CC BY
59
Складна технолопчна структура стьськогосподарського виробництва вимагае органнного поеднання рюних функ-цюнальних сфер системи агробюнесу, осктьки фунтуеться на тюних ¡нтеграцмних взаемозв'язках Mix рюними суб'ек-тами господарювання. На основ¡ проведених дослдаень ми пропонуемо ряд принцип¡в розвитку ¡нтеграци промислово-го, аграрного, а також банк¡вського кап¡тал¡в. При цьому ¡нтеграцы може зд¡йснюватися у рюних формах з використан-ням мехаызм^, виб¡р яких залежить в¡д специфки виробництва, ринковоТ ситуац¡í, характеру кон'юнктури ¡ т.п.
Як базов¡ принципи пропонуються наступнк
•наявн¡сть р¡вних можливостей для вах учасник¡в агропромисловоТ групи вщносно реал¡зац¡í власних потенц¡ал¡в;
•виключення можливостей дублювання господарськоТ д¡яльност¡;
•компл^ентарнють, яка забезпечуе ефективне використовування потенщал^ кожного п¡дприeмства промислово-аграрного формування при одночасному рацюнальному використовуванн¡ Тхых ресурс¡в [1, 2].
B¡дпов¡дно до запропонованих принципа, ¡снують рекомендац¡Т з оптимюаци системи управл¡ння промислово-аг-рарною структурою. До основних завдань, що стоять перед координуючою агробюнес структурою, вщнесенк коорди-нац¡я зусиль з пщвищення ефективност¡ агропромислово-аграрного формування; обмеження конкуренци; об'еднання ресурс¡в; оптим¡зац¡я фЫансових, матер¡альних поток¡в та ¡н.
Розвиток ¡нтеграцмних зв'язк¡в в агроб¡знес¡ регюну вимагае удосконалення механ¡зму реал¡зац¡Т регюнальних економ¡чних зв'язк¡в на основ¡ рацюнальноТ комб¡нац¡Т виробник¡в з метою забезпечення максимально)' економ¡чноТ ефективност¡. Досв¡д показуе, що лише поеднання рослинництва, тваринництва ¡ переробки дозволяе оптим¡зувати оргаызацмну структуру с¡льськогосподарського п¡дприeмства ¡, як наслщок, максим¡зувати ф¡нансовий результат господарювання.
Висновок. Планування економ¡чного розвитку ¡нтегрованих промислово-аграрних формувань у господарському комплекс рег¡ону повинно враховувати три основы складовк економ¡чний блок, спрямований на забезпечення мак-сим¡зац¡Т прибутку ¡ стаб¡льн¡сть функц¡онування; ¡нформац¡йний блок, що забезпечуе своечасне виявлення переваг ¡ можливостей розвитку ¡нтеграц¡йноТ взаемоди; орган¡зац¡йний блок, що визначае ч^кють механ¡зму взаeмостосунк¡в м¡ж учасниками ¡нтеграцмного промислово-аграрного формування.
Отже, система планування економнного розвитку промислово-аграрних формувань повинна фунтуватися на все-сторонньому дослдаены проблем економ¡чноТ д¡яльност¡ в агропромисловому комплека краТни, рег¡онального госпо-дарства. Все це дасть змогу забезпечити конкретн заходи пщвищення активЬаци роботи ¡нтеграцмних промислово-аграрних формувань, ¡ разом з ¡ншими формами агробюнесу вийти на належний р¡вень конкурентоспроможност як на внутр¡шньому, так ¡ зовн¡шн¡х ринках.
Л1тература
1.Жерновой И.А. Принципы развития регионального агробизнеса в условиях реформирования аграрных отношений в Украине /Жерновой И.А. // Менеджер. - 2003. - №2(24).- С.17-23.
2.Жерновой И.А. Институциональные преобразования в сельском хозяйстве Украины /Жерновой И.А. // Менеджер. - 2002. - №2(18). - С. 36-41.
