CC BY
24
УДК 336.027:364.14 DOI: 10.5281/zenodo. 1689907
БОБРВЕЦЬ В.В.
Особливост конструкцм благодiйного податкового вирахування з персонального прибуткового податку у США: уроки для Украши
У статт'1 проанал'зовано чинн'1 у США податков'1 пльги, право на користування якими виникае при здйсненн! платниками 1ндив'1дуального прибуткового податку суспльно-корисноi активнос-Ti - благод1йноi д'1яльност'1. Окреслено стан розвитку благодйного сектору в кран у 2017 роц на основ'1 рiчного Звту «Giving USA-2017». Розкрито особливост дизайну стандартного вирахування та постатейних вирахувань - форм, у яких реал'зоване податкове стимулювання благод1йност'1 в кра!н'1. О^нено сЫввщношення даних форм податкових пльг щодо благод1йност'1 з iндив'щуального прибуткового податку у США як у розрiзi клькост поданих декларацй, так i за обсягами за-декларованих п'льг. Вказано на проблемн'1 аспекти надання законодавцем п'льг американським благодйникам. Виокремлено практичн п'1дходи, що апробован у США, з метою вир'1шення склад-них ситуацй, причиною виникнення яких е фактори саме на^онального походження, у т. ч. специ-ф'1ка податковоi системи Украни та менталтет платник'1в податюв.
Ключовi слова: податкове стимулювання, стандартне вирахування, постатейн'1 вирахування, благодйнсть, благодйник, 1ндив'1дуальний прибутковий податок.
БОБРИВЕЦ В.В.
Особенности конструкции благотворительного налогового вычета с персонального подоходного налога в
США: уроки для Украины
В статье проанализированы действующие в США налоговые льготы, право на пользование которыми возникает при осуществлении плательщиками индивидуального подоходного налога общественно-полезной активности - благотворительной деятельности. Описано состояние развития благотворительного сектора в стране в 2017 году на основе годового отчёта «Giving USA-2017». Раскрыты особенности дизайна стандартного вычета и постатейных вычетов - форм, в которых реализовано налоговое стимулирование благотворительности в стране. Оценено соотношение этих форм налоговых льгот по благотворительности с индивидуального подоходного налога в США как в разрезе количества поданных деклараций, так и по объёмам задекларированных льгот. Указано на проблемные аспекты предоставления законодателем льгот американским благотворителям. Выделены практические подходы, апробированные в США, с целью решения сложных ситуаций, причиной возникновения которых являются факторы именно национального происхождения, в т. ч. специфика налоговой системы Украины и менталитет налогоплательщиков.
Ключевые слова: налоговое стимулирование, стандартный вычет, постатейный вычет, благотворительность, благотворитель, индивидуальный подоходный налог.
BOBRIVETS V.V.
Features of the construction of a Charitable contribution deduction for United States Federal Income Tax purposes:
lessons for Ukraine
In the article were analyzed the current tax incentives for giving in the United States, the right to use which arises when the payers of individual income tax do socially useful activity - charitable activities. In was outlined the state of the charitable sector development in the country in 2017 based on the annual report «Giving USA-2017». It was disclosed the peculiarities of the design of standard deduction and itemized deductions - forms in which the tax incentive of philanthropy in the country are implemented. It was estimated the correlation between these forms of tax incentives for giving for personal income tax in the United States in terms of the number of filed declarations and the volume of declared benefits. It was indicated the problematic aspects of the Charitable contribution
deduction for United States Federal Income Tax purposes. There were given practical approaches that have been tested in the USA for solving complex situations, the cause of which are factors of national origin, including the specifics of the tax system of Ukraine and the mentality of taxpayers.
Keywords: tax incentives, standard deduction, itemized deductions, charity, philanthropist, individual income tax.
Постановка проблеми. Необхщнють, Ыстру-ментар^ i меж^ державного втручання в еко-но1^чы та со^альы процеси всередин краТни е предметом запеклих диску^й, що не вщуха-ють столiттями. Це е цiлком природним явищем, оскiльки в його основi лежить об'ективна причина - змЫа постулатiв теорiй i iдеологiй держави та права внаслщок перманентного процесу розви-тку суспiльства. А тому оды пщходи, пройшовши випробування часом та практикою, наступним поколЫням дослщниюв здаються неприйнятни-ми, щоб уступити мюце новим, або зазнають сут-тевого редагування вiдповiдно до останых тен-денцiй сусптьноТ думки щодо ролi держави.
Це е цтком справедливим i щодо приватноТ бла-годiйностi, доцiльнiсть активiзацiТ масштабiв якот iнструментарi8м державного регулювання еконо-мки вже переконливо обгрунтована у численних наукових працях та аналiтичних документах [1, 2, 3]. Як слушно зауважуе представниця Тернопть-ськот науковот школи, д.е.н., професор О. М. Десят-нюк: «податки е важливим знаряддям у розпоря-дженнi держави, керування яким може сприяти або економiчному зростанню i суспiльному добробуту, або спричинити занепад у кра'У» [4, с. 29]. Саме за рахунок регулюючот функцм податкiв «у платни-кiв створюеться система мотивiв щодо здiйснення таких економiчних або со^альних дiй, якi вщповг дають Ытересам суспiльства. 1накше кажучи, мо-тивацiйний потенцiал системи оподаткування ре-алiзу8ться через податкове регулювання» [5, с. 5].
Одним з головних Ыструмен^в податкового регулювання стимулюючого характеру е подат-ковi пiльги, варiативнiсть яких за видами, формами та юнцевим впливом на розвиток в кра'У усвщомленоТ благодiйностi у глобальному вимг рi е надзвичайно широкою. При цьому динамiч-нють свiтового прогресу та суспiльного розви-тку, а також перманентна поява нових виклиюв, пов'язаних iз дiяльнiстю людини, спричинюють ситуацiю, коли напрацьован пiдходи щодо ви-користання податкових птьг з метою активiзацiТ благод^ноТ дiяльностi втрачають свою ефектив-нють через невiдповiднiсть реалiями сьогодення.
