CC BY
32
Tеxнiчний пpoгpеc дoкopiннo змiнюe як пoпит, тaк i пpo-пoзицiï. Bеличезнi внеcки кaпiтaлy в HДДKP (нayкoвo-дo-cлiдницькi ïa дocлiднo-кoнcтpyктopcькi poбoти] дaли ефект y виглядi нapoдження безлiчi гaлyзей, зacнoвaниx нa нoвиx ïеxнoлoгiяx, aле в той же чac пpивели Ы|±л гaлyзi дo cïapiння.
Taким чинoм, coцiaльнo-пoлiïичнi зв'язки пiдпpиeмcïвa з йoгo oïoченням, щo в iндycïpiaльнy епoxy не мoгли нaвiïь poз-кpитиcя, cïaюïь для пiдпpиeмcïв джеpелoм життeзaбезпе-чення. Ixнe знaчення зpocïae тому, |щ| чеpез цей кaнaл нaд-xoдиïь iнфopмaцiя i з'яcoвyюïьcя opieнтиpи для пoшyкiв нoвиx видiв кoмеpцiйнoï дiяльнocïi, дoxoдяïь нoвi coцiaльнi вимoги i cигнaли пpo небезпечнi oбмеження для пiдпpиeмницïвa.
Bиcнoвки
Poзвиïoк впливу зoвнiшньoгo cеpедoвищa нa дiяльнicïь пiдпpиeмcтв пpoйшoв pяд пocлiдoвниx еïaпiв, нa кoжнoмy з якиx змiнювaлиcь yмoви ïx фyнкцioнyвaння пo cïaдiяx: фop-мyвaння виpoбницïвa, йoгo cïpyкïypний ïa ïеxнoлoгiчний poзвиïoк (виpoбничий пеpевopoï], мacoве виpoбницïвo, мa-coвий збут. Змiнювaлиcя ключoвi пapaмеïpи ycпixy, i yвaгa менеджеpiв пocлiдoвнo пеpеxoдилa вiд кoлишнix пpiopиïеïiв дo нoвиx. Це cтaлo мoжливим yнacлiдoк пoшиpення ïa пo-глиблення впливу зoвнiшнix фaкïopiв виpoбництвa.
B ocïaннi poки вiдбyлocя знaчне нapocïaння мiнливocïi yмoв, в якиx пpoïiкae пiдпpиeмницькa дiяльнicïь.
Eфекïивнicïь PO6O™ пiдпpиeмcïв cьoгoдення зaлежиïь вiд швидкocтi пpиcïocyвaння дo змiн y cеpедoвищi, мoж-ливocïi пpoгнoзyвaння циx змЫ ïa визнaчення вiдпoвiднoï cïpaïегiï. Пщ впливoм iнïеpнaцioнaлiзaцiï пiдпpиeмницькoï дiяльнocïi, недocтaчi pеcypciв i пpиcкopенoгo ïеxнiчнoгo вщ-нoвлення кoнкypенцiя не cлaбшae, a пocилюeтьcя. Пpoблеми виpoбницïвa i збуту пpoдyкцiï нapocïaюïь i ycклaднююïьcя,
i на них накладаються ¡Hrni складност технолопчн прориви, старЫня, змiни у CTpyKTypi eкономiки i ринку, вщносини мiж пiдпpиeмством i державою, пщприемством i сyспiльством.
Список використаних джерел
1. Джордж де Mенi, Вн Тай Ву. Вступ до обговорення ситуацп в Укран / Уроки реформ: за матер^лами мiжнаpодноí конференци / Пер. з англ. - К.: Основи, 1995. - 219 с.
2. Менеджмент: Учебник для вузов / Под ред. M.M. Максимцова, A.B. Игнатьевой. - М., 2001, 342 с.
3. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 262 с.
4. Самуельсон П. Економка: Пщручник. - Львв. Свп". 1993. - 496 с.
5. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М.: Эксмо, 2007. - 539 с.
6. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф. - М.: Экономика. - 1998. - 519 с.
7. Форд Генри. Моя жизнь мои достижения. - Л.: Время, 1924 (Перевод под редакцией инженера-технолога В.А. Зоргенфрея. Электронная версия: © НиТ. Раритетные издания, 1998.
8. Фредерик Тейлор. Принципы научного менеджмента (монография, 1911).
9. Джордж Стейнер. Планирование маркетинга / Сборник: Внутрифирменное планирование в США. - М.: Прогресс. - 1972. - 390 с.
10. Акофф Р. Акофф о менеджменте. - СПб.: Питер, 2002. - 448 с.
11. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Пер. с англ. проф. Н.Н. Любимова; под ред. д.э.н., проф. Л.П. Курако-ва. - М.: Гелиос АРВ, 2002.
12. Белл Д., Иноземцев В. Эпоха разобщенности. - М.: Центр исследований постиндустриального общества, 2007. - 304 с.
13. Дракер Питер. Классические работы по менеджменту = Classic Drucker. - М.: «Альпина Бизнес Букс», 2008. - 220 с.
УДК [339.178.3+338.46](477)
О.Ю. Б1ЛА,
acnipaHTKa, Ки'вський нацональний економ1чний умверситет ím. Вадима Гетьмана
Факторингов1 послуги в Украшк стан i розвиток
Розкриваеться сут^сть факторингових послуг, значення факторингу в уnpaвлíннí дебторською зaбоpговaнícтю nifí-приемств. До^джено оcновнí тенденцн та перспективи розвитку ринку факторингових послуг в Укpafнí.
Ключов'1 слова: факторинг, фaктоpинговí операцИ', дебторська зaбоpговaнícть, прямий та опосередкований факторинг, конвен^йний та конфщен^йний факторинг, факторинг з правом регресу, факторинг без права регрессу.
О.Ю. БЕЛАЯ,
аспирантка, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Факторинговые услуги в Украине: состояние и развитие
Раскрываются суть факторинговых услуг, значение факторинга в управлении дебиторской задолженностью предприятий. Изучены основные тенденции и перспективы развития рынка факторинговых услуг в Украине.
Ключевые слова: факторинг, факторинговые операции, дебиторская задолженность, прямой и опосредованный факторинг, конвенционный и конфиденциальный факторинг, факторинг с правом регресса, факторинг без права регресса.
O. BILA,
postgraduate of the finance department Kiev National Economic University named after Vadym Hetmane
Factoring services in Ukraine: state and development
This article reveals the essence of factoring services and the value of factoring in the management of accounts receivables of the companies. The main trends and market prospects of factoring services in Ukraine are also studied.
