CC BY
73
• формування умов, як необхiднi та достатт для сталого розвитку юнуючо1 соц1ально-економ1чно1 системи;
• забезпечення зростання piBHa та якост життя всього населення краши;
• забезпечення та захист загальнонацюнальних економiчних iнтересiв шляхом змщнення та розширення поля краши в свiтовому економiчному та пол^ич-ному просторi,
• забезпечення оптимуму державно^ мунiципальноï та приватно1 власносп в економiцi краïни.
Таким чином, необхщшсть державного регулювання ринковоï економь ки випливае з об'ективно притаманних держав! економ1чних функцш.
Лiтература
1. Братишко В. Национальная экономика как объект государственного управления// Экономика Украины. - 1994, № 6. - С. 71-77.
2. Государственное регулирование рыночной экономики: Учебник для вузов/ Под общ. ред. В.И. Кушлина, Н.А. Волгина; редкол.: А. А. Владимирова и др. - М.: ОАО "НПО "Экономика", 2000. - 735 с.
3. Дщкчвська Л.1., Головко Л.С. Державне регулювання економши: Навч. поаб. - К.: Знання-Прес, 2000. - 209 с.
4. Зухба Д.С., Зухба Е.Н., Каптуренко Н.Г. Принципы и проблемы государственного регулирования экономики. - Донецк: ИПЦ "Донецк", 1991. - 25 с.
5. Макроекономжа: Пщручник/ А.Г. Савченко, Г.О. Пухтаевич, О.М. Тпъонко та ш.; За ред. А.Г. Савченка. - К.: Либщь, 1995. - 208 с.
6. Михасюк 1.Р., Швайка Л.А. Державне регулювання економши: Пщручник. - Льв1в: "Магнол1я плюс"; видавець СПД ФО "В.М. Пча", 2006. - 220 с.
7. Мочерний С.В. Економ1чна теор1я: Поабник для студенпв вищих заклад1в осв1ти. -К.: Вид. центр "Академ1я", 1999. - 592 с.
8. Орешин В.П. Государственное регулирование национальной экономики: Учеб. пособие. - М.: Юристъ, 1999. - 272 с.
9. Саниахметова Н.А. Регулирование предпринимательской деятельности в Украине: организационно-правовые аспекты, Одесса, 1998. - С. 122.
10. Стеченко Д.М. Державне регулювання економши: Навч. поабник. - К.: МАУП, 2000. - 176 с.
11. Ходов Л.Г. Основы государственной экономической политики: Учебник. - М: Изд-во БЭК. 1997. - 332 с.
12. Экономика: Учебник/ Под ред. доц. А.С. Булатова. - М.: Изд-во БЕК, 1995. - 632 с.
УДК 336.22 Ю.Я. Ковальчук - Терноптьський державный
eKOHOMi4HuU умверситеш
ЕЛЕМЕНТИ ПОДАТКУ ТА ПРОБЛЕМИ IX ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАКР1ПЛЕННЯ
Аналiзуeться сутшсть елеменпв податково'' системи, визначаються критерп ix оптимального функщонування в економшах перехщного типу. Вказуються основш напрями реформування системи оподаткування з огляду на необхщнють гармошзацп окремих ii елементiв на шляху европейсько'' штеграцп
Yu. Ya. Kovalchuk - State Economic University of Ternopil Taxes elements and problems of their legislative setting
Essence of tax system elements is being analyzed; criteria of their optimal functioning in transition economies are defined. Guidelines of reforming tax system are pointed out, taking into account necessity of harmonization of tax elements on the way towards European integration.
Реформування економши, забезпечення сталого економiчного зростан-ня неможливi без проведення, з одного боку, чггко!, зрозумшо!, а з шшого, стимулюючо! й регулюючо! податково! полiтики. Проблеми формування по-датково! полiтики висвiтлюються провiдними вiтчизняними фахiвцями [1, 2, 4]. Водночас як на теоретичному рiвнi, так i на рiвнi розробки податкових за-конiв виникае потреба ч^кого розмежування першочергових та другорядних елемеш!в податково! системи i теоретичного обгрунтування !х ключових рис, що i стало завданням дано! статтi. Тiльки на такiй теоретичнiй базi кроки що-до реформування податково! системи будуть усшшними.
Дослiдження сутi податюв нерозривно пов'язане з характеристикою понять, як прийнято у широкому розумшт називати елементами фюкально-економiчноl системи, а у вузькому, прикладному аспект - елементами подат-ку. Склад i характеристику таких понять наведено в табл. 1.
