CC BY
20
- створення механ!зму передач! у заставу за банк!вськими кредитами права користування чужою земельною д!лянкою для с!льськогосподарських потреб (емф!тевзис);
- запровадження ринкових метод!в оц!нки земельних д!-лянок (масова оц!нка земель) для ц!лей оподаткування;
- пол!пшення мон!торингу земель;
- гармон!зац!я норм земельного законодавства з вимо-гами ВС;
- проведення консолщацп земельних д!лянок с!льськогос-подарського призначення з метою ефективного викорис-тання суб'ектами господарювання;
- удосконалення процедури продажу земельних д!лянок на конкурентних засадах (електронн! земельн! торги);
- стимулювання рац!онального та ефективного користування земельними ресурсами, шляхом удосконалення спла-ти земельного податку;
- законодавче урегулювання правового статусу земель комунальноУ власност!;
- удосконалення процедури передач! д!лянок в!д умерлоУ спадщини до комунальноУ власност!;
- автоматизоване перенесення ус!х в!домостей Державного реестру земель про права на земельн! д!лянки до Державного реестру речових прав на нерухоме майно;
- удосконалення процедури виправлення помилок у Державному земельному кадастр! та видача витяг !з наявними помилками (у раз! наявност! недоречностей);
- наповнення Державного земельного кадастру в!домос-тями та його об'еднання з системи реестраци речових прав на нерухоме майно в рамках одн!е'У !нформац!йноУ системи;
- участь громадськост! в розробц! державноУ пол!тики та управл!нн! земельними ресурсами;
- налагодження належноУ взаемодп м!ж органами м!сце-вого самоврядування та державноУ влади;
- попередження можливих спекуляц!й на ринку земель.
Висновки
Проанал!зовано !сторичн! передумови формування струк-тури землеволод!ння, розкрито теоретичн! передумови фор-
мування сучасних земельних вщносин ринкового типу. Здм-снено анал1з динамки змЫи структури земельного фонду УкраУни. Проанал1зовано досягнення та недолки реформу-вання земельних вщносин та запропоновано шляхи ефективного регулювання даноУ галузк
Список використаних джерел
1. УкраУнське село у 20-90-х роках XX столггтя: короткий ¡сто-ричний нарис / [Беренштейн Л.Ю., Панченко П.П., Джос Ф.Х. та ¡н.]. -К.: Нац. акад. наук УкраУни, 1н-т ¡стори УкраУни, 1998. - 122 с.
2. Формування ринку земл¡ в УкраУн / [Галушко В.П., Б¡лик Ю.Д., Даниленко А.С. та ¡н.]. - К.: Урожай, 2002. - 280 с.
3. Новаковський Л.Я. Земельна реформа ¡ землеустрм в УкраУн / Новаковський Л.Я., Третяк А.М., Добряк Д.С. - К., 2001. - 138 с.
4. Панченко П.П. Аграрна ¡сторт УкраУни: [пщручник] / П.П. Панченко, В.А. Шмарчук. - [2-ге вид., випр. ¡ доп.]. - К.: Т-во «Знання», К00, 2000. - 342 с.
5. Шульга 0.А. lстор¡я розвитку земельних вщносин в УкраУн i / 0.А. Шульга // Вюник КНТЕУ. - 2010. - №4. - С. 123-134.
6. Аз^ов С.П. 0ргаызацт аграрного виробництва ¡ б¡знесу: [пщ-ручник] / Азкзов С.П., Кан¡нський П.К., Скупий В.М. - К.: Феыкс, 2006. - 790 с.
7. Микитенко 1.А. Земельн реформи ¡ селянська психологи в УкраУн / Микитенко 1.А. - К.: 1н-т. аграр. екон., 2002. - 40 с.
8. Земельний кодекс УкраУни: за станом на 1 1 трав. 2001 5 р. / Верховна Рада УкраУни. - [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/print142 8603015100019
9. Структура земельного фонду УкраУни та динамка його змЫ [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://land.gov.ua/usi-novyny. html?view=item&id=110227:struktura-zemelnoho-fondu-ukrainy-ta-dynamika-ioho-zmin&catid=120:top-novyny
10. Демографнна ситуацт. Населення: за даними Держ. ком. статистики УкраУни [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua
11. Результати соцюлопчного досл¡дження «0ц¡нювання проведення земельноУ реформи». - К.: ДП «Центр социльних експертиз» 1нститут соц¡олог¡l НАН УкраУни, 2012. - 369 с.
СМ. ЕШ,
ст. викладач кафедри ф1нанав, Ки'/вський нацюнальний умверситет харчових технологий
Роль \ мюце факторингу на ринку фшансових послуг Украши
У статт/ визначено та проанапзовано ринок факторингових послуг Укра(ни. Факторингов/ послуги вже встигли зайняти велику н0у на ринку послуг б 'льшост! розвинених кран свту, започатковано ¿хнй розвиток / в УкраЫ. Факторинг багать-ма в'пчизняними / заруб'жними вченими розглядаеться як послуга, операц1я, инструмент, дяльнсть. Автором узагальнено п дходи до визначення категорИ'«факторинг», дана оцнка проблемам розвитку факторингових послуг, запропонован на-прями удосконалення втчизняного ринку фнансових послуг.
Ключов1 слова: факторинг, факторингов/ послуги, факторингов/ операцИ', ринок факторингових послуг, фнансова послуга, ринок фнансових послуг.
С.Н. ЭШ,
ст. преподаватель кафедры финансов, Киевский национальный университет пищевых технологий
Роль и место факторинга на рынке финансовых услуг Украины
В статье дано определение и проанализирован рынок факторинговых услуг Украины. Финансовые услуги уже успели занять значительную нишу на рынке услуг большинства стран мира, начали они развиваться и в Украине. Факторинг многими отечественными и зарубежными учеными рассматривается как услуга, операция, инструмент, деятельность. Автором обобщены подходы к определению категории «факторинг», дана оценка проблемам развития рынка факторинговых услуг, предложены направления усовершенствования отечественного рынка финансовых услуг.
