CC BY
12
УДК 616.5-006.015.5
12Ошивалова О. О., 1Зюков О. Л., 2Калюжна Л. Д.
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ХВОРИХ З ПЕРЕДОНКОЛОГ1ЧНОЮ ТА ОНКОЛОГ1ЧНОЮ ПАТОЛОГ1еЮ ШК1РИ
1Державна наукова установа «Науково-практичний центр профшактично'Г та клЫчно'Г медицини» Державного управлiння справами (м. КиГв) 2Нацiональна медична академiя пюлядипломно'Госвiти iменi П.Л. Шупика (м. КиГв)
ochivalova@mail.ru
Робота е фрагментом науково! теми «Розробка моделi багатофакторно! профтактики та управлiння якiстю медично! допомоги в деяких хроычних Ыфек-цмних захворювань прикрiпленого населення», № державно! реестраци 0114U002118.
Вступ. Значну питому вагу серед дерматолопч-них хворих складають пацiенти i3 передонколопч-ною та онкологiчною патологiею шкiри. Актиычний кератоз (actinic keratosis — АК) та штраепщермаль-на карцинома шюри (squamous cell carcinoma in situ — SCCis) розглядаються як передраковi стани шкiри, якi можуть розвинутися в немеланомний рак шюри (НМРШ) з поширенiстю близько 4,5% серед населення. Поширенють збiльшуеться iз збтьшен-ням вiку хворих i залежить вiд географiчного розта-шування кра!ни, так поширенiсть АК i SCCis вище в кра!нах з бтьш високим ультрафiолетовим опром^ ненням [18,17]. Наприклад, поширенють АК/SCCis в Австралп е одним з найвищих в свт i складае 434 000 оЫб (1,9% з 22,7 мтьйоыв людей), в порiвняння, в Дани поширенють АК/SCCis складае 13 794 оЫб (2,4% вщ 5,6 мтьйоыв людей) [16].
Зростаючий рiвень захворюваност АК/SCCis вносить свiй внесок в загальний тягар цих захворювань на сусптьство [10]. Ц захворювання мають значний вплив на яюсть життя, завдаючи пацiентам не ттьки фiзичний, але i психологiчний дискомфорт [3,12].
Вивчення якост життя (ЯЖ) у пащен^в все ширше використовуеться з метою визначення сприйняття патентом захворювання, його лiкування i впливу на повсякденне життя [13]. Ця тенден^я також очевидна в дерматологи, i кiлькiсна оцiнка змш ЯЖ, що пов'язано зi здоров'ям, часто використовуеться, як вторинний результат вимiрювання при оцшц результат нових методiв лiкування [14].
ОцЫка ЯЖ вимагае оцiнки психологiчного благо-получчя пацiентiв, яке дуже залежить вщ контексту i, отже, залежить вщ особливостей захворювання, наприклад, па^енти можуть бути бiльш чутли-вi, коли пошкодженi видимi дтянки шкiри, ураже-на шкiра може бути бтьш чутлива до УФО в лггнм перiод нiж в зимовий [6,7,9]. Загальн iндекси ЯЖ, таю як Skindex-29 i SF-36, в дослiдженнях конкрет-них дерматолопчних захворювань не вiдображають впливу саме патологи шюри на рiвень ЯЖ, i навiть дерматологiчнi специфiчнi опитувальники, таю як дерматолопчний iндекс якост життя показують об-межений вщгук у хворих з передонкологiчною пато-логiею шкiри [1,15]. Так, Blackford S. iз спiвав. (1996)
i Lear W. iз спiвав. (2008) використали в дослщжен-нях НМРШ загальн i специфiчнi дерматологiчнi за-питальники для визначення ЯЖ, але отримали м^-мальний вплив ще! патологи на ЯЖ пацiентiв [1,11]. Проте, дослщження з використанням вщкритих за-питань для АК [4] i НМРШ [2] iдентифiкували юлька важливих оцiнок ЯЖ — особливо в емоцмнм сферi.
