продовольчо^' безпеки Украши в даний час за вищенаведеними критерiями, то ïï можна ощнити як проблематичну. Населення краши забезпечуеться продуктами харчування втизняного виробництва на 50 % (табл.1). Велик адмiнiстративно-промисловi центри на 7080 % залежнi вiд зовшшнього постачання. Одночасно, вважаемо за доцшьне максимально забезпечувати населення нашоï' краши втизняними, а не iмпортованими продуктами, тому що продукти, що постачаються iз Заходу, е далеко не еколопчно чистими, мають консерванти i добавки, заборонеш до вживання в крашах-виробниках. Якщо виробництво продуктiв харчування та ix збереження недостатньо контролюеться споживачами, то з'являеться дуже серйозна небезпека, що визначаеться цшою низкою обставин [4, 5, 8].
По-перше, в щ продукти можуть бути включеш добавки (консерванти, смаковi приправи, барвники i т.п.), вживання яких в ¡жу може непередбаченим чином вплинути на стан здоров'я нишшнього i майбутнix поколiнь. Таким чином, продукти харчування перетворюються на зброю геноциду. Це ми i бачимо на практищ. Бiльшiсть консервантiв, харчових добавок, барвникiв забороненi до продажу в крашах Заходу та Сходу, але ïx дозволяють споживати в Украм.
230
Таблиця 1
Р1вень споживання населенням УкраУни основних продукте харчування __(на 1 особу, кг) ____
№ Вид продукпв Рацюнальна норма 1990 1999 2000 2005 2006 2010
1 М'ясо 1 м'ясопродукти 80 68 33,1 33 39 42 52,0
2 Молоко 1 молокопродукти 380 373 209,9 199 226 235 206
3 Риба 1 рибопродукти 20 18 7,2 8 14 15 14,5
4 Яйця (шт.) 290 272 163 166 128 250 290
5 Хл1б 1 хл1бопродукти 101 171 121,8 125 124 123 111,7
6 Картопля 124 131 121,.9 135 136 133 128
7 Овоч1 та баштанн1 161 103 95,9 102 120 127 144
8 Ягоди, плоди, виноград 90 47 22,1 29 37 33 48
9 Цукор 38 50 32,6 37 38 39 37,9
10 Ол1я 13 12 8,9 9 14 14 14,6
Джерело: розрахунки автор1в на основ1 даних Державно!' служби статистики
Украши.
По-друге, сам1 продукти харчування можуть бути отримаш 1з сировини генно- модиф1ковано! природи, що може спричинити шкоду здоров'ю людини, а не тшьки комахам- шкщникам, як не можуть по!дати генно-модиф1коваш культурш рослини. Тому виробництво останшх вважаеться «економ1чно найбшьш прибутковим».
По-трете, розумнi люди (Штер де Адамо та iн.) стверджують, що людинi корисно споживати и продукти, що вирощуються на рвднш землi. Бiологiчно це обгрунтовуеться неминучою багатовiковою пристосованiстю населення до геохiмiчного ландшафту власного краю. Вважаемо за доцшьне провести глибшi науковi дослщження та ширшу пропаганду харчування переважно продукщею, виробленою в межах кожно! екозони. Але для цього потрiбно удосконалити нацiональну нормативну базу до вимог Свропейського Спiвтовариства [10, 13, 8]-
Також потр1бно пам'ятати, що при повиш продовольчш залежносп вщ поставок продовольства 1з закордону, тд загрозою штучного шщшвання голоду зовшшшми силами, н1 Парламент, н1 Уряд, ш Президент Укра!ни не можуть проводити самостшну пол1тику.
