CC BY
19
Науковий тсиик, 2008, вип. 18.7
перероблення мшерально1 сировини) як вторинно1 сировини у промисловому виробнищш. Використання вiдходiв у виробництвi дае змогу скоротити потреби в природних мшеральних ресурсах, визначаеться за такою формулою:
п
^ увторсир.
квт.сир = Ц-->max, I = \Р, (8)
^ у^зал.сир. ] =1
де: п - загальна кiлькiсть пiдприемств для всього ГПК; увторсир- - загальний
обсяг використання у виробнищв промислових вiдходiв як вторинно! сировини шд час видобування мшерально1 сировини 7-го виду за 1-ий перiод часу для всього ГПК, т; узл-сир- - загальний обсяг мшерально! сировини, що залу-
чаеться у виробництво шд час видобування мшерально1 сировини 7-го виду за 1-ий перюд часу для всього ГПК, т.
Критерiем цього показника може бути його максимальне значення за 1-ий перiод часу.
Висновок
За допомогою аналiзу запропоновано! системи критерпв та показниюв економiчноl ефективностi господарювання ГПК можна буде розробляти стра-тегда i тактику його розвитку в контекст бiльш рацiонального використання надр та приймати обгрунтоваш управлiнськi ршення щодо полiпшення робо-ти як комплексу в цшому, так i окремих пiдприемств, що до нього входять.
УДК 334.722.1+336.02 Викл. О.А. Зтгалова - Закарпатська фтш
Кшвського славктичного умверситету
Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИСМСТБ МАЛОГО Б1ЗНЕСУ: ПРОБЛЕМИ I ШЛЯХИ ÏX РОЗВ'ЯЗАННЯ
Дослiджено особливостi фiнансування пiдприeмств малого 6Ï3Hecy в умовах nepeôiry трансформацшних процесiв в економiцi Украши та св^овш економiчнiй системi. Проаналiзовано проблеми створення ефективно'1 системи фiнансового забез-печення малих пiдприeмств, зокрема, банювського фiнансyвання, iнвестицiйних вкладень та венчурного фшансування.
Ключов1 слова: фiнансyвання, малий бiзнес, мiкрокредитyвання, фонди венчурного фшансування.
Teacher O.A. Zilhalova - Transcarpathian branch of Kyiv Slavistic University
The financial providing activities for small business enterprises:
problems and solutions
The peculiarities of small business' financing in transformational changes of the economy of Ukraine and the world economic system are investigated in this article. The problem of forming an effective system of financial security of small business, in particular, bank financing, investment and venture funding are also analyzed.
Keywords: financing, small business, mikrocredit, venture financing funds.
4. Економжа, планування i управлшня в лковиробничому комплекм
223
Зважаючи на вагому роль малого бiзнесу у процес розвитку тран-сформацшно! економжи Укра1ни функцiонування цього сектора приваблюе увагу державних органiв, а також громадських та фшансових установ вщ часу вiдновлення незалежно! держави Укра1ни у 1991 р. За деякими оцшка-ми, проте, цей перюд можна продовжити навiть до початку перюду перебу-дови в Радянському Союз^ коли почали виникати першi кооперативи, засно-ванi на колективнш, а не на державнiй власность Iсторiя розвитку малого пiдприемництва в нашш державi, як бачимо, досить нетривала, беручи до уваги той факт, що малий бiзнес бшьшоси розвинутих держав нараховуе де-сятилггтя iнтенсивного розвитку. Так, вже протягом 70-х рр. ХХ ст. його важ-лива роль була визнана на мiжнародному рiвнi.
Розвиток шдприемств малого бiзнесу супроводжуеться багатьма проблемами, серед яких не останню сходинку посщае проблема фiнансового за-безпечення функцiонування. Падiння основних макроекономiчних показни-кiв Укра!ни мало свш негативний вплив на розвиток малого сектора економь ки. Цьому сприяли таю тенденци, як обмеженiсть фшансово-кредитних ре-сурсiв, уповiльнення швестицшно! активносл, розвиток кризи неплатежiв, слабка конкурентоспроможшсть нацiональних товарiв в умовах превалюван-ня iмпорту, неврегульованiсть законодавчо! бази та 11 частi змiни тощо.
