CC BY
12
УДК 336.22
О. В. Гурнак,
кандидат економ!чних наук, ДВНЗ „Донецький нацгональний технгчний унгверситет"
ПОДАТКОВ1 АСПЕКТИ ТЕОРП СУСП1ЛЬНОГО ВИБОРУ
1снуе багато причин для вивчення податшв. По-датки забезпечують акумулящю ресурав, необхщних для виконання функцш держави. Оподаткування гро-мадян е життево необх!дним методом для фшансуван-ня тако! активности як забезпечення оборони держави, охорони суспшьного порядку, формування 1 контроль над виконання законодавства, держаного управл1ння на р1зних р1внях. Кр1м того, воно забезпечуе кошти для реал!заци багатьох важливих сощальних програм, а саме: державш послуги щодо охорони здоров'я, освпи 1 со-щального захисту тощо. Також, оподаткування е одним !з можливих шструменпв за допомогою якого забезпечуеться сощальний перерозподш прибутшв.
Вивчення оподаткування потребуе не лише фшсаци р!зноманттних фактов щодо функцюнування податшв, а також теоретичного усввдомлення, яке потребуе формування систематизованого знання про структурш характеристики, законом1рност1 функцю-нування 1 тенденцл розвитку податково! системи.
Велика шльшсть сучасних впчизняних науковщв докладае значних зусиль щодо розвитку теорп оподаткування. Досл1дженню теоретичних 1 практичних аспектов становлення податково! системи присвячеш роботи А. Соколовсько! [1-2]. Анал1з мотиващйних аспекпв оподаткування, а також сучасних проблем податково! полгтики 1 пропозици щодо !х виршення представлено у наукових роботах Ю. 1ванова, О. Тищенка, О. Сськова. [3-4]. Науковий доробок В. Вишневсько -го мютить вагом1 результати щодо досл1дження впли-ву податшв на господарсьш процеси [5-6]. Зазначи-мо, що роботи зазначених науковщв, як 1 переважна бшьшють наукових робгт у цш сфер!, виходить !з ме-тодолопчних засновшв неокласично! теорп. Разом !з тим еволющя економ1чно! науки призвела до появи теорп суспшьного вибору, яка вдало доповнюе нео-класичну теорто 1 мае значний потенщал щодо пояс-нення економ1чних факпв у сфер! публ1чного сектору економши. У цьому контекст! заслуговуе на увагу робота А. Крисоватого [7] щодо можливостей ефек-тивного застосування методичного п!дходу теори сусп!льного вибору Проте значна шльшсть результат!в досл!джень податкових аспект!в у межах теори суспшьного вибору недостатньо використовуеться для досл!джень в!тчизняно! податково! системи, визначення перспектив !! подальшого розвитку.
Отже, мета нашо! роботи полягае в узагальненн1
здобутшв теор!! сусп!льного вибору щодо пояснення еволюц!! податково! системи, а також !х застосуванн! до анал!зу податково! реформи в Укра!ш.
Суспшьш блага е такими благами, як за умови !х виробництва стають доступними для вах громадян, незалежно ввд того чи платить конкретний !х спожи-вач, чи ш. Вони мають дв1 суттев! властивосп:
1) неможливють або надзвичайно висок витра-ти усунення ввд споживання тих громадян, яш не пла-тять за споживання суспшьного блага;
2) неконкурентоспроможмсть у споживанш, яка проявляеться у тому, що обсяг суспшьного блага е однаковим для вс1х споживач1в незалежно в1д !х юлькост!
