CC BY
82
Xoчa те зaпepeчyючи oкpeмиx нeгaтивниx acпeктiв мiжнapoднoï м^-paцiï poбoчoï cили, вoнa вce ж таки на дaнoмy eтaпi мае бiльшe пoзитивниx peзyльтaтiв, ocкiльки:
• xoч H,e явищ^ е coцiaльним лиxoм, aлe вoнo дoлae щe бiльшe nnxo - вишкий piвeнь бeзpoбiття, який дaлeкo пepeйшoв мeжi пpиpoднoгo pißm бeзpoбiття в periom;
• знaчнy частиц зapплaти eмiгpaнти пepeкaзyють aбo пepeвoзять на бaтькiв-щину, щo гошвнюе валютний фoнд RpaïnH та зaбeзпeчye дocтaтнiй пpoжит-кoвий piвeнь для ïxmx ciмeй (якщo вiд 1 млн. eмiгpaнтiв за мicяць нaдiйдe 200 дoл. вiд кoжнoгo, то в ц^му H,e cтaнoвитимe 200 млн. дoл. та 1,2 млpд. дoл. за б мicяцiв, тобто ця cyмa бiльшa вiд oднopaзoвoгo кpeдитy для Укpaïни вiд мiжнapoдниx фiнaнcoвиx opгaнiзaцiй);
• гpoшoвi nepeRasH пpaцiвникaми-мiгpaнтaми iнoзeмнoï валюти в У^ашу cпpияють poзшнpeнню тopгiвлi тoвapaмн, в тому чтет й вiтчнзнянoгo виpoб-ництва. Чacтннa eмiгpaнтiв пicля пoвepнeння з-за Ropдoнy вкладае зapoблeнi кoштн в opгaнiзaцiю бiзнecy, внpoбннцтвa, щo пeвнoю мipoю cпpняe фopмy-ванню pннROвиx вiднocнн.
Kpiм цьoгo, чаетина eмiгpaнтiв oтpимye за кopдoнoм ocвiтy, пpoфe-ciйнy пiдгoтoвкy, дocвiд po6oto, щo тaкoж е пoзитивним мoмeнтoм для ^а-ïни-дoнopa poбoчoï одли.
Отжe, мiжнapoднa мiгpaцiя poбoчoï одли е cклaдним i мacштaбним явищ^м, якe викликае нeoднoзнaчнi peзyльтaти: лжвщуючи дeфiцит poбoчoï cили в дeякиx гaлyзяx i peгioнax, вoнa зaгocтpюe кoнкypeнцiю на pинкy ^а-цц даючи мoжливicть oтpимaння нaдпpибyткiв, cтвopюe дoдaткoвий тиcк на coцiaльнy cфepy кpaïн-peципieнтiв (кpaïн, в якi cпpямoвaнi пoтoки poбoчoï cили). Емiгpaцiя, з oднoгo бoкy, вiдкpивae мoжливocтi для взaeмoзбaгaчeння кyльтyp, а з iншoгo - cтвopюe пpoблeмy збepeжeння нaцioнaльнoï caмoбyт-нocтi як iммiгpaнтiв, так i мicцeвoгo нaceлeння. У кpaïнax-дoнopax poбoчoï cили тpyдoвa eмiгpaцiя cпpияe виpiшeнню пpoблeми бeзpoбiття i, вoднoчac, пpизвoдить дo втpaти якicнo кpaщoï нaцioнaльнoï poбoчoï cили.
Лiтeрaтyрa
1. Сгaтиcтичний щopiчннR УRpaïнн за 2004 piк// ДepжROмcтaт УRpaïнн. - К.: Вид^ "Koнcyльтaнтм, 2005. - С. 377.
2. Miжнaрoднa eROнoмiRa: Паучник/ А.П. Рyм'янцeв, Г.Н. KлнмRO, В.В. Рoкoчa та ш.; За peA. А.П. Рyм'янцeвa. - К.: Знання-ñpec, 2003. - 447 c. - (Вища ocвiтa XXI cтoлiття).
3. CcrnoBa H.I. ЕROнoмiRa пpaцi та coцiaльнo-тpyдoвi вiднocннн: Навч. пociбннR. - К.: Koндop, 2004. - 432 c.: in., табл. - Бiблioгp.: 40 назв.
4. Tкaч В.Ю. GвpoпeйcьRнй pннoR пpaцi в cиcтeмi мiжнapoднoï м^ади тpyдoвнx pe-cypciв// ЕR0H0мiRa АПК. - 2005, № 2. - С. 138-143.