Держава мае реальний вплив на розвиток малого бiзнесу через велику кшьюсть важелiв, посередництвом яких цей розвиток може шщшватись або послаблюватись. На першому мiсцi завжди знаходиться економiчне стиму-лювання процесiв дiяльностi малих пiдприемств насамперед з метою забезпе-чення 1х фiнансовими ресурсами в кшькосп, необхiднiй для заснування та ефективного розвитку кожного суб'екта малого шдприемництва, який потре-буе кош^в та фiнансових ресурсiв. Найпоширешшими формами залучення капiталу е кредити чи швестицп. Кредиторами або швесторами можуть бути комерцiйнi структури, банки i банкiвськi об'еднання, спецiалiзованi швести-цiйнi фонди i компани. Останш акумулюють кошти як вiд шдприемств, так i вiд громадян з метою придбання часток у власност юридичних осiб. Пiсля цього частина отриманого прибутку таких шдприемств спрямовуеться на виплату доходу швесторам. По сут^ велико! рiзницi мiж фшансуванням бiз-несу посередництвом отримання банювських кредитiв i через отримання ш-вестицiй у виглядi продажу частки участ в пiдприемствi немае. У першому випадку банк як швестор отримуе сво! дивiденди у виглядi вiдсоткiв на кредит. У другому випадку тдприемство розраховуеться з швестором також частиною прибутку, але втрачае повну незалежнiсть, оскiльки швестор зали-шае за собою контроль над бiзнесом. Мале пiдприемство, зазвичай, не здатне надати повних гарантш повернення позики банку, особливо це стосуеться но-востворених шдприемств. Тому часто единим джерелом фшансування малого бiзнесу може бути швестор, який защкавлений у вщносно дешевому вкла-деннi коштiв через невисоку ринкову вартють малого пiдприемства в укра-1нських реалiях. Ефективним виходом iз тако! ситуацп е розвиток сфери мш-рокредитування, коли банки зможуть надавати невелик й головне дешевi кредити на короткотермiновiй основь При цьому власник малого шд-
224
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкчшк, 2008, вип. 18.7
приемства, отримавши i використавши такий кредит, буде мати змогу забез-печити свою справу обшовими коштами, перейти межу окупност 6i3Hecy та загалом впевнитись в ефективностi обрано! дiяльностi. Тому для потенцшно-го отримувача банювсько! позики надзвичайно важливим е проведення детально! експертизи бiзнес-проекту на стади започаткування власно! справи.
Малi пiдприемства в Укра!нi працюють у середовищi пiдвищеного ри-зику i невизначеностi через нестачу кадрiв, якi можуть професiйно займатися бiзнес-плануванням, прогнозуванням та управлiнням фiнансовими ресурсами. Задовольнити !хт потреби можуть фахiвцi банкiвсько! установи, якi здат-нi дати об'ективну фiнансово-економiчну ощнку перспектив розвитку конкретного бiзнес-проекту, взяти на себе вищi ризики кредитування i запропо-нувати такий комплекс послуг, якого потребуе сектор малого бiзнесу.
Як свщчить св^овий досвiд, i в кра!нах з трансформацшною економь кою, i в кра!нах розвиненого ринку комерцiйнi банки не защкавлеш в креди-туванш малого i середнього бiзнесу власними коштами через високий ризик операцш. Навггь в таких економiчно розвинених кра!нах, як, наприклад, Hi-меччина, фшансова пiдтримка малого i середнього бiзнесу здiйснюеться за рахунок державних кош^в, управлiння якими доручено банкам сприяння розвитку економжи, що об'едналися в групу KfW [1].
Вггчизняш комерцiйнi банкiвськi установи все ще недооцiнюють тех-нiчнi iнтернет можливост доступу до широкого кола потенцшних "малих" клiентiв та освоення нових ринюв, продуктiв i послуг. 1м необхiдно вивчати i впроваджувати сучасш технiчнi методики й стратеги банювського обслугову-вання суб,ектiв малого бiзнесу. Адже за допомогою нових технологш можна адресно доходити до свого кшента у сферi малого й середнього бiзнесу. Бан-кiвська система мае оволодiвати необхiдними технологiями й набувати досвь ду ефективного проектного фшансування або iнвестицiйного посередництва.