Keywords: factoring, factoring, receivables factoring, direct and indirect, conventional and confidential factoring, factoring with recourse, factoring without rehressu.
© О.Ю. Б1ЛА, 2014
Формування ринкових вщносин в ÓKpa'mi № 11 (162)/2014 1 63
Постановка проблеми. На сучасному eiani перед глдпри-емствами УкраУни гостро постало питання неплатежГв, не-cia4i обiговиx коотв, про що свiдчить питома вага дебггор-ськоУ зaборговaноcтi у структур! балансу. В той самий час на украУнському ринку фiнaнcовиx послуг склалася така ситуа-öifl, в рамках якоУ, з одного боку, конкурен^я мiж фiнaнcовими комnaнiями та банками посилюеться i застосовуються остан-нi досягнення у cфeрi високих технолопй, знaчнi покращення трaдицiйниx фЫансових систем та моделей, з Ышого - ком-naнiям - споживачам фiнaнcовиx послуг нeобxiднi новi, бтьш eфeктивнi та комnлeкcнi iнcтрумeнти фЫансування. В цiй си-туацГУ нeобxiднi фiнaнcовi iнcтрумeнти, якi cnроможнi в повнм мiрi задовольняти фiнaнcовi та управлЫсью потреби учасни-кiв пщприемницькоУ дiяльноcтi. Одним з nодiбниx Ыструмен-тiв е факторинг. Доcлiджeння сутност i мexaнiзмiв факторин-говиx послуг зумовлено новизною öiei фiнaнcовоí послуги в Укра'У, а також недостатнютю, а в бaгaтьоx acneктax вщсут-нicтю тeорeтичниx та nриклaдниx дослщжень у цiй гaлузi.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Про-блeмi факторингу присвячено низку нaуковиx праць. ДослЬ дженню cутноcтi поняття «факторинг» придтили увагу вчeнi, як дослГджували уnрaвлiння дeбiторcькою зaборговaнicтю за допомогою факторингу та перспективи його запрова-дження в УкраУ. Серед нaуковиx праць, в якиx дослГджують-ся фaкторинговi послуги, нeобxiдно вiдзнaчити роботи !a^x зaрубiжниx вчeниx, як Б. Гап, У. Томас, М. Форман, Ф. СелЫ-джер, М. Бiкeрc, Ф. СалЫберг, П. Бicко, Дж. Плберт, Л. Клеппер, А. Кокс, К. Мерштк Серед нeбaгaтьоx вiтчизняниx ав-торiв, що розглядали проблеми розвитку ринку факторингу, слщ назвати !a^x як Т.Е. Белялов, Л. Гутко, I. Наумця, Ю. Лисенко, О. Остафтя, В. Смачило, G. Склепового, А. Солтана, Я. Чубарова. У™ проблема факторингу в УкраУн вщносить-ся все ще до числа недостатньо розроблeниx, i у вiтчизнянiй фiнaнcово-eкономiчнiй лiтeрaтурi вщсуты Грунтовы нaуковi доcлiджeння щодо ринку фaкторинговиx послуг.
Доcлiджeння cутноcтi факторингу та його використання як перспективного мexaнiзму зменшення дебторськоУ забор-гованоси налагодження взaeморозрaxункiв.
Мета статт'1 полягае в удоcконaлeннi i обгрунтуваны впро-вадження факторингу на фiнaнcовому ринку УкраУни як дГево-го Ыструменту короткострокового фiнaнcувaння niдnриeмcтв.
Виклад основного матер!алу. Факторинг (вщ англ. Factoring - посередник) - фiнaнcовa комiciйнa оneрaцiя, при якiй клieнт переуступае дeбiторcьку зaборговaнicть факто-ринговiй компанп з метою:
- миттевого отримання бтьшоУ частини платежу;
- гаранти повного погашення зaборговaноcтi;
- зниження витрат по веденню рaxункiв.
Дослщженню проблем використання факторингу присвячено низку нaуковиx праць.
Факторингове обслуговування, як вщомо, в загально-му виглядi можна оxaрaктeризувaти як процес переуступки факторинговм компани (банку) нeоплaчeниx довгостроко-виx вимог (рaxункiв-фaктур та векселГв), як виникають мГж контрагентами в процес рeaлiзaцií товaрiв та послуг на умо-вax комерцмного кредиту, в nоeднaннi з елементами буxгaл-терського, iнформaцiйного, збутового, cтрaxового, юридич-ного та Ышого обслуговування постачальника.
Факторинг е симбюзом фЫансових cтрaxовиx i Ыформа-цiйниx послуг, нaпрaвлeниx на пщтримку зростання об'емГв продажу товaрiв, робгг, послуг. Факторинг е оneрaцieю, орГен-тованою на конкуруючий сегмент ринку: якщо на ринку е кон-куренти, це свщчить, що пщприемствам потрГбна ця послуга. Насамперед факторинг випдний виробниковГ продукци, який шукае ринок збуту i поспшае отримати оплату за товар з тим, щоб пустити ц кошти в обГг. По-друге, факторинг вигщний великим оптовим торговим компаыям, яю, реалГзовуючи свм товар, не можуть чекати оплати за цей товар, осктьки Ум не-обxiдно щонайшвидше купити товар у виробника.
Компаыя або банк (фактор) звичайно надае постачальников1 до 60-90% вщ суми дебторськоУ заборгованост вщразу пюля вщвантаження товару (до настання термЫу платежу). Фактор вщшкодовуе собГ це фЫансування з нacтуnниx надаоджень вщ покупав. Частина дебторськоУ заборгованоси що залишила-ся, тобто 10-40%, за винятком комГсм фактора, виплачуеться постачальниковГ вщразу пюля того, як покупець зробив оплату.
Факторинг е рГзновидом торгово-комГсмноУ операци та мю-тить елементи традицмного короткострокового кредитування i вексельного кредитування, проте вдозняеться вщ ниx. Так, вексельна форма кредитування на вщмЫу вщ факторингу не дае гаранти у своечаснм оплату а примусове виконання век-ceльниx обов'язюв потребуе додaтковиx видатюв. У випадку Гз традицмним кредитуванням увесь ризик неплатежу, а вщпо-вщно й повернення кредиту, лягае на постачальника.
