CC BY
22
УДК 336.2 Здобувач Л.Ю. Сабадош1 - Львiвська КА
НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТТЯ ОПТИМАЛЬНОГО ОПОДАТКУВАННЯ
Проаналiзовано теоретичш пiдходи до трактування оптимальностi та справедливости оподаткування, систематизовано теорп оптимального оподаткування та на 'х основi визначено критерп формування податкового механiзму ринкового типу. Встановлено, що систематизацiя теорiй оптимального оподаткування дае змогу об-грунтувати процес вибору тсе'' чи шшо' податково'' пол^ики та вивести основнi засади побудови податково'' системи ринкового типу. Для цього дослщження варто зосе-редити в напрямi систематизацп пiдходiв до оцiнювання податкового тягаря, аналiзу розподiлу податкового навантаження та виокремлення основних напрямiв реформу-вання в^чизняного податкового механiзму.
Ключов1 слова: нейтральшсть податкiв, справедливiсть оподаткування, ефек-тившсть оподаткування, податкова рiвновага, оптимальнiсть оподаткування.
Вступ. Податки вторично е найдавшшою фшансовою категор1ею, пе-редумовами виникнення яко'' вважають розвиток та удосконалення товарно-грошових вщносин, дда економ1чних закошв вартюного розподшу \ перероз-подшу, функцюнування держави з притаманною 'й низкою сощальних, поль тичних, економ1чних, управлшських, оборонних тощо повноважень. Саме податки, як домшуюча форма одержавлення вартост валового внутршнього продукту (ВВП), виступають основним джерелом фшансового забезпечення вказаних функцш \ завдань.
Постановка проблеми. В сучасних умовах розбудови сощально-ор1ентовано'' ринково'' економши сформувалася система податюв р1зно'' ф1с-кально-економ1чно'' спрямованость В цьому контекст! доцшьно з'ясувати со-щально-економ1чну природу поняття оптимального оподаткування.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Серед вггчизняних провщ-них дослщниюв { фах1вщв у галуз1 ф1скально-економ1чно'' науки назвемо: В. Андрущенка, О. Василика, О. Даншова, В. Завгороднього, А. Крисоватого, М. Кучерявенка, I. Луншу, В. Опарша, А. Соколовську, В. Сутормшу, В. Федосова, О. Чернявського, Л. Шаблисту, С. Юр1я. Вагомий внесок у розвиток податково'' теори зробили вщом1 економюти близького заруб1жжя: А. Б1рман, Б. Болдирев, В. Дадалко, в. Жуков, В. Кашин, А. Медведев, Д. Мельник, А. Перов, А. Толкушкш, I. Русакова, М. Ткачук, Л. Дробозша, М. Романовсь-кий, О. Врублевська, Б. Сабанл, Д. Черник { багато шших.
Незважаючи на значну кшьюсть напрацювань у галуз1 оподаткування, нараз1 вщсутт глибок комплексы розроблення проблем оптимального опо-даткування.
Метою дослщження е систематизащя теорш оптимального оподаткування.
Результата дослщження. Першим систематизував податкову теорш А. Смгг. Вш розробив { запропонував чотири вишдних засади побудови ефективно'' системи оподаткування, яю були покладет в основу формування податкових систем багатьох краш { залишаються актуальними до сьогодт. Це, зокрема, так принципи: 1) податок мае бути точно визначений, а не довшьний;
1 Наук. кер1вн.: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Льв1вська КА
2) термши сплати, спосiб платежу та сума вщрахувань повиннi бути чгтки-ми та зрозумшими для платника;
3) потрiбно, щоб кожний податок стягувався в той час або таким способом, який найбшьше влаштовуе платника;
4) перед фшансовим законодавством кра!ни всi повиннi бути рiвнi [4, с. 588-589].