3.Макарчук 1.М. Оценка фактор1в, що впливають на об'екти виручки в^д реал1зацн продукци сльськогосподарських тдприемств / 1.М. Макарчук // П1дприемництво, господарство i право. - 2007. - № 9. - С. 171 - 176.
4.Скидан О.В. Проблеми репонально'1 економiчноl безпеки в Украmi: аграрний аспект / Скидан О.В. // Стратепчна панорама. - 2007. - №1. - С. 135-140.
5.Статистичний що^чник Укра/ни за 2008 рк" [Електронний ресурс] / Державний комiтет статистики Укра'ни; за ред. О.Г. Осауленка. - К.: Инфодиск, 2009. - CD-ROM.
6.Яшин Н.С. Разработка программ развития региональных рынков / Яшин Н.С., Скопин А.О.// Региональная экономика и управление. - 2005. - №2(2).
7.Ящинський А.М. Село для кожного, кожний для села. / Ящинський А.М. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.narodna.kharkov.ua
УДК. 336.77:338.43(477)
Овс1енко A.M.,
викладач кафедри еконс^чноТ тес^Т та методологи наукових досглджень ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григс^я Сковороди"
ПРОБЛЕМИ КРЕДИТУВАННЯ С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРА1Н1
Однieю з актуальних проблем аграрного сектору вiтчизняноl економiки е подолання снуючих перешкод щодо полiп-шення та розширення кредитного забезпечення альськогосподарського господарства Укра/ни.
Ключовi слова: банювський кредит, вщсоткова ставка, короткострокове кредитування, суб'ект аграрно/ сфери, застава, кредитний ризик.
Одной из актуальных проблем аграрного сектора отечественной экономики является преодоление существующих препятствий по улучшению и расширению кредитного обеспечения сельскохозяйственного хозяйства Украины.
Ключевые слова: банковский кредит, процентная ставка, краткосрочное кредитование, субъект аграрной сферы, залог, кредитный риск.
Опе of the pressing problems of the agricultural sector of the domestic economy is to overcome existing obstacles to the improvement and expansion of agricultural credit of Ukraine.
18 Eкономiчний □¡сник университету | Випуск № 18/1
© Оваенко A.M., 2012
Keywords: bank loan, interest rate, short-term loans, an agriculture, mortgage, credit risk.
Фермерське господарство e формою пщприемництва громадян УкраТни, як виявили бажання виробляти товарну стьськогосподарську продукцю, займатися ТТ переробкою i реал1зац1ею. У ринкових умовах фермерство е поширеною формою господарювання, воно сприяе забезпеченню продовольчоТ безпеки в УкраТы, забезпечуе ефективне викори-стання незадiяних виробничих ресурсiв, створюе додатковi робочi мiсця, збiльшуe обсяг грошових надходжень до мю-цевих бюджелв. Функцiонування фермерських господарств у сучасних умовах супроводжуеться проявом значноТ шько-стi проблем. ОсобливоТ уваги набувають питання удосконалення економiчного середовища функцiонування фермерських господарств, шляхiв пiдвищення ефективностi виробництва та Тх мiсця в аграрному секторi нашоТ краТни.
Ciльське господарство будь-якоТ краТни було i залишаеться основною продовольчою галуззю народного господар-ства. УкраТна - споконвiку була велика аграрна держава. 1Т сiльське господарство - одна з основних галузей мате-рiального виробництва, що вiдiграe важливу роль у житт суспiльства. Тому вщродження украТнського села i селянства е одним з найважливiших завдань нашоТ незалежноТ держави. Ciльське господарство - це сфера виробництва, де кредиты вщносини вщграють виршальну роль. Розвиток фермерських господарств в системi ринковоТ економiки нем-ожливо без перюдичного використання рiзноманiтних форм залучення кредилв.
3 економiчного погляду кредит - це форма позичкового капралу ( в грошовм або в товарый формах), що надаеться на умовах повернення i обумовлюе виникнення кредитних вiдносин мiж тим, хто надае кредит, i тим, хто його отримуе.
