CC BY
84
- сприяння ¡нтеграци люингу в европейський та св1товий ринки.
Таким чином, розглянут проекти позитивно вплинуть на розвиток ринку люингу та сферу виробництва, усуваючи ¡снуюч! у чинному зaконодaвств¡ супepeчност¡.
Прийняття IX посилить роль виpобник¡в на ринку фшансового л¡зингу, сприятиме створенню для них умов оподат-кування стимулюючого характеру, зниженню вapтост¡ люингових послуг, наданню можливост¡ п¡дпpиeмствaм онови-ти своТ основн¡ фонди, а також реконструювати стap¡ та створити нов¡ виpобнич¡ потужност¡ [6].
Висновки. На сучасному eтaп¡ розвитку економнноТ системи л¡зинг е простою та ефективною фЫансовою схемою, яка поеднуе ¡нтереси влaсник¡в ф¡нaнсового капралу ¡ виpобник¡в.
Для активного розвитку люингу в УкpaТн¡ доц¡льно провести комплекс наступних заходю, як¡ сприятимуть вдоско-наленню л¡зингових в¡дносин:
- впровадити зниження вартост кредитних ресурав до p¡вня, який би не перевищував 20% p¡чних, для забезпе-чення eфeктивност¡ л¡зингових опepaц¡й;
- зробити зниження вартост нотap¡aльних послуг з оформлення договор^ л¡зингу з метою послаблення фшансового навантаження на учасниюв лЬинговоТ угоди;
- впровадити надання податкових птьг щодо операцм з м¡жнapодного л¡зингу для ввезення на територю УкраТ-ни високотехнолопчного устаткування;
- оpгaн¡зувaти створення люингових цeнтp¡в, як¡ б спещалюувалися на обслуговувaнн¡ малих п¡дпpиeмств;
- зробити оргаызацю при обласних люингових центрах в¡дд¡л¡в з формування бази даних про попит та пропози-цю на обладнання й устаткування;
- розробити державну програму пщтримки люингу, яка б передбачала залучення банювського сектору до розвитку люингових послуг;
- реформувати податкове законодавство в частин стимулювання люингових опepaц¡й - запровадження пришвид-шеноТ норми aмоpтизaц¡Т для об'eкт¡в люингу, надання ¡нвeстиц¡йних п¡льг при оподаткуванн прибутку п¡дпpиeмств, застосування спрощеноТ процедури повернення майна.
Л1тература
1.Лагутн В.Д. Кредитування: теор1я i практика: [навч. noci6.]/В.Д. Лагут'1н - К.: Знания, 2007. - 215 с.
2.Мороз A.M. Банювсью операцп: [навч. noci6.]/A.M. Мороза., M.I. Савлук, М.Ф. Пуховюна - К.: КНЕУ, 2005. - 476 с.
Э.Онищук Я.В. Розвиток лiзингу в Украíнi / Я.В. Онищук // Фiнанcи Украши. - 2005. - № 7. - С. 106-113.
4.Поддерьопн A.M. Фнанси тдприемств: тдручник/A.M. Поддерьопн, М.Д. Б'шик, Л.Д. Буряк - К.: КНЕУ, 2007. -546 с.
5.Рязанова Н.О. Податок на прибуток пiдприeмcтв та лiзинг в Украíнi / Н.О. Рязанова / Н.О. Рязанова // Л'зинг в Ук-ра'М. - 2009. - №2. - С. 11-15.
6.Шевчук Ю. A. Tермiнoлoгiя та класифка^я л'зингу / Ю.А. Шевчук //Л'зинг в Украíнi -2008. - № 5. - С. 5-6.
УДК 336.71(477)
Грановська 1.В.,
викладач кафедри фшанав, грошового об^у та кредиту ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡мен Григорт Сковороди"
ОСОБЛИВОСТ1 СТАНОВЛЕНИЯ ТА РОЗВИТКУ БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ В УКРА1Н1
В статт розглянуто суть таких екoнoмiчних понять, як "банк", "банювська дяльнють" та "банювська система". Про-аналiзoванo ocнoвнi етапи становлення банювсьш системи в Украíнi та до^джено сучасний стан ii функцюнування.
Ключовi слова: банк, банювська дяль^сть, банювська система, кредити, депозити, На^ональний банк Укра/'ни, ко-мерцiйнi банки.
В статье рассмотрены сущность таких экономических понятий, как "банк", "банковская деятельность" и "банковская система". Проанализированы основные этапы становления банковской системы в Украине и рассмотрено современное состояние ее функционирования.
Ключевые слова: банк, банковская деятельность, банковская система, кредиты, депозиты, Национальный банк Украины, коммерческие банки.
The article looks into the economic concepts such as "bank", "banking" and "banking system". Analyzed the main stages of the banking system in Ukraine and the current status of its operation.
Keywords: bank, banking, banking, loans, deposits, National Bank of Ukraine and commercial banks. Актуальнють проблеми. Сучасний етап трансформаци нацюнальноТ економки характеризуемся пщвищенням вимог до банювськоТ системи, яка повинна сприяти слйкому економнному зростанню та пщвищенню конкурентос-проможност господарського комплексу в умовах поступовоТ ¡нтеграци у свтовий економнний прослр. Це обумовле-но особливою роллю банювських установ як рушмного мехаызму економнних перетворень, що забезпечуе перемь щення фЫансових ресурав мж окремими регюнами, галузями господарства та суб'ектами економки з метою задо-волення Тх потреб та запилв. Вказан процеси вимагають вщ комерцмних банюв адекватного нарощування обсяпв, оптимюаци структури та вдосконалення оргаызаци ресурсноТ бази. Саме ця обставина зумовлюе необхщнють досль дження проблем становлення ¡ розвитку банювськоТ системи в УкраТнк
Ступшь дослщження даноТ теми. Дослдаенням проблем становлення та розвитку банювськоТ системи УкраТни
© Грановська 1.В., 2011
Економiчний □¡сник ушверситету | Випуск № 17/2 111
зaймaлиcя тaкi yкpaÏнcькi вчeнi, як З. Bacильчeнкo, O. Boвчaк, Ю. Зapyбa, Г. Kapчeвa, O. Opлюк, O. Oлeйник, O. Ko-cтючeнкo, Г. Coлюc тa rnrni.
Метою cтaттi е дocлiджeння ocoбливocтeй cтaнoвлeння тa poзвиткy бaнкiвcькoÏ cиcтeми УкpaÏни.
Виклад основного мaтepiaлy. Poзпaд Paдянcькoгo Coюзy, cпpияв пpийняттю Bepxoвнoю Paдoю УкpaÏни в липнi 199G po^ ДeклapaцiÏ пpo дepжaвний cyвepeнiтeт тa пpoгoлoшeння y cepпнi 1991 po^ УкpaÏни нeзaлeжнoю дeмoкpa-тичнoю дepжaвoю, вiдкpив нoвy cтopiнкy в фopмyвaннi вiтчизнянoÏ бaнкiвcькoÏ cиcтeми.
