CC BY
30
5. Остап'юк Н.А. Проблеми нормативного регулювання оргашзацп аудиторсько! дiяль-ност / Н.А. Остап'юк // Мiжнародний збiрник наукових праць. - 2010. - № 2 (17). - С. 250-253.
Сушко Д.С. Усовершенствование деятельности аудиторских фирм в условиях рынка
Рассмотрены особенности деятельности аудиторских фирм с целью обеспечения эффективной системы контроля качества. Определено место аудиторских фирм на рынке аудиторских услуг. Обоснованы составляющие хозяйственной деятельности аудиторских фирм. Определено место сопутствующих аудиторских услуг в деятельности аудиторских фирм.
Ключевые слова: аудит, аудиторская деятельность, аудиторская фирма, хозяйственная деятельность, аудиторские услуги.
Sushko D.S. Business activity of auditing firms in market conditions
The features of audit firms as the basis of an effective monitoring system. The place of audit firms for market of services of audit. Grounded components business audit firms. The place services of related audit of audit firms.
Keywords: audit, auditing activity, auditing firm, business activity, auditing services.
УДК 336.71:330.322(477) Астр. Ю.В. Шморгун1 -
Кшвський нацюналъний економiчний утверситет т. Вадима Гетьмана
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОЕКТНОГО Ф1НАНСУВАННЯ В УКРАШ1
Дослщжено умови, що сприяють розвитку проектного фшансування, та стан проектного фшансування в Украшг Розглянуто останш публжаци шоземних авто-рiв, як охоплюють теоретичне та практичне значення проектного фшансування.
На основi отриманих даних зроблено прогноз перспектив розвитку проектного фшансування в Укршш на найближчi роки та визначено передумови для стимулю-вання його розвитку.
Ключовг слова: проектне фшансування, перспективи розвиту проектного нансування, умови розвитку проектного фшансування.
Вступ. Ефект, який надае проектне фшансування, для економжи кра-1ни важко переоцшити. Той факт, що реал1защя проекту вщбуваеться тд заставу майбутшх грошових потоюв, а не через перерозподш уже юнуючого ба-гатства, дае тдгрунтя для створення досить потужного шструменту для еко-ном1чного росту в середин кра1ни. Зпдно з проведеними дослщженнями ш-ших автор1в, проектне фшансування е важливим фактором економ1чного росту в кра1нах, що розвиваються, з високими трансакцшними видатками [1, с. 3; 2, с. 3-5; 3], що продиктован нерозвиненим фондовим ринком, 1 може стати ключовим фактором виходу з кризи.
Постановка задачг Реал1защя проектного фшансування висувае дуже жорстю та специф1чш вимоги до економжи [4, с. 84]. До них вщносяться ста-бшьнють грошових та фшансових ринюв, що дае змогу прогнозувати курси валют та в1дсотков1 ставки протягом значного перюду; прогнозований та низький р1вень шфляцп для забезпечення проекту дешевими фшансовими ре-
1 Наук. кер1вник: доц. С.В. Онтенко, канд. екон. наук
сурсами (зазвичай проектне фшансування потребуе бiльш дешевших ресур-ив, нiж iншi банювсью продукта за iнших рiвних умов) та прогнозування щн на продукщю; розвинено! системи економiчних та законодавчих вщносин, що мiнiмiзують трансакцiйнi витрати; спещ^зацп вiдповiдних банкiвських шдроздшв, що дасть змогу впровадити вiдповiдний рiвень ризик-мене-джменту та забезпечить економто вiд синергетичного ефекту та ефекту масштабу. Ми ж обмежимося тими задачами, яю вирiшуе банк шд час здшснен-ня участ у проектному фшансуванш, та визначимо вплив кожного конкретного елементу системи проектного фшансування на 11 загальну ефективнють, визначимо поточний стан елеменпв та спрогнозуемо перспективи розвитку проектного фiнансування в Укра1ш на найближчi роки.