Анал'1з останшх досл'1джень i публ'кацШ.
В УкраУ сегмент податкового стимулювання благод^ност залишаеться майже поза увагою науково'1' спiльноти, внaслiдок чого у практична площинi сукупнiсть податкових пiльг благод^-никам можна охарактеризувати як недосконалу з точки зору ïï потен^алу впливати на мотива^ донорiв розширювати межi благод^но[ дiяльнос-тi. На нашу думку, в першу чергу це провокуеть-ся високим рiвнем полiтизaцiï будь-яких аспек-тiв, що пов'язан iз наданням податкових птьг, а також непрюритетнютю питань подiбного благо-дiйностi характеру (освiтa, наука тощо) при фор-мувaннi державного бюджету.
На противагу укра'1'нському пщходу кра'1'ни Заходу, усвiдомлюючи важливють дано'1' дiяльнос-тi, активно заохочують розвиток приватно!' бла-годiйностi за рахунок рiзного роду податкових птьг, оновлюючи \х дизайн за необхщностк Так, у США за Уфативою чинного Президента кра-1ни Дональда Трампа до податкового законо-давства кра1ни у груднi 2017 року були внесен кaрколомнi змiни щодо благод^ного податкового вирахування - вперше за остaннi 30 роюв [6]. Серед дослiдникiв нaслiдкiв дано[ реформи для блaгодiйного сектору у США можна видтити на-ступних вчених, зокрема: Патрк М. Рун (Patrick M. Rooney), Юна О. Осилi (Una O. Osili), КЫанон Куу (Xianon Kou), Саша ЗарЫс (Sasha Zarins), Джонатан Бергдолл (Jonathan Bergdoll), Уiл Ен-сор (Will Ensor), Андерсон Фрайлей (Anderson Frailey), Мет Дженсен (Matt Jensen) та Ышк Од-нак у в^чизняному науковому просторi поки що вщсутн Грунтовнi напрацювання, що присвяче-н aнaлiзу метаморфози, яко[ зазнало податкове вирахування для американських благод^ниюв -платниюв iндивiдуaльного прибуткового податку.
Мета статт - оцЫка пiдходiв до податкового стимулювання благод^ност у США з метою по-тенцiйноï iмплементaцiï нaйбiльш прогресивних технiк в УкраМ
Виклад основного мате^алу. Сполученi штати Америки е беззаперечним свiтовим лще-ром стосовно обсягiв пожертв, переданих доно-
рами на блaгодiйнi цiлi. Biдповiдно до pi4Horo Звг ту «Giving USA-2017», що був оприлюднений у червн 2018 року, i мютить aнaлiз стану розви-тку блaгодiйного сектору в кра'н у 2017 роцi, рг вень блaгодiйностi вийшов на новий рекордний показник - вперше сумарна вартють пожертв блaгодiйним оргaнiзaцiям перевищила позна-чку у 400 мiлbярдiв долaрiв США [7]. Biдповiдно до Зв^у, загальний розмiр оцiнeниx благод^них пожертв зрiс на 5,2 % у порiвняннi iз минулими 2016-2017 рр. i склав 410,02 мiлbярдiв до-лaрiв США внeскiв, сягнувши 2,1 % ВВП кра'ни. Лщерами серед донорiв пожертв залишаються продовжують залишатися фiзичнi особи (рис. 1).
Як видно з рис. 1, внесок Ыдивщуальних благо-дiйникiв у загальний обсяг пожертв дорiвнюe 70 % або 286,65 млрд долaрiв США. Враховуючи, що частки Ыших донорiв е порiвняно скромними, вважаемо за доцiлbнe основну увагу зосередити на aнaлiзi податкового стимулювання саме дано!' категорп блaгодiйникiв.
Запровадження податкових птьг щодо благо-дiйниx пожертв для блaгодiйникiв-фiзичниx осiб пов'язано iз прийняттям шютнадцято!' поправки до Конституцм' кра'ни у 1913 роцi, вiдповiдно до яко!' Конгресу було надано право обкладати населен-ня прибутковим податком, надходження вiд якого повиннi були повнютю поступати до федерального бюджету США. А перше вщповщне податкове вира-хування з доходу було введено Конгресом через 4 роки законом про вiйськовi доходи вщ 03.10.1917 р. внаслщок побоювань, що на mi поступового пщ-вищення ставок та розширення бази оподаткуван-ня з iндивiдуaлbного прибуткового податку заможн донори призупинятимуть свою благод^ну актив-нiстb, особливо щодо установ вищо!' освiти [8].
Сbогоднi порядок застосування благод^ного вирахування з Ыдивщуального прибуткового по-
датку регулюеться нормами параграфу 170 пщ-роздiлy 1 Роздту А «Прибутковi податки» Податкового кодексу США (Internal Revenue Code, далi - IRC) [9]. Максимально можливий розмiр даноТ податковоТ пiльги, що дозволений законодавцем, можна назвати доволi значним - 60 % вщ роз-мiрy скорегованого валового доходу платника, якщо пожертву зроблено до оргаызафй, що вщ-повiдають вимогам параграфу 170 (с) IRC1. При цьому вирахування стосуеться як грошових пожертв, так i допомоги у негрошовому вимiрi, зо-крема: одягу, машин, побутових речей, ювелiрних прикрас тощо. Однак проста на перший погляд податкова птьга для благодiйникiв мае багато нюанЫв практичного застосування, як детально описанi Службою внyтрiшнiх доходiв США (далi -СВД) у вщповщних iнстрyкцiях № 526 [10] та № 561 [11] iз застосуванням численних прикладiв, а також в 1нструк^ях iз заповнення декларацм з iндивiдyального прибуткового податку (форма № 1040) [12] та Додатку «А» до Декларацм 1040, що призначений для розшифрування Ыформа-цп стосовно використаних платником податкових птьг при розрахунку оподатковуваного доходу [13]. Переконаы, що даний пщхщ СВД США до проведення масово-роз'яснювальноТ та кон-сульта^йноТ роботи, коли поясненню пщлягають не лише найбтьш очевиднi, а й склады для платника з точки зору виконання ним податкового обов'язку ситуацм, вартий для реалiзацií в УкраТн
3 метою оподаткування Ыдивщуальним прибутковим податком, внаслщок чого виникае право на отримання вщповщних податкових птьг, у США передбачено подт платниюв на чотири групи вщповщно до Ымейного статусу та пщходу до сплати податку, зокрема:
1 Для пожертв на користь деяких типв благодйних ор-гаыза^й встановлено л'шт у 30 % скоригованого валового доходу платника ндивдуального прибуткового податку.