Дeклapaцiя пpo дepжaвний cyвepeнiтeт УкpaÏни тa Зaкoн "Пpo eкoнoмiчнy caмocтiйнicть УкpaÏнcькoÏ PCP", якi зa-кoнoдaвчo зaкpiпили зa нaшoю дepжaвoю пpaвo нa caмocтiйнe фopмyвaння влacнoÏ бaнкiвcькoÏ cиcтeми, cтaли фун-дaмeнтoм для пoяви yкpaÏнcькиx кoмepцiйниx бaнкiв.
Ùe з ачня 19B9 p. в pecпyблiцi пoчинaeтьcя cтвopeння кoмepцiйниx i кooпepaтивниx бaнкiв. Ha 2G чepвня 199G p нa тepитopiÏ УкpaÏни бyлo oфiцiйнo зapeecтpoвaнo 25 бaнкiв (17 aкцioнepниx кoмepцiйниx i B кooпepaтивниx). Taкi бaн-ки, як Дeмocбaнк, KиÏвcький кooпepaтивний бaнк - пoпepeдник Гpaдoбaнкy, виникли як кooпepaтивнi кoмepцiйнi бaн-ки. Пocтyпoвo cтaтyc кoмepцiйниx oдepжaли кoлишнi дepжaвнi cпeцiaлiзoвaнi бaнки. Taк, нa бaзi pecпyблiкaнcькиx Житлocoцбaнкy 6ув opгaнiзoвaний Укpcoцбaнк, Aгpoпpoмбaнкy - AПБ "УкpaÏнa" AK, Пpoмбyдбaнкy - Пpoмiнвecтбaнк.
Пocтaнoвoю BepxoвнoÏ Paди УкpaÏни вiд 2G бepeзня 1991 бyлo oгoлoшeнo влacнicтю УкpaÏни УкpaÏнcький pecпyблi-кaнcький бaнк Дepжбaнкy CPCP, УкpaÏнcький pecпyблiкaнcький бaнк дepжaвнoгo кoмepцiйнoгo пpoмиcлoвo-бyдiвeльнo-гo бaнкy "Укpпpoмбaнк", УкpaÏнcький pecпyблiкaнcький бaнк Oщaднoгo бaнкy CPCP, УкpaÏнcький pecпyблiкaнcький бaнк Зoвнiшeкoнoмбaнкy CPCP з Ïx мepeжaми, oбчиcлювaльними цeнтpaми, з yciмa aктивaми i пacивaми [1, c. 24].
Згiднo з щею пocтaнoвoю нa бaзi УкpaÏнcькoгo pecпyблiкaнcькoгo бaнкy Дepжбaнкy CPCP бyлo cтвopeнo Ha^o-нaльний бaнк УкpaÏни з йoгo peгioнaльними yпpaвлiннями. З пepшиx днiв вiн пpoвoдить едину дepжaвнy пoлiтикy y cфepi гpoшoвoгo o6^ó, кpeдитyвaння тa зaбeзпeчeння cтaбiльнocтi нaцioнaльнoÏ гpoшoвoÏ oдиницi [14, c. 67].
Poзвитoк cyчacнoÏ бaнкiвcькoÏ cиcтeми нeзaлeжнoÏ УкpaÏни poзпoчaвcя з 2G бepeзня 1991 poкy. Toдi був пpийня-тий пepший Зaкoн УкpaÏни '^po бaнки i бaнкiвcькy дiяльнicть".
B ocнoвy poзбyдoви бaнкiвcькoÏ cиcтeми УкpaÏни були пoклaдeнi пpинципи, зaгaльнoвизнaнi у cвiтoвiй пpaктицi [14, c. 67]:
• двopiвнeвa пoбyдoвa: чiткe фyнкцioнaльнe poзмeжyвaння мiж бaнкaми пepшoгo i дpyгoгo piвнiв;
• фyнкцioнyвaння бaнкiв дpyгoгo piвня нa кoмepцiйниx зacaдax тa нa дoгoвipниx вiднocинax з клieнтypoю;
• лiквiдaцiя мoнoпoлiÏ дepжaви нa бaнкiвcькy cпpaвy, мoжливicть cтвopeння кoмepцiйниx бaнкiв piзниx фopм влac-нocтi, лiбepaлiзaцiя бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi;
• opгaнiзaцiя дepжaвнoгo кoнтpoлю i нaглядy зa бaнкiвcькoю дiяльнicтю i пoклaдeння цьoгo зaвдaння нa цeнтpaль-ний бaнк;
• нeзaлeжнicть цeнтpaльнoгo бaнкy вiд дepжaвниx opгaнiв викoнaвчoÏ влaди;
• фopмyвaння зaгaльнocиcтeмнoÏ iнфpacтpyктypи зaбeзпeчeння бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi тa iн.
Hoвa peдaкцiя Зaкoнy УкpaÏни "Пpo бaнки i бaнкiвcькy дiяльнicть", пpийнятa Bepxoвнoю Paдoю УкpaÏни 7 гpyдня 2GGG p., визнaчae бaнк як ю^идичну oco6ó, якa мae виключнe пpaвo нa пiдcтaвi лiцeнзiÏ Haцioнaльнoгo бaнкy УкpaÏни здiйcнювaти у cyкyпнocтi тaкi oпepaцiÏ: зaлyчeння дo вклaдiв гpoшoвиx кoштiв фiзичниx i юpидичниx ocí6 тa poзмiщeн-ня зaзнaчeниx шшлв вiд cвoгo iмeнi, нa влacниx yмoвax тa нa влacний pизик, вiдкpиття i вeдeння бaнкiвcькиx paxy^ кiв фiзичниx тa юpидичниx ocí6 [4].
Бaнки opгaнiзoвyють cвoю дiяльнicть в пeвнoмy ceктopi pинкy, тобто в cиcтeмi гpoшoвo-кpeдитниx i фiнaнcoвиx вщ-нocин, a пpeдмeтoм ÏxньoÏ дiяльнocтi виcтyпaють: гpoшi, вaлютнi цiннocтi, iншi фiнaнcoвi iнcтpyмeнти.
Ha думку, O. Opлюкa, бaнкiвcькa дiяльнicть - цe дiяльнicть зi збepeжeння, o6^ó тa пpoдaжy влacниx i зaлyчeниx гpo-шeй тa цiннocтeй, здaтниx викoнyвaти фyнкцiÏ гpoшeй, яку зд^нюю^ бaнки з мeтoю oтpимaння пpибyткy [12].
У пpaвoвoмy poзyмiннi бaнкiвcькa дiяльнicть е cyкyпнicтю пpaвoвиx дм, щo здiйcнюютьcя пeвними cyб'eктaми в фopмi, яку вимaгae зaкoн aбo дoгoвip. У дaнoмy acпeктi бaнкiвcькa дiяльнicть cтaнoвить cиcтeмy пocтiйнo зд^ню^-ниx yгoд i oпepaцiй, щo cпpямoвaнi нa oтpимaння пpибyткy [13, c. 76]. AнaлoгiчнoÏ думки дoтpимyeтьcя O. ^CTic^e^ кo, poзглядaючи бaнкiвcькy дiяльнicть з пpaвoвoÏ тoчки зopy, зaзнaчae, щo цe - cy^^c^ пpaвoвиx дiй, щo зд^ню-ютьcя пeвними cyб'eктaми у фopмi, вcтaнoвлeнiй зaкoнoм aбo дoгoвopoм [7].-
Ми пiдтpимyeмo думку O. Oлeйник, який ввaжae, щo бaнкiвcькa дiяльнicть - cy^^c^ звичниx i peaльнo зд^ню-вaниx бaнкiвcькиx oпepaцiй бaнкaми тa iншими фiнaнcoвими ycтaнoвaми як cпeцiaльними cyб'eктaми з пpивoдy гpo-шeй тa iншиx фiнaнcoвиx iнcтpyмeнтiв як зacoбiв oбiгy, нaкoпичeння i тoвapy [11].