Наведен! властивост! створюють стимули до ухи-лення в!д плати за споживання суспшьних благ, тобто так звано! „проблеми безбшетника" При цьому такий спос!б повед!нки перетворюеться на загальний, ! потреба у суспшьному благов! не може бути задоволена ринком. Виробництво сусп!льних благ розглядаеться як провал ринку. Держава береться забезпечити гро-мадян сусп!льними благами. При цьому вона викори-стовуе свое лептимне право до примусу з метою аку-муляци необхвдних фшансових ресурс!в, що ! мае прояв у оподаткуванн!. Постае питання стосовно того, яш саме ! в якому обсяз! виробляти сусп!льн1 блага, яким чином орган1зувати !х фшансування. У демократичн1й держав! в!дпов!д! на щ складн! питання формуються в результат! переб!гу пол!тичного процесу. Полгтичний процес е необх!дним для реал!зацл сусп!льного вибору, а ввдтак теор!я сусп!льного вибору ставить задачу показати, яким чином повед!нка ! взаемод!я ¿ндиввдв, як в межах полгтичного процесу в!д!грають рол! ви-борц!в, пол!тишв, бюрократов, визначають ршення щодо сусп!льних благ. Основним засновком теор!! суспшьного вибору постае методолопчний ¿ндив!ду-ал!зм, який вимагае, виходити з того, що кожен суб'ект пол!тичного процесу, приймаючи будь-яке ршення щодо сусп!льних благ, виходить ¿з власних ¿нтереав, прагне досягнення власних цшей, як сприяють зрос-танню його добробуту. Це призводить до розум!ння „пол!тики без романтики", до усунення „сощально! м!стики, в!дпов!дно до яко! за допомогою певно! державно! полгтики можна прийти до якогось трансцендентного „суспшьного блага" [8, с. 419].
Анал!з податкових систем р!зних кра!н свпу при-
водить до висновку, що, не зважаючи на певш варь аци, вони в цшому е досить схожими. Податки визна-чаються по вiдношенню до декшькох основних баз оподаткування, а саме: iндивiдуальнi прибутки, кор-поративний прибуток i власнiсть. Кожний податок мае структуру податкових ставок, яка може бути простою або бшьш складною. Крiм того, юнують особливостi справляння податку, як проявляються в рiзних тдхо-дах до визначення бази оподаткування i можуть зас-тосовувати рiзнi ставки податку до рiзних складових бази оподаткування.
Зпдно з теорiею суспшьного вибору, юнукта по-датковi системи е результатом ршень прийнятих у про-цеа суспiльного вибору. Значну увагу дослщженню оподаткування придшив один iз фундаторiв теори суспшь-ного вибору, лауреат Нобелiвськоl премл Джеймс Б'ю-кенен. У його спiльнiй робот! з Джеффрi Бреннаном [9] стверджуеться, що прийняття посилки методологiчного iндивiдуалiзму щодо державних урядовщв призводить до того, що прийняття ршень пов'язаних iз оподатку-ванням базуються не на максишзаци функци загального суспшьного добробуту з урахуванням принцитв еконо-мiчноl ефективност i сощально! справедливости а на максишзаци податкових надходжень. Найбшьш адекватною моделлю держави знову постае образ чудовиська-Левiафана, який прагне якомога бiльше податкiв зiбрати зi сво!х тдданих. Дж. Бреннан i Дж. М. Б'юкенен не дають прямих вiдповiдей на те, яким же чином форму-ються особливост структури податкових систем. Проте з прийнятих ними засновюв i зроблених узагальнень цшком логiчно слiдуе, що структура податкових ставок, встановлення баз оподаткування, а також групування платниюв податюв, здiйснюеться державними посадов-цями задля того, щоб максимiзувати загальну величину податюв, запобити !х мимзаци.
Подальший розвиток податкових аспектов теори сустльного вибору представлений науковими результатами Вальтера Хетт1ча i Стенлi Вайнера [10-11]. Дос-лiдження дiй уряду призвели до того, що бшьш реа-лiстичною виявилася не мета максишзаци податкових надходжень, а мета максим1зацпоч1куваногтдтримки на наступних виборах. Зауважимо, що така думка досить часто висловлювалася в теори сустльного вибору починаючи з класичних робiт Е. Даунса, але у роботах В. Хетпча i С. Вайнера ця теза набула необхь дного формалiзованого вигляду, а результати аналiзу ввдповвдних моделей дозволили зробити важливi вис-новки щодо оптимальних характеристик податково! системи i фактичних закономiрностей И розвитку.
Пiдтримка виборцем дiючого уряду прямо зале-жить вiд тих вилд, як вiн одержуе ввд споживання сус-пшьних благ, що забезпечуються урядом. Разом з тим необхiднiсть сплати податюв призводить до зменшення
добробуту виборця, а вдаак зменшуе його тдтримку уряду. Таким чином, тдтримка виборцем уряду виз-начаеться рiзницею мiж вигодами i втратами виборця зумовленими функцiонуванням уряду, у формалiзова-ному виглядi вона описуеться такою функцiек:
/, = (О, Т,) = Ъ, (О) - с, (Т), (1)
де £ — тдтримка уряду ьм виборцем;
О — обсяг фшансування суспшьних благ урядом;
Ь1(О) — полгтична тдтримка i-м виборцем уряду, що формуеться внаслiдок споживання ним сусп-iльних благ, що фшансуе уряд;
Тi — податковi платежi i-ого виборця;
с1(Т1) — втрати полгтично! тдтримки уряду ьм виборцем внаслiдок його оподаткування.
