CC BY
25
Фшанси
УДК 336.2:330.341.46(477)
В. Ф. Столяров,
доктор економ!чних наук,
В. I. Островецький,
Бердянський умверситет менеджменту 7 б1знесу
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ Ф1СКАЛЬНО1 ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ11 В УКРА1Н1 В КОНТЕКСТЕ АНАЛ1ЗУ СВ1ТОВОГО ДОСВ1ДУ УПРАВЛ1ННЯ ДЕРЖАВНИМИ ДОХОДАМИ
Актуальшсть i постановка проблеми. За
останн роки Украша провела низку важливих реформ у галузi управлiння державними фiнансами, впроваджуючи передовий свгтовий досвiд i заклада-ючи основу сучасно! системи управлiння державними фшансами. Зокрема, успiшно впроваджено су-часну систему казначейського облiку iз застосуван-ням единого казначейського рахунку [1]. Кодифшо-вано нацюнальне законодавство з питань оподатку-вання. Здiйснюеться модершзащя системи податко-вого адмшютрування на основi вiдмови ввд тради-щйного адмiнiстративно-командного стилю до бшьш сучасного, орiентованого на надання послуг [2]. З 2017 року заплановано введения трирiчного Державного бюджету Украши. Розпочато процес децентралiзацil державного управлiння в Укра1ш та створено Державний Фонд Регiонального розвитку Украши [3].
Проте, попри всi проведет реформи i удоско-налення, низька ефективнiсть державних видаткiв, недостатн iнвестицil у розвиток iнфраструктури, недовершенiсть адмшстрування процесу форму-вання бюджетних доходiв (наявнiсть податкового боргу по сплап загальнодержавних податшв, забор-гованiсть з ввдшкодування ПДВ), дефiцитнiсть Державного та профiцитнiсть мiсцевих бюджетiв Украши у поеднанн iз негнучкими моделями фшансо-вого управлiння ускладнюють проведення ефектив-но! економiчноl пол^ики, бюджетно-податково! зо-крема.
Бюджетно-податкову полiтику визначено серед основних iнструментiв сприяння активному, ста-лому та всеохоплюючому i збалансованому еконо-мiчному зростанню, передуам, на основi стабшза-щ! ситуащ! у бюджетнш сферi. Проведення ефек-тивно! бюджетно-податково! полiтики сприятиме тдвищенню впевненостi та соцiально-економiчноl стiйкостi свггово! та регiональних (нацiональних) економiчних систем, досягненню фiнансовоl стабi-льност^ та И захисту, а також забезпечення всього свiтового суспiльства можливостями для отримання переваг вiд глобалiзацil та впровадження останн1х досягнень науково-технiчного прогресу.
Як вiдмiчаеться в Комюнiке тридцять четверто! наради Мiжнародного валютно-фiнансового комь
тету (МВФК) вiд 8 жовтня 2016 року, всiм кра!нам слад гнучко застосовувати бюджетно-податкову по-лгтику iз акцентом на створення умов та сприяння економiчному зростанню, у тому чи^ на основi прюритетно! уваги до розмiщення високоякiсних ш-вестицiй. Одночасно слiд нарощувати фшансову стiйкiсть держави шляхом забезпечення стабшьно! траекторil зменшення вiдношення державного боргу до ВВП.
Заходи податково-бюджетно! полiтики, якi все-ляють довiру i вiдповiдають цим принципам, спри-ятимуть динамiчному економiчному зростанню i пiдвищенню впевненостi у майбутньому. Ретельно побудован1 податковi структури, а також завдання щодо вдосконалення бюджетного планування, мобi-лiзацil бюджетних доходiв зокрема, сприятимуть прискоренню i темпiв соцiально-економiчного зрос-тання, захисту вразливих груп населення i змен-шенню нерiвностi [4].
Аналiз останшх дослiджень i постановок. Весною 2014 року Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни ухва-лив Концепц1ю реформування мiсцевого самовряду-вання та територiальноl органiзацil влади в Укра1ш [5], яка ввдповвдае европейським принципам само-врядування [6]. У червш 2014 року прийнято Закон Укра!ни «Про спiвробiтництво територiальних громад» [7]. Вiдповiдно до Позачергового послання Президента Укра!ни [8], Стратеги сталого розвитку «Укра!на 2020» [9], Коалщшно! угоди [10], Про-грами дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв Украши [11] Верховна Рада затвердила План законодавчого за-безпечення реформ в Укра1ш [12]. Проект змiн до Конституци, у разi його прийняття, дозволяе оста-точно закрiпити новi повноваження за територiаль-ними громадами: про територiально-адмiнiстратив-ний устрiй, про префекпв, про розпорядження земе-льними ресурсами зокрема.
У результат! децентралiзацil державного управ-лiння в Укра1ш органи мiсцевого самоврядування набувають бшьшо! фiнансовоl автономil, значно розширяеться i сфера !х повноважень, а разом з цим - i суми державних кошт^в, що надходять та/або лишаються у !х розпорядження. Мiсцевi органи влади приймають все бшьше рiшень щодо здiйс-нення державних iнвестицiй, експлуатацil й обслу-
говування найбшьших i найважливiших об'екпв ш-фраструктури, в частинi фшансування робiт з екс-плуатацн, техшчного обслуговування та оновлення основних засобiв виробництва зокрема. Передусiм, це сфери охорони здоров'я i освiти, а також сфера комунальних послуг. Означен повноваження потре-бують вiдповiдного фшансового забезпечення як у формi власних доходiв нових адшшстративно-тери-торiальних утворень так i у виглядi спещатзованих субвенцiй та субсидiй iз Державного бюджету Украши.
Законом Украши «Про мiсцеве самоврядування в Укра1ш» визначаються сфери вiдповiдальностi ор-гашв мiсцевого самоврядування, роздiляючи кожну з них на власш i делегован повноваження. Влас-ними (або самоврядними) повноваженнями е права i обов'язки мюцевих оргашв самоврядування, якi ви-знанi державою i передбачають самостшне рiшення населенням питань мiсцевого значення. Делегова-ними визначаються повноваження, що надан органам мiсцевого самоврядування законом, з одночас-ною передачею необхщних матерiальних i фшансо-вих ресурсiв, реалiзацiя яких контролюеться органами виконавчо! влади Украши.
До сфер ввдповвдальносп мiсцевих органiв самоврядування Украши належить: забезпечення комплексного розвитку територи громади; планування; бюджет i фiнанси; управлiння власшстю громади i мiсцевими фiнансовими засобами; забезпечення потреб населення в житш, транспорт^ торгiвлi i кому-нальн послуги; соцiальний захист населення; зов-нiшньоекономiчна дiяльнiсть; сприяння оборот держави; розвиток охорони здоров'я, освгти, куль-тури та спорту; захист навколишнього середовища; регулювання земельних вiдносин; облш; лщензу-вання та реестрацiя; а також шформащйне забезпечення [13]. Розподш доходiв на перший i другий ко-шики було скасовано Зпдно з останнiми змiнами, внесеними до Бюджетного кодексу Украши законом ввд 28 грудня 2014 року за № 79-УШ.
