CC BY
24
УДК: 616.5-006:614.2 12Ошивалова О. О.
ПАЦ1СНТ ОР1СНТОВАНИЙ П1ДХ1Д В Л1КУВАНН1 ПУХЛИН ШК1РИ
1Державна наукова установа «Науково-практичний центр профшактичноТ та ктшчно'Г медицини» Державного управлiння справами (м. Кшв) 2Нацюнальна медична академiя пюлядипломно'Г освiти iменi П.Л. Шупика (м. Кшв)
oshivalovaea@gmail.com
Наукова тема «Розробка моделi багатофакторно! профiлактики та управлiння якiстю медично! допо-моги в деяких хроычних iнфекцiйних захворювань прикрiпленого населення», № державно! реестраци 0114и002118.
Вступ. До 2020 року хроычы стани будуть не ттьки провiдними причинами Ывалщност в усьо-му свiтi: якщо вони не будуть успiшно подолаы, та стануть i найдорожчими проблемами, з якими сти-катимуться системи охорони здоров'я. В цьому вщ-ношенн вони представляють собою загрозу для вЫх кра!н з точки зору здоров'я i економiки [14]. Оргаы-затори охорони здоров'я рiзних кра!н сходяться на думцi, що необхiдно впроваджувати новi пiдходи до ведення хроычних хвороб, так як дiючi моделi насилу справляються з iснуючими проблемами. Сьогод-ышня модель надання медично! допомоги, в основному орiентована на приборкання гострих стаыв, практично не вщповщае потребам пацiентiв з хро-ычними захворюваннями. У вiдповiдь на ц виклики в бвропейському регiонi була запропонована нова стратепя - допомога, орiентована на пацiента. На думку !! авторiв, вона повинна забезпечувати комп-лексний пiдхiд до л^вання пацiента, надаючи йому необхiдний набiр лiкувальних, реабiлiтацiйних та профiлактичних послуг На сьогодншнм день у бага-тьох промислово розвинених (Англiя, Даыя) кражах i кражах, що розвиваються (Сальвадор, Малайзiя, Руанда, Та!ланд та жим) концепцiя медично! допомоги, орiентовано! на людину, вже жтегрована в системи охорони здоров'я. Вона покликана зменшити тягар хроычних хвороб i полiпшити якiсть життя оЫб з хронiчними формами захворювань [29].
На наш погляд, дана стратепя добре вписуеться в технолопю ведення хворих з передраком та раком шюри. Так, в результат сукупного впливу ультраф^ олетового випромжювання [27] виникае початкова фаза ключного континууму захворювання - поле канцеризаци, яке схильне до злоякiсно! трансфор-мацi!. Видимi ураження актинiчного кератозу (АК) е ктычним бiомаркером поля канцеризаци з субкл^ нiчними (невидимими) ушкодженнями, якi потенцм-но пов'язан з ризиком прогресування в нежвазивну та iнвазивну форми плоскоклiтинного раку шюри (БС^в i сБСС вщповщно), базальноклiтинний рак шкiри (ВСС) [10,28], навпъ меланому [8,21,26].
Захворюванiсть сБСС i ВСС серед населення Укра!ни висока i щороку збiльшуеться, впливаючи на якiсть життя хворих [20]. ^м того, немеланомний рак шюри (НМРШ) мае великий соцiально-економiч-
ний тягар. Дан Нацiонального канцер реестру Укра-!ни свiдчать, що 2014-2015 рр. 3% пащетчв з НМРШ мають метастази i близько 2% па^етчв помирае вiд цього захворювання [20]. I цей соцiально-економiч-ний тягар, ймовiрно, збiльшиться в найближчi роки. Таким чином, ефективна профтактика i лiкування видимих пошкоджень АК i SCCis мае вирiшальне значення в обгрунтуванн мiнiмiзацi! затрат i полт-шеннi якостi життя хворих [1]. Проте, ураження АК i БС^в, хоча i вважаються хроычним прогресуючим станом, часто залишаються без ефективного л^-вання [17].
На тепершнм час розрiзняють декiлька бар^ер1в на шляху ефективного лiкування передраку i раку шкiри, а саме: низька пожформованють, як пацiентiв так i лiкарiв, що до причин розвитку, кгмычних проявiв та можливих ускладнень захворювання; занепоко-ення пащен^в щодо косметичного ефекту лiкування та побiчних ефектiв медично! технологi!; дотриман-ня пацiентом рекомендацiй догляду за шюрою пiд час лiкування; вартють медично! технологi!.
1з лiтературних джерел вiдомо, що i лiкарi i па-цiенти можуть мати недостатне розумжня причин i клiнiчних проявiв хвороби, не розумiючи потенцм-них наслщюв не лiкування [7,15,18]. Таким чином, бтьшють пацiентiв не звертаються за медичною до-помогою вчасно, а лiкарi не надають належно! уваги раннiм проявам хвороби. Це пояснюе, чому АК часто залишаеться недiагностованим i нелiкованим [19].