© С.М. ЕШ, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 8 (171)/2015 37
Ключевые слова: факторинг, факторинговые услуги, факторинговые операции, рынок факторинговых услуг, финансовая услуга, рынок финансовых услуг.
S. ESH,
Sehior Lecturer, Department of Finance, Kyiv National University of Food Technologies
Role and place of the factoring on financial service market
In the article the tools definition and factoring service market of Ukraine are analyzed. Financial service had time already occupy the considerable niche on service market majority of country world, they make start develop in the Ukraine. Many scientific of native and foreign are consider factoring for as services, transaction, instrument, activities. Authoress was proved the point of view for definition category "factoring", make estimation for problem development factoring services market, offer one's a direction improvement native of financial service market.
Keywords: factoring, factoring services, factoring transactions, factoring service market, financial service, financial service market.
Постановка проблеми. Вггчизняы виробники мають ба-гато проблем, пов'язаних з дефщитом фЫансових ресурав, нестачею обгових коотв, з проблемами дебггорсько' за-боргованосп. У таких умовах необхщно шукати новi мехаыз-ми залучення коотв, адаптованих до конкретних умов гос-подарювання. 3 подiбними проблемами 20-30 роюв тому зггкнулися захщноевропейсью кра'ни, як для 'хнього вирЬ шення почали використовувати новий фЫансовий продукт, що дютав назву факторинг. Нин серед найпрогресивыших фЫансових технологiй у свгговм економiцi за темпами зрос-тання провщне мicце належить факторинговому фЫансу-ванню. Факторинг став реальною альтернативою банюв-ському кредитуванню i перетворився в надгний iнcтpyмент фiнанcyвання збуту продукци та пiдтpимки iнвеcтицiйноï дЬ яльноcтi пiдпpиeмcтва.
У cyчаcнiй економiчнiй ситуаци в Укра'У неплатежi стали нормою, а погашення дебггорсько''' заборгованост стае стимулом виживання багатьох господарюючих суб'ек^в. Тому питання правового регулювання, бухгалтерського облЬ ку, оподаткування, методики використання факторингових операфй стають у сучасних умовах господарювання особливо актуальними.
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблеми. Питання розвитку факторингу, його сутност знайшли свое вЬ дображення в наукових працях як заpyбiжних, так i вггчиз-няних вчених-економicтiв. Серед заpyбiжних наyковцiв cлiд вiдмiтити М. Бкерс, Б. Бipгiтте, М. Формана i Дж. Гiлбеpта, З.А. ЗлуфГмова, Б.3. Гвоздева, М.Ю. Лаврик, М.В. Леднева, Фpеддi Р. Салiнджеpа, З.Ю. Звсейюна та iн. У роботах зазна-чених автоpiв факторинг поpiвнюeтьcя з фiнанcовою послу-гою i фЫансовою опеpацieю, розглядаеться ефективнicть факторингових операцй якi проводять pоciйcькi комерцм-нi банки [1, с. 14]. Серед зазначених науков^в cлiд вщмгги-ти роботу М. Формана [2], який вперше аналiзye значення факторингу в розвитку фЫансового ринку, показуе його переваги i прогнозуе майбyтнiй розвиток cвiтового ринку факторингових послуг, що ми зараз i спостер^аемо.
Серед вггчизняних вчених заслуговують на увагу роботи Ф.Ф. Бутинця, 0.1. Ступницького, В.П. Ходаювсько''', С.В. Науменко-во'', В.К. Макаровича та Ыших. Наyковцi розглядають пщходи до визначення поняття «факторинг», щентифкацю факторингових опеpацiй у cиcтемi бухгалтерського облiкy [3, с. 12-15], але в ''хнк роботах вщсутня едина точка зору щодо правового аспекту факторингу. Тому питання, пов'язан з визначенням pолi та мюця факторингово'' послуги на ринку фЫансових послуг, потребують подальших детальних доcлiджень.
Метою статт1 е вcебiчний аналiз факторингу як фЫансо-во' послуги вiтчизняного ринку фЫансових послуг, розробка науково обгрунтованих пропозицм щодо його розвитку.
Виклад основного матер1алу. Розвиток факторингу мае власну юторю Фактоpинговi операци почали активно використовувати замють вексельное форми комерцмного кредиту для обслуговування процесу реалГзацп товаpiв починаючи з 60-х роюв ХХ ст. Пером фактоpинговi послуги були наданi американськими банками в 50-х роках ХХ ст. 0фщмно вони були визнан одним iз видiв банювсько' дiяльноcтi у США в 1963 роцк 3 часом фактоpинговi послуги стали надавати не ттьки фактоpинговi вГддти комеpцiйних банкiв, а й спецЬ алiзованi фактоpинговi компани.
Нин фактоpинговi послуги вже встигли зайняти велику н0у на ринку послуг бтьшосп розвинених кра'н. Бурхливе зростання цього виду бiзнеcy в захщних кра'нах припадае на початок ХХ1 ст. На сьогодн найбiльшi обсяги факторингових операфй (майже 70%) виконують компани Велико' Британи, 1талп, США, Франци та Нiмеччини.