Виклад основного матерiалу. Децентралiзацiя державного управлiння означае передачу ввдповвда-льност за збшьшення видатково! i дохвдно1 частин бюджету на мюцевий рiвень [14]. 1деально децент-ралiзована система мае забезпечувати рiвень i змiст суспiльних послуг та узгоджуватися iз уподобан-нями виборцiв i, одночасно, забезпечувати наявшсть стимулiв до ефективного надання таких послуг. При цьому, можуть забезпечуватися гарантл контролю з боку центрального рiвня державного управлiння або надання компенсуючих трансфертiв, у випадках, коли враховуються зовшшш ефекти, що пов'язан iз географiею (мiсцеросташуванням), економiею ввд масштабiв, адмiнiстративними видатками, а також видатками, що пов'язанi з дотриманням вимог мiж-народного i нацюнального законодавства. До того
ж, застосування на практицi цих вихiдних положень вимагае значно! кшькост пересiчних юрисдикцш.
В теорп фюкально1 децентралiзацil в регюналь-ному i мiсцевому фшансовому управлiннi видшя-ють три основш моделi децентралiзованого управ-лiння: деволюцгя, делегация i деконцентрацгя [15].
Деволюцгя, або перемщення, вважаеться най-бшьш довершеною моделлю децентралiзацil, яка пе-редбачае передачу мiсцевим урядам повну ввдповь дальшсть за здiйснення всього перелшу комунальних послуг одночасно iз повноваженнями щодо зби-рання податкiв для фiнансового забезпечення в«х видiв послуг [16].
Делегацгя - це промiжна модель децентралiза-ци, яка грунтуеться на тому, що мiсцевим урядам де-легована ввдповвдальнють за надання деяких видiв суспшьних послуг пiд наглядом та/або за погоджен-ням iз центральним урядом, який може забезпечувати деяк форми фiнансування цих видiв услуг [17].
Деконцентрацгя передбачае обмежену передачу деяко1 адмшютративно1 свободи дш для мюце-вих оргашв ввд центральних мiнiстерств i вiдомств [18].
Розрiзняють також деконцентрацгю з повноваженнями i без повноважень. Перша означае, що ре-гiональнi ввддшення центральних урядових установ надiленi повноваженнями приймати самостiйнi рь шення. Деконцентрацгя без повноважень мае мюце тод^ коли регiональнi вiддiлення центральних урядових установ приймають рiшення тсля !х схва-лення центром. Вщповвдно до вказано1 класифшацп багато кра1н колишнього Радянського Союзу, в тому чи^ i Укра1на, бiльшою мiрою тяжiють до моделi деконцентрацп.
Деяк теорп, що отримали свiтове визнання, на-водять серйознi аргументи на користь децентралiза-цл процесу прийняття рiшень i надання мiсцевому управлiнню бшьшо1 значущост на основi ефектив-носп, пiдзвiтностi i керованосп, а також завдань i положень автономности
Вважаеться, що мiсцева влада мае бшьше ш-формацл щодо потреб мюцевого населення порiв-няно iз органами управлiння вищого рiвня. Органи мюцевого самоврядування краще справляються iз культурною неоднорiднiстю регiону та створюють умови для економiчного зростання через зниження рiвня податшв, бiльш якюне визначення ввдповвдно-ст мiж мюцевими потребами i необхiдними послу-гами, якють надання суспiльних послуг. Одночасно, виникають передумови щодо скорочення управлш-ського апарату оргашв мiсцевого самоврядування [19]. Також ввдзначаються передумови для зниження рiвня корупцл через полгтичну конкурендiю i зростання вщповвдальност мiсцевих оргашв влади (бiльш виражено в кра1нах з автократичним режимом, де система стримувань i противаг бiльш поту-
жна на мюцевому рiвнi) [20-21]. Одночасно, ввдмь чаеться зниження нерiвностi в межах населених пунктов (для розвинених кра1н): мешканцi скорше бу-дуть асоцiювати себе iз регiоном, який надае !м бшьш прийнятш комбшацп мiсцевих податшв i рь вень державних видаткiв сощально! спрямованостi, а також сприяе зростанню доходiв i збiльшенню населения [22-24]. Так, Ж. Ойглер [25] №1ег, 1957) визначае два основних принципи побудови моделi юрисдикцп (так зване меню Спглера): « Чим ближче представники влади до народу, тим краще ця влада працюе. Народ повинен мати право обирати, у якому виглядг I в якому обсязг йому необхгдт державна служби».
1дея моделi юрисдикцп, побудовано1 за принципом ф1скалъног ргвностг бере свш початок у науко-вш лггератур^ присвяченш теорп суспiльного ви-бору. Так, М. Олсон стверджуе, що у раз^ якщо по-лiтична юрисдикцiя i вигода взаемно перетина-ються, то вирiшуеться «Проблема безквiткового про1зду». Граничш вигоди дорiвиюють граничним витратам виробництва, що забезпечуе оптимальний характер надання суспiльиих послуг органами державного управлiння. Фiскальний еквiвалеит - тер-мiн, що описуе оптимальний розподш обов'язкiв на основi сфери, яка буде порушена даними суспшь-ними благами (наприклад, таке нацiональне громад-ське благо як нацiональна оборона, мае надаватися на нацюнальному рiвиi, а такi мiсцевi суспiльиi блага, як охорона порядку, комунальш послуги, ма-ють надаватися пiд контролем мюцевих органiв влади, якщо дана сфера знаходиться в межах !х пов-новажень) [26].
В. Оутс [27] (Оа1е8, 1972) запропонував принцип вгдповгдностг, за яким юрисдикщя, яка визначае рiвеиь надання кожного суспшьного блага, мае вра-ховувати точно визначений набiр iндивiдiв, як спо-живають це благо. Даний принцип вимагае наявно-ст велико1 кiлькостi переачних юрисдикцiй. В по-дальшому, цю iдею було розвинуто до визнання концепцп функцiонально-пересiчиих конкурентних юрисдикцiй. В. Оутсом [28] сформульовано теорему про децентралгзацгю, за якою «кожна суст-льна послуга, що мае надаватися юрисдикщею, роз-повсюджуеться на територда, розмiри яко! мшма-льно необхвдш для освоення вигiд i витрат вiд надання таких послуг», оскшьки органи самовряду-вання краще обiзнаиi та iнформованi про потреби жителiв даного регiоиу. Крiм того, населення, для потреб якого призначаються данi суспiльиi послуги, може впливати на прийняття рiшень на мюцевому рiвнi, тим самим вчиняючи позитивний вплив на пiдвищеиня фшансово! вiдповiдальностi та ефекти-вносп, особливо в умовах, коли фшансування суст-льних послуг також децеитралiзовано. Одночасно, лiквiдуються зайвi рiвнi юрисдикцп та зростае кон-куреицiя мiж юрисдикщями та прагнення щодо
впровадження iнновацiй. Теорема децентралiзацi! Грунтуеться на асиметрп шформацп, допущення про те, що мюцева влада мае бiльше шформацп про потреби мiсцевого населення порiвияно органами уп-равлiиня вищого рiвия [29].