Зрозумто, що бiльшiсть пацiентiв, якi мають ураження на вщкритих дтянках шкiри, мають косме-тичнi занепокоення з приводу л^вання, зокрема, що запропоноване л^вання може призвести до поганого косметичного результату, який може бути постмним. Наприклад, ппотгмента^я i утворення рубцiв вiдбуваеться вiдносно часто при крютерапп, зокрема, з бтьш тривалим часом заморожування (> 20 с) [25].
Мiсцевi реакцi! шюри, яю пов'язанi з побiчним впливом л^вання, можуть також являти собою стримуючий фактор для деяких пащен^в, особливо при пошуку лкування рецидивуючих форм захворювання. Серед побiчних ефекпв лiкування пухлин шкiри зустрiчаються набряк, почервонiння [13,16], утворення рани та юрки [6,9], жколи вторинне жф^ кування [4]. Вони можуть бути незручними i можуть привести до порушення повсякденно! дiяльностi та сощального життя, особливо, якщо пошкодження знаходяться на вiдкритих дiлянках шюри [10,11]. Деяю науковi повiдомлення стосуються розвитку
системних побiчних ефектiв при мiсцевiй спрямова-нм терапií [5,12].
В результатi цих несприятливих реакцм, якi мо-жуть бути тривалими, багато пащен^в вважають, що важко дотримуватися режимiв мюцевого лiкування, яке може тривати протягом 1-4 мюящв, з можли-вими наслщками у виглядi зниження ефективност лiкування [17,22]. Так, дослiдження 305 пащен^в, показали, що 88% пащен^в з АК не дотримувались i / або не постiйно дотримувались мiсцевоí терапií, з недотриманням в 52%, 69% i 71% пащен^в на тера-пiю протягом 3-4 тижшв, 4-8 тижнi i 6-12 тижшв вщ-повiдно [22]. Недотримання рекомендацм негативно впливае не ттьки на ефективнiсть лiкування [17], а i потенцiйно збiльшуе ризик сБОО [2].
Вартiсть медичноí технологи е ще одним потен-цмним бар'ером для лiкування передраку та раку шюри. У недавньому дослщженш, 58% лiкарiв в восьми кражах висловили заклопотанiсть з приводу
чоловжи (п=43)
до 3-х мю.
вщ 4 мю. до 1 року
бшьше 1 року
невизначений термш
непомiрно високих витрат (пащенти не в змозi до-зволити собi лiкування, бо витрати на лкування не вiдшкодовуються) на лкування поля канцеризацií [24].
В даний час встановлено, якщо пацiент отримуе медичну допомогу в закладi охорони здоровья, де акцент робиться на полтшення вiдносин пацiента з лкарем, в результатi покращуеться клiнiчна ефек-тивнiсть лiкування i задоволенiсть пащен^в при од-ночасному зниженнi витрат на медичш технологií [3,23].
Метою нашо( роботи було вивчення переваг патент орiентованого лiкування передраку i раку шкiри на прикладi Державно( науковоí установи «На-уково-практичний центр профтактично( та клiнiчноí медицини» Державного управлшня справами (нада-лi - Центр).
Об'ект i методи дослщження. Для досягнення поставленоí мети нами було використано персош-
жшки (п=24)
12,5 20,8
в ■ до 3-х мю.
25^
■ вщ 4 мю. до 1
року ■ бшьше 1 року ■ невизначений термш
41,7
чоловжи (п=43)
14 0
67,4^
до 0,5 см
вщ 0,5 до 1,0 см
в щ 1,0 до 1,5 см
бшьше 1,5 см
жшки (п=24)
4,2^0
^У 25 ^ ■ до 0,5 см
Щ Л ^нм
17°'8 и ■ вщ 0,5 до 1,0
см
■ вщ 1,0 до 1,5
см
■ бшьше 1,5 см
в
Рис. 1. Розподт випадюв АК за тривал1стю захворювання до л1кування та д1аметром пухлини (%): А — тривал!сть захворювання у чоловшв; Б — тривал!сть захворювання у жшок; В — д!аметр пухлини у чоловшв;
Г — д!аметр пухлини у жшок.
чоловжи (п=14)
14,3 21,4 ^^ "до 3-х мк.
■ вщ 4 Mic. до 1 року ^ ■ бшьше 1 року
■ невизначений
термш
жшки (п=11)
18,2
1 до 3-х Mic,
| вщ 4 мк. до 1 року
бшьше 1 року
|невизначений терм1н
21,5
чоловжи (п=14)
О 7,1
71,4
| до 0,5 см
■ вщ 0,5 до 1,0 см
вщ 1,0 до 1,5 см
I бшьше 1,5 см
/КШКИ (п=11)
9Д | 9,1 81,8
I до 0,5 см
I вщ 0,5 до 1,0 см
вщ 1,0 до 1,5 см
I бшьше 1,5 см
В г
Рис. 2. Розподш випадюв SCCis за тривалiстю захворювання до л^вання та дiаметром пухлини (%): А — тривалють захворювання у чоловiкiв; Б — тривалiсть захворювання у жшок; В — дiаметр пухлини у чоловiкiв;
Г — дiаметр пухлини у жiнок.