За даними Державного комГтету статистики УкраУни, сума дебторсько'У заборгованост укрaíнcькиx пщприемств у 2010 роц становила 1374,81 млн. грн., а в 2012 роц -1701,40 млн. грн. За перюд 2010-2012 роюв ГУ сума зрос-ла на 326,59 млн. грн., або на 23,76%. Одночасно спосте-ргалося i зростання кредиторськоУ заборгованостк Якщо в 2010 роц кредиторська заборгованють пщприемств еконо-мки УкраУни становила 1596,04 млн. грн., то в 2012 роц -2065,07 млн. грн., або зросла на 29,37% [9]. Значн обсяги дебторськоУ заборгованост негативно впливають на фЫан-совий стан суб'ектГв господарювання. Одним з ¡нструмен-тГв ГУ зменшення виступае факторинг. Обороти факторингу в УкраУн в 2013 роц становили 1340 млн. евро (2012 рк -1233 млн. евро, 2011 рк - 955 млн. евро, 2010 рк - 540 млн. евро)1. Але ця тенденцГя до зростання i обсягу факто-ринговиx послуг е незначними в порГвнянн Гз загальносвЬ товим оборотом факторинговое Ыдустрп2.
Вщносини факторингу лежать в основ! порГвняно нового для нашого правопорядку договору фЫансування пщ вщсту-плення грошовоУ вимоги.
Вщповщно до статтГ 1077 ЦивГльного кодексу УкраУни за договором фЫансування пщ вГдступлення грошовоУ вимоги одна сторона (фактор) передае або зобов'язуеться передати друпй сторон! (клГенту) кошти в рaxунок грошовоУ вимоги клГ-ента (кредитора) до третьоУ особи (боржника), що випливае з надання клиентом товарГв, виконання робГт або надання послуг тре™ особ!, а кглент вГдступае або зобов'язуеться вГдступити
1 В1дпов1дно до опубл1кованих даних Factors Chain International, елек-тронний ресурс http://www.fci.nl — глобальна мережа пров'!дних факто-рингових компанй.
2 Загальносв'повий оборот факторингово! ¡ндустрй в 2012 рои) стано-вив 2132 трлн. евро. Майже 2/3 загальносв'тового показника припа-дае на Европу (63,4%), далi йдуть Аз:я (22%) та американськi континен-ти (11%).
Bизнaчeння cyтнocтi фaктopингy piзними aвтopaми
№ п/п Aвтop Bизнaчeння фaктopингy
1 I.B. Бaгpoвa Фiиaиcoвa oпеpaцiя, згiдиo з якoю oдиa cтopoнa (фaкïop] nеpедae aбo беpе нa cебе зoбoв'язaиия nеpедaïи кoшïи в poзпo-pяджеиия iишoï cïopoии (ю^екта], a клieиï вiдcïynae aбo беpе иa cебе зoбoв'язaиия вiдcïynиïи фaктopoвi ïy cвoю гpoшoвy вимoгy дo ïpеïьoï ocoби, якa виnливae з вiдиocии клieиïa (кpедиïopa] з ^ею ïpеïьoю cïopoиoю, ocoбoю (бopжиикoм]
S I.T. Бaлaбaнoв Piзкoвид ïopгoвельиo—кoмiciйиoï onеpaцiï, noв'язaиoï з кpедитyвaккям oбopoïииx кoшïiв. Iикacyвaиия дебiïopcькoï зaбopгoвaкocтi noкynця ïa cnецифiчиий piзиoвид кopoткoтеpмiкoвoгo кpедиïyвaиия ïa nocеpедиицькoï дiяльиocïi
З T.П. Бacюк Cиcтемa фiиaиcyвaиия, зa yмoвaми якoï пiдпpиeмcтвo — nocïaчaльиик npoдyкцiï nеpевiдcïynae кopoткoтpивaлi вимoги зa ïopгoвельиими onеpaцiями бaккiвcькiй ycïaиoвi (фaкïopиигoвiй кoмnaиiï]
4 T.E. Белялoв Kyniвля бaккoм aбo cnецiaлiзoвaиoю фaкïopиигoвoю кoмnaиieю гpoшoвиx вимoг nocïaчaльиикa дo noкynця ïa ïx ^гага^я зa визиaчеиy викaгopoдy.
S O. Беpеcлaвcькa Mеïoд кpедиïyвaиия екcnopïy; i poзглядae як npoдaж npaвa щoдo вимoги ïopгoвельииx бopгiв
б M. Бaйкеpc, aнглiйcький екoиoмicï Дoвгoïpивaлa yгoдa мiж фaкïopиигoвoю кoмnaиieю ïa nocïaчaльиикoм, який пpoдae cвoï ïoвapи иa yмoвax ïoвapиoгo кpедиïy, в якiй фaктop зoбoв'язyeïьcя кynyвaïи paxyики дo oтpимaккя i дoдaïкoвo зaлежиo вiд угади иaдaвaïи ïaкi nocлyги, як ведення книги дебiïopiв ïa aдмiиicïpyвaиия дебiтopcькoï зaбopгoвaиocïi, iикacaцiя бopгiв, зaxиcï вщ вïpaï зa иaявиocïi noгaииx бopгiв, щo мoжyïь виникнути npи бaккpyтcтвi noкynцiв.
7 I.O. Блaик Фiиaиcoвa onеpaцiя, щo гешягае y nocïynцi niдnpиeмcïвoм—npoдaвцем npaвa oтpимaккя гpoшoвиx кoшïiв no nлaïiжииx дo-кyмеиïax зa nocïaвлеиy npoдyкцiю кa кopиcïь бaикy aбo cnецiaлiзoвaиo кoмпaкiï — «фaкïop кoмnaиiï», якi беpyть иa cебе вci кpедиïиi pизики щoдo iикacaцiï бopгy.
B B.B. Бoчapoв Пpoдaж дебiтopcькoï зaбopгoвaиocïi niдnpиeмcïвa (зi cкидкoю] cпецiaлькoмy aгеиïy — фaкïopy
9 fl.C. Bacильeвa Фiиaиcoвий iкcтpyмект — npoдaж дебiïopcькoï зaбopгoвaиocïi бaккy aбo фaкïopиигoвiй кoмnaиiï
1O H.M. Bиyкoвa Piзиoвид тopгoвo—кoмiciйкoï onеpaцiï, noeдиyвaиoï з кpедиïyвaииям oбiгoвoгo кaniïaлy клieиïa, включae iикacyвaиия дебiтopcькoï зaбopгoвaиocïi клieиïa, кpедиïyвaиия i rapa^ri^i вiд кpедиïииx ïa вaлюïииx pизикiв.
11 A.M. ^pa™-мoвич Koмiciйиo—nocеpедиицькa дiяльиicïь, noв'язaиa з noCTynrarci бaикoвi клieиïoм—nocïaчaльиикoм иеonлaчеииx nлaïiжииx вимoг (paxyикiв—фaкïyp] зa nocïaвлеиими ïoвapaми, викoкaкими poбoïaми, nocлyгaми i, вiдnoвiдиo, пpaвa oдеpжaиия nлaïежy no ииx, тобто зa iикacyвaиия дебiïopcькoï зaбopгoвaиocïi к^ента.