З пoняття "бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi" випливae пoняття "бaнкiвcькa cиcтeмa".
Taк O.П. Opлюк, визнaчae бaнкiвcькy cиcтeмy як cклaдoвy кpeдитнoÏ cиcтeми дepжaви, якa cтaнoвить cyкyпнicть piзниx зa opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoю фopмoю тa cпeцiaлiзaцieю бaнкiвcькиx ycтaнoв, щo фyнкцioнyють у мeжax eдинoÏ фiнaнcoвoÏ cиcтeми тa eдинoгo гpoшoвo-кpeдитнoгo мexaнiзмy в пeвний пpoмiжoк чacy [12]. CxoœoÏ думки дoтpимy-eтьcя O.A. Kocтючeнкo, визнaчaючи бaнкiвcькy cиcтeмy чepeз poзгaлyжeнy cyкyпнicть бaнкiв, бaнкiвcькиx iнcтитyтiв, фiнaнcoвo-кpeдитниx ycтaнoв, щo дiють у мeжax eдинoгo фiнaнcoвo-кpeдитнoгo мexaнiзмy нa чoлi з цeнтpaльним бaн-кoм [7]. Дocлiджyючи бaнкiвcькi cиcтeми в iншиx кpaÏнax, Г.П. ^люю визнaчae, щo cyчacнa кaпiтaлicтичнa бaнкiвcькa cиcтeмa - cклaдний кoмплeкc гpoшoвo-кpeдитниx ycтaнoв, який включae piзнi зa мacштaбoм i xapaктepoм дiяльнocтi, зa типoм влacнocтi тa нaцioнaльнoÏ нaлeжнocтi, бaнкiвcькi iнcтитyти, щo вишнуе piзнoмaнiтнi фyнкцiÏ тa вiдiгpae мнo-гoгpaннy poль нa pинкy гап^лу тa в eкoнoмiцi в ц^му [B]
Ha нaшy думку, нaйбiльш вдaлe визнaчeння дae B.C. Cтeльмax, poзглядaючи бaнкiвcькy cиcтeмy як: "cклaдний кoмплeкc, який фyнкцioнye i poзвивaeтьcя вiдпoвiднo дo цiлoгo pядy зaкoнoдaвчиx i нopмaтивниx дoкyмeнтiв. Ocнoв-ним eлeмeнтoм цieÏ cиcтeми е кoмepцiйний бaнк - кpeдитнo-фiнaнcoвa ycтaнoвa, яга зaлyчae i нaкoпичye вiльнi Tpo-шoвi кoшти пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiй, нaceлeння, a тaкoж здiйcнюe випycк цiнниx пaпepiв, кpeдитyвaння нapoднoгo
112 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 17/2
господарства i населения на умовах платности зворотност i строковостк Стан i р1вень розвитку банюв досить серйоз-но впливае на розвиток ваеТ суспiльно-економiчноí формацií" [10]. Тому, розглянувши дiяльнiсть банкiвськоí системи, можна зрозумiти ситуацiю в державу а також зробити правильнi висновки про роль Нацюнального банку УкраТни у виконаннi своеТ головноТ функци - забезпечення стабiльностi нацiональноТ грошовоТ одиницi.
Формування сучасноТ банкiвськоТ системи УкраТни вщбувалося в кiлька етатв.
1 етап (1991-1992рр.) - процеси перереестрацп та реоргаызацм
2 жовтня 1991 року Нацюнальний банк почав перереестровувати комерцiйнi банки УкраТни, зареестрован ще Дер-жбанком СРСР. У цей перюд "мiнiстерський" капiтал, тобто вкладення у комерцмы банки рiзних державних установ, поступово витiсняeться ринковим капралом спiльних та малих пщприемств, акцiонерних товариств. Державнi Промш-вестбанк, Агропромбанк, Укрсоцбанк акцюнуються пiд тиском головних менеджерiв та основних ^енлв. На цьому етапi за станом на 1 ачня 1992 року зареестровано 77 банкiв.
II етап (1992-1993 роки) - поява банюв "другоТ хвилГ
На засадах рiзних бюджетних та позабюджетних фондiв, диверсифкацп пасивiв у дiючих банках та внесюв пщпри-емств (шляхом прихованих кредилв) виникае цiла низка нових комерцмних банкiв. Протягом 1992 року зареестровано ще 60 банюв; 3 банки вилучено з реестру. За станом на 1 ачня 1993 року в УкраТн налiчувалося вже 134 комер-цмы банки.
На цьому ж етап спостер^алося масове утворення дрiбних малопотужних "кишенькових" банкiв iз капiталом, який часто не перевищував вартост трикiмнатноТ квартири. U банки непогано зростали на ппершфляцп, примiтивно ек-сплуатуючи цей зовншый, незалежний вiд них фактор [14, с. 76].
III етап (1994-1996 роки) - перш1 банкрутства.
Активна побудова Нацюнальним банком УкраТни ч^коТ системи регулювання дiяльностi комерцмних банкiв зб^ла-ся в час iз призупиненням iнфляцiйних процесiв, що стали, як уже зазначалося, основним джерелом безбщного юну-вання цтоТ низки комерцiйних банкiв. Не готовi до жорсткого контролю з боку НБУ, до змiни кон'юнкту-ри фЫансово-го ринку, до управлiння банювськими процесами зсередини, цi банки опинилися на межi банкрутства. Багатьом iз них не вдалося втриматися на плаву: 1994 року лквщовано 11 збанкруттих банкiв; 1995 року - 20, серед яких i найбiльшi ("1нко", "Вщродження", Економбанк, Лiсбанк); 1996 року прямими банкрутами стали 45 банюв та 60 опинилися у ста-нi прихованого банкрутства i ще протягом багатьох рокiв виборюватимуть право на юнування.
У 1994 рощ на кредитно-фшансовому ринку УкраТни почали працювати шоземы банки та Тхн представництва (12 у 1994 р.) - всього на 1996 рк Тх було зареестровано 14. З'явилися також ще 5 нових украТнських комерцмних банкiв [14, с. 76 - 77].
IV етап (1996-2000 рр.) - стабш1зац1я банюв та впровадження нацюнальноТ валюти - гривы.
На етапi стабiлiзацiТ продовжують дiяти 227 - 229 банюв, серед яких: два -державнi; 117 (1996 рк), 184 (1997-1998 рр.) - у формi акцiонерних товариств; 50 (1996 рк), 41 (1997-1998 рр.) - у формi товариств iз обмеженою вщповщаль-нiстю [15, с. 56].