На нашу думку, продовольча безпека нашо! держави може бути забезпечена за виконання наступних умов:
231
- населения краши забезпечене еколопчно чистими, повноцшними та корисними для здоров'я продуктами харчування в^чизняного виробництва за науково обгрунтованими нормами, та рацюнами ïx споживання, iз врахуванням вiку, статi, умов працi, природно- клiматичииx умов та иацiоиальииx традицш;
- цiии на цi продукти харчування доступш всiм багатодiтиим ам'ям, пеисiоиерам, працiвиикам незалежно вiд нацiональноï иалежиостi та професп;
- створеш вiдиовлюваиi стратегiчиi запаси продовольства на випадок стихшних лих, вiйи та шших надзвичайних обставин. Цi запаси дозволять уникнути голоду в кршш при введеиi нормованого розподiлу продук^в харчування не менше п'яти роюв. G iсторичие пiдтверджеиия иеобxiдиостi та реальшсть ща умови. Наприклад, запаси зерна на цей перюд створеш в США, Швейцарп та шших кранах. Як вiдомо, ще в Древньому Gгиптi, з поради Бiблiйського Йосифа був створений запас продовольства, що дозволив уникнути голоду протягом семирiчноï посухи;
- агропромисловий комплекс, рибне та лiсове господарство впевнено розвиваються i мають резерви, що дозволяють нарощувати виробництво продовольства для оновлення страхових запасiв i збшьшення запасiв на випадок надання допомоги шшим кранам, де трапилось стихшне лихо чи вiйиа;
- наука, осв^а знаходяться на рiвиi вищих свiтовиx досягнень. Забезпечуються всi напрями виробництва иовiтиiми зразками теxиiки, технологиями. Пiдтримуються иацiоиальиi надбання. Полiпшуеться генофонд тваринництва, рибництва та рослинництва. Наука дае вiрогiднi прогнози та рекомендаци щодо розвитку вах сфер життя та дiяльностi суспiльства на перспективу за штелектуальною схемою управлiння;
- пол^ика природоохорони та природовiдновлення на практищ забезпечуе збереження та полшшення середовища проживання [8, 4].
Виршення проблеми по забезпеченню продовольчоï безпеки iз одночасним збереженням i вщновленням екологп навколишнього середовища е першочерговим завданням.
Для вирiшення вЫх цих питань необxiдно напрацювати методолопю нацiональноï продовольчоï безпеки, грунтуючись на розроблених ФАО пiдxодаx.
Забезпечення продовольчоï безпеки iз одночасним збереженням та вщновленням екологи навколишнього середовища -це першочергове загальнонародне завдання, на виршення якого необxiдно негайно направити основш зусилля держави i всього суспшьства.
Реальний шлях виходу нашоï краши iз кризового стану мае базуватись на змш концепци управлiння людським сустльством iз природопiдкорюючоï, споживацькоï - на природоохоронну. Але це потребуе змши свiтогляду людей. Люди повинш усвiдомлювати себе часткою природи i жити iз нею в ладу та в гармони, мислити не тшьки про себе, а й про майбутш поколшня.
232
У цьому напрямi повинш бути зроблеш таю кроки. Необхщно провести корегування подальшого стратегiчного курсу кра!ни до перспективно! Концепцi! нацiонально!, суспшьно! безпеки. Метою розвитку кра!ни повинно стати не забезпечення розвинених кра!н св^ дармовою робочою силою, сировиною та енергетичними ресурсами, а благодiяння народу нашо! кра!ни. Найвища суть управлшня кра!ною - не одержання максимального прибутку, а вщтворення доброчесних, здорових, добродiйних, що повноцiнно реалiзуються в своему життi, поколiнь народу.
Вс природнi ресурси кра!ни слщ використовувати дбайливо та рацiонально, по единому замислу, без нанесення шкоди для бюсфери iз одночасним безперервним вщновленням i покращенням !! стану. Це потребуе проведення едино! пол^ики природокористування, охорони i вiдновлення навколишнього середовища. Сдина полiтика повинна бути в масштабах району, обласи, краю, регюну, кра!ни. За таких умова людсью, земельнi, воднi, енергетичнi, сировинш та iншi ресурси будуть використовуватись оптимально за максимальним рiвнем задоволення демографiчно обумовлених потреб людей у вщповщно з досягнутим рiвнем розвитку виробничих сил.
Сучасний стан сшьського господарства мае сво! причини, що сприяли та привели до спаду вах його галузей. Цi причини потрiбно знати, розумiти, звiдки вони взялись та в силу наших можливостей !х усувати. I заметь причин спаду, в алгоритм розвитку сшьського господарства ми повинш ввести новi важелi пiдйому економiки в цшому по кра!нi, та в галузях сiльського господарства зокрема. Тодi i пiднiметься село, сiльське господарство i держава в цiлому. Так пщказуе теорiя та здоровий глузд. Але як дiяти в житп, в створених умовах, коли всюди i в усьому такий занепад?