1г H.П.Гycaкoв Onеpaцiя, noв'язaиa з nеpеycïynкoю бaккy (фaкïopиигoвiй кoмnaиiï] клieиïoм—nocïaчaльиикoм иеonлaчеииx плaтежiв (paxyикiв—фaкïyp] зa вiдвaиïaжеиi ïoвapи, викoкaкi poбoïи, иaдaиi nocлyги i вiдпoвiдкo — npaвa oïpимaиия nлaïежiв no киx
1З A.n Зaгopoдиiй, Г.O. Пapïии Cиcïемa фiиaиcyвaиия, зa yмoвaми якoï бaик (чи фaкïop—фipмa] cкyпoвye npaвa вимoги щoдo виnлaï зa фiиaиcoвими зoбoв'язaииями, npидбaиими y piзкиx ocí6. Здебiльшoгo бaик купуе дебiтopcькi paxyики (paxyики—фaкïypи] иa nocïaвлеиi тoвapи чи иaдaиi nocлyги». Згiдиo з фaктopикгoвoю yгoдoю niдnpиeмcïвo—nocïaчaльиик nocïynaeïьcя бaккoвi—пocеpедкикy npaвoм oïpимaиия nлaïежiв вiд плaткикiв зa nocïaвлеиi ïoвapи чи кaдaкi nocлyги
14 I.O. Kapлoвa, T.O. Kpивoшеевa Onеpaцiя, щo викoиyeïьcя кa дoгoвipииx зacaдax фiиaиcoвoю ycïaиoвoю щщдо фiиaиcyвaиия oбopoïиoгo кaniïaлy niдnpиeмcïвa (к^ента], ynpaвлiиия дебiïopcькoю зaбopгoвaиicïю, cïpaxyвaииям pизикiв ïa iикacyвaиия бopгiв
15 P. Koцoвcькa Це пpидбaккя бaикoм (чи фaкïop—фipмoю] npaвa вимoги щoдo виnлaïи зa фiиaиcoвими зoбoв'язaккями, щo виникли мiж кoиïpaгеиïaми в пpoцеci pеaлiзaцiï npoдyкцiï (ïoвapiв, po6^, nocлyг]
1б B.B. ^зик Пpидбaиия бaикoм aбo cпецiaлiзoвaкoю фaкïopиигoвoю кoмnaиieю npaвa вимoги щщд виnлaï зa фiиaиcoвими зoбoв'язaииями здебiльшoгo y фopмi дебiïopcькиx paxyикiв зa nocïaвлеиi ïoвapи чи иaдaиi nomy™
17 O. Koвaлюк Пpидбaиия npaвa иa cïягиеиия бopгiв, nеpеnpoдaж ïoвapy i nocлyг з пoдaльшим oдеpжaииям nлaïежiв зa ними. ^кше кaжyчи, фaкïopииг е piзкoвидoм nocеpедиицькoï дiяльиocïi, зa якoï фipмa—пocеpедкик (фaкïopиигoвa кoмnaиiя] зa певну ranaïy oдеpжye вiд niдnpиeмcïвa npaвo cтягyвaти i зapaxoвyвaïи иaлежиi йoмy cyми гpoшей вiд noкynцiв иa ftora paxyиoк (npaвo iикacyвaïи дебiïopcькy зaбopгoвaкicть). Boдиoчac nocеpедиик кpедиïye oбopoïиий кaпiтaл клieиïa i беpе иa ^бе йoгo кpедиïиий i вaлюïиий pизики
1B M.I. Kpynra Дoвoлi cклaдиa i бaгaïoцiльoвa oпеpaцiя, якa e iикacyвaииям дебiïopcькoï зaбopгoвaкocтi клieиïa з виnлaïoю cyми paxyккiв
19 Ю.M. Лиcеикo Фiиaиcoвa onеpaцiя, зa якoю oдкa cïopoиa (фaкïop] nеpедae aбo зoбoв'язyeтьcя nеpедaïи гpoшoвi кoшïи в poзпopяджеккя iишoï cïopoии (клieиïa] зa ranaïy, a клieиï nocïynaeïьcя aбo зoбoв'язyeтьcя nocïynиïиcя фaкïopy cвoïм npaвoм гpoшoвoï вимoги дo ïpеïьoï ocoби (бopжкикa)
SO Mopoз A. M. Onеpaцiя, якa noeдиye y co6í низку nocеpедиицькo—кoмiciйииx nocлyг з кpедитyвaккя oбiгoвoгo кaniïaлy cyб'eкïa racreoqaprci-вaккя.
г1 B. Ocтaфiль Пеpевiдcïynлеиия бopгoвиx npaв niдnpиeмcïвa Ы|±юму cyб'eкïoвi, який гapaиïye nлaïiж, звильняе nocïaчaльиикa вiд иеoбxiдиocïi бpaïи дoдaткoвi кpедиïи в бaикy.