Серед дослщниюв категори «факторинг» не юнуе едино'' по-зици щодо його визначення: факторинг порГвнюють з послу-гою, Ыструментом, опеpацieю, продуктом, дГяльнктю тощо. Так, у бухгалтерському словнику пщ редак^ею професора Ф.Ф. Бутинця [4, с. 184] зазначено, що факторинг - це кредитуван-ня шента банком, рГзновид комГсмно''' операци, уыверсаль-на система фiнанcового обслуговування клieнтiв, включаючи бухгалтерське, iнфоpмацiйне, рекламне, збутове, транспорт-не, страхове, кредитне i юридичне обслуговування та опера-цГя з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу тре-тьо'' особи Ышому кредитору з попередньою або наступною компенса^ею ваpтоcтi такого боргу першому кредитору. Дане визначення стверджуе, що факторинг е yнiвеpcальною ка-тегоpieю осктьки пов'язаний з великою юльюстю опеpацiй, як здмснюються у багатьох сферах ринку фЫансових послуг.
На думку автора, факторинг е рГзновидом посередницько' дГяльносп, яка пов'язана з короткостроковим кредитуван-ням оборотних коотв, що полягае в iнкаcyваннi дебггорсько''' забоpгованоcтi покупця.
Головною метою факторингу е отримання коогпв негай-но або у термЫ, визначений угодою. Вщповщно до Конвен-цГ'' про мiжнаpодний факторинг, прийня™ у 1988 роц МГж-народним Ыститутом уыфкацп приватного права, факторинг - процес переуступки факторинговм компани не оплачених боргових вимог (рахунюв-фактур) у поеднаны з елемен-тами фЫансового, бухгалтерського, ¡нформацмного, збу-тового, страхового, юридичного та ¡ншого обслуговування
38 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 8 (171)/2015
пocтaчaльникa. Oпеpaцiя ввaжaeтьcя фaктopингoм y тoмy випaдкy, якщo вoнa зaдoвoльняe, як мУмум, двoм iз тaкиx чoтиpьox вимoг:
1] нaявнicть кpедитyвaння y фopмi пoпеpедньoï пpoплaти бopгoвиx вимoг;
Э] ведення бyxгaлтеpcькoгo oблiкy пocтaчaльникa, пеpш зa вcе, oблiкy pеaлiзaцiï;
3] iнкacyвaння зaбopгoвaнocтi пocтaчaльникa;
4] cтpaxyвaння пocтaчaльникa вiд кpедитнoгo pизикy.
Paзoм з тим, y pядi ^arn, дo фaктopингy вiднocять i o6-
лiк paxyнкiв-фaктyp, тoбтo oпеpaцiю, i^o зaдoвoльняe лише пеpшy вимoгy. Öi oпеpaцiï пpoвoдять cпецiaльнi фaктop-фip-ми, як тicнo пoв'язaнi з бaнкaми aбo е ïx cпецiaлiзoвaними фоями i дoчipнiми кoмпaнiями.
Biдпoвiднo дo y^a^^ra™ зaкoнoдaвcтвa фaктopинг ви-знaченo як oднy з бaнкiвcькиx oпеpaцiй, якa пеpедбaчae пpидбaння пpaвa вимoги нa викoнaння зoбoв'язaнь y Tpoixio-вiй фopмi зa пocтaвленi тoвapи чи нaдaнi пocлyги i пpийняття нa cебе pизикy викoнaння тaкиx вимoг i пpийoм плaтежiв [5].
Згiднo з Цивiльним кoдекcoм Укpaïни фaктopинг - це ф^н-cyвaння пiд вiдcтyплення пpaвa гpoшoвoï вимoги: oднa CTopo-нa (фaктop] пеpедae aбo зoбoв'язyeтьcя пеpедaти гpoшoвi га-шти в poзпopядження дpyгoï cтopoни (клieнтa] зa плaтy, a кглент вiдcтyпae aбo зoбoв'язyeтьcя вiдcтyпити фaктopoвi cвoe пpaвo гpoшoвoï вимoги дo тpетьoï ocoби (бopжникa] [6, ст. 7З].
Фaктopoм y мiжнapoднiй пpaктицi мoже бути фaктopин-гoвa кoмпaнiя, фiнaнcoвa opгaнiзaцiя, якa кpедитye клieнтa й нa ocнoвi oдеpжaниx вщ ньoгo пpaв нa дебiтopcькy зaбop-гoвaнicть, cтягye бopги з бopжникa. B Укpaïнi фaктopoм мo-же бути бaнк aбo фiнaнcoвa ycтaнoвa, a тaкoж фiзичнa ocoбa - пiдпpиeмець, якa вiдпoвiднo дo зaкoнy мae пpaвo зд^ню-вaти фaктopингoвi oпеpaцiï. Фaктopинг е бaнкiвcькoю oпе-paцieю, здiйcнення якoï не пoтpебye лiцензiï Haцioнaльнoгo бaнкy. Ocнoвними cyб'eктaми фaктopингoвиx oпеpaцiй е:
1] пocтaчaльник (клieнт, пеpвинний кpедитop] - фiзичнa aбo юpидичнa ocoбa, якa oтpимye пocлyги;
5] фaктop-бaнк, фaктopингoвa фiнaнcoвa ycтaнoвa, щo мae пpaвo нaдaвaти фaктopингoвi пocлyги;
З] пoзичaльник (бopжник, пoкyпець] - гocпoдapюючий cyб'eкт, який мae зoбoв'язaння зa тoвapи, po6o™, пocлyги пеpед пocтaчaльникoм.
Пpедметoм дoгoвopy фaктopингy мoже бути пpaвo Tpoixio-вoï вимoги, cтpoк плaтежy зa якoю нacтaв (нaявнa вимoгa], a тaкoж пpaвo вимoги, яке виникне в мaйбyтньoмy (мaйбyтня вимoгa]. Пеpед пpийняттям piшення пpo нaдaння фaктopин-гoвoï пocлyги бaнк aнaлiзye ф^ндовий cтaн клieнтa тa йoгo кoнтpaгентiв, вивчae ocoбливocтi ïx гocпoдapcькoï дiяльнocтi тa пpaктикy poзpaxyнкiв.