фiкованi дан хворих АК, SCCis i cSCC, якi знаходили-ся пiд динаммчним спостереженням лiкарiв Центру, а також дан опитування щодо якостi життя хворих на момент постановки дiагнозу та через 3 мiсяцi i 1 рiк пiсля лiкування з використанням дерматолопч-ного iндексу якост життя (Dermatology Life Quality Index - DLQI). DLQI e затвердженим опитувальником для загальноУ дерматологiчноi оцшки якостi життя у дорослих. ВЫ складаеться iз 10 запитань, кожен оцшюеться вiд 0 до 3 балiв, отримуючи максимум 30 балiв. Чим вище показник, тим бшьше попршен-ня якостi життя. Результати були штерпретоваы, i можна використовувати таю рекомендаций оцiнка 0-1 бал не вказуе жодного ефекту захворювання на яюсть життя пацieнта; оцшка 2-5 балiв показуе невеликий ефект, 6-10 балiв - помiрний ефект, 11-20 балiв - дуже значний ефект i 21-30 балiв - надзви-чайно значний вплив захворювання на яюсть життя патента [8]. Патолопя шкiри була пщтверджена па-тогiстологiчним дослiдженням у вЫх пацieнтiв. Ста-тистична обробка отриманих результа^в проводилась iз використанням програми «STATISTICA 7.0».
Результати дослщження та "Гх обговорення.
Протягом 2015-2016 р.р. пщ нашим спостереженням знаходилось 129 хворих, серед яких 37 хворих сБСС, 67 хворих АК та 25 хворих БСС1в. Характеристика дослщжуваного контингенту включала стать, середнм вк i локалiзацiю ураження шкiри (табл. 1).
Середнм вiк хворих АК склав 74,4±6,2 рокiв, SCCis - 74,4±7,8 роюв i сБСС - 77,1±4,8 роюв. Серед дослiджуваного контингенту хворих переважали чо-ловiки (АК - 64,2%; - 56%; сБСС - 70,3%). Пе-реважно ураження шюри локалiзувались на шкiрi го-лови та ши! у 47 хворих АК (70,1%), у 13 хворих (52%) БС^в та у 27 хворих (73%) сБСС (табл. 1).
При виборi медично! технологi! лкарями було враховано тривалiсть захворювання до початку лi-кування та розмiр пухлини. Згiдно даним спостере-ження, передонколопчна патологiя шкiри у виглядi АК та SООis частiше була виявлена в термши «вiд 4 мю до 1 року» юнування захворювання з перевагою у жшок (41,7% та 63,6% вщповщно). Також у жшок, вказана патологiя шюри була виявлена у термши юнування захворювання «бшьше 1 року» в 25,0% i
18,2% вщповщно (рис. 1, 2). Вияв-лення АК в термши «до 3-х мюящв» не перевищувала 25,6% у чоловкв та 20,8% у жшок, а 30018 - 21,4% у чоловшв i 18,2% у жшок (рис. 1, 2). Таю термши виявлення хворих з пере донколопчною патолопею шюри свщчать про недостатню пошфор-мованiсть (як пащен^в так i лiкарiв) щодо клЫчних ознак хвороби, розу-мшня потенцiйних наслiдкiв пiзнього виявлення/звернення. Збтьшен-ня термiнiв перебiгу хвороби веде до збтьшення розмiрiв ураження шюри, що в подальшому сприяе по-боюванню пацiентiв вiдносно клiнiчноí та косметич-ноí ефективностi запропонованого лкування.
Хворi з с300 переважно були виявлеш в терм^ ни «до 3-х мюящв» iснування хвороби, як у чолов^в (53,8%) так i у жiнок (45,5%), з дiаметром пухлини
Таблиця 1.