У сво!х роботах А. Смгг наголошував, що витрати на утримання по-датку слщ звести до мш1муму: "Кожен податок повинен бути так задуманий 1 розроблений, щоб вш брав 1 утримував 1з кишень народу якомога менше по-над те, що вш приносить скарбнищ держави" [4, с. 589]. Виступаючи за фор-мування тако! системи оподаткування, яка би сприяла розвитку промисловос-т { торпвл1, вш був противником покарання порушниюв податкового законо-давства. Таким чином, А. Смгг вперше виокремлюе проблему пошуку оптимального вар1анта оподаткування.
Поглибленим вивченням цього питання займався представник швед-сько! школи К. Вжсель. Лейтмотивом його дослщжень стала проблема справедливого розподшу податкових надходжень до бюджету, як надал1 вико-ристовують для фшансування видаткових повноважень держави. Зазначена проблематика ютотно ускладнюеться наявшстю непрямого оподаткування (яке на той час у Швеци за обсягами становило 4/5 вЫх податкових надходжень), скорочуючи таким чином обсяги споживання. Поеднавши маржина-лютський шдхщ з теор1ею добробуту, К. Вжсель заперечив "податки на витрати", запропонував дотримання принципу пропорцшност в процес оподаткування - бшьш1 податки мають сплачувати т1, у кого найбшьш1 можливост платити. Понад це, податковий тягар мае повшстю припадати на безпосеред-шх споживач1в державних товар1в { послуг, а т сощальт верстви населення, добробут яких не змшюеться внаслщок надання видаткових трансферов з бюджету, повинш бути звшьнет вщ оподаткування. Внаслщок гармош-зуеться нейтральшсть податюв щодо р1зних сощальних груп [5, с. 14].
1деали добробуту й справедливост оподаткування вщстоював у сво!х наукових роботах { послщовник К. Вшселя Е. Лшдаль. Останнш шшов дал1 теори розподшу фюкального тягаря вщповщно до пропорцшно отриманих державних товар1в та послуг { характеризував податки як плату за суспшьний добробут, величина яко! визначае граничну корисшсть бюджетного фшансування загальнодержавних повноважень { функцш. На чшьне мюце критерив оптимальност податково! пол1тики Е. Лшдаль ставить "шдтримання р1внова-ги м1ж сумою граничних внесюв його споживач1в { сумою одержаних ними вигод" [5, с. 16].
Виходячи з шдивщуально! податкоспроможност1, вш подшяе вЫх платниюв на групу А { групу Б. Групу А становлять вщносно забезпечеш, а групу Б - вщносно бщт носи фюку. При цьому в середиш кожно! з груп до-сягаеться вщносно однаковий р1вень щн за суспшьш послуги. Питання фун-кщонування двох щн для кожно! групи населення в процес розподшу загаль-но! вартост сукупного обсягу послуг Е. Лшдаль пропонуе виршувати як еко-ном1чними (щоправда дещо суперечливими), так { полгтичними методами. Суспшьш послуги монопол1зоваш державою як суб'ектом економ1чних вщ-носин, що зумовлюе, на думку вченого, вщсутшсть вшьно! конкуренци, а р1в-
шсть мiж двома групами користувачiв суспiльних благ досягаеться шляхом взаемно!" згоди.
У поличному ceHci проблему податково! рiвноваги мае вирiшувати парламент шляхом прийняття такого бюджетного закону, згiдно з яким кож-ний член суспшьства сплачуватиме необхiдну суму податку, "вщповщно до його оцiнки суспiльних послуг". З огляду на це чинна шкала оподаткування е наслщком ди тих самих економiчних принципiв, як формують рiзнi цiни на однаковi товари. З iншого боку, виршальним критерiем фюкально-бюджет-но! збалансованостi виступае розстановка та сшввщношення полiтичних сил у суспшьствь Як наслiдок, правляча полггична сила отримуе додатковi виго-ди вiд держави, а головний тягар "полгтичних витрат" змушенi покрити слаб-кi парти. Звiдси Е. Лшдаль формулюе висновок про пол^ичну i соцiальну не-рiвнiсть, зокрема нерiвнiсть у розподiлi податкiв через бюджетний механiзм. Вiн не заперечуе, що вш парти одержують для себе певш вигоди, а тому поль тична боротьба навколо вартост суспiльних товарiв е закономiрною i навггь вигiдною для всiх, хто сплачуе i хто не сплачуе податки. Водночас зазначена теза Е. Лшдаля була тддана критищ Б. Сел^меном у науковiй працi "Основ-нi течи сучасно! економiчноï думки", де заперечено можливють iснування такого порядку, за якого окремi особи можуть взагалi не вносити жодних кош-тiв для фшансування урядових послуг [2, с. 398].