5. 3aK^e™a О., Юрчeнкo В. Тpyдoвa eмiгpaцiя як yмoвa poзвнтRy мiжнapoднoгo pннRy пpaцi// ВicннR КНТЕУ. - 2002, № 4. - С. 9-20._
УДК 330.322 (07S) Acnip. P.I. Лепак1 - НУ "iïbeiecbrn полтехмка "
СУЧАСШ IHCTPyMEHTH АКГИВВАЦП IHВЕСTИЦIЙHОГО
KPЕДИTУВАHHЯ
Рoзглядaeтьcя opгaнiзaцiя R0нcopцiyмнoгo Rpeднтyвaння та пpoeктнoгo фшан-cyвaння як пepcпeRтнвннx нaпpямiв iннoвaцiйнoгo пapтнepcтвa пiдпpнeмcтв i банк1в.
1 Наук. RepiвниR: пpoф. B.I. AлeRceeв, д-p eR0н. наук - НУ "ЛьвiвcьRa пoлiтexнiRa"
Ключов1 слова: iнвестицiйний розвиток, консорцiумне кредитування, проек-тне фiнансування, партнерство тдприемств i банюв.
Doctorate R.I. Lepak - NU "L'vivs'ka Politekhnika" Modern instruments of activation of the investment crediting
Organization of the consortium crediting and project financing is examined as perspective directions of innovative partnership of enterprises and banks.
Keywords: investment development, consortium crediting, project financing partnership of enterprises and banks.
Завдання, що постають перед украшськими шдприемствами на шно-вацшному еташ розвитку економши, а саме необхщшсть масштабного онов-лення основних виробничих фондiв, реструктуризацiï виробництва, розши-рення асортименту продукцiï, що випускаеться, та приведення ïï якост до свiтових стандартiв, вимагають залучення значних обсягiв зовнiшнього фi-нансування.
Джерелами такого фшансування, поряд iз прямими шоземними швес-тицiями, державним стимулюванням iнновацiйних проектiв, е ресурси, аку-мульованi вiтчизняною банкiвською системою. Водночас, з огляду на невисо-ку капiталiзацiю навiть банкiв-лiдерiв на нацюнальному ринку та встановленi нормативнi обмеження ризиюв на одного позичальника, реалiзацiя великих iнновацiйних проектiв на шдприемствах Украïни е проблематичною саме з огляду на неможливють ïx фшансування окремим комерцшним банком.
Традицiйнi форми кредитноï взаемодiï пiдприемств i банюв (разовий кредит, кредитна лiнiя, овердрафт, факторинг, врахування та авалювання век-селiв, гарантiйнi операцiï тощо) достатньо широко висв^леш як у науковш, так i у навчально-практичнiй лiтературi [1-3]. Метою цiеï роботи е визначення i характеристика нових та специфiчниx форм взаемоди пiдприемств i банюв, що на сьогодш недостатньо впроваджеш у господарську практику украшських пiдприемств, i недостатньо висвiтлено у втизнянш науковiй лiтературi.
На тепершнш час, участь украшських банкiв у фшансуванш швести-цiйниx проектiв обмежуеться, в основному, невеликими проектами (вартютю вщ декiлькоx мiльйонiв до деюлькох десяткiв мiльйонiв доларiв). Потенцiал найбшьших украшських банкiв щодо можливостi фшансування шд-приемства-позичальника, виходячи iз величини ix капiталу станом на початок 2006 р. та встановленого Нацюнальним банком Украïни максимального лiмi-ту кредитного ризику на одного позичальника (25 % вщ катталу), шюс-труеться даними табл. 1.
Як видно з даних таблищ, жоден iз лiдерiв украïнського банювського ринку не спроможний самотужки профшансувати проект, вартiстю понад 120 млн. доларiв США. Крiм того, варто ще брати до уваги, що максималь-ний розмiр кредиту в одш руки обмежуеться не тшьки нормативами Нащ-онального банку Украши, але внутрiшньою полiтикою банкiв з обмеження кредитних ризиюв i, насправд^ ïx можливостi у самостiйному кредитуванш ще бiльш обмеженi.
Такi обсяги фшансування можуть забезпечити потреби середшх тдприемств, задачi поповнення об^ових коштiв великих пiдприемств, оргашзаци
виконання великих експортних контраклв, проте недостатнi для реашзаци великомасштабних проектiв у промисловост (наприклад, вартiсть проектiв у металурги - будiвництво нового цеху холодно! прокатки сталi вимiрюеться сотнями мшьйошв доларiв).