Характеристика контингенту хворих АК, ЭС^б I оЭОО
Характеристика контингенту АК (п=67) Э0018 (п=25) сБОО (п=37)
Стать чоловки 43 (64,2%) 14 (56%) 26 (70,3%)
жЫки 24 (35,8%) 11 (44%) 11 (29,7%)
Вк (роки) загальний 74,7±6,2 74,4±7,8 77,1±4,8
чоловки 74,8±6,3 74,4±6,8 75,7±4,4
жЫки 73,7±6,1 73,8±8,9 81,5±6,3
Локал1зац1я голова та шия 47 (70,1%) 13 (52%) 27 (73%)
тулуб 7 (10,4%) 6 (24%) 9 (24,3%)
верхн1 к1нц1вки 11 (16,4%) 5 (20%) 1 (2,7%)
нижн1 к1нц1вки 2 (3,1%) 1 (4%)
чоловжи (п= =26)
и,б 0
1 53,8 / ■ до 3-х мю. ■ в щ 4 мю. до 1 року т бшьше 1 року ■ невизначений термш
А
чоловжи (п=26)
7'7 19,2
V ^ Ь ■ до 0,5 см
34,6 ||
38,5 Щ "вщ 0,5 до 1,0
■ в'щ 1,0 см до
1,5 см
■ бшьше 1,5 см
переважно «вiд 0,5 до 1,0 см» у 38,5% чоловiкiв i у 45,5% жiнок. Серед хворих с300 зареестрованi ви-падки дiаметру пухлини «бiльше 1,5 см» 7,7% чолов^ кiв та 9,0% жшок (рис. 3). Виявлення хворих в терм^ ни «до 3-х мюящв» переб^у захворювання свiдчить про кращi знання лiкарiв щодо клiнiчних ознак раку
жшки (п=11)
до 3-х мю.
в'щ 4 мю. до 1 року
бшьше 1 року
невизначений термш
жшки (п=11)
9 0
45,5 "до 0,5 см
45,5 V Н "вщ 0,5 до 1,0
В ^ ■ в'щ 1,0 см до
1,5 см
■ бшьше 1,5 см
в
Рис. 3. Розподш випадкiв сЭСС за тривалютю захворювання до лiкування та дiаметром пухлини (%): А - тривалють захворювання у чоловiкiв; Б - тривалiсть захворювання у жiнок; В - дiаметр пухлини у чоловiкiв;
Г - дiаметр пухлини у жшок.
Таблиця 2.
Кореляцшний зв'язок мiж термiном перебiгу захворювання та дiаметром пухлини
Захворювання Термш переб1гу, t (мю.) Д1аметр пухлини, с1 (см) Коеф1ц1ент кореляцп П1рсона, Я Дов1рчий штервал, р
АК загальний 7,1 ±1,01 0,76±0,04 0 0,239
чоловки 5,3±1,1 0,80±0,05 0 0,187
жшки 9,6±1,8 0,70±0,04 0 0,056
БС^в загальний 6,3±0,7 0,81±0,03 0 0,058
чоловки 5,7±0,9 0,83±0,04 0 0,767
жшки 7,1 ±1,4 0,78±0,06 0,547 0,019
оБСС загальний 7,1±2,3 1,08±0,13 0 0,813
чоловки 5,9±2,6 1,0±0,18 0 0,567
жшки 9,4±4,7 1,23±0,15 0 0,450
шюри I насторожен1сть пац1ент1в щодо утворень, як1 швидко зб1льшуються.
16 хворих на передрак шюри та 2 хворих з раком шюри не могли визначитися 1з терм1нами юнування хвороби, з них 11 (25,6%) чоловшв I 3 (12,5%) ж1нок з АК, 2 (14,3%) чоловшв з БСС1в I 2 (18,1%) жшки з оБСС. Серед хворих АК 7 (16,3%) чоловкв I 2 (8,3%) жшок пояснювали це тим, що вони «не звертали уваги на прояви на шюр1», а 4 чоловка (9,3%) I 1 (3,2%) ж1нка - «не вважали змши на шк1р1 захворю-ванням». Серед чолов1к1в з БСС1в по 1 (7,15%) чоло-в1ку «не вважали зм1ни на шюр1 захворюванням» I «не звертали уваги на прояви на шюр1». Серед хворих оБСС 2 ж1нки (18,1%) не могли вказати термши юнування хвороби, так як «не звертали уваги на прояви на шюр1».
Таким чином, типовий профшь патента з АК на момент виявлення це чоловк, вком 74,8±6,3 роки, з терм1ном переб1гу захворювання 5,3±1,1 м1с. I з д1аметром пухлини 0,80±0,05 см та переважною ло-кал1зац1ею на шк1р1 голови I ши! (70,1%), при цьому терм1н переб1гу захворювання у чоловкв менший, а д1аметр пухлини бшьший н1ж у ж1нок (табл. 2).
Типовий профшь патента з БСС1в на момент виявлення це чоловк, вком 74,4±6,8 роки, з терм1ном переб1гу захворювання 5,7±0,9 мю. I з д1аметром пухлини 0,83±0,04 см та переважною локал1зац1ею на шк1р1 голови I ши! (52%), при цьому терм1н переб1гу захворювання у чолов1к1в також менший, а д1аметр пухлини також бшьший н1ж у ж1нок.
Типовий профшь патента з сБСС на момент виявлення це також чоловк, вком 75,7±4,4 роки, з термг ном переб1гу захворювання 5,9±2,6 мю. I з д1аметром пухлини 1,0±0,18 см та переважною локал1зац1ею на шюр1 голови I ши! (73%), при цьому терм1н переб1гу захворювання I д1аметр пухлини у чоловкв менший н1ж у ж1нок.