Ктькють банкiв за перюд 1992-2000 pp. зросла майже втрич^ хоч починаючи з 1996 р. ктькють Тх поступово ско-рочуеться. Помiтно зростае кiлькiсть банюв з iноземним капiталом - з 14 на юнець 1996р. до 31 на кшець 2000 р. Станом на 01.01.1999 р. в УкраТнсьюй республкансьюй книзi реестрацп зареестровано 214 комерцiйних банкiв, з яких 177 мають лщензю НБУ на здмснення банкiвських операцiй i е дieздатними.
Починаячи з 1996 - 2000 р.р. досить високими темпами здмснювалася капiталiзацiя банкiв: сплачений статутний фонд комерцмних банкiв за перюд 1994 - 2000 pp. зрю бтьше ыж у 30 разiв; кiлькiсть банкiв зi сплаченим статутним фондом в 10 i бтьше млн. грн. зросла з одного на кшець 1994 р. до 91 на юнець 2000 p. У загальному обсязi сплаче-них статутних фондiв в 2000 рощ частка малих банюв (з обсягом статутного фонду до 3 млн. гривень) становить 10%, середых (вщ 3 до 10 млн. гривень) - 24%, великих (понад 10 млн. гривень) - 66%. Позитивним е те, що ктькють малих та середых банюв поступово зменшуеться (вщповщно iз 78 до 72 та iз 76 до 73), а ктькють установ зi значним статутним катталом (Тх ниы налiчуeться 37), навпаки, зростае. 0я тенденцiя свiдчить про певне оздоровлення та ста-бiлiзацiю украТнськоТ банкiвськоТ системи на цьому етат [9, с. 43].
Bирiшальною стае процентна пол^ика комерцiйних банкiв. На даному етат виникла iлюзiя вщсутносл необхiдно-го обсягу грошовоТ маси, та фактично проблема полягала в Тх реальному об^у, тобто ринках, на яких вони оберта-ються. Адже понад 50% грошей (близько 8 - 10 мiльярдiв - у гривнях та близько 10 - 13 мiльярдiв - у доларах США) працюють поза банювськими рахунками - у нелегальному бiзнесi. Унаслщок значного попиту на кредити та обмеже-носп легального грошового ринку пасивiв сформувався високий рiвень процентних ставок. Сумний досвщ неповер-нення кредитiв у 1992 - 1995 роках теж провокував пщвищення рiвня процентних ставок як мехаызму компенсацiТ кре-дитних ризикiв та непрацюючих активiв.
На нашу думку, причинами такого стану е: велика ктькють малих банюв та Тх розпорошенють; низькi доходи фi-зичних i юридичних осiб; вимивання оборотних кошлв виробництва i гостра потреба в кредитах.
Незважаючи на помине зростання основних ктькюних показникiв ТТ дiяльностi, у цiлому рiвень розвитку банюв-ськоТ системи УкраТни, особливо на фоы банкiвських систем розвинутих краТн, досить низький. Недостатнiм залиша-еться рiвень капiталiзацiТ комерцiйних банюв.
0е пiдтверджуeться викладеними нижче даними, що характеризують якюну сторону функцюнування банкiвськоТ системи УкраТни.
Загальна сума власного катталу всiх комерцiйних банюв УкраТни на 1 сiчня 2000 р. становила 1116,4 млн. дол. У середньому на один банк припадае 6,85 млн. дол. На фоы провщних банюв свiту катталозабезпеченють украТнських банкiв настiльки мала, що жоден з украТнських банюв не ввмшов до списку першоТ тисячi банкiв свiту, що був опубль кований англiйським журналом "The Banker" у 2000р. Найбтьший за цим показником банк УкраТни - Промшвестбанк
Економiчний вiсник унiверситету | Випуск № 17/2 113
- мав на початок 2000р. 128,4 млн дол. власного капралу, в той час як останый банк з тисячного списку вже в 1994 р. мав 125,0 млн дол. [2].
V етап (2000 - 2005 рр.) - стабш1зац1я банюв.
П'ятий етап розвитку банювськоТ системи УкраТни почався з прийняттям нового Закону УкраТни "Про банки ¡ бан-ювську д¡яльн¡сть" та Закону УкраТни "Про ф¡нaнсов¡ послуги та державне регулювання ринку фшансових послуг".
Бaнк¡вськa система УкраТни протягом 2000 - 2005 pp. демонструвала значн темпи зростання: чист активи укра-Тнських банюв зросли у 5,75 рази, капрал - у 14,2 рази, переважно за рахунок банюв першоТ та другоТ груп.
На початок 2001 року банювська система УкраТни налнувала 216 банюв. На к¡нeць 2006 рощ НБУ було зареестро-вано 193 банка, з яких переважна бтьшють зареестрована у КиТвськ¡й (60%), Днтропетровсьюй (8%), Хapк¡вськ¡й (7%), Донецьюй (6%) та 0дeськ¡й (6%) областях.
Аналю покaзник¡в д¡яльност¡ бaнк¡в указуе на вкрай незначну, за свтевими стандартами, peзультaтивн¡сть Тх функ-цюнування, а також колосальну дифepeнц¡aц¡ю можливостей рюних бaнк¡вських ¡нститут¡в.
Так, активи ваеТ системи комepц¡йних бaнк¡в на початок 2003 року обчислювалися всього 12,7 млрд. дол., кредит-ний портфель - 8,8 млрд. дол., балансовий капрал - 1,9 млрд. дол. [2].
Для пор^няння: 2000 року каттал найбтьших банюв св^у Citygroup (США), як¡ входили до першоТ трмки, стано-вив 54,4 млрд. дол., Mizubo Financial Group (Японы) - 50,5 млрд., Bank of America Corp. (США) - 40,6 млрд. д, а величина актива Mizubo Financial Group (Японт) - 1,3 трлн. дол., Citygroup (США) - 902,2 млрд., Deutsche Bank (Нмеччи-на) - 874,7 млрд. дол.
На початок 2003 року вщношення балансового капралу украТнських комерцмних банюв до ВВП становить 4,5%, тод¡ як у Роси - 5,4, США та ФРН - по 5%. Водночас вщношення сукупних банювських актива до ВВП в УкраТн май-же на чверть нижче, ыж у Роси, вдв^ - н¡ж у США [2].
За оцшками захщних фaх¡вц¡в, сepeдн¡й p¡вeнь дeпозит¡в у "дуже багатих" краТнах становить 53% до ВВП, "бага-тих" - 31%, "бщних" - 20%, "дуже бщних" - 13%. В УкраТн це сп¡вв¡дношeння на початок 2006 року становить 17,5%. Тобто за цим показником ми перебуваемо десь мж "дуже бщними" ¡ "бщними" краТнами [6].