Табл. 1. Можливостi провiдних украгнських бантв у кредитувант промислових
тдприемств (максимальний розлир кредитного ризику на позичальника)
№ з/п Банк Балансовий кап1тал станом на 01.01.2006 р. Максимально допустимий розм1р кредиту одному позичальнику (або грут пов'язаних ос1б)
у тис. гривень у тис. долар1в США
1 Приватбанк 2 272 344 568 086 112 492
2 Аваль 1 745 545 436 386 86 413
3 Промшвестбанк 1 368 246 342 062 67 735
4 Укрекшмбанк 1 067 155 266 789 52 829
5 Укрсоцбанк 1 027 174 256 794 50 850
6 Укрсиббанк 947 748 236 937 46 918
7 Ощадбанк 775 579 193 895 38 395
8 Укрпромбанк 632 441 158 110 31 309
9 Райффайзенбанк Украша 626 513 156 628 31 015
10 Брокб1знесбанк 606 161 151 540 30 008
Примггка: Розраховано на тдстав1 офщшно! статистики Нацюнального банку Ук-
раши [4]
В умовах притаманно'' для украшсько! банювсько! системи обмеженос-тi ресурсно!' бази та низько!' кашталiзаци банкiв одшею з таких форм (насам-перед, для задоволення потреб великих тдприемств, флагмашв нацюнально! промисловостi) е застосування мехашзму консорцiумного кредитування.
Перспективнiсть такого шструменту у вiтчизнянiй економiцi шдкрес-люеться й у роботi [5], де створення кредитних консорцiумiв визначаеться як важливий органiзацiйно-економiчний механiзм iз розподшом кредитного ризику мiж комерцшними банками, уповноваженими державними iнститутами та прямими швесторами (у тому чи^ iноземними). Треба зазначити, що хоча для банюв-учасниюв консорцiумне кредитування i е ефективним шструмен-том диверсифжацп ризикiв, проте само собою тяк не знижуе ризики кредитування конкретного шдприемства-позичальника, що вимагае вщ банкiв застосування до позичальника тих самих процедур оцшки та мошторингу, що й при самостшному кредитуваннi позичальника.
Поряд з тим, на наш погляд, в умовах украшсько! економжи консорцi-умне кредитування декшькома банками одного великого шдприемства-позичальника виступае не стшьки шструментом зниження кредитного ризику на одного позичальника для банюв та показником штегрованос^ конкретного банку у банювську систему, скiльки е вимушеним кроком, обумовленим, на-самперед, неадекватнiстю вшьних ресурсiв окремого банку та реальних потреб великих промислових тдприемств.
До головних перепон для бшьш широкого запровадження у фшансо-во-господарську практику механiзмiв консорцiумного кредитування, на нашу думку, треба назвати:
• ж д0 к1нця чiтRe нopмaтивнe peглaмeнтyвaння так0г0 виду Rpeднтyвaння з б0ку Haцioнaльнoгo банку УRpaïнн;
• нeдocтaтня дoвipa бaнRiв 0дин д0 0дн0г0, п0б0ювання втpaтн вeлнR0Г0 кopпopa-_ tt tt »-»
тивн0г0 Rлieнтa чepeз пepeмaнювaння И0г0 шшим yчacниR0м R0нc0pцlyмy;
• дocтaтньo вш0ка тpyдoмicтRicть Hponecy opгaнiзaцiï (yчacтi) кoнcopцiyмнoгo Rpeднтyвaння за вiдcyтнocтi нaпpaцьoвaнoï ^ак^ки poбoтн банку в ц1й cфe-pi, вiдcyтнocтi eфeRтнвниx тexнoлoгiИ бaнкiвcькoï дlяльнocтi;
• пpoблeмa зaxнcтy ^ав Rpeднтopa в yRpaïнcьR0мy зaR0H0дaвcтвi та юpидич-н1И пpaRтнцi, щ0 д0датк0в0 ycRлaднюeтьcя вeлнR0Ю RiльRicтю бaнRiв-Rpeдн-тopiв з piвннмн пpaвaмн, зaбeзпeчeннмн заетав0ю.
За пpинципaми фopмyвaння бaнкiвcькoгo кoнcopцiyмy м0жна вид1лити:
• пpнвaтнe (клубш) poзмiщeння - бaнRн-yчacннRн внзнaчeнi зaздaлeгiдь, i е тpaднцiИннмн Rpeднтopaмн аб0 пapтнepaмн пoзнчaльннRa;
• вiдRpнтe (пубтчш) poзмiщeння - yчacннR0м R0нc0pцiyмy мoжe бути будь-який банк, щ0 вiдпoвiдae paмoчннм ум0вам R0нc0pцiyмy, та зпдний 1з визна-чeннмн ум0вами Rpeднтyвaння.
На нашу думку, у cepeдньocтpoкoвiй пepcпeктивi нaйбiльший пoтeнцi-ал для пpaктичнoï peaлiзaцiï в У^шт мають caмe cxeми пpивaтнoгo ^^op^-умн0г0 кpeдитyвaння, щ0 cпиpaютьcя на нaпpaцьoвaнi д1л0в1 зв'язки та дocвiд cпiвпpaцi вeликнx пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв з oкpeмими кoмepцiйними банками. Дpyгим пepcпeктивним нaпpямкoм е opгaнiзaцiя кoнcopцiyмiв з iнiцiaтиви кoмepцiйниx бaнкiв-cтpaтeгiчниx пapтнepiв пiдпpиeмcтв шляxoм зaлyчeння д0 ^в^ащ iншиx бaнкiв 1з чиcлa кoнтpaгeнтiв на iншиx ceгмeнтax фiнaнcoвoгo pинкy (нaпpиклaд, мiжбaнкiвcькoгo кpeдитyвaння, мiжнapoдниx пepeкaзiв т0-щ0), т0бт0 тиx, з якими i^ropm^ вcтaнoвлeнi 61льш дoвipливi взаемини.