В нашому дослщжены терм1н переб1гу захворювання достов1рно корелював 1з д1аметром пухлини т1льки у ж1нок з БСС1в (Я=0,547, р=0,019), у шших гру-пах достов1рних кореляц1йних зв'язюв не виявлено.
Пор1внюючи типов! профл хворих необх1дно вщ-м1тити, що у хворих на АК при схожих 1з сБСС термг нах переб1гу хвороби д1аметр пухлини менший, а у хворих БСС1в при менших термшах переб1гу захво-
рювання д1аметр пухлини б1льший н1ж у хворих АК.
Вс1 хвор1, яю прийняли участь у дослщжены, отримали л1кування (рис. 4). Переважали х1рурпчн1 медичн1 технолог!! вщ 97,7% у чолов1к1в з АК до 45,4% у ж1нок з БСС1в. Так радюх1рур-г1чне л1кування було запропоновано хворим АК з любим д1аметром пухлини, хворим БСС1в при д1аметр1 пухлини до 1,5 см та хворим сБСС при д1аметр1 пухлини до 1,0 см. Х1рурпчне л1кування було запропоновано хворим БСС1в при д1аметр1 пухлини бшьше 1,5см I хворим сБСС при д1аметр1 пухлини бшьше 1,0 см. 1нш1 медичн технолог!! були одиничними I представлен! крютерапг ею та лазерною абляц1ею, у 1 випадку сБСС поеднанням крюметоду з брах1терап1ею.
Оц1нку кгмычно! ефективност1 запропоновано! ме-дично! технолог!! проводили з урахуванням наявност1 ускладнень п1д час л1кування та рецидивування захворювання. Необхщно в1дм1тити, що у випадках за-стосування радюх1рурпчно! та х1рург1чно! технолог!! ускладнень пщ час л1кування (б1ль, набряк, почерво-н1ння, вторинне 1нф1кування) не було зареестровано, що свщчить про достатню увагу медичного персоналу до навчання патента правил догляду в пюляопе-рац1йний пер1од, доступн1стю цих правил, дотриман-ня пац1ентом рекомендацм, ефективним динам1чним супроводом хворого пщ час та п1сля л1кування.
У 1 (2,7%) хворо! з сБСС, яка отримувала поедна-не л1кування крюметоду з брах1терап1ею, було зафк-совано ускладнення у вигляд1 ппертроф1чного рубця 1з запаленням. I у 1 (4%) хворо! з БСС1в було зафк-совано рецидив захворювання пюля кр1отерап1! пер-винного вогнища пухлини. У 65 хворих АК (97,01%), 23 хворих (92%) БСС1в та 35 хворих (94,6%) сБСС, яю отримали рад1ох1рург1чне та х1рурпчне л1кування, рецидиву захворювання або ускладнень косметичного характеру не виявлено протягом 2-х роюв спостере-ження, що свщчить про достатнм р1вень ефективнос-т1 запропоновано! терап1!.
Серед хворих БСС1в, яким було запропоновано х1рурпчну та рад1ох1рург1чну методики л1кування, на момент постановки д1агнозу середнм показник й_0! склав 4,8±0,3 бали, що вщповщае незначному р1вню впливу патологи на яюсть життя хворих. Серед хворих оБСС та АК середнм показник йШ! склав 8,4±0,4 бали та 8,4±0,2 бали вщповщно, що в1дпов1дае по-м1рному впливу патолог1! шк1ри на яюсть життя. Через 3 мюяц1 пюля л1кування вивчався короткостроковий р1вень задоволеност1 пац1ент1в застосованою ме-дичною технолопею. Так, середн1й показник й_0! у хворих АК, БСС1в та оБСС склав 0,06±0,01 бал1в, 0,12±0,03 бал1в та 0,75±0,04 бал1в в1дпов1дно, що вка-зуе на задоволен1сть пац1ент1в результатом запропоновано! методики л1кування.
Через р1к п1сля л1кування показник йШ! склав 0 бал1в у вс1х хворих АК, БСС1в I оБСС, яким було запропоновано х1рурпчну та радюх1рурпчну методики л1кування, що св1дчить про високу довгострокову за-доволен1сть пац1ент1в терап1ею.
Висновки. Рiвень захворюваност на передрак та рак шюри серед населення УкраУни обумовлюе акту-альнiсть вивчення iснуючих стратепй медичноУ допо-моги цiй категорп пацiентiв. Представлений матерiал висвiтлюе результати застосування патент орiенто-
чоловжи (п: =43)
2,3 1,4 ■ радюх1рургтчне
», / ■ х!рурпчне ■ шше
вано1 концепцп надання медично! допомоги хворим з пухлинами шкiри.