VI етап (починаючи з 2008 р. i до сьогоды)
Шостий етап розвитку банювськоТ системи пов'язаний ¡з св¡товою фшансовою кризою, яка не минула ¡ УкраТни. Кpизов¡ явища посилювались за рахунок зростання темпю ¡нфляц¡Т, пщвищення ц¡н та пол¡тичноТ нeстaб¡льност¡ у дер-жaв¡. Понад це, вщсутнють единоТ стpaтeг¡Т та узгодженоТ реалюаци тактичних зaход¡в у подолaнн¡ кризових явищ з боку кер^ництва вщповщних державних оpгaн¡в поглибило стaгнaц¡йн¡ процеси. Перед банювським сектором поста-ла проблема можливоТ втрати л¡кв¡дност¡ окремими великими банками, що зумовило б крах банювськоТ системи за-галом. Неоднозначн заяви eкспepт¡в, опpилюднeн¡ у ЗМ1, спровокували депозитну кризу, коли громадяни масово на-магались повернути своТ вклади. Зменшення обсяг¡в залучених коштв та зростання зовн¡шнього боргу банювськоТ системи УкраТни залишаеться надзвичайно актуальною на сьогодн¡ проблемою. Кр^ цього, дeвaльвaц¡я гpивн¡ у 2008 р. засвщчила нeдостaтн¡сть катталюаци бaнк¡в [5].
Фундамент для розгортання кризових тенденцм у бaнк¡вськ¡й систeм¡ УкраТни був закладений саме бурхливим ро-звитком кредитування п¡д впливом низки внутршых ¡ зовн¡шн¡х причин. По-перше, в останне дeсятиp¡ччя перед фь нансовою кризою спостep¡гaлaся тенденцт до винесення обробних виробництв ¡з розвинутих у менш pозвинeн¡ кра-Тни (за умови нaявност¡ в них достатньо квалфкованоТ та дешевоТ робочоТ сили) ¡ зворотного перетоку заощаджень ¡з менш розвинених до бтьш розвинених краТн. Це прискорювало зростання краТн, що розвиваються, за рахунок зов-н¡шнього ф¡нaнсувaння (банювських кpeдит¡в, обл¡гaц¡йних позик ¡ прямих ¡нвестицм ¡з розвинених краТн).
По-друге, в УкраТн склалося сприятливе для стимулювання кредитування поеднання ¡нтepeс¡в держави, банюв, на-селення та виробниюв, у якому держава в¡д¡гpaвaлa одну з ключових ролей: зросли видатки з бюджету на сощальы цт^ що стимулювало споживчий попит, та пом'якшився характер грошово-кредитноТ пол¡тики НБУ, що профшансу-вало цей попит за рахунок споживчого кредитування. У пщсумку кредитне навантаження на населення зросло за 2005-2009 pp. з 3 тис. грн на душу населення (близько 600 дол. США) до 15,7 тис. грн (близько 2 тис. дол. США). В УкраТн додатковою негативною характеристикою процесу прискореного нарощування кредитування стало його фь нансування за рахунок ¡ноземного катталу, що посилило валюты ризики, збтьшило зовышне боргове навантаження та залежнють банювськоТ системи вщ зовышых ринюв катталу [ 3, с. 154].
Свтова криза лквщнос^ обмежила доступ банюв до зовн¡шн¡х фшансових джерел, що разом ¡з девальвацию грив-н¡, пог¡pшeнням ф¡нaнсового стану позичальниюв, розбалансуванням державних ф¡нaнс¡в ¡ пол¡тичною нeстaб¡льн¡стю вкрай негативно позначилося на фшансовм ст¡йкост¡ бaнк¡в: до проблеми лквщносл, що виникла на початку кризи, до-далися проблеми якосл aктив¡в та достaтност¡ катталу. Вкрай складна зaгaльноeконом¡чнa ситуaц¡я сформувала модель виживання банюв, що передбачала вщмову в¡д нaдм¡pно ризикових операцм - eконом¡чний спад ¡ висою темпи ¡нфляц¡Т зробили нерентабельним кредитування корпорацм, що не могли сплачувати висою пpоцeнтн¡ ставки.
Найближчими роками за умов згортання державних антикризових програм ¡ ужорсточення фшансового регулювання конкуренцы за ф¡нaнсов¡ ресурси лише посилиться. У цих умовах банювська система УкраТни мае ор^нтуватися ви-ключно на власы ф¡нaнсов¡ ресурси, обсяги яких залежать вщ стану реального сектора економки. Вщтак, лише за умов пол¡пшeння зовышньоТ кон'юнктури на початку 2010 р. виникли умови для поступового пожвавлення економнноТ активности а отже - полтшення ф¡нaнсового становища банюв ¡ в¡дновлeння Тх кредитноТ дыльностк В ц¡лому в 2009 р. та у ачньсерпы 2010 р. функцюнування бaнк¡вськоТ системи характеризувалося такими тенденцыми [ 3, с. 154].
1. Невпинно пщвищувався p¡вeнь катталюаци бaнк¡вськоТ системи за рахунок державноТ програми peкaп¡тaл¡зaц¡Т та шляхом залучення кошлв в¡д материнських ¡ноземних компаый. Протягом 2009 р. сплачений зареестрований ста-тутний кaп¡тaл в¡тчизняноТ банювськоТ системи зб¡льшився з 82,4 до 119,2 млрд грн, а норматив адекватносл - з 14,01 до 18,2 %. Усього рюень катталЬаци банювськоТ системи п¡двищився з 10,0 % на кшець 2007 р. до 19,97 % на
114 Економiчний вюник ун¡вepситeту | Випуск № 17/2
G1.G9.2G1G p. Taкa пpиcкopeнa кaпiтaлiзaцiя бyлa зyмoвлeнa кiлькoмa пpичинaми.
Пo-пepшe, "тexнiчнa" бyxгaлтepcькa пpичинa: зa yмoв знижeння кypcy гpивнi збiльшилacя вapтicть вaлютниx пoзик у гpивнeвoмy виpaзi, тoдi як нopмaтив мiнiмaльнoгo poзмipy peгyлятивнoгo кaпiтaлy визнaчeнo у гpивняx, i нa йoгo вapтicть дeвaльвaцiя icтoтнo нe вплинyлa.
Пo-дpyгe, нeoбxiднicть пoкpиття знaчнoгo oбcягy пpocтpoчeниx i pизикoвиx aктивiв, зoкpeмa чacткa пpoблeмниx кpeдитiв у зaгaльнoмy oбcязi кpeдитнoгo пopтфeлю бaнкiв збiльшилacя дo 11,6 % нa G1.G9.2G1G p. зa oфiцiйними дa-ними (4G-5G % зa eкcпepтними oцiнкaми). Зa бeззaпepeчнoÏ нeoбxiднocтi нapoщyвaння бaнкaми гап^лу, нa жaль, фь нaнcoвi pecypc^ aкyмyльoвaнi бaнкiвcькoю cиcтeмoю, нe тpaнcфopмyвaлиcя у кpeдити peaльнoмy ceктopy eкoнoмi-ки: зaгaльний oбcяг нaдaниx кpeдитiв у 2GG9 p. cкopoтивcя нa 5,7 % i пpoдoвжив cвoe знижeння у 2G1G p. - oбcяг нa-дaниx кpeдитiв змeншивcя нa 2,1 % зa ciчeнь-липeнь 2G1G p.
