CC BY
52
УДК 338.439.5/.6(477)
Строкаль В.П., ® асистент кафедри екологи агросфери та еколопчного
контролю ([email protected]) Нацюнальний утверситет 6iopecypcie i природокористування Украти, м. Кигв
ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧО! БЕЗПЕКИ В КРА1Н1
В cтаттi наведет осноет тдходи до еедення екoлoгiчнo безпечного господарстеа, фактори розвитку органчного стьського господарства в краш. Рoзглянyтi проблеми становлення оргашчного сектора та шляхи покращення продовольчо! безпеки в УкраШ.
Ключовi слова: продовольча безпека, яюсть продукцп, безпечтсть продукцп, органчне сыьське господарство.
Вступ. Суспшьство, сягнувши надзвичайно високого рiвня тзнання i розвитку, створило реальну загрозу своему юнуванню [4]. У св^овому сшьському господарствi на сьогодш багато проблем, пов'язаш iз споживанням неяккних продуктiв харчування (FAO, 2008) [7]. На думку сучасних пол^июв проблеми продовольчо! безпеки в Укра!ш не iснуе, оскiльки 93,4 % харчових продукив, якi споживае населення припадае на долю вiтчизняних товаровиробниюв [3]. Проте, нiхто не задумуеться, яка якiсть та безпечнiсть ще! продукцп?
За оцiнкою представникiв рiзних галузей науки, населення Укра!ни потребуе високоякюних, екологiчно безпечних продуктiв харчування [8]. Ниш показники, що характеризують споживання продуктiв харчування населення Укра!ни i визначають рiвень !! продовольчо! безпеки, знизилися до критично! меж^ особливо це стосуеться сшьськогосподарсько! продукцп [7]. Така ситуащя пояснюеться насамперед недосконалими технологiями виробництва, недотриманням науково-обгрунтованих норм ведення землеробства, необгрунтованим внесениям мшеральних добрив, надмiрним забрудненням поверхневих та тдземних вод, посиленням деградаци грунтiв тощо [4].
Беручи до уваги вище наведенi причини попршення якостi продукцi! харчування та з метою забезпечення сталого розвитку кра!ни Комiсiею ООН (1996) були визначеш три основнi групи iндикаторiв сталого розвитку (indicators of Sustainable Development): економiчнi, еколопчш, iнституцiйнi та сощальш. Саме до аспектiв екологiчних iндикаторiв вiдносять iнтегрований пiдхiд до планування i використання земельних ресурсiв, еколопчно безпечне виробництво продукцi! харчування, ращональне використання природних ресурсiв [1]. Вони наголошують на переходi кра!ни на еколопчно безпечш технологi! виробництва продукцп, на розробленш та прийняттi концепци продовольчо! безпеки, яка б сприяла виробництву якюних та бiологiчно повноцшних продуктiв харчування для всiх верств населення.
® Строкаль В.П., 2010
291
На даний час, одними з еколопчно безпечних технологш виробництва продукци е виробництво сшьськогосподарсько! продукци в умовах оргашчного (еколопчного) землеробства. Основною цiллю органiчного сшьського господарства е використання мiсцевих ресурЫв, вiдмова вiд використання хiмiчних засобiв захисту рослин, ефективне використання бобових рослин тощо. Впровадження органiчного господарства сприяе виробництву продукпв харчування високо! якостi, покращенню функцiй rрунтiв, забезпечуе оптимальну циркуляцiю поживних речовин в грунтовому покривi тощо [2].
Багато кра!н Свiту почали переходити до ведення оргашчного сшьського господарства. У Чехи 24-25 червня 2009 р. вщбулася дев'ята Свропейська лггня академiя органiчного землеробства (Biocademy - 2009) на якш було розглянуто: рiзноманiття органiчного сiльського господарства та приклади успiшного розвитку, стiйкiй розвиток у аграрному сектора регулювання еколопчно! пол^ики у галузi органiчного виробництва та маркування продукци. Дана тематика знайшла свое продовження на 2-гш Мiжнароднiй конференци «Розвиток органiчного сектору у Центральнш/Схщнш Gвропi та кра!нах Середньо! Ази», яка вiдбулася у Тбша (Грузiя) 10-11 вересня 2009 р. Метою дано! конференци було спрямувати рiзнi кра!ни Центрально! та Схщно! Свропи до виробництва якiсних оргашчних харчових продуктiв. У Тайванi Мшктерство з економiчних питань та Бюро стандартизации метрологи та шспекци 6 серпня 2009 р. прийняли стандарти для вах оргашчних продукив на ринку [5].