Серед переваг патент орiентованого лiкування пухлин шкiри необхщно вiдмiтити перевагу персо-налiзацií даних, дiагностування раку шкiри на бтьш раннiх стадiях захворювання завдяки достатшй обi-
жшки (п=24)
0 1,4
■ радьсшрурпчне
95,8 1 ■х1рург1чне
шше
чоловжи (п=14)
14,3 0
4 ^^ ■ радюх!рурпчне
1 85,7 ^я ■ х1рурпчне
■ шше
в
Д
чоловиси (п=26)
3,8
\ А 69,2 ^ ■ радюх1рурпчне ш ■ х1рурпчне
■ ¡нше
жшки (п=11)
18,2
45,4 ■ радюх!рурпчне
36,4
■ х1рурпчне
■ ¡нше
г
жшки (п=11)
9,1
18,2 ^Ш
А ■ радюх1рурпчне
72,7 А "ШШ ■ хфурпчне
■ ¡нше
ж
Рис. 4. Розподш випадкiв АК, ЗСС1з та сЗСС в залежностi вiд застосованоГмедично'Г технологГГлiкування (%): А- чоловки з АК; Б — жiнки з АК; В — чоловки з ЗСС1з; Г — жiнки з ЗСС1з; Д — чоловши з сЗСС; Ж — жiнки з сЗСС.
знаност як лiкарiв так i пацieнтiв про кгмычы ознаки, наслiдки та Mo:^MBi ускладнення. Вибiр riKapeM медично! тeхнологiI лiкувaння е обфунтованим, тому отриман результати свiдчaть про кгмычну та косме-тичну eфeктивнiсть запропоновано! терапи. Вщсут-нiсть ускладнень пiд час лiкувaння вказуе на партнер-ськi вiдносини «пaцiент-лiкap», пpихильнiсть пащен™ до призначень лiкapя i ефективний звоpотнiй зв'язок, якi грунтуються на достатньому пояснены лкарем мeхaнiзму дм медично! тeхнологiI, очiкувaного результату лiкувaння i медичного супроводу.
Дослщження короткострокового i довгостроково-го задоволення виявили, що короткострокове задо-
волення бшьш iмовipно, пов'язано з партнерськими вщносинами «пaцiент-лiкap», тодi як довгострокове задоволення е вщображенням peзультaтивностi медично! технологи. Таким чином, концеп^я патент оpiентовaного лiкувaння пухлин шюри е ключовим елементом якостi надання медично! допомоги.
Перспективи подальших дослiджень. Подальше дослiджeння та peaлiзaцiя пaцiент-оpiентовaного пiдходу е перспективним напрямком в робот закла-дiв охорони здоров'я piзно! форми влaсностi, що дозволить пщвищити eфeктивнiсть медично! допомоги шляхом сприяння полтшенню результат лiкувaння i пiдвищeнню piвня задоволеност пaцiентiв.
^iTepaTypa
1. Augustin M. Ingenol mebutate gel for actinic keratosis: the link between quality of life, treatment satisfaction, and clinical outcomes / M. Augustin, J.H. Tu, K.M. Knudsen [etal.]// J Am. Acad. Dermatol. - 2015. - № 72. - P. 816-821.
2. Berman B. Actinic keratosis: sequelae and treatments. Recommendations from a consensus panel / B. Berman, L. Bienstock, L. Kuritzky [et al.] // J Fam. Pract. - 2006. - № 55. - P. 1-8.
3. Bertakis K.D. Patient-centered care is associated with decreased health care utilization / K.D. Bertakis, R. Azari // J Am. Board. Fam. Med. - 2011. - № 24. - P. 229-239.
4. British Academy of Dermatologists. Cryotherapy PIL. 2014. URL http://www.bad.org.uk/for-the-public/patient-information-leaflets / cryotherapy/?showmore=1 &returnlink=http%3A%2F%2Fwww.bad.org.uk%2Ffor-the-public%2Fpatient-information-leaflets#.Vp-i7lJln-k (last accessed 01 June 2016).
5. Cantisani C. Imiquimod 5% cream use in dermatology, side effects and recent patents / C. Cantisani, T. Lazic, A.G. Richetta [et al.] // Recent. Pat. Inflamm. Allergy Drug Discov. - 2012. - № 6. - P. 65-69.
6. Ceilley R.I. Current issues in the management of actinic keratosis / R.I. Ceilley, J.L. Jorizzo // J Am. Acad. Dermatol. - 2013. -№ 68 (1 Suppl 1). - P. S28-S38.
7. Chetty P. Primary care review of actinic keratosis and its therapeutic options: a global perspective / P. Chetty, F. Choi, T. Mitchell // Dermatol. Ther (Heidelb). - 2015. - № 5. - P. 19-35.
8. Criscione V.D. Actinic keratoses: natural history and risk of malignant transformation in the Veterans Affairs Topical Tretinoin Chemoprevention Trial / V.D. Criscione, M.A. Weinstock, M.F Naylor [et al.] // Cancer. - 2009. - № 115. - P. 2523-2530.