SS O.I. Пaльчyк Пpoцеc пеpевiдcтyплеккя бaикy aбo фiиaиcoвiй кoмnaиiï кеoплaчекиx бopгoвиx зoбoв'язaиь, якi вииикaюïь мiж кoиïpaгеи-ïaми в npoцеci pеaлiзaцiï ïoвapiв i nocлyг иa yмoвax кoмеpцiйиoгo кpедиïy ïa cynpoвoджyюïьcя елеменгами юpидичиoгo, cïpaxoвoгo, iифopмaцiйиoгo ïa бyxгaлтеpcькoгo oбcлyгoвyвaиия nocïaчaльиикa
гЗ n.B. Pyдеикo Koмiciйиo—nocеpедиицькa дiяльиicïь, пoв'язaкa з nocïynкoю бaикoвi клieиïoм—nocïaчaльиикoм кеoплaчекиx nлaïежiв—ви-мoг (paxyикiв—фaкïyp] зa пocтaвлекi ïoвapи, викoиaиi poбoïи, nocлyги i, вiдпoвiдкo, npaвa oдеpжaиия nлaïежy зa ними, ïo6ïo з iикacyвaииям деб^^ьте! зaбopгoвaиocïi клieиïa
г4 B. Cкaлкa Kpедиïиo—фiиaиcoвa onеpaцiя, ю nеpедбaчae npoдaж niдnpиeмcïвoм—noзичaльиикoм cвoïx пpaв иa вiдвaиïaжеиi ïoвapи (виpoблеиy пpoдyкцiю), викoиaиi poбoïи aбo иaдaиi nomy™ бaикy—фaкïopy
SS G.B. Cклеnoвий Фiиaиcyвaиия nocïaчaиь з вiдcтpoчеккям nлaïежy, cïpaxyвaиия pизикiв, noв'язaииx з вiдcтpoчкoю nлaïежy, a ïaкoж yпpaвлiккя дебiïopcькoю зaбopгoвaиicïю
S6 O.C. Cïoяиoвa Дiяльиicïь cnецiaлiзoвaиoï ycтaкoви (фaкïopиигoвoï кoмnaиiï чи фaкïopиигoвoгo вщдилу бaикy] щoдo cïягиеиия гpoшoвиx гаш™ з бopжиикiв cвoгo клieиïa (пpoмиcлoвoï чи ïopгoвoï кoмnaиiï] i yпpaвлiккя йoгo бopгoвими вимoгaми
S7 H.C. Cïpyк Onеpaцiя, яга oб'eдиye в co6í pяд пocеpедкицькo—кoмiciйкиx nocлyг з кpедиïyвaиия oбopoïиoгo кaпiтaлy cyб'eкïa гocnoдa-pювaиия. Ocиoвoю фaктopикгy е nеpеycïynкa nеpшим кpедиïopoм пpaв вимoги бopгy ïpеïьoï ocoби дpyгoмy кpедиïopy з кoмnеиcaцieю вapïocïi тaкoгo бopгy nеpшoмy кpедиïopy
Отовник
SB cyчacиol екoиoмiки Maкмiллaиa Mеïoд для тога, юб noзбyïиcя ïopгoвельииx бopгiв шляxoм npoдaжy циx бopгiв фiкaкcoвoмy iиcïиïyïy
S9 M. Фopмaн, Дж. Гiлбеpï, Ф. Cелiиджеp Biдкpиïa yгoдa npo пoвке oбcлyгoвyвaиия, дo якoï иaлежaïь фiкaкcyвaккя, cïpaxyвaиия кpедиïииx pизикiв, cïягиеиия бopгiв ïa iишi nocлyги без пpaвa pегpеcy
3G B. Xoдaкiвcькa Це nеpеycïynкa фaкïop—фipмi кеoплaчекиx бopгoвиx зoбoв'язaиь, paxyикiв—фaкïyp ïa векcелiв, якi вииикaюïь мiж ra^rp-aгектaми y npoцеci pеaлiзaцiï ïoвapiв ïa геюлуг иa yмoвax кoмеpцiйиoгo ^едиту в cniльиocïi iз елемеиïaми бyxгaлтеpcькoгo, iифopмaцiйиoгo, збyïoвoгo, cïpaxoвoгo, юpидичиoгo ïa ^mora oбcлyгoвyвaиия nocïaчaльиикa
Джepeлo: cклaдeнo aвтopoм.
факторов! свое право грошовоУ вимоги. Таким чином, за своею суттю даний догов!р е оплатним ! двосторонн!м. Сторонами цього договору виступають кл!ент ! ф!нансовий агент.
Принципово важливо п!дкреслити, що у в!тчизнян!й юри-дичн!й л!тератур! догов!р ф!нансування п!д вщступлення грошовоУ вимоги ! догов!р факторингу, як правило, трактуються як р!внозначн! поняття. Багато в чому це пояснюеться тим, що за своею конструкцию догов!р ф!нансування п!д вщступлення грошовоУ вимоги в Цив!льному кодекс! УкраУни близький (хоча ! не ¡дентичний) до конструкци контракту (договору) з факто-рингових операц!й в тому вигляд!, в якому його визначае Кон-венц!я УН1ДРУА про м!жнародний факторинг.
В!дпов!дно до украУнського законодавства догов!р факторингу може передбачати як передачу грошей ф!нансовим агентом кл!енту на умовах договору позики, так ! зобов'язання передати Ух на умовах кредитного договору. Точно так ! кл!ент залежно в!д умов конкретного договору або поступаеться факторов! певну грошову вимога, або зобов'язуеться його поступитися.
Економ!чною метою даного договору е ф!нансування кл!-ента ф!нансовим агентом п!д в!дступлення грошовоУ вимо-ги до деб!тора.
Предметом договору факторингу може бути:
- передача (вщступлення) кл!ентом факторов! грошовоУ вимоги до боржника в обм!н на надання ф!нансовим агентом кл!енту кошт!в у форм! кредиту або позики;
- поступка кл!ентом факторов! грошовоУ вимоги до боржника як способу забезпечення вже наявного сво-го зобов'язання перед ф!нансовим агентом (наприклад, за кредитним договором ф!нансового агента з кл!ентом).
Сл!д сказати, що в останньому випадку грошове вимога може перейти до ф!нансового агента лише за умови невико-нання кл!ентом свого зобов'язання за кредитним договором. Як бачимо, в договор! факторингу ф!нансовий агент, по сут!, так чи !накше, кредитуе свого кл!ента, отримуючи натом!сть право грошовоУ вимоги за деякими його зобов'язаннями в якост! повернення або забезпечення свого кредиту.
Станом на 31.12.2013 у Державному реестр! ф!нансових установ м!стилася !нформац!я про 163 ф!нансових компа-
н!й, як! мають право надавати послуги факторингу. Протягом 2013 року ф!нансов! компан!У уклали 70 819 договори факторингу загальним обсягом 10 039,59 млн. грн. ! виконали 60 524 договори на суму 9167,8 млн. грн. [11].
Динам!ка к!лькост! та вартост! укладених ф!нансовими компа-н!ями договор!в факторингу по кварталах наведена на рисунку.
За 2013 р!к пор!вняно з аналог!чним пер!одом 2012 року в!дбулося загальне зменшення суми договор!в факторингу на 14,2% (1663,3 млн. грн.). Значно скоротилися укладе-н! договори за такими галузями, як сфера послуг - на 89,7% (-1326,7 млн. грн.), машинобудування - на 99,9% (252,7 млн. грн.), харчова промислов!сть - на 61,1% (-180,7 млн. грн.). У той же час укладено договори факторингу за галузями, по яких протягом 2011-2012 рок!в не укладалися договори, а саме: с!льське господарство - 17,5 млн. грн., транспорт-на сфера - 1,7 млн. грн., х!м!чна промислов!сть - 2,1 млн. грн.
Факторингов! операц!У виг!дн! для юридичних ос!б у зв'язку з появою можливост! зменшити витрати на адм!н!стрування проблемних боргових зобов'язань та наростити своУ активи.