Визначення якост життя дерматологiчних хворих прийнято проводити iз застосуванням Dermatology Life Quality Index (DLQI) - дерматолопчного Ыдексу якостi життя, який застосовуеться дерматологами для оцшки ступеня негативного впливу дерматолопчного захворювання на рiзнi аспекти життя пац^ ента, що характеризують якiсть його життя в цто-му [5]. DLQI е затвердженим опитувальником для загально! дерматолопчно! оцiнки ЯЖ у дорослих. ВЫ складаеться iз 10 запитань, кожен оцшюеться вiд 0 до 3 балiв, отримуючи максимум 30 балiв. Чим вище показник, тим бтьше попршення ЯЖ. Резуль-тати були штерпретоваы, i можна використовувати такi рекомендаций оцiнка 0-1 бал не вказуе жодно-го ефекту захворювання на ЯЖ патента; оцiнка 2-5 балiв показуе невеликий ефект, 6-10 балiв — помiр-ний ефект, 11-20 балiв — дуже значний ефект i 21-30 балiв — надзвичайно значний вплив захворювання на ЯЖ патента [8].
Для того, щоб оцЫити тягар НМРШ на ЯЖ пац^ ентiв з онкологiчною та перед онколопчною пато-логiею шюри були розроблен i перевiренi на чутли-вiсть та специфiчнiсть з використанням як класичних тес^в, так i сучасно! теорi! тестування запитальники Skin Cancer Quality of Life (SCQoL) та Actinic Keratosis Quality of Life (AKQoL) [3,19].
SCQoL складаеться з 9 запитань, яю сформованi за 3-ма доменами: домен функцп (охоплюе запитан-ня 1, 8 i 9 = домен 1), домен емоци (запитання 2, 4 i 6 = домен 2) i домен контролю (запитання 5 i 7 = домен 3. ^м того е 1 глобальний елемент (запитання 3). Вщповщ оцшюються за 4-точковим стандартом Лайкерта. Загальний бал в дiапазонi вщ 0 до 27 балiв. Вища оцiнки означае бтьше попршення ЯЖ [19]. Запитальник рекомендуеться використовувати при оцшц ЯЖ у хворих на НМРШ та перед онколо-пчы стани шкiри. Запропоновано оцЫочну шкалу: вiдсутнiсть впливу при оцЫц 0-3 бали, легкий вплив при оцЫц 4-6 бали, помiрний вплив — 7-10 балiв i значний вплив — 11-27 балiв [2,19].
Запитальник AKQoL е похщним вiд SCQoL i також мае дев'ять запитань, що стосуються емоцм (стра-
ху, почуття провини, сорому, занепокоення i роз-дратування, особистого погляду на ЯЖ, суспiльне життя, зовышнм вигляд i контроль. У запитальнику AKQoL видiляють також 3 домени i пропонуеться аналогiчний i3 SCQoL пiдрахунок i оцiнка результатiв опитування [3,4].
До тепершнього часу з метою оцшки ЯЖ дерма-толопчних хворих застосовуеться запитальник DLQI. З метою оцшки ЯЖ хворих на АК/SCCis на УкраIнi не застосовувались специфiчнi опитувальники SCQoL i AKQoL.
Мета нашого дослiдження полягала в адаптаци на укра1нську мову опитувальниюв SCQoL та AKQoL i вивчення ЯЖ хворих з передонколопчною патолоп-ею шкiри АК i SCCis в порiвняннi iз рiвнем ЯЖ хворих на швазивну форму плоскокгитинного раку шкiри (cutaneous squamous cell carcinoma — cSCC).