Для пiдпpиeмcтвa-пoзичaльникa фiнaнcyвaння за paxyнoк кoнcopцiyм-нoï (cиндикoвaнoï) п0зики дeкiлькox бaнкiв пepeдбaчae 61льш ycклaднeнy п1дг0т0вчу пpoцeдypy пopiвнянo з тpaдицiйним кpeдитyвaнням 0дним бан-кoм-пapтнepoм та бшьш дeтaльнe oпpaцювaння вcix acпeктiв iннoвaцiйнoгo аб0 бiзнec-пpoeктy. Очeвиднo, щ0 нaйбiльш пpийнятним для пiдпpиeмcтвa е макодмальте пepeклaдeння функц1й пoпepeдньoгo пoгoджeння пapaмeтpiв угоди на бaнк-opгaнiзaтop фшатеування, щ0 вимaгaтимe дoдaткoвoï 0плати Й0г0 opгaнiзaцiйниx та кoнcyльтaцiйниx пocлyг.
Як зазначають фaxiвцi-пpaктики, вибip бaнкy-opгaнiзaтopa для п0зи-чальника та вxoджeння в ^нд^ат, opгaнiзoвaний банк0м, який пpoфeciйнo пpaцюe на кpeдитнoмy pинкy, для банюв-учашиюв е ocнoвними cклaдoвими ycпiшнoï cиндикaцiï [б, c. 48]. Для ycпiшнoï пpaктичнoï peaлiзaцiï ^^op^-умн0г0 кpeдитyвaння бaнк-opгaнiзaтop пoвинeн мaкcимaльнo peтeльнo ^o-poбити cxeмy фiнaнcyвaння, для того, щ0би зaпpoпoнyвaти 1ншим пoтeн-ц1йним бaнкaм-yчacникaм вжe фунтовн0 0^аць0ваний та пpaктичнo тдго-тoвлeний pинкoвий пpoдyкт.
Tpивaлicть фopмyвaння кoнcopцiyмy на ^акти^ зaлeжить в1д т0г0, натески ч1тк0 в дoгoвopi пpo opгaнiзaцiю фiнaнcyвaння будуть визнaчeнi ocнoвнi пapaмeтpи угоди - вapтicнi пapaмeтpи (oбcяг кpeдитyвaння, вeличинa кoмiciй та вiдcoткoвoï cтaвки), пpaвa та 0б0в'язки бaнкy-opгaнiзaтopa, cтpoки фopмyвaння кoнcopцiyмy. Tpeбa зазначити, щ0 пpaктикa cвiдчить пpo д0цшь-нicть так0г0 вiдбopy yчacникiв кoнcopцiyмy, пpи як0му зaбeзпeчyвaлacь би
нaближeнicть ïx внyтpiшнix бaнкiвcькиx тexнoлoгiй, нacaмпepeд, щ0 cto-cyeтьcя кpeдитнoгo пpoцecy i 0цшки кpeдитниx pизикiв, ocкiльки те бeзпoce-peдньo впливае на пoтpeбy у дoдaткoвiй зв1тн1й iнфopмaцiï ^o п0зичальника та затягуванню cтpoкiв opгaнiзaцiï фiнaнcyвaння. Пpoвeдeнi дocлiджeння п0-казали, щ0 нaйбiльш peaльним cтpoкoм opгaнiзaцiï кoнcopцiyмнoгo кpeдитy-вання, пpи вте0к0му piвнi пpoфecioнaлiзмy бaнкy-opгaнiзaтopa е тepмiн в1д шecти д0 дecяти мюящв.
Вважаем0, щ0 poль opгaнiзaтopa кoнcopцiyмy нaйбiльш aдeквaтнo i якicнo мoжe бути peaлiзoвaнa caмe бaнкoм-cтpaтeгiчним пapтнepoм шд-пpиeмcтвa. З 0дн0г0 б0ку, в1н нaйкpaщe з yчacникiв фшате0в0г0 pинкy знае фiнaнcoвo-гocпoдapcький cтaн пiдпpиeмcтвa-пoзичaльникa та ocoбливocтi Й0г0 бiзнecy, а з шш0Г0 - caмocтiйнo фшатеуючи пiдпpиeмcтвo-пoзичaльни-ка, мoжe виcтyпити д0датк0вим гapaнтoм Й0г0 дoбpocoвicнocтi пepeд шшими бaнкaми-yчacникaми кoнcopцiyмy.