Рiвень податкових платежiв, визначаеться як до-буток податково1 ставки встановлено1 для ьго виборця (!) на його базу оподаткування (В^. При цьому не-обхiдно враховувати, що змша податково1 ставки призводить до змiни бази оподаткування, тобто В^ Вi(t1), що обумовлюеться ефектом замiщення або переходом до т1ньово1 економiки, тобто:
Т = t1 • В, = t1 • В, Ц{). (2)
Отже, для того, щоб максишзувати тдтримку виборцiв, уряду доцшьно встановити такий рiвень при-бутюв i так1 податковi ставки, яш будуть вiдповiдати оптимальному розв'язку наступно! економшо-матема-тично! моделi:
N N
Р = Е ^ = Е ^ (О,Т,) = X (Ъ, (О) - с,. (Т,))
® тах,
,=1 ,=1 N
О-XТ=0
(3)
де N — юльюсть виборщв-платниюв податюв в економщ.
Модель (3) вiдображае оптишзащю нелшшно! функци Б — загально! тдтримки уряду виборцями, при заданому обмеженнi, яке е бюджетним обмежен-ням для уряду. Для того, щоб знайти розв'язок необ-хвдно побудувати функцто Лагранжа (Ь):
N N
Ь = р + 1(О-X Т) = Е (Ъ,(О) - с, (Т )) - 1(О -X Т) ® тах, (4)
1 =1 ¡=1 1 =1
i прирiвняти всi 11 частиннi похiднi до нуля:
%О = Е%О - * = 0 %, = -дс/д,+
%1 =О-Е Т = 0
= 0, ,= 1,2,..., N
(5)
Економiчний вiсник Донбасу № 2 (24), 2011
125 З системи (5) видно, що:
1=1
,=1
dc,/
dL/ =_деУ + ÄdTV _ 0 ^ /dt, _dc,
/dt, - /dt, +1 /dt, _ 0 ^dTV
/St;
'dT,
_ 1_ const, i_ 1,2,..., N. (6)
Саме це i дало тдстави В. Хетпчу i С. Вайнеру стверджувати, що оптимальна податкова система з погляду уряду вимагае встановлення таких податкових ставок, за яких граничнi втрати поттично! тдтрим-ки урядом при стягненн додатково! грошово! одиницi податку е однаковими для всiх виборцiв-платникiв податшв. При цьому для досягнення максимально! тдтримки уряду слад встановити шдишдуальну подат-кову ставку для кожного-виборця. Урахування того, що фактично iснуе не один вид оподатковувано! д!яль-носп, а досить багато, не змiнюе умову побудови оптимально! з погляду полгтики податково! системи, але передбачае щоб спещальш ставки встановлювалися для кожного виду оподатковувано! д!яльност кожного виборця-платника податк!в [10]. Отже, для того щоб одержувати максимальну полгтичну тдтримку, пол-гтичнш партл, яка знаходиться при владi, необхiдно створити надзвичайно складну податкову систему, окремо адаптовану до кожного виборця.
У дшсносп, одначе, податковi системи не характеризуются таким рiвнем складност! Причина цього полягае у тому, що Тндиыдуальний п!дх!д до кожного платника податк!в хоча i максимiзуе полгтичну тдтрим-ку партл, яка при влад!, але пов'язаний !з максималь-ними витратами на адмiнiстрування податшв. В юну-ючих податкових системах платники податк!в розме-жовуються на певн групи. Кр!м того, види д!яльност також зазвичай групуються на основ! !х схожост! або пов'язаностТ Групування платник!в податк!в i вид!в д!яльност! призводить до певних втрат пол!тично! п!дтримки. Ц! втрати виникають в!д того, що в одну й ту саму групу можуть потрапити в!дносно р!зн! види д!яльност i платники податк!в, i т! що знаходяться у крайн!х квантилях будуть проти застосування однако -во! для ще! групи податково! ставки. Уряд може ви-ршити прийняти так! втрати пол!тично! тдтримки для того щоб зменшити витрати на адм!н!стрування. Еко-ном!я на витратах на адм!н!стрування податк!в дозво-ляе уряду зб!льшити ф!нансування виробництва сус-п!льних благ. Оск!льки платники податшв е водночас i споживачами сустльних благ, то зб!льшення !х обся-гу дае п!дстави уряду спод!ватися на певне зростання !х пол!тично! п!дтримки.