Об'ект i методи дослiдження. Оригiнальнi опитувальники були переведен на укра1нську мову вщповщно до рекомендацiй крос-культурно! адаптаци (the guidelines for the cross-cultural adaptation of self-report measures). У нашому дослщжены ми за-стосували поеднання опитувальниюв AKQoL i DLQI у хворих АК, та SCQoL i DLQI у хворих SCCis i cSCC. До опитування були залучен хворi АК/SCCis/cSCC, якi перебували пщ динамiчним наглядом лiкарiв дерматолопв Державно! науково! установи «На-уково-практичний центр профтактично! та кгиыч-но! медицини» Державного управлiння справами в 2015-2016 роках. Патолопя шкiри була пщтвердже-на патогiстологiчним дослiдженням у вЫх пацiентiв, якi прийняли участь у дослщженни Опитування проводилось за згодою пацiентiв.
Результати дослщження та Ух обговорення. Проведено опитування 129 хворих, iз них 37 хворих на cSCC, 67 хворих на АК та 25 хворих на SCCis. Серед 67 хворих на АК було 43 (64,2%) чоловкв та 24 (35,8%) жшок. Середнм вк хворих АК склав 74,4±6,2 роюв, в тому чи^ серед-нiй вiк чоловшв становив 74,8±6,3 рокiв, а жшок -73,7±6,1 рокiв (табл. 1).
Переважно ураження шкiри локалiзувались на шкiрi голови та ши! у 47 хворих (70,1%) - обличчi (31 хворого - 46,3%), волосис-тм частинi голови (9 хворих
- 13,4%), вушних раковинах (7 хворих - 10,4%), на m^i верхых кш^вок у 11 хворих (16,4%) - плечi (4 хворих -6,0%), передплiччi (4 хворих
- 6,0%), кист (3 хворих -4,4%), на in^i тулуба у 7 хворих (10,4%) - спин (4 хворих - 6,0%), груднм кгитц (3 хворих - 4,4%) та шкiрi нижнiх кiнцiвок у 2 хворих (3,1%) - на гомтках.
Середнм бал якостi життя хворих на АК (AKQoL) склав 10,6±0,3 балiв, що вiдповiдае помiрному впли-ву патологi! шкiри на ЯЖ, при цьому середнм показ-ник DLQI склав 8,4±0,2 бали, що також вщповщае
помiрному рiвню впливу патологи. Середнм показ-ник домена 1 склав 0,96 балiв, домена 2 - 1,23 бали, домена 3 - 1,08 бали, глобальний показник склав 1,15 бали (рис.).
У 5 хворих (7,5%), як взяли участь у опитуванн було виявлено по 2-3 вогнища АК. Наявнють мно-жинних форм АК вплинуло бтыш негативно на яюсть життя цих хворих i показник АКОо_ склав 11,2±0,4 бали за рахунок домеыв 1 i 2, що вщповщае зна-чному впливу патологи шюри на ЯЖ пащетчв. П-перкератотичну форму АК було виявлено у 7 хворих (10,4%). Таю хворi також бтыш негативно оцши-ли яюсть свого життя, показник АКОо_ у них склав 13,3±0,3 бали за рахунок вЫх 3-х доменiв, що також вказуе на значний вплив патологи шюри на ЯЖ па-цiентiв.
Серед 37 хворих на сБОО було 26 (70,3%) чоло-вiкiв та 11 (29,7%) жшок. Середнм вк хворих сБОО склав 77,1±4,8 роюв, в тому числi середнiй вк чо-ловiкiв становив 75,7±4,4 роюв, а жiнок - 81,5±6,3 роюв. Переважно сБОО локалiзувались на шкiрi голови та ши! у 27 хворих (73%) - обличчi (16 хворого - 43,2%), волосистм частин голови (5 хворих -13,5%), вушних раковинах (6 хворих - 16,3%), та на шкiрi тулуба у 9 хворих (24,3%) - шкiрi спини i у 1 хворого на шкiрi верхньо! кiнцiвки (2,7%) - шкiрi плеча (табл. 1). Середнм бал якостi життя хворих на сБОО (БООо_) нижчий показника ЯЖ у хворих АК (АКОо_) i склав 9,0±0,3 балiв, але також вщповщае помiрному впливу патологi! шюри на ЯЖ i, при цьому середнм показник йШ1 склав 8,4±0,4 бали, що також вщповщае помiрному впливу патологi! шкiри. Середнм показник домена 1 склав 0,7 балiв, домена 2 - 1,21 бали, домена 3 - 0,88 бали, глобальний показник склав 0,88 бали (рис.).
