CC BY
10Мкр-пчян Оксана Альбер-пвна, Маракушин Андрiй 1горович, Хань Чянлянь ПЕДАГОГ1ЧНА САМО1ДЕНТИФ1КАЦ1Я ЯК ВИМОГА ПРОЦЕСУ ФАХОВО1 ...
UDC 378
ПЕДАГОГ1ЧНА САМО1ДЕНТИФ1КАЦ1Я ЯК ВИМОГА ПРОЦЕСУ ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ СПОРТИВНИХ ДИСЦИПЛ1Н
© 2018
Мкртчян Оксана Альбертiвна, кандидат педагопчних наук, доцент кафедри ф1зичного виховання та спорту Маракушин Андрiй 1горович, кандидат наук з ф1зичного виховання та спорту, доцент, завщувач кафедри ф1зичного виховання та спорту Харювський нацюнальний економiчний yuieepcumem iMeHi Семена Кузнеця (61000, Украна, Харюв, проспект Науки, 9A, e-mail: [email protected])
Хань Чянлянь, астрант третього року навчання Харювський нацюнальний пeдагогiчний утверситет iмeнi Г. С. Сковороди (61061, Украта, Харюв, вул. Алчевських 29, e-mail: [email protected])
Анотащя. Професшне становлення особистосл майбутнього фах1вця зазвичай спрямоване на засвоення необ-хвдних знань i умшь, формування професшно значущих моральних якостей, творчих зд1бностей, розвиток загально! та професiйно! культури особистостi. Однак, коли справа стосуеться майбутшх учителiв таких дисциплiн, як музи-ка, образотворче мистецтво, спорт та фiзична культура, танщ, то виникае питання: ким цi люди е насамперед, а яка спещальшсть е для них вторинною. Ким вони себе ввдчувають: викладачами або спортсменами / митцями? Учитель спортивних дисциплiн або тренер поеднуе у сво!й професшнш дiяльностi риси вчителя i спортсмена, тому на перший план виступае проблема професшно! самовдентифшацп вчителя спортивних дисциплш та тренера. Професшна самоiдентифiкацiя - нова проблема для сучасно! педагогiчно! практики, яка з'явилась iз розвитком професiй, як1 поеднують у собi риси дек1лькох дiяльностей (у даному випадку - спортсмена та вчителя). Мета статп - представ-лення педагогiчно! самовдентифшацп вчителiв спортивних дисциплiн як невiд'емного компоненту !хньо! фахово! пiдготовки до професшно1 дiяльностi. Також у статтi мютиться автентичний матерiал щодо соцiального компоненту та сощальних очiкувань у галузi професiйно! самощентифшацп вчителiв спортивних дисциплш та тренерiв, як1 пра-цюють у галузi неформально1 освiти КНР, осшльки цей аспект впливае на контентне наповнення програм з фахово1 пiдготовки вчителiв спортивних дисциплiн у закладах вищо1 освiти.
Ключовi слова: самоiдентифiкацiя, учитель спортивних дисциплiн, смак, викладацька дiяльнiсть, спортсмен, тренер, компетентшсть, компетенцiя, професiйна дiяльнiсть.
PEDAGOGICAL SELF-IDENTIFICATION OF SPORT DISCIPLINES' TEACHERS AS A SCIENTIFIC AND EDUCATIONAL PROBLEM
© 2018
Mkrtichian Oksana Albertivna, candidate of pedagogical science, advanced professor
of Physical Education and Sports Department Marakushin Andriy Yihorovych, candidate of science in physical education and sports, associate professor, Head of Physical Education and Sports Department Kharkiv National University of Economics named after Semen Kuznets (61000, Ukraine, Kharkiv, 9-A Nauki ave, e-mail: [email protected]) Han Chianglian, students of the PHD educational programe (3rd year) H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (61061, Ukraine, Kharkiv, 29 Alchevskih str., e-mail: [email protected])
Abstract. Programs on future specialist's personality professional development usually aim him\her to master the necessary amount of knowledge and skills, form professionally significant moral qualities or creative abilities, develop general and professional culture of the individual. However, when it comes to future teachers of such disciplines as music, visual arts, sports and physical culture, dancing, the question arises, who are these people in major, and what specialty is secondary for them. Representatives of what profession do they feel themselves to be: teachers or athletes/artists? A teacher of sports disciplines combines in his\her professional activities the features of a teacher and an athlete, therefore the problem of professional self-identification of a teacher of sports disciplines comes. Professional self-identification is a new problem for modern teaching practice. It appeared with the development of professions that combine the features of several activities (in this case, an athlete and a teacher). The purpose of this article is to present pedagogical self-identification of teachers of sports disciplines as an integral part of their professional education for future professional activity. The article also contains authentic material on the social component and social expectations in the field of professional self-identification of sports teachers and trainers, who work in the non-formal education of the People's Republic of China, as this aspect affects the content professional training programs for of sports teachers in higher education institutions.