Б. Фрей i Р. Айхенбергер [30] довели, що юрисдикцп повинш створюватися за функцюнальною спрямовашстю навiть iз частковим територiальним перекриванням, а iндивiди i спiльноти мають бути вiльиi у виборi мiж конкуруючими юрисдикцiями. Таким чином, iндивiди i суспiльство висловлюють сво! переваги безпосередньо шляхом висування ш-цiатив i проведення референдушв. Юрисдикцп мають повноваження ввдносно до сво!х члешв, а також частковим фюкальним суверенiтетом, правом збшь-шувати податки з метою виконання сво!х завдань зо-крема.
Вщповщно до принципу субсидгарностг опо-даткування, використання коштiв i регуляторнi функцп повиииi виконуватися на найбiльш можли-вих низових рiвиях державного управлiння, якщо не iсиуе переконливих причин, що викликають необ-хiднiсть передачi !х виконання на бiльш висом рiвиi. Даний принцип бере свш початок в сощальному вченн Римсько! католицько! церкви i вперше був за-пропонований папою Львом XIII у 1891 рощ. В по-дальшому папа Пiй XI ввддав перевагу принципу субсидiарностi в якост третього можливого шляху, промiжного мiж диктатурою держави i невтручан-ням держави в економiку.
За умовами Маастрихтсько! угоди цей принцип став керiвним при розподiлi вiдповiдальностi мiж членами Свропейського Союзу (€С) [31]. Водночас вертикальн податковi екстерналп вибудовуються в процесi взаемодп мiж податками на нацюнальному та мюцевому рiвнях. Тобто, вважаеться, що зрос-тання податкових ставок на нацiональному рiвиi призведе до зниження мiсцевих податкових над-ходжень i змусить органи регюнально! влади збть-шувати ставки мюцевих податшв [32]. Принцип субсидiарностi е повною протилежнiстю залишко-вому принципу, зазвичай що використовуеться в унгтарних державах, де мiсцевi органи державно! влади приймають на себе функцп, ям центральний уряд не хоче виконувати або вважае неможливим для виконання.
Оптимiзацiя кiлькостi та розмiру мiсцевих юрисдикцiй обумовлюе перегляд !х кордошв. З цього приводу в теорп розроблено дешлька теорш, а саме: голосування ногами, голосування виборчими бюлетенями, добровiльнi об'еднання, перегляд юрисдикцп.
На думку Ч. ^бу [33], при прийнятп рiшень про мюце проживання люди враховують iснуючi по-датковi зобов'язання i набiр суспiльиих послуг, що надаються конкретно! юрисдикщею. Таким чином, подiбне «голосування ногами» призводить до утво-
рення юрисдикцп, створюючи аналог дп ринкового мехашзму в сферi надання громадських послуг.
В. Оутс стверджував, що якщо люди голосують сво!ми ногами, фiскальнi вiдмiнностi мiж районами капiталiзyються у вартiсть житлово! власносп. Од-нак даний висновок було спростовано офiцiйними експериментами з розрахунку алокацшно! ефектив-носп, запропонованими Дж. Брукнером [34] i А. Шахом [35]. До^дження засвiдчили, що оптимальна межа надання суспшьних послуг не забезпечу-еться лише шляхом «голосування ногами», а зале-жить також i вiд рацюнально! поведiнки виборця.
Прихильники теорп «голосування виборчими бюлетенями» вважають, що колективний споаб прийняття рiшень не в змозi забезпечити максишза-цiю добробуту електорату, оскiльки громадяни й !хш представники в органах державно! влади мо-жуть мати рiзнi цiлi та мотиващю. А постулат щодо того, що надання суспшьних послуг через «добровольно об'еднання (клуби)» гарантуе формування юрис-дикцiй, що ствпадають iз оптимальним наданням громадських послуг, було сформульовано Дж. Буха-наном [36]. У той же час, у сучасному сyсmльствi важливим процесом формування спiльноти е «перегляд кордотв iснуючих юрисдикцт» з метою ство-рення органiв iз спецiальними або багатоцiльовими повноваженнями.
В теорп видiляють п'ять концепцiй щодо визна-чення способiв взаемодi! державного управлшня i фyнкцiй та обов'язшв мiсцевих органiв державно! влади:
1) традицшний фiскальний федералiзм;
2) новий суспшьний менеджмент (НСМ);
3) теорiя сyспiльного вибору;
4) нова шституцшна економiка (Н1Е);
5) мережевi форми yправлiння на мiсцевомy рiвнi.
Концепщя фiскального федералiзмy i НСМ фо-кусуються на yсyненнi недолiкiв ринкового меха-
нiзму i на пошуках способiв найбiльш ефективного i справедливого надання суспшьних благ. Теорiя су-спiльного вибору i концепщя ново! шституцшно! економiки акцентують на необхвдносп усунення не-долiкiв державного управлшня. Концепщя мереже-вих форм державного управлiння спрямована на ви-користання iнституцiйних механiзмiв та заходiв iз метою подолання як провалiв ринку, так i недолiкiв державного регулювання [37].
Д. Елазар видiлив принципи, за якими система мiжбюджетних ввдносин об'еднуе бюджети рiзних рiвнiв:
- закрiплення в конститущ! кра!ни розподшу влади i гарантий незмiнностi повноважень центрального та регюнальних урядiв;
- наявнiсть двопалатного парламенту, що пред-ставляе населення i регюни;
- представництво регiонiв на федеральному рiвнi через двопалатний парламент;
- право регюшв впливати на процес змiни кон-ституцi! кра!ни, але без права змiнювати власну кон-ституцiю в односторонньому порядку;
- наявшсть децентралiзованого уряду, причому повноваження центрального уряду на федеральному рiвнi вище, нiж повноваження регiональних урядiв на своему рiвнi [38].
Вибiр т^е! чи iншо! моделi мiжбюджетного регулювання е досить складною проблемою для кож-но! держави, тому до^дження питань класифiкацi! i вибору типiв моделей мiжбюджетного регулювання знайшли широке вiдображення в працях ба-гатьох науковц1в i практиков [39-41]. Так, Г. Хьюз i С. Смiт, аналiзуючи форми державного управлшня у 19 кра!нах Оргашзащ! Економiчного Спiвробiтни-цтва (ОЕСР), класифшували !х за двома ознаками (схожосп пiдходiв до регулювання мiжбюджетних вiдносин, спiввiдношення ролей центрально! та суб-нацiонально! влади) з видшенням чотирьох груп [42]. Класифiкацiю наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Класифжащя кра'ш-члетв ОЕСР за типами моделей мiжбюджетного регулювання_
№ групи КраТни Характеристика
I Австралiя, Канада, США, Великобрита-шя, Японiя Регiональнi та мiсцевi органи влади мають значну самостiйнiсть i фiскальнy автономiю
II Кра!ни Швшчно! Свропи (Данiя, Норве-гiя, Фiнляндiя, Швецiя) Значну провiднy роль ввдграють мiсцевi (ре-гiональнi) органи влади у фшансуванш соцi-альних витрат
III Австрiя, Нiмеччина, Швейцарiя Автономiя бюджетiв рiзного рiвня i !х активна ствпраця
IV Бельпя, Грецiя, Портyгалiя, Iспанiя, Iталiя, Франщя Залежнiсть регiонiв вiд центрального уряду
^xepeno: Hughes, G.; Smith, S.; Tabellini, G.; (1991) Economic aspects of decentralized government: structure, function sand finance. Economic Policy , 6 (13), pp. 426-459.