Зазначений у таблиц перелiк елементiв оподаткування е узагальненим i може бути застосований до вшх видiв i форм фiску. Поряд з цим, окремi ав-тори видiляють iншi елементи - податковий перiод, податковi канiкули, по-датковий кредит, податковий звгг, податковий агент, податковий тиск тощо [1, с. 22-23]. На наш погляд, вказаш характеристики податку е важливими, однак вiдiграють другорядну роль у процес справляння податюв або ж використо-вуються в окремих особливих випадках, а, отже, об'ектом проведеного дос-лiдження не виступали.
Термiн "платник податку" е найуживашшим у фiскальнiй практицi. Фiскально-економiчна дiяльнiсть держави розпочинаеться саме iз встановлен-ня платникiв, оскiльки податкова служба держави мае ч^ко знати, хто саме вносить той чи шший податковий пла^ж до бюджету, хто вщповщае за зо-бов'язання перед державою.
Табл. 1. Характеристика елемент'ш оподаткування
Елементи оподаткування Зм1ст елеменпв оподаткування
1. Об'ект податку Об'ект, що тдлягае оподаткуванню
2. Суб'ект податку Один 1з учаснишв процедури оподаткування: платник, законодавчий орган, орган податково! служби
2.1. Платник податку Юридична чи ф1зична особа, яка згвдно з чинним за-конодавством зобов'язана сплачувати податки
2.2. Носш податку Особа, що виступае кшцевим платником (кшцевий споживач товару)
3. Джерело податку Фонд грошових кошт1в, з якого реально сплачуеться податок
4. Одиниця оподаткування Масштаб вим1ру об'екта податку
5. Податкова ставка Розм1р податку на одиницю оподаткування
6. Податков1 пшьги Повне або часткове звшьнення ввд оподаткування
7. Податкова квота Частка податав у доход1 платника
8. Норма оподаткування Частка податкових надходжень у ВВП краши
Платник податку здебшьшого е посередньою, транзитною ланкою про-ходження доходiв. Вiн не стшьки сплачуе податок, скiльки перераховуе до бюджету частину отриманих доходiв. Реальним платником, або ноЫем кожно -го податку е кшцевий споживач, який сплачуе вартють товарiв (робгг, послуг),
a, отжe, i вce, що в ïx цiнax вiдобpaжaeтьcя, - i витpaти виpобництвa й з6уту, i при6уток ycix лaнок, дe вiдбyвaeтьcя pyx товapiв, i вiдpaxyвaння чacтини от-pимaниx доxодiв до бюджeтy. Ocкiльки оcновним cпоживaчeм у будь-якш ^a-ïm e ïï тарод, то caмe гpомaдяни cкpiзь були, e i зaвжди будуть ошовними нош-ями, тобто peaльними плaтникaми подaткiв. З огляду нa ^ твepджeння про те-peклaдaння подaткового тягapя нa ïxнi плeчi можуть pозглядaтиcя як бeзпiд-cтaвнi - вш був тaм зaвжди й aльтepнaтиви пpоcто нe icнye.
Hоpмaльнa подaтковa pоботa можливa у вимдку чiткого визнaчeння об,eктa оподaткyвaння. Ocтaннiй мae бути cтaбiльним, пiддaвaтиcя чггкому облiкy, бeзпоcepeдньо cтоcyвaтиcя плaтникa, вiдобpaжaти caмe його (^ara^ кa), a те cтоpоннix cyб,eктiв, вплив m об,eкт оподaткyвaння. З огляду та цe доцiльно у чинному подaтковомy зaконодaвcтвi зaкpiпити норму подaткового пpaвa, якa б мicтилa тaкi xapaктepиcтики об,eктa подaткy:
• вapтicнy aбо фiзичнy його оцiнкy;
• мexaнiзм виконaння подaтковиx зобов'язaнь, пов'язaниx iз дaним об'eктом. Кpiм того, вapтicнa оцiнкa об,eктa оподaткyвaння, що визнaчaeтьcя
нaдxоджeннями вiд пpодaжy товapiв (робщ поcлyг), повиннa змeншyвaтиcя нa тaкi ïï cклaдовi:
• доxоди вщ опepaцiй, пов'язaниx з обiгом вaлютниx цiнноcтeй;
• вapтicть оcновниx зacобiв, нeмaтepiaльниx aктивiв, iншиx мaйновиx щино^ тeй, що пepeдaютьcя пpaвонacтyпникy у зв'язку з peоpгaнiзaцieю mдпpиeмcт-вa-плaтникa подaткy;
• cyмy нaдaноï мaтepiaльноï допомоги нeпpибyтковим ycтaновaм na здiйcнeн-ня ïx cтaтyтноï дiяльноcтi, що нeпов'язaнa 1з отpимaнням доxодiв комep-щйного xapaктepy;
• iнвecтицiï у cтaтyтний кaпiтaл гоcподapcькиx товapиcтв;
• вapтicть мaйнa чи cyмy грошовж кошт1в у мeжax почaткового внecкy до CTa-тутного кaпiтaлy, що повepтaeтьcя cyб'eктaм коpпоpaтивниx вiдноcин при в^од1 чи лiквiдaцiï гоcподapcького товapиcтвa;
• вapтicть житловиx пpимiщeнь дepжaвного чи комyнaльного житлового фонду ф1зичиим оcобaм у xодi зд^шн^ пpивaтизaцiï.
