CC BY
84
УДК 336.719 Ст. викл. З.Р. Костак, канд. екон. наук - Львiвська КА
ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПРОЕКТНОГО Ф1НАНСУВАННЯ В УКРАШ1
Проаншпзовано послуги найбшьш активних вггчизняних банюв у сферi проектного фшансування, таких як: ПАТ "nipeyc Банк МКБ" та ПАТ "Кредо Банк". Видшено основнi переваги проектного фшансування серед шших форм довготермшового кредитування. Розглянуто чинники, якi стримують розвиток проектного фшансування в Укрщш. Здшсне-но ретроспективний аналiз розвитку проектного фшансування у свгговому масштабi. Подано пропозицй', використання яких дасть змогу покращити iнвестицiйний кл1мат у держа-вi, а вiдтак, у найблнжчш перспективi, активiзувати процес проектного фшансування.
Ключовi слова: проектне фшансування, швестування, кредитування, iнновацiйнi проекти.
У сучасних умовах господарювання проектне фiнансування е перспективною формою iнвестування кашталу у найбiльш прибутковi сфери державно!' еко-номiки чи приватного бiзнесу. Воно дае змогу втiлювати у життя великомас-штабнi iнновацiйнi проекти, якi мають довготермiновий характер i е бшьш ризи-кованими, порiвняно i3 традицiйною фiнансово-господарською даяльнктю, та надавати нового шпульсу розвитку вичизнянш економiцi.
Зрозумшо, що будь-який проект не може бути реалiзованим без належно-го фiнансування. Для того, щоб реашмувати вiтчизняну економiку загалом та ос-новнi li стратепчш сектори - паливно-енергетичний комплекс, металургшну га-лузь та сiльське господарство - пот^бш значш капiталовкладення (за результатами дослщжень iноземних експерпв, на рiк потрiбно 2,5-3,5 трлн дол. США). Тож, як свдаить досвщ високорозвинених кра'н, для поступового та ефективно-го вiдновлення вичизняно! економiки, значну увагу дощльно придшити новому методу фiнансування великомасштабних i високоризикових iнвестицiйних про-ектiв - проектному фшансуванню.
Аналiз публiкацiй. Сьогодш у багатьох наукових публiкацiях вичизня-них i зарубiжних науковцiв дослщжено проблематику розвитку проектного фь нансування. Зокрема Г.О. Бардиш, I.A. Бланк, 1.З. Бугай, О.О. Смiрнова вивчали сучасний стан та проблематику розвитку цього виду фшансування. Серед зару-бiжних науковцiв варто виокремити Э Р. Йескомб, Г. Марковща, М. Мшлера, Е. Шнайдера та iн. Проте постшш змiни у вiтчизняному законодавств^ фшансо-во-полiтична нестабiльнiсть у держав зумовлюють пошук нових (нетради-цшних) напрямш розвитку проектного фiнансування.
Мета роботи: вивчення зарубiжного досвiду розвитку проектного фшансування; висвилення чиннитв, якi стримують розвиток проектного фшансування в Украшц визначення основных напрямiв активiзацil проектного фiнансуван-ня в сучасних умовах.
Виклад основного матерiалу. У науковiй лiтературi iснуе чимало трак-тувань поняття "проектне фiнансування", проте найбшьш вдале з нашого погля-ду е таке: проектне фшансування - це фшансування швестицшних проектш, при якому джерелом обслуговування боргових зобов'язань е грошовi потоки, що ге-неруються проектом. Специфiка цього виду ^естування полягае в тому, що оцшка доходов i витрат здшснюеться з урахуванням розподшу ризику мiж учас-никами проекту [1, с. 10].
У вичизнянш лiтературi бiльшiсть aBTopiB [2, 6, 9] ототожнюють поняття проектне фшансування Í3 банк1вським кредитуванням чи бантвським ^ести-цiйним кредитуванням. Проте вщмшнкть полягае у взаeмовiдносинах мiж кредитором та позичальником (обмежена вщповвдальнкть позичальника перед кредитором, шдвищений контроль з боку банку тощо), розподiлу ризикiв при проектному фшансуванш (економiчний ризик, ризик змiни процентно' ставки, ва-лютний ризик, полггичний ризик), сфер реалiзацií проекту (у межах конкретного шдприемства, галузi чи регiону), характеру руху коштав тощо.