Результати досл1дження. З погляду проектного фшансування, реаль защя проекту е перерозподiлом майбутнiх доходiв компанп, вiдповiдно ризи-юв, що беруть на себе учасники проектного фшансування. Така характеристика залишаеться актуальною i на бшьш низьких рiвнях участi у проектному фшансуванш (на рiвнi пiдрядникiв). Таким чином, разом iз ризиками, що пов'язаш безпосередньо з дiяльнiстю конкретного учасника проекту (наприк-лад, якiсть виконання робгг), компанiя бере на себе ризики, що притаманш ринкам, з якими вона взаемодiе (ринок пращ, фшансовий та сировинний ринки тощо). Результатом таких ризикiв стае рiзниця мiж фактичною собiвартiс-тю робiт та вартiстю товару, проданого за контрактом: фактично, партнери, яю беруть участь у систем^ отримують кошти з виконання власних зо-бов'язань перед проектною компанiею. На рiвнi майбутнiх перiодiв дiяльнiсть можлива лише за умови достатньо точного прогнозу майбутшх умов дiяль-ност та сталих ринкiв.
Крiм того, в умовах глобалiзованих ринкiв виникають й iншi передумо-ви появи проектного фшансування. Висока мобшьшсть фшансового капiталу ставить сво! вимоги перед проектним фшансуванням. Вiдтак, проект повинен бути конкуренте здатним не тшьки для внутршшх фiнансових ринков, але i для зовнiшнiх. Причиною цього е як висока кашталоемнють подiбних проектiв (тут наявнi обмеження на масштаб та строк катталовкладення), так i вплив глобальних процесiв на внутршш ринки капiталу (капiтал iз легкiстю може покинути державу i виступити як частина мiжнародного). В останньому ви-падку певну роль починають вдагравати трансакцiйнi витрати, що встановлеш законодавчо та тi шституцп, що з'явилися i розвивалися еволюцiйно [5, с. 6971]. Варто зауважити що так! витрати стають дедалi меншими на тлi лiбериза-цп ринкiв капiталу, що висувае додатковi вимоги до проектного фшансування.
1снують два шляхи залучення шоземного капiталу: це портфельнi та прямi швестицп. Портфельнi швестицп дають змогу диверсиф^вати ризики, залучити капiтал шд бiльш низькi вiдсотковi ставки (наприклад, емiсiя обль гацiй) через вщсутнють фiнансових посередникiв. Проте низька лжвщнють цiнних паперiв (в умовах недостатньо! лжвщносп в серединi економiки) та обмежений за розмiром фондовий ринок накладае досить жорсткi обмеження на використання шоземного кашталу. Зокрема, таким обмеженням може стати обмежений доступ до конкретних ринюв у середиш кра!ни (машинобуду-вання, енергетика, хiмiчна промисловiсть тощо). Подолання зазначених об-
межень може бути частиною стратепчного менеджменту (розширення при-сутностi, чи перенесення виробництва в iншi кра!ни) або елементом диверси-фжацп портфеля як швестора, так i фiнансового посередника. Використання прямих швестицш дае змогу швестору знизити ефект шформацшно! асимет-рп, прямо впливати на операцiйну дiяльнiсть компанп та бути джерелом но-вих методiв корпоративного управлiння в кра!ш.
Кра1на може отримати позитивний вплив на економiку вiд прямих шо-земних швестицп лише за умов, що будуть дiяти в середиш кра!ни. До них вщ-носяться: рiвень розвитку людського катталу [6, с. 134], розвитку правових шститупв, рiвень шформацшно! асиметрп та фшансових вiдносин. Саймон Джонсон у сво!й працi "Корпоративне управлiння в азiатськiй фiнансовiй кри-зi" показав важливють шформацшно! асиметрп та ролi захисту прав мшори-тарних акцiонерiв, як можливi причини кризових явищ на фшансових ринках [7]. Ц проблеми також характерш для Укра!ни (в умовах свиово! фшансово! кризи !х особливо вiдчуваемо) через зниження рiвня зовнiшнiх iнвестицiй.
Усi зазначеш вище проблеми вирiшуються за умови використання проектного фшансування. Це вщбуваеться через особливостi цього продукту. Проектне фшансування надае безпосередню шформащю про ринки, на яких воно буде дiяти, доступ до документаци фiрми i, за вiдсутностi регресу на по-зичальника, видiляе основнi етапи впровадження та види ризиюв, яю воно несе. Таким чином, з погляду iнвестора, проектне фiнансування виконуе такi функцп: виробництво шформацп та ефективного розподшу капiталу, мошто-рингу iнвестицiй та надання корпоративного управлшня, сприяння диверси-фiкацil та управлшня ризиками (зокрема за рахунок консорщумного кредиту-вання), економil завдяки ефектовi масштабу, та унiфiкацil договiрних вщно-син iз контрагентами.