Фaктopинг, як фiнaнcoвa пocлyгa, мae кoмплекcний xa-paктеp i включae [7, c. 167-16B]:
1] фiнaнcyвaння тoвapiв froc^y^ iз вiдcтpoченням плaте-жу. Oдеpжaння цieï пocлyги oзнaчae, щo пюля пocтaвки тoвapy клieнт негaйнo aбo зa зpyчним для ньoгo гpaфiкoм oтpимye вiд фaктopa знaчнy чacтинy cyми пocтaвки, не чекaючи плaтежy вiд cвoгo пoкyпця. Пpи цьoмy icнyють пеpевaги фiнaнcyвaння:
- ^ент не пoвинен пoвеpтaти виплaчениx йoмy кoштiв, ocкiльки витpaти фaктopa будуть пoвеpнyтi з плaтежiв пo-куп^в;
- фiнaнcyвaння тpивaтиме нa пpoтязi вcьoгo пеpioдy, пiд чac ягага пiдпpиeмcтвo (клieнт] пpoдaвaтиме cвoю пpoдyкцiю;
- фiнaнcyвaння aвтoмaтичнo збiльшyeтьcя вiднocнo мipи зpocтaння oбcягiв пpoдaжy.
Oтже, фiнaнcyвaння в межax фaктopингy звтьняе пocтa-чaльникa вiд пpoблеми дефщиту oбiгoвиx кoштiв i це вщбу-вaeтьcя без зpocтaння йoгo кpедитopcькoï зaбopгoвaнocтi;
S] cтpaxyвaння pизикiв, пoв'язaниx iз пocтaчaнням тoвapiв i вiдcтpoченням плaтежy. Гoлoвним pизикoм пpи фaктopингoвiй oпеpaцiï е pизик неoдеpжaння плaтежy вiд пoкyпця в cтpoк, че-pез щo y клieнтa мoжyть виникнути пpoблеми з неcтaчею га-штiв для poзpaxyнкiв iз йoгo влacними пocтaчaльникaми. Зa-звичaй фaктop беpе нa cебе вci кoмеpцiйнi pизики, пoв'язaнi з paxyнкaми, включaючи i мoжливicть неcплaти зa ними;
3] yпpaвлiння дебiтopcькoю зaбopгoвaнicтю (aдмiнicтpa-тивне yпpaвлiння дебiтopcькoю зaбopгoвaнicтю] - це пocлy-гa, якa вклю^е:
- кoнтpoль зa cвoeчacнoю oплaтoю пocтaвoк пoкyпцями;
- детaльнi й зpyчнi звiти пpo cтaн дебiтopcькoï зaбopгoвa-нocтi клieнтa;
- звтьнення клieнтa вiд бaгaтьox пpoблем (нaпpиклaд, пocтaвки й плaтежi йoгo пoкyпцiв) i зaбезпечення йoгo oб'eктивнoю iнфopмaцieю;
4] oцiнювaння плaтocпpoмoжнocтi пoкyпця. Äo пщпимн-ня дoгoвopy пpo фaктopингoве oбcлyгoвyвaння фaктop мoже здiйcнити пеpевipкy плaтocпpoмoжнocтi дебiтopiв (пoкyпцiв] i зa пoтpеби вcтaнoвити лiмiт в межax якoгo беpе нa cебе pи-зик неплaтocпpoмoжнocтi.
Kpiм ocнoвниx пocлyг фaктopингoвa кoмпaнiя aбo бaнк мoжyть нaдaвaти низку дoдaткoвиx, неoбxiдниx пocтaчaль-нику пocлyг, зoкpемa:
1 ] ведення пoвнoгo бyxгaлтеpcькoгo oблiкy дебiтopcькoï зaбopгoвaнocтi;
5] нaдaння iнфopмaцiï пpo pинoк збуту, цiни, плaтocпpo-мoжнicть мaйбyтнix пoкyпцiв;
3] здiйcнення aнaлiзy тa paнжyвaння пoкyпцiв зaлежнo вщ oбcягiв пoкyпoк, iCTopiï кpедитниx вiднocин тa yмoв oплaти;
4] кoнcyльтyвaння з питaнь opгaнiзaцiï poзpaxyнкiв, y^a-дaння дoгoвopiв, oдеpжaння плaтежiв;
5] нaдaння тpaнcпopтниx, cклaдcькиx, cтpaxoвиx, pеклaм-ниx пocлyг;
6] взяття нa cебе pизикy неплaтежy тoщo.
Пpи пiдпиcaннi дoгoвopy пpo фaктopингoве oбcлyгoвyвaн-ня фaктop мae пpoaнaлiзyвaти cтaн тa якicть дебiтopcькoï зaбopгoвaнocтi, !o пiдлягae pефiнaнcyвaнню. Oбoв'язкoвoю yмoвoю е те, щo ця дебiтopcькa зaбopгoвaнicть не пoвиннa бути oб'eктoм зacтaви iншoï кpедитнoï чи гapaнтiйнoï угади. Kpiм тoгo, фaктop мoже зacтpaxyвaти cебе шляxoм внеcення y дoгoвip дoдaткoвиx yмoв фiнaнcyвaння, a мме: фiнaнcyвa-ти пocтaчaльникa пicля пiдтвеpдження пoкyпцем oдеpжaння пpoдyкцiï, пеpедбaчити yмoви вiдпoвiднocтi и якocтi yмoвaм кoнтpaктy, a тaкoж викoнaння yмoв пocтaчaння пpoдyкцiï.