KopnopaMi 20,77 млрд $ Oi3H4Hi oco6i 286,65 млрд $
70%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%
Рисунок 1. Розподш благодшнимв за обсягами пожертв у США, 2017 р. [7]
• нeодрyжeнi плaтники (особи, якi нe пeрeбyвa-ються в офiцiйно зaрe8стровaномy шлюбi тa нe можуть прeтeндyвaти нa iнший стaтyс);
• подружжя, що сплaчye подaток зa рeзyльтa-тaми спiльноí' дeкпaрaцiï, aбо вдовa (вдiвeць);
• подружжя, що звiтy6 i сплaчye подaток окрeмо один вщ одного;
• головa домогосподaрствa (нeодрyжeнa CTa-ном нa остaннiй дeнь подaткового року особa, що зaбeзпeчye оплaтy як мiнiмyм половини вaртостi житлa для тиx, xто офщйно пeрeбyвa8 нa 'il' утри-мaннi) [14].
Кожнa грyпa мa8 своУ особливостi нaрaxyвaн-ня подaткy, тому спочaткy стaтyс плaтникa, a по-тiм розмiр його доxодy е визнaчaльними по вщ-ношeнню до того, нaскiльки подaтковa пiльгa y формi блaгодiйного вирaxyвaння впливaтимe нa змeншeння подaтковоï бaзи плaтникa i, вщповщ-но, нa змeншeння розмiрy нaлeжного до сплaти подaткy, створюючи мотивaцiйний eфeкт пeвноï повeдiнки чeрeз призму eкономiчниx розрaxyнкiв.
У США дie прогрeсивнa шкaлa оподaткyвaн-ня, вщповщно до якоУ стaвкa подaткy з 2O18 року вaрiюeться y мeжax вiд 1O до 3? % оподaтковy-вaного доxодy плaтникa. Тaким чином, зaмож-нi плaтники, бeз використaння подaтковиx сти-мyлiв, повиннi були б сплaтити до фeдeрaльного бюджeтy y виглядi подaткy в сeрeдньомy вiд 32 до 3? % влaсниx доxодiв, тому нaдaнa зaконо-дaвцeм можливiсть зaконного знижeння дaноí' вeличини зa рaxyнок подaтковиx пiльг, y т. ч. щодо блaгодiйниx пожeртв, прeдстaвляeться нaм цiлком логiчним кроком.
Отжe, блaгодiйнe вирaxyвaння нaлeжить до тaк звaниx постaтeйниx вирaxyвaнь, коли з мeтою змeншeння оподaтковyвaного доxодy кожнe з ниx повинно бути дeтaлiзовaно плaтником y вiдповiднiй стaттi (рядку) додaткy А до Дeкпaрaцiï зa формою № 1O4O, a дозволeний розмiр тaкиx вирaxyвaнь роз-рaxовyeться y вiдповiдниx робочиx aркyшax. Пeрe-лiк постaтeйниx вирaxyвaнь, нaвeдeний нa мй-тi СВД, крiм блaгодiйниx пожeртв, вкпючa8 щe 12 видiв витрaт плaтникa, зокрeмa: мeдичнi тa стомa-тологiчнi витрaти, додaтковi витрaти зa iпотeчним крeдитом, витрaти нa виплaтy процeнтiв aбо вико-ристaння житлa для вeдeння комeрцiйноï дiяльнос-тi, прeдстaвницькi витрaти, витрaти нa сплaтy пeв-ниx мiсцeвиx подaткiв тощо [15].
Плaтник подaткy зобов'язaний зaдeкпaрyвaти постaтeйнi вирaxyвaння, якщо ïx сукупний роз-
мiр (y т. ч. щодо блaгодiйностi) пeрeвищив суму Стaндaртного вирaxyвaння aбо вiн нe мa8 прa-вa нa дaнe вирaxyвaння вiдповiдно до норм по-дaткового зaконодaвствa. Зокрeмa, нe дозволя-еться використовyвaти Стaндaртнe вирaxyвaння нaстyпним особaм:
• одному з подружжя, що зв^уе i сплaчy8 подa-ток окрeмо, якщо iнший використовуе постaтeйнi вирaxyвaння;
• особi, що зaповнюe дeкпaрaцiю зa пeрiод, що е мeншим 12 мiсяцiв;
• особ^ що е iнозeмцeм, який протягом року нe мaв пос^йного виду нa проживaння aбо мaв по-двiйнe громaдянство. Однaк iнозeмцi бeз пос^й-ного виду нa проживaння, якi стaном нa к^ць року пeрeбyвaють y шлюбi з громaдянкою (гро-мaдянином) США aбо з iнозeмцeм, що мa8 по-стiйний вид нa проживaння, i бaжaючi обрaти для сeбe подaтковий рeжим, який iснy8 для оЫб, якi мaють постiйний вид нa проживaння в США, можуть скористaтися стaндaртним вирaxyвaнням;
• мaйновим комплeксaм aбо довiрчим фондaм, зaгaльним довiрчим фондaм aбо пaртнeрствaм (пaрaгрaф 63(с)(6)(D) IRC) [16].