Дж. Кейнс був прихильником прогресивного оподаткування. На його погляд, значш заощадження лише перешкоджатимуть зростанню економжи, а, отже, ïx потрiбно оподатковувати, причому iз застосуванням прогресивно!" шкали ставок. Кейнсiанськi узагальнення щодо прогресивност оподаткування спiвзвучнi з вщповщними класичними рецептами, однак, на вщмшу вiд них, грунтуються не так на справедливост розподiлу фiскального тягаря, як на концепцп "граничних заощаджень", "...основний псиxологiчний закон, в юнувант якого ми можемо бути цшком упевненi не тiльки з апрюрних мiр-кувань, а й на основi детального вивчення минулого досвiду, полягае в тому що люди схильш, як правило, збiльшувати свое споживання зi зростанням доходу, але не тiею ж мiрою, якою зростае доxiд" [1, с. 157]. Розглядаючи податки як "вбудоваш меxанiзми гнучкостi", Дж. Кейнс довiв пряму залежнiсть рiвня податкових надходжень не лише вiд диференцiацiï та рiзниx значень податкових ставок, але й вщ змiни величини доxодiв, що виступають об'ек-том оподаткування (на сьогодш рiвень податковоï бази е домшантою у визна-ченш фiскальноï достатностi та економiчноï ефективност того чи iншого по-даткового платежу). Однак, щодо особистого прибуткового податку, ютот-ним е вплив ставок з огляду на значний дiапазон прогресп за вщносно мен-ших змiн обсягiв доxодiв.
Виходячи з цього, обгрунтовано потребу оптимiзацiï рiвня оподаткування у приватному секторь Податкова концепцiя Дж. Кейнса стала вщправ-ним пунктом податкових реформ у багатьох крашах, зокрема знайшла певне застосування i в Укршт.
КейнЫанська теорiя оподаткування випливае з умов "попиту", забезпе-чення швестицш необxiдними заощадженнями, що робить можливим перет-ворення носив фюку у "вбудованi меxанiзми гнучкостi" на засадах пропор-цiйного розподiлу фюкального тягаря. Натомiсть неокласична доктрина вихо-
дить 1з забезпечення пропозици ресурЫв { достатност заощаджень, внаслщок чого постае питання зниження загального р1вня податкового навантаження.
Неоконсервативш шдходи побудови системи оподаткування набули найбшьшого розвитку у США та Великобритании а надал1 { в шших кра'нах з розвиненою ринковою системою { були спрямоваш на послаблення податкового пресу на платниюв з1 "схильшстю до заощадження", тобто зменшення тих податкових платеж1в, джерелом сплати яких е прибуток.
Головним аргументом апологет1в неокласично'' школи стосовно по-датково'' сфери е те, що податки на прибуток шдривають можливост нагро-мадження заощаджень та здшснення швестицш, тобто негативно познача-ються на економ1чному зростанш. Найбшьшо'' популярност набула податко-ва концепщя А. Лаффера, економюта з ушверситету Швденно'' Кал1форни. Вш обгрунтував { граф1чно дослщив пряму залежшсть м1ж прогресившстю оподаткування, доходами бюджету та оподатковуваною частиною нацюналь-ного виробництва, дов1вши, що змша податкових ставок зумовлюе змши в дь ловш активности безпосередньо впливаючи на економ1чш стимули. Графж, складений А. Лаффером ("крива Лаффера") (рис.), показуе, що шдвищення податюв до певного р1вня (точки М) сприяе зростанню доход1в бюджету, ос-кшьки воно не шдривае стимул1в до економ1чно'' д1яльност1 та швестицшно'' активност приватного сектора.