Отже, перед урядом постае проблема визначен-ня балансу м!ж граничними втратами тдтримки внас-л!док групування i граничним зростанням п!дтримки
через використання додаткових ресурав для зб!льшен-ня сусп!льних благ, як! рашше йшли на адштстру-вання. Досягнення ц!е! мети вимагае того, щоб уряд встановлював оптимальну з погляду пол!тики дифе-ренщащю платник!в податк!в i вид!в дТяльностг Як результат, !снування витрат пов'язаних !з адмшютруван-ням призводить до зменшення ступеню складност! податково! системи у пор!внянн з тим, на який можна було очшувати за базовою моделлю В. Хетпча i С. Вайнера.
Зауважимо, що в тому випадку, коли використо-вуеться едина податкова ставка, як правило, законо-давство передбачае застосування певних спещальних умов (special provision). До таких спещальних умов можна ввднести i певш передбачен законодавством вирахування !з бази оподаткування або нараховано! суми податку, i податков! п!льги або спец!альн! подат-ков! режими. Упровадження таких спещальних податкових умов сприяе п!двищенню пол!тично! п!дтримки уряду в!д тих платнишв податк!в, як! одержують в!д цього додатков! вигоди. У багатьох випадках впро-вадження спец!альних податкових умов здшснюеться п!д впливом груп з особливими !нтересами. Проте, з !ншого боку, це призводить до ускладнення податково! системи i зростання витрат на адштстрування податшв. Отже, перед урядом знову ж таки постае проблема пошуку компромюу п!д час виршення питання щодо доц!льност! впровадження i оптимально! шлькэст спец!альних податкових умов.
Напришнщ 2010 р. було прийнято Податковий кодекс Укра!ни [12]. Цей документ не лише об'еднав законодавч! акти, як! регламентували справляння податшв в держав!, але й призв!в до скасування певних податшв i збор!в, зм!н податкових ставок за найбшьш важливими, бюджетоутворюючими загаль-нодержавними податками. Отже, прийняття Подат-кового кодексу знаменуе проведення в держав! податково! реформи. Основною метою податково! ре-форми в Укра!ш стало зменшення податкових ставок при розширенш бази оподаткування. Така фшо-соф!я податкових реформ не е украшською новащю, а в ц!лому достатньо ефективно використовувалася у багатьох кра!нах свгту, у тому числ! i США. Заслу-говуе на увагу те, що розширення бази оподаткування забезпечуеться через усунення значно! клькост п!льг i руйнац!ю схем ухилення в!д оподаткування. Саме для виршення останньо! задач! значно розши-реш права й !нструменти контролю для оргашв податково! адм!н!страц!!, а також передбачуване рефор-мування спрощено! системи оподаткування. Найб!льш болючими виявилися спроби реформуван-ня спрощено! системи оподаткування. Проектом По-даткового кодексу було запропоновано залишити
можливють використання спрощено1 систему оподаткування, oônÎKy та звгтносп суб'екпв малого тдприе-мництва виключно для фiзичних осiб — тдприемщв. При цьому бiльш жорсткими стали б умови використання спрощено1 системи оподаткування. Так, мак-симальний обсяг рiчного доходу було зменшено вiд 500 тис. грн. до 300 тис. грн., а кшьшсть найманих працiвникiв — ввд 10 до 2 осiб. Використання аль-тернативних систем оподаткування для юридичних о«б скасовувалося. Пiдгрунтям для таких пропозицш уряду стали висновки щодо значних масштабiв використання спрощено1 системи оподаткування для формування схем мiнiмiзацiï i ухилення ввд оподаткування. Непрямим тдтвердженням цього, а також i свiдченням фiскальноï неефективност спрощеноï системи е те, що „з кожним роком реальт прибутки бюджету вiд единого податку падають, хоча номшаль-но мають висхiдну тенденщю... за ввдомостями 2009 р. сектор економiки, де працюе 13% працез-датного населения, формуе лише 1,2% прибутку зве-деного бюджету" [13, с. 90].