У нашш державi е всi передумови для ширшого впровадження у сiльському господарствi принцитв органiчного землеробства, серед яких -наявшсть значних площ родючих грунив, достатня кiлькiсть товаровиробникiв, готових виробляти оргашчну сiльськогосподарську продукцiю [8].
Для сприйняття розвитку оргашчного руху в Укра!ш в червнi 2005 р. була створена Федеращя органiчного руху Укра!ни, яка ставить за мету об'еднати зусилля дрiбних та великих господарств, наукових та навчальних закладiв та iнших пiдприемств, зацiкавлених у виробництвi безпечно! для споживання продукци, при вирощуванш та переробцi яко! враховувались би сорти рослин, мюцевють та клiматичнi умови, а також iншi фактори, якi впливають на природу. Також у квггш 2008 р. в м. Киевi вщбулася 1-ша Мiжнародна конференцiя присвячена розвитку оргашчного сектору в Центральнш/Схщнш Сврош у робой яко! прийняли участь майже 25 кра!н Св^у. Важливим питанням Конференци було обговорення еколопчно! пол^ики у галузi органiчного виробництва та сертифкаци продукцi! [5, 7].
Стримуючим фактором розвитку органiчного сшьського господарства i природокористування, ринку оргашчно! продукцi! в Укра!нi залишаеться вщсутшсть прийнято! на державному рiвнi законодавчо-нормативно! бази [6].
Проблема охорони та рацюнального використання земель е одшею iз найважливiших завдань, бо 98 % продукив харчування, якi споживае людина, отримуються за рахунок оброб^ку землi [8].
292
Проте, незважаючи на гострi проблеми становлення, оргашчний сектор в Укра!ш може бути багатооб^ючим i дуже перспективним завдяки наявност в кра!нi родючих чорноземних грунив. Органiчне сiльське господарство мае великий потенщал для покращення економiчного, сощального та екологiчного стану в Укра!ш, сприяе полiпшенню якостi сiльськогосподарсько! продукци та сировини, передбачае повернення в грунт мжробюлопчних, рослинних чи тваринних решток, щоб пiдвищити його родючкть i бiологiчну активнiсть.
Об'екти, мета та методика дослщжень. Метою дослщжень було проведення оцiнки придатностi земельних угщь ВП НУБiП Укра!ни «Великосштинське навчально-дослiдне господарство iм. О.В. Музиченка» (Фастiвського району Ки!всько! областi) для формування спещальних сировинних зон з метою отримання яккних та безпечних продукив харчування. У клiматичному вщношенш територiя господарства по кiлькостi тепла, св^ла, вологи мае сприятливi умови для вирощування всiх районованих сшьськогосподарських культур. Об'ектами дослiджень були поля лучно-чорноземних та дернових грунив. Проаналiзовано 425,7 га лучно-чорноземних та дернових грунив з яких, 60 % зернових культур (246,9 га), 32 % кормових культур (141,8 га) та 8 % техшчних культур (37,0 га). Для проведення дослщжень використовували методику .Г. Тараржо "Оцшка придатност сшьськогосподарських земель Укра!ни для створення еколопчно чистих сировинних зон i господарств по виробництву продукив дитячого та дiетичного харчування" (1998).
Результати дослщжень. В господарствi переважно зустрiчаються лучно-чорноземнi середньосуглинковi грунти, що в певнш мiрi, е придатним для створення еколопчно чистих сировинних зон по виробництву дитячих та дiетичних продукив харчування. Оцшюючи рiвноважну щшьшсть складення, вiдповiдно до нормативiв оцшки придатностi слiд вiдмiтити, що грунти знаходиться в межах 1,1 - 1,3 г/см3. Лучно-чорноземш грунти мають нейтральну реакцш грунтового середовища (рНкс1 - 6,9-7,2), що вiдповiдае критерш оцiнки мпридатнiм для створення яккних продуктiв харчування. Дерновi грунти господарства, в цшому, мають середньокислу реакцш грунтового середовища (рНкс1 - 4,7-5,4), що для даних грунив е оптимальним, але для виробництва продукив дитячого та дiетичного харчування вони е обмежено придатними.
Обмежено придатними за вмктом гумусу е лучно-чорноземш грунти. Вони мають низьку забезпечешсть (2,0-3,5 % за Л.О.Гришиною та Д.С. Орловим) за даним показником на полях № 1-4 та кормових угщдях № 5-7. Дерновi грунти мають пршу ситуацш. Дшянки № 9 та 11 ^знотрав'я, пасовище) мають вмют гумусу 1,16-1,17 %, що е неприпустимим для одержання високих та бюлопчно повноцiнних врожа!в.