У цьому контeкстi можнa зробити попeрeднiй висновок, що y США зaконодaвeць нe лишe нa-дa8 можливiсть, a й спонугае плaтникiв рeaлiзо-вyвaти свое прaво нa подaтковi птьги з Ыдивг дyaльного прибуткового подaткy y мaксимaльно допустимому розмiрi, що е доволi повчaльним момeнтом для Укрaïни.
Постae логiчнe питaння, якими е розмiри Стaн-дaртного вирaxyвaння - подaтковоï пiльги, зa-провaджeноï y 1944 роцi, коли ктьюсть плaтни-кiв iндивiдyaльного прибуткового подaткy сягнyлa рeкордниx 2/3 нaсeлeння США, i що обрaxовy-еться в зaлeжностi вiд розмiрy доxодy, вку тa CTa-тусу плaтникa? [1]. Дaний момeнт е нaдзвичaйно ц^вим, що пояснюеться доволi пeсимiстичною оцЫкою подaтковоï рeформи з боку eкспeртного сeрeдовищa, прeдстaвники якого обгрунтовують сво! висновки в пeршy чeргy рaдикaльним пщ-вищeнням розмiрy Стaндaртного вирaxyвaння, a отжe лiквiдaцi8ю eкономiчниx мотивaцiй для блa-годiйникiв розрaxовyвaти постaтeйнi вирaxyвaн-ня [3]. Дeтaлiзy8мо цeй момeнт.
До прийняття рeформи розмiр Стaндaртного вирaxyвaння, якe y сукупнос^ скпaдa8ться з бa-зовоï суми тa додaтковиx вирaxyвaнь y випaдкy слiпоти тa для лiтнix о^б 65 i бiльшe рокiв, вибiр-
ково коригувався незначним чином у зв'язку iз Ыфля^йними коливаннями. Наприклад, у 2016 роц пiдвищення на 50 американських доларiв США зазнала пiльга лише для голови домогос-подарства, тодi як для всiх iнших груп ТТ величина залишилася незмiнною.
Однак в цтому загальний розмiр Стандартного вирахування нав^ь до реформи навряд чи мож-на було назвати номЫальною величиною, а там бтьше у порiвняннi з УкраТною, зокрема: майже 8 тис американських доларiв США роц для са-мотых платникiв та подружжя, що сплачуе по-даток окремо, а також 11 200 доларiв США для голови домогосподарства i практично 14 тис доларiв США для подружжя, що сптьно звiту8 i сплачуе податок [14]. Саме ц величини врахова-но платниками у 2018 роц пiд час декларафйноТ компанм для доходiв, отриманих у 2017 роцк Це у т. ч. пояснюе статистику лiдерства Стандартного вирахування за частотою використання, хоча помiж Ыших причин також озвучуються таю, як простота Стандартного вирахування порiвняно iз постатейними, коли необхщно iдентифiкувати та пiдтвердити всi понесен протягом року витрати, а також неповне усвщомлення факту, наскiльки саме постатейн вирахування можуть зменшити податковi зобов'язання платника [17].
У рамках президентськоТ реформи 2017 року розмiр Стандартного вирахування було сутте-во, а саме: 12 тис доларiв США роцi для само-тнiх платникiв та подружжя, що сплачуе податок окремо, а також 18 000 доларiв США для голови домогосподарства i практично 24 тис доларiв США для подружжя, що сптьно зв^уе i сплачуе податок. Плюс додаткова сума у розмiрi 1 300 доларiв США для л^ых або слтих осiб та 1 600
для них у випадку самотност [18]. Однак дан пiльги використовуватимуться платниками лише у 2019 роц для доходiв, отриманих у 2018 рощ а отже на даний час будь-як висновки як мУмум робити передчасно, особливо врахову-ючи вщсутнють будь-якоТ статистики i ТТ непока-зовiсть у короткостроковому пер^ (до 3 рокiв). А тому аналiз наслiдкiв реформи - перспектив-ний напрям для подальших дослщжень.
Статистика щодо кiлькостi декларацiй, в яких за-повненi вiдповiднi пiльговi рядки (статтi) за 20102015 рр., яскраво демонструе, що частка о^б, що декларувала постатейнi вирахування, оцЫюеться в середньому 30 % проти 70 % платниюв, що ко-ристувалися Стандартним вирахуванням (рис. 2). Зокрема, у 2015 роц за умови похибки у 5% максимальна ктькють деклара^й iз заповненими постатейними вирахуваннями склала 44 843 580 штуки, тодi як Стандартне вирахування задекла-ровано у 104 135 052 деклара^ях платниюв iз загально поданих 150 493 263 деклара^й з Ы-дивiдуального прибуткового податку [19].
Як видно з рис. 2, двi третини платниюв у 2015 роц надали перевагу саме Стандартному вираху-ванню на противагу постатейним. На жаль, акту-альнi данi за результатами деклара^йноТ компа-нИ" щодо доходiв, отриманих у 2017 рощ на сайт СВД США вщсутщ але враховуючи, що така тен-денцiя е довгостроковою, а розмiр Стандартного вирахування залишався практично незмЫним, маемо пiдстави припустити, що у 2017 роц пи-тома вага тих платниюв, хто задекларував поста-тейнi вирахування, також склала приблизно 30 %.
Однак цкаво, що за такого спiввiдношення обсяг задекларованих постатейних вирахувань у 2015 роц перевищив загальний обсяг Стандартного ви-
Рисунок 2. Сшввщношення задекларованих форм податкових пiльг щодо благодiйностi з iндивiдуального прибуткового податку у США, 2015 рш [19]
рахування - 1 257 437 010тис доларiв США про-ти 900 609 447 тис доларiв США. 6 передбачува-ним i розподт платникiв за рiвнем доходiв, а саме: якщо найбiльша кiлькiсть деклара^й iз заявленим Стандартним вирахуванням припадае на групу iз скоригованим валовим доходом до 75 тис доларiв США, то щодо постатейних вирахувань масовють декларування спостерiга8ться як раз помiж пред-ставникiв так званого середнього класу, дохiд яких варгаеться мiж 75 та 200 тисячами доларiв США.