З 1нш0г0 б0ку, caмe в1д peпyтaцiï бaнкy-opгaнiзaтopa, piвня дoвipи д0 пpoфecioнaлiзмy Й0г0 мeнeджмeнтy та пpoвiдниx cпeцiaлicтiв зaлeжить i швидюеть yxвaлeння 1ншими банками piшeння пpo вxoджeння у кoнcopцiyм, i peзyльтaтивнicть та oпepaтивнicть пoдaльшoï cпiльнoï poбoти над ^oe^a-ми кpeдитнoï та юpидичнoï дoкyмeнтaцiï.
Дocвiд ^arn 1з poзвинeнoю pинкoвoю eкoнoмiкoю cиcтeми cвiдчить так0ж пpo виcoкy top^e^^^c^ так0г0 нaпpямкy cпiвпpaцi м1ж вeликими кoмepцiйними банками та пiдпpиeмcтвaми як opoercrae фiнaнcyвaння.
Анал1з peaлiзaцiï piзнoмaнiтниx cxeм пpoeктнoгo фiнaнcyвaння, як1 poз-poблeнi та викopиcтoвyютьcя на ^акти^ у poзвинyтиx кpaïнax cвiтy, дае зм0-гу зpoбити виcнoвoк, щ0 в0ни м0жуть бути зacтocoвaнi ^и peaлiзaцiï i^ecra-цiйниx пpoгpaм у^аш^кими пpoмиcлoвими пiдпpиeмcтвaми. Окpeмi д0атд-ники вбачають у в^ут^ет! нeoбxiдниx тexнoлoгiй та дocвiдy eфeктивнoгo пpoeктнoгo фшатеування 0дну 1з гoлoвниx пpoблeм банив^^ cиcтeми пpи фiнaнcoвoмy зaбeзпeчeннi шн0вацшн0Г0 poзвиткy eкoнoмiкн [5, c. 14].
Дичинами нeдocтaтньoгo пoшиpeння cxeм ^oe^^ro фiнaнcyвaння в Укpaïнi, на нашу думку, е:
• дeфiцит дoвгocтpoкoвиx pecypciв у бaнRiв та шш^ cyб'eRтiв iнвecтицiйнoï д1-яльнocтi (у т.ч. i дepжaви), щ0 пpизвoдить д0 шнp0R0Г0 внRopнcтaння тiльRн мe-т0д1в тpaдицiИнoгo бaнRiвcьR0Г0 R0p0TR0 i cepeдньocтpoкoвoгo Rpeдитyвaння;
• бpaR нaлeжнoï RвaлiфiRaцiï i дocвiдy у 6шьш0ст1 R0мepцiИннx бaнRiв та п0зи-чaльникiв, як! нeoбxiднi для нaлeжнoï opгaнiзaцiï так01 CRлaднoï cxeмн фшан-cyвaння як пpoeRтнe.
Сepeд бaгaтoмaнiтнocтi фopм пpoeктнoгo фiнaнcyвaння у cyчacнiй era-н0м1ц1 м0жна гoвopити пpo 0дин 1з найб1льш вaжливиx вид1в так0Г0 фшатеу-вання, а caмe - банюв^^ пpoeктнe фiнaнcyвaння, к0ли винятк0вими аб0 ^pe-важними джepeлaми фшатеування iнвecтицiйнoгo пpoeктy е бaнкiвcькi кpeди-ти. Пpи пpoeктнoмy фiнaнcyвaннi банки caмocтiйнo зaймaютьcя п1дг0т0вк0ю iнвecтицiйнoгo ^oe^y аб0 зaбeзпeчyють кл1ентам пpoфeciйнe к0жультуван-ня, 0плачують витpaти з peaлiзaцiï пpoeктy, пpи ць0му у pядi випадк1в банки cтaють cпiввлacникaми акцш пiдпpиeмcтв, щ0 cтвopюютьcя. У наИб^ш^ бан-кax poзвинyтиx кpaïн для peaлiзaцiï пpoгpaм пpoeктнoгo фiнaнcyвaння у ефук-
тypi бaнкy cтвopюютьcя oкpемi пiдpoздiли, вiдпoвiдaльнi зa плaнyвaння, opra-нiзaцiю, кoнтpoль тa aнaлiз pеaлiзaцiï iнвеcтицiйних пpoектiв.