Вapтicнa, фiзичнa чи будь-яга iншa xapaктepиcтикa об,eктa оподaткy-вaння, cкоpиговaнa нa cyмy подaтковиx пшьг, фоpмye подaтковy бaзy. Anro-ритм pозpaxyнкy оcтaнньоï у pозвинeниx ^arnax Зaxiдноï дeмокpaтiï визш-чaeтьcя Подaтковим кодeкcом, що визнaчae зaгaльнy cтpaтeгiю подaтковоï по-лiтики, a тaкож вpeгyльовye cyпepeчливi питaння при зaтвepджeннi зaконiв з окpeмиx подaткiв i пiдзaконниx ноpмaтивно-мeтодичниx докyмeнтiв.
Плaтникaм подaткiв нeобxiдно pозpaxовyвaти подaтковy бaзy зa rn^^-кaми кожного подaткового пepiодy нa оcновi дaниx peecтpiв бyxгaлтepcького тa подaткового облiкy, шшж докyмeнтaльно пiдтвepджeниx дaниx про об^кти, що пiдлягaють оподaткyвaнню aбо пов,язaнi з ним. Бaзa оподaткyвaн-ня e вжщним покaзником для pозpaxyнкy подaткового зобов,язaння. ^arcra-кa подaтковиx peфоpм 8G-x pокiв ХХ ет. у CШA тa кpaïнax Зaxiдноï Свропи гpyнтyвaлacя нa змeншeннi оподaткyвaння в мacштaбax cycпiльcтвa, що у кш-цeвомy пiдcyмкy пpизвeло до ютотного зpоcтaння бюджeтниx нaдxоджeнь. Природно, cкоpочeння подaтковоï бaзи здiйcнюeтьcя те шляxом пepeглядy джepeл ïï фоpмyвaння, a опоcepeдковaно - знижeнням зaгaльного piвня подaт-
кового тягаря, що у короткостроковому nep^i (за рiзними розрахунками вiд 3 до 5 роюв) активiзуе шдприемницьку й дшову активнiсть i, як наслщок, е першопричиною зростання оподатковуваних доходiв за рахунок абсолютного росту юлькост платникiв податкiв [2, c.139].
Сплата кожного податку супроводжуеться вилученням частини вар-тост i3 власност окремого платника на користь держави. Такий грошовий потiк забезпечуеться реальними джерелами сплати податку:
• доходами платника податку, отриманими в piзних формах ввд piзних видiв дiяльностi;
• частиною рухомого чи нерухомого майна, коли для погашення податково! заборгованост не вистачае валового доходу;
• баншвськими позиками чи залученими коштами вiд iнших суб'ектiв госпо-дарювання.
Анашз чинного податкового законодавства засв^ив, що джерело сплати податкiв може бути безпосередньо пов'язане з об'ектом оподаткування (при оподаткуваннi доходу або майна, яке приносить дохщ), а може прямо не торкатися об'екта оподаткування (при справлянш майнових, земельних податюв вказаш майновi цшносл перебувають в особистому коpистуваннi й доходу не приносять). Пpавомipним, на наш погляд, е ув'язка джерела сплати податку з об'ектом його нарахування. Таке оподаткування е вщносно справедли-вим, осюльки валовий дохiд е джерелом погашення податкових зобов'язань. Водночас для платниюв - юридичних осiб джерело сплати податку може роз-глядатися з позицш вiднeсeння того чи шшого податку на валовi витрати, от-риманий прибуток вiд звичайно! дiяльностi, цiнову надбавку. Загальним джерелом сплати е валовий дохщ. Однак залежно вiд того, з якого ïï елемента сплачуеться податок, визначаеться його вплив на фiнансовi штереси платника.