Таким чином, представники заможних верств населення активно користуються податковими птьгами саме у виглядi постатейних вирахувань, у т. ч. щодо благод^ностк I було б помилковим вва-жати, що спадаюча ктькють декларацiй демон-струе i падiння за обсягами задекларованих пiльг
- цей ефект досягаеться за рахунок меншо'Т чи-сельносл заможних декларантiв. Якраз найвищi групи за доходами демонструють бiльшi значення птьг при менш^ кiлькостi поданих декларацй що е логiчним, враховуючи рiвень розшарування на-селення за доходами. Наприклад, платники iз ско-ригованим валовим доходом понад 1 0 000 000 тис доларiв США подали лише 17 490 деклара-цiй iз постатейними вирахуваннями на суму 73 727 614 тис доларiв США, тодi як особи iз доходом мiж 40 та 50 тис доларiв США у 2 983 529 деклара^ях задекларували сумарний розмiр даних пiльг обсягом 48 716 667 тис доларiв США. Тобто в першому випадку у менш^ приблизно у 170 ра-зiв кiлькостi декларацiй вказано майже yдвiчi бть-шу суму птьг. А отже статистика пiдтверджye те-оретичнi положення, що податковi вирахування е доволi спiрним видом податкових птьг з точки зору Тх властивосл надавати переваги в оподаткуванн тим верствам населення, якi цього не потребують,
- важливий висновок для вп"чизняних реалiй.
Зокрема, у випадку, якщо пожертви е такими,
що можуть бути повнiстю вирахуван iз оподат-ковуваного доходу (без обмежень), благод^ники будуть претендувати на бiльшi вирахування вщ-повiдно до Тх бiльшого доходу. Це означае, що якщо двi особи зд^снюють абсолютно однакову по-жертву, то бтьш заможний отримае бтьшу суму вирахувань, хоча його дохщ надае йому можли-вiсть зробити бтьшу за розмiром пожертву. Про-стiше кажучи, «iз збiльшенням рiвня доходу альтернативна вартiсть пожертви падае»[20, с. 53].
Стенлi Суррей, якого часто називають батьком сучасноТ податковоТ полiтики [21, с. 1155], нази-
вав це «перевернутим ефектом» («upside-down effect»), оскiльки, пiдтримyючи певну приват-ну активнiсть через податковi вирахування, уряд надае бiльше переваг тим платникам, як облг ковуються у вищий податков^ грyпi за доходами. А отже, фактично, пщтримуе найзаможн0 верстви населення, необхщнють пiдтримки яких е сyмнiвною з точки зору досягнення справедли-восл в оподаткyваннi, хоча нацiлювання на «ба-гатих» благодiйникiв е рацюнальним пiдходом для тих, хто прагне отримати максимальну виго-ду iз найменшо'Т аудиторп [22].
У цьому контекстi спробуемо оцiнити част-ку благодiйних витрат, а вщповщно i задекларованих птьг благод^ного характеру, у сукупному розмiрi постатейних вирахувань в залежносл вiд статус платника [23]. У середньому на благод^-нiсть припадае до 18 % вщ загального розмiрy дозволених законодавцем постатейних витрат, причому найнижчим е показник у голови домо-господарства - 12 % проти 23 % у подружжя, що сптьно зв^уе та сплачуе податок.
Проаналiзований нами статистичний масив даних щодо благодйних пожертв у складi постатейних вирахувань дозволяе стверджувати, що побо-ювання скептикiв податковоТ реформи в частин радикального зниження масштабiв благод^носл у США е передчасними. ОбГрунтуемо це.
Так, за оцiнками Об'еднаного податкового комг тету загальний обсяг постатейних вирахувань за результатами декпарац^ноТ кампанм щодо доходiв, отриманих фiзичними особами у 2018 роцi, може впасти до 95 млрд доларiв США, що, безумовно, е надзвичайно вагомою сумою [24]. За результатами економко-математичного моделювання нау-ковц прогнозують скорочення частки постатейних вирахувань iз 30 % до 13 % [2, 3, 25]. Але зд^сне-ний нами аналiз свщчить, що, навiть за умови скорочення чисельнос^ тих платникiв, хто обиратиме постатейы вирахування, розмiри благодйних пожертв впадуть вельми незначним чином.
По-перше, в рамках реформи до 2025 року було призупинено дш так званого «обмежен-ня Пза» - порогового значення в залежносл вiд розмiрy скоригованого валового доходу платника, при перевищены якого дозволена для податкового вирахування сума пожертви скорочуеть-ся. Наприклад, для подружжя, що сптьно зв^уе i сплачуе податок, iз розмiром доходу 2 млн до-ларiв США благодiйна пожертва у розмiрi 300
тис доларiв США у 2017 роцi пщпадае пiд даний лiмiт, внаслiдок чого Тх благодiйне вирахування з метою зменшення податковоТ бази скоро-чуеться на 50 586 доларiв США (3 % вiд суми доходiв, що перевищуе порогове значення Пза для 313 800 доларiв США у 2017 роцi). Однак у 2018 роцi внаслiдок скасування обмеження вони отримують право на повне включення 300 тис у складi благод^ного вирахування, заощаджую-чи 12 232 долари США у виглядi Ыдивщуально-го прибуткового податку [26].
По-друге, з 50 % до 60 % було пщвищено планку скоригованого валового доходу, вщповщно до якоТ дозволяеться декларувати благодiйну пожертву, здiйснену у готвков^ або безготiвковiй формi за-реестрованим належним чином органiзацiям.