Ha тепеpiшнiй чac в Укpaïнi пеpевaжae cпpoщене уявлення пpo пpoек-тне фiнaнcyвaння як пpo дoвгocтpoкoве бaнкiвcьке кpедитyвaння швеети-цiйних пpoектiв, яке нacпpaвдi e тiльки oкpемим випaдкoм пpoектнoгo ф^н-cyвaння [7, c. 21]. Бiльш пpaвильним пiдхoдoм, нa нaшy думку, e тaкий, щoб poзглядaти пpoектне фiнaнcyвaння як otocí6 мoбiлiзaцiï piзнoмaнiтних дже-рел фiнaнcyвaння i кoмплекcнoгo викopиcтaння piзних метoдiв фiнaнcyвaння кoнкpетних iнвеcтицiйних пpoектiв iз зaбезпеченням зoбoв,язaнь пoзичaльни-Ka зa paхyнoк мaйбyтнiх гpoшoвих дoхoдiв, якi генеpyютьcя oб,eктoм швеету-вaння, тa oптимaльним poзпoдiлoм пoв,язaних з pеaлiзaцieю пpoектy ф^н^-вих ризиюв.
Kpiм цьoгo, вaжливими вiдмiннocтями ф^нтових yмoв пpoектнoгo фь нaнcyвaння вщ звичaйних кредитних взaeмoвiднocин пiдпpиeмcтвa з бaнкoм e:
• нaдaння пiдпpиeмcтвy-пoзичaльникy пiльгoвoгo пеpioдy na cплaтy зaбopгoвa-нocтi тa вiдcoткiв зa нею, oce^er июля пoчaткy фyнкцioнyвaння oб'eктa фь нaнcyвaння неoбхiдний певний Hac для вихoдy йoгo na беззбиткoвy poбoтy;
• гнучк yмoви cnnara ocнoвнoï еуми зaбopгoвaнocтi тa взд^тив зa нею ^ну-ггетт плaтежi, пoгaшення еуми кредиту р1вними чacтинaми 1з вiдcoткaми зa зaлишoк зaбopгoвaнocтi, пoгaшення зaбopгoвaнocтi у визнaченoмy в^д^тку зa певт пpoмiжки чacy, paзoве пoгaшення ycieï оуми бopгy paзoм 1з вiдcoткa-ми, cплaтa зaбopгoвaнocтi у вигляд1 визнaченoгo вiдcoткy ввд виручки aбo дo-хoдy ввд пpoектy, cплaтy вiдcoткiв iз кoнвеpcieю ocнoвнoï оуми бopгy в aKu,iï oб'eктy iнвеcтицiй тoщo).
Пopяд з кредш^ми бaнкiв, iншими джеpелaми фiнaнcyвaння швеети-цiйних пpoектiв у межaх пpoектнoгo фiнaнcyвaння мoжyть бути емiciя aкцiй; oблiгaцiйнi пoзики; внyтpiшньoфipмoве фiнaнcyвaння зa paхyнoк влacних кoштiв кoмпaнiï; фiнaнcoвий лiзинг тa iн.
Для ^д^^мотв pеaльнoгo cектopa екoнoмiки ocнoвними пеpевaгaми пpoектнoгo фiнaнcyвaння e:
• poзпoдiл ризишв мiж yciмa yчacникaми пpoектy;
• викoнaння функци зaбезпечення caмим oб'eктoм iнвеcтyвaння;
• меншa пopiвнянo iз звичaйним бaнкiвcьким кpедитyвaнням, вapтicть pеcypciв;
• дoвгocтpoкoвий хapaктеp фiнaнcyвaння.
Дo пoтенцiйних недoлiкiв пpoектнoгo фiнaнcyвaння iннoвaцiйнoï дь яльнocтi для y^a^^Em пiдпpиeмcтв тpебa зapaхyвaти:
• дocтaтньo виcoкi зaтpaти нa пеpедпpoектнi poбoти (пiдгoтoвкy технiкo-екo-нoмiчнoгo oбгpyнтyвaння, мapкетингoвi дocлiдження, нaлaгoдження тa пвд-тpимaння зв'язк1в з iнвеcтopaми, у т.ч. iнoземними тoщo);
• ви^кий piвень кoнтpoлю зa дiяльнicтю пiдпpиeмcтвa-пoзичaльникa (як фi-нaнcoвoю, тaк i виpoбничoю тa кoмеpцiйнoю) з 6o^ iнвеcтopiв;
• бiльш тpивaлий, пopiвнянo з iншими фopмaми фiнaнcyвaння перюд чacy, не-oбхiдний для opгaнiзaцiï фiнaнcyвaння (мiж пiдгoтoвкoю зaявки тa к1нцевим piшенням).
Caме тoмy, вapтo пiдкpеcлити, щo пpoектне фiнaнcyвaння, в жoднoмy paзi не мoже poзглядaтиcя як yнiвеpcaльний метoд фiнaнcyвaння, прийнятний для бiльшocтi пiдпpиeмcтв. Haвпaки, у бiльшocтi випaдкiв для пiдпpиeмcтвa-
позичальника бшьш привабливими будуть традицiйнi кредити шд заставу, гаранти, облiгацiйнi позики, емiсiя акцiй, лiзинг тощо.