9. Drwno B. Management of actinic keratosis: a practical report and treatment algorithm from AKTeam™ expert clinicians / B. Drwno, J.M. Amici, N. Basset-Seguin [et al.] // J Eur. Acad. Dermatol. Venereol. - 2014. - № 28. - P. 1141-1149.
10. Del Rosso J.Q. Comprehensive management of actinic keratoses: practical integration of available therapies with a review of a newer treatment approach / J.Q. Del Rosso, L. Kircik, G. Goldenberg [et al.] // J Clin. Aesthet. Dermatol. - 2014. - № 7. -P. S2-S12.
11. Esmann S. Patients' perspectives on actinic keratosis / S. Esmann // Curr. Probl. Dermatol. - 2015. - № 46. - P. 8-13.
12. European Medicines Agency. Diclofenac summary of product characteristics. 2016. URL: (last accessed 01 June 2016).
13. Fijan S. Photodynamic therapy of epithelial skin tumours using delta-aminolaevulinic acid and desferrioxamine / S. Fijan, H. Hunigsmann, B. Ortel // Br. J Dermatol. - 1995. - № 133. - P. 282-288.
14. Innovative care for chronic conditions: building blocks for actions : global report World Health Organization, 2003. - 92 p.
15. Karia P.S. Cutaneous squamous cell carcinoma: estimated incidence of disease, nodal metastasis, and deaths from disease in the United States 2012 / P.S. Karia, J. Han, C.D. Schmults // J Am. Acad. Dermatol. - 2013. - № 68. - P. 957-966.
16. Kennedy J.C. Endogenous protoporphyrin IX, a clinically useful photosensitizer for photodynamic therapy / J.C. Kennedy, R.H. Pottier // J Photochem. Photobiol. - 1992. - № 14. - P. 275-292.
17. Lebwohl M. Ingenol mebutate gel for actinic keratosis / M. Lebwohl, N. Swanson, L.L. Anderson [et al.] // N Engl J Med. - 2012.
- № 366. - P. 1010-1019.
18. MacKie R.M. Awareness, knowledge and attitudes to basal cell carcinoma and actinic keratoses among the general public within Europe / R.M. MacKie // J Eur. Acad. Dermatol. Venereol. - 2004. - № 18. - P. 552-555.
19. Naldi L. Prevalence of actinic keratoses and associated factors in a representative sample of the Italian adult population: results from the Prevalence of Actinic Keratoses Italian Study, 2003-2004 / L. Naldi, L. Chatenoud, R. Piccitto [et al.] // Arch. Dermatol.
- 2006. - № 142. - P. 722-726.
20. National Cancer Registry of Ukraine: short description of the database as of January, 2016; http://www.ncru.inf.ua/publications/ index.htm.
21. Olsen C. Biologic markers of sun exposure and melanoma risk in women: pooled case-control analysis / C. Olsen, M. Zens, A. Green [etal.]//Int. J Cancer. - 2011. - № 129. - P. 713-723.
22. Shergill B. Non-adherence to topical treatments for actinic keratosis / B. Shergill, S. Zokaie, A.J. Carr//Patient Prefer. Adherence.
- 2013. - № 8. - P. 35-41.
23. Stewart M. The impact of patient-centered care on outcomes / M. Stewart, J.B. Brown, A. Donner // J Fam. Pract. - 2000. -№ 49. - P. 796-804.
24. Stockfleth E. A consensus approach to improving patient adherence and persistence with topical treatment for actinic keratosis / E. Stockfleth, K. Peris, C. Guillen [etal.]//Int. J Dermatol. - 2015. - № 54. - P. 509-515.
25. Thai K.E. A prospective study of the use of cryosurgery for the treatment of actinic keratoses / K.E. Thai, P. Fergin, M. Freeman [et al.] // Int. J Dermatol. - 2004. - № 43. - P. 687-692.
26. Werner R.N. The natural history of actinic keratosis: a systematic review / R.N. Werner, A. Sammain, R. Erdmann [et al.] // Br. J Dermatol. - 2013. - № 169. - P. 502-518.
27. Werner R.N. Evidence- and consensus-based (S3) Guidelines for the Treatment of Actinic Keratosis - International League of Dermatological Societies in cooperation with the European Dermatology Forum - Short version / R.N. Werner, E. Stockfleth, S.M. Connolly [et al.] // J Eur. Acad. Dermatol. Venereol. - 2015. - № 29. - Р. 2069-2079.
28. Zalaudek I. Morphologic grading and treatment of facial actinic keratosis / I. Zalaudek, S. Piana, E. Moscarella // Clin. Dermatol. - 2014. - № 32. - Р. 80-87.
29. 63 World Health Assembly, Geneva. - 2010. - Vol. 2. - Р. 47-50.