Актуальнють обраноТ теми обумовлена необхiднiстю пiдвищення рiвня сiльського господарства УкраТни за раху-нок банкiвських кредитiв, адже незважаючи на те, що основним джерелом фшансування сiльського господарства за-лишаються власнi засоби, кредитування в останн роки здобувае все бiльшого значення. Зараз в АПК УкраТни зосе-реджено чимало кредитного портфеля банюв, з огляду на ризики банюв при роботi в цьому напрямку. Нерозв'яза-нiсть питань зi складськими свщоцтвами, iз правом селян надавати в заставу землю не дозволяють банкам викори-стовувати ц ефективн засоби забезпечення кредитiв i гальмують розвиток кредитування стьгоспвиробництва. 3 ш-шого боку, перешкодами на шляху збтьшення агрокредитування е вiдсутнiсть традицм роботи агросектору в ринкових умовах, низька культура роботи позичальниюв iз кредитами i недостатнiй рiвень знань позичальникiв про ринок кредитних послуг, що бтьшою мiрою стосуються саме невеликих фермерських господарств, висока залежнють кре-дитоспроможностi вiд таких непередбачених факторiв як погоднi умови, висока зношенють основних фондiв, неди-версифiкованiсть бiзнесу (наприклад, якщо господарство займаеться тiльки рослинництвом, то несприятливi погоднi умови в такому випадку ставлять пщ погрозу результат дiяльностi в цiлому i погашення кредиту в тому числ^.
У контекст вищеописаних проблем метою даноТ публкацп е дослiдження проблем дiючоТ практики кредитування стьськогосподарських пiдприeмств, зокрема фермерських господарств та надання пропозицм щодо удосконалення системи кредитування агропромислового комплексу з врахуванням сучасних умов господарювання.
Ступшь наукового досл1дження. Eфективнiсть аграрного сектору економки та вирiшення сощальних проблем села значною мiрою залежить вiд можливостей селян реально отримати кредит на ведення свого господарства. Тому проблема кредитування села е надзвичайно важливою i набувае особливоТ актуальностi в умовах структурноТ тран-сформацiТ аграрних вiдносин. Над ТТ виршенням працюють багато в^чизняних науковцiв, зокрема В. Гончаренко, Р. Коковська, Д. 1ткЫ, Н. Славова, А. Рибальченко, П.Т.Саблук, M. Дем'яненко, А. Борщ, H.M.Sфiменко, О.Непоча-тенко, О.Малм, О.Шубко та iн.
Виклад основного матер1алу. Для створення нормальних умов виробничо-фшансовоТ дiяльностi сiльського господарства необхщно сформувати ефективний економiчний механiзм, що е сукупнiстю методiв i форм управлiння ви-робництвом на основi використання економiчних закоыв, вiдносин, що забезпечують розвиток економiчноТ системи. Кожен iз складових елеменлв виконуе свою певну функцiональну роль, а в сукупност та едност дiй вони забезпечують нормальне функцюнування агропромислового виробництва взагалi та досягнення сталих темтв економiчного зростання, пщвищення результативностi господарювання.
У складi економiчного механiзму особливе мiсце посщае система кредитних вiдносин. Об'ективна необхщнють використання кредитних вiдносин в аграрый сферi економiки пов'язана з особливостями стьськогосподарського виробництва, нерiвномiрнiстю руху оборотних фондiв пiдприeмств, значними в^иленнями потреби в оборотних засо-бах вiд Тх фактичноТ наявностк
Гальмуе розвиток системи кредитного обслуговування аграрного сектора економки неврегульованiсть таких питань як нерозвиненють ринку земл^ що унеможливлюе ТТ використання як застави для отримання кредиту, знос основних засобiв, тривала процедура отримання банювського кредиту, недоступнють малих i середнiх пiдприeмств до фЫансових послуг, високi вiдсотковi ставки. Велике значення для розвитку стьськогосподарського виробництва мае державна пщтримка. Сьогоды ТТ мехаызм е малоефективним i не дозволяе задовольнити всi потреби аграрив.
3 огляду на низку проблем, актуального значення набувае виршення проблеми удосконалення кредитних вщно-син у системi економiчного механiзму функцюнування стьського господарства.