Необхiдно, передусiм, побачити та усвщомити резерви, необхiднi для загального пщняття економiки. А вони - е! [8]. I способи !х введення в дiю перевiренi на практищ в минулих тисячолiттях та досвщом сьогодення :
- пiсля численних вiйн на перший рiк вщроджують рослинництво, а на другий i третiй - тваринництво (на дешевих кормах). Найбшьш яскраво це було проявлено шсля Першо! свiтово! вшни в Нiмеччинi. В кра!нi було видшено 60 % бюджету кра!ни на вiдновлення сiльського господарства, що дало можливють нагодувати народ та дати йому роботу. В Укра!ш ситуащя зараз не легка, а бшьш трагiчна внаслiдок фактично! поступово! втрати продовольчо! незалежностi. Це в будь-який час може призвести до небажаних наслщюв економiчного та поличного характеру. Потрiбно зрозумiти, що тшьки в^чизняне сiльське господарство забезпечить уам нам продовольчу безпеку;
- продукцш сiльського господарства переробляють в мштах. А мiська продукцiя споживаеться на сел1 Таким чином i здшснюються взаемовiдносини мiж селом та мютом. Цi, загальновiдомi iстини, якимось дивним чином до цього часу не отримали в суспшьнш свiдомостi завершального узагальнення, не стали всезагальною об'еднуючою народ iдеею, без яко! неможливо досягти загально! мети;
233
- n0Tpi6H0 зрозум^и вЫм, що не оборонна, нафтохiмiчна, металургшна чи будь-яка шша галузi - за вЫма ix важливостями в етзодичних промiжках часу, а тiльки сшьське господарство е державостворюючою галуззю народного господарства! Ставлення до села, селян i в цiлому до сшьського господарства завжди було особливим. У класифшаци галузей сiльське господарство посщае далеко не перше мiсце. Така недооцшка суспiльного значення найважлившо1 галузi не дозволяе побачити ii ресурсш можливостi, якi здатнi швидко i без великих вкладень вiдновитись та тдняти життевий рiвень народу i вiдродити могутнiсть Украши. Cутнiсть справи полягае в тому, що вщродження ресурсiв на Землi тiльки в сшьському господарствi йде безкоштовно, тобто люди отримують продукцiю вiд свого господарювання на землi практично задарма. I якщо в уах шших галузях нацiонального вона добуваеться чи переробляеться при постшнш участi людини, то в сiльському господарствi все росте, примножуеться i без участ людини. Людина спить, а рослини i тварини ростуть вiдповiдно до природних ритмiв. Об'ем та виробництво збшьшуеться, а вартiсть продукци примножуеться. Бшьше того, все це збшьшення проходить без первинно! сировини, без жодного виду транспорту, паливо-мастильних матерiалiв та iнших витрат. Цi обставини потрiбно зрозумiти та усвiдомити кожному. Вони мають пряме вiдношення до найголовшшого в нашому життi факту. Цей факт, як i все на земл^ давно вiдомий, i, напевно, опублiкований. Секрет цього факту полягае в тому, що весь вирощений урожай на Землi на 99,5 % формуеться iз пов^ря та води. Всього-на-всього, тiльки чотири хiмiчнi елементи - водень, кисень, азот та вуглець - разом iз сонячним промiнням створюють нам продукти харчування i взагалi всю рослинну масу Землi. I все це нам даеться безкоштовно! А ще це означае, що тшьки сшьське господарство е иею ушкальною галуззю, яка дае природну абсолютну додаткову вартiсть! Виходячи iз цього, стае зрозумшим по якiй землi ми ходимо, а разом iз тим зрозумiла концепцiя тихого розвалу сiльського господарства краши, яке мае до 28 % найкращих чорноземiв свiту;
- людство постiйно вело та й веде вшни не просто за територи, а за цю додаткову вартшть, навiть не розумшчи цих слiв. I зараз як внутршш, так i зовшшш "доброди" нацiленi на розорення нашого села, щоб для початку заволод^и ринком Украши для збуту свое! сшьськогосподарсько! продукци. Невже до цього часу незрозумшо, що селу надають "значну допомогу" i доморощенi "помiчники", якi проявляють свою стараннiсть в одержанш додатково! вартостi вiд селян за допомогою виробництва та продажу для них тракторiв та механiзмiв, мшеральних добрив, паливо-мастильних матерiалiв тощо. 1х зусиллями в суспiльну свщомють впроваджуються думки, що село не зможе прогодувати народ без !х технiки, паливо-мастильних матерiалiв та мшеральних добрив. Шсля прочитаних слiв багато хто здивуеться написаному i задасть питання: "А що? Може бути по шшому? Хiба зможе юнувати сiльське господарство без тракторiв, мшеральних добрив?... Ми ш в якому разi проти механiзацil. Застосовуючи оргашчну систему землеробства, технологiю No-till, не потрiбно проводити оранку. У свош книзi "Селянин - Свiтова Душа" Федiр