Пеpевaжнo бaнки нaдaють фaктopингoвy пocлyгy пiдпpиeм-cтвaм з piчним oбiгoм дo 7Q млн. фн. Oбcяг бaнкiвcькиx феди-тiв, як джеpелa фiнaнcyвaння фaктopингoвиx пocлyг, пpoтягoм SQ14 poкy збiльшивcя в 1,4B paзa, aбo нa 1,5B7 млpд., - дo 4,9ö6 млpд. фн. Oбcяг фiнaнcyвaння фaктopингoвиx oпеpaцiй зa paxyнoк влacниx кoштiв бaнкy нa З1 гpyдня SQ14 poкy CTa-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа|'ы № В (171)/2015 39
нoвив 15,169 млpд. гpн., щo в 2,45 paзa, aбo на B,9B5 млpд. гpн., бiльше, нiж на вiдпoвiднy дaтy 2Q13 poкy [B].
За даними Haцioнaльнoï кoмiciï, щo зд^нюе деpжaвне pегyлювaння y cфеpi pинкiв фiнaнcoвиx пocлyг, пiдпpиeм-цi, як здiйcнюють дiяльнicть y cфеpi пocлyг, yклaли пpoтя-гoм 2Q14 po^ в 9,B paзa бiльше дoгoвopiв фaктopингy, нiж пpoтягoм 2Q13 po^, i ïxнiй oбcяг дocягнyв 1,5Q2 млpд. гpн. Так, пiдпpиeмcтвa тpaнcпopтнoï гaлyзi збiльшили oбcяг дo-гoвopiв фaктopингy на 76,47% (на 1,3 млн.), aбo дo 3 млн. фн.; бyдiвельнa cфеpa - на 26,32% (на 14,5 млн.), дo 69,6 млн. фн.; xapчoвa пpoмиcлoвicть - на 15,73% (1B,1 млн.), дo 133,2 млн. гpн. У той же чac oбcяг дoгoвopiв y c^^ra-му гocпoдapcтвi cкopoтивcя на 92,57% (на 16,2 млн.), дo 1,3 млн. гpн. Cтoпpoцентне cкopoчення дo нyльoвoгo пoкaзни-ка зaфiкcoвaнo в мaшинoбyдyвaннi i xiмiчнiй пpoмиcлoвocтi. Hе фiнaнcyвaлиcя за дoпoмoгoю фaктopингy i пiдпpиeмcтвa метaлypгiйнoï i легкoï пpoмиcлoвocтi, пpaктичнo не викopиc-тoвyвaлa фaктopинг i дoбyвнa гaлyзь [9].
У табл. 1 нaдaeтьcя вapтicть дoгoвopiв-фaктopингy i ïxня ктькють, якi 6ули yклaденi на вiтчизнянoмy pинкy пpoтягoм тpьox ocтaннix po^.
Як cвiдчaть дaнi табл. 1, найбтьша вapтicть дoгoвo-piв (9236,B млн. гpн.) була укладена в четвеpтoмy квapтaлi 2Q14 po^. Bapтo вiдзнaчити, щo пpoтягoм 2Q14 po^, пo-piвнюючи йoгo з пoпеpеднiми poкaми, cпocтеpiгaeтьcя зна-чне збтьшення фiнaнcyвaння за paxyнoк дoгoвopiв факто-pингy, ocoбливo таке збтьшення пpocтежyeтьcя у дpyгoмy i тpетьoмy квapтaлax - бiльш нiж yтpичi, але в тoй же чac cra-poчyeтьcя кiлькicть дoгoвopiв. Зменшення кiлькocтi укладе-ниx дoгoвopiв ^щчить пpo те, щo зoвciм незначна чacтинa фaктopингoвиx кoмпaнiй пpaцюють з нoвими клieнтaми. За даними дocлiдження кoмпaнiï «Пpocтoбaнк Koнcaлтинг», на пoчaткy 2Q15 poкy тaкиx небaнкiвcькиx гампаый бyлo тть-ки 1Q%. !з 2Q фaктopингoвиx кoмпaнiй мicтa Юиева тiльки двi кoмпaнiï мали у вiльнoмy дocтyпi фaктopингoвy пocлyгy. Решта кoмпaнiй пpaцюють за чiткo визначеними пунктами пpизнaчення пocтaвoк i, як пpaвилo, з piтейлеpaми - великими тopгoвими меpежaми, aбo ттьки зi cтapими ^ента-ми-пocтaчaльникaми, aбo взaгaлi не пpaцюють [B].
Фaктopингoвi кoмпaнiï, якi пpaцюють з нoвими ^ента-ми, пpoпoнyють фiнaнcyвaння пщ ycтyпкy гpoшoвoï вимoги на yмoвax, щo cyттeвo вiдpiзняютьcя: мiнiмaльний i ма^ималь-ний oбcяг фiнaнcyвaння cтaнoвить aбo 6Q-9Q% piчниx, aбo без oбмежень; пpи цьoмy cтaвки за пocлyгy мoжyть бути вста-
нoвленi в paмкax 29-33% piчниx, aбo cтaнoвили Q,QB за день фiнaнcyвaння. У фaктopингoвiй кoмпaнiï, яка пpaцюe тiльки з oднoю тopгoвoю меpежею, cтaвки мoжyть бути вcтaнoвленi в межax 5-42%. Iз 2Q фaктopингoвиx кoмпaнiй мicтa Kиeвa у ачн 2Q15 poкy жoднa не бpaлa кoмiciйниx за вcтaнoвлен-ня фaктopингoвoгo лiмiтy та yпpaвлiння дебiтopcьким бopгoм, пpи цьoмy тiльки в oднiй кoмпaнiï була вcтaнoвленa кoмiciя за oбcлyгoвyвaння в poзмipi 1% вщ cyми paxyнoк-фaктypи [B].
