CC BY
13
це програма дiй у даний час i на перспективу, яка ставить за мету не тшьки до-сягнення запланованих конкретних значення фiнансово-економiчних показни-KiB, а й завоювання високого iмiджу у споживачiв та задоволення ïxmx потреб.
Трактування термтв i понять спираеться на основш позицiï теорiй дос-коналоï та недоскона^' конкуренцiï, пiдприемництва i враховуе особливост змiн, як зокрема вщображаються у нацiональнiй економiцi та галузi торгiвлi. Поняття i термiни, rn^i характеризують конкуренцiю в торгiвлi i вживаються у практицi, мають бшьш ширший змiст порiвняно з класичними трактуваннями i, стосовно торговельноï галуз^ 1м властивi своï особливостi тлумачення:
• у визначент конкуренци акцентують увагу на 6оротьб1 за покупця;
• конкурентами можуть бути не окрем1 тдприемства в галуз1, а тшьки ii, як знаходяться в межах стратепчно1 групи;
• у конкурентнш боротьб1 використовують особлив1 шструменти, ввдм1нт вщ галузей промисловоси;
• торговельт тдприемства здобувають (або мають) конкуренты переваги (р1вень обслуговування, асортимент товар1в, цши тощо), вщмшт ввд тд-приемств 1нших галузей.
Л^ература
1. Кобиляцький Л.С. Управлшня конкурентоспроможнютю: Навч. поабник. - К.: Зов-тшня торпвля, 2003. - 346 с.
2. Позняк С.В. Конкуренты переваги i конкурентоспроможшсть// Актуальш проблеми економки. - 2002, № 1. - С. 50-54.
3. Портер М.Е. Стратегия конкуренцп/ Пер. з англ. А. Олшник, Р. Сшьський. - К.: Осно-ви, 1997. - 238 с.
4. Процишин О.Р. Трактування сучасного понятшного апарату конкуренцп в торпвл^/ Актуальш проблеми економши. - 2006, № 2. - С. 60-64.
УДК330 (477) Доц. О.З. Ватаманюк, канд. фiз.-мат. наук;
магктр економки - Львiвський НУ м. 1вана Франка
СТРУКТУРА СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ЯК ЧИННИК ОСОБИСТИХ ЗАОЩАДЖЕНЬ В ЕКОНОМ1Ц1 УКРАШИ
Проан^зовано теоретичш аспекти оподаткування доходiв i споживання домогос-подарств, простежено динам^ прямих i непрямих податюв у вiтчизнянiй економiцi. Показано, що зростання частки непрямих податюв у податкових надходженнях у 2004-2005 рр. сприятливо вплинуло на рiвень особистих заощаджень в економiцi УкраЫ.
Ключов1 слова: споживання, заощадження, прямi i непрямi податки.
Assist. prof. O.Z. Vatamaniuk - L'viv NU named after Ivan Franko
The structure of tax system as personal savings' determinant in the economy of Ukraine
The theoretical aspects of income and consumption taxes are analyzed; the dynamics of direct and indirect taxes in the national economy is traced. It is shown that growth of indirect taxes share in total tax revenues in 2004-2005 positively affected the level of personal savings in the economy of Ukraine.
Keywords: consumption, saving, direct and indirect taxes.
Збереження високих темшв економ1чного зростання в Украш1 потре-буе шдтримання достатнього р1вня нацюнальних заощаджень. Як свщчать
результати емшричних дослiджень, ефективним засобом впливу на процес формування заощаджень може бути шструментарш фюкально! полiтики [1, 2]. На ршення домогосподарств щодо розподшу 1хтх ресурсiв мiж спожи-ванням i заощадженням певний вплив може мати i структура системи оподат-кування, зокрема спiввiдношення прямих i непрямих податкiв. На вiдмiну вщ прямих податкiв, непрямi податки не мають помiтного негативного впливу на заощадження, оскiльки не змiнюють вщносно! цiни поточного i майбутнього споживання [3]. За стало! частки податкових надходжень у ВВП перемщення акценту з оподаткування доходу на непрямi податки сприяе пiдвищенню рiв-ня особистих заощаджень [4].