Тeоpiя оптимального оподаткування, грунтовно розроблена у заpубiж-нiй л^ератур^ визначае процес вибору тiеï чи iншоï податковоï полiтики, що передбачае процедуру публiчного вибору piвня податкового навантаження. Останнш визначаеться соцiально-eкономiчним устроем держави i реаль зуеться через систему податкових ставок. Види ставок оподаткування та 1'х характеристику наведено на рис. 1.
ПОДАТКОВ1 СТАВКИ
тверд1 ввдсотков1
встановлюються у грошовому вираз1 на одиницю оподаткування в натуральному обчислент встановлюються тшьки до об'екта оподаткування, який мае грошовий вираз
фшсоват ввдност пропорцшт прогресивт регресивт
встановлет у кшькшному виражент або у конкретних сумах визначет ввд-носно до вста-новлено1 державою вели-чини едит ставки, що не залежать ввд розм1ру об'екта оподат-кування 1х розм1р зрос- тае в м1ру збшьшення об- сяпв об'екта оподаткування 1х розм1р змен-шуеться в м1ру зростання об'екта оподаткування
Рис. 1. Види податкових ставок
^a^rna зaтвepджeння подaтковиx cтaвок e нaйcклaднiшою тa водно-чac нaйвaжливiшою пpоблeмою подaткового пpоцecy. Piвeнь тa мexaнiзм зac-тоcyвaння cтaвок оподaткyвaння мae зaбeзпeчyвaти потpeби фicкy, нe пору-шуючи при цьому cоцiaльноï, eкономiчноï, полiтичноï гapмонiï cycпiльниx ш-тepeciв. Подaтковi cтaвки вcтaновлюютьcя головним чином eмпipичним мeто-дом, piдшe - m оcновi eкономiко-мaтeмaтичниx pозpaxyнкiв тa модeлeй.
Eмпipичний мeтод здeбiльшого зоpieнтовaний нa фicкaльнy природу подaткiв i полягae у визнaчeннi cтaвок m бaзi icнyючого доcвiдy оподaткyвaн-ня з ypaxyвaнням зaбeзпeчeноcтi видaткiв дepжaви i впливу кожного подaткy та фiнaнcовi pecypcи, гpошовi доxоди, гpошовi витpaти, фiнaнcовий cтaн плaтникiв. 1з нaгpомaджeнням eмпipичниx дaниx про змши у подaтковiй бaзi, cтaнi ф^н^вта pecypciв дepжaви cтaвки подaткiв шдлягають вiдповiдномy коpигyвaнню.
Cyтнicть мeтодy eкономiко-мaтeмaтичного модeлювaння полягae в роз-робщ мaтeмaтичноï модeлi, якa вpaxовye вш iнтepecи yчacникiв подaтковиx пpaвовiдноcин, a тaкож оcновнi фaктоpи, що дшть у cфepi нapaxyвaння й c^ara окpeмиx подaткiв i збоpiв. Вкaзaний мeтод нacaмпepeд зоpieнтовaний нa peгyлюючy фyнкцiю подaткiв, оcкiльки кpитepieм оптимiзaцiï подaтковоï cтaвки e caмe тайвищий piвeнь впливу подaткy нa повeдiнкy плaтникa. Поряд з цим обов'язково вpaxовyeтьcя й фicкaльнe знaчeння подaткy шляxом зaпpо-вaджeння в модeль пeвниx обмeжeнь, оcобливо щодо зaбeзпeчeння мiнiмaль-но допycтимого нaдxоджeння cyм вiд цього подaткy.
У про^ш вcтaновлeння подaтковиx cтaвок нeобxiдно тaкож вpaxовy-вaти i мeтоди ïx фоpмyвaння - пpогpecивнe, пpопоpцiйнe, peгpecивнe оподaт-кyвaння. Пpогpecивнe оподaткyвaння пов,язaнe з поняттям диcкpeцiйного до-xодy, тобто вiльного доxодy, викоpиcтaння якого проводш^я вiдповiдно до iнтepeciв carama [3, c.58]. Pозpaxyнково вкaзaний погазник визнaчaeтьcя як piзниця мiж зaгaльною cyмою оподaтковyвaного доxодy тa нeоподaтковyвa-ною бaзою (нeоподaтковyвaним мiнiмyмом). У дышоеи диcкpeцiйний доxiд i виcтyпae об,eктом оподaткyвaння, який peaльно вiдобpaжae paмки peaлiзaцiï iнтepeciв плaтникa зaлeжно вiд обcягy отpимaниx доxодiв.