234
Моргун говорить: "А найголовшший винуватець утрати гумусу i деградаци грунив - вщвальний плуг i глибока оранка. Глибокою оранкою плуг ставить грунт дибки, з шг на голову, тдставляе його тд т^ й дощовi води для вимивання, тд вiтри i спеку для висушування. Вслiд за плугом, як тш, йдуть водна та в^рова ерозi!, грабуючи родючий прошарок". Ось що вщбуваеться iз землею! А саме вона та потрiбнi для оранки трактори та шша техшка, запаснi частини до не!, дороп паливо - мастильнi матерiали та багато шшого, заразом iз шкщливою хiмiею складають 75-85 % марних витрат. Ввдмшити !х будь-якою урядовою постановою неможливо. В кра!нi свобода пщприемництва. Залишаеться тiльки один вихщ iз становища - розорення. Це дуже шоковий захщ, але надшний прийом для прискореного прозрiння. А як ще ламати "остеохондроз в мозку"? Працiвники сiльського господарства чудово знають причинно-наслiдкову залежнiсть: що поаеш - те й пожнеш. I якщо ми "пожинаемо" збитки, то напевно в нашому веденш господарсько! дiяльностi щось робиться «неправильно». А це потребуе аналiзу;
- виникае принципове питання: за якою концепщею землеробства буде йти подальший розвиток сшьського господарства в Укра!ш? Енерговитратною чи енерго- та ресурсозбер^аючою, яка повинна стати нацюнальною щеею, впровадженою в життя. На наш погляд, потрiбно розглянути одну iз найперших технологiй на землi - природну, агробiологiчну. Протягом втв люди приглядались до того, як в природi все росте, повторювали досвiд та отримували врожа! тако! величини, про якi нашi вченi i не мрiяли [8]...
...Багато рокiв тому назад (XXX - XXVII вши до н.е.) в древнш державi Шумер, збирали урожа! пшеницi та ячменю по 250 ц/га зернових в звичайш роки i до 300 ц/га в урожайш роки. Так засвщчено в глиняних книгах облiку на ту пору, яю знайшли археологи. Вважаемо, що писалось це не для того, щоб дивувати нащадюв. В и часи зерно виконувало також функци грошей. А тому за його недобiр чи приховування врожаю вiдтинали голови. Не маючи тракторiв, плугiв, комбайнiв (зрозумiло, що всього цього в них не було), а також мшеральних добрив та передово! науки ... вони мали таку врожайнiсть!
Але Шумери - це сонячний пiвдень: мiжрiччя Тигру та Свфрату. Поливне землеробство. Тодi вам бiльш близькi до нашого часу докази: початок XX стол^тя.
На користь оргашчно! концепци землеробства свiдчать подi! на початку сторiччя, коли наш спiввiтчизник, керуючий маетками в Бессарабп, творець "Ново! системи землеробства" !ван Свгенович Овсшський, iз року в рiк одержував до 80 центнерiв iз гектару. Таю врожа! зернових одержували без жодного грама хiмiчних добрив, без оранки iз обертанням пласту. Вш вважав засуху найкращим перiодом для визрiвання хлiбiв. Врожа! отримував на великих масивах земл^ в крупних маетках. Тягловою силою на той час були кош. Земля оброблялась зробленими в кузнях дряпачами, яю стали прообразом лапчастих культиваторiв. Землеобробну техшку використовували для передпосiвного рихлення грунту в боротьбi iз бур'янами. В той час середня
235
врожайшсть по царськш Роси (яка бyла годyвальницею Gвpопи) складала 8 центнеpiв зернових iз гектара.
...Имецький вчений Юстус Лiбiх (1856 р.) зробив вщкриття, яке обrpyнтовyвадо мшеральну а точнiше-хiмiчнy природу живлення рослин, теорш pодючостi rpyнтiв. Ця агpохiмiчна концепцiя панye у нас понад 150 pокiв. Суть ïï дуже проста: рослини споживають сольовi розчини азоту (N), фосфору (P), калш (K) та ш. Тобто якщо в грунт чогось не вистачаe, то можна додати i таким чином отримати пiдвищенi вpожаï. Пщвищення вpожаïв в пеpшi роки дшсно було. Це продовжувалось в тому чи шшому pегiонi доти, поки грунти були ще "живГ'...