Сьогодш питання реформування податково! системи перебувае у центрi уваги вiтчизняних науковщв [5-7]. Однiею з ключових проблем залишаеться знаходження оптимального спiввiдношення мiж оподаткуванням доходiв i споживання домогосподарств [8, 9]. Мета ще! роботи - з'ясувати теоретичш аспек-ти оподаткування доходiв i споживання iндивiдiв, простежити динамiку прямих i непрямих податкiв та з'ясувати 11 вплив на процес заощадження в Украш.
Розгляньмо передовЫм основнi теоретичнi моменти, пов'язанi з впли-вом податкiв на ршення iндивiдiв стосовно розподiлу 1хтх ресурЫв мiж спо-живанням i заощадженням. Одне з ключових питань побудови податково! системи стосуеться вибору бази оподаткування. Понад 75 роюв тому I. Фь шер висловив щею стосовно бшьшо! доцiльностi оподаткування шдивщв на основi того, що вони беруть вщ суспiльства (тобто 1хнього споживання), а не того, що вони вносять у суспшьство (1хнього доходу) [3, с. 737]. Оскшьки до-хiд i споживання вiдрiзняються на величину заощадження, це питання фак-тично еквiвалентне тому, чи варто звшьняти вiд оподаткування вщдачу вiд заощаджень (у виглядi вщсотюв, дивiдендiв i приросту капiталу).
Вибiр бази оподаткування i сьогоднi залишаеться актуальною теоретичною та практичною проблемою. З теоретичного погляду, за вщсутност спадку единий податок на споживання i единий податок на заробггну плату е е^валентними. 1накше кажучи, податок на споживання е^валентний по-датковi на дохiд, якщо не оподатковувати процент та iншi види вiддачi вiд капiталу [3, с. 513]. Розгляньмо далi основш аргументи "за" i "проти" оподаткування саме споживання шдивадв, тим бшьше, що часто вони безпосе-редньо стосуються заощаджувально! поведiнки людей.
Упродовж тривалого часу вважалося, що оподаткування споживання шдивщв спричиняе менше деформацiй, нiж оподаткування 1хтх доходiв. У крашах з розвиненою економжою оподаткування вiддачi вiд капiталу, зазви-чай, регулюеться складною системою норм i приписiв, яка може призводити до серйозних деформацш пiд час ухвалення власниками капiталу важливих економiчних рiшень. Багато з цих деформацш можна вщнести на рахунок ви-бiрковоl природи оподаткування капiталу. В Укра1ш, де поки що не запрова-джено податкiв на нерухомють i процент за банкiвськими вкладами, ця проблема гостро проявилася тшьки у царинi амортизацшно! полггики.
Вагомi аргументи на користь оподаткування споживання базуються на його перевагах у показниках адмшютративно! простоти. Складшсть адмшют-
рування податюв здебiльшого пов'язана саме з оподаткуванням кашталу, зок-рема визначенням i вимiрюванням доходу вiд кашталу, встановленням моменту його утворення. Як наслщок, бшьшють механiзмiв уникнення сплати податюв стосуються переважно оподаткування кашталу. Водночас критики ще! переходу до оподаткування споживання вважають, що результати оподаткування деяких видiв вiддачi вщ капiталу - значш надходження до бюджету та шдвищення справедливостi розподiлу суспiльного багатства - вип-равдовують спричиненi цим деформацш
Ще одна важлива проблема пов'язана з оподаткуванням спадщини. Чи треба розглядати спадок як споживання батьюв i дохщ дiтей? Якщо вважати обидва поколшня единою шм'ею, то трансфери мiж ними не повинш пiдлягати оподаткуванню. Кожна одиниця споживання мае оподатковуватися тiльки раз. Якщо батько передае деякий актив дитиш, а вона продае його, то податок нак-ладатиметься на дитину. Зпдно з альтернативною точкою зору, спадок треба оподатковувати як i iншi споживчi видатки. Водночас його вважають доходом дитини; якщо дитина продае актив, щоб купити споживчi товари, вона мае сплатити податок на споживання. Критики податку на споживання вважають, що единим шляхом збшьшити ймовiрнiсть чесно! сплати заможними людьми податку з багатства е оподаткування i каштального доходу, i спадщини.