Пропорщйте оподaткyвaння мae знaчно бiльшy cфepy зacтоcyвaння, xapaктepизyeтьcя cтaбiльною cтaвкою, вiдзнaчaeтьcя низкою пepeвaг:
• чим вищий об'eкт оподaткyвaиия, тим иижчою можe бути його кiлькicиa cтaвкa, що cm^Rae до eкоиомiчиого зpоcтaиия;
• зacтоcyвaння виcоRиx cтaвоR оподaтRyвaиия зyмовлюe пpaRтиRy yxилeиия вщ оподaтRyвaиия, що можe icтотио змeишити бюджeтиi нaдxоджeння;
• миожиииicть cтaвоR при пpогpecивномy оподaтRyвaииi иa пeвиомy р1вт cтpимye пiдпpиeмиицьRy iиiцiaтивy, обмeжye cтимyли до зpоcтaння доxодiв.
Вкaзaний мeтод оподaткyвaння дae змогу вcтaновити одну отавку, що зacтоcовyeтьcя щодо доxодy, який пepeвищye вiдноcно виcокий нeоподaтко-вyвaний мiнiмyм, a cиcтeмa cepeднix cтaвок зaбeзпeчye оптимaльнe ^вв^но-шeння подaткового тягapя для плaтникiв з piзним piвнeм доxодiв.
Peгpecивнe оподaткyвaння влacтивe для мaйновиx плaтeжiв, cиcтeмa якж в Укpaï'нi нe pозвинeнa i, з огляду та нeобxiднicть eкономiчного розвитку виpобничоï cфepи, нaйближчим чacом cфоpмовaнa нe бyдe.
Сьогоднi зусилля вчених-теоретиюв спpямованi на перетворення по-даткiв в iнстpумeнти соцiально-eкономiчноï пол^ики, тобто важeлi впливу на розвиток економжи, пiдвищeння добробуту населення. У зв'язку з цим лауре-ати Нобeлiвськоï пpeмiï У. Вiкpi та Дж.Мepлi дiйшли висновку, що з метою усунення негативного впливу податюв на eкономiчну активнiсть i тpудовi зусилля пiдпpиемцiв й громадян максимальна податкова ставка не повинна пе-ревищувати 20 % для вЫх платникiв [4, с. 20].
У контекст цього виведено теорему, основний змют яко1' можна сфор-мулювати так: для збiльшeння бюджетних надходжень нeобхiдно знижувати податковi ставки та спрощувати систему оподаткування в цшому. Як свiдчить проведений аналiз теоретичних концeпцiй оподаткування сучасностi, на рубе-жi ХХ-ХХ1 ст. наукова думка перейшла вiд обгрунтування прогресивного оподаткування доходiв громадян i прибутку шдприемств до обгрунтування пpопоpцiйного оподаткування доходiв i податкiв на споживання.
До елементв оподаткування як у вузькому розумшш (власне як еле-мент податку), так i в розумшш широкому (як елемент податково1' системи) належать податковi пiльги. На думку А. Перова та А. Толкушкша, податкова система е сукупшстю чотирьох шдсистем [5, с. 139]:
• законодавчих та нормативних докуменив у сфер1 оподаткування;
• податшв, збор1в, 1нших обов'язкових платеж1в;
• контрольно-економ1чних оргатв, що займаються справлянням податшв;
• податкових пшьг.
Украшським законодавством передбачено надання таких видiв податкових пiльг:
• повне або часткове звшьнення ввд сплати податку конкретного платника;
• повне або часткове зв1льнення ввд сплати податку певного виду д1яльност1 або об'екта оподаткування;
• пониження ставок оподаткування й використання нульово1 ставки;
• зменшення належно1 до сплати суми нарахованого податку i використання податкового кредиту.