Не менш несприятливою, але iнодi неминучою, е практика продажу основних засобiв для покриття поточних витрат.
1. Селянське (фермерське) господарство мае право вщкривати на свм вибiр у будь-якiй установi банку розрахун-ковий та rn0i рахунки, включаючи валютний, вiльно розпоряджатися коштами, що е на цих рахунках.
2. Списання кошлв iз розрахункового рахунку селянського (фермерського) господарства, крiм платежiв до бюджету, може провадитись ттьки з його згодою, або за ршенням суду, або на пiдставi виконавчого напису у встановле-них законодавством випадках.
Платежi до бюджету вносяться в порядку та строки, яю визначаються законодавством УкраТни.
3. Селянське (фермерське) господарство мае право одержувати в установах банюв, у пщприемств i в кооперативах позички на пiдставi укладеного кредитного договору, який визначае умови кредитування.
Селянське (фермерське) господарство одержуе кредит пщ заставу майна, поручительство, гарантю та rn0i види
Eкономiчний вiсник унiверситету | Випуск № 18/1
19
ArPAPHA EKOHOMIKA
зaбeзпeчeння зoбoв'язaнь.
Пiд зacтaвy пpиймaютьcя пpивaтизoвaнa зeмля, тoвapнo-мaтepiaльнi цiннocтi, виpoблювaнa пpoдyкцiя, ocнoвнi ви-poбничi фoнди, a тaкoж iншe мaйнo пoзичaльникa y пopядкy, вcтaнoвлeнoмy зaкoнoдaвcтвoм УкpaÏни.
Для пiдтpимки ceлянcькиx (фepмepcькиx) гocпoдapcтв i cтвopeння cтaбiльниx фiнaнcoвиx yмoв пpи oдepжaннi кpe-диту бaнкy cтвopюeтьcя cпeцiaльний УкpaÏнcький дepжaвний фoнд пiдтpимки ceлянcькиx (фepмepcькиx) гocпoдapcтв, poзмip якoгo щopiчнo визнaчaeтьcя Kaбiнeтoм Miнicтpiв УкpaÏни в cвoeмy бюджeтi.
4. Ceлянcькe (фepмepcькe) гocпoдapcтвo нece пoвнy вiдпoвiдaльнicть зa дoдepжaння кpeдитниx дoгoвopiв i poзpa-xyнкoвoÏ диcциплiни. У paзi нecвoeчacнoгo пoвepнeння oдepжaниx кpeдитiв ycтaнoви бaнкy бeз звepнeння дo cyдy мo-жуть викopиcтoвyвaти пpaвo нa peaлiзaцiю пpийнятoгo в зacтaвy мaйнa i cпpямoвyвaти виpyчкy вiд йoгo peaлiзaцiÏ нa пoгaшeння зaбopгoвaнocтi.
б. УкpaÏнcький дepжaвний фoнд пiдтpимки ceлянcькиx (фepмepcькиx) гocпoдapcтв, мicцeвi Paди нapoдниx дeпy-тaтiв мoжyть пoдaвaти дoпoмoгy aбo вiдшкoдoвyвaти ceлянcькoмy (фepмepcькoмy) гocпoдapcтвy пoвнicтю чи чacткo-вo витpaти, пoв'язaнi з виплaтoю пpoцeнтiв зa кopиcтyвaння пoзичкaми бaнкiв [4].