Очевидно, що уряд розумiв, що таи ди призве-дуть до певних протестов i до зменшення полiтичноï пiдтримки. Разом з тим, перед урядом стоять не-ввдкладш задачi: збiльшити прибутки бюджету, подо-лати значний бюджетний дефiцит i забезпечити ви-робництво необхвдних суспiльних благ, що, у свою чергу, влучае i тдвищення рiвня прибутшв пращв-нишв соцiальноï сфери. Без виршення цих задач рiвень полiтичноï пiдтримки дiючоï влади буде неми-нуче знижуватися. Отже, у термшах теорiï суспiль-ного вибору, можна сказати, що для уряду маржи-нальне зростання полiтичноï пiдтримки внаслiдок збiльшення податкових надходжень перевищувало маржинальнi втрати тдтримки ввд реформування спрощено1' системи оподаткування.
Розвиток подш виявився дещо неочшуваним, оскiльки протест „ спрощенщв" прийняв досить ра-дикальнi форми, в^булися мiтинги спочатку на мiсцях, а по^м i в столицi. Позищю протестуючих пiдтримали певнi громадськi об'еднання, у тому числi Украшська спшка промисловцiв i пiдприемцiв (УСПП), а також окремi опозицiйнi полiтичнi парти. Фактично спiввiдношення мiж маржинальними збшьшенням i втратами полiтичноï пiдтримки вия-вилося протилежним, нiж очiкуване урядом. За шщативи Президента Украши глава 1 роздшу XIV „Спещальш податковi режими", яка передбачала унiфiкацiю спрощено1' системи оподаткування суб'екпв господарювання з ввдмшою сплати фшсо-ваного податку, з Податкового кодексу вилучена, i з 1 «чня 2011 р. до внесення змш до зазначеного роздшу Податкового кодексу Украши в частит опо-
даткування суб'екпв малого тдприемництва зас-тосовуеться Указ Президента Украши вiд 03.07.98 р. №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, облшу та звiтностi суб'екпв малого тдприемництва" (в редакци Указу вiд 28.06.99р. №746/99).
Виходячи з розглянутих вище положень теорiï суспiльного вибору, можна зробити висновок, що навт якщо б не реалiзувався такий сценарш роз-гортання подiй, поновлення спрощено1' системи оподаткування стало б питанням часу. „Ввдродження" спрощено1' альтернативно!' системи оподаткування перетворилось би на „приховану карту", яку б можна було використовувати для збшьшення полiтичноï пiдтримки на майбутнiх виборах. Встановлення ди-ференцiацiï в оподаткувант характеризуеться неми-нучiстю, оскiльки дшсно призводить до зростання полiтичноï тдтримки. Разом з тим, у контекст ви-рiшення задачi реформування спрощеноï системи оподаткування, яка зараз залишаеться досить актуальною для уряду, доцшьно дшсно перекрити лазiв-ки для ïï використання для ухилення ввд податюв, але й дати можливють бшьш менш стабiльноï робо-ти малому бiзнесy При цьому, дослвджуючи питан-ня впливу спещальних податкових режимiв на ре-гулювання розвитку економiки, вiрно зауважуе В. Ляшенко, що повчальним е не лише позитивний, але i негативний закордонний досввд, який дозволяе навчатися на чужих помилках [14, с. 478].
Висновки. Подл навколо прийняття Податкового кодексу ввдобразили едтсть полiтичного процесу i розвитку суспшьних фшанив, i стали певним прикладом, що тдтверджуе висновки теори сустльного вибору щодо податкових ввдносин. Певт спрощення в одтй площинi податковоï полiтики можуть призвести до бiльшоï складност в iншiй. Отже, податковi аспек-ти теори сустльного вибору мають значну наукову цiннiсть щодо поясненнi розвитку податковоï системи, i 1х доцшьно враховувати тд час розробки бшьш повноï моделi еволюцiï податкових систем.