Головними засадами дiяльностi комерцiйних банкiв у сферi мжрокре-дитування малого шдприемництва повинш стати не лише аналiз забезпечен-ня по кредиту, яке пропонуе позичальник - мале шдприемство, але насампе-ред аналiз його реального економiчного становища, перспектив розвитку та завоювання ним свое! нiшi на ринку. Тобто сьогоднi функщональною складо-вою банкiвського обслуговування стае економiчне прогнозування i консалтинг. Банкам необхщно фактично змiнювати фокус свого професшного пог-ляду на об'ект кредитування у сферi малого бiзнесу: дивитися на нього не як на результат, а як на процес розвитку, його промiжну динамiчну точку. Тут необхщно бачити не лише те, що е на тепершнш час, а зосереджувати увагу насамперед на тому, що може бути - бачити в перспективi можливост розвитку конкретного об'екта кредитування та прогнозувати його результат i власний прибуток, що набувае стратепчного характеру. Тобто мають пара-лельно вщбуватися як процедури ощнки ризикiв, так i ощнки перспектив.
На мiжнародному рiвнi важливють надання мiкрокредитiв як юну-ючим, так i новоствореним малим шдприемствам була не так давно визнана на законодавчому рiвнi. Тiльки в 2003 рощ Рада Свропи вперше наголосила для кра!н-членiв GC придшити вiдповiдну увагу розвитку сектора мжрокре-
4. Екомомпка, планування i управлшня в лiсовиробничому комплексi
225
дитування з метою заохочення малих шдприемств ефективно функцюнувати i розвиватись. При цьому було здшснене визначення мiкрокредиту, який став вважатись позикою, що не перевищуе 25 тис. евро (на сьогодш близько 180 тис. грн.) [2].
Хоча важливють сектора мжрокредитування була визнана не так давно, саме явище надання позик незначного розмiру для розвитку бiзнесу в европейських крашах iснуе ще з 19-го столггтя, коли провщними установами надання мiкропозик були ощадш й кооперативнi банки. Сучасш ошаднi й ко-оперативнi банки Францп [3] та 1спани сшвпрацюють з неприбутковими ор-ганiзацiями, як надають послуги бiзнес пiдтримки та шформують малi шд-приемства про дiяльнiсть таких установ. У Великобритани певна кiлькiсть кредитних спiлок впроваджуе в дда програми, спрямованi на мжрокредиту-вання малих пiдприемств, що е членами спшки [4]. Поширюеться мшрокре-дитування i в крашах, яю нещодавно стали членами Свропейського Союзу (Польшi, Угоршинi, Словаччинi), проте банки неохоче займаються наданням мжропозик без державних гарантiй, а якщо й надають, то шд вщсотки, якi в багатьох випадках перевищують суму кредиту [2].
Особливого значення в умовах шновацшного типу розвитку св^ово! економiки набувае органiзацiя фшансово! пiдтримки iнновацiйного малого i середнього шдприемництва через створення фондiв венчурного фшансування шновацшно! дiяльностi або шших державних та регiональних фондiв тд-тримки науково-шновацшно1 сфери [2]. Виникнення венчурних фондiв та венчурних фiрм у свiтi було зумовлено необхщшстю фiнансування дрiбного наукомiсткого бiзнесу: вони створювались як iнвестицiйнi компанп малого iнновацiйного бiзнесу. Зазвичай, малi iнновацiйнi компани i навiть кра!ни об'еднують сво! кошти для фшансування певних шновацшних проектiв. Характеристиками малих шновацшних фiрм е вузька спецiалiзацiя, концентра-цiя матерiально-технiчних i фiнансових ресурсiв за обраним напрямком дос-лiджень, можливiсть швидко! переорiентацil на iншi напрямки. Тому малi венчурнi пiдприемства мають користуватись шдтримкою держави та великих компанiй, яким не випдно займатись розробкою нових технологш самос-тiйно через ризик зазнати збитюв. Зокрема, таким компашями е монополи, що застосовують венчурний бiзнес як iнструмент розширення власного на-уково-технiчного потенцiалу.
