CC BY
34
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-181-185 УДК: 616.006.3-036.22 12Ошивалова О. О.
ПЕРЕДРАК ШК1РИ: КЛШ1КО-ЕП1ДЕМЮЛОГНШ ОСОБЛИВОСТ1
1Державна наукова установа «Науково-практичний центр профшактично'Гта ктшчно'Г медицини» Державного управлiння справами (м. КиГв) 2Нацiональна медична академiя шслядипломно'Госвiти iменi П.Л. Шупика (м. КиГв)
Наукова тема «Розробка моделi багатофакторно! профтактики та управлiння якiстю медично! допо-моги в деяких хронiчних шфекцмних захворювань прикрiпленого населення», № державно! реестраци 0114и002118.
Вступ. Особливу тривогу викликае щорiчне не-ухильне зростання захворюваност злоякiсними новоутвореннями шкiри, особливо немеланомних раюв шкiри (НМРШ). Реальний рiвень захворюва-ностi НМРШ перевищуе офiцiйнi цифри, так як вс дiагностованi випадки не завжди фксуються в нащ-ональних канцер-реестрах.
У США захворюванють НМРШ становить при-близно 450 випадкiв на 100 000 населення, що дае близько 1,4 млн. па^ен^в на рк. Передбачувана частота НМРШ неухильно зростае, що можна по-яснити збтьшенням часу перебування населення на сонщ, а також використанням штучних джерел ультрафiолетового опромiнення (УФО) для засмаги. Середне збтьшення НМРШ в США, Австрали, Кана-дi та Сврот, за оцiнками експертiв складае 3-8% в рк у представниюв бто! раси [4].
За уточненими даними Нацюнального канцер-реестру Укра!ни у 2014 р. було зареестровано 135 307 нових випадюв захворювання на злояюсы ново-утворення (ЗН); загальний показник захворюваност на ЗН складав 372,4 на 100 тис. населення, в тому чиогм 388,1 у чоловшв та 358,8 у жшок [7].
Велику питому вагу в структурi захворюваностi населення Укра!ни складають саме НМРШ, серед яких друге мюце займае плоскоклiтинний рак шкiри. У 2014 роц загальна кiлькiсть випадюв НМРШ серед населення Укра!ни склала 15 504, iз них 6 528 (10,0%) серед чоловшв та 8 976 (12,8%) серед жшок. Стандартизований показник захворюваност НМРШ склав 21,9 на 100 тис. нас. (серед чоловкв - 25,0 на 100 тис. нас.; серед жшок - 20,3 на 100 тис. нас.). Стандартизований показник смертност НМРШ в 2014 рощ склав 0,5 на 100 тис. нас, у чоловкв - 0,9 на 100 тис. нас. i у жшок - 0,3 на 100 тис. нас. Незва-жаючи на вiзуальну доступнють, питома вага запу-щених форм раку шюри у оЫб, яю вперше звернули-ся до лiкарiв, залишаеться високим. При вiзуальних локалiзацiях ЗН не прожили 1-го року 7,2% хворих на ЗН губи [7].
Профтактика раку шюри полягае в своечаснм дiагностицi та активному л^ваны передракових уражень шюри, поширеннi серед населення знань про небезпечн наслiдки впливу надлишкового со-
нячного опромiнення та про способи фотозахисту, а також про ктычы ознаки хвороби [1,2]. Консультацп лiкарiв первинно! медично! ланки мають першоряд-не значення.
Передраковий стан - це стан невпорядковано! морфологi! клiтин, який пов'язаний з пщвищеним ризиком розвитку раку. До таких стаыв, як правило, вщносять дисплазiю або доброякiсну неоплазм (i роздiлова лiнiя мiж ними iнодi розмита). lнодi термiн «передракових» використовуеться для опису карци-номи, яка е прикладом нешвазивного раку, i яка не трансформувалась в швазивну стадiю [3,5].
Серед захворювань, яю створюють пiдвищений ризик розвитку раюв шюри, прийнято видiляти обл^ гатнi та факультативнi преканцерози (табл.).