Сучасний стан розвитку проектного фшансування в Укра!ш потребуе значних змш у пiдходi до оцiнювання ризикiв, пiдбору партнерiв, визначення умов партнерських взаемовiдносин тощо. Оскшьки левову частку капiталов-кладень беруть на себе банки, то рацюнально буде дослiдити зазначенi проблеми саме з точки зору банку. На сьогодш спроби видшити проектне фшансування в окремий банювський продукт проявляють переважно в галузевому аналiзi (зокрема в прогнозуванш). При цьому iнструменти, що застосовують-ся в аналiзi, мають, в кращому випадку, адаптований характер. Часто суть аналiзу полягае у видшенш проектного фiнансування iз загального портфеля та використання стандартних шструменпв для його аналiзу.
Основними проблемами, з якими зикнулися банки, що брали участь у проектному фшансуванш, е збшьшення основно! суми кредиту. Характер цих проблем, на перший погляд, е досить очевидним, а саме: перенесення валютного ризику на позичальника.
Проте подiбний шдхщ мае досить поверховий аналiз ситуаци, що тра-пилася на ринку. Ми ж спробуемо розкрити ютиш причини кризового стану проектного фшансування i описати 11 перспективи в Укра!ш.
Основними проблемами реалiзацil проекпв е розмiр зобов'язань перед банком чи шшими кредиторами та значення вщсотково! ставки за ними. Вщ-сотковi ставки складаються з 4-х основних компоненпв: вартiсть пасивiв (зо-
бов'язань та основного кашталу), премiя за ризики, операцшш видатки та прибуток. Вартють проекту, а отже, i розмiр зобов'язань, складаеться зi сум, як зазначенi в документах пiдрядних оргашзацш та ризикiв, що пов,язанi з взаемодiею з ними, операцiйних видатюв i фiнансових ризикiв, що бере на себе проект.
Анашз iз кожного пункту наведено на рис. 1.
На мпфО]"нвш - аналв функции як1 не були виконт п банком нщ час проектного фшансування На макрор1вш - анализ зовшшшх умов, в яких ддать банки
Визначення сучасного стану проектного фшансування як результат на \пкро- та макрор1внях
£
я я
£*
й й
и я
с я
м
ц> &
С
Перспективы розвитку проектного фшансування в Укра'М на тш фшансово! крпзи
Рис. 1. Схема аналiзу поточного стану та перспектив проектного фшансування
в УкраШ
Повертаючись до теоретичних положень, ми можемо досить ч^ко визначити основш "особливост проектного фшансування", як вiдповiдають за зазначеш вище проблеми в галузi. Ми проанашзуемо сучасний стан вико-нання банками вимог до проектного фшансування, та дамо ощнку перспекти-вi розвитку проектного фiнансування в Украшь Крiм того, ми додали до цього ощнку ризик - менеджменту банку та макроекономiчнi ризики. Хоч де-як аспекти i не пов'язат безпосередньо з проектним фшансуванням проте ми очiкуемо синергетичний ефект вщ спiльного використання iнструментiв фь нансового менеджменту з проектним фшансуванням.
Операцшм видатки. За наведених вище умов, банк може збер^ати по-рiвняно високi постiйнi витрати на проект у випадку, коли анал^ики не беруть на себе аналiз усього обсягу ризиюв, що буде нести проект. Зазвичай, така си-туащя е результатом вiдсутностi в банку фахiвцiв з того напряму, в якому ре-алiзуеться проект. Це - фахiвцi з будiвництва, iнженери, якi можуть описати техшчну сторону проекту, iнвестицiйнi альтернативи тощо. Неможливiсть адекватно оцiнити вартiсть проекту та швестицшш рiшення, що приймае пози-чальник, призводить до досить туманного розумшня банком сутi проекту. Жодна фшансова установа, на базi яко! проводилось дослiдження (за умов анотмност^, не брала участi у затвердженш контрактiв на виконання пiдрядiв i не впливала на швестицшш ршення, що приймалися проектною компашею.