А iстотна вiдмiннiсть проектного фшансування ввд iнвестицiйного кредиту полягае в тому, що основним забезпеченням (заставою) зобов'язань позичальника при проектному фшансуванш виступае майно (нерухомкть, обладнання та iнше) самого проекту, що не виключае надання додаткового забезпечення, особливо на початкових етапах розвитку проекту. Варто шдкреслити, що фiнансова участь власника проекту у грошовому екв1валенп мае становити не менше 30 % вiд його загально' вартостi. Тому можна сказати, що в Укрш'ш бiльшiсть бантрш помилко-во називають деякi види ^естицшно!' дiяльностi проектним фiнансуванням.
Здшснюючи ретроспективний аналiз розвитку проектного фшансування у свгговому масштабi, варто зазначити, що на початкових етапах розвитку проектного фшансування свгговий ринок був подшений мiж обмеженою кшькктю пе-реважно американських, нiмецьких та японських банкiв. Однак пiзнiше, з роз-витком нафто- та газовидобутку в Пшшчному морi до них приеднались комер-цiйнi банки Велико!' Британп, Францп, 1талп, Швейцарп та шших европейських кра'н. I уже на початку ХХ1 ст. на ринку проектного фшансування сформувалася група найбiльш впливових банкiв. Насамперед, до 'х числа належать такi вiдомi американськi банки як Citigroup та JP Morgan, а також цша низка европейських бантв - Deutsche Bank, BNP Paribas, Intesa, Credit Agricole тощо [2, с. 117]. В УкраЫ Deutsche Bank представлений сшльними з державою проектами з модер-нiзацií та реконструкцп газотранспортно!' системи Укра'ни. Так, 11 грудня 2012 р. ДК "Укртрансгаз" i Deutsche Bank пiдписали угоду щодо вiдкриття кре-дитно!' лши в розмiрi 53,5 млн евро для реалiзацií проекту модернiзацií компре-сорно!' станцп Бар газопроводу "Союз" [3]. Проввдш експерти планують, що за кошти кредитно' лiнií буде продовжений термiн експлуатацп газових компресо-р1в ще на 15 ротв, зниженi на 28 % обсяги споживання паливного газу, а також шдвищено коефiцiент корисно' дп газових компресорiв. Згiдно з пiдписаною угодою перюд кредитування становить 10 ротв i 9 мiсяцiв, а шмецью iнвестори планують профiнансувати 85 % вартосп проекту шляхом надання кредиту.
На цей час в УкраЫ у сферi проектного фiнансування найбшьш активно працюють такi банки як: ПАТ "ВТБ Банк", ПАТ "Кредо Банк", ПАТ "Шреус Банк МКБ", ПАТ "ОТП Банк, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "УнЖре-дит Банк". У бiльшостi зазначених фiнансових установ iнформацiя на 1хшх сайтах мае загальний характер без висвилення конкретних умов проектного фь нансування, якi вони пропонують. Проте деталiзовану iнформацiю щодо надання послуг iз проектного фiнансування подали ПАТ "Кредо Банк" та ПАТ "Шреус Банк МКБ". Так, ПАТ "Кредо Банк" надае послуги з проектного фшансування для шдприемств, защкавлених в оновленш виробничо' бази та започаткуванш високотехнологiчних виробництв. Це кредитування здшснюеться у формi фшан-
сування ефективних бiзнес-проектiв, пов'язаних з розвитком або створенням нового напряму бiзнесу шдприемства, його перепрофшюванням чи модершзащею.