Серйозним недолшом податкiв на споживання часто називають пору-шення принципу справедливостi оподаткування: за однакового обсягу споживання бшьший податковий тягар припадае на ошб з нижчими доходами. Оскшьки домогосподарства з рiзко вщмшними рiвнями доходiв споживають, значною мiрою, рiзнi товари i послуги, ситуацш можна помiтно полiпшити за допомо-гою диференщаци оподаткування товарiв i послуг. Таку диференцiацiю можна забезпечити деюлькома способами [9, с. 19]: звшьненням предметiв першо! не-обхiдностi вiд оподаткування або зменшенням ставок податюв на споживання; зниженням ставок оподаткування взаемозамшних товарiв i послуг; шдвищен-ням оподаткування товарiв i послуг, яю е доповнюваними до вщпочинку.
Важливим чинником перенесення акценлв на оподаткування споживання сьогодш е процеси глобалiзацil. Зростання мобшьност капiталу i працi зумовлюе вщповщне збiльшення мобiльностi бази оподаткування доходiв i потенцiйно И звуження; натомють оподаткування споживання може забезпечити стабiльнiшi податковi надходження [9, с. 20].
Загалом, згiдно зi сучасними теоретичними шдходами, завдання по-даткового регулювання мае виршуватися на основi максимiзацil функци сус-пiльного добробуту, зростаючо! функци вiд функцiй корисност окремих платникiв податкiв. А. Скрипник так формулюе основш висновки з матема-тичного аналiзу проблеми оптимального оподаткування, за якого урiвнова-жуються вигоди вщ додаткового перерозподiлу та втрати вiд зниження ефек-тивност [8, с. 28]:
• податки на товари широкого вжитку, яю споживаються платниками податшв з незначними доходами, треба знижувати; такий тдхвд реал1зовано у низщ краш Свропейського Союзу, де використовують диференцшовану шкалу податку на додану вартшть (ПДВ);
• y peзyльтaтi змeншeння cтaвок ПДВ нaдходжeння вiд подaткy на пpибyток mдпpиемcтв, що виpобляють товapи шиpокого вжитку, повиннi значно зpоc-ти; водночac в Укpaïнi такий pозвиток подш можливий тшьки y paзi дeтiнiзa-u,iï eкономiки;
• кaпiтaл повишн оподaтковyвaтиcя за нульовою cтaвкою; оподaткyвaння доходов вiд кап1талу нe cnprne нi цшям eфeктивноcтi, нi щлям cоцiaльноï cпpямовaноcтi.
На пpaктицi вибip мiж оподаткуванням доходiв i оподаткуванням ото-живання виявляетьcя y cпiввiдношeннi чacток пpямих i нeпpямих податюв y податкових нaдходжeннях. Розглянeмо оcобливоcтi ïx динaмiки в Укpaïнi y 1992-2005 pp. Пpямi податки ощтено як cyмy податку на ^ибуток шд-пpиемcтв, податку з доxодiв фiзичниx оciб та податку на зeмлю, а нeпpямi -як cyмy податку на додану вapтicть та акцизного збоpy. На p^. 1 пpоcтeжeно змiни пpямиx i ^^ямих подaткiв як чacтки ВВП. Пюля зpоcтaння податкових нaдxоджeнь y 1994 p. до piвня 28,5 % ВВП (95 % ix y цьому pоцi ^ипа-дало на cyмy оцiнeниx y вказаний отоЫб пpямиx та те^ямих подaткiв) нада-лi ïxня чаетка y ВВП поcтyпово знизилacя до мшмального знaчeння y 18 % (2001 p.) i piзко пiдcтpибнyлa до 23 % ВВП y 2005 p. ^ума пpямиx та те^я-мих подaткiв cтaновилa y цьому pоцi 20 % ВВП). Починаючи з 1994 p., бшь-ша чacткa податкових нaдxоджeнь в У^шт пpипaдaлa на пpямi податки. Рiз-ниця мiж внecком ^ямих i нeпpямиx подaткiв то збiльшyвaлacя (макодмаль-на piзниця - 4 % ВВП y 1995 та 2003 pp.), то змeншyвaлacя (мшмально - до 0,7 % ВВП y 1997 p.), a y 2005 p. етановила тшьки 0,4 % ВВП.