Рис. Крива Лаффера
За щею межею починаеться так звана заборонена зона шкали оподаткування, в якш з1 збшьшенням податкових ставок в1дчутно зменшуються бю-джетш доходи. Такий р1вень оподаткування пригшчуе шдприемницьку 1н1ц1-ативу, скорочуються нагромадження та швестици, вщбуваеться спад виробництва продукци 1, вщповщно, звуження податково'' бази. Тому шкала податкових ставок повинна бути розроблена так, щоб не шдривати дшову актив-шсть. На думку Лаффера, зниження до певно'' меж1 податкового р1вня може сприяти лжвщаци бюджетного дефщиту, зменшенню державного боргу.
Неокласики також виступали проти ютотно'' централ1зацн нацюнального доходу на бюджетш цш у вигляд податюв. Держава, контролюючи всю еконо-
мiчну даяльшсть або значну ïï частину, не тшьки не сприяе, а й значною мiрою стримуе розвиток ринкових вiдносин. Крiм цього, наслiдками високого рiвня одержавлення створених у суспiльствi вартостей е нерацiональна ресурсна структура i, що найголовшше, обмеження тдприемницько1' й дшово1' активностi.
Теорiя оптимального оподаткування, розроблена в зарубiжнiй еконо-мiчнiй лiтературi, обгрунтовуе процес вибору т1е1' чи iншоï податково1' пол^и-ки, що передбачае вщкритий або прихований розрахунок компромiсного ва-рiанта мiж економiчною ефективнiстю та сощальною справедливiстю i реаль зуеться у двох напрямах: оподаткування та ефектившсть господарювання; оподаткування та економiчна нерiвнiсть [3, с. 54].
З позици платникiв податкiв вирiшальним е чинник втрати ефектив-ностi господарювання. Ця ефектившсть може втрачатися як в прямш, так i в опосередкованш формах. Прямо - через передання частини фшансових ре-сурЫв вiд споживача органам державного управлшня; опосередковано - через шдвищення споживчих цiн на товари, роботи, послуги, як пiдлягають оподаткуванню.
Перший шлях створюе безпосередньо ефект доходу, а другий поро-джуе опосередковано як ефект доходу, так i ефект його замщення шсля того, як змшиться щна. Отже, втрата ефективност внаслiдок оподаткування вимь рюватиметься надмiрним зниження добробуту споживачiв понад той рiвень, який можна обгрунтувати чистою втратою доходу внаслщок сплати цього податку. У зарубiжнiй науковiй лiтературi втрата ефективност мае назву над-мiрного тягаря вщ оподаткування, або податкового навантаження.
Висновки та перспективи подальших дослiджемь. Синтезувавши основнi положення свiтовиx теорш оптимального оподаткування, можна ви-вести таю критери формування ринкового фокального меxанiзму.
По-перше, податки повиннi виступати основним джерелом державних доxодiв, забезпечувати на цш основi безперебiйне та повне фшансування со-цiальноï сфери i сощального захисту населення, державного управлшня, на-цiональноï оборони, прюритетних напрямiв економiчноï дiяльностi, програм мiжнародного спiвробiтництва, iншиx загальнодержавних функцiй, завдань, конституцшних зобов'язань. Зростання податкових надходжень у динамщ потрiбно досягати шляхом зростання ВВП, а не з допомогою адмшютратив-них, правових, шфляцшних чинниюв.