Практика законотворчосл вимагае закршлення перел^ пiльг у вiдпо-вiдному нормативному документ. Це гарантуе платнику збереження його пе-реваг користування пшьговими благами на вiдносно тривалий перюд часу. Поряд з цим необхщно також врегулювати ваpтiсний обсяг пшьг. Оскiльки при затвepджeннi бюджету законодавчо встановлюються граничш pозмipи до-тацш, субсидiй, обсяг бюджетного дeфiциту, то цшком можливо розрахувати суму бюджетних втрат за рахунок пшьгового режиму оподаткування.
Правове регулювання податкових пшьг здшснюеться на двох piвнях. Перший - податковi закони, що регламентують особливi умови пiльгового оподаткування для окремих категорш платникiв, сфер господарювання, видiв дiяльностi. Другий - шдзаконш ноpмативнi документи, що встановлюють тактичш цiлi щодо конкретних суб'ектiв податкового мехашзму. Суперечли-вою водночас е практика галузевих пшьг.
У цьому аспект доцшьно вЫ податковi пшьги розмежувати за двома кpитepiями. Перша група повинна охоплювати традицшно незмшш пiльговi блага, незалежно вiд змш у фiнансово-eкономiчнiй полiтицi держави. Надан-
ня таких пшьг головним чином зумовлюеться принципами сощально! спра-ведливостi оподаткування - малозабезпечеш громадяни, соцiальнi трансферта й гаранта, реальш швестицп тощо.
Друга група пiльг характеризуеться короткостроковим характером щодо конкретних об'еклв оподаткування. У трансформацшних економшах, коли податкова система перебувае тшьки на стади формування, швидкоплинно змь нюеться полiтична i економiчна ситуащя, вказанiй групi податкових пiльг притаманна велика 1'х кiлькiсть та постшна плиннiсть, що зумовлено вирь шенням низки тактичних питань фшансово! полггики. На наш погляд, голов-ний податковий закон (у найближчш перспективi цiлком можливо - Податко-вий кодекс) переважно мае передбачати першу групу пшьг, окреслюючи кон -тури друго'', яка буде деташзуватися у процес встановлення механiзму справ-ляння окремих податкiв, зборiв, шших обов'язкових платежiв.
Iнтеграцiйнi процеси в Свропейську спiльноту ставлять перед Укра-1'ною ще одне важливе завдання - законодавче регламентування норми оподаткування, яка залежить вiд обраного державою курсу соцiально-економiчного розвитку. Досвщ кра'н з соцiально орiентованою ринковою економiкою перед-бачае встановлення тако'' квоти на рiвнi 40 % податкових надходжень у ВВП.
Отже, проведений анашз засвщчив, що елементи оподаткування е суб'ективним явищем об'ективно! економiчноl категори - податку. 1х формування, законодавче регламентування, стввщношення мае враховувати прюри-тетнi суспшьш iнтереси, гармонiзуватися у контекстi ушфшаци податкових систем в умовах збшьшення масштабiв мiждержавного переливу капiталiв i ресурсiв. Захiдна фiнансова думка прогнозуе у XXI ст. таю тенденци в опо-даткуваннi: подальший розвиток оподаткування доходiв фiзичних осiб, скоро-чення корпоративного прибуткового податку, розширення та удосконалення податкiв на споживання, зростання податюв на заробiтну плату, скорочення податюв на капiтал. Предметом подальших дослiджень можуть виступити ш-ституцiйнi аспекти реформування податково'' системи Украши.
Л1тература
1. Крисоватий А.1., Десятнюк О.М. Податкова система: Навчальний поабник. - Тер-нопшь: Карт-бланш, 2004. - 331 с.
2. Опарш В.М. Фiнанси (Загальна теорiя): Навч. посiбник 2-ге вид., доп. i пе-рероб. - К.: КНЕУ, 2002-240 с.
3. Кучерявенко Н.П. Основы налогового права. - Харьков: Издательство "Константа", 1996. - 320 с.
4. Василик О.Д. Податкова система Украши: Навчальний поабник. - К.: ВАТ "Пол1граф-книга". - 2004. - 478 с.
5. Перов А.В., Толкушкин А.В. Налоги и налогообложение: Учеб. пособие. - М.: Юрайт-М, 2002. - 555 с. _
УДК 339.9.339.94 Доц. I. Ф. Коломкць - канд. екон. наук - НЛТУ Украши СТРАТЕГ1Я 1НТЕРНАЦЮНАЛВАЦ11 В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦ11
Подальший розвиток економ1ки Украши невщривно пов'язаний з необхщшстю поширення м1жнародно! ствпращ з Свропейським союзом та шшими кранами. У