Протягом останн!х чотирьох десятил!ть використання факторингу в розвитих краУнах Зах!дноУ бвропи, Америки й Аз!У зростае вражаючими темпами. За даними м!жнарод-ноУ факторинговое асоц!ац!У ^еппаЫопа! Ра^опв Эгоир Б.С., у 2013 роц! загальносв!товий оборот факторингових опе-рац!й вир!с у пор!внянн! з 2012 роком б!льш н!ж на 4,6%. У структур! св!тового факторингу близько 82% приходилося на внутр!шн!й факторинг ! 18% - на м!жнародний [2].
У м!жнародному факторингу !стотна роль належить експорт-ному факторингов!, що являе собою продаж експортером своему факторов! короткострокових деб!торських заборгованос-тей (звичайно до 60-90 дн!в) по експорту. 0бслуговуючи своУх кл!ент!в-експортер!в, факторингов! компан!У (експорти-фак-тори) часто д!ють разом з !ноземними факторинговими компа-н!ями, що функц!онують у краУнах !мпорту (!мпорти-фактори). 1мпорти-фактори допомагають експортам-факторам одер-жувати !нформац!ю про !снуючого або потенц!йного деб!тора у своУй краУн!, забезпечувати страхування ризику неплатежу !но-земного деб!тора, стягувати деб!торську заборгован!сть тощо.
Цинамша к1лькост1 та вартост1 укладених ф1нансовими компан1ями договор1в факторингу по кварталах
Для цтей вищевказаноУ взаемодп факторингов! компани з р1зних краУн укладають м!жфакторн угоди або вступають у м!жнародн факторингов! асоц1ацп i групи. Наприюнц 50-х - початку 60-х роюв створен! три найбтыхл м!жнародн! факторингов! групи: Heller International Group, International Factors Group S.C. та Factors Chain International.
У даний час видгають деюлька вид!в факторингових операц!й:
- прямий (бере участь лише один фактор) та опосередко-ваний (беруты участь два фактори);
- розкритий (операц!я, в яюй покупцев! повщомляеться про факторингову угоду) та нерозкритий (покупцев! не пов!-домляеться про операц!ю);
- конвенцмний (комплексна система ф!нансового обслу-говування, яка мютить бухгалтерський обл!к, розрахунки з постачальниками, страхове кредитування, представництво тощо) та конфщенцмний (обмежуеться виконанням т!льки деяких операц!й);
- факторинг без ф!нансування (роль фактора зводиться до !нкасування ф!нансових документ!в) та факторинг !з ф!-нансуванням (викуп рахунюв-фактури кл!ента ! виплата йо-му грошових кошти у розм!р! 80-90% вщ суми боргу);
- з правом регресу, тобто зворотноУ вимоги до постачаль-ника в!дшкодувати сплачену суму та без права регресу.
Для вггчизняного банювського б!знесу характерним е ви-користання класичноУ схеми факторингу з регресом до по-стачальника, яка передбачае наявн!сть лквщного забезпе-чення у форм! застави або ж поручительства. Також одним !з розповсюджених способ!в ведення факторингових опе-рац!й е прямий. Коли кл!ент банку та деб!тор е стаб!льни-ми, платоспроможними, ф!нансово ст!йкими компан!ями, !з бездоганною д!ловою репутац!ею, довготривалими партнер-ськими в!дносинами та значним досв!дом роботи на ринку, то в такому раз! банк може запропонувати факторинго-ве обслуговування без права регресу та без забезпечення. Проте послуга факторингу на зазначених умовах е бтьш ри-зиковою для банювськоУ установи. При цьому оферентами можуть висуватися умови або страхування ризику невико-нання зобов'язань з боку кл!ента ! його дебггора, або оформ-лення забезпечення у вигляд! застав, поручительств. Тому вартють факторингового обслуговування для кл!ента буде значно вищою, а факторинг без права регресу та без забезпечення практично не використовуеться в УкраУн!.
Сл!д наголосити, що, незважаючи на наявн!сть ринкових та кредитних ризиюв у частин! пропозици послуг факторингу, необхщнють Ух подальшого розвитку обумовлена наявнютю попиту на под!бний Ыструмент отримання короткострокових кап!тал!в з боку суб'ект!в п!дприемницькоУ д!яльност!. Зокре-ма, потенц!ал розвитку факторингових послуг - це весь ри-нок вщстрочених платеж!в, а потенц!йн! кл!енти - це суб'екти, що використовують продаж товар!в ! послуг !з в!дстроченням платежу. 0кр!м того, перспективнють розвитку факторингу в УкраУн! обумовлюеться такими обставинами:
- по-перше, факторинг е б!льш ефективним засобом, н!ж короткострокове кредитування, оск!льки ф!нансування оборотного кап!талу суб'ект!в господарювання дозволяе банкам розширити кл!ентську базу ! зб!льшити прибуток, а Ухн!м клЬ ентам - знизити ризик при зд!йсненн! розрахунк!в, пщвищи-ти лквщнють актив!в, платоспроможн!сть ! рентабельнють;
- по-друге, наявн!сть достатньо високого попиту на цю послугу. Так, в умовах, що склалися у в!тчизнян!й економ!ц!, бтыхлсть пщприемств виявилася неспроможною ефектив-но управляти деб!торською заборгован!стю, зросла к!льк!сть боргових зобов'язань та попршився стан розрахунк!в за ними. Тому суб'екти господарськоУ д!яльност! з метою полтшен-ня власного балансу, забезпечення лквщност та пошуку не-обх!дних грошових коотв переор!ентовуються !з класичного банк!вського кредитування на факторингове обслуговування;
- по-трете, використання факторингу як Ыструмен-ту управлЫня деб!торською заборгован!стю е вигщним для кожноУ сторони факторингового договору.
Факторинг зможе швидко розвиватись в УкраУн!, якщо вш буде працювати в рамках спец!ал!зованих компан!й. Теперш-ня ситуац!я п!дтверджуе даний тезис: лщерами ринку е спецЬ ал!зован! компан!У, як! представляють «класичний» факторинг.
Отже, переваги факторингу е суттевими, оск!льки його використання позитивно впливае на ф!нансовий стан пщпри-емства, дозволяе п!двищити л!кв!дн!сть дебггорськоУ забор-гованост!, л!кв!дувати касов! розриви та збтьшити оборотний кап!тал, застрахувати ризики пов'язан! з наданням вщстро-чення платежу покупцям, розширити свою частку на ринку. Головним недолком факторингу е висока плата за його використання пор!вняно з отриманням кредиту. Серед проблем розвитку ринку факторингу в УкраУн! можна видтити ключовг
- домЫування банюв, для яких факторинг займае лише час-тину портфелю серед Ыших послуг, у той час як для спец!ал!зо-ваноУ факторинговоУ компани цей вид операц!й е профтьним;
- використання банком при оц!нюванн! потенц!йного кл!-ента факторингу схеми, щентичноУ при кредитуванн!, невра-хування того, що факторинг не е аналогом кредиту та спря-мований на зростання продаж!в та рентабельност!;
- здмснення банками факторингу лише як фЫансування без додаткових послуг, що суперечить св!тов!й практиц! та сутност! факторингу;
- яюсть послуг факторингу в УкраУн! не контролюеться, у законодавств! не закр!плено вимоги щодо стандарт!в якост! факторингових послуг фЫансових установ.