Таку ж тенден^ю cпocтеpiгaeмo i cеpед бaнкiвcькиx фак-тopингoвиx пocлyг, де cеpеднiй тapиф фaктopингy дocяг 23-25% piчниx. Ha pинкy бaнкiвcькoгo фaктopингy на пo-чатку 2Q15 poкy пpaцювaли вiciм бaнкiв iз 25 пoтyжниx лЬ деpiв pинкy пocлyг, a pk тoмy ïx бyлo 1Q. Деяк з банюв-фак-тopiв фaктopингoве фiнaнcyвaння здiйcнюють тiльки cвoïм кopпopaтивним клieнтaм: нaпpиклaд, банк Credit Agricole за тагаю пpoгpaмoю пpaцюe з меpежею «Aшaн» i бiльше н з ким. Банк ПУMБ, який пpoтягoм вcьoгo 2Q14 poкy пpaцювaв тiльки зi cвoïми клieнтaми, нин фaктopингoве фiнaнcyвaння здiйcнюe i гocпoдapюючим cyб'eктaм зi cтopoни.
Пopiвнюючи з ачнем 2Q14 poкy, iз великиx банюв-фак-тopiв пеpеcтaли здiйcнювaти фaктopингoве фiнaнcyвaння ПpивaтБaнк, банк «Фiнaнcи та Kpедит» i VДBБaнк.
Пpoтягoм 2Q15 po^ cпocтеpiгaeтьcя, кpiм тapифниx oco-бливocтей, пocилення жopcткocтi вимoг дo oтpимyвaчa фЬ нaнcyвaння, нaпpиклaд:
- гампаыя, яка звеpтaeтьcя за фaктopингoм, oбoв'язкoвo мае бути пpибyткoвoю. Деяк бaнки-фaктopи вимагають на-явнocтi пpoтягoм ocтaннix чoтиpьox квapтaлiв пoзитивниx фiнaнcoвo-екoнoмiчниx пoкaзникiв i не менш пoзитивнoï дЬ лoвoï pепyтaцiï. Дана вимoгa вже в цьoмy poцi вщаяла 99% yкpaïнcькoгo бiзнеcy;
- наявнють pегyляpниx пocтaвoк - вимoгa, яка oзнaчae зocеpедження бaнкy-фaктopa на велиюй меpежi piтейлеpa;
- нaявнicть велигапэ мiнiмaльнoгo чиcлa дебiтopiв - нaпpи-клад, «Райффайзен Банк Aвaль» видае фaктopингoве фЫан-cyвaння пpи yчacтi в пocтaвцi не менше п'яти дебiтopiв (табл. 2);
- наявнють 1-2 poкiв дocвiдy poбoти кoмпaнiï в дaнiй TOpnD-вiй cфеpi paзoм iз багатьма мicяцями cпiвpoбiтництвa з даними дебiтopaми, за якими уже бyлo здiйcненo дектька пocтaвoк.
Hе вci банки вимагають дoтpимyвaтиcь циx пyнктiв вимoг. Haпpиклaд, ПУMБ i Aльфa-Бaнк взaгaлi щoдo фaктopингy лoяльнo вiднocятьcя дo збиткoвиx кoмпaнiй i дo тиx, як пpa-цюють менше poкy, i i^flo дебiтopiв i пoзичaльникiв, як не oбcлyгoвyютьcя даним бaнкoм.
Таблиця 1. Динaмiкa вapтocтi укладених дoгoвopiв-фaктopингу та ïxньoï кiлькocтi
Kвapтaл Po^, млн. гpн. Biдxилeння, %
2012 2013 2014 2013 дo 2012 2014 дo 2013
I 3Q15,5 927,B 1B26,2 -69,2 96,B
II 2497,7 1476,9 5Q17,3 -4Q,9 239,7
III 1753,4 237B,3 7445,4 35,6 213,1
IV 443B,7 5231,B 9236,B 17,9 76,6
Кшькють дoгoвopiв-фaктopингу, штук
I 4317 3717 3773 -13,9 1,5
II 442B 427Q 4396 -3,6 2,9
III 6163 533Q 46B6 -13,5 -12,1
IV 5616 6436 4B16 14,6 -25,2
Aiaëiç проведено автором за джерелом [S].
40 Формування ринкових вiднocин в ÓKpa'mi № В (171)/2015
Таблиця 2. Умови факторингу в 2015 рощ
Банк-фактор Умови надання факторингу Макс. обсяг фшансування, % вщ суми накладно'1 Мш. кшьмсть деб1тор1в Макс. перюд траншу (вщстрочки платежу)
0ТП Банк Т¡льки для регулярних поставок, для компанй що пра-цюють б¡льше двох роюв ¡ деб¡тор¡в, як¡ сп¡впрацюють з компанию б¡льше 6 м¡сяц¡в 90% 1 4 мюяц
Укрекамбанк Ттьки для накладних бтьше 1,5 млн. грн., для компанй що працюють б¡льше 1 року ¡ дебггорю, як¡ сп¡впрацюють з компан¡eю бтьше 6 мюяцю 90% м¡нус плата за факторинг 3 3 м¡сяц¡
Райффайзен Банк Аваль Т¡льки для дебггорв, сп¡впраця з якими б¡льше 3 мюяцв ¡ з якими здмснено 3 поставки 80% мЫус плата за факторинг 5 3 мюяц
ипЮ^^ Вапк Т¡льки для прибуткових за останн¡ м¡сяц¡ компан¡й; при умов¡ переказу в банк уах оборот¡в за контрактами, щодо яких здмснюеться факторингове обслуговування lндив¡дуально 3 3 м¡сяц¡
П¡вденний Т¡льки за умови переходу на обслуговування в банк; пщ заставу нерухомост або товару 50-90% 1 1 мюяць
Альфа-Банк 0бмеження в¡дсутн¡ Не обмежено (до 100%) 1 3 м¡сяц¡
Хрещатик Т¡льки для поставок вщ 10 тис. грн. 80% 1 2 м¡сяц¡
Побудовано автором за даними джерел [8 / 9].