Ввдносна значущють мiсцевих оргашв влади в шдуст^ально розвинених кра!нах визначаеться шляхом порiвняння двох показникiв: частки в кон-солiдованих суспiльних видатках i процентного ввд-ношення мюцевих видаткiв до розмiрiв ВВП. За обома показниками лiдирують скандинавсьш кра-!ни; за ними йдуть Великобриташя i США, а Канада, Франщя i Нiмеччина замикають цей список. Видшя-ються мiсцевi органи влади Дани, на як припадае до 50% вах витрат, що становить, приблизно, 30% ВВП. Серед нових iндустрiальних кра!н Нова Зе-ландiя займае вiдокремлене положення при рiвнi мiсцевих витрат менше 3% ВВП.
Органи мюцевого самоврядування Австралi! у сферi iнфраструктури контролюють 27% в«х видат-шв, для порiвняння у Великобританл - 62%, а в кра-!нах СС i ОЕСР - 47 i 41% ввдповвдно. У Великобритании США i Канадi понад 60% видаткiв на мюце-вому рiвнi припадае на фшансування сощальних по-слуг, спрямованих на розвиток людини, в той час як в Австралп органи влади на мiсцях не займаються цими питаннями. В ОЕСР цей показник складае в се-редньому близько 46%. У сферi охорони здоров'я мiсцевi органи влади Австралп не ввдграють значимо! рол^ проте в Дани вони е найбiльш високими -понад 90%. В середньому в кра!нах-членах СС i кра-!нах-членах ОЕСР сощальш видатки складають в середньому близько 28 i 19% ввдповвдно.
У бiльшостi iндустрiальних кра!н вiдмiчаеться дуже значна стутнь залучення мiсцевих органiв влади до надання сощальних послуг та дiяльностi в сферi охорони навколишнього середовища. В щ-лому мiсцевi органи влади в скандинавських кра!нах виконують мiсцевi послуги в максимальному дiапа-зонi, в тому числi широкий набiр послуг, орiентова-них на населення. Мiсцевi органи влади в Швденнш Сврот i Пiвнiчнiй Америщ розташовуються в середньому дiапазонi i бiльше зосередженi на послу-гах у сферi власностг Австралшсьш мiсцевi органи влади головним чином зосереджують дiяльнiсть у сферi транспорту та утитзащ! вiдходiв [43].
Обсяг трансферов у бюджетах регiонiв федера-тивних держав становить вiд 4% ВВП в Австрп, 4,3 в Шмеччиш, 5,1 в Швейцарi!, 5,6 в США, до 8% ВВП в Канадi та Австралп. 1х частка в сукупних надхо-дженнях територiальних бюджетов в кра!нах ОЕСР досить висока i становить 40%, в тому числ! в анг-лосаксонських кра!нах - 36, в скандинавських - 34, в федеративних европейських кра!нах - 24, в iнших захiдноевропейських кра!нах (Грецiя, Бельпя, Франдiя, Iталiя, Iспанiя, Португалiя, Нщерланди) -63,2%.
У Скандинавських кра!нах центральш органи уряду надiленi потужними наглядовими та регуля-тивними функщями. Так, в Данi! органи мюцевого самоврядування перерозподiляють бiльше 30% валового внутршнього продукту (ВВП). У скандинав-
ськiй видатковiй моделi вагому роль вiдiграють малi мiсцевi уряди (у середньому розмiри юрисдикцi! не перевищують 10 тис. жителiв), ям в основному зна-ходяться на самофшансуванш. У Данi! i Швеци близько 75%, а в Норвегп - 64% мiсцевих видатшв фь нансуються з власних джерел доходiв. Податки на доходи фiзичних осiб (використовуються мiсцевi ставки, додатковi до ставок державних податшв) е основою мюцевих фшанав (майже 91% податкових надходжень), а податки на власнють складають лише 7% ввд податкових надходжень [44-45].
У шмецькш моделi в основу закладено прин-ципи субсидiарностi, кооперацi! i адмшютративно! ефективностО. У рамках цiе! концепцп функцл роз-робки фiскально! политики передан! на федеральний рiвень, а зобов'язання з надання послуг - геогра-ф1чно видiленим землям i мiсцевим урядам, яким на-дано значну автономiю у питаннях забезпечення су-спшьними послугами. Вся д1яльнють щодо забезпечення суспшьними послугами мюцевого характеру передана на рiвень мюцевого управлiння. В середньому мюцева влада керуе життезабезпеченням до 20 тис. о«б, мiсцевi видатки становлять близько 10% ВВП.
Шмецька модель орiентуеться на вирiвнювання податкового потенщалу федеральних земель як основного фактору згладжування горизонтальних бю-джетно-податкових диспропорщй. Модель реалiзу-еться шляхом перерозподщу надходжень ПДВ i надання цшьових трансфертов. Мiжбюджетнi вщно-сини базуються на "загальних" податках, надхо-дження вщ яких розподшяються м!ж усiма !! р1в-нями. При цьому здiйснюеться !х частковий пере-розподш з метою скорочення розрив!в м!ж "бага-тими" i "бщними" землями. Пряма фшансова допо-мога з бюджетов вищого р!вня вщносно незначна за обсягами. Проте е численн i вельми велик! федерально i спшьш програми регiонального розвитку. Уш-кальнють нiмецько! моделi полягае в ефективност застосування даних iнструментiв.
У Великш Британл мiсцевому управлiнню на-дана значна автономiя у виконаннi суто локальних функцш, але воно мае доступ лише до обмеженого кола шструментОв отримання доход!в. Мiсцевi уряди ввдграють дом!нуючу роль у наданн таких орiентованих на обслуговування власност послуг, як утримання дор^, утитзащя побутових вщход!в, водопостачання о каналiзацiя о обмежену роль щодо суспшьних послуг, орiентованих на людський роз-виток, таких як охорона здоров'я, освгта о сощальне забезпечення. Податки на власнють е основою дохо-д!в мiсцевих уряд!в. Мiсцеве управлiння зазвичай отримуе дв! третини власних доход1в вщ надходжень трансфертов з центрального р1вня. Органи мюцевого самоврядування не мають повноважень щодо податшв на доходи ф!зичних о«б. Роль очшь-ника виконавчо! влади невелика, а мювдв! ради ввд-
грають значну роль в ухваленн рiшеиь на мiсцевому рiвиi. У середньому мiсцевi уряди характеризуються чималими розмiрами, охоплюючи близько 120 тис. населенна, мiсцевi видатки складають близько 12% ввд ВВП [46]. У колишшх британських колошях роль офщйних представнишв влади була посилена для забезпечення загального нагляду i контролю над мюцевими урядами в iитересах центрально! колош-ально! адмiнiстрацi! [47, с. 317-368].
Китайська модель передбачае досить значний розмiр юрисдикцiй мюцевого державного управ-лшня. Видатки субпровiнцiального мiсцевого державного управлiиия складають 51,4% ввд консолвдо-ваних суспшьних видатшв. На рiвиi субпров!нщаль-ного державного управл!ння зайнято близько 90% ввд загально! чисельностi найманих пращвнишв сфери державного управлiиия. Окремi функцп, належать центральним органам вдали. Однак, страху-вання на випадок безробгття, соцiальне забезпечення, а також система сощального захисту передан! провiнцiйному та мiсцевому державному уп-равлiиню. Стушт автономi! безпосередньо зале-жить ввд фiскальиих можливостей мюцевого управ-лшня, коли багатшi юрисдикцп ведуть свою власну пол!тику, а бвдш юрисдикцп тдстроюються до про-в!нц!й бшьш високого р!вня.