По-трете, невикористан суми пожертв дозволено переносити на наступи п'ять рокiв [6].
У сукупност данi кроки фактично лквщують будь-якi обмеження стосовно благод^них ви-рахувань для заможних оЫб, якi i до реформи були основними декларантами даноТ податко-воТ пiльги. На нашу думку, ршення законодав-ця е доволi прагматичним з точки зору податковоТ справедливость Однак рацюнальним з позицм забезпечення мотивацм витрачати грошi всере-динi краТни. Дiйсно, в епоху глобалiзацiТ" та вть-ного перемщення капiталiв заможнi особи з метою оподаткування вщдають перевагу краТнам iз бiльш сприятливим податковим режимом, ыж чинна у США ставка у розмiрi 37,5 % вщ доходу. Надання багатим платникам законноТ мож-ливостi опосередковано мiнiмiзувати розмiр на-лежного до сплати Ыдивщуального прибуткового податку у випадку безпосередньоТ пiдтримки ними неприбуткового сектору шляхом благод^ноТ дiяльностi, а не низькоподаткових юрисдищй шляхом виведення капралу, може мати пози-тивний ефект на розвиток громадянського сус-птьства та економiки краТни в цтому. Переко-нанi, що здоровий реалiзм пiд час встановлення податкових птьг щодо благодiйностi - елемент, якого все ж таки не вистачае в УкраТн пiд час проведення податкових реформ, а отже досвщ США несе в собi вагомий повчальний момент.
Висновки
Податковi пiльги - один з найбтьш дискусiйних iнструментiв податкового регулювання, осктьки, будучи однаковими за типом i формою, можуть
провокувати pi3Hi юнцев! ефекти в зaлeжноcтi вiд нацюнальних особливостей як податковоТ сис-теми краТни, так i мeнтaлiтeту платниюв подaткiв. А отже слiпe копшвання зaхiдного досвiду у пщ-ходах до податкового стимулювання благод^-ност е не лише нeдоцiльним, а й нерацюнальним.
Не слiд ^норувати i факт, на якому вiрно ро-блять акцент автори Економксу К. Р. Макконнелл i С. Л. Брю, що «даже без глубоких размышлений ясно, что между «здоровой экономикой» и «правильной политикой» может быть значительное расхождение... обычная политика строится на допущении, что политики активнее всего поддерживают те программы и приемы, которые делают их шансы на избрание или переизбрание максимальными»[27, с. 688].
Тому найкращим вaрiaнтом, на нашу думку, е Ытерпрета^я щейно-теоретичних напрацювань та практичних пiдходiв, що апробован у захщних кра'Тнах, з метою вир0ення проблем, причиною виникнення яких е фактори саме нацюнального походження, у т. ч. специфка податковоТ системи УкраТ'ни та менталтет платниюв подaткiв.
Таким чином, попри факти певного незбалан-сування критермв горизонтально'!' та вертикаль-нот рiвностi пщ час надання пiльг з Ыдивщуального прибуткового податку, окрeмi аспекти податкового стимулювання благод^ност у США е доцiльними для фрагментарного впровадження в УкраТн
Список використаних джерел
1. Muthitachanoen A., Gientz S. H. (2011). Options for changing the tax treatment of charitable giving [Electronic resource] / Congressional Budget Office. - Mode of access: http://www.cbo.gov/sites/ default/files/cbofiles/ftpdocs/121xx/doc12167/ charitablecontributions.pdf.
2. Novack J., Schifrin M. The Forbes mid-year investment & tax guide [Electronic resource] / Forbes. - Mode of access: https://www.forbes.com/ investment-guide/2018/#144ffd08630c.
3. Rooney P., Osili U., Kou X., Zarins S., Bergdoll J. Tax Policy and Charitable Giving Results (May 2017) [Electronic resource] / Indiana University Lilly Family School of Philanthropy. - Mode of access: https://scholarworks. iupui.edu/bitstream/handle/1805/12599/tax-policy170518.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
4. Десятнюк, О. М. Моыторинг податкових ризиюв: тeорiя та практика : моногрaфiя / О. М. Десятнюк. -Тернопть : ТНЕУ, 2009. - 312 с.
5. iBaHOB W. B., GcbKOB 0. R CynacHe onogaTKyBaH-Hn: MOTi/iBaqii/iHi/ii/i acneKT [MOHorpa^m] / W. iBaHOB, 0. GcbKOB. - XapKiB: Bfl «IHXEK», 2007. - 328 c.
6. Tax Cuts and Jobs Act, Public Law 115-409, December 22, 2017 [Electronic resource] / Congress.
- Mode of access: https://www.congress.gov/ bill/115th-congress/house-bill/1/text.
7. Giving USA 2018: The Annual Report on Philanthropy for the Year 201 7 [Electronic resource] / Indiana University Lilly Family School of Philanthropy.
- Mode of access: http://www.givinginstitute. org/resource/resmgr/gusa/2018_resources/ gusa2018powerpoint_widescre.pptx.
8. The interesting history of the US charitable contribution deduction. [Electronic resource] / Strategic Wealth Planning & Blum Financial. - Mode of access: http://awealthplan.com/the-interesting-history-of-the-us-charitable-contribution-deduction.
9. Internal Revenue Code / 26 U.S.C. § 170 Charitable, etc., contributions and gifts [Electronic resource]. - Mode of access: https://www.law.cornell. edu/uscode/text/26/170.
10. Publication 526 (2018), Charitable Contributions for use in preparing 2017 Returns [Electronic resource].
- Mode of access: https://www.irs.gov/pub/irs-pdf/ p526.pdf.
11. Publication 561 (2007), Determining the Value of Donated Property [Electronic resource]. - Mode of access: https://www.irs.gov/pub/irs-pdf/p561.pdf.
12. Instructions for Form 1040 - 2017 (2018) [Electronic resource] / Internal Revenue Service. - Mode of access: https://www.irs.gov/pub/irs-pdf/i1040gi.pdf.