Серед 25 хворих на БО^в було 14 (56%) чоловкв та 11 (44%) жшок. Середнм вк хворих БО^в склав
74,4±7,8 роюв, в тому чисти середнм вiк чоловiкiв становив 74,4±6,8 рокiв, а жiнок - 73,8±8,9 рокiв. Переважно SCCis локалiзувались на шкiрi голови та ши! у 13 хворих (52%) - обличчi (12 хворих - 48%), волосистм частин голови (1 хворий - 4%), на n^i верхнiх кш^вок у 5 хворих (20%) - плечi (3 хворих -12%), кист (2 хворих - 8%), на шкiрi тулуба у 6 хво-
Таблиця 1.
Характеристика контингенту хворих AK, SCCis i cSCC
Характеристика контингенту AK (n=67) SCCis (n=25) cSCC (n=37)
Стать чоловки 43 (64,2%) 14 (56%) 26 (70,3%)
жiнки 24 (35,8%) 11 (44%) 11 (29,7%)
Вк загальний 74,7±6,2 роки 74,4±7,8 роки 77,1±4,8 роки
чоловки 74,8±6,3 роки 74,4±6,8 роки 75,7±4,4 роки
жiнки 73,7±6,1 роки 73,8±8,9 роки 81,5±6,3 роки
Локалiзацiя голова та шия 47 (70,1%) 13 (52%) 27 (73%)
тулуб 7 (10,4%) 6 (24%) 9 (24,3%)
верхш кiнцiвки 11 (16,4%) 5 (20%) 1 (2,7%)
нижнi юн^вки 2 (3,1%) 1 (4%)
глобальним
Рис. Показники оцшки якост життя хворих АК, о8СС та 8С01з по доменам.
рих (24%) - спин (4 хворих - 16%), грудшй клiтцi (2 хворих - 8%) та шкiрi нижшх кiнцiвок у 1 хворого (4%) - на гомшщ (табл. 1).
Середшй бал якостi життя хворих на ЗСС1б (ЭСОоЬ) ще нижчий показника ЯЖ хворих АК (ДКОоЬ) i склав 7,2±0,2 балiв, але також знаходиться в дiа-пазонi помiрного впливу патологií шкiри на ЯЖ, при цьому середшй показник ЭЬО! склав 4,8±0,3 бали, що вказуе на незначний вплив патологи шюри. Се-реднiй показник домена 1 склав 0,71 балiв, домена
джуеться високим показником.
Дослiджуючи зв'язки мiж вiком, статтю, патологiею шюри i рiвнем оцiнки ЯЖ за кожним запитанням i загальним балом ЯЖ по опитувальнику було вста-новлено, що у хворих з важкими формами АК показник ДКОоЬ був достовiрно вищим нiж у шших хворих АК (р<0,001). Показник ДКОоЬ був достовiрно вищим (р<0,001) у жiнок нiж у чолов^в з АК (р<0,001). Результати роз-рахунку коефiцiента кореляцií Спiрмена для ЗСС1б та свСС представленi в таблиц! 2.
Як видно iз таблиц! 2, що ттьки патолопя шкiри у виглядi АК корелювала iз вiком i статтю хворих. Був виявле-ний кореляцiйний зв'язок мiж патологiею шкiри АК, 8СС1б i свСС та оцiнкою ЯЖ цими хворими по вам доменам при вщсутност кореляцмного зв'язку iз опитувальником ЭЬО!, що вказуе на вищу специфiч-нiсть опитувальникiв ДКОоЬ i БСОоЬ при вказанiй патологи шюри. I тiльки свСС мав достовiрний коре-ляцiйний зв'язок iз загальним результатом по опитувальнику ЭЬО!.