28 -,-
24 -
20 16 12
8-
1992
1994
1996
1998
2000
2002
2004
Рис. 1. Пpямi i нenpямi податки як частка ВВП в УкраШу 1992-2005pp.1
—•— сума прямих i непрямих податюв; —±— пряш податки; —▼— непряни податки
Анaлiз cтpyктypи нaдxоджeнь вiд пpямиx i те^ямих подaткiв пiдтвep-джуе виcновок ^о нeбyвaлy мiнливicть джepeл податкових нaдxоджeнь в Укpaïнi [10, c. 336]. Скaжiмо, податок на пpибyток ^д^^мотв зaбeзпeчyвaв 27,3 % cyмapниx податкових нaдxоджeнь y 1992 p., 41,6 % y 1994 p., 20,7 % y 2002 p. i 25,6 % y 2004 p.; податок з доxодiв фiзичниx оЫб - 14,7 % податко-
4
1 Побудовано за: 1. ^pexi^a era^i^iRa: Пiдpyчник/ В.М. Гeець, £.Г. Пaнчeнко, Е.М. Лiбaновa та iн.; За peA. В.М. Гeйця. - К.: Вища школа, 2003. - 591 c.; 2. Статистичш щоpiчники У^аши за 2001, 2002, 2003, 2004 pp.; 3. У^аша y цифpax y 2005 p.// Стaтиcтичний довщник. - К.: Конcyльтaнт, 2006. - 247 c.
вих надходжень у 1992 р., 7,2 % у 1993 р., 24,9 % у 2003 р. та 17,7 % у 2005 р.; податок на додану вартють - 47,6 % податкових надходжень у 1992 р., 34,9 % у 1995 р., 23,2 % у 2003 р. та 34,5 % у 2005 р. Така нестабшьшсть джерел до-ходiв бюджету CBi,a4mb про неусталешсть податково! системи i вщсутшсть послщовно! та виважено! пол^ики у царит оподаткування, що мае вагомий несприятливий вплив на розвиток економiчних процеЫв, у тому чи^ й на формування нащональних заощаджень.
Зосередимо дат увагу на основних змшах, що сталися у 2005 р. Час-тка податкових надходжень у ВВП зросла на 4,8 % порiвняно з попередшм роком. Важливу роль у цьому вщграло помiтне збiльшення надходжень вiд сплати податку на прибуток шдприемств - з 4,7 % до 5,5 % ВВП; ще вагомь ше виглядае це зростання в абсолютних величинах - з 16,2 до 23,5 млрд. грн. Таку динамжу пояснюють рiзними причинами. З одного боку, рiвень оподаткування шдприемств в Укра!ш е одним iз найвищих, причому не за рахунок ставки податку, яка нижча, шж у бшьшосл кра!н з розвиненою економiкою, а за рахунок ширшо! податково! бази, що е наслщком жорстких обмежень стосовно вщнесення витрат на валовi та практично! вщсутносл iнвестицiйних податкових пiльг [5, с. 60]. З шшого боку, говорять про зниження рiвня тшь зацi!' бiзнесу, особливо у швденно-схщних районах: суб'екти господарсько! дiяльностi Дншропетровсько!, Запорiзько!, Харкiвсько! та Донецько! областей збшьшили платежi до бюдже^в усiх рiвнiв вiдповiдно на 70 %, 67 %, 56 % i 52 % за середнього показника по Укра!т 45 % [6, с. 32].