Cпeцифiкoю кpeдитyвaння нeвeликиx фepмepcькиx гocпoдapcтв виcтyпae тe, щo фepмep, якoмy нeoбxiднo кpeдит, звepнeтьcя crapirne в будь-який кpeдитний coюз, дo пapтнepiв aбo cyciдiв, нiж y кoмepцiйний бaнк. Öe oбyмoвлюeть-cя, як пpaвилo, бiльш пpocтoю пpoцeдypoю oдepжaння кpeдитy, нeзнaчними дoдaткoвими витpaтaми aбo Ïxньoю вщ-cyтнicтю взaгaлi, чacтo бiльш низькoю cтaвкoю пo кpeдитy, a гoлoвнe - нeoбoв'язкoвicтю кpeдитнoгo зaбeзпeчeння y виглядi зacтaви. Для бaнкiв фepмepи тaкoж звичaйнo е мeнш вaжливими клieнтaми, ыж вeликi ciльcькoгocпoдapcькi пiдпpиeмcтвa, щo бepyть знaчнi cyми кpeдитiв. Пpи цьoмy piзнi дocлiджeння пoкaзyють, щo фepмepcькi гocпoдapcтвa в цiлoмy кpaщe пoвepтaють кpeдити, нiж вeликi peфopмoвaнi ciльгocппiдпpиeмcтвa пpo щo, ймoвipнo, бaнки пoки нe знaють. Oдним з дoдaткoвиx пepeшкoд нa шляxy oдepжaння нeвeликим фepмepcьким гocпoдapcтвoм кpeдитy в ш-мepцiйнoмy бaнкy е пpoблeмaтичнicть в oдepжaннi кoмпeнcaцiÏ чacтини кpeдитнoÏ cтaвки з бoкy дepжaви. Бaгaтo фep-мepiв вiдзнaчaють, щo вeликi ciльcькoгocпoдapcькi пiдпpиeмcтвa мaють вeликi шaнcи нa oдepжaння дaнoÏ пiльги.
Icнyючi в бaгaтьox peгioнax кpeдитнi cпiлки звичaйнo пpoпoнyють бiльш виcoкi кpeдитнi cтaвки, aлe пpивaблюють пpocтoтoю пpoцeдyp пpи oфopмлeннi кpeдитy. Oднaк тaкi ^лки пpaцюють cкopiшe як кacи взaeмoдoпoмoги i нe мa-ють y cвoeмy poзпopяджeннi дocтaтнix pecypciв. Taraœ фepмepcькi гocпoдapcтвa мoжyть oдepжyвaти кpeдити в Дep-жaвнoмy фoндi пiдтpимки фepмepcькиx гocпoдapcтв, xoчa чepeз бpaк кoштiв фoнд нe зaбeзпeчye нaвiть б% пoтpeби фepмepiв y кpeдитниx pecypcax.
Beликa кiлькicть бaнкiв гoвopить пpo нaявнicть y ниx гнyчкoÏ cиcтeми aнaлiзy кpeдитниx зaявoк i oцiнки кpeдитoc-пpoмoжнocтi, щo нe вимaгae poзpoбки oкpeмиx пpoгpaм кpeдитyвaння фepмepiв.
Пoняття кpeдитнoгo пpoцecy кoмepцiйнoгo бaнкy включae вci кpoки кoмepцiйнoгo бaнкy, якi вiн викoнye пpи здй cнeннi кpeдитyвaння пoзичaльникa, тобто вiд oтpимaння ним кpeдитнoÏ зaявки дo пoвнoгo пoгaшeння пoзичaльникoм cyми ocнoвнoгo бopгy тa вiдcoткiв зa ним.
B cтpyктypi кpeдитнoгo пopтфeля вcix кoмepцiйниx бaнкiв УкpaÏни нa фepмepiв тa влacникiв зeмeльниx чacтoк ^a-Ïв) пpипaдae нeзнaчнa чacткa видaниx кpeдитiв [2].