Таблиця.
Передраковi стани НМРШ
Обл1гатн1 передра-ков1 стани Хвороба Боуена, еритропла-з1я Кейра, хвороба Педжета, штраепщермальна еп1тел1ома Ядассона, шзтй променевий дерматит, п1гментна ксеро-дерма, хейл1т Манганотт1, бородавчатий передрак губи, сандалов1 оп1ки к1нц1вок
Факультативн1 пе-редраков1 стани Веруциформна епщермоди-сплаз1я, актин1чний кератоз, шюрний р1г, кератоакантома, карцинощний пап1ломатоз Гот-трона, пгантська кондилома Бушко-Левенштейна, лейко-плак1я, обмежений передра-ковий пперкератоз червоно! облям1вки губ
1нвазивна форма плоскоклiтинного раку шкiри (Cutaneous Squamous Cell Carcinoma - cSCC) зазви-чай розвиваеться i3 спектра факультативних передракових стаыв (актиычний кератоз, себорейний кератоз, шкiрний рк кератоакантома, актинiчний хейлiт), якi в процес злоякiсноI трансформацiI через стадю раку in citu (облiгатнi попередники раку - хвороба Боуена, еритроплазiя Кейра) без своечасного л^вання остаточно трансформуються в cSCC [6,8].
За даними зарубiжних клiнiчних дослщжень ризик прогресування, наприклад, актинiчного кератозу (Actinic Keratosis - АК) до cSCC варте вiд 0,025% до 16% на рк. Типовий патент мае вщ 6 до 8 вогнищ ураження, тому патент з кiлькома локал^ зацiями АК мае щорiчний ризик розвитку сSCC в дiа-
пазон вщ 0,15% до 80% [9]. При цьому, також пщра-ховано, що близько 26% випадкiв АК зазнае регреси протягом року [4]. Одним i3 пpоявiв гiпepтpофiчноI форми АК е шюрний pir (Skin Horn - SH) [5].
Хвороба Боуена- це штраепщермальне пере-дракове ураження шюри (Squamous Cell Carcinoma in situ - SCCis), яке зазвичай повтьно розвиваеться та мае ризик прогресування в cSCC близько 3-5% випадюв [6].
Рис. 1. Поширешсть передраку шкiри ештелiального походження серед контингенту Центру в 2005 — 9 Mic. 2017 рр
У ретроспективному дослщжены 813 хворих на себорейний кератоз (Seborrheic Keratosis - SK) Vun Y iз ствавторами (Авcтpалiя, 2006) патогicтологiчно пiдтвepдили розвиток cSCC у 43 випадках (5,3%) iз найчаcтiшою локалiзацiею на iirnpi голови та ши1. У 20 випадках спостеркалась подвiйна локалiзацiя раку на iirnpi тулубу та юн^вок [10].
Метою нашо! роботи було вивчення клшко-ет-дeмiологiчних особливостей передраку шюри серед пpикpiплeного контингенту Державно! науково! установи «Науково-практичного центр профтактич-но! та клiнiчноI медицини» Державного управлшня справами (надалi - Центру).
Об'ект i методи доcлiдження. Для досягнення поставлено! мети нами було використано персо-ыфковаы данi хворих АК, SCCis, SK, SH i cSCC яю знаходилися пщ динамiчним спостереженням лка-piв Центру. Патолопя шкipи була пiдтвepджeна пато-пстолопчним доcлiджeнням у вciх пацiентiв. Статис-тична обробка отриманих peзультатiв проводилась iз використанням програми «STATISTICA 7.0». Для
нас.
Рис. 2. Рiвень захворюваност на передрак шкiри серед контингенту Центру в 2005 р. — 9 мю. 2017 р.
ретроспективного епiдемiологiчного аналiзу було використано дан 2005 р. - 9 Mic. 2017 р.
Результати дослщження та 'Гх обговорення.
Медична допомога хворим з передраком шюри в Центрi здiйcнюeтьcя згiдно затверджених Локаль-них протоколiв, якi розробленi на пiдcтавi сучасних зарубiжних медико-технологiчних документiв i якi не мають вiтчизняних аналопв.