13. Instructions for Schedule A (Form 1040) [Electronic resource] / Internal Revenue Service. - Mode of access: https://www.irs.gov/pub/irs-pdf/i1040sca.pdf.
14. IRS Tax Brackets & Deduction Amounts for Tax Year 201 7 [Electronic resource] / Internal Revenue Service. - Mode of access: https://www.irs.com/ articles/2017-federal-tax-rates-personal-exemptions-and-standard-deductions.
15. Itemized Deductions 2017 [Electronic resource] / Internal Revenue Service. - Mode of access: https:// www.irs.gov/taxtopics/tc500.
16. Internal Revenue Code / 26 U.S. Code § 63 -Taxable income defined [Electronic resource] / Cornell Law School. - Mode of access: https://www.law.cornell. edu/uscode/text/26/63.
17. How do the standard deduction and itemized deductions compare? (2017) Tax Policy Center Briefing Book: Key Elements of the U.S. Tax System. Washington,
D. C. [Electronic resource] - Mode of access: http:// www.taxpolicycenter.org/sites/default/files/briefing-book/4.1.1-how_do_the_standard_and_itemized_ deductions_compare.pdf P. 1.
18. 2018 Tax Brackets, Standard Deduction, and Other Changes [Electronic resource] / Oblivious Investor. - Mode of access: https://obliviousinvestor. com/2018-tax-brackets/
19. Returns with Itemized Deductions: Sources of Income, Adjustments, Deductions, Credits, and Tax Items, Table 2.2 [Electronic resource] / Internal Revenue Service. - Mode of access: https://www.irs. gov/statistics/soi-tax-stats-individual-income-tax-returns-publication-1304-complete-report#_pt2
20. Musgrave, R. A. & Musgrave, P. (1984). Public Finance in Theory and Practice, 4th edition, New York: McGraw Hill [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.cafonline.org/docs/default-source/ about-us-publications/fwg4-donation-states.
21. Thuronyi V. Tax Expenditures: A Reassessment // Duke Law Journal, 1155-1206 (1988) [Electronic resource] - Mode of access: https:// scholarship.law.duke.edu/cgi/viewcontent. cgi?article=3057&context=dlj.
22. Wilson Bradford P., Masugi K. The Supreme Court and American Constitutionalism / Rowman & Littlefield, 1998, 288 р. [Electronic resource] -Mode of access: https://books.google.com.ua/ books?id=sPiGrv0h6mkC&dq=upside-down+effect+su rrey&hl=ru&source=gbs_navlinks_s.
23. Sources of Income, Adjustments, Deductions, Credits, and Tax Items, Table 1.3 [Electronic resource] / Internal Revenue Service. - Mode of access: https://www. irs.gov/statistics/soi-tax-stats-individual-income-tax-returns-publication-1304-complete-report#_pt2.
24. Overview Of The Federal Tax System As In Effect For 2018 [Electronic resource] / The Joint Committee on Taxation. - Mode of access: https://www.jct.gov/ publications.html?func=startdown&id=5060&utm_ campaign=Washington%20Snapshot&utm_ source = hs_email&utm_medium = email&utm_ content = 6088 51 66&_hsenc = p2ANqtz-8qxLk03k_2QRassrLBWfr6_QXN62a6ZOLjqqnUGukM jKXuztHSkmnUZMwuAuJkf_p9ezYM2gpMpyqP630g8S oSAXtOlCEn2mHdtvlGV4EkBIWjIV0&_hsmi=60885166
25. Tax Cuts and Jobs Act, H.R.1. Nonprofit Analysis of the Final Tax Law (April 2018) [Electronic resource] / National Council of Nonprofits. - Mode of access: https://www.councilofnonprofits.org/sites/default/ files/documents/tax-bill-summary-chart.pdf.
26. Ebeling A. Charity In The Age Of Trump: How To Minimize Taxes And Maximize Impact guide [Electronic resource] / Forbes. - Mode of access: https://www. forbes.com/sites/ashleaebeling/2018/04/10/ charity-in-the-age-of-trump/#608145711628
27. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: пер. 17-но англ. изд. - М.: ИНФРА-М, 2009. - 916 с.
References
1. Muthitacharoen A., Giertz S. H. (2011). Options for changing the tax treatment of charitable giving [Electronic resource] / Congressional Budget Office. - Mode of access: http://www.cbo.gov/sites/default/files/cbofiles/ ftpdocs/121xx/doc12167/charitablecontributions.pdf.
2. Novack J., Schifrin M. The Forbes mid-year investment & tax guide [Electronic resource] / Forbes. - Mode of access: https://www.forbes.com/ investment-guide/2018/#144ffd08630c.
3. Rooney P., Osili U., Kou X., Zarins S., Bergdoll J. Tax Policy and Charitable Giving Results (May 2017) [Electronic resource] / Indiana University Lilly Family School of Philanthropy. - Mode of access: https://scholarworks. iupui.edu/bitstream/handle/1805/12599/tax-policy170518.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
4. Desyatnyuk, O. M. Monitoring podatkovih riziklv: teorlya ta praktika : monograflya / O. M. Desyatnyuk. -Ternopll : TNEU, 2009. - 312 s.
5. Ivanov Yu. B., Eskov O. L. Suchasne opodatkuvannya: motivatslyniy aspekt [monograflya] / Yu. Ivanov, O. Eskov. - Harklv: VD «INZhEK», 2007. - 328 s.
6. Tax Cuts and Jobs Act, Public Law 1 1 5-409, December 22, 2017 [Electronic resource] / Congress.
- Mode of access: https://www.congress.gov/ bill/115th-congress/house-bill/1/text.
7. Giving USA 201 8: The Annual Report on Philanthropy for the Year 201 7 [Electronic resource] / Indiana University Lilly Family School of Philanthropy.