Швидюсть прийняття ршення щодо можливост фЫансу-вання, як ¡ раыше, майже у вск становить 1-2 тижнк Тть-ки 0ТП Банк ¡ ПУМБ общяють вщповюти максимум протягом п'яти банювських дню.
Що стосуеться тарифа, то доцтьно зазначити, що ставки 10-12% рнних залишилися в далекому минулому - навггь числа, як менше 20%, уже не використовуе жоден з фактора. Найпоширеншим мУмальним числом у факторингу те-пер е 23% рнних. У табл. 2 надаються умови факторингу, як д1ють у 2015 роцк
Кр1м ПУМБу, традицмними ¡ стабтьними учасниками на вах сегментах ринку фЫансування, включаючи факто-рингове, е три потужн банки - «Райффайзен Банк Аваль», UniCгeditBank ¡ 0ТП Банк. Традицмно активну позиц1ю в усьому, що стосуеться м1жнародноУ торпвл1 (особливо мор-сько'), демонструе одеський банк «Пвденний». До активю-тв щодо факторингового фЫансування можна також вщ-нести Альфа-Банк ¡ банк «Хрещатик». Значним гравцем е ¡ Укрекамбанк, але вЫ виступае фактором ттьки для сум вщ 1,5 млн. грн., тобто реально працюе по факторингу ттьки з великими корпорацтми.
Плата за факторинг також залежить вщ виду факторингу. Якщо банк надае факторинг без регресу, то, звичайно, дисконт буде вищий.
При нарахуванн суми винагороди за факторинг фактори використовують комбЫований механвм сплати винагороди, схожий з1 сплатою звичайних процента за кредит, як утри-муються за фактичну суму заборгованост та за фактичний термЫ ¡снування ц° заборгованоси а послуги адмУстру-вання дебторськоУ заборгованост¡ сплачуються окремими платежами у вигляд¡ ком¡с¡í. Розм¡р комюп встановлюеться у вигляд¡ фксованоУ ставки вщ вартост¡ накладно'
Факторингов¡ операци як аналог кредитуванню можуть бути вигщними т¡льки тод¡, коли плата за використання факторингу менша, ыж плата за використання кредиту. В протилежно-му випадку факторинг не може бути альтернативою банюв-ському кредитуванню. Кр^ того, фактори мають забезпечити
комплексне обслуговування кглентю ¡ позичальник¡в з надан-ням широкого спектру фЫансових, бухгалтерських ¡ юридич-них послуг, як¡ забезпечують надмне та стаб¡льне спвробгг-ництво вах суб'eкт¡в ринку факторингових послуг.
Використання факторингу мае своУ переваги першою чер-гою для постачальника (кл^нта):
- отримавши в¡д фактора необхщы об¡гов¡ кошти, е мож-лив¡сть зб¡льшити обсяг продажу та отримати додатковий прибуток;
- економт на невиправданих витратах, пов'язаних з одер-жанням банювського кредиту, при якому постачальник несе втрати, що пов'язан з виплатою процента за користування кредитом; з оформленням кредиту, що передбачае реестру-вання та страхування застави, оплату робочого часу спв-робггниюв на оформлення й пщготовку документ¡в для кредитного вщдту; з непередбаченим зростанням процентних ставок в Укра'У тощо;
- економт коштв за рахунок появи можливост закуповува-ти товар у сво'х постачальник¡в за нижчими цЫами. Така мож-лив¡сть з'являеться в результат того, що кл¡eнт, отримуючи значну частину вщ суми поставки у день поставки ¡ втрачаючи при цьому залежнкть в¡д дотримання сво'ми деб¡торами пла-тжно'' дисциплЫи, може п¡ти на скорочення термЫу вщстро-чення платежу при закупи товар¡в ¡ вимагати в¡д сво'х поста-чальник¡в кращих ц¡н на товар. Крм того, в¡н отримуе гарант¡ю захисту в¡д штрафних санкцм з боку кредитор¡в за несвоечас-ний розрахунок з ними, викликаний касовим розривом;
- захист в¡д втрачено'' вигоди в результат втрати кл¡eнт¡в за рахунок неможливост при деф¡цит¡ обгових кошт¡в нада-вати покупцям вщстрочку платежу ¡ п¡дтримувати достатн¡й асортимент товара на склад¡;
- захист вщ втрат, пов'язаних ¡з вщсутнютю чи недостат-н¡стю контролю за продажем ¡ платежами. Може бути, що у кл^нта сьогодн¡ достатньо фЫансових ресурс¡в для поточно' дтльноси але при зб¡льшенн¡ обороту без пщтримки фактора може виникнути дефщит ресурс¡в, що негативно позна-читься на розвитку п¡дприeмства.
Формування ринкових вщносин в Укра'ы № 8 (171)/2015 41
KpiM того, факторингова послуга е економ1чно вигщною i для банка-фактора, який одержуе можливiсть покращити обслуговування своУх кшенлв та залучити нових, диверсифЬ кувати дiяльнiсть i збiльшити доходи.
Для ^ента банку завдяки посередництву фактора в ¡н-касацп своеУ дебторськоУ забоpгованостi е можливiсть не-гайно поповнити обiговi кошти, забезпечити страхування та обмежити кредиты i валюты ризики, прискорити оборотнють активiв, збтьшити обсяги pеалiзацiУ товаpiв та надавати по-слуги на умовах вщстрочення платежу. Але особливо вигщ-ним е факторинг для постачальникiв, як обмеженi у можли-востi збтьшувати збут своеУ продукцп завдяки тимчасовм неплатоспpоможностi покупцiв.