З точки зору банку, проектне фшансування характеризуемся бiльш високим piвнем ризику поpiвняно iз тpaдицiйним кредитуванням, нaвiть дов-гостроковим. За класично' схеми ПФ (без регресу на позичальника) единим джерелом повернення кредитних кош^в виступають доходи вщ pеaлiзaци да-ного проекту, в той час як при традицшному кредитуванш, вiн може розрахо-вувати на гpошовi доходи позичальника вщ загально' господарсько' дiяль-ностi, у тому числi й ri, що нiяк не пов'язаш iз предметом кредитування, або його активи.
Рiвень ризику комеpцiйного банку при pеaлiзaцii програми проектного фiнaнсувaння залежить, насамперед, вщ обрано'' схеми учaстi в управлшш проектом, а саме:
• проектне фшансування з повним регресом на позичальника - комерщйний банк не приймае на себе ризики, пов'язаш 1з ефективтстю проекту, обмежу-ючи свою участь наданням кошпв взамш на визначен гарантш При такш схем1 участь банку може розглядатися як р1зновид швестицшного кредитування тдприемства п1д заставу його актив1в або гаранти третх ос1б (у тому числ1, i держави);
• проектне фшансування з обмеженим регресом або без регресу на позичальника - комерцшний банк частково або повною мipою бере на себе ризики ввд кшцевих результатов pеaлiзaцii проекту. При такш схемi проектного фшансу-вання банк, як правило, активно втручаеться в процес pеaлiзaцii проекту, опосередковано беручи участь в упpaвлiннi проектом. В окремих випадках, комеpцiйний банк може брати пряму участь в управлшш, у paзi здiйснення вкладень у каттал п1дприемства, що pеaлiзуе швестищйний проект.
У практищ укра'нсько' банювсько' системи класична схема проектного фшансування, тобто фшансування без регресу на позичальника, що перед-бачае прийняття кредитуючим банком уЫх ризиюв, пов'язаних з реал1зац1ею швестицшного проект, практично не застосовуеться. Нечисленш схеми проектного фшансування, що були реал1зоваш в1тчизняними шдприемствами спшьно з комерцшними банками, передбачають повний регрес на позичаль-ника, наближаючись при цьому до схеми звичайного довгострокового бан-ювського кредитування. Тшьки у виняткових випадках передбачаеться час-ткова вщповщальшсть банку за кшцевий результат реал1зац1' проекту, тобто обмежений регрес на позичальника.
До форм проектного фшансування, що могли б ефективно використо-вуватись при реал1заци великих швестицшних програм в Укра'ш, треба вщ-нести схеми BOT ("build - operate - transfer") та BOOT ("build - own - operate - transfer"), що поеднують фшансування з обмеженим регресом та фшансування тд гаранти укра'нського уряду.
Схема проектного фшансування BOT передбачае, що на основi отри-мано' вщ держави концеси, комеpцiйний банк (або консорщум бaнкiв) ство-рюють спецiaлiзовaну компaнiю, з функцiями генерального шдрядника, яка здiйснюе фiнaнсувaння та будiвництво об'екту. Пiсля завершення pобiт дана компашя отримуе право експлуатаци об'екта протягом визначеного достатньо тривалого часу або отримуе об'ект у власшсть. При pеaлiзaцii пpоектiв, що ма-
ють важливе народногосподарське або державне значення, держава може сприяти реал!зацп швестицшного проекту шляхом укладання контракту на придбання об'екту за фiксованою цшою або опцюнно! угоди, надання урядо-вих гарантiй банку, що фшансуе проект.
Проектне фiнансування на умовах BOOT передбачае отримання спещ-альною компанiею вiд держави лщензи на експлуатацш об'екта, причому фь нансування здiйснюеться у формi прямого кредитування тако! компани банком пiд урядовi гаранти. Згiдно з умовами BOOT проектна компанiя несе вiдповiдае за будiвництво, фiнансування, управлiння та обслуговування об'екта iнвестицiй протягом визначеного перюду часу (вiд 20 i бшьше роюв), пiсля чого об'ект пе-редаеться державi. До цього часу, проектна компашя розпоряджаеться доходами вщ об'екта, забезпечуючи необхiднi умови його експлуатаци.
Характерною рисою схем проектного фшансування BOT та BOOT е роз-подiл проектних ризиюв мiж учасниками: спецiальною компанiею (генеральним пiдрядником), банком-кредитором та державою, що закршлюеться у конце-сiйному договорi або франчайзинговiй угод!, та забезпечення взаемно! защкав-леностi вшх учасниюв проекту в його своечаснш та ефективнш реал!заци.