Зa po^ нeзaлeжнocтi y дepжaвi нe бyлo cтвopeнo дocкoнaлoгo мexaнiзмy кpeдитyвaння ceлa. Ця пpoблeмa виpi-шyeтьcя нeзнaчнoю мipoю тiльки зa paxyнoк чacткoвoÏ кoмпeнcaцiÏ з дepжaвнoгo бюджeтy пpoцeнтниx cтaвoк зa кpe-дитaми кoмepцiйниx бaнкiв, пpичoмy лишe для вeликиx ciльгocпвиpoбникiв, i нe poзв'язye ÏÏ в кoмплeкci. Чинний мe-xaнiзм мae нacтyпнi нeдoлiки:
- щopoкy з бюджeтy видiляютьcя знaчнi cyми кoштiв, якi пoтpaпляють нe дo ciльгocпвиpoбникiв, a дo влacникiв ш-мepцiйниx бaнкiв;
- шaнc oтpимaти кpeдити мaють лишe тi гocпoдapcтвa, якi мoжyть нaдaти пpийнятнy для бaнкiв зacтaвy (чacткa тa-wx гocпoдapcтв y зaгaльнiй кiлькocтi е нeзнaчнoю);
- кoмepцiйним бaнкaм нeвигiдними е дpiбнi кpeдити, якi пpинocять нeзнaчнi дoxoди, aлe cyттeвo збтьшують co6í-вapтicть бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi;
- юнуе пeвний pизик, щo влacники бaнкiв мoжyть oбpaти iншi пpiopитeти i зoвciм вiдмoвитиcя вiд кpeдитyвaння a^ papнoгo ceктopa (y paзi виникнeння пpивaбливiшиx yмoв в iншиx ceктopax eкoнoмiки - y бyдiвництвi, пpoмиcлoвocтi, нa тpaнcпopтi тoщo)[3].
B циx yмoвax вaжливoгo знaчeння нaбyвaють бyдь-якi iншi фopми кpeдитyвaння ciльcькoгocпoдapcькиx виpoбни-кiв. Cвiтoвий дocвiд пoкaзye, щo нaйбiльш eфeктивними з ниx е нe кoмepцiйнi, a кooпepaтивнi фiнaнcoвi ycтaнoви, oб'eднyючиcь y як ceляни caмocтiйнo, нa ocнoвi взaeмoдoпoмoги тa пpи нeзнaчнiй дepжaвнiй пiдтpимцi нa пoчaткo-вiй cтaдiÏ з чacoм cтвopюють пoтyжнi виcoкoeфeктивнi cиcтeми взaeмoкpeдитyвaння. Ocнoвними фopмaми кpeдитниx кooпepaтивiв е кpeдитнi cпiлки тa кooпepaтивнi бaнки.
Для пoвнoгo i ocтaтoчнoгo виpiшeння пpoблeми фiнaнcoвo-кpeдитнoгo oбcлyгoвyвaння ciльcькoÏ мicцeвocтi нeoбxiднo cтвopити пoдiбнy дo зaxiдниx cиcтeмy ciльcькoÏ кpeдитнoÏ кooпepaцiÏ, якa мae бyдyвaтиcя зa пpинципoм знизy-ввepx i cклaдaтиcя з тpьox piвнiв, кoжeн з якиx мae вiдпoвiднi фyнкцiÏ.
Бaзoвими opгaнiзaцiями кooпepaтивнoÏ фiнaнcoвoÏ cиcтeми, якi cклaдaтимyть ÏÏ пepший piвeнь, будуть кpeдитнi ^лки, щo бeзпocepeдньo нaдaвaтимyть фiнaнcoвi пocлyги cпoживaчaм - cвoÏм члeнaм. Пpи цьoмy cтвopювaтимyть-cя нaлeжнi зaкoнoдaвчi тa iнcтитyцioнaльнi yмoви для здiйcнeння eфeктивнoгo кpeдитyвaння, пepeдyciм y аль^^й мicцeвocтi тa мaлиx мicтax, y тому чи^ iпoтeчнoгo кpeдитyвaння i кpeдитyвaння cyб'eктiв мaлoгo пiдпpиeмництвa тa фepмepcькиx гocпoдapcтв, нaдaння пocлyг y здiйcнeннi poзpaxyнкiв для cвoÏx члeнiв [2 ].