У випадку прийняття всiх трансакцшних витрат, банк отримуе усю доступну шформащю, проте i зменшуе свою конкурентоспроможшсть на ринку через збшьшення вiдсоткових ставок iз банювського продукту. 1снуе i тре-тш варiант, коли банк приховуе витрати на проект. Це вщбуваеться шляхом залучення третiх осiб, участь яких мае оплатити проектна компанiя (рис. 2).
Однак банк, що знизив сво! видатки на спещалют1в, може знизити вщ-сотковi ставки за наданими зобов'язаннями. Крайнiм випадком е перенесен-ням витрат за аналiз ризикiв проекту на плечi трета осiб. I при цьому аналiзi не враховуеться "конфлiкт iнтересiв", який з'являеться мiж учасниками проекту. Тобто банк не мае достатньо квалiфiкований персонал для забезпечення
реалiзацil проекту, при цьому збер^ае обмеження на масштаб проекту. Варто зазначити, що обмеження на масштаб е результатом високих постшних вит-рат на реашзащю проекту (що покликано витратами на утримування висо-коквалiфiкованих пращвниюв). Проте саме по собi обмеження в жодному ра-зi не надае кредиту статусу "проектного фшансування".
Прийняття витрат Приховування витрат В1дмова в1д витрат
• В1дсоткова ставка з кредиту - вщносно велика • Банк волсдае 1нформац!ею про ризики • Вщсоткова ставка -пор1вняно низька • Банк перекладае анал1з ризиюв на трет1х ос1б • Вщсоткова ставка — пор!вняно низька • Банк не може визначити ризики, притаманн! конкретному проекту
Рис. 2. Трансакцшш витрати банку на проектне фшансування
Пщрядна оргашзащя змушена наймати подiбних працiвникiв для роз-робки проекту, пiдбору шдрядниюв та контролю за ними. У пршому випадку проектна компанiя може передати щ функцп на тре™ особам, або самому пiдряднику. Так чи шакше, вартiсть консультацiйних послуг позначиться на загальнш сумi реашзаци проекту i, як наслiдок, на можливост економп за ра-хунок перенесення цих функцш у спещальний пiдроздiл, що унеможливлюе дублювання подiбних функцiй.
Реалiзацiя подiбних послуг на базi спецiалiзованого банку, який би сам виступав одним iз кредиторiв (у випадку консорцiумного кредитування), не тшьки змiг би зменшити загальш видатки на проект (у випадку дiяльностi експертних груп на вЫх рiвнях: банк, позичальник, пiдрядна оргашзащя), а й ютотно знизити ризики з реашзаци проекту.
Проте внаслщок впливу кризових явищ реалiзувати подiбну модель навряд чи буде можливо впродовж найближчих 3-5 рокiв. Внаслщок високих ризикiв у серединi кра!ни та збиткiв, що несуть банювсью установи [8-10], основа полiтика менеджменту направлена на зменшення витрат. За результатами дослщження, ми можемо бачити тенденщю того, що, замють змш у тд-ходах до ризик-менеджменту банку, керiвництво погоджуеться на закриття банювського продукту. З урахуванням кризових явищ у свт, що, спричине-но дефiцитом лiквiдностi, ми не можемо дати позитивну вщповщь про полш-шення ситуаци з ризик-менеджментом у найближчий час. Таким чином ство-рення подiбних груп навряд чи буде можливе до змши економiчноl ситуацil. Крiм того, ми змушет визнати той факт, що для ефективно1 дiяльностi груп потрiбнi умови для формування нового портфеля. На жаль, макроекономiчна ситуащя не сприяе розширенню.
Премiя за ризики та прибуток. Премiя за ризики, яку бере на себе банк, включае в себе декшька пункпв. Зокрема до них входять: кредитний ризик, ризик вiдсоткових ставок та валютний ризик. На разi варто зазначити, що, згiдно з отриманими даними, банки отримують вщ 5 до 9 % надбавки за ризики. Ризик пов'язаний з коливаннями вщсоткових ставок та валютний ризик вщносяться скорiше до тих, що залежать вiд макроекономiчних показни-кiв. I хоча банк не може вплинути на процеси в економщ, вш може досить ефективно !х локалiзувати i вибрати стратегiю, згiдно з якою будуть визначе-нi види i розмiри ризикiв, якi прийнятнi для фшансово1 установи.