У 2005 - 9 мю. 2017 рр. пiд наглядом лiкарiв дер-матолог1в Центру перебували XBopi з SK (код МКХ-10 - L.82), АК (код МКХ-10 - L.57), SH (код МКХ-10 - L.85) та SCCis (код МКХ-10 - D.04). Так, станом на 01.01.2017 р. на Д облку пере-бував 271 патент i3 вище вказаною патологieю шкiри, що склало 38,7% вщ загально! юлькост диспансерних хворих. За 9 мю. 2017 року на Д облк було взято 46 хворих з передраком шюри i Д група на 01.10.2017 р. склала 317 оЫб -41,3% вiд загально! юлькост диспансерних хворих. При цьому, станом на 01.10.2017 р. на Д обл^ перебувало 69 хворих з cSCC. Ств-вiдношення мiж cSCC та передраком шкiри склало 1:4,6.
Найбтьш поширену групу складали пац^ енти з SK - 154 хворих (47,07 на 10 тис. нас.), iз них чоловшв 88 оЫб (61,37 на 10 тис. вщп. Другою за поширенютю передраковою пато-логiею шкiри серед контингенту Центру був АК - 89 хворих (27,20 на 10 тис. нас.), iз них чоловшв - 56 оЫб (39,02 на 10 тис. вщп. нас.). Випадки пперке-ратотично! форми АК у виглядi SH було виявлено у 5 оЫб (1,46 на 10 тис. нас.), iз них чоловкв - 3 оЫб (1,34 на 10 тис. вщп. нас.) (рис. 1).
SCCis займае третю позицю за поширенють i складае 69 оЫб (23,09 на 10 тис. нас.), iз них чоловiкiв - 42 оЫб (29,29 на 10 тис. вщп. нас.). Рiвень пошире-ноcтi SCCis серед контингенту ДНУ був близький до рiвня поширеност cSCC. Так cSCC було дiагноcтова-но у 67 оciб (21,09 на 10 тис. нас.), iз них чоловкв - 45 оЫб (31,38 на 10 тис. вщп. нас.) (рис. 1).
Рiвень захворюваност був вищим серед хворих SK - 25,98 на 10 тис. нас. за 9 мю. 2017 року - i складав в середньому 66,1 оЫб на рк. В групi АК що-рiчно в середньому захворювання рееструвалось у 28,3 оЫб i рiвень захворюваноcтi за 9 мic. 2017 року склав 6,11 на 10 тис. нас. Рiвень захворюваноcтi на SCCis i cSCC за 9 мю. 2017 року склав по 2,45 на 10 тис. нас. ¡з щор1чною реестрац1ею захворювання в середньому у 8,4 i 7,46 оЫб вiдповiдно (рис. 2).
Станом на 01.01.2017 року серед хворих на преканцерози шюри переважали чоловки, яю склали 60,3% (191 хворий), а жшки вщповщно - 39,7% (126 хворих).
Серед чоловшв, хворих на преканцерози шюри, переважали особи вково! категори 75 роюв i cтаршi (39,4%), 65-74 рокiв (36,4%) та 55-64 рокiв (22,7%), у вковм категорi! 35-44 роки (1,5%) спостеркались поодинокi випадки (рис. 3).
Серед хворих жЫок переважали особи 75 роюв i старом (31,1%), 65-74 роки (29,5%), 55-64 роки (31,1%), у вiкових категорiях 45-54
Рис. 3. В1ковий розпод1л хворих на преканцерози шк1ри серед контингенту Центру станом на 01.10.2017 року.
роки (4,9%) та 35-44 роки (3,3%) рееструвались по-одинокi випадки (рис. 4). Порiвнюючи BiKOBi дiапа-зони розподту патологiI, необхiдно вiдмiтити, що частше хворiли i у чоловiки, i у жiнки II перiоду зр^ лого BiKy (59,1% i 65,6% вщповщно) та похилого BiKy (39,4% i 31,1% вiдповiдно).