Л^ература
1. Соколовська А. М. Податкова система дер-жави: теорiя i практика становлення /А. М. Соколовська. — К. : Знання-Прес, 2004. — 454 с. 2. Соколовська А. М. Податковi важелi реалiзацiï полiтики еконо-мiчного розвитку / А. М. Соколовська // Т. 1 Фшан-сова политика та податково-бюджетнi важелi ïï реаль зацiï / за ред. чл-кор. НАН Украïни А. I. Даниленка. — К. : Феткс, 2008. — Розд. 2. — С. 112 — 171. 3. Иванов Ю. Б. Современные проблемы налоговой политики : учебное пособие / Ю. Б. Иванов, А. Н. Ти-щенко. — Х. : ИД „ИНЖК", 2006. — 328 с. 4. 1ва-нов Ю. Б. Сучасне оподаткування: мотивацшний
аспект / Ю. Б. 1ванов, О. Л. Сськов. — Х. : ВД „1НЖЕК", 2007. — 328 с. 5. Вишневський В. П. Оподаткування тдприемств i моделювання економ!чно! динамши : монограф!я / В. П. Вишневський / НАН Ук-раши. 1нститут економ!ки промисловост!. — Донецьк, 2006. — 320 с. 6. Налогообложение: теории, проблемы. Решения / под. общ. ред. В. П. Вишневского.
— Донецк : ДонНТУ, ИЭП НАН Украины, 2006. — 504 с. 7. Крисоватий А. Аксюми суспшьного вибору в податкових фшансах / Андрш Крисоватий // Свгт фшанав. — 2007. — Вип. 3. — С. 7 — 15. 8. Бьюке-нен Дж. М. Политика без романтики: изложение позитивной теории общественного выбора и ее нормативных условий / Джеймс М. Бьюкенен // Вехи экономической мысли. Экономика благосостояния и общественный выбор. Т. 4. — СПб. : Экономическая школа, 2004. — С. 417 — 434. 9. Brennan G. The Power to Tax: Analytical Foundations of a Fiscal Constitution [ Електронний ресурс] / Geoffrey Brennan, James M. Buchanan. — Режим доступу : http:// econlib.org/library/Buchanan/buchCv9.html. 10. Hettich W. Economic and Political Foundation of Tax Structure / Walter Hettich, Stanley L. Winer // The American Economic Review. — 1988. —Vol. 78. — №4.
— Р. 701 — 712. 11. Winer S. L. Taxation / Stanley L. Winer and Walter Hettich // Readings in Public Choice and Constitutional Political Economy — Chapter 23. — Springer Science+Business Media, LLC 2008. — P. 391
— 422. 12. Податковий кодекс Украши: станом на 15 грудня 2010 р. / Упоряд.: О. О. Головашевич, М. П. Кучерявенко. — Х. : Право, 2010. — 656 с. 13. Кошелева Е. Г. Система налогообложения субъектов малого предпринимательства / Е. Г. Кошелева, У. А. Пшеничная // Економ!чний вюник Донбасу. — 2010. — №3. — С. 90 — 93. 14. Ляшенко В. И.
Регулирование развития экономических систем: теория, режимы, институты / В. И. Ляшенко. — Донецк : ДонНТУ, 2006. — 668 с.
Гурнак О. В. Податковi аспекти теорп суспшьного вибору.
Розглянуп податковi аспекти теорп суспшьного вибору. До^джено вплив полгтичних факторiв на розвиток податково! системи. Проведено аналiз супе-речностей, що виникли у ходi податково! реформи в Укра!ш i визначено напрями !х подолання.
Ключовi слова: оподаткування, податкова система, податкова реформа, теорiя суспшьного вибору.
Гурнак О. В. Налоговые аспекты теории общественного выбора.
Рассмотрены налоговые аспекты теории общественного выбора. Исследовано влияние политических факторов на развитие налоговой системы. Проведен анализ противоречий, возникших в ходе налоговой реформы в Украине, и определены направления их преодоления.
Ключевые слова: налогообложение, налоговая система, налоговая реформа, теория общественного выбора.
Gurnak O. V. Tax aspects of public choice theory.
The tax aspects of public choice theory are considered. The influence of political factors on the development of the tax system is investigated. The Ukrainian tax reform difficulties are analyzed and ways to overcome them are proposed.
Key words: taxation, tax system, tax reform, public choice theory.
Стаття надiйшла до редакцл 11.03.2011
Прийнято до друку 27.05.2011