Натомють шсля переходу в Укра!ш до пропорцшного оподаткування доходiв фiзичних осiб вщповщна ставка податку становила 13 % у 2004-06 рр. i зросла до 15 % з початку 2007 р. Як наслщок, у 2004 р. частка цього податку у ВВП зменшилася на 1,2 % порiвняно з попередшм роком; бшьше того, надходження в абсолютних величинах також знизилися (на 300 млн. грн.). Навггь прирют надходжень у 2005 р. на понад 4 млрд. грн. спричинив зростання час-тки цього податку у ВВП тшьки на 0,25 % ВВП. Як вважае А. Скрипник, го-ловна причина низько! фюкально! ефективност ще! податково! реформи в Ук-ра!ш полягае у зашзненш з моментом переходу до плоско! шкали [7, с. 16]. За його розрахунками, ефективна ставка оподаткування доходiв фiзичних осiб у 2003 р. досягнула 15,9 %, вщтак перехiд до плоско! шкали за ставкою 13 % мш призвести тшьки до втрат мюцевих бюджетiв. А. Скрипник оцiнюе масштаб бюджетних втрат у 2004 р. у 5,2 млрд. грн. i наголошуе, що втратам бюджету можна було запоб^и, якби перехщ до плоско! шкали вщбувся у перi-од, коли ефективна ставка оподаткування не перевищувала 13 %, тобто у 2000-01 рр. [7, с. 13].
Ключову роль у збшьшенш податкових надходжень у 2005 р. вщшрав податок на додану вартють. В абсолютних величинах це виразилося у зрос-танш обсяпв надходжень вiд цього податку бшьш нiж удвiчi (!) - з 16,7 до 33,8 млрд. грн. або з 4,8 до 8 % ВВП. Як зазначае А. Соколовська, рiзке зростання фюкально! ефективност податку на додану вартють зумовили таю чин-ники [5, с. 60-61]:
• розширення податково! бази унаслiдок скасування деяких галузевих пiльг, а також тльг, наданих суб'ектам господарювання у спещальних економiчних зонах та територшх прюритетного розвитку;
• випереджання темпiв зростання iмпорту, що оподатковуеться ПДВ за стандартною ставкою, над експортом, який оподатковують за нульовою ставкою;
• посилення контролю за сплатою податюв при перетинi митного кордону Украши;
• удосконалення адмшстрування податку;
• нагромадження бюджетно! заборгованост з вiдшкодування ПДВ (вт1м, до юнця року прострочену бюджетну заборговатсть було лiквiдовано).
Кореляцшний аналiз не виявляе однозначно ч^кого зв'язку мiж показ-никами рiвня заощаджень в економщ Украши та структурою системи оподаткування. Значущий зв'язок простежуеться мiж рiвнем валових внутрiшнiх заощаджень i часткою непрямих податкiв у ВВП (величина коефщента коре-ляцп Пiрсона становить 0,580) та рiвнем валових внутрiшнiх заощаджень i часткою непрямих податюв у податкових надходженнях (0,609). Особливо вагомою е корелящя мiж рiвнем приватних заощаджень i часткою непрямих податюв у ВВП (величина коефщента кореляцп становить 0,730 за рiвня зна-чущостi а = 0,01) та рiвнем приватних заощаджень i часткою непрямих податюв у податкових надходженнях (0,827 за а = 0,001).
Звершмось тепер до тих аспек^в реформування податково! системи, яю можуть мати безпосереднш вплив на динамжу процесу заощадження в Укршт. ПередовЫм, спробуймо ощнити наслiдки переходу з 1 Ычня 2004 р. до оподаткування доходiв фiзичних осiб за единою ставкою у 13 %. Очевидно, що чим вищий дохщ шдивща, тим бiльший його виграш унаслiдок згада-но! змiни у системi оподаткування. Якщо для бшьшост населення (з доходами нижчими за 1000 грн.) зменшення податкового навантаження не переви-щило 10 %, то для ошб з доходами понад 10000 грн. податкове навантаження зменшилось на 20-27 % (найвища гранична податкова ставка за прогресивно! шкали оподаткування становила 40 %).
З огляду на теоретичш мiркування, перехщ до плоско! шкали оподаткування доходiв фiзичних оЫб повинен сприяти зростанню рiвня особистих заощаджень. Фiнансовi ресурси у розпорядженш найбагатших домогосподарств, якi е найбшьшими заощадниками, помiтно зросли. Водночас цей по-зитивний вплив на заощадження може виявитися дещо меншим через вираз-ну схильнiсть найзаможшших прошаркiв населення в Украïнi до збшьшення споживання товарiв розкошi.