Стримуючим фактором для розвитку факторингових послуг в УкраУн! е висок! вщсотки, як! застосовують вггчизня-н! банки у тарифах за обслуговування. У розвинених краУнах варт!сть факторингу становить у середньому близько 1,52% в!д суми постачання. В УкраУн! середньозважений вщсо-ток для ринку становить 40-50% вщ зазначеноУ суми.
Ще одн!ею причиною, яка стримуе розвиток факторингу в наолй краУн!, е висок! витрати. Факторингова операц!я трудо-м!стка !, головне, дорога з точки зору соб!вартост! на вщмЫу в!д комерц!йного банювського б!знесу, наприклад кредитування. Основы витрати на факторинг - не операфйы, тобто пов'язан! з вартютю грошових ресурс!в. Це витрати на технЬ ку, персонал ! оренду. Окупитися вони можуть ттьки за умов дуже великого обороту. Вщповщно др!бн! факторингов! ком-пан!У завжди будуть збитковими, тому в!дбуваеться концен-трац!я б!знесу у великих банк!в ! небагатьох факторингових компан!й. Можна в!дм!тити, що для УкраУни може стати прю-ритетним створення могутньоУ ф!нансово-!нвестиц!йноУ групи на основ! низки ведучих банювських та Ыших ф!нансово-кре-дитних установ, яка б змогла взяти на себе виршальну роль
з пpивoдy пpocyвaння фaктopингy нa yкpaïнcький pинoк. Tara зaxoди дaдyть змoгy, викopиcтoвyючи нaкoпичений дocвiд y пpoведеннi ^ix^x фiнaнcoвиx oпеpaцiй, ycпiшнo poзвивaтиcя i в пеpcпективi poзшиpювaти cвoï iнтеpеcи зa paxyнoк вcтyпy дo впливoвoï мiжнapoднoï фaктopингoвoï acoцiaцiï.
Oднa з ocнoвниx пpoблем, з якoю cтикaютьcя бaнки, — неcтaчa пpoфеcioнaлiв, a^œ з тoчки зopy pеaлiзaцiï фaктopинг — це npo-цедypa cклaднa. ùo6 нaдaвaти тaкi пocлyги, пoтpiбнi квaлiфiкo-вaнi cпецiaлicти i rc^c™, якi б знaли тoнкoщi piзниx видiв виpoб-ництвa. B Ы|±юму випaдкy фaктopингoвий бiзнеc мoже виявитиcя збиткoвим, тoмy щo в ньoмy дуже poзвинене шaxpaйcтвo.
Ocнoвним чинникoм, який cтpимye poзвитoк фaктopингy в Y^aH зaлишaeтьcя вiдcyтнicть вiдпoвiднoгo зaкoнoдaвчoгo зaбезпечення. Пpийняття неoбxiдниx нopмaтивниx дoкyментiв cтвopилo б yмoви для ефективнoгo фyнкцioнyвaння pинкy фaк-тopингoвиx no^yn як oднoгo з пеpcпективниx джеpел фiнaнcy-вaння дiяльнocтi cyб'eктiв гocпoдapювaння, тoмy щo це не npo-cïo фiнaнcyвaння певниx витpaт, a caivre cyкyпнicть piвнoцiнниx для пiдпpиeмcтвa фiнaнcoвo-пocеpедницькиx пocлyг.
Oтже, для викopиcтaння пеpевaг фaктopингy в Укpaïнi вaжливo нa деpжaвнoмy piвнi виpiшити пpaвoвi cyпеpечки — щo caме ввaжaти фaктopингoм i якi ycтaнoви мaють пpaвo нa здiйcнення циx oпеpaцiй. З poзвиткoм фaктopингy в V^ay тaкi пocлyги cтaнyть пpивaбливiшими для cyб'eктiв гocпoдa-pювaння не лише як фopмa зaxиcтy вiд pизикiв, a й зacoбoм oптимiзaцiï фiнaнcoвиx пoтoкiв бaнкy ïa клieнтa, !o е зaпo-pyкoю poзвиткy вiтчизнянoгo pинкy фaктopингoвиx пocлyг.
Bиcнoвки
У дaний чac poзвитoк бiзнеcy в piзниx гaлyзяx вiтчизнянoï екoнoмiки пpизвoдить дo пiдвищення кoнкypенцiï нa pинкy. У циx yмoвax пiдпpиeмcтвa, !o пpaгнyть дo poзвиткy cвoгo бiзнеcy, пoвиннi знaxoдити ефективнi метoди пoзитивнo-гo впливу нa cпoживaчiв ^куп^в] cвoïx тoвapiв, poбiт i no-cлyг. Boни змyшенi дoтpимyвaтиcя гнуч^Т цiнoвoï пoлiтики, нaдaвaти вiдcтpoчки плaтежy нa тpивaлий теpмiн i нa випд-ниx, для cвoïx кoнтpaгентiв, yмoвax, щo пpизвoдить дo бpaкy влacниx oбopoтниx кoштiв. Для пoдoлaння пpoблем, якi npM цьoмy винигають, бaгaтo пiдпpиeмcтв викopиcтoвyють зo-вн0н джеpелa для пoпoвнення oбopoтниx гаш^в. I cеpед ниx oдним iз нaйбiльш ефективниx е фaктopинг.
Фaктopинг — дieвий iнcтpyмент для cтимyлювaння poз-витку екoнoмiки, тoмy poзв'язaння icнyючиx пpoблем буде cпpияти пщвищенню ефективнocтi фiнaнcoвиx cиcтем кpaïи iз пеpеxiднoю екoнoмiкoю.