По-друге, виступаючи iнструментами кшьюсного та якiсного регулю-вання економжи, податки впливають на розподiл ресурЫв, виробництво, рi-вень споживчих щн, обсяги споживання i нагромадження. В умовах саморе-гулятивно1' ринково1' системи такий вплив мае бути мшмальним, оскшьки пiдвищення рiвня оподаткування дае лише тимчасовий фюкальний ефект, знижуючи при цьому ефектившсть господарювання та сповшьнюючи темпи економiчного зростання. Ефектившсть системи оподаткування, як шдтвердив весь попереднш досвiд фiскально-економiчниx реформ, досягаеться на основi розширення бази оподаткування за вщносно низького рiвня податкових ставок та ютотного скорочення перелжу податкових пiльг.
По-трете, вш суб'екти оподаткування повиннi нести пропорцшно рiв-ний податковий тягар. Горизонтальна рiвнiсть полягае у створеннi однакових
умов фшансово-господарсько! дiяльностi для Bcix суб'екпв тдприемницько! дiяльностi - платникiв податкiв. Досягти вертикально: piBHoeri на ochobï пла-тoспpoмoжнoстi значно складнiше, oскiльки вона вимipюеться piзними показ-никами величини отриманих дoхoдiв, oбсягiв споживання, вартост рухомого та нерухомого майна, структурою кашталу та напрямами poзмiщення фшан-сових pесуpсiв.
По-четверте, процес оподаткування мае бути прозорим, доступним, зрозумшим для платниюв, норми податкового законодавства повинш вiдpiз-нятися визначенiстю i стабiльнiстю. В пеpioд проведення законодавчих податкових змш пoтpiбнo запоб^ати структурним змiнам в екoнoмiцi, здшсню-вати прогнозну oцiнку oчiкуваних наслщюв i доведення ix до платниюв податюв. Водночас пpoзopi мехашзми оподаткування iстoтнo спрощують про-цедури адмшютрування, контролю, упpавлiння та планування податкових платежiв.
По-п'яте, загальний piвень оподаткування що характеризуеться показ-ником норми оподаткування як питомо! ваги податюв у вартюнш стpуктуpi ВВП, не мае перевищувати теоретично достатньо! величини, piвень яко! вста-новлюеться бюджетною моделлю суспiльнoгo вибору. Зростання податкових надходжень понад дoпустимi параметри пiдpивае ефективнiсть оподаткування, спотворюе цiнoвi пропорцп, створюе передумови для ухиляння вщ сплати пoдаткiв та перекладання.
Систематизацiя теopiй оптимального оподаткування дае змогу обгрун-тувати процес вибору ^е! чи шшо! податково! пoлiтики та вивести основш засади побудови податково! системи ринкового типу. Для цього дослщження варто зосередити в напpямi систематизаци пiдxoдiв до oцiнювання податкового тягаря, аналiзу poзпoдiлу податкового навантаження та виокремлення основних напpямiв реформування вгтчизняного податкового меxанiзму.
Л1тература
1. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. Кейнс. - М. : Изд-во "Прогресс", 1978. - 548 с.
2. Податки / В.В. Буряковський, Б.Я. Кармазш, С.В. Каламбет, О. А. Водолазька / за ред. В.В. Буряковського. - Дншропетровськ : Вид-во "Пороги", 1998. - 611 с.
3. Пособие по налоговой политике / под ред. Партасарати Шома. - Вашингтон : Изд-во МВФ, 1995. - 184 с.
4. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / Адам Смит : пер. с англ.; предис. В.С. Афанасьева. - М. : Изд-во "Эсмо", 2007. - 960 с.
5. Сутормша В.М. Держава - подати - б1знес: (1з св1тового досв1ду фюкального регу-лювання ринково'1 економши) : монограф1я / В.М. Сутормша, В.М. Федосов, В.Л. Андрущен-ко. - К. : Вид-во "Либвдь", 1992. - 328 с.