Як вже було зазначено, з практики визначення банками ризиюв не по-вернення кредиту, нагорода за цей ризик випливае зi статистично! ймовiрнос-т в серединi групи подiбних банювських продуктiв. Але пiд час проектного фшансування досить складно видшити однорщш данi. Це пов'язано насампе-ред з iндивiдуальним характером кожного проекту. Крiм того, за вщсутносл чи обмеженосп застави, вiрогiднiсть запобiгання збитюв та неповернення кредиту банку стають досить близью один до одного. Тут ми маемо справу з юлькома пунктами, яю, на наш погляд, можуть бути ключовими в побудовi ризик-менеджменту пiд час проектного фшансування: iндивiдуальний характер кожного проекту, тотожтсть вiрогiдностi запоб^ання збитюв та неповернення кредиту.
Почнемо з щдишдуального характеру проекту. Розробляючи кожний ок-ремий проект, банк змушений нести трансакцшш витрати на залучення високок-валiфiкованих спецiалiстiв, щоб вони спецiалiзувалися у певнiй галуз^ Цi витрати випливають iз збiльшення ефективно! вщсотково! ставки для тдприемства. У випадку вiдмови банком нести трансакцшш витрати, банк зменшуе вщсоткову ставку по кредиту, але i зменшуе рiвень власно! шформативносп.
Несучи трансакцiйнi видатки на проект, банк повинен дотримуватися розумно! меж^ оскiльки видатки на вибiр учасниюв i вимiрювання якiсних характеристик на постачання товарiв та послуг для проектно! компанп можуть перевищити граничнi витрати, що диктуються особливостями проекту та його масштабами [5, с. 77]. Так чи шакше, витрати не повинш перевищу-вати премп за ризик, оскiльки саме доступ до шформацп, яка е закритою для iнших учасникiв ринку, виступае пею перевагою, що дае змогу банку працю-вати. Банк отримуе можливiсть призначати винагороду за ризик (у виглядi вщсотково! надбавки), що е ефективною стосовно наявно! шформацп. Крiм того, можливiсть оцшити ризики, вiдмiно до того як !х оцiнюе ринок, е вирь шальною перевагою банку в отриманш прибутку. Вiдмова вiд свое! основно! функцп робить банкiвський бiзнес дуже ризиковим тдприемством.
Проектне фшансування у процеш реалiзацil i дiяльностi проекту несе значш моральнi ризики1. Умови участ третiх осiб як у проектному фшансу-ваннi, так i взагалi в процесi кредитування залишають багато питань, що е критичними для дiяльностi банку. Основна проблема, з якою змушеш згткну-тися фiнансовi установи, - це небажання платити замовнику за поганий бiз-нес-план або рейтинг. Таким чином, будь-яка передача частини функцш банками трелм особам (особливо збирання даних по ризиках та оцшки ризиюв) е вкрай небезпечною, особливо тод^ коли третi особи защкавлеш у тому чи iншому результат^ Такi взаемоди можуть бути прийнятш лише у випадку, коли банк за надаш послуги платить безпосередньо посередникам, i така плата не може бути прив'язаною ш до величини залучених коштiв, ш до юлькос-тi кредитiв (наприклад отримання вiдсотка).
1 Моральнi ризики: у цьому контекст ми використовуемо цей термш у досить широкому ceHci, i е результатом максимiзацiï корисностi свое1 функцп суб'ектом, що може принести збитки шшш сторот, з яким суб'ект мае екож^чш вiдносини. Варто також зазначити, що характерною ознакою моральних ризикiв е вщсуттсть вiдповiдальностi суб'ектом, у разi несення збиткiв партнером.