Таблиця 2.
Кореляцiйнi зв'язки мiж bíkom, статтю, патологieю шкiри i piBHeM оцiнки ЯЖ у хворих АК, SCCis та cSCC
Патолопя шюри Вк Стать Опитувальники AKQoL/SCQoL Опиту-валь-ник DLQI
домен 1 домен 2 домен 3
АК 0,426 (р<0,001) 0,554 (р<0,001) 0,492 (р<0,002) 0,481 (р<0,003) 0,527 (р<0,001) -0,38 (р=0,076)
SCCis 0,274 (p=0,201) 0,108 (p=0,084) 0,435 (р<0,011) 0,462 (р<0,0054) 0,532 (р<0,001) -0,11 (р=0,084)
cSCC 0,317 (p=0,062) 0,264 (p=0,059) 0,715 (р<0,002) 0,513 (р<0,03) 0,675 (р<0,004) 0,54 (р<0,003)
2 - 0,97 бали, домена 3 - 0,63 бали, глобальний показник склав 0,78 бали (рис.).
Порiвнюючи показники ЯЖ по доменам необхщ-но вщм^ити, що у хворих АК спостер^аеться бтьш виразний вплив патологи шюри на функци (домен 1), емоцií (домен 2) i контроль (домен 3), що пщтвер-
Висновки. Про-ведене дослщження з оцiнки якостi життя хворих АК, SCCis i cSCC е першим дослщження м на УкраТ'ш. Адаптоваш опитуваль-ники AKQoL та SCQoL бiльш ефективно вщо-бразили особливостi ЯЖ хворих АК, SCCis i cSCC, що дозволяе рекомендувати до ви-користання в практик лiкарiв дерматологiв, онкологiв вказаних шструмен^в. Паралельне ви-користання дерматолопчного опитувальника DLQI в нашому дослщженш не дозволило виявити спе-цифiчнi особливостi впливу дослiджуваноТ патологiТ шюри на якiсть життя пацiентiв.
Л^ература
1. Blackford S. Basal cell carcinomas cause little handicap / S. Blackford, D. Roberts, M.S. Salek [et al.] // Qual. Life Res. - 1996.
- № 5. - P. 191-194.
2. Burdon-Jones D. Quality of life issues in nonmetastatic skin cance / D. Burdon-Jones, P. Thomas, R. Baker // Br. J Dermatol. -2010. — № 162. - P. 147-151.
3. Esmann S. Assessing the influence of actinic keratosis on patients' quality of life - the AKQoL questionnaire / S. Esmann, G.R. Vinding, K.B. Christensen [et al.] // Br. J Dermatol. - 2013. — № 168. - P. 277-283.
4. Esmann S. Management of actinic keratosis patients: a qualitative study / S. Esmann, G.B. Jemec // J Dermatolog. Treat. - 2007.
— № 18. - P. 53-58.
Finlay A.Y Dermatology Life Quality Index (DLQI): a simple practical measure for routine clinical use / A.Y Finlay, G.K. Khan // Clin. Exp. Dermatol. - 1994. — № 19. — P. 210-216.
5.
6. Grandner M.A. Light exposure is related to social and emotional functioning and to quality of life in older women / M.A. Grandner,
D.F. Kripke, R.D. Langer // Psychiatry Res. - 2006. — № 143. - Р. 35-42.
7. Grimaldi S. Indoors illumination and seasonal changes in mood and behavior are associated with the healthrelated quality of life / S. Grimaldi, T. Partonen, S. I. Saarni [et al.] // Health. Qual. Life Outcomes. - 2008. - № 6. - Р. 56-64.