...Ще pанiше, в 1727 pоцi, бельгшцем Яном Гельмонтом було оголошено про своï п'ятиpiчнi експеpиментадьнi результати. Зробив вш наступне: набрав землi, просушив ïï на плит^ вiдважив 80 кг та розмютив у великому горщику. В цю землю посадив гшку верби вагою 2,35 кг. Протягом п'яти роюв цю гику вш поливав дощовою водою... За цей час верба виросла i стала деревом. Коли ïï витягли, очистили вщ землi i зважили - ïï вага становила 68 кг. Одразу виникло питання: а насюльки зменшилась вага землi?... Результат приголомшив. Виявилось, що вага землi майже не змiнилась. На початку експерименту було 80 кг, а стало -79 кг 944 гр. Було визначено, що за п'ять роюв на це велике деревце витратили всього-на- всього 56 г речовини земл1
...Вщкриття здивувало та одночасно i спантеличило eвpопейцiв. Експерименти повторювали безлiч pазiв, але результат був один i той же, та й говорив сам за себе... Виявилось, що 99,93 % врожаю pослинноï маси отpимyeться за рахунок води, пов^ря та сонця!
.I знову постаe питання - навщо така юльюсть мiнеpадьних та хiмiчних добрив використовуються на наших полях? А гpомiздка, важковагова, енеpгоeмна, енерговитратна та непотpiбна сiльськогосподаpська техшка? Вiдповiдь на це питання вщома. Бiзнес не pахyeться iз штересами споживачiв його пpодyкцiï. Коpпоpативнi штереси стоять на першому планi... А як тодi бути iз здоров'ям людей - найголовшшим багатством краши?... Хто дyмаe сьогоднi про здоров'я людей? Як щ думки застосовуються на практищ? Ким та де?... Кшьюстю аптек та поширенням погосив? В нашому мегаполiсi чи в шших e хоч один магазин, де продаються еколопчно чистi продукти, вода? Чи про це нам мipкyвати рано? А щ питання тюно пов'язанi iз дyховнiстю та нащональною безпекою, здоров'ям нацiï та тривалютю життя в Укpаïнi, економжою кpаïни та ïï екологieю, демогpафieю та спадом наpоджyваностi дiтей та багатьох шших питань.
...Можуть поставити питання про винос поживних речовин. Так, вш був, e i залишаeться... I нам потpiбно це враховувати iз поправкою на реальну потребу рослин тих авозмш, що прийнят в господарствах. Позакоренева пiдгодiвля рослин дie вiдpазy, що дозволяe управляти ïx ростом. Вона e економiчною i ефективною, а тому повинна бути мехашзованою. Кажучи узагальнено, грунти потpiбно удобрювати. Чим? Нам потpiбнi хiмiчнi хаpчовi добавки для рослин та ïx годyвадьникiв - "живоï речовини" грунту - бют1 I все
236
це вщповщно до головного "секрету" врожайность Вш простий настшьки, що кожний, почувши одного разу, назавжди стае прибiчником органiчного землеробства. Ось вш.
...Життя на землi створено в двох формах - рослиннш та твариннш. Тварини по'дають рослини, а рослини споживають тварин. Звичайно, тсля ïx смертi. Найбiльша кшьюсть тварин, живих органiзмiв живе в грунта Це бактери, черви та шша "жива речовина" (за Вернадським). Ось що писав В.В.Докучаев: "Спробуйте вирiзати з цiлинного древнього степу кубик грунту. Побачите в ньому бшьше корешв, трав, xодiв жучюв, личинок, нiж землi. Все це свердлить, точить, рие грунт i виходить незрiвнянна нi з чим губка". Однак найбiльше в грунт бактерiй. На доброму чорноземi кшьюсть бактерш становить до десятка тонн на гектар. Але життя бактерш коротке. В середньому живуть вони до 20 хвилин. I тсля свого короткого життя, вони стають харчуванням для рослин, постшно забезпечують рослини необxiдною кiлькiстю мiнералiв та мшроелеменив в збалансованому виглядi. При цьому харчування рослин ще не за допомогою роту, щелеп, зубiв, шлунка. Вони засвоюють солянi розчини тварин, що розкладаються. А це - гно'вка, перегнiй, гумус. Як бачимо, "xiмiзм" харчування залишаеться, але на якiсно високому рiвнi, забезпеченому формуванням тварин. I все це Мати-Природа забезпечуе безкоштовно! Тiльки не нанести шкоди. Ось i весь "секрет"! При розвитку галузi тваринництва ми повинш зрозум^и i знати, що годувати потрiбно не тварин, а мжрофлору шлунково-кишкового тракту! А в рослинництвi ми повиннi годувати не рослини, а бюту грунту! Бюта (вiд грецького - життя) - це юторично сформована сукупшсть живих органiзмiв, об'еднаних спiльною областю поширення. Чим бiльше буде бактерш в грунт - тим вагомшим отримаемо врожай. Внесенням в грунт '^мй"' ми отруюемо сво'х годувальниюв, живу субстанцiю грунту та знижуемо так нам потрiбну врожайнiсть. Не потрiбно завозити на поля мшеральш добрива. Не потрiбно займатись оранкою. 