В УкраУн програму впровадження факторингового обслуговування було започатковано в 1993-1994 роках сптьно з ымецьким Дисконт банком. 2001 року була створена Схщ-ноевропейська факторингова асоцiацiя. 2006 року УкраУна приедналася до Конвенцп про мiжнаpодний факторинг, що сприяло збiльшенню обсяпв зовнiшньотоpговельних опе-pацiй iз використанням факторингу та дало змогу розшири-ти джерела фiнансування дiяльностi украУнських пiдпpиeмств за рахунок використання операцм мiжнаpодного факторингу.
Нинi в УкраУн ринок факторингових послуг перебувае на етап становлення. Головними оферентами факторингових послуг переважно е банки, як при наданнi факторингових послуг надають перевагу оптовим торговельним пщприем-ствам, експортерам, малим i сеpеднiм пщприемствам, по-стачальникам, що pеалiзують товари та сировину.
Основними споживачами факторингових послуг е вироб-ничi пщприемства, якi шукають новi ринки збуту та великi тоpговельнi пiдпpиeмства.
Практичний досвщ використання факторингу засвiдчив, що його недоцтьно використовувати для:
- будiвельних та iнших фipм, як працюють iз субпiдpядниками;
- пщприемств iз значною чисельнiстю дебiтоpiв;
- пщприемств, як виробляють нестандартну або вузько-спецiалiзовану пpодукцiю;
- пщприемств, як укладають зi своУми Рентами довго-стpоковi контракти та виставляють рахунки пiсля завершен-ня певних етатв pобiт чи здiйснення поставок;
- боргових зобов'язань фiзичних оаб, фiлiй та вiддiлiв пщ-приемств.
Негативною рисою розвитку факторингових послуг в УкpаУнi е Ух вiдносно висока вартють, зумовлена високим процентом переуступки боргу, який нин застосовують вЬ тчизнянi банки в тарифах за обслуговування. У розвинених краУнах ця сума становить у середньому 1,5-2% вщ суми постачання. Негативною рисою можна назвати i те, що фак-торинговий бiзнес потребуе серйозних Ывестицй до яких в УкраУн поки що мало хто готовий. Фактоpинговi активи най-довшi за термЫами, оскiльки вони постiйно перебувають в обгу капiталiв. Отже, такий бiзнес може вести тiльки суб'ект господарювання з великими фiнансовими ресурсами. Орга-
нiзацiя цього високотехнологiчного бiзнесу потребуе надiй-ного правового захисту.
Висновки
1снування сучасного мiжнаpодного ринку факторингових послуг неможливе без найпотужнiших трьох факторингових ком-панiй: Heller International Group, International Factors Group S.C. i Factors Chain International. Лише одна iз них - International Factors Group S.C. - об'еднуе 58 факторингових компаый у 35 краУнах свггу, а УУ частка на свгговому ринку факторингових послуг становить приблизно 28%. В УкраУн станом на 31 груд-ня 2014 року в Державному pеeстpi фЫансових установ на-раховувалося 264 фiнансовi компани, якi мали право надавати послугу факторинг. За 2014 рк обсяг фiнансування бiзнесу за допомогою факторингу збтьшився бiльш ыж удвiчi [9]. Ни-нi факторинг найбтьш вигiдний для тоpгiвлi з вщстроченням платежу, зокрема для мережевоУ тоpгiвлi, а також малим i се-pеднiм пiдпpиeмствам, для яких цей вид послуг е фЫансовим стимулом розвитку виробництва та збуту продукци.
Подальший розвиток ринку факторингових послуг в Укра-i'нi спрямований на удосконалення законодавчого урегулю-вання, полтшення умов, методiв i форм надання таких по-слуг, зокрема, факторингу з регресом, а також зниження ваpтостi факторингових операфй. Факторинг широко роз-винений в европейських краУнах, у США, в наолй кpаУнi вiн робить перол кроки, але е одним iз небагатьох на сьогод-ы фiнансових iнстpументiв, спрямованих на справжню пщ-тримку й розвиток суб'ек^в господарювання.
Список використаних джерел
1. Лаврик М.Ю. Эффективность факторинговых операций российских коммерческих банков: дис. к.э.н.: 08.00.10 / Лаврик М.Ю.
- Москва, 2005. - 143 с.
2. Forman M. Factoring and Finance / M. Forman, J. Gildert. -London, 1976. - 92.
3. Макарович В.К. Економiчна сутнють та щентиф^афя факторингових операцм в сист^ бухгалтерського обл^у / В.К. Макарович // Вюник ОНУ. - 2013. - Том 18. Випуск 2/1. - С. 12-16.
4. Бухгалтерський словник / Ф.Ф. Бутинець [та ¡н.]; ред. Ф.Ф. Бути-нець; Ж1Т1. - Житомир: ПП «Рута», 2001. - 220 с.
5. Про банки i банкiвську дтльнють: закон УкраУни вiд 07.12.2000, №2121-111, // Уряд. кур'ер вiд 17.01.2001.
6. Цивiльний кодекс УкраУни: Кодекси УкраУни. - К.: МЫюст УкраУни, 1999. - С. 3-180.
7. Еш С.М. Ринок фЫансових послуг: пщручник / С.М. Еш. К.: Центр учбовоУ лiтеpатуpи, 2015. - 400 с.
8. Компани «Просто банк Консалтинг». - [Електрон. ресурс]
- Режим доступу: http//www.prostobiz.ua/finansy/factoring/-dogovor-v_2
9. Указ Президента УкраУни «Про Нацюнальну комюю, що зд^-снюе державне регулювання у сфеp¡ pинкiв фiнансових послуг» вiд 23.11.2011 №1070. // [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// www.ndu.gov.ua
42 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 8 (171)/2015