Як cвiдчить зapyбiжний дocвiд, фaктopинг е ефективним метoдoм пoкpaщення дiяльнocтi пiдпpиeмcтв ïa cтимyлю-вaння пoпитy вcеpединi кpaïни, являе coбoю ефективну aль-теpнaтивy Ышим фopмaм тopгiвельнoгo фiнaнcyвaння, е нaйкpaщим cпocoбoм пoпoвнення oбiгoвиx кoштiв кшенпв ïa нaйбiльш ефективним для мaлиx ïa cеpеднix пiдпpиeмcтв, якi тpaдицiйнo cтикaютьcя з фiнaнcoвими тpyднoщaми чеpез неcвoeчacне пoгaшення бopгiв дебiтopaми ïa oбмеженicть дocтyпниx для ниx джеpел кpедитyвaння, a тaкoж пoкpивae знaчнy чacтинy вaлютниx, кpедитниx, лiквiдниx ïa пpoцент-ниx pизикiв пocтaчaльникa. B пpaктичнoмy cенci впpoвa-дження фaктopингy cпpиятиме виpiшенню пpoблем зaбop-гoвaнocтi й фiнaнcyвaння мaлoгo ïa cеpедньoгo бiзнеcy.
Фaктopингoвi oпеpaцiï як гнучкий iнcтpyмент y poзpaxyнкo-вo-плaтiжниx вiднocинax пoкyпцiв ïa пocтaчaльникiв мaкcи-мaльнo вpaxoвye iнтеpеcи cтopiн i е пеpcпективним нaпpямoм poзвиткy як для фiнaнcoвиx кoмпaнiй, щo нa ньoмy cпецiaлi-зyютьcя, тaк i для ïx кглен^в. У Э00б po^ Укpaïнa пpиeднa-лacя дo Koнвенцiï УHIДPУA (Miжнapoдний iнcтитyт з у^ф^ци пpивaтнoгo пpaвa] npo мiжнapoдний фaктopинг, якa pегyлюe питaння зacтocyвaння дoгoвopiв фaктopингy i пеpеycтyплен-ня пpaвa гpoшoвoï вимoги, щo дiйcнo пoлегшye yxвaлення зa-кoнiв щoдo pегyлювaння нaдaння фaктopингoвиx пocлyг. Це е тaкoж дocтaтньoю мoтивaцieю poзвиткy нaцioнaльнoгo pин-ку фaктopингoвиx пpoдyктiв. Bикopиcтaння фaктopингy не лише дae змoгy пiдпpиeмcтвy уникнути кpизoвиx явищ, a й cпpи-яе пoдaльшoмy poзвиткoвi пiдпpиeмcтвa, oтpимaнню великиx пpибyткiв ïa збiльшенню pинкoвoï вapтocтi пiдпpиeмcтвa.
Фaктopинг як кoмплекc пocлyг пpoдoвжить poзвивaтиcя. Зapaз cлaбкий пoпит пoяcнюeтьcя тим, щo пocлyгa дopoгa. Kpi! тoгo, в Укpaïнi ще недocтaтньo poзвинений cеpеднiй бiз-неc, який зaзвичaй мae нaйвищy динaмiкy poзвиткy (ocтaннe oзнaчae нaйвищy пoтpебy в oбopoтниx кoштax]. Koмпaнiя, якa кopиcтyeтьcя фaктopингoм, cтaбiльнa, yпевненa в co6í i poз-вивaeтьcя не cпoнтaннo, pивкaми, a пocтyпoвo.
Фaктopинг дoцiльнo poзглядaти як гнучкий iнcтpyмент y poзpaxyнкoвo-плaтiжниx вiднocинax пoкyпцiв ïa пocтaчaль-никiв, який мaкcимaльнo вpaxoвye iнтеpеcи cтopiн i е пеp-cпективним нaпpямoм poзвиткy як для фiнaнcoвo-кpедит-ниx iнcтитyцiй, щo ним зaймaютьcя, тaк i для ïxнix к^енпв.
Cпиcoк викopиcтaниx âœepeë
I. Зaкoк Укpaïии «Пpo npиeдиaиия Укpaïии дo Koивеицiï ЮHIДPУA npo мiжиapoдиий фaктopикг» вiд 11.01.Э00б // Biдoмocтi Bеpxo-виoï Paди У^Ши (BBP]. — 900б. — №1б. — C. 139.
ё. Цивiльиий кoдекc У^Ши вiд 1б.01.Э00З №43S—IV (зi зм^-ми i дonoвиеииями].
3. Дyбpoвcькa G., Cмaчилo B. Cyтиicть ïa poль фaктopиигy в cyчac-нил yмoвax // Пеpcoиaл. — 9007. — №4. — C. 7S—7B.
4. Дoмбpyгoвa A. Фiиaиcyвaиия пщ вiдcтynлеиия npaвa гpoшoвo'i вимoги / A. Дoмбpyгoвa // Юpидичиий вюник Укpaïии. — 5004. — №S. — C. SS—S7.
5. Ли^н^в Ю.M. Baлютиo—фiиaиcoвий меxaиiзм зoвкiшкьoекo-иoмiчиoï дiяльиocтi / Ю.M. Ли^н^в: Haвч. nociбиик. — K.: Зoвкiшкя тopгiвля, SOOS. — еЗе c.
6. Pyдеккo Л.B. Poзpaxyикoвi ïa кpедитиi onеpaцiï y зoвиiшиьoекo-кoмiчкiй дiяльиocтi niдnpиeмcтвa / Л.B. Pyдеккo: Пiдpyчиик. — K.: Лг бpa, SOOS. — 304 c.
7. Пoкaмecтoв I.G. Фaктopииг — кoмплекcке piшеиия для pocïy Baшoгo бизкеcy / I.G Пoкaмecтoв // Ф^нивий менеджмент. — Э001. — №S. — C. S9—34.
B. Cмaчилo B.B., Дyбpoвcькa G.B. Cyтиicть фaктopикгy ïa йoгo ви-кopиcтaиия пpи ynpaвлiииi дебiтopcькoю зaбopгoвaиicтю в Укpaïкi / B.B. Cмaчилo, G.B. Дyбpoвcькa // Фiиaиcи Укpa'íии. — 2007. — №7.
9. Oфiцiйиий гайт Деpжaвиoï кoмiciï з pиикiв фiкaкcoвиx nocлyг Укpaí'ии [Eлектpoи. pеcypc]. — Pежим дocтyny: http://www.dfp.gov.ua
10. Oфiцiйкий caйт Деpжaвиoï cлyжби cтaтиcтики Укpaí'ии [Eлек-тpoи. pеcypc]. — Pежим дocтyny: http://www.ukrstat.gov.ua
II. Oфiцiйиий мйт Haцioиaльиoí' кoмiciï, щo здiйcиюe деpжaвке pегyлювaиия y cфеpi pиикiв фiкaкcoвиx nocлyг [Eлектpoи. pеcypc]. — Pежим дocтyny: http://www.nfp.gov.ua