Станом на 01.10.2017 р. серед хворих на оБОО також переважали чоловки - 45 оЫб (67,2%), а жшки склали вiдповiдно 22 осiб (32,8%). Серед чоловшв з оБОО переважали особи 65-74 роюв (48,1%) та 75 роюв i старшi (44,4%). Серед жшок з оБОО переважали особи 75 роюв i старшi (70,0%) (рис. 4).
Рис. 4. В1ковий розпод1л хворих на сБОО серед контингенту Центру станом на 01.10.2017 року.
В лкуваннп передраку шюри в 2005 - 9 мю. 2017 рр. були застосован евро-пейськi рекомендацi! ведення хворих з даною патологiею шюри. Серед запро-понованих методiв л^вання, переважали хiрургiчнi медичнi технологи вщ 90,0% у хворих з АК до 66,8% у хворих з БО^в. Так радiохiрургiчне л^вання було запропоновано хворим з АК, БК i БН з любим дiаметром пухлини, хворим БО^в при дiаметрi пухлини до 1,5 см та хворим сБОО при дiаметрi пухлини до 1,0 см. Хiрургiчний метод було застосо-вано у хворих сБОО, БК i БН у випадках великого розм1ру пухлин (бтьше 1,5 Рис. 5. Л1кування передраку шк1ри серед контингенту Центру см) чи глибоко! iнвазi!. lншi медичнi тех-
в 2005 - 9 м1с. 2017 рр.
нологiI були одиничними i представленi крютерат-ею та електродеструкцieю (рис. 5).
Висновки. Актуальнють вивчення передонко-логiчноI патологи шюри обумовлена значною поши-ренютю раку шкiри та щорiчним пщвищенням рiвня захворюваностi. Вивчення епiдемiологiчних осо-бливостей передраку шкiри серед прикртленого контингенту Центру показало, що найвищий рiвень поширеностi мають ЭК, АК i 30С1з. При чому рiвень поширеностi АК, 8СС1з i сЭСС статистично не в^^з-нявся i склав 27,2 на 10 тис. нас., 23,09 на 10 тис. нас. i 21,09 на 10 тис. нас. вщповщно. Згщно лгге-ратурним даним, саме АК i ЗСС1з мають найбiльший потенцiал злояюсного переродження в сЭСС.
Рiвень захворюваност переважав при АК - в се-редньому 28,3 осiб на рк), а рiвнi захворюваностi на 8СС1з i сЭСС також статистично не вiдрiзнялись i склали в середньому 8,4 оЫб i 7,46 оЫб на рiк.
Частiше на передрак шюри хворiють чоловiки у вМ 65-74 рокiв та 75 роюв i старшi.
Серед хiрургiчних методик лiкування част^ ше було застосовано радiохiрургiчний метод - вщ 90,0% у хворих з АК до 66,8% у хворих з 8СС1з. Хво-рим з сЭСС переважно було запропоновано хiрур-пчний метод лiкування (72,7%).
Перспективи подальших дослiджень. До-слiдження клiнiко-епiдемiологiчних особливостей передраку шкiри епiдермального походження спри-ятиме поглибленому вивченню представлено! патологи шюри, розробцi диференцiйно-дiагностичного алгоритму, що в свою чергу, забезпечить яюсть ран-ньо! дiагностики та зменшення рiвня захворюванос-тi на рак шюри.
Л^ература
1. Cockerell C.J. Histopathology of incipient intraepidermal squamous cell carcinoma ( «actinic keratosis») / C.J. Cockerell // J Am Acad Dermatol. - 2000. - № 42 (1 Pt 2). - P. 11-17.
2. Czarnecki D. The majority of cutaneous squamous cell carcinomas arise in actinic keratoses / D. Czarnecki, C.J. Meehan, F. Bruce [et al.] // J Cutan Med Surg. - 2002. - № 6. - P. 207-209.
3. Glogau R.G. The risk of progression to invasive disease / R.G. Glogau // J Am Acad Dermatol. - 2000. - № 42 (1 Pt 2). - Р 23-24.