Осюльки з часу запровадження згаданоï реформи минуло тшьки три роки, складно виокремити саме ïï вплив з-помiж низки шших важливих чин-ниюв, у тому числi i полггичних. Проте рiзнi показники свiдчать про помггне зростання заощаджень домогосподарств у 2004 та 2005 рр. Скажiмо, валовi заощадження сектора домогосподарств як частки ВВП зросли у 2004 р. до 9,2 % проти 6,3 % у попередньому рощ. Прирют фшансових активiв населення становив у 2004 р. та 2005 р. вщповщно 8,06 % ВВП та 10,38 % ВВП проти 5,46 % у 2003 р. (розраховано за [11]).
Ще одним важливим рiшенням стало продовження мораторш на опо-даткування проценпв за депозитами до 1 Ычня 2010 р. Внаслiдок гострих дискусш значна бiльшiсть науковцiв i банкiрiв погодилася, що оподаткуван-ня проценлв за депозитами з 2004 р. було б очевидно передчасним. Мораторш на запровадження цього податку повинен стати (не надто дорогою) платою за вщновлення довiри до банювсько! системи i збереження тенденцш, вкрай важливих для кредитування реального сектора економжи та шдтри-мання економiчного зростання. Водночас юнують цiкавi пропозици щодо можливостей стимулювання за допомогою змiн до цього закону важливих тенденцш у банювсьюй сферг скажiмо, звiльняти вiд оподаткування процента на депозити, вкладеш на тривалий термiн, запровадити рiзнi ставки для де-позитiв у вггчизнянш та iноземнiй валютi тощо [12].
Пiдсумовуючи, треба зазначити, що нещодавш змiни у законодавствi стосовно оподаткування фiзичних осiб (перехiд до плоско! шкали, продовження мораторш на оподаткування проценлв за депозитами) сприяли шдви-щенню рiвня особистих заощаджень в Укрш'т. На макроекономiчному рiвнi вiдображенням цих законодавчих змш стало зростання частки непрямих податюв у податкових надходженнях у 2004-05 рр. з 32,8 % до 42,6 %. З погля-ду бшьшосп втизняних фахiвцiв, зниження податкового навантаження на каттал залишаеться прiоритетним завданням реформування податково! системи у найближчш перспективi.
Лггература
1. Humberto Lopez J., Schmidt-Hebbel K., Serven L. How Effective is Fiscal Policy in Raising National Saving?// Review of Economics and Statistics. - 2000. - Vol. 82, № 2. - P. 226-238.
2. Schrooten M., Stephan S. Does Macroeconomic Policy Affect Private Savings in Europe? Evidence from a Dynamic Panel Data Model// DIW Discussion Papers. - July 2004. - DP 431. - 24 p.
3. Сгнлщ Дж. Економша державного сектора/ Пер. з англ. - К.: Основи, 1998. - 854 с.
4. Tanzi V., Zee H.H. Taxation and the Household Saving Rate: Evidence from OECD Countries// IMF Working Paper. - March 1998. - WP/98/36. - 15 p.
5. Соколовська А.М. До питання про податкову реформу в Укра!ш// Фшанси Украши. - 2006, № 4. - С. 55-61.
6. Ревун В.1. Про реформування й модершзащю податково! системи// Фшанси Украши. - 2006, № 6. - С. 27-34.
7. Скрипник А. Фюкальш та сощальш наслщки переходу до плоско! шкали оподаткування доходiв фiзичних оаб// Економша Украши. - 2006, № 12. - С. 11-20.
8. Скрипник А. Сучасш тдходи до прийняття ново! редакцп Податкового кодексу// Вюник НБУ. - 2005, № 12. - С. 22-28.
9. Лунша 1.О., Фролова Н.Б. Ефективнють оподаткування споживання в Укра!ш// Фь нанси Украши. - 2007, № 1. - С. 17-27.
10. Панчишин С. Макроекономiчний аналiз товарно! форми виробництва: Моногра-фiя. - Львiв: Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2004. - 452 с.
11. УкраТна у цифрах у 2005 р. Статистичний довщник. - К.: Консультант, 2006. - 247 с.
12. Коляда Т. Оподаткування процентних доходiв за депозитами населення в банках// Економiка Украши. - 2004, № 4. - С. 31-35._