8. Hongbo Y Translating the science of quality of life into practice: what do Dermatology Life Quality Index scores mean? / Y Hongbo, C.L. Thomas, M.A. Harrison [et al.] // J Invest. Dermatol. - 2005. — № 125. - Р. 659-664.
9. Joachim G. Stigma of visible and invisible chronic conditions / G. Joachim, S. Acorn // J Adv. Nurs. - 2000. — № 32. - Р. 243-248.
10. Kim H.S. Recent trend in the incidence of premalignant and malignant skin lesions in Korea between 1991 and 2006 / H.S. Kim,
E.A. Cho, J.M. Bae [et al.] // J Korean. Med. Sci. - 2010. — № 25. - Р. 924-929.
11. Lear W. Measurement of utility in nonmelanoma skin cancer / W. Lear, J.E. Akeroyd, N. Mittmann [et al.] // J Cutan. Med. Surg. -2008. — № 12. - Р. 102-106.
12. Lee K. Prospective quality of life impact of actinic keratoses: observations from the veterans affairs topical tretinoin chemoprevention trial / K. Lee, M. Weinstock // Acta Derm. Venereol. - 2011. — № 91. - Р. 101-102.
13. Morsy H. Outcomes in randomized controlled trials in psoriasis: what has changed over the last 20 years? / H. Morsy, S. Kamp, G.B. Jemec // J Dermatolog. Treat. - 2007. — № 18. - Р. 261-267.
14. Prinsen C.A. EADV Taskforce on Quality of Life: Measurement of health-related quality of life in dermatological research and practice: outcome of the EADV Taskforce on Quality of Life / C.A. Prinsen, J. de Korte, M. Augustin [et al.] // J Eur. Acad. Dermatol. Venereol. - 2013. — № 27. - Р. 1195-1203.
15. Rhee J.S. Validation of a quality-of life instrument for patients with nonmelanoma skin cancer / J.S. Rhee, B.A. Matthews, M. Neuburg [et al.] // Arch. Facial. Plast. Surg. - 2006. — № 8. - Р. 314-318.
16. Salasche S.J. Epidemiology of actinic keratoses and squamous cell carcinoma / S.J. Salasche // J Am. Acad. Dermatol. - 2000. — № 42. - Р. 4-7.
17. Schaefer I. Prevalence and risk factors of actinic keratoses in Germany-analysis of multisource data / I. Schaefer, M. Augustin, C. Spehr [et al.] // J Eur. Acad. Dermatol. Venereol. - 2014. — № 28. - Р. 309-313.
18. Stockfleth E. Guideline Subcommittee of the European Dermatology Forum. Guidelines for the management of actinic keratoses / E. Stockfleth, H. Kerl // Eur. J Dermatol. - 2006. — № 16. - Р. 599-606.
19. Vinding G.R. Quality of life in nonmelanoma skin cancer - the Skin Cancer Quality of Life (SCQoL) questionnaire / G.R. Vinding, K.B. Christensen, S. Esmann [et al.] // Dermatol. Surg. — 2013. — № 39. - Р. 1784-1793.
УДК 616.5-006.015.5
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ХВОРИХ З ПЕРЕДОНКОЛОГ1ЧНОЮ ТА ОНКОЛОГ1ЧНОЮ ПАТОЛОП6Ю ШК1РИ
Ошивалова О. О., Зюков О. Л., Калюжна Л. Д.