В Япош! у 1960 рощ було утворено Мшстер-ство внутрших справ, що ввдгравало основну роль з тдтримки мiсцевого управлiиня. Прибутков! пода-тки е основою фiнансуваиня мюцевого державного управлiння, !х частка сягае до 60% вщ доход!в, одержуваних з власних джерел, за ними сл!дують податки на власнiсть i складають до 30%, а податки з продажу - близько 10% [48].
Частка мюцевих податшв нараховуе 31% для префектур i 33,7% для мунщипалгтет1в. Цiкаво, що середня величина становить 23% для префектур i 18% для мунiципалiтетiв, що ввдображае дисбаланс у розподш мюцевих податшв. Мiсцевий податок на передачу нерухомо! власност - це р!зновид мюце-вого податку: вш стягуеться центральним урядом в адмiиiстративно-господарських щлях. У частит до-ход!в ввд мiсцевого податку частка надходжень ввд муиiципалiтетiв становить 57%, другий за величиною - мюцевий податок на споживання. Податок на нерухомють становить бшьшу частину податку му-иiципалiтету. Даний податок, а також прибутковий податок формують близько 90% загальних податко-вих надходжень [49, с. 194-233].
Швшчноамериканська модель (США, Канада) визнае мюцеве управлiиня як систему, що створю-еться за ршенням кожного штату або провшцп, але
одночасно намагаеться надати автономто (право Гомруля1) мiсцевим урядам в заздалепдь визначе-них областях !х вiдповiдальностi - головним чином в наданш послуг, орiентованих на власнють. Мю-цеве державне управлiния виконуе середнiй за обся-гом наб!р функцш. У середньому юрисдикщя мюцевого управлiння в США поширюеться на населення чисельнiстю бшя 10 тис. чол., в Канадi близько 6 тис. чол. Податки на власнють - основне джерело мюцевих доход!в. Витрати мiсцевого державного управлiння складають близько 7% вщ ВВП.
У США податки складають три чверт в«х власних доход!в штату (75%) та трохи бшьше 60% власних доход!в мунiципальиих утворень. Влада штату сильно залежить вщ податшв з продажу (як загального податку з продажiв, так i податшв з продажу за окремими видами товарiв) i в!д податшв на доходи ф!зичних та юридичних ос!б. Прибутков! податки складають бшьше чверт власних податкiв штату. Майже стшьки ж становлять податки з розд-р!бних продажiв. Податки на майно становлять близько 44% власних доход!в мунщипальних утворень i бiльше 70% вс!х податкових доход!в мунщипаль-них утворень. Штати також використовують збори за користування послугами, особливо пов'язаш з ви-щою освгтою. Доходи мунiципальних утворень фо-рмуються за рахунок iндивiдуальних збор!в [50, с. 387]. За рахунок власних джерел в Канад! форму -еться на р!вш 80-85% бюджетних доход!в органiв мiсцевого самоврядування, а решта - на р!вш 1520% надходить у вигляд! трансфертiв. Майже дв! третини власних доход!в формуеться за рахунок податшв на майно та його використання.
В Австралп на частку мюцевого управлiння припадае тальки 3% ввд величини збору податшв по кра!ш в цшому i ввдповвдальнють за розподш 6% консолiдованих обсяпв витрат громадського сектора. Податки на власнють (ставки) i збори з! спожи-вачiв е основою (близько 70%) доход!в, а фшансов! субсидп з центру ! штату покривають близько 20% мюцевих витрат. Витрати на транспорт, комунальн зручносп, рекреащю ! культуру складають дв! тре-тини в!д мюцевих видатшв.
Мюцеве управлiиня в Новш Зеландп мае багато спшьного з австралшською моделлю. Значна час-тина доход!в оргашв мюцевого самоврядування - на р!вш 60% !х сукупного обсягу - формуеться за рахунок податку на власнють [51]. Статистичш дат, що характеризують ствввдношення податкових надходжень у кра!нах-членах ОЕСР, у тому числ! мюце-вого значення, представлен! в табл. 2.
1 Гомруль (англ. Ноте Яи1е, «самоврядування») - рух за автономто 1рландп на рубеж! ХГХ-ХХ ст. Передбачав власний парламент ! органи самоврядування при збереженш над островом британського сувереттету, тобто статус, аналопчний статусу домшону.
Джерело: Revenue Statistics - OECD countries: Comparative tables . - Електронний ресурс. - 2016. - [Режим дос-Tyny]:https://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=REV.
Таблиця 2
Питома вага сукупних та мкцевих податкових надходжень краТн-члетв ОЕСР у ВВП, %
Кратна 2000 2010 2014
сукупш MiC^Bi сукупш MiC^Bi сукупш MiC^Bi
Австралiя (Australia) 30,4 0,9 25,6 0,9
Австрiя (Austria) 42,1 1,5 40,8 1,3 43,0 1,4
Бельгiя (Belgium) 43,6 1,8 42,4 2,2 44,7 2,1
Канада (Canada) 34,9 2,8 30,4 3,1 30,8 2,8
Чилi (Chile) 18,8 1,5 19,5 1,2 19,8 1,5
Чехiя (Czech Republic) 32,5 0,3 32,5 0,4 33,5 0,4
Данiя (Denmark) 46,9 14,4 45,3 12,1 50,9 12,6
Естошя (Estonia) 31,0 4,3 33,2 4,4 32,9 4,4
Фiнляндiя (Finland) 45,8 9,9 40,8 9,9 43,9 10,3
Францiя (France) 43,1 4,4 41,6 4,5 45,2 5,9
Шмеччина (Germany) 36,2 2,7 35,0 2,8 36,1 2,5
Грещя (Greece) 33,2 0,3 32,0 0,9 35,9 1,4
Угорщина (Hungary) 38,7 2,0 37,3 2,4 38,5 22
Iсландiя (Iceland) 36,2 8,4 33,3 8,5 38,7 9,6
Iрландiя (Ireland) 30,9 0,6 27,5 0,9 29,9 0,8
1зра!ль (Israel) 34,9 2,2 30,4 2,4 31,1 2,2
Iталiя (Italy) 40,6 6,2 41,8 6,4 43,6 6,9
Япошя (Japan) 26,6 7,0 27,6 7,1 7,4
Корея (Korea) 21,5 3,2 23,4 3,9 24,6 4,2
Люксембург (Luxembourg) 37,1 2,1 38,1 1,7 37,8 1,2
Мексика (Mexico) 16,5 0,1 18,5 0,2
Нвдерланди (Netherlands) 36,8 1,2 36,2 1,3
Нова Зеландiя (New Zealand) 32,5 1,9 30,6 2,2 32,4 2,1
Норвегiя (Norway) 41,9 6,3 41,9 5,7 39,1 5,4
Польща (Poland) 33,1 3,0 31,4 4,0
Портyгалiя (Portugal) 31,2 2,0 30,6 2,0 34,4 2,5
Словаря (Slovak Republic) 33,6 0,5 28,1 0,8 31,0 0,9
Словенiя (Slovenia) 36,6 2,7 36,9 4,0 36,6 3,9
1спашя (Spain) 33,4 3,0 31,5 2,9 33,2 3,3
Швецiя (Sweden) 49,0 14,1 43,2 15,3 42,7 15,8
Швейцарiя (Switzerland) 27,6 4,4 26,5 4,1 26,6 4,0
Туреччина (Turkey) 24,2 2,1 26,2 2,4 28,7 2,7
Велика Британiя (United Kingdom) 34,7 1,4 32,8 1,7 32,6 1,6
США (United States) 28,2 3,4 23,2 3,9 26,0 3,6
В середньому по крашах ОЕСР (OECD - Average) 34,2 3,6 32,8 3,7
У середньому по крашах-членах ОЕСР ввдм1ча-еться падшня податкового навантаження на еконо-MiKy. Натомiсть, зростае частка у ВВП податкових доходiв мiсцевих юрисдикцш. Проте, в розрiзi окре-мих кра1н вiдзначаються сyттeвi розбiжностi сто-совно ствввдношення сукупних та мiсцевих податкових надходжень, а також !х частки у ВВП.