1з перевертанням пласту орно' землi вбиваються анаеробнi бактерп, для яких пов^ря згубне. Одночасно приорюються аеробш бактерп, що дихають повiтрям. Що тут не зрозумшо? Наше завдання - не "удобрювати" землю, а розмножувати в нiй бiоту, бактерiальну масу. В потрiбнiй час вщгодовувати бактерiй, як тварин. Бажано створити нову пiдгалузь-бактерiеводство, чи мiкробоводство. Ефектившсть мшробюлоги-давно вiдома iстина. Але в застосуванш до землеробства корисно пам'ятати, що в розкладенш до xiмiчниx елементiв масi бактерiй мiститься вся гама "х1мй"' в iдеально збалансованому виглядi сформованого бiлку бактерiй. Виходить, що бюта грунив вiдiграе роль посередника мiж людиною i рослинами, своерщним регулятором по дозуванню для нас поживних речовин. А це означае, що чим бшьше буде бактерш в груни, тим надшшше ми, люди, захистимось вщ небезпечно' "xiмiï". Подальший розвиток землеробства, пщвищення врожайностi всix сiльськогосподарськиx культур, бшьш iнтенсивне використання кожного гектару земл^ вирощування екологiчно чисто' продукцп' потребуе внесення органiчниx добрив. ïx значення визначаеться позитивною комплексною дiею на вс фактори плодючостi грунту
237
- агрохiмiчнi, агрофiзичнi та бюлопчш. Оргашчш добрива - потужний зааб вiдтворення гумусу грунтiв, що обробляються, енергетичний матерiал для мiкроорганiзмiв, суттеве джерело елеменив харчування для бюти та засiб регулювання усiх щнних якостей землi. Вони полiпшують водно - фiзичнi властивостi грунтiв, пригшчують патогенну мiкрофлору.
.. .Основним органiчним мюцевим добривом е гнiй, який мае вс елементи харчування. Але суттеве зменшення за останнi роки чисельност поголiв'я сiльськогосподарських тварин та птищ не дасть можливостi забезпечити потребу грунив у необхiднiй кiлькостi оргашчних добрив. 1з цього випливае висновок про необхщшсть створення препаратiв нового поколшня, якi враховували б потребу бюти грунтсв. А це - промислове виробництво оргашчних, комплексних органо-мшеральних бiоактивних добрив на основi гуматiв для потреб рослинництва. Впчизняна наука мае таю напрацювання. С i можливостi. Таю комплексш, збалансованi органо-мiнеральнi бiоактивнi добрива шдвищують плодючiсть грунтiв та врожайшсть сшьськогосподарських культур, дозволяють рацiонально використовувати оргашчш компоненти. Наша еколопчна ситуащя потребуе значного полiпшення. Оскiльки хiмiя не знае вiдходiв, то вс мiськi смiтники та стихiйнi звалища стають практично безкоштовною сировиною. А в зв'язку iз тим, що на екологш передбаченi бюджетнi кошти, то вони i можуть стати додатковим вливанням в галузь. В Укра!ш створена принципово нова наукова система мшмального втручання людини в природш грунтовi структури, яка сприяе бiологiчним процесам у верхнiх шарах грунту, захищае i оберiгае плодючi укра!нськi чорноземи вiд переродження, вимивання паводками i зливами, вiд виснаження. Ця система дозволяе накопичувати в шар^ який обробляеться, гумус (основу родючоси), кiлькiсть якого за останш десятилiття дуже зменшилась. Виснаження грунив -тривожне явище. Для збшьшення юлькост гумусу в грунтi всього на 1 % потрiбно 200 роюв. В цшому по кра!нi за останне стол^тя уже втратили 0,5 вщсотка цього стимулятора родючостi. Багато кра!н свiту прийшли до ведення бюлопчного землеробства. Бiологiчне землеробство широко застосовуеться в Канад^ США, у кра!нах Европейського Союзу, де лщирують Швецiя, Данiя, Швейцарiя. У високорозвинутих кра!нах основний акцент робиться на збшьшення обсяпв виробництва екологiчно чистих, дiетичних продуктiв харчування рослинного та тваринного походження. Там дiють державш програми, проводяться виставки екологiчно чисто! продукци, пропагуеться спещальна технiка, бюлопчш системи боротьби зi шкiдниками...В Сврот дуже захiмiченi поля. Для !х оздоровлення потрiбно багато рокiв. Нашi поля не отримували стiльки мшеральних добрив через нашу бщшсть. Укра!нська земля придатна для бiологiчного землеробства [8, 12].