Для зaбeзпeчeння бтьш eфeктивнoгo фyнкцioнyвaння низoвиx кooпepaтивниx ycтaнoв ними мaють бути cтвopeнi opгaнiзaцiÏ дpyгoгo piвня. Öe мoжyть бути oблacнi oб'eднaнi кpeдитнi cпiлки, як з чacoм пpи нaкoпичeннi дocтaтньoгo кaпiтaлy, мoжyть тpaнcфopмyвaтиcь y пoвнoцiннi oблacнi кooпepaтивнi бaнки, щo будуть oбcлyгoвyвaти пoтpeби ни-
20 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 1B/1
зових кооперативних орган!зац!й. Головним завданням цих установ мае стати пщтримка орган!зац!й першого р!вня додатковими послугами (пщтримка лквщност!, розробка нових фшансових продукт!в, кл!ринг, внутр!шн! платеж!, забезпечення розрахункових, валютних та !нвестиц!йних операц!й тощо).
Завершити формування повноцшно! кооперативно! системи ф!нансово! взаемодопомоги населення мае орган!за-ц!я третього (нацюнального) р!вня - Центральний кооперативний банк (на першому етап! це може бути Центральна об'еднана кредитна сп!лка). Вона мае бути заснована установами другого (обласного) р!вня з метою забезпечення !м додаткових фЫансових послуг (м!жнародн! платеж!, вих!д на м!жбанк!вський ринок кап!тал!в, д!яльн!сть на валютному ! фондовому ринках, л!зинг, факторинг, страхування тощо) [3].
Отже, пропонований п!дхщ дозволить за короткий час створити основу над!йно! ! ефективно! системи кооперативного кредитування аграрного сектору УкраТни, швидкють подальшого розвитку яко! буде залежати в!д пщтримки дер-жави (внесення необхщних зм!н до законодавства ! сприяння з ТТ боку).
Досл!дження фшансового забезпечення стьськогосподарських товаровиробник!в, у тому числ! аграрно-промисло-вих пщприемств, свщчить про те, що вони в основному працюють за рахунок власних ресурав, як! нин! за питомою вагою е значними, проте недостатн!ми для самоф!нансування. Обмеженють власних кошт!в змушуе аграрн! пщпри-емства спод!ватися на пщтримку з боку держави ! зумовлюе необхщнють розвивати як банк!вськ!, так ! партнерськ! форми кредитування [ 6, с. 92].
Незважаючи на пол!тику сприяння кредитуванню, вщсутнють доступу до кредитних ресурав у альсьюй мюцевост!, особливо для велико! ктькост! власник!в земл!, як! щойно отримали права на не!, та др!бних ! середн!х фермерських господарств, як! з'явилися протягом останн!х рок!в, загально визнана одним з основних фактор!в, який перешкоджае розвитку стьського господарства Укра!ни. Потреба невеликих стьськогосподарських виробник!в у кредитних ресурсах не задовольняеться в повному обсяз!.
Стьськогосподарським пщприемствам пор!вняно з пщприемствами !нших галузей важче отримати доступ до кредитних ресурав. Найбтьшою проблемою е загальна слабюсть та обмежений характер фшансового ринку Укра!ни. В Укра!н! лише зараз починае розвиватися шститут комерц!йно! !потеки, !потеки п!д заставу житла, ! пройде ще певний час, поки з'явиться земельна !потека.
Комерц!йн! банки надають стьськогосподарським пщприемствам в основному короткостроков! кредити, як! вико-ристовуються для поточного операц!йного забезпечення господарсько! д!яльност!. Недостатня доступнють коротко-термшових кредит!в протягом усього виробничого циклу, особливо позик, як! надаються без забезпечення або позик на придбання оборотних засоб!в, перешкоджае належному ресурсному забезпеченню багатьох товаровиробник!в, що е причиною низько! врожайност! культур в укра!нських стьськогосподарських пщприемствах, невисокого р!вня !х доход!в, низько! якост! продукци.