4. Leiter U. Epidemiology of melanoma and non-melanoma skin cancer - the role of sunlight / U. Leiter, C. Garbe // Adv. Exp. Med. Biol. - 2008. - № 624. - P. 89-103.
5. McBride P. Sun-related factors, betapapillomavirus, and actinic keratoses: a prospective study / P. McBride, R. Neale, N. Pandeya [et al.] // Arch Dermatol. - 2007. - № 143 (7). - Р. 862-868.
6. Morton C.A. British Association of Dermatologists' guidelines for the management of squamous cell carcinoma in situ (Bowen's disease) / C.A. Morton, A.J. Birnie, D.J. Eedy // British Journal of Dermatology. - 2014. - № 170 (2). - Р. 245-260.
7. National Cancer Registry of Ukraine: short description of the database as of January, 2016. - http://www.ncru.inf.ua/publica-tions/index.htm.
8. Ratushny V. From keratinocyte to cancer: the pathogenesis and modeling of cutaneous squamous cell carcinoma / V. Ratushny, M.D. Gober, R. Hick [et al.] // J Clin Invest. - 2012. - № 122 (2). - P. 464-472.
9. Salasche S.J. Epidemiology of actinic keratoses and squamous cell carcinoma / S.J. Salasche // J Am Acad Dermatol. - 2000. -№ 42 (1 Pt 2). - P. 4-7.
10. Vun Y Seborrhoeic keratosis and malignancy: collision tumour or malignant transformation? / Y Vun, B. De'Ambrosis, L. Spelman [et al.] // Australasian J Dermatol. - 2006. - № 47 (2). - Р. 106-108.
ПЕРЕДРАК ШК1РИ: КЛШ1КО-ЕПЩЕМЮЛОПЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Ошивалова О. О.
Резюме. Пщвищена увага лiкарiв ycix спе^альностей до новоутворень шюри пояснюеться íx значною поширенютю, тзньою дiагностикою злояюсних форм. Таким чином, абсолютно лопчними i зрозумтими стають розробки щодо шляxiв ранньо'|' дiагностики та профтактики злояюсних новоутворень шюри. Профтактика раку шюри полягае у своечаснм дiагностицi та активному л^ваны передраку шюри. Вивчення клшко-епщемюлопчних особливостей передонколопчно'|' патологи шюри дозволить спрогнозувати та впли-нути на рiвень захворюванос^ на рак шюри шляхом удосконалення диференцмно^агностичного алгоритму та заxодiв ефективно|' профтактики.
Ключовi слова: актиычний кератоз, себорейний кератоз, Ытраепщермальна карцинома шюри, шюрний рщ плоскокгмтинний рак шюри.
ПРЕДРАК КОЖИ: КЛИНИКО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ Ошивалова Е. А.
Резюме. Повышенное внимание врачей всех специальностей к новообразованиям кожи объясняется их значительной распространенностью, поздней диагностикой злокачественных форм. Таким образом, абсолютно логичными и понятными становятся разработки по ранней диагностике и профилактике злокачественных новообразований кожи. Профилактика рака кожи заключается в своевременной диагностике и активном лечении предрака кожи. Изучение клинико-эпидемиологических особенностей предонкологиче-ской патологии кожи позволит спрогнозировать и повлиять на уровень заболеваемости раком кожи, путем усовершенствования дифференциально-диагностического алгоритма и мероприятий эффективной профилактики.
Ключевые слова: актинический кератоз, себорейный кератоз, интраэпидермальная карцинома кожи, кожный рог; плоскоклеточный рак кожи.
PRECANCEROUS SKIN: CLINICAL-EPIDEMIOLOGICAL CHARACTERISTICS
Oshyvalova О. О.
Abstract. The increased attention of the doctors of all specialties to skin tumors is associated with their large prevalence, late diagnosis of malignant forms. In this way, development in the early diagnosis and prevention of malignant tumors of the skin is logical and understandable. Prevention of the skin cancer is the timely diagnostics and active treatment of precancerous skin conditions. Studying the epidemiological characteristics of the precancerous pathology of the skin will allow predicting and affecting the incidence of skin cancer by improving diagnostic and treatment algorithm and effective prevention measures.