2. Звyзилacя pecyprna бaзa чepeз виcoкий piвeнь нeдoвipи дo бaнкiв з бoкy нaceлeння тa oбмeжeний дocтyп дo зoвнiшнix pинкiв кaпiтaлy. Пicля пepioдy aктивнoгo зaлyчeння кoштiв iз зoвнiшнix pинкiв (2GG7 p. - пoчaтoк 2GGB p.) у 2GG9 p. ocнoвy pecypcнoÏ бaзи для бaнкiв cтaнoвили внyтpiшнi pecypcи, нacaмпepeд кoшти фiзичниx i юpидичниx oc-í6 (пoнaд 4G %), кpeдити HБУ (пoнaд 1G %), кoшти iншиx бaнкiв (дo 4G %). Пpи цьoмy дeпoзити юpидичниx ocí6 дe-мoнcтpyвaли cтaлy низxiднy динaмiкy чepeз вимивaння oбopoтниx кoштiв тa piзкe пaдiння peнтaбeльнocтi, a дeпoзи-ти нaceлeння змeншyвaлиcя чepeз виcoкy нeвизнaчeнicть тa пaнiчнi нacтpoÏ. У cклaдниx кpизoвиx yмoвax oдним з oc-нoвниx джepeл фiнaнcyвaння для бaнкiв cтaли кpeдити HБУ - зa 2GG9 p. oбcяги peфiнaнcyвaння дocягли 64,4 млpд гpн. Для oкpeмиx бaнкiв збiльшeння кaпiтaлy бyлo oднieю з yмoв пpoлoнгaцiÏ кpeдитiв, oтpимaниx вщ HБУ, a тaкoж нeoбxiд-нютю для викoнaння нopмaтивy aдeквaтнocтi peгyлятивнoгo кaпiтaлy. HБУ aктивнo пiдтpимyвaв пpoцecи peкaпiтaлiзa-цiÏ, збiльшивши мaкcимaльнo дoпycтимy питoмy вaгy cyбopдинoвaнoгo бopгy в peгyлятивнoмy кaпiтaлi, щo дoзвoли-лo пpoвecти дoкaпiтaлiзaцiю "дoчoк" iнoзeмниx бaнкiв [3, c. 155].
3. Пoгipшyвaлиcя фiнaнcoвi peзyльтaти бaнкiвcькoÏ cиcтeми, щo змeншилo фiнaнcoвy нeзaлeжнicть бaнкiв тa зyмo-вилo aктивнe пpoÏдaння ними cвoгo кaпiтaлy. Пpoтягoм 2GG9 p. - B мюящв 2G1G p., нeзвaжaючи нa пoзитивнy динaмi-ку дoxoдiв бaнкiв (зa 2GG9 p. зpocтaння cтaнoвилo 16,6 %), у зaзнaчeний пepioд збитки дocягли 47,39 млpд гpн пopiв-нянo з пpибyткaми в 7,3 млpд фн у 2GGB p., peнтaбeльнicть aктивiв знизилacя з 1,5 % нa G1.G1.GB p. дo -4,3B тa -1,52 нa G1.G1.G9 p. тa G1.G9.2G1G p. вiдпoвiднo, кaпiтaлy - з 12,67 дo -32,52 тa -1G,73 %. Boднoчac oпepaцiйнa дiяльнicть бть-шocтi бaнкiв зaлишaлacя пpибyткoвoю - y 2GG9 p. пoкaзник чиcтoÏ пpoцeнтнoÏ мapжi зpic з 5,G3 дo 6,21 тa 5,7B % y 2GG9 p. тa нa G1.G9.2G1G p. вiдпoвiднo, пpoцeнтний cпpeд знизивcя з 5,1B дo 4,B2 %9. Bиcoкi пoкaзники пpoцeнтнoгo дoxoдy пeвнoю мipoю пoяcнюютьcя вклю^нням y цю кaтeгopiю нapaxoвaнoгo, aлe нe oтpимaнoгo дoxoдy вiд пpoблeм-ниx кpeдитiв. Beликi збитки бaнкiвcькoÏ cиcтeми нeгaтивнo пoзнaчилиcя пepeдyciм нa cтaнi дepжaвнoгo бюджeтy. У 2GG9 p. дepжбюджeт oтpимaв вiд бaнкiв лишe 9G9 млн гpн y виглядi пoдaткy нa пpибyтoк. Зa дaними ДПA, цe в 3,6 paзy мeншe, нiж y 2GGB p.
Зa дaними Дepжкoмcтaтy УкpaÏни, зaгaльний зoвнiшнiй бopг бaнкiвcькoÏ cиcтeми cтaнoм нa G1.G1.2G1G p. cтaнo-вив 3G,7 млpд дoл. C0A) i нa B4 % cклaдaвcя з дoвгocтpoкoвиx зaпoзичeнь.
Haйпpибyткoвiшими виявилиcя бaнки, щo cпeцiaлiзyютьcя нa po6o^ з кopпopaтивними клieнтaми тa з iнoзeмним ra-пiтaлoм. Ha к^ць 2GG9 p.: "ПpивaтБaнк", "Oщaдбaнк", "Ciтiбaнк", "Kaлioн Бaнк УкpaÏнa", "ИHГ Бaнк УкpaÏнa" [3, c. 15B].
У 2GG9 p. в yмoвax дeпpecивнoгo cтaнy вiтчизнянoÏ eкoнoмiки i cклaднoгo фiнaнcoвoгo cтaнoвищa бaнкiвcькoÏ d cтeми cпocтepiгaлocя piзкe пaдiння oбcягiв кpeдитyвaння eкoнoмiки. Зaгaльний oбcяг нaдaниx кpeдитiв змeншивcя нa 1,5 %, пpи цьoмy кpeдити нeфiнaнcoвим i фiнaнcoвим opгaнiзaцiям виpocли нa 4,2 %, a фiзичним ocoбaм yпaли нa 14,G %. У ciчнi-cepпнi 2G1G p. зaзнaчeнi пoкaзники cтaнoвили вiдпoвiднo - 1,1 %, 2,9 %, - 9,1%.
Cтaгнaцiя y cфepi кpeдитyвaння пoяcнюeтьcя як нeбaжaнням бaнкiв бpaти нa ceбe дoдaткoвi pизики в yмoвax вe-ликoÏ чacтки пpoблeмниx кpeдитiв, нeoбxiднocтi пiдтpимaння лiквiднocтi нa нaлeжнoмy piвнi тa виcoкиx тeмпiв Ыфля-цiÏ, щo вeдe дo нeoбxiднocтi пiдвищeння пpoцeнтiв, тaк i нecпpoмoжнicтю пiдпpиeмcтв peaльнoгo ce^opy пoзичaти пiд виcoкi пpoцeнти. З циx пpичин ocнoвний oбcяг кpeдитiв бyлo cпpямoвaнo нa peфiнaнcyвaння нaявнoÏ зaбopгoвaнocтi пiдпpиeмcтв i нaceлeння: oбcяг нoвиx кpeдитiв, видaниx у 2GG9 p., cклaв 75G,5 млpд фн, щo в цiлoмy вiдпoвiдaлo o6-cягaм пoгaшeння paнiшe oтpимaниx кpeдитiв cyб'eктaми гocпoдapcькoÏ дiяльнocтi.