Для стьськогосподарських пщприемств доступы споживч! кредити на придбання матер!ально-техн!чних ресурав, однак ктькють таких кредит!в значно зменшилась пор!вняно з 90-ми роками, тому що уряд вщмЫив бартеры розра-хунки. Однак урядом на зм!ну ц!й систем! не було запроваджено !ншу, за допомогою яко! пщприемства могли б отримати у постачальника необхщн! ресурси п!д заставу майбутнього врожаю. Укра!на т!льки зараз починае розвивати систему складських розписок, що уможливить використання з!браного врожаю виробниками зернових та насшня со-няшника як забезпечення. 1нша проблема стьськогосподарських виробник!в в Укра!н! - вщсутнють л!зингу техн!ки та обладнання як альтернативи !х придбання за рахунок банк!вських кредит!в. Також Укра!на, на вщмЫу в!д !нших кра!н з перехщною економ!кою, поки що не запровадила систему стьськогосподарських субсид!й для пщтримки виробництва, пщвищення ефективност! стьськогосподарських пщприемств. Стримуючим фактором подальшого розвитку е недостатня взаемоды стьського господарства з ринком ф!нансових ресурав.
Висновки. Отже, ситуац!я, яка склалася в агропромисловому комплекс!, свщчить про те, що кредитування ще не вщграе важливо! рол! у фшансуванн! стьськогосподарських товаровиробник!в. Тобто, банки повинн! стати р!вноправ-ними партнерами у кредитуванн! аграрних пщприемств [7, с. 128].
Однюю з основних проблем у сфер! кредитування залишаеться обмежена ктькють об'ект!в, як! можуть надати по-зичальники в заставу, та обмежен! кредитн! ресурси кредитних установ. Першу проблему можна вир!шити шляхом активного запровадження нових фшансових Ыструменлв, таких як прост! вексел!, складськ! розписки тощо. Проблему наявност! довгострокових позик буде вир!шено тод!, коли буде запроваджено !потеку на землю стьськогосподарського призначення та над!йн! механ!зми захисту прав землевласник!в, проведено оц!нку земл! тощо.
Без забезпечення доступу до середньо та довгострокових кредита на прийнятних умовах, як стьськогосподарсь-к!, так ! переробн! пщприемства матимуть проблеми з кап!тальними вкладеннями, необхщними для пщвищення ефек-тивност! д!яльност!, зб!льшення обсяпв виробництва ! покращання якост! продукци.
С!льське господарство е кредитом!сткою галуззю ! !! нормальне функц!онування без кредитних ресурав у сучасних умовах неможливе. Найефективышим !нструментом п!двищення доступност! кредитних ресурс!в для аграрно! галуз! е створення механ!зму часткового або повного державного гарантування повернення позик.
Л1тература
1.Васшьева Н.Б. Мюце / роль фермерських господарств у сучашй економ1чн1й систем/ й аграрий сфер/ / Н.Б. Васильева // Держава / рег/они. Сер/я. Економ/ка / п/дприемництво. - 2009. - № 1. - С. 30-32.
2. Гончаренко В. Модель створення системи кооперативного кредитування та механ/зм П ф/нансово)' п/дтримки з боку держави / Гончаренко В. [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/artic-1е?агШ=59965&саШ=57142,18.11.2007.
3. Гончаренко В. Кредитна кооперац/я: збудуемо нову ф/нансову /нфраструктуру села / Гончаренко В. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://dt.ua/ECONOMICS/kreditna_kooperatsiya_zbuduemo_novu_finansovu_infrastrukturu_sela-
Економ!чний вюник университету | Випуск № 18/1
21
47627.html/.
4.Закон Укра/ни "Про селянське (фермерське) господарство" [Електронний ресурс] - Режим досту-пy:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2009-12.
Б.Кардаш Я.В. Державна пдтримка фермерських господарств / Я.В. Кардаш // Фермер Укра/ни. - 2010. - № 12. -С. 32-34.
6.Колотуха С.М. Кредитування сльськогосподарських п1дприемств як ефективне джерело ¡нвестиц1йно1 дяльност / С.М. Колотуха, 1.П. Борейко // Економка АПК. - 2009. - № 1. - С. 89-96.
7. Прокопчук О.Т. Проблеми кредитного забезпечення сльськогосподарських мдприемств / О.Т. Прокопчук // Ма-терали Всеукра/нсько/ науково/ конференцп молодих учених/ УДАУ. - Умань: УДАУ, 2008. - В 2ч. - 4.2. - С. 128-129.
22 Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 18/1