Банку, що спещатзуегься на певних напрямах, варто формувати шд-роздiл з проектного фшансування, який буде включаги iнженерiв чи iнших фа-хiвцiв (наприклад будiвницгва), для квалiфiкованого впливу на проект. Також ми окреслювали та ди, в межах яких банк може виконувати гi функцп ризик-менеджменту, як на нього покладаються пiд час проектного фiнансування. А саме - це збшьшення ефективносп використання капiгалу пiдприeмсгвом, шляхом залучення офiсу та прямого впливу на менеджмент проекту.
Наразi банки не практикують втручання у справи проектно! компанп. Виключенням стають проекти, де "занадто завищена eapmicmb проекту". У такому разi шдприемству радять переглянути проект. Банк не впливае на склад учасниюв проекту, умови тендерiв, можливосгi паргнерiв несення зо-бов'язань зпдно з контрактами, тощо. Беручи проект, банк зазвичай вимагае бiзнес-план, який розроблений трелми особами. Такий документ вже вклю-чае аналiз пiдрядних органiзацiй та рiвень рентабельносп капiгалу.
1ншою складовою ризик-менеджменту е оцшка зовнiшнiх факгорiв для проектного фшансування. Опираючись виключно на майбутш доходи пiдприемсгва, ключовим моментом оцшки ризикiв банку виступае галузевий та макроекономiчний аналiз. Також це обумовлено тим, що банк, шукаючи проекти, що можуть "гарантувати" грошовi потоки у майбутньому, реалiзуе проектне фшансування лише у галузях, в яких юнуе посгiйний попит. Премiя за ризик, яка нараховуеться за умови проектного фшансування, значною мь рю вщображае галузевi ризики, нiж звичайне кредитування. Це ж шдтвер-джуеться i банкiвським менеджментом, який у рядi випадкiв набувае вигляду вибору галузей, у яких прийнятне або не прийнятне проектне фшансування. Ще! ж думки дшшли щодо ризик-менеджменту в рейтингових агентствах (наприклад, stadart and poors). Аналiзуючи портфель проекпв, вони викорис-товують саме шдхщ галузево! диверсифжацп [11 с. 82-96].
Вартгсть пчсии'т та бантвсьт ризики. Ризики вщсоткових ставок та валютш ризики, що несе банк чи позичальник, зпдно з шдписаними контрактами, також входять у розмiр премп. Проте, на вiдмiну вщ кредитування, банк точно володiе умовами дiяльностi проекту та графiком повернення за-боргованостi. А враховуючу низьку роль застави у проектному фшансуванш, ми можемо стверджувати, що можливють використання переносу вщповь дальностi за ri ризики, що може нести банк, може бути не прийнятною як для проекту, так i для банку. Звюно, нашi роздуми не висвiтлили б всi аспекти, якби ми не припустили все-таки можливють часткового або повного регресу. Але навиь за наявностi такого, ситуащя з взаемодiею банкiвського та проектного кашталу навряд чи змшиться.
Основою для цих тверджень виступае низка частка власного кашталу (близько 30 %). Таким чином, навпъ при невеликш змiнi вщсотково! ставки (особливо це характерно для фшансових ринкiв, де обмеженi довгостроковi вклади), проект може не розрахуватися з боргами навпъ з урахуванням реаль зацil застави.
Останнiй факт пояснюють специфiчнiстю проекту, що може не мати можливосп для альтернативного використання (наприклад, будiвництво ядерного реактора або трубопроводiв, якi мають конкретне призначення).
У будь-якому раз^ банк зштовхуеться з тими ж проблемами шд час як проектного фшансування, так i довгострокового кредитування, а саме: взаемодiя зовшшшх фiнансових ринкiв, що е джерелами ресуршв для банку i грошовими потоками, що буде генерувати проект. Це дае змогу залучення ре-сурсiв пiд конкретний проект з урахуванням можливих валютних та вщсотко-вих коливань. Знаючи точнi характеристики проекту та маючи можливiсть впливати на операцшну дiяльнiсть, банк здатен пщбрати найбiльш ефективнi джерела для проекту та диверсифшувати 1'х.
Проте, незважаючи на такi можливостi, банк, так як i проектна компа-нiя, може вибирати джерела фшансування лише з наявних. У цьому випадку варто констатувати високу вартють вггчизняних ресуршв. За даними Нащ-онального банку, середня процентна ставка за кредитами, надана не фшансо-вим корпоращям у гривнi та шоземних валютах за 2011 р. становила вщпо-вiдно 14,7 та 9,2 %, а станом на жовтень 2012 р. - 21,1 та 6,9 %. Причому ко-ливання вщсотково! ставки - далею вiд нормального розподiлу (рис. 3).