Отже, проблема доступу до недорогих фшансових ресурЫв для малого пiдприемництва залишаеться актуальною як в умовах розвинуто1 евро-пейсько1 економiки, так i в умовах економiки Украши. При цьому варто наго-лосити на наступному:
1. Вшьний доступ до фшансових ресурив для малого бiзнесу е не тальки проблемою нестачi грошей для розвитку, а й социальною проблемою, ос-кшьки часто створення малого тдприемства або реестращя приватним пiдприемцем е виходом для безробггних, жшок та молодi, тобто в цьому випадку мiкрокредитування здатне виршити соцiальнi проблеми безро-ботя та зайнятостi окремих прошарюв населення держави.
2. Якщо банки ощнюють мiкрокредитування як джерело високого ризику та нестабiльних доходiв через значт витрати на надання позик, то для тд-
226
Збiрник науково-техшчних праць
^укрвий вкник, 2008, вип. 18.7
присмщв важкий доступ до фiиaисових ресурив слугус головною перешкодою i для створення тдпригмства, i для його ефективного розвитку.
3. Cферi мiкрокредитувaиия потрiбиa державна пiдтримкa, що може здшснюватись посередництвом гарантування державою повернення мш-ропозик, податкових пшьг для банюв, як займаються мшрокредитуван-ням тощо.
4. Важливим e розвиток нових iиституцiй, як займаються мшрокредиту-ванням. До таких можна вiдиести мiкрофiиaисовi установи, трасти, фон-ди та блaгодiйиi иеприбутковi оргатзацп, що займаються наданням вузькоспецiaлiзовaиих послуг у створент малих тдпригмств.
5. Нарешт!, для стaбiльиого фуикцiоиувaиия малого бiзнесу, крiм мшрокре-дитiв, важливими e також иефiиaисовi послуги, таю як навчання персоналу, допомога у створент фiрми, ведення бухгaлтерськоï звiтиостi, ви-рiшеиия можливих проблем у судах тощо, яю можуть надавати спещаль зовaиi установи, як громадсью, так i держaвиi.
1нновацшний тип розвитку в зaгaльносвiтових масштабах вимaгae створення та пiдтримку нових утворень - венчурних шдприсмств. Фшансу-вання такого бiзнесу вимaгae об^днання коштiв та зусиль держави i великих шдприсмств. Зокрема, повинна юнувати державна пiдтримкa структур, якi виступають засновниками фондiв венчурного фiнaнсувaння з метою розвитку наукомютких галузей економжи. Така пiдтримкa може виявлятись у виглядi преференцiй в оподaткувaннi видшених на розвиток iнновaцiйноï дiяльностi кош^в, зaконодaвчiй пiдтримцi iнiцiaтив, що стосуються оптимiзaцiï та акти-вiзaцiï шновацшного дрiбного та середнього бiзнесу.
Лiтeрaтyрa
1. Kyжeль О. Макроперешкоди украшського мiкрокредитувaиия. [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.academia.org.ua/index.php? p_id=95&id=313
2. О. Лaпкo. Реформування системи управлшня iииовaцiйиою дiяльиiстю/ Олена Лапко// Pегiоиaльиa екоиомiкa. - 1999, № 1. - 65-74.
3.comission staff working document: Microcredit for European small businesses. - Brussels, 2GG4. - 17 p.
4. Caixa Catalunya and Fundacio Un Sol Mon. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.unsolmon.org
5. Credit Unions are members of European Association of Co-operative banks. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.gebc.org.
6. Savings Banks are members of the European Group of Savings Banks. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.savings-banks.com._
УДК 336.76 Здобувач Н. €. Килипенко - Львiвська КА
СТАНОВЛЕНИЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В1ДСОТКОВИХ СТАВОК ГРОШОВОГО РИНКУ В ТРАНСФОРМАЦ1ЙН1Й ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ
Розглянуто як вщбувалося становления та формування мехашзм1в вщсотково! пол1тики та 11 реал1защя в перюд ппершфляци, глибокого економ1чного спаду та де-монетизацп економши, в умовах переходу до економ1чного зростання та тдвищення р1вня монетизаци економши.
4. Eкoнoмiкa, плaнyвaння i yпрaвлiння в лiсoвирoбничoмy гамплекм
227