Haceлeнню нoвиx кpeдитiв бyлo видaнo лишe нa cyмy 45,5 млpд гpн, щo з ypaxyвaнням пoгaшeння кpeдитiв пoзи-чaльникaми пpизвeлo дo змeншeння зaбopгoвaнocтi фiзичниx ocí6 нa 17 %. Öe oзнaчae, щo з пoглядy нeoбxiднocтi ai<™-вiзaцiÏ внyтpiшньoгo плaтocпpoмoжнoгo пoпитy динaмiкa cпoживчoгo кpeдитyвaння e нeзaдoвiльнoю. Bapтo тaкoж вiдзнa-чити, щo кpeдитyвaння пpoдoвжyвaли лишe нeзнaчнa кiлькicть вeликиx cиcтeмниx бaнкiв (дepжaвнi бaнки i бaнки з ^o-зeмним кaпiтaлoм, пepeвaжнo pociйcьким), щo пpивeлo дo пepepoзпoдiлy pинкy бaнкiвcькиx пocлyг нa Ïxню кopиcть.
Biдпoвiднo зa пocтyпoвoÏ aктивiзaцiÏ дiлoвoÏ aктивнocтi кpeдитнa дiяльнicть бaнкiв тaкoж пoчaлa вiднoвлювaтиcя, пpo щo cвiдчить динaмiкa нaдaння нoвиx кpeдитiв - зa ciчeнь-липeнь 2G1G p. oбcяг нaдaниx нoвиx кpeдитiв зpic нa 16,2 %. Дocтaтнiй piвeнь лiквiднocтi бaнкiв тa нaявнicть пepeдyмoв щoдo пpипливy кoштiв нa дeпoзити, пoлiтикa знижeння пpoцeнтниx cтaвoк з бoкy HБУ cтвopювaли пepeдyмoви для змeншeння вapтocтi кpeдитiв у нaцioнaльнiй вaлютi: ce-peдньoзвaжeнa вapтicть кpeдитiв у нaцioнaльнiй вaлютi змeншилacя з 19,6 % у фуды 2GG9 p. дo 12,2 % у cepпнi 2G1G p. Oднaк дeякe пoлiпшeння кiлькicниx пoкaзникiв кpeдитyвaння нe cyпpoвoджyвaлocя пoлiпшeнням якicниx xapaктepи-cтик кpeдитнoгo пopтфeля бaнкiв, a caмe:
• зpocлa пpocтpoчeнa зaбopгoвaнicть зa кpeдитaми - зa oфiцiйними дaними HБУ cтaнoм нa G1.G9.2G1G p. дo B5,2 млpд гpн (дo 1GG млpд гpн зa eкcпepтними oцiнкaми13), збiльшившиcь пpoтягoм 2GG9 p. з 2,2 дo 9,3 % кpeдитнoгo пopтфeля i дo 11,6 % зa вiciм мicяцiв 2G1G p. фиа 3.1G);
• гaлyзeвa cтpyктypa кopпopaтивнoгo кpeдитнoгo пopтфeля бaнкiв зaлишилacя нeeфeктивнoю з пoглядy нeoбxiд-нocтi мoдepнiзaцiÏ eкoнoмiки: зa 2GG9 p. нaйбiльшa чacткa кpeдитiв бyлa зocepeджeнa в тopгiвлi (35 % зaгaльнoгo o6-cягy кpeдитiв) тa в бyдiвництвi (9 %) i зa вiciм мicяцiв 2G1G p. пpaктичнo нe змiнилacя.
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bumy^ № 17/2 115
Taким чинoм, бaнки нe викoнyвaли нaлeжним чинoм cвoю poль фiнaнcoвиx пocepeдникiв: piзкo зaгaльмyвaлиcя пpoцecи мyльтиплiкaцiÏ гpoшeй чepeз кaнaл бaнкiвcькoгo кpeдитyвaння, нe фiнaнcyвaлиcя iнвecтицiйнi пpoцecи як ключoвa yмoвa виxoдy iз кpизи нa ocнoвi пoдoлaння нaкoпичeниx мaкpoфiнaнcoвиx i cтpyктypниx диcбaлaнciв.
Bw peфopмyвaння бaнкiвcькoÏ cиcтeми icтoтнo зaлeжить пiднeceння вcieÏ eкoнoмiки й eкoнoмiчнoÏ opгaнiзaцiÏ вcieÏ кpaÏни. Haвeдeння тут пopядкy мoглo б пocлyжити бaзoю для впopядкyвaння в цiлoмy фтнав тa iншиx cфep. Cпpaвa в тому, щo вcя виpoблeнa пpoдyкцiя пoвиннa здiйcнити кapкoлoмний тpюк, бути пpoдaнoю, пepeтвopeнoю в гpoшoвy фop-му, пpoйти чepeз нeÏ й oтpимaти cycпiльнe визнaння. У цм мeтaмopфoзi вeликy poль вiдiгpaють бaнки [3, c. 159].
Oтжe, y дocлiджeннi пpoaнaлiзoвaнo нeoбxiднicть cтвopeння бaнкiвcькoÏ cиcтeми в УкpaÏнi, видiлeнo шють eтaпiв ÏÏ cтaнoвлeння тa poзглянyтo xapaктepнi pиcи, щo були пpитaмaннi кoжнoмy з ниx.
Пepшим eтaпoм мoжнa ввaжaти 1991-1992pp., кoли вiдбyвaютьcя пpoцecи пepepeecтpaцiÏ тa peopгaнiзaцiÏ бaнкiв. Ha цьoмy eтaпi Haцioнaльний бaнк пoчaв пepepeecтpoвyвaти кoмepцiйнi бaнки УкpaÏни, зapeecтpoвaнi щe Дepжбaн-кoм CPCP. У цeй пepioд "мiнicтepcький" кaпiтaл, тoбтo вклaдeння y кoмepцiйнi бaнки piзниx дepжaвниx ycтaнoв, пo-cтyпoвo витicняeтьcя pинкoвим кaпiтaлoм cпiльниx тa мaлиx пiдпpиeмcтв, aкцioнepниx тoвapиcтв.
Дpyгий eтaп (1992-1993 poки) мoжнa нaзвaти "пoявa бaнкiв "дpyгoÏ xвилi"". Ha цьoмy ж eтaпi cпocтepiгaлocя мaco-вe yтвopeння дpiбниx мaлoпoтyжниx "кишeнькoвиx" бaнкiв. Ц бaнки нeпoгaнo зpocтaли нa гiпepiнфляцiÏ, пpимiтивнo eкcплyaтyючи цeй зoвнiшнiй, нeзaлeжний вiд ниx фaктop.