Сабадош Л.Ю. Научно-теоретические подходы к трактовке понятия оптимального налогообложения
Проанализированы теоретические подходы к трактовке оптимума и справедливости налогообложения, систематизированы теории оптимального налогообложения и на их основе определено критерии формирования налогового механизма рыночного типа. Установлено, что систематизация теорий оптимального налогообложения дает возможность обосновать процесс выбора той или другой налоговой политики и вывести основные принципы построения налоговой системы рыночного типа. Для этого исследования стоит сосредоточить в направлении систематизации подходов к
оцениванию налогового груза, анализа распределения налоговой нагрузки и выделения основных направлений реформирования отечественного налогового механизма.
Ключевые слова: нейтральность налогов, справедливость налогообложения, эффективность налогообложения, налоговое равновесие, оптимум налогообложения.
Sabadosh L.Yu. Scientifically-theoretical approaches to interpretation of optimum taxation notion
Theoretical approaches to interpretation of optimum and justice of taxation are analyzed, the theories of optimum taxation are systematized and on their basis the criteria of forming of tax mechanism of market type are definite. It is set that systematization of theories of optimum taxation enables to ground the process of choice of that or other tax policy and show out basic principles of construction of the tax system of market type. For this research it costs to concentrate in direction systematizations of going near the evaluation of tax load, analysis of partition of tax load and selection of basic directions of reformation of domestic tax mechanism.
Keywords: neutrality of taxes, justice of taxation, efficiency of taxation, tax equilibrium, optimum of taxation. _
УДК332.146:339.92 Здобувач 1.Р. Тимечко - 1нститутрегюнальних
до^джень НАН Украти
МОТИВАЦШШ ЧИННИКИ АКТИВНОСТ1 СУБ'СКТЮ nPHKOPAOHHOÏ ТОРГ1ВЛ1
Розглянуто поведшку суб'екпв прикордонно'1 торпвл1, враховуючи мотива-цшну спрямованють, мотивацшш диспозици, що складають мотиви дш, актуал1зу-ючись у певних ситуащях. Встановлено, що у прикордоннш торпвл1 зад1яний широкий спектр населення, учасниюв яко'1 можна роздшити на декшька груп за мотива-щею здшснення торпвлг задоволення власних потреб у товарах чи послугах, як якь сшш1 чи дешевш1 на сум1жних прикордонних територ1ях; задоволення потреб у товарах чи послугах, яких немае на мюцевому ринку; здшснення особами торпвл1 з метою зароб1тку тощо.
Kлючовi слова: прикордонна торпвля, мотиващя здшснення прикордонно'1 торпвль
Споживча закушвля товарiв, що здiйснюеться в тш чи iншiй краïнi з боку населення, що проживае на прикордоннш територп сусiдньоï краши, це давно юнуюче явище, яке розвиваеться в умовах трансформацп економiки та регiональноï асиметричностi в транскордонному просторi. За межами Укра-ïни його щентифжують як прикордонну торгiвлю. Цей формат вщносин мiж краïнами, а саме в транскордонному простор^ потребуе чiткоï парадигмаль-ноï визначеностi, яку наразi не розробила вiтчизняна наукова елгта, оскiльки залишаеться маловивченим економiчним явищем.
Для того, щоб показати мюце прикордонноï торгiвлi в життедiяльностi мешканщв прикордоння та визначити вплив прикордонноï пропозицiï на транскордонний товарообiг, потрiбно дослiдити iнтерес жителiв прикордон-ноï територiï до закупiвлi товарiв за кордоном, тобто на сумiжнiй прикордоннш територп.
Мотиващя пояснюе вибiр мiж рiзними можливими дiями, мiж рiзними варiантами сприйняття i можливим змiстом мислення, крiм цього, нею можна пояснити штенсившсть i завзятють у здiйсненнi вибраноï дiï i досягненш ре-зультатiв. Дiï людей випливають з ïxmx потреб, пристрастей, xарактерiв та