Фермери багатьох кра!н вщкрили для себе iще одну невщому для сво!х народiв сторону оргашчно! системи землеробства - !! економiчну рацiональнiсть. Витрати палива, за звичайною, уама признаною технологiею оранки грунту, на гектар площi складають вiд 100 - до 120 лiтрiв дизельного палива, тодi як при веденш органiчного землеробства - до 20 лiтрiв. Такi
238
приклади в нашш кра'ш е. Це господарства АТЗТ "Агро-Союз", 1111 "Агроеколопя" (Дшпропетровська, Полтавська областi) та шш1 Ми повиннi не тшьки про це знати, але й швидко навчатися цим прийомам ведення землеробства. Цiни на паливо не стоять на мющ, i нас не чекають. В Укра'ш вони вже таю ж, як i в Свропейському Спiвтовариствi [8].
Факт - це аргумент ютини, який показуе помилки в управлшш сшьським господарством, або навмисне ïx перекручування. Це стосуеться у забезпеченнi села паливо-мастильними матерiалами, сiльськогосподарською теxнiкою та витратами на енергоноси. Цiни на них постшно зростають. Вчитись управляти цими процесами в ринкових умовах нам дуже необхщно...
Допомога селу потрiбна i у формi просв^и. "Знання - сила" -загальновщомий вислiв. I потрiбно надати щ знання, якщо кра'на та уряд бажають мати мщне та надшне сiльське господарство. Для цього буде потрiбна лiтература з органiчноï' системи ведення землеробства. Черговою формою допомоги селу, без державних витрат, може бути безвщсоткове кредитування малого та середнього сшьськогосподарського пщприемництва. На селi це пiдприемництво, в силу наших певних особливостей, ^матичних умов та життевих родинно-сусщських вiдносин, завжди носило общинний, спiльний характер. Це дозволить вирiвняти диспропорцiï, що склались в кра'ш. Найбагатша частина населення мае общинш форми пiдприемництва та бiзнесу у виглядi акцiонерниx товариств, концершв, xолдингiв i т.п., а бщна бiльшiсть народу, особливо сiльського населення, залишаеться роз'еднаною. В неï немае перспектив на виживання. А звщси - непрестижнiсть професiй на сел^ апатiя, пияцтво, масова мiграцiя молодi iз села та багато шшого. Безвiдсотковi кредити повернуть на село господаря, сучасного оргашзатора виробничих процеав та колективноï органiзацiï працi iз общинним улаштуванням життя.
Висновки. Результати проведеного дослщження дають змогу зробити таю висновки:
1. Сшьському господарству для його вщродження потрiбна загальна народна допомога у всix видах iдеологiчноï концептуальноï освiти, навчання та органiзацiйноï роботи. Зросте економiка села - вщродиться Украïна!
2. З метою оцшки стану продовольчоï безпеки використовуеться така система показниюв: 1) у сферi споживання: - рiвень економiчноï доступностi основних харчових продукив; рiвень фiзичноï доступностi основних харчових продуктiв; рiвень розмiщення ресурсiв домашшх господарств за групами населення; рiвень споживання основних видiв продовольства iз розрахунку на душу населення, у тому чи^ за рахунок в^чизняного виробництва; рiвень споживання харчових продукив за окремими групами населення; частка населення, для якого споживання основних харчових продукив нижче рацюнальних норм; обсяги адресноï допомоги населенню; питома вага iмпортниx i вiтчизняниx харчових продукив, якi виявленi i не вщповщають вимогам теxнiчниx регламентiв та шшим положенням законодавства Украïни; добова калоршшсть харчування людини; кiлькiсть бшюв, вiтамiнiв, жирiв, вуглеводiв, макро- i мжроелеменив, якi споживае людина на добу; продовольча
239
шфлящя. 2) у сферi виробництва та нацiональноï конкурентоздатност : обсяги виробництва сiльськогосподарськоï та рибноï продукци, сировини i продовольства iз розрахунку на душу населення; питома вага продовольчоï продукци вiтчизняного виробництва у загальному обсязi товарних ресурсiв внутршнього ринку вiдповiдниx продуктiв; рiвень пщтримки виробникiв сiльськогосподарськоï продукци, сировини i продовольства в гривнях на гривню реалiзованоï продукци; продуктивнiсть земельних та шших природних ресурсiв, що використовуються у сшьському господарствi; стан родючост грунтiв сiльськогосподарського призначення. 3) у сферi органiзацiï i управлiння: обсяги державних резервiв основних видiв сiльськогосподарськоï та рибноï продукци, сировини та продовольства у вщповщно до встановлених чинних нормативними акив; поточний рiвень запасiв сiльськогосподарськоï та рибноï продукци, сировини i продовольства; частка iмпорту сiльськогосподарськоï та рибноï продукци, сировини i продовольства [8].