Резюме. До тепершнього часу на Укра!н не проводилась оцшка впливу актиычного кератозу (АК), нен вазивно! та швазивно! форм плоскоклггинного раку шюри (SCCis i cSCC вщповщно) на якють життя пащентв. Орипнальы опитувальники Actinic Keratosis Quality of Life (AKQoL) та Skin Cancer Quality of Life (SCQoL) були переведен на укра!нську мову вщповщно до рекомендацм крос-культурно! адаптаци. У нашому доолиджен-н ми застосували опитувальники AKQoL у хворих АК та SCQoL у хворих SCCis, cSCC в комбшаци з DLQI (Dermatology Life Quality Index), який мае адаптовану укра!нську версю Проведено опитування 129 хворих, iз них 37 хворих cSCC, 67 хворих АК та 25 хворих SCCis. Результати опитування вказують на важливють про-ведення опитування iз застосуванням AKQoL у хворих АК та SCQoL у хворих SCCis i cSCC. Опитувальники бтьш ефективно ыж DLQI вщображають якють життя хворих АК, SCCis i cSCC завдяки врахуванню специфiч-них особливостей дослщжувано! патологи шюри.
Ключовi слова: актиычний кератоз, нешвазивна та Ывазивна форми плоскокгитинного раку шюри, якють життя, адаптован опитувальники.
УДК 616.5-006.015.5
ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ЖИЗНИ БОЛЬНЫХ С ПРЕДОНКОЛОГИЧЕСКОЙ И ОНКОЛОГИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИЕЙ КОЖИ
Ошивалова Е. А., Зюков О. Л., Калюжная Л. Д.
Резюме. В настоящее время на Украине не проводилась оценка воздействия актиничного кератоза (АК), неинвазивной и инвазивной форм плоскоклеточного рака кожи (SCCis и cSCC соответственно) на качество жизни пациентов. Оригинальные опросники Actinic Keratosis Quality of Life (AKQoL) и Skin Cancer Quality of Life (SCQoL) были переведены на украинский язык в соответствии с рекомендациями кросс-культурной адаптации. В нашем исследовании мы применили опросники AKQoL у больных АК и SCQoL у больных SCCis, cSCC в комбинации с DLQI (Dermatology Life Quality Index), который имеет адаптированную украинскую версию. Проведен опрос 129 больных, из них 37 больных cSCC, 67 больных АК и 25 больных SCCis. Результаты опроса указывают на важность проведения опроса с применением AKQoL у больных АК и SCQoL у больных SCCis и cSCC. Опросники более эффективно чем DLQI отражают качество жизни больных АК, SCCis и cSCC благодаря учету специфических особенностей исследуемой патологии кожи.
Ключевые слова: актинический кератоз, неинвазивная и инвазивная формы плоскоклеточного рака кожи, качество жизни, адаптированные опросники.
UDC 616.5-006.015.5
EVALUATION QUALITY OF LIFE CANCER PRECURSOR AND SKIN CANCER PATHOLOGY Оshyvalova О. О., Zukov O. L., Kaluzhna L. D.
Abstract. At present there are no available in Ukrainian questionnaires to assess impact of actinic keratosis (AK), carcinoma in situ (SCCis) and cutaneous squamous cell carcinoma (cSCC) on life quality of patients.
The aim of the study was to translate into Ukrainian and culturally adapt Actinic Keratosis Quality of Life (AKQoL) and Skin Cancer Quality of Life (SCQoL) questionnaires.
Methods. Authentic questionnaires were translated into Ukrainian according to the guidelines for the cross-cultural adaptation of self-report measures. In our study we used AKQoL for patients with AK and SCQoL for patients with SCCis, cSCC taken with DLQI (Dermatology Life Quality Index), which is adapted into Ukrainian, to determine the level of informative value.
Results. There was taken poll of 129 patients, including 37 patients with cSCC, 67 with AK and 25 with SCCis. Average score of life quality of patients with AK (AKQoL) was 10.6±0.3, while the average score of DLQI made up 8.4±0.2. Average score of life quality of patients with SCCis (SCQoL) was 7.2±0.2, while average score of DLQI made up 4.8±0.3. Average score of life quality of patients with cSCC (SCQoL) was 9.0±0.3 and average score of DLQI was 8.6±0.4.
Conclusions. The survey findings show the importance of questioning using AKQoL for patients with AK and SCQoL for patients with SCCis and cSCC. The questionnaires better reflect life quality of patients with AK, SCCis and cSCC than DLQI due to the specific characteristics of the studied pathology of the skin.