Умови кредитування у ПАТ "Кредо Банк": кредитш кошти надаються одноразово вскю сумою або кредитними траншами згiдно iз встановленим графь ком; валюта кредитування - гривня, долари США чи Евро; термш кредитування - до 84 мсяцш; участь власними коштами - не менше 30 % ввд вартостi швес-тицiйного проекту; процентна ставка за користування кредитними коштами за-лежить вiд термiну кредитування; забезпеченням по кредиту виступае лжввдне майно позичальника (поручителя); можливiсть дотермшового повернення кре-дитних коштав [4].
Щодо переваг проектного фшансування у ПАТ "Пiреус Банк МКБ" в Ук-раíнi, то вони полягають у такому: розроблення шдишдуальних схем i тарифiв фiнансування по кожному проекту; консультацшна пiдтримка Банку протягом реалiзацií' проекту; довготермiновий характер фшансування (до 7 ротв); iндивi-дуальний гнучкий графiк надання i повернення позикових коштiв, можливiсть встановлення пiльгового перiоду; часткова диверсифiкацiя проектних ризиюв. Окр1м цього, для реалiзацií' вагомих iнвестицiйних проектiв, згаданi вище фшан-совi установи можуть виступати учасниками консорцiумного кредитування шляхом об'еднання з iншими комерцiйними банками для здшснення спiльного фь нансування [5].
Здебшьшого, на практицi фшансування проекту ввдбуваеться в трьох ос-новних формах - позичковiй, дольовш i змiшанiй. Сторони, якi беруть участь у реалiзацií' проекту, найчастше е не тiльки кредиторами, але й учасниками проекту. Мобшзащя коштiв при проектному фiнансуваннi може ввдбуватись як у межах бантвських установ, так i поза ними. Банки можуть об'еднувати каштали з метою фiнансування певного ^естицшного проекту, утворюючи банкiвський консорцiум [6, с. 175]. Така форма сшвпращ дае змогу вам учасникам проектного фшансування уникнути бiльшостi ризитв, на якi наражаються учасники (або ж íх розподiлити); акумулювати необхiдну суму фiнансових ресурсiв, якi е до-сить дорогими в умовах реалiзацií iнвестицiйних проектiв; здiйснювати обмш необхiдною iнформацiею тощо.
Варто зазначити, що Нацiональний банк Украши не здшснюе монiторинг участi украшських бантв в проектному фiнансуваннi. Таке ставлення регулятора, можливо, пояснюеться вщсутшстю термiна " проектне фiнансування" в юри-дичному просторi. У прийнятш Правлiнням Нацiонального банку Украши Пос-тановi № 23 вiд 25 ачня 2012 р. затверджено Положення про порядок формуван-ня та використання банками Украши резервiв для ввдшкодування можливих втрат за активними банкiвськими операцiями, де поняттю "проектне фшансування" ввдповщае термiн "кредит шд iнвестицiйний проект". У Положенш змiст цього термiна викладено у такш редакцп: " кредит шд iнвестицiйний проект -довготермiновий кредит, наданий для реалiзацií iнвестицiйного проекту (о^м iнвестування кредитних коштiв у таю об'екти iнвестицiйноí дiяльностi, як цшш папери, цiльовi грошовi вклади, iнтелектуальнi цiнностi, майновi права), майбут-нi доходи за яким будуть джерелом повернення кредиту" [7].
Зарубiжний досвiд свiдчить, що навиь процвiтаючi фiрми рiдко обхо-дяться без довготермiнових кредитiв. Так, наприклад у Нiмеччинi, приблизно
70 % уах банкiвських кредитiв, якi надаються пiдприeмствам та приватним особам, - це довготермiновi кредити на чотири i бiльше рокiв. Звичайш термiни дií кредитiв у галузi створення, розширення та модершзацп виробничих об'екпв у Нiмеччинi становлять вщ 12 до 25 рокiв, у галузi житлового будiвництва - вщ 5 до 30 рокiв [8]. Адже стабтьного зростання економiки можна досягти завдяки професшному поeднаннi довготермшових капiтальних вкладень i факторiв ви-робництва, внаслiдок чого створюеться новий продукт чи примножений каттал, який е базовою основою подальшого зростання економки.