УДК 616.5-006:614.2
ПАЦ1€НТ ОРЮНТОВАНИЙ П1ДХ1Д В Л1КУВАНН1 ПУХЛИН ШК1РИ
Ошивалова О. О.
Резюме. Сучасн системи охорони здоров'я все бтьше спрямован на патент opieHTOBaHy стратепю. На наш погляд, дана стратепя е перспективною i для виршення проблем хворих на передрак i рак шюри, зростан-ня зaхвopювaнoстi якими вщзначаеться не тiлыки у всыому свт, а i на УкpaIнi. Вщповщно до цieI стpaтегiI, за-доволенють пaцieнтiв е важливим компонентом вибору медично! технoлoгiI. Ми дoслiдили ефективнють хipyp-гiчних метoдiв лiкyвaння актиычного кератозу, неiнвaзивнoI та iнвaзивнoI форм плоскокттинного раку шкipи шляхом вивчення короткостроково! та довгостроково! зaдoвoленoстi пащенпв.
Ключовi слова: пaцieнт opieнтoвaне л^вання, aктинiчний кератоз, неiнвaзивнa та Ывазивна форми плоскокттинного раку шюри, деpмaтoлoгiчний iндекс якoстi життя.
УДК 616.5-006:614.2
ПАЦИЕНТ ОРИЕНТИРОВАННЫЙ ПОДХОД В ЛЕЧЕНИИ ОПУХОЛЕЙ КОЖИ
Ошивалова Е. А.
Резюме. Современные системы здравоохранения все больше направлены на пациент ориентированную стратегию. На наш взгляд, данная стратегия является перспективной и для решения проблем больных пред-раком и раком кожи, рост заболеваемости которыми отмечается не только во всем мире, а и в Украине. Согласно этой стратегии, удовлетворенность пациентов является важным компонентом выбора медицинской технологии. Мы исследовали эффективность хирургических методов лечения актинического кератоза, не-инвазивной и инвазивной форм плоскоклеточного рака кожи путем изучения краткосрочной и долгосрочной удовлетворенности пациентов.
Ключевые слова: пациент ориентированное лечение, актинический кератоз, неинвазивная и инвазивная формы плоскоклеточного рака кожи, дерматологический индекс качества жизни.
UDC 616.5-006:614.2
PATIENT-CENTERED APPROACH IN THE TREATMENT OF SKIN TUMORS
ОвИууаЬуа О. О.
Abstract. Modern health systems increasingly focus on patient-centered strategies. In our opinion, this strategy is promising and for solving the problems of patients with preeclampsia and skin cancer, an increase in morbidity of which is noted not only in the whole world, but also in Ukraine. According to this strategy, patient satisfaction is an important component of the process of making decisions about medical technology. We investigated the efficacy of surgical treatment of actinic keratosis, non-invasive and invasive forms of squamous cell carcinoma by examining the short-term and long-term satisfaction of the patients.
Methods. To achieve this goal, we used personalized data from patients with actinic keratosis (АК), non-invasive and invasive forms of squamous cell carcinoma (SCCis and сSCC), which were under the dynamic supervision of the State Scientific Institution "Scientific and Practical Centre of Preventive and Clinical Medicine" of the State Administration doctors, and survey data on the quality of life of patients at the time of diagnosis and after 3 months and 1 year after treatment with using the dermatological quality of life index.
Results. During 2015-2016 129 patients were under our supervision, among them 37 patients with cSCC, 67 patients with AK and 25 patients with SCCis. During the process of making decisions about medical technology the duration of the disease before treatment and the size of the tumor were took into account by doctors. All patients who participated in the study, received treatment. Surgical medical technologies have predominated from 97.7% in men with acne to 45.4% in women with SCCis. The evaluation of the effectiveness of the proposed medical technology has been conducted, taking into consideration the complications during treatment and relapse of the disease. The short-term level of patient satisfaction with the applied medical technology was studied three months after the treatment. Thus, the average DLQI score in patients with AK, SCCis and cSCC is 0.06 ± 0.01 points, 0.12 ± 0.03 points and 0.75 ± 0.04 points respectively, which indicates satisfaction of the patients with the result of the proposed treatment method. One year after treatment, the DLQI score is 0 in all patients with AK, SCCis and cSCC, who were offered surgical and radiosurgical treatments, which indicates long-term patient satisfaction with therapy.
Conclusions. Research on short-term and long-term satisfaction of the patients found that short-term satisfaction is more likely to be related to the patient-doctor relationships, while long-term satisfaction is a reflection of the effectiveness of medical technology. Therefore, the concept of a patient focused on treating tumors of the skin is a key element of the quality of the provision of medical care.
Keywords: patient-centered treatment, actinic keratosis, non-invasive and invasive forms of squamous cell carcinoma, dermatological quality of life index.
Рецензент - проф. Дудченко М. О.
Стаття надшшла 09.08.2017 року