Methods. To achieve this goal, we used personalized data of patients with actinic keratosis (АК), seborrheic keratosis (SK), skin horn (SH), squamous cell carcinoma in situ (SCCis) аnd cutaneous squamous cell carcinoma (cSCC), which were under the dynamic supervision of the State Scientific Institution "Scientific and Practical Centre of Preventive and Clinical Medicine" of the State Administration (SIS) doctors.
Results. The highest level of prevalence have SK (47.07 per 10,000 people), AK (27.2 per 10,000 people) i SCCis (23.09 per 10,000 people). More often precancerous skin is affected men of the ages of 65-74 and of 75 and older. Among the proposed methods of treatment prevailed surgical medical technologies from 90.0% in patients with AK to 66.8% in patients with SCCis.
Conclusions. The study of the epidemiological features of the precancerous skin among the affiliated contingent of the SIS has shown that SK, AK and SCCis have the highest prevalence and morbidity.
Keywords: actinic keratoses, seborrheic keratoses, cutaneous horn, squamous cell carcinoma in situ, cutaneous squamous cell carcinoma.
Рецензент - проф. Дудченко М. О.
Стаття надшшла 24.10.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-185-189 УДК: 616-001.46
2Павлов О. Д., 2Пастух В. В., 1Дедух Н. В.
РЕАКЦ1Я СПОЛУЧНОТ ТКАНИНИ НА КОМПОЗИТ НА ОСНОВ1 ПОЛ1МОЛОЧНОТ КИСЛОТИ, Г1ДРОКСИАПАТИТУ ТА ТРИКАЛЬЦ1Й ФОСФАТУ
1ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб1в iM. проф. М.1. Ситенко НАМН Укра'Гни» (м. Харк1в) 2Харк1вська медична академiя шслядипломноТ осв^и (м. Хармв)
До^дження виконано по темi НДР Харювсько! медично! академи пюлядипломно! освгги «Кттинно-молекулярн мехаызми запалення, асоцмованого iз хроычними захворюваннями», № державно! рее-страцп 015и001186.
Вступ. Штучн та синтетичн бiоматерiали широко використовують в рiзних галузях медицини, в тому числу в ортопеди та травматологи. Одним iз напрямюв е застосування бiоматерiалiв, що резор-буються [1,2,10]. Дотепер все бтьш широко засто-совують iмплантати з полклколево! та полiмолочно! кислот. Перевагою таких iмплантатiв е можливють !х повного розсмоктування [14,15], що позбавляе вщ необхщност повторно! операци по видаленню пристрою, тобто додатково! травми, особливо це стосуеться навколо та внутршньо суглобових ушко-джень [9]. ^м того, рентгенолопчна вiзуалiзацiя дае змогу оцшити регенерат юстки, що неможливо в умовах використання металевих фiксаторiв.
Однак за сво!ми фiзико-механiчними характеристиками полiмернi матерiали, що бiодеградують (полiмолочна кислота та полклколщи), поступа-ються металам, що обмежуе сферу застосування фксуючих виробiв на !х основi в ортопеди та травматологи [9]. Розвиток у створены iмплантатiв, що бюдеградують, направлено на досягнення контро-льовано! швидкостi деградацi!, жорсткостi, мщност та пластичностi. Тому, одним iз напрямкiв розробки таких бiоматерiалiв, е створення компози^в на !х основi для пiдвищення фiксуючих якостей [12,13].
У разi створення нових бiоматерiалiв необхщ-но проведення експериментального доотдження на тваринах. Начальним етапом е визначення токсично!, запально! або алерпзуючо! дi!, що можливо пюля пiд шкiряно! iмплантацi! тваринам - дтянки, багато! кровоносними судинами та пухко! сполучно! тканини [4,5].
Мета дослiдження - визначити морфолопчы особливостi перебудови тканин в умовах iмпланта-