Основними перевагами таких схем проектного фшансування для держави слщ назвати:
• вщсуттсть прямих бюджетных витрат на реал!защю !нвестицшних проекпв, що е надзвичайно важливим в умовах обмеженост! державних фшансш та де-фщит державного бюджету;
• через певний перюд часу, визначений термшом концесй' чи франчайзингово! угоди, держава отримуе у властсть функцюнуючий об'ект;
• використання мехатзму конкурсного вщбору, залучення до фшансування приватного сектора дае змогу забезпечити б!льш високу ефективтсть використання фшансових ресуршв та вишд результати ввд реатзацл проекту;
• стимулювання розвитку виробничого потенщалу та обслуговуючо! шфрас-труктури регюну та держави в цшому, що дае змогу виршити щлу низку важливих народногосподарських та сощальних проблем.
Використання згаданих схем проектного фшансування в УкраАт може здшснюватись на основ! реал!зацп угод про роздш продукци, вщповщно до яких швесторам надаються на платнш основ! i на визначений термш винятко-в! права на пошук, розвщку та добування мшерально! сировини та на ведення пов'язаних з цим робгг, а швестор здшснюе вказаш роботи за свш рахунок та на свш ризик, при цьому угода передбачае умови та порядок розподшу ви-роблено! продукцп м!ж державою та швестором. З огляду на вггчизняне зако-нодавство, участь украшських комерцшних банках у реал!заци под!бних схем можлива тшьки через створення доч!ршх нефшансових структур.
Розвитку практики проектного фшансування в Укршт перешкоджа-ють недостатньо сприятливий швестицшний кшмат, обмежешсть фшансових ресуршв, що могли б бути використаш для масштабного фшансування каш-таломютких проекпв, низька квал!фжащя учасниюв проектного фшансуван-ня та шш! чинники, що поглиблюють проектш ризики. В таких умовах вирь шення проблеми вимагае комплексного шдходу, що враховуе штереси вЫх потенцшних учасниюв програм проектного фшансування. Важливими скла-
довими такого шдходу е посилення pолi державних гарантш страхування проектних ризиюв, включаючи надання гapaнтiй комеpцiйним банкам, що бе-руть участь у фшансуванш iнвестицiйних пpоектiв та програм, як зaлученi в систему державних прюрите^в, податкове стимулювання мехaнiзмiв швесту-вання, розвиток мiжбaнкiвського спiвpобiтництвa в гaлузi спiльного кредитування iнвестицiйних проеклв.
Лiтература
1. Яковлев А.1., Воронко Н.О. Економшо-оргашзацшш аспекти промислових шнова-цш. - Харюв. - Б1знес-шформ, 2003. - 168 с.
2. Вожжов А.П., Бондар О.Л., Бородш С.В., Попова Н.В. 1нвестицшне кредитування комерцшними банками// Фшанси Укра'ни. - 2003, № 12. - С. 84-97.
3. Корнеев В.В. Кредитш та швестицшш потоки капггалу на фшансових ринках. - К.: НДФ1, 2003. - 376 с.
4. Структура власного капггалу банюв Укра'ни за станом на 01.01.2006 р.// Вюник НБУ. - 2006, № 3. - С. 56-61.
5. Зимовець В. Фшансове забезпечення шновацшного розвитку економши// Економша Укра'ни. - 2003, № 11. - С. 9-17.
6. Грядунова М. Экзотический вид ссудного капитала// Банковское дело в Москве. -2002, № 9. - С. 48-49.
7. Перепелиця В. Проектне фшансування: нов1 можливосп для вашого б1знесу// Га-лицью контракта. - 2003, № 15. - С. 21.
УДК339.37:334.735 Доц. Н.Г. Мщенко, канд. екон. наук;
магктр 1.В. Мельничук - Львiвська КА
ТЕНДЕНЦ11 РОЗВИТКУ РОЗДР1БНОГО ТОВАРООБ1ГУ СПОЖИВЧО1 КООПЕРАЦ11 УКРА1НИ
Висв1тлено тенденцп розвитку роздр1бного товарооб1гу споживчо' кооперацп Укра'ни в перюд переходу вщ командо-адмЫстративно' системи до ринково' й модель Особливосп його розвитку з врахуванням змши зовшшнього середовища, та процесу реформування кооперативно' системи.
Doc. N.G. Mitcenko; master's degree I.V. Melnychuk - Commercial
Academy of Lviv
Progress trends of retail commodity turnover of consumer
cooperation of Ukraine
In the article the progress trends of retail commodity turnover of consumer cooperation of Ukraine are reflected in the period of transition from command-management system to market its model. Features of his development taking into account the change of external environment and process of reformation of the cooperative system.
У тенденщях розвитку роздрГ6ного товарооб^у вщображаються т со-цiaльно-економiчнi процеси, яю вщбуваються загалом в економщ кра'ни. Формування даного показника здшснюеться шд впливом сощально - психо-лопчних та економiчних чинниюв, нацюнальних особливостей, звичок i тра-дицш населення.
З переходом до ринку значно порушились тенденцп, що були прита-мaннi розвитку роздрГ6ного товapообiгу за чaсiв планово-директивно' еконо-мжи. Економiчнa криза перехщного пеpiоду з особливою гостротою позначи-