З огляду на вищевикладене, можна видтити низку переваг проектного фшансування, якi в сучасних умовах господарювання дадуть змогу:
• передбачати майбутш результати вiд реашзацп швестицшного проекту;
• залучати iноземних iнвесторiв до фiнансування проекту, що дасть змогу змен-шити витрати iз погашення заборгованостей;
• оцiнювати фшансовий стан i платоспроможнiсть позичальника;
• використовувати комплексний шдхщ до розгляду швестицшного проекту, вра-ховуючи його життездатнють, ефективнiсть, забезпеченiсть вiдповiдними ресур-
гу за кредитами;
• зменшувати ризики, якi пов'язаш iз поставкою обладнання;
• забезпечувати об'екти, що фшансуються, пiдтримкою мiжнародних фiнансових органiзацiй.
Вважаемо за дощльне видiлити низку чинникiв, якi гальмують розвиток проектного фiнансування в Укра'М (рис.).
Рис. Чинники (внутрЫт i зовтшт), як стримують розвиток проектного фтансування в УкраШ
Одним iз важливих чинникiв, який, на нашу думку, гальмуе розвиток проектного фшансування в УкраМ, е обмеження Нащонального банку щодо об-сягiв швестування. Вiдомо, що проектне фiнансування потребуе значних за обся-гом довготермшових фiнансових вкладень, i щоб його ре^зувати, потрiбно за-безпечити доступ позичальнитв до дешевих кредитiв завдяки зниженню норми резервування коштiв вичизняних банк1вських установ. Для цього НБУ потрiбно створити систему обов'язкового резервування для тих комерцшних банкiв (ш-ституцiйних iнвесторiв), що активно займаються iнвестицiйним кредитуванням.
Не менш важливим чинником, який стримуе розвиток цього виду фшансування, е несприятливий швестицшний клiмат, а саме - слабка система нормативно-правового та економiчного захисту вiтчизняних та шоземних iнвесторiв. Бiльшiсть iноземних учасникiв проектного фшансування не защкавлеш вкладати своí заощадження в економiку краши iз недосконалою податковою системою, вiдсутнiстю державних гарантiй iнвесторам, низьким рiвнем розвитку науково-технiчноí та iнновацiйноí д1яльносп, полiтичною нестабiльнiстю тощо. Отже, для покращення iнвестицiйного клiмату в краМ та, як наслiдок, активiзацií проектного фшансування державним органам влади необхiдно:
• створити систему державних гарантш страхування проектних ризикiв, зокрема надання гарантiй комерцiйним банкам та шшим iнституцiйним iнвесторам, якi беруть участь у проектному фшансувант;
• з метою мгтмиацц ризикiв банкам дощльно використовувати схему пайово!' учаси органiзатора проекту або залучення шших банкiв для фiнансування (утво-рюючи синдикат) для розподiлу ризикiв рiвномiрно мiж усiма учасниками проекту;
• визначитися iз стратегiчно важливими для держави проектами i прiоритетними напрямами розвитку економiки i сконцентрувати на них грошовi потоки;
• забезпечити позичальникам доступ до дешевих (пшьгових) кредитiв; створити умови, за якими комерцшним банкам будуть видiляти фiнансовi ресурси на умо-вах рефшансування (особливо тим, якi кредитують шновацшт проекти). З метою доступноси кредитiв важливо знизити норму резервування кошив комер-цiйним банкам, яю активно iнвестують кошти у фiнансовi проекти. Висновок. У сучасних умовах децентралiзацií влади та обмеженостi бю-
джетних фiнансових ресурсiв важливо посилити вплив мiсцевих оргашв влади на шдтримку рiзного роду проектiв, особливо тих, яю спрямованi на створення нових та реструктуризац1ю д1ючих шдприемств, на використання результатiв на-уково-техшчного прогресу i на цiй основi - оновлення основних фонддв шдприемств. Впровадження на практицi низки перелiчених вище напрям1в розвитку проектного фшансування дасть змогу у найближчш перспективi ефективно розвивати цей вид фшансування стратепчно важливих, як для малого i середньо-го бiзнесу, так i для держави, програм i проект1в.