Дослщжуючи лучно-чорноземнi та дерновi грунти на вмкт поживних речовин та мжроелеменлв можна вiдмiтити, що вони за вмктом азоту, що легко гiдролiзуеться вiдносяться до класу - придатш (70-100 мг/кг грунту за Тюршим i Кононовою), за рухомими формами фосфору - обмежено придатш
293
(50-100 мг/кг грунту за Чириковим), за вмктом обмшного калш - обмежено придатш (45-90 мг/кг грунту за Чириковим) i мають дуже низьку забезпечешсть за вмктом мжроелеменив в грунт (Мп, Со, Zn).
Проаналiзувавши лучно-чорноземнi та дерновi грунти на вмiст важких мет^в, радiонуклiдiв та залишкiв пестицидiв, перевищення ГДК не спостерiгаeться по залишкам пестицидiв (ДДТ i його метаболии), рухомими формами кадмiю та цезieм-137. Перевищення за вмiстом свинцю та мiдi (у 2 рази) спостер^аеться на лучно-чорноземному середньосуглинковому на лесовидному суглинку. Також перевищення за вмктом стронцш-90 (0,0360,040 Ki/км2 при ГДК - 0,02 Ki/км2) мають поля i кормовi угщдя дослiджуваних грунтiв, що створюе несприятливi умови для розвитку сiльськогосподарських культур i формування високояккно1 продукцiï i сировини.
Висновок. Лучно-чорноземнi та дерновi грунти характеризуються високою екологiчною стшкктю, дослiджуванi грунти вiдносяться до рiвня пiдвищеноï родючостi. Оцiнку придатностi для формування еколопчно чистих сировинних зон господарства понижають низька забезпечешсть елементами живлення та вмктом в орному шарi гумусу. За рiвнем параметрiв саштарно-гiгiенiчного стану, то дослщжуваш грунти мають перевищення вiдносно ГДК за вмютом мiдi, свинцю та стронцш майже у 2 рази.
Виходячи з вище сказаного, можна вщм^ити, що одним iз шляхiв покращення продовольчоï безпеки в кран е перехiд на екологiчно безпечш технологи виробництва продуктв харчування, що не можливе без впровадження оргашчного (еколопчного) сшьського господарства в аграрних секторах.
Л1тература
1.Боголюбов В.М., Прилипко В.А., Пккунова Л.1. Стратегiя сталого розвитку: Навчальний посiбник. - К.: Вид. Центр НАУ, 2008. - 264 с.
2.Довщник мiжнародних стандартiв для оргашчного агровиробництва / Навчально-координацшний центр сшьськогосподарських дорадчих служб; За ред. Капштика М.В. та Котирло О.О. - К.: СПД Горобець Г.С., 2007. - 356 с.
3.Економiчна безпека Украши: сутнiсть i напрямки забезпечення / В.Т. Шлемко, 1.Ф. Зiнько: Монографiя. - К.: Н1С, 1997. - 144 с.
4.Ляшенко О.М. Про стратегiю забезпечення продовольчоï безпеки: Зб. Наук. Праць Луганського держ. аграрного ун-ту. Економiчнi науки. - Луганськ, 2006. - № 9. - С. 69-73
5.Науковий журнал ORGANIC UA. Кшв: Федеращя оргашчного руху в Украïнi, - 2009, № 01. - 30 с.
6.Постанова Ради (£ЕС) стосовно оргашчного виробництва сшьськогосподарських продуктв та вказiвок на таке виробництво на сшьськогосподарськш продукцiï та на продуктах харчування; вщ 24.06.1991 р. № 2091/91
7.Рщей Н.М., Строкаль В.П., Наумовська О.1., Рибалко Ю.В., Шофолов Д.Л. Оцшка придатностi сiльськогосподарських земель для формування еколопчно чистих сировинних зон. - Кшв: Видавництво УкрДГР1 2009. - 190 с.
294
8. Рщей Н.М., Строкаль В.П., Шофолов Д.Л., Рибалко Ю.В. Науково-методичнi рекомендаци формування еколопчно безпечних сировинних агрозон/ За ред. РщейН.М. - К.: ВПЦ "Експрес", 2009. - 40 с.
Summary V. Strokal, assistant of department Agrosphere and Environmental Control Department National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
The article contains basic approaches to environmentally safe farming, factors of development of organic agriculture in the country. The problems of the organic sector and ways to improve food security in Ukraine.
Key words: food safety, product quality, product safety, organic agriculture.
Cmammx Hadiurnna do peda^ii 10.03.2010
295