Keywords: actinic keratosis, carcinoma in situ and cutaneous squamous cell carcinoma, quality of life, adapted questionnaires.
Рецензент — проф. Голованова I. А.
Стаття надшшла 22.03.2017 року
УДК 616-053.7 : 613.865 Панчук О. Ю., Сергета I. В.
ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н ПОКАЗНИК1В МОТИВАЦ1ЙНО1"СПРЯМОВАНОСТ1 СТУДЕНТ1В СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ ЗАХОД1В ЩОДО ОПТИМ1ЗАЦП ПРОФЕС1ЙНОГО НАВЧАННЯ
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iM. М.1. Пирогова МОЗ Украши (м. Вшниця)
hygiene@vnmu.edu.ua
Доотдження виконано у межах науково-дослщ-но! роботи кафедри загально! ппени та екологп В^ нницького нацюнального медичного уыверситету iм. М.1. Пирогова <^зюлого-ппеычна оцшка особли-востей адаптацп дтей, тдттюв i молодi до умов на-вчання в сучасних закладах освiти та науковi основи уыверситетсько! ппени: профорiентацiйнi аспекти, проблеми запровадження здоров'язберкаючих технолога та створення превентивного освггнього се-редовища» (№ державно! реестраци 011611000038).
Вступ. Формування мотиваци до здорового способу життя та профтактики хроычних нешфекцмних захворювань серед рiзних категорiй населення е неможливим без формування здоров'язберкаючих компетенцiй майбутнiх «носi!в» тако! шформацп у широкi маси, а саме без розвитку таких якостей серед студентсько! молодо яка здобувае медичний, стоматолопчний, фармацевтичний фах у структурi сучасно! системи громадського здоров'я [2,6,8,9].
У цьому контекст надзвичайно важливе мюце за-ймае така вагома корелята мотивацмно! спрямова-ностi особистост, як рiвень суб'ективного контролю (РСК), що становить здатнiсть людини адекватно контролювати власну поведшку, встановлюе р^ вень незалежностi, самостiйностi, вiдповiдальностi i активностi iндивiдууму в досягненнi особистюно-значущих цiлей та розв'язаннi особистюно-зна-чущих завдань, ураховуючи надзвичайно важливе явище, яке полягае у спроможност брати на себе
вiдповiдальнiсть (штернальне розташування локу-су суб'ективного контролю: усе, що вщбуваеться, е результатом власних дм), або не брати на себе вщ-повiдальнiсть (екстернальне розташування локусу суб'ективного контролю: усе, що вщбуваеться, е результатом дм зовышых чинникiв, випадку, зб^ об-ставин тощо) за поди, як мають мiсце [1,3,4].
I, отже, суттево! значущостi набувае розро-блення, наукове обфунтування та впровадження у навчальний процес вищих медичних навчальних закладiв (ВМНЗ) та повсякденну навчальну i позана-вчальну дiяльнiсть студентства заходiв профтактич-ного та корекцмного змiсту, що забезпечують появу позитивних змш з боку провщних показникiв моти-вацiйно! спрямованостi особистост i, передусiм, з боку характеристик РСК дiвчат i юнакiв [2,5,6,7,10].
Мета дослщження - визначення особливос-тей змiн показникiв мотивацiйно! спрямованост студентiв стоматологiчного факультету вiдповiдно до провщних характеристик рiвня суб'ективного контролю в умовах використання комплексу за-ходiв щодо оптимiзацi! професiйного навчання та психоппеычно! корекцi! перебiгу процеЫв профе-сiйно! адаптацi!.
Об'ект i методи дослiдження. Дослiдження проводились серед студентiв 2 курсу стоматологiч-ного факультету Вшницького нацiонального медичного уыверситету iм. М.1. Пирогова, яю були розпо-дiленi на наступы групи порiвняння: група контролю