Найбiльшою часткою сукупних податкових надходжень (i3 врахуванням соцiальних внескiв) у ВВП характеризуються пiвнiчноeвропейськi краши: Данiя, Норвегiя, Фiнляндiя, Швецiя. В середньому,
у цих крашах на рiвнi 50% ВВП вилучаеться i3 еко-номiки i3 подальшим перерозподiлом через бюд-жетну систему. У той же час, саме твшчноевропей-ськ краши мають найбiльш високi показники частки мюцевих податшв у ВВП - в середньому на рiвнi 10%. Таю краши-члени €С, як Австрiя, Бель-гiя, Iталiя, Iспанiя, Нiмеччина, Франщя, мають час-тку сукупних податкових находжень у ВВП на рiвнi 40%, проте, майже вдвiчi !х меншу в частинi мюце-вих податкiв.
США, Канада, Австрия, Великобриташя, Япошя, 1зра!ль мають бiльш лiберальнi режими опо-даткування порiвняно з швшчноевропейськими кра-!нами та крашами старими членами СС. Частка су-купних податкових доходiв у цих кра!нах колива-еться на рiвнi 28-32% ВВП, у той час, як мiсцевi податки формують на рiвнi 5-10% сукупних податкових надходжень, або вш 1 до 3% ВВП цих краши за вшповвдний рiк. На фонi загального тренду щодо па-дiння частки сукупних податкових надходжень у ВВП, вiдмiчаeться вiдповiдне зменшення частки мь сцевих податкiв у ВВП.
Висновки i рекомендации Загалом Укра!на по-р!вняно !з кра!нами-членами ОЕСР займае се-реднi позицп за показниками частки податкових надходжень Державного та мюцевих бюджетов у ВВП. Однак слщ враховувати, що обсяг податкових над-ходжень на одного жителя у кра!нах-членах ОЕСР в 15-20 разiв перевищуе вшповвдний показник по Ук-ра!ш.
Щодо тенденцл зменшення частки мюцевих податшв Укра!ни у ВВП, доцшьно зауважити, що в умовах децентралiзацi! державного управлiння в Укра!ш, яка е прюритетом сучасно! нацюнально! економiчно! политики держави, суттево знижуе ефективнють дш Уряду та !нших защкавлених сто-
На рисунку представлена динамша частки по-даткових надходжень у ВВП зведеного, Державного та мiсцевих бюджетов Укра!ни. З рисунку видно, що в Укра!ш, починаючи з 2010 року намгтилася тен-дендiя щодо нарощування податкового наванта-ження на економшу1 за рахунок податкiв, як зара-ховуються до Державного бюджету. Натомють, вш-значаеться падiння частки мюцевих податшв, як! е основним джерелом доход!в бюджетов органiв мюцевого самоврядування. В Укра!ш податковi надхо-дження на мiсцевому р!вн формують на р!вш 80% доход!в2 бюджетов оргашв мiсцевого самоврядування.
рш у формуваннi нового ландшафту управлшня державою !з перенесенням вiдповiдальностi на мюце-вий рiвень, а також створення економiчно спромож-них, самодостатнiх Об'еднаних територiальних громад.
Отже, серед основних стратегiчних напрям!в сучасно! бюджетно-податково! пол!тики, яка мае сприяти пiдвищенню результативностi та ефектив-ност процесiв децентралiзацi! державного управлшня в Укра!ш шляхом формування економ!чно спроможних Об'еднаних територ!альних громад, на наш погляд, необхвдно видшити наступш:
— тдвищення економ!чно! ефективност вгт-чизняно! податково! системи на основ! перегляду
Податковi надходження - всього Державний бюджет «Micu^i бюджети
Рисунок. Частка податкових надходжень у ВВП в po3pi3i pïbhïb бюджетно'1 системи, %
1 У розрахунку не врахованi обов'язковi соцiальнi вiдрахування.
2 У розрахунку не враховат обсяги мiжбюджетних трансферов.
- 59-
Економiчний вюник Донбасу № 1(47), 2017
основних векторiв податково! полiтики з урахуван-ням децентралiзацi! державного yправлiння та тд-вищення якост адмшстрування податшв;
— рацiоналiзацiя методiв фшансування мюце-вих бюджетов, бюджетiв об'еднаних територiальних громад (ОТГ) зокрема, у тому чи^ на основi заохо-чення органiв державного yправлiння на мюцях в досягненнi резyльтатiв на в«х етапах бюджетного циклу;
— тдвищення якосп, прозоросп, достyпностi бюджетно! шформацп щодо формування та вико-нання бюджетов ОТГ зокрема, а також швидкосп !! проходження завдяки впровадженню комплексно! iнформацiйно! системи yправлiння фiнансами («електронний бюджет»);
— удосконалення процесiв формування бюджетов на в«х рiвнях бюджетно! системи Укра!ни, а також контролю i мониторингу його виконання з метою тдвищення ефективносп i резyльтативностi витрачання бюджетних коштОв.
Одночасно необхiдно вживати заходiв щодо скорочення часу, який малi i середнi п1дприемства витрачають на розрахунок i сплату податшв, що ввд-биваеться в iндикаторах «Ведения бiзнесy» (Doing Business) [52]. За тдсумками останнiх дослiджень Укра!на займае 80 мiсце. Уваги потребують пи-тання щодо забезпечення зростання показникiв Ук-ра!ни в частит прозоросп бюджету, якi ввдобража-ються у «1ндекс прозоросп бюджету» (Open Budget Index) [53].
Окремо слад видшити роботу, спрямовану на зростання числа Об'еднаних територiальних громад (ОТГ), як демонструють задовiльний результат в частит yправлiння власними ресурсами на основi бiльш широкого використання показнишв ефективносп в бюджетi ОТГ для ввдображення цiлей i ре-зyльтатiв програм державних витрат.