12-
Рис. 3. Розподт середньо'1 щомкячно'1 процентно'1 ставки за кредитами, наданими нефтансовим корпоращям у гривш за перюд 2008-2012 рр. (за даними Нацюнального банку Украгни)
1ншою стороною проблеми е шфляц1я, яка впливае на вартють пасивiв (рис. 4). Як ми можемо бачити з наведеного графка, шфляцшна складова в Ук-ра'ш е досить нерiвномiрна, що ускладнюе и передбачення на наступний перiод.
Рис. 4. Рiчний тдекс тфляци (за даними Державного комтету статистики)
Цжавим е той факт, що за умови значного зменшення шфляци за 2011-2012 рр. депозиты ставки продовжують зберкати досить високий рь вень. Це пояснюють, з одного боку, нестачею лiквiдностi, а з iншого - висо-кими iнфляцiйними та девальвацшними очiкуваннями населення. На жаль, за цих умовах будь-яке швестицшне кредитування тдприемства, що спрямовуе свою дiяльнiсть на внутрiшнiй ринок, стае занадто ризикованим. Це спричи-нено тим, що, на в\дм\ну в\д останнгх рокгв, висока шфляшя (р1ст шн на то-
вари та послуги) компенсувала для тдприемств висок eidcomKoei ставки по кредитах, ростом цт на Ихню продукцЮ. На сьогодш ми можемо говорити, що подiбний мехашзм вщсутнш, а можливють формування потужних внут-рiшнiх фшансових джерел переважно залежить вiд монетарно! политики.
Висновки. Проектне фiнансування буде i надалi еволюцiонувати, про-ваджуючи новi iнструменти, зокрема iнструменти ризик-менеджменту. Ми оч^емо, що подальшi штеграцшш процеси зможуть значно скоротити вит-рати на проект, разом з тим надаючи бшьш чiтку шформащю про проект його учасникам. Проте для продовження розвитку потрiбнi умови, що навряд чи будуть в Укра!ш в найближчi 5-7 роюв. Наразi ми констатуемо зупинку реалiзацil основно! маси проектiв до вщновлення та стабЫзацп фiнансових та товарних ринюв.
Л1тература
1. Kleimeier Stefanie. Project Finance as a Driver of Economic Growth in Low-Income Countries / Stefanie Kleimeier. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.efmaefm.org/0EF-MAMEETINGS/EFMA ANNUAL MEETINGS/2009-milan/EFMA2009_0448_fullpaper.pdf
2. Ahmed P.A. Project finance in developing country / P.A. Ahmed. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.google.com.ua/books? hl=ru&lr=&id=Qdk7OtkWD78C&oi =fnd&pg=PR5&dq=project+finance+in+developing+country&ots=yBGE2Vl0-X0&sig=TPpBMA6Y51699waHEky8n35teH0&redir_esc=y#v=onepage&q=project finance in developing country&f=false
3. Kleimeier Stefanie. A comparison of project finance in Asia and West / Stefanie Kleimeier and William L. Megginson. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.arno.umma-as.nl/show.cgi? fid=12083
4. Шморгун Ю.В. Проектне фшансування в Укра1ш та кранах СНД / Ю.В. Шморгун // Фшансовий мехашзм виршення еконс^чних криз. : матер. 1-ш Мiжнар. наук.-практ. конф. (Дшпропетровськ, 20-21 вересня 2012 р.). Частина 2.
5. Одинцова, М.И. Институциональная экономика : учебн. пособ. / М.И. Одинцова / Гос. Ун-т - Высш. шк. экономики. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд. дом Гос. ун-та - Высшей школы экономики, 2009. - 397 с.
6. E. Borensztein et al. / How does foreign direct investment affect economic growth? / Journal of International Economics 45 (1998). - Pp. 115-135.