Лiтература
1. Бардиш Г.О. Проектне ф1нансування : шдручник / Г.О. Бардиш. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Алерта", 2010. - 463 с.
2. Йескомб Э.Р. Принципы проектного финансирования : пер. с англ. И.В. Васильевской / / Э.Р. Йескомб; под общ. ред. Д.А. Рябих. - М. : Изд-во "Вершина", 2008. - 488 с.
3. Офщшний сайт ДК "Укртрансгаз". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.utg.ua/ru/default/deutsche-bank
4. Офщшний сайт ПАТ "Кредо Банк". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://kredo-bank.com.ua/for_medium
5. Офщшний сайт ПАТ "Преус Банк МКБ". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.piraeusbank.ua/.
6. Куклш К. А. Фшансов1 можливост в1тчизняних банив у спрпянш розвитку проектного фь нансування в Укрщш / К.А. Куклж // Актуальш проблеми економши : зб. наук. праць. - 2008. - № 9 (87). - С. 173-183.
7. Постанова Правлшня Национального банку Украши Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками Украши резервш для ввдшкодування можливих втрат за активними банквськими операцями вщ 25.01.2012 р., № 23. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/.
8. См1рнова О.О. Проектне фшансування в Украгш: сучасний стан та можливост застосу-вання шоземного досвщу / О.О. См1рнова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.goog-le.com.ua/webhp? source=search_app&gfe_rd=cr&ei
9. Бугай В.З. Проектне фшансування як шструмент залучення швестицшних ресурав / В.З. Бугай. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://web.znu.edu.ua/h.
Костак З.Р. Проблемы и направления развития проектного финансирования в Украине
Проанализированы услуги наиболее активных отечественных банков в сфере проектного финансирования, таких как: ОАО "Пиреус Банк МКБ" и ОАО "Кредо Банк". Выделены основные преимущества проектного финансирования среди других форм долгосрочного кредитования. Рассмотрены факторы, которые сдерживают развитие проектного финансирования в Украине. Осуществлен ретроспективный анализ развития проектного финансирования в мировом масштабе. Представлены предложения, использование которых позволит улучшить инвестидионный климат в государстве, а затем, в перспективе, активизировать процесс проектного финансирования.
Ключевые слова: проектное финансирование, инвестирование, кредитование, инновационные проекты.
Kostak Z.R. Problem Areas and Development Project of Financing in Ukraine
Services provided by the most active domestic banks in project financing, such as JSC "Piraeus Bank ICB" and JSC "Credo Bank" are analyzed. The main advantages of project finance, among other forms of long-term lending, are highlighted. The factors that hinder the development of project financing in Ukraine are defined. Retrospective analysis of project financing globally is made. Some proposals that will help improve the investment climate in the state, and therefore, in the short term, to intensify the process of project financing, are given.
Keywords: project financing, investments, loans, innovative projects.
УДК 005.8:330.332:338.45(477) Докторант Д.В. Крилов1, канд. екон. наук -
ЗапорЬький НУ
ВАЖЕЛ1 ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ РЕАЛ1ЗАЦН ШВЕСТИЦШНИХ ПРОЕКТ1В НА ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИ6МСТВАХ
Дослщжено взаемозв'язок важел1в оргашзацшно-економ1чного мехашзму реатзаци швестицшних проектш промислових шдприемств з регюнальною та державною швести-цшною щштикою. Визначено важел1 оргашзацшно-економ1чного мехашзму реал1зацп швестицшних проектш промислових шдприемств та надано 1м характеристику. Виявле-но взаемозв'язок вах важел1в оргашзацшно-економ1чного мехашзму реал1зацп швестицшних проект1в промислових шдприемств. Виокремлено проблемш питання використання важел1в оргашзацшно-економ1чного мехашзму реал1зацп швестицшних проект]в
1 Наук. консультант: проф. А.В. Череп, д-р екон. наук