З метою досягнення основних стратегiчних ць лей розвитку бюджетно! та податково! системи Ук-ра!ни в умовах децеитралiзацi! державного управ-лiння, основну увагу доцiльно зосередити на вико-наннi наступних завдань:
— тдготовка i реалiзацiя середньостроково! програми тдвищення якосп yправлiния держав-ними фшансами Укра!ни та ОТГ, а також розробка i удосконалення законодавства, необхвдного для ор-ганiзацi! бюджетного процесу на всiх рiвнях бюдже-тно! системи;
— тдвищення прозоросп бюджетного процесу на основi мониторингу якосп фшансового менеджменту головних розпоряднишв кошпв, а також подальшого розвитку системи державного фшансового контролю та аудиту на в«х рiвнях бюджетно! системи Укра!ни;
— розробка ново! трирiчно! моделi для оцiнки та прогнозування доходiв в умовах середньостроко-
вого планування на bcíx рiвнях бюджетно! системи, доходiв ОТГ зокрема;
- надання тдтримки ОТГ щодо реалiзацi! принцитв бюджетування, орieнтованого на результат, i середньострокового фiнансового планування;
- оновлення та розробка нормативно-право-вих документiв та системи заходiв щодо полшшення фiнансового положення i платоспроможносп ОТГ;
— вдосконалення системи мiжбюджетних трансфертов та оцiнки податкового потенталу з ура-хуванням впровадження прозорих стимулiв з наро-щування ОТГ власно! доходно! бази;
— розвиток нормативно-правово! бази для ОТГ з аудиту житлово-комунального господарства та бюджетних установ, що надають соцiальнi пос-луги.
Л^ература
1. Про затвердження Положення про единий казначейський рахунок: Наказ Державного казначейства Укра!ни ввд 26.06.2002 р. № 122 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov. ua/ laws/show/z0594-02. 2. Податковий кодекс Ук-раТни: Закон Укра!ни вiд 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon3.rada.gov.ua/ laws/ show/ 2755-17. 3. Бюджет-ний кодекс УкраТни. Стаття 24-1. Державний фонд репонального розвитку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ 2456-17/ page3. 4. Мiжнародний Валютний фонд [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу: https: //www.imf.org/ ru/News/Articles/2016/10/08/ AM16-pr 16451-Commu nique-of-the-Thirty-Fourth-Meeting-of-the-IMFC.
5. Про схвалення КонцепцГТ реформування мкцевого самоврядування та територiально! орга-тзацп влади в Укра!н1: Розпорядження Кабшету Mi-нiстрiв Укра!ни вiд 01.04.2014 р. № 333-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada. gov. ua/ laws/show/333-2014-%D1%80. 6. Свропей-ська хартiя мiсцевого самоврядування Рада €в-ропи вiд 15.10.1985 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ 994_036. 7. Про сшвробггництво територiальних громад: Закон Укра!ни вiд 17.06.2014 р. № 1508-VII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov.ua/laws/show/1508-18. 8. Позаче-ргове послання Президента УкраТни до Верхов-ноТ Ради УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/ pozacher gove-poslannya-prezidenta-ukrayini-do-verhovnoyi-ra d-34118. 9. Про Стратегш сталого розвитку "Ук-раТна - 2020": Указ Президента Укра!ни ввд 12.01.2015 р. № 5/2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ 5/2015. 10. Угода про Коалщш депутатських фра-
кцш «Свропейська УкраТ'на вiд 27.11.2014 р. [Еле-ктронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/n0001001-15. 11. Про Про-граму дiяльностi Кабшету Мiнiстрiв УкраТ'ни: Постанова Верховно! Ради Укра!ни вiд 14.04.2016 р. № 1099-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1099-19. 12. Про План законодавчого забезпечення реформ в УкраТш: Постанова Верховно! Ради Украши ввд 04.06.2015 р. № 509-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/509-19. 13. Про мкцеве самоврядування в УкраТш: Закон Укра!ни ввд 21.05.1997 р. № 280/97-ВР. Статп 27-42 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ 280/97-%D0%B2%D1%80. 14. Reingewertz, Y. Fiscal Decentralization - a Survey of the Empirical Literature / Y. Reingewertz. - MPRA Paper №9889, 2014. - 46 p.
15. Ebel, R. D. Fiscal Decentralization and Intergovernmental Fiscal Relations, World Bank Institute., Distance Learning Modules, Budapest, 1999. - P. 4.
16. Human Development Report. UN. UNDP. - N.Y; Oxford University Press, 1993. - P. 67. 17. Ebel, R. D. Fiscal Decentralization and Intergovernmental Fiscal Relations, World Bank Institute., Distance Learning Modules, Budapest, 1999. - P. 5. 18. Rondinelli, D. Government Decentralization in Comparative Perspective: Theory and Practicein Developing Countries International Review of Administrative Sciences 47, 1981. pp. 133-145. 19. Prud'Homme, R. The Dangers of Decentralization / R. Prud'Homme // The World Bank Research Observer. - 1995. - №10 (2). - P. 201-220. 20.Brennan G. The Power toTax: Analytic Foundations of a Fiscal Constitution / G. Brennan, J. Buchanan. - Cambridge University Press, 1980. - 231 p. 21. Seabright P. Accountability and Decentralization in Government: an Incomplete Contracts Model / P. Seabright // European Economic Review. - 1996. - №40(1). - P. 61-89. 22. Ezcurra R., Pascual P. Fiscal Decentralization and Regional Disparities: Evidence from Several European Union Countries / R. Ezcurra, P. Pascual // Environment and Planning. - 2008. - №40(5). - P. 11-85. 23. Gramlich E. A Policy maker's Guide to Fiscal Decentralization / E. Gramlich // National Tax Journal. - 1993. - №46(2). - P. 229-35. 24. Rodriguez-Pose, A. Is Fiscal Decentralization Harmful for EconomicGrowth? Evidence from the OECD Countries / A. Rodriguez-Pose, R. Ezcurra // Journal of Economic Geography. -2010. - №11(4). -P. 619-644. 25. Stigler G. (1957). "The Tenable Range of Functions of Local Government." In Federal Expenditure Policy for Economic Growthand Stability, ed. Joint Economic Committee, Subcommittee on Fiscal Policy, U.S. Congress, 213-19. Washington, DC: U.S. Government Printing Office. 26. Olson M. The Principle of "Fiscal Equivalence": the Division of Responsibilities Among
Different Levels of Government / M. Olson // The American Economic Review. - 1969. - №59(2). -P. 479-487. 27. Oates W. (1969). "The Effects of Property Taxes and Local Public Spending on Property Values: An Empirical Study of Tax Capitalization and Tiebout Hypothesis." Journal of Political Economy 77: 957-71. 28. Oates W. (1972). Fiscal Federalism. New York: Harcourt Brace Jovanovich. Olson, Mancur. 1969. "The Principle of Fiscal Equivalence: The Division of Responsibilities among Different Levels of Government." American Economic Review 59 (2): 479-87. 29. Oates W. Fiscal Federalism / W. Oates New-York: Harcourt Brace Jovanovich Press, 1972. 30. Frey Bruno and Reiner Eichenberger. 1995. "Competition among Jurisdictions: The Idea of FOCJ." In Competition among Jurisdictions, ed. Lbder Gerken, 209-29. London: Macmillan. Frey Bruno and Reiner Eichenberger. 1996. "FOCJ: Competitive Governments for Europe." International Review of Law and Economics 16: 315-27; Frey Bruno and Reiner Eichenberger. 1999. The New Democratic Federalism for Europe: Functional Overlapping and Competing Jurisdictions. Cheltenham, U.K., and Northampton, MA: Edward Elgar. 31. Мартинов А. Ю. Маастрихт-ський договiр // Енциклопед!я icTOpii' Украши : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолш (голова) та iH. ; 1нститут ютори Украши НАН Украши. - К. : Наук. думка, 2009. - Т. 6 : Ла - Mi. - С. 410. 32. Keen M. Vertical Tax Externalities in the Theory of Fiscal Federalism / M. Keen // IMF StaffPapers. - 1998. - №45. - P. 454485. 33. Tiebout Ch-s. 1956. "A Pure Theory of Local Expenditures." Journal of Political Economy 64 (5): 416-24. 34. Brueckner J. 1982. "A Test for Allocative Efficiency in the Local Public Sector." Journal of Public Economics 19: 311-31. 35. Shah A. 1988. "Capitalization and the Theory of Local Public Finance: An Interpretive Essay." Journal of Economic Surveys 2 (3): 209-43. Shah A. 1989. "A Capitalization Approach to Fiscal Incidenceat the Local Level." Land Economics 65 (4): 359-75. Shah A. 1992. "Empirical Tests for Allocative Efficiency in the Local Public Sector." Public Finance Quarterly 20 (3): 359-77. 36. Buchanan J. 1965. "AnEconomicTheoryofClubs." Economica 32: 1-14. 37. Управление на местномуровне в разви-вающихсястранах / под ред. Анвара Шаха; пер. с англ. - М.: Изд-во «Весь Мир», 2004 - 328 с. (С. 28).