7. Corporate governance in the Asian financial crisis. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.efmaefm.org/0EFMAMEETINGS/EFMA ANNUAL MEETINGS/2009-milan/EF-MA2009_0448_fullpaper.pdf
8. Доходи та витрати банюв Укра!ни за 11 мюящв 2009 року. Нацюнальний банк Укра-!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document? id=59540
9. Доходи та витрати банюв Укра!ни за 2010 рж. Нацюнальний банк Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document? id=73013
10. Доходи та витрати банюв Укра!ни за 2011 рж. Нацюнальний банк Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article? art_id=84911&cat_id=87530
11. Standard and Poor's / Global Project Finance Yearbook 2006. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ppp-pf.ru/docs/1276007279.pdf
Шморгун Ю.В. Перспективы развития проектного финансирования в Украине
Исследованы условия, способствующие развитию проектного финансирования и состояние проектного финансирования в Украине. Рассмотрены последние публикации зарубежных авторов, которые охватывают теоретическое и практическое значение проектного финансирования. На основании полученных данных сделан прогноз перспектив развития проектного финансирования в Украине на ближайшие годы и определены предпосылки для стимулирования его развития.
Ключевые слова: проектное финансирование, перспективы развития проектного финансирования, условия развития проектного финансирования.
Shmorgun Yu.V. Prospects of development of project financing in Ukraine
In this article is researched the conditions that promote to development of project finance and the condition of project finance in Ukraine. Under article reviewed recent publication of foreign authors covered theoretical and practical value of project financing. Based on obtained data is made the forecast of prospects for development project financing in Ukraine in coming years and identified the conditions to promote its development.
Keywords: project finance, prospects for development project financing, conditions to promote project finance.
УДК 65.012.8 Доц. А.М. Штангрет, д-р екон. наук -
Укратська академш друкарства
МЕТОДИЧН1 АСПЕКТИ УПРАВЛ1ННЯ Ф1НАНСОВОЮ БЕЗПЕКОЮ ШДПРИеМСТВ
На основГ офщшних статистичних даних щодо результапв господарсько! дГяль-ност тдприемств обгрунтовано необхщшсть удосконалення методичного забезпе-чення управлшня економiчною безпекою, зокрема II фшансовою складовою, на мж-рорiвнi. Систематизовано шдходи до трактування понять "фшансова безпека тд-приемства" й "загроза", що стало пiдгрунтям для формування сукупност ключових загроз для фшансово! безпеки вiтчизняних пiдприемств. Iдентифiкацiя загроз стосов-но середовища виникнення дала змогу сформувати сукупшсть ключових завдань для шдсистеми фшансово! безпеки шдприемства.
Ключовг слова: фiнансова безпека, загроза, небезпека, штерес.
Актуальнiсть теми. Питання пошуку шляхГв забезпечення безпеки як на макро-, так i на мжрорГвш останшм часом набувають дедалГ бшьшо! актуальность Гарантування сталого розвитку дiяльностi пiдприемства в умовах ринку, що стрГмко та рiзноспрямовано змiнюеться, неможливо без забезпечення безпеки. Для вггчизняних пiдприемств це питання особливо важливим, адже саме сьогодш вщбуваеться зростання рГвня динамiчностi i невизначе-носп зовшшнього середовища, яю Гстотно впливають на вш сфери 1х дГяль-носп, зокрема i на фiнансову, та спричинеш найбiльшою мГрою дiею таких чинниюв: наслiдками впливу фiнансових криз, яю систематично виникають з початку ХХ1 ст. i е за масштабами поширення або локальними, або свГтови-ми; зростанням конкуренцп як на внутршньому, так i зовшшньому ринках; посиленням шфляцшних процесiв, яю спричиняють високу динамiку руху капiталу; систематичною та непрогнозованою змшою податкового i регуля-торного законодавства тощо.
Зростання рГвня невизначеностi умов господарювання потребуе вщ пщ-приемницьких структур гнучкосп та адаптивностi, досягнення чого е неможли-вим без ефективно дГючо! системи економГчно! безпеки, а в II складГ - фшансово! безпеки, яка в умовах сьогодення на мГкрорГвш вдаграе роль ключово!.
Аналiз досл1джень та публжацш з проблеми. Теоретичш основи управлшня фшансовою безпекою шдприемства вщображеш в роботах вГтчизня-