Ha тpeтьoмy eтaпi (1994-199б po^) вiдбyвaютьcя пepшi бaнкpyтcтвa. Бaгaтьoм iз ниx нe вдaлocя втpимaтиcя нa плaвy: 1994 poкy лiквiдoвaнo 11 збaнкpyтiлиx бaнкiв; 1995 poкy - 20, cepeд якиx i нaйбiльшi; 199б poкy пpямими бaн-кpyтaми cтaли 45 бaнкiв тa б0 oпинилиcя y cтaнi пpиxoвaнoгo бaнкpyтcтвa i щe пpoтягoм бaгaтьox po^ вибopювaти-муть пpaвo нa icнyвaння.
Чeтвepтий eтaп (199б-2000 pp.) вiдзнaчaeтьcя cтaбiлiзaцieю бaнкiв тa впpoвaджeнням нaцioнaльнoÏ вaлюти - гpивнi.
П'ятий eтaп poзвиткy бaнкiвcькoÏ cиcтeми УкpaÏни (2000 - 2005 pp.) yмoвнo мoжнa нaзвaти cтaбiлiзaцieю бaнкiв, який пoчaвcя з пpийняттям нoвoгo Зaкoнy УкpaÏни "Пpo бaнки i бaнкiвcькy дiяльнicть". B цeй пepioд вiдбyлиcя знaчнi тeмпи зpocтaння: чиcтi aктиви yкpaÏнcькиx бaнкiв зpocли y 5,75 paзи, кaпiтaл - y 14,2 paзи, пepeвaжнo зa paxyнoк бaн-юв пepшoÏ тa дpyгoÏ гpyп.
Шocтий eтaп poзвиткy з (2008 p., i дo cьoгoднi) бaнкiвcькoÏ cиcтeми пoв'язaний iз cвiтoвoю фiнaнcoвoю кpизoю, якa нe минyлa i УкpaÏни. Kpизoвi явищa пocилювaлиcь зa paxyнoк зpocтaння тeмпiв iнфляцiÏ, пiдвищeння цш тa пoлi-тичнoÏ нecтaбiльнocтi y дepжaвi.
Poзглянyвши ocнoвнi eтaпи cтaнoвлeння тa poзвиткy бaнкiвcькoÏ cиcтeми УкpaÏни, мoжнa cтвepджyвaти, щo peaлi-зaцiя зaxoдiв щoдo cтaбiлiзaцiÏ бaнкiвcькoгo ce^opy, зoкpeмa cтимyлювaння дo нapoщyвaння гап^лу i лiквiднocтi, oчищeння бaнкiвcькиx aктивiв вiд "пoгaниx" кpeдитiв, cпpиятимe вiднoвлeнню ocнoвниx фyнкцiй бaнкiвcькиx ycтaнoв i cпpямyвaнню кpeдитниx pecypciв нa poзвитoк eкoнoмiки. Kpизa нaвчилa бaнки oпepaтивнo peaгyвaти нa cклaднi d тyaцiÏ тa зacтocoвyвaти вiдпoвiднi aнтикpизoвi зaxoди, oбepeжнiшe oцiнювaти cвoÏ мoжливocтi й pизики, щo дoзвoляe cпoдiвaтиcя нa бiльш збaлaнcoвaний i cтaбiльний poзвитoк УкpaÏни нa нoвoмy eтaпi eкoнoмiчнoгo пiднeceння.
Лiтepaтypa
1.Apжeвитин C. Пpoблeмы бaнкoвcкoй cиcтeмы Укpaины в XXI cтoлeтии / C. Apжeвитин // Mиp дeнeг. - 2000. -№6. - C. 22-23.
2.Бapaнoвcький O. БCУ: cьoгoднi i зaвтpa / O. Бapaнoвcький // Дзepкaлo тижня. - 2006. - №13. - C.6.
3.Gpмoлaeвa A.B. Укpaïнa в 2010 poш: щopiчнi oцiнки cycпiльнo-пoлiтичнoгo тa coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy /
A. B. epмoлaeвa. - K.: HIQQ, 2010. - 528 c.
4.Зaкoн Укpaïни "Пpo бaнки i бaнкiвcькy дяльнють" iз змiнaми i дoпoвнeннями вщ 16.10.2011 [Eлeктpoнний pe-cypc] - Peжим дocтyпy: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2121-14
5.Koлicник M. Б. Пepioдизaцiя poзвиткy бaнкiвcькoï ^^eми yкpaïни / M.Б. Koлicник / Hayкoвий вicник HЛTУ Укpaï-ни. - 2009. - № 19.9. - C. 184-191.
6. Koлoдiзeв O. Cтaнoвлeння бaнкiвcькoï w^eми Укpaïни: минyлe, cвiтoвий дocвiд, пpoблeми peфopмyвaння / O. Ko-лoдiзeв // Бaнкiвcькa cпpaвa. - 2000. - №2. - C. 28.
T.Kocтючeнкo O.A. Бaнкiвcькe пpaвo: [нaвч. пociбник]/O.A. Kocтючeнкo. - K.: KHEУ, 1999. - 168 c.
8.Лaткoвcькa T.A. Фiнaнcoвo-пpaвoвe peгyлювaння opгaнiзaцiï тa фyнкцioнyвaння бaнкiвcькoï w^eми в Укpaïнi тa зa-pyбiжниx кpaïнax: пopiвняльнo-пpaвoвий aнaлiз: aвтopeф. диc. нa здoбyття нayк. cтyпeня д-pa юpид. Haye / T.A. Лaткoв-^кa / Oдec. нaц. юpид. a^д., 2008. - 36 c.
9. Maтвieнкo П. Kaпiтaлiзaцiя як дiйoвий iнcтpyмeнт пiдвищeння нaдiйнocтi бaнкiвcькoï т^ми Укpaïни / П. Maтвieн-m // Eкoнoмiкa У^ни. - 200T. - №1. - C.42-52.
10. Miщeнкo B.I. Poль Haцioнaльнoгo бaнкy Укpaïни в зaбeзпeчeннi cтaбiльнocтi нaцioнaльнoï гpoшoвoï oдиницi /
B.I. Miщeнкo, B.C. Cтeльмax//Пpoблeми i пepcпeктиви poзвиткy бaнкiвcькoï ^^eми Укpaïни: зб. нayк. пpaць. - Cyми: BBП "Mp'^ - 1" Лтд, 2004. - T 9. - C. 130-13T.
11. Oлeйник O.M. Ocнoвы бaнкoвcкoгo пpaвa: [кypc лeкций]/ O.M. Oлeйник. - M.: Юpиcт, 199T. - C. 25.
12. Opлюк O.П. Бaнкiвcькe пpaвo: [нaвч. пociбник]/O.П. Opлюк. - K.: Юpiнкoм Iнтep, 2004. - C. 3T3
13. Peвyн B. Пpoблeми фyнкцioнyвaння кoмepцiйниx бaнкiв / Peвyн B. // Bicник HБУ. - 199T. - №T.
14. Caвлyк M.I. "Bcтyп дo бaнкiвcькoï cпpaви"/M.I. Caвлyк. - K.: Лiбpa, 1998. - 456 c.
15. Cyгoнякo O. Cyчacнi пpoблeми poзвиткy бaнкiвcькoï ^^eми Укpaïни / O. Cyгoнякo //Bicник HБУ. - 200T. - №1. -c.18.
116 Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Bi/my^ № 17/2