38. Elazar D. J. Exploring federalism. - Tuscoloosa, Al.; London: The University of Alabama Press, 1991.
39. Gagnon A. G., Keil S. Understanding Federalism and Federation. - Routledge, 2016. - 299 р. 40. Burgess M. Federalism and Europeanunion: the building of Europe, 1950-2000 [Електронний ресурс] / Routledge is an imprint of the Taylor&Francis Group. - 2000. -305 р. - Режим доступу: http://www.untag-smd. ac.id/files/Perpustakaan_Digital_1/FEDERALISM%2 0Federalism%20and%20European%20 union % 20 the %20building%20of%20Europe,%201950-2000.pdf.
41. Зайдель А.В. Бюджетный федерализм и финансовые ресурсы регионального развития - модели сотрудничества и конкуренции / А. В. Зайдель, М. Н. Шротен. - М. : Юрайт, 2000. - 598 с. 42. Hughes G., Smith S., Tabellini, G. (1991) Economic aspects of decentralized government: structure, functions and finance. Economic Policy , 6 (13) pp. 426-459.
43. Управление на местном уровне в индустриально развитых странах / под ред. Анвара Шаха; пер. с англ. - М.: Изд-во «Весь Мир», 2010 - 416 с.
44. Лотц Й. Организация и финансирование местного управления: страны Северной Европы / Управление на местном уровне в индустриально развитых странах / под ред. Анвара Шаха; пер. с англ. - М.: Изд-во «Весь Мир», 2010 - 416 с. - C.272-316. 45. Янг. Д. Мюцеве самоврядування в кра!нах Сканди-навп та Балтл [Електронний ресурс]. - SKL International. - 59 с. - Режим доступу: http: //decentralization.gov.ua/pics/ attach ments/Misceve-samovryaduvannya-v-krayinah-Skandi inaviyi-ta-Balti yi.pdf. 46. Chandler J. A. Explaining Local Government: Local Government in Britain Since 1800. -Publish by Manchester University Press, Oxford Road. - 2007. - 367 р. 47.Кинг Д. Организация и финансирование местного управления: Соединенное Королевство / Управление на местном уровне в индустриально развитых странах / Под ред. Анвара Шаха; пер. с англ. - М.: Изд-во «Весь Мир», 2010 - 416 с. 48. Muramatsu, Michio, and Farrukh Iqbal. 2001. "Understanding Japanese Intergover-nmental Relations: Perspectives, Models, and Salient Characteristics." In Local 38 Anwar Shah Government Development in Postwar Japan, ed. Michio Muramatsu and Farrukh Iqbal, 1-28. Oxford, U.K.: Oxford University Press. 49. Мокида Н. Организация и финансирование местного управления: Япония / Управление на местном уровне в индустриально развитых странах / под ред. Анвара Шаха; пер. с англ. - М.: Изд-во «Весь Мир», 2010 - 416 с. 50. Шрёдер Л. Организация и финансирование местного управления: США / Управление на местном уровне в индустриально развитых странах / под ред. Анвара Шаха; пер. с англ. - М.: Изд-во «Весь Мир», 2010 - 416 с. 51. Доллери Б. Организация и финансированиеместногоуправления: НоваяЗеландия/ Управление на местномуровне в индустриальноразвитыхстранах / под ред. Анвара Шаха; пер. с англ. - М.: Изд-во «Весь Мир», 2010 -416 с. - С. 242. 52. Оценка Бизнес Регулирования. Всемирный банк [Електронний ресурс]. - [Режим доступу]: http: //russian. doingbusiness. org/data/ explo re economies/ukraine. 53. Про вщкриткть викорис-тання публiчних кош^в: Закон Верховно! Ради
Укра!ни ввд 11.02.2015 р. № 183-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/183-19.
Столяров В. Ф., Островецький В. I. Методо-лопчш основи фккальнот децентратзацп в Ук-раТш в контекст аналiзу свггового досввду управ-лшня державними доходами
У статп визначено стратепчт напрями та опе-рацшш завдання удосконалення та подальшого розвитку сучасно! бюджетно-податково! полпики Украши в умовах децентралiзацi! державного уп-равлiння. Рекомендаци та пропозицп обгрунтовано за результатами аналiзу свтового досв^ розмежу-вання фюкальних повноважень мiж загальнонацю-нальним та мюцевим управлшням життезабезпе-чення населения кра!н-члетв ОЕСР.
Ключовi слова: доходи, видатки, бюджетно-по-даткова полiтика, державне управлшня, мiсцеве уп-равлiния.
Столяров В. Ф., Островецкий В. И. Методологические основы фискальной децентрализации в Украине в контексте анализа мирового опыта управления государственными доходами
В статье определены стратегические направления и операционные задачи совершенствования и дальнейшего развития современной бюджетно-налоговой политики Украины в условиях децентрализации государственного управления. Рекомендации и предложения обоснованы по результатам анализа мирового опыта разграничения фискальных полномочий между общенациональным и местным управлением жизнеобеспечения населения стран-членов ОЭСР.
Ключевые слова: доходы, расходы, бюджетно-налоговая политика, государственное управление, местное управление.
Stolyarov V.F., Ostrovetskyy V.I. Methodological basis fiscal decentralization in Ukraine in the analysis of the world experience Administration of Revenues
In the article is considered the strategic directions and operational objectives of improvement and further development of current fiscal policy of Ukraine under decentralization of public administration. Recommendation sand suggestions grounded on the analysis of international experience delineation of fiscal powers between national and local government of OECD countries.
Keywords: Revenue, expenditure, fiscal policy, public administration, local government.
Стаття надшшла до редакцл 20.01.2017
Прийнято до друку 22.03.2017