- Mode of access: http://www.givinginstitute. org/resource/resmgr/gusa/2018_resources/ gusa2018powerpoint_widescre.pptx.
8. The interesting history of the US charitable contribution deduction. [Electronic resource] / Strategic Wealth Planning & Blum Financial. - Mode of access: http://awealthplan.com/the-interesting-history-of-the-us-charitable-contribution-deduction.
9. Internal Revenue Code / 26 U.S.C. § 170 Charitable, etc., contributions and gifts [Electronic resource]. - Mode of access: https://www.law.cornell. edu/uscode/text/26/170.
10. Publication 526 (2018), Charitable Contributions for use in preparing 2017 Returns [Electronic resource]. - Mode of access: https://www.irs.gov/pub/irs-pdf/ p526.pdf.
11. Publication 561 (2007), Determining the Value of Donated Property [Electronic resource]. - Mode of access: https://www.irs.gov/pub/irs-pdf/p561.pdf.
12. Instructions for Form 1040 - 2017 (2018) [Electronic resource] / Internal Revenue Service. - Mode of access: https://www.irs.gov/pub/irs-pdf/i1040gi.pdf.
13. Instructions for Schedule A (Form 1040) [Electronic resource] / Internal Revenue Service. - Mode of access: https://www.irs.gov/pub/irs-pdf/i1040sca.pdf.
14. IRS Tax Brackets & Deduction Amounts for Tax Year 201 7 [Electronic resource] / Internal Revenue Service. - Mode of access: https://www.irs.com/ articles/2017-federal-tax-rates-personal-exemptions-and-standard-deductions.
15. Itemized Deductions 2017 [Electronic resource] / Internal Revenue Service. - Mode of access: https:// www.irs.gov/taxtopics/tc500.
16. Internal Revenue Code / 26 U.S. Code § 63 -Taxable income defined [Electronic resource] / Cornell Law School. - Mode of access: https://www.law.cornell. edu/uscode/text/26/63.
17. How do the standard deduction and itemized deductions compare? (2017) Tax Policy Center Briefing Book: Key Elements of the U.S. Tax System. Washington, D. C. [Electronic resource] - Mode of access: http:// www.taxpolicycenter.org/sites/default/files/briefing-book/4.1.1-how_do_the_standard_and_itemized_ deductions_compare.pdf P. 1.
18. 2018 Tax Brackets, Standard Deduction, and Other Changes [Electronic resource] / Oblivious Investor. - Mode of access: https://obliviousinvestor. com/2018-tax-brackets/
19. Returns with Itemized Deductions: Sources of Income, Adjustments, Deductions, Credits, and Tax Items, Table 2.2 [Electronic resource] / Internal Revenue Service. - Mode of access: https://www.irs. gov/statistics/soi-tax-stats-individual-income-tax-returns-publication-1304-complete-report#_pt2
20. Musgrave, R. A. & Musgrave, P. (1 984). Public Finance in Theory and Practice, 4th edition, New York: McGraw Hill [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.cafonline.org/docs/default-source/ about-us-publications/fwg4-donation-states.
21 . Thuronyi V. Tax Expenditures: A Reassessment // Duke Law Journal, 1155-1206 (1988) [Electronic resource] - Mode of access: https://
scholarship.law.duke.edu/cgi/viewcontent. cgi?article=3057&context=dlj.
22. Wilson Bradford P., Masugi K. The Supreme Court and American Constitutionalism / Rowman & Littlefield, 1998, 288 p. [Electronic resource] -Mode of access: https://books.google.com.ua/ books?id=sPiGrv0h6mkC&dq=upside-down+effect+su rrey&hl=ru&source=gbs_navlinks_s.
23. Sources of Income, Adjustments, Deductions, Credits, and Tax Items, Table 1.3 [Electronic resource] / Internal Revenue Service. - Mode of access: https://www. irs.gov/statistics/soi-tax-stats-individual-income-tax-returns-publication-1304-complete-report#_pt2.
24. Overview Of The Federal Tax System As In Effect For 2018 [Electronic resource] / The Joint Committee on Taxation. - Mode of access: https://www.jct.gov/ publications.html?func=startdown&id=5060&utm_ campaign=Washington%20Snapshot&utm_ source = hs_email&utm_medium = email&utm_ content = 608 851 66&_hsenc = p2ANqtz-8qxLk03k_2QRassrLBWfr6_QXN62a6Z0LjqqnUGukM jKXuztHSkmnUZMwuAuJkf_p9ezYM2gpMpyqP630g8S oSAXt0lCEn2mHdtvlGV4EkBIWjIV0&_hsmi=60885166
25. Tax Cuts and Jobs Act, H.R.1. Nonprofit Analysis of the Final Tax Law (April 2018) [Electronic resource] / National Council of Nonprofits. - Mode of access: https://www.councilofnonprofits.org/sites/default/ files/documents/tax-bill-summary-chart.pdf.
26. Ebeling A. Charity In The Age Of Trump: How To Minimize Taxes And Maximize Impact guide [Electronic resource] / Forbes. - Mode of access: https://www.forbes.com/sites/ ashleaebeling/2018/04/10/charity-in-the-age-of-trump/#608145711628
27. Makkonnell K. R., Bryu S. L. Ekonomiks: printsipyi, problemyi i politika: per. 17-no angl. izd. - M.: INFRA-M, 2009. - 916 s.
Дан про автора
Бобр1вець В1тал1й Володимирович,
астрант кафедри податюв i фюкальноТ' полiтики, Тер-нотльський нацiональний економiчний унiверситет e-mail: [email protected]
Данные об авторе
Бобривец Виталий Владимирович,
аспирант кафедры налогов и фискальной политики, Тернопольский национальный экономический университет e-mail: [email protected]
Data about the author Vitalij Bobrivets,
Postgraduate at the Department of Taxes and Fiscal Policy of Ternopol National Economy University e-mail: [email protected]