3. Для оцшки ступеня досягнення забезпечення продовольчоï безпеки використовуеться наступний критерiй, як питома вага вiтчизняноï сiльськогосподарськоï та рибноï продукци, сировини i продовольства в загальному обсязi товарних ресурав внутрiшнього ринку (в процентах): за зерном не менше - 95 %; за цукром не менше - 80 %; за рослинними олiями не менше - 80%; за мясом i мясопродуктами (у перерахунку на мясо) не менше -85 %; за молоком та молокопродуктами (у перерахунку на молоко) не менше -90 %; за рибою та рибопродуктами не менше - 80 %; за картоплею не менше -95%; за сшлю харчовою не менше - 85 %. Порядок встановлення кшькюних та яюсних ознак критерив для шших показниюв оцшки стану продовольчоï безпеки визначаеться Урядом Украши.
Л1тература
1. Закон Украши "Про безпечшсть та яюсть харчових продукив" вщ 8 вересня 2005 року № 2863-IV.
2. Закон Украши "Про державне регулювання дiяльностi у сферi трансферу технологш" вщ 14.06.2006 № 143-V // Урядовий кур'ер. - 2006. - № 187. - С. 13-14.
3. Гаврилюк М.М. Агропромисловому виробництву - шновацшний шлях розвитку /Гаврилюк М.М. // Економка АПК. - 2005. - № 8. - С. 19-22.
4. Зубець М.В. Науковi основи розвитку агропромислового виробництва на шновацшних засадах (теорiя, методолопя, практика) / М.В. Зубець, С.О. Тивончук. - К.: Аграрна наука, 2006. - 480 с.
5. Володш С. А. 1нновацшна модель функцiонування та розвитку аграрноï науки у ринкових умовах / С.А. Володш. - К: Дiя, 2006. - 260 с.
6. Музика П.М. 1нновацшне пщприемство в аграрному виробнищв Украши : [монографiя] / П.М. Музика. - Львiв: ПП. "Кварт", 2005. - 306 с.
7. Саблук П.Т. Розвиток аграрноï економiчноï науки в Украши та ïï звання в умовах освоення ринковоï системи господарювання / П.Т.Саблук // Економiка АПК. - 2006. - № 7. - С. 4-11.
240
8. Погляд на продовольчу безпеку Укра!ни / Гуменний В.Д., Кириченко С.Г., Шаловило С.Г., Музика П.М. // Науковий вкник ЛНУВМБТ iMem С.З.Гжицького - Львiв, 2012. - Т.13, № 4 (50). -Ч.5. - С.149-170. (Серiя "Економiчш науки")
9. Поддержка развития доклада страны при подготовке первого доклада по Состоянию мировых генетических ресурсов животных. Учебный пакет SoW -AnGR FAO, 2001. - C. 192.
10. Концепщя наукового обгрунтування напрямюв гармошзаци нормативно! бази в аграрному секторi Укра!ни до системи зв'язюв з Свропейськими регламентами та вимогами св^ових органiзацiй (FAO, ICAR, Interbull, RASFF, HACCP, ISO).
11. Указ Президента Укра!ни Про рiшення Ради нащонально! безпеки i оборони Укра!ни вiд 8 червня 2012 року «Про нову редакцш Стратегi! нащонально! безпеки Укра!ни» № 389/2012.
12. Козир В. С. Деякi питання продовольчо! безпеки / Козир В. С., Гуменний В. Д., Ткалич В. В. // Матер. мiжн. наук.-практ. конф. XVIII (XXIX) «Кроки науки назустрiч виробництву». 1ТЦР УААН., Днiпропетровськ, 2006. -С. 12-15.
13. Положение дел в области продовольствия и сельского хозяйства. / Продовольственная и сельскохозяйственная организация объединённых наций. - Рим, 2009. - 187 с.
14. Тринько Р. I. Продовольча безпека: анал^ична дiагностика : [монографiя] / Р.1.Тринько. - Львiв, 2010. - 167 с.
Summary Muzyka P.1, Kurlyak M.2
}Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj 2Lviv State University of Internal Affairs
In the article main tendencies of food security providing strategy in the context of European integration are revealed.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
241