Keywords: self-determination, teacher of sports disciplines, taste, teaching activity, athlete, coach, competence, professional activity.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'я-зок 1з важливими науковими чи практичними завдання-ми. Докоршш соцiально-економiчнi та сощально-поль тичш змши, що мали мюце в свт з початку XX столптя та чинять значущий вплив на вс сфери життя суспшьства дотепер, спричинили зокрема таш масштабш i небезпеч-т явища, як «щнтсний розлом», розпад суспшьства на окремi соцюкультурш сектори, зниження якосп життя окремих сощальних верств i груп, неефектившсть сощальних гарантш як в локальному, так i свгтовому масштаба У цих умовах критично важливою стала здатшсть сустльства до забезпечення самозбереження, самороз-витку та системно! цшсностг Ушкальним потенщалом для виршення цього завдання у бшъшосп кра!н свпу е самощентифжа^ професшних груп i професшна само-щентифша^ людини, що значною мiрою формуе свь
тогляд особистосп, И щнтст орiентацii, погляди, установки i транслюе ше!', сощальш настро!', стереотипи по-ведшки на сустльство в цшому. До тепершнього часу саме профеая переважно домшвним критерiем страти-фiкацii (розшарування) i одним з головних чиннишв, яш зумовлюють соцiальний стан людини [1, с. 3].
Серед численних професшних груп педагопчш пра-щвники займають специфiчне положения, яке визнача-еться особливою соцiальною значимiстю !'хньо!' працi, високими вимогами до квалiфiкацii, професiйних i моральних якостей, поведшки, соцiальноi функцii, рiвня сощально!' свiдомостi тощо. У результатi, загальновизна-ною умовою ефективно!' викладацькоi дiяльностi е наяв-нiсть у вчителiв високорозвинено!' позитивно! цiннiсноi системи, гумашстичних соцiальних почуттiв, високих особистiсних якостей, володшня якими тiсно пов'язане з
Mkrtichian Oksana Albertivna, Marakushin Andriy Yihorovych, Han Chianglian pedagogical
PEDAGOGICAL SELF-IDENTIFICATION OF SPORT DISCIPLINES' TEACHERS ... sciences
вираженою само1дентиф1кащею ще! професшно! групи.
Однак з розвитком таких штегрованих спещал1за-цш всередиш педагопчно! професп, як «вчитель мисте-цтва», «вчитель спортивних дисциплш», «вчитель музи-ки» (особливо у рамках викладання певного музичного шструменту), «вчитель танцю» тощо постало питання про професшну самовдентифшацш означено! категорп педагопчних пращвнишв: ким вони ввдчувають себе насамперед, а яка спещальшсть мае похвдний характер. Адже до заклад1в вищо! освгти вони приходять вже з до-статшм багажем професшних знань, умшь та досввду як митця / спортсмена, в як вкладено багато часу, власно! наиолегливосп тощо. Також на момент вступу до педа-гопчного вишу щ люди вже е визнаними майстрами свое! справи, що зазвичай доводиться наявнютю у них перемог у конкурсах, наявнютю спортивних категорш тощо. Саме ввдповщь на це питання е важливою 1 для стратеги !хньо! фахово! тдготовки у заклад1 вищо! освгти, чому !х повинна навчити вища школа: за короткий термш на-дати алгоритми передач! власних художньо-спортивних уподобань учням, або вщфшьтрувати !х художнш чи спортивний талант.
Анал1з останшх дослвджень 1 публшацш, в яких роз-глядалися аспекти ще! проблеми 1 на яких грунтуеться авторська думка; видшення невиршених рашше частин загально! проблеми. Проблема професшно! самощенти-фшацп загалом та зокрема представнишв певних про-фесш не е новою, а т для вичизняно!, а т для свггово! фахово! лгтератури. Також ця проблема розглядаеться як соцюлогами, яш пов'язують сощальну самощентифша-цш особистосп з процесами особисто! самощентифша-ци та сощал!заци людини (А. Даллакян [2], О. Мамонова [1], П. Гнатенко [3], В. Фошн [4] та ш), так 1 психологами, яш вивчають професшну самовдентифшащю як психолопчну потребу особистосп в процеси !! станов-лення (В. Горд1енко [5], Л. 1нжиевська [6], В. Павленко [3] та ш.), педагогами, яш розглядають професшну само-щентифшащю особистоси як частину системи фахових компетенцш вчителя (О. Дубасенюк [7], О. Вознюк [8], Л. Кайдалова [9-10], Н. Щошна [10], Т. Вахрушева [10] та ш), або процесу формування його професшно! куль-тури (Н. Стельмах [11], Т. Семенюк [12], О. Антонова [13], Л. Вовк [14] та ш. [15-22]). Певну к1льк1сть робгт у вичизняному науковому простор! присвячено питанням профес!йно! само!дентиф!кац!! окремих груп фах!вц!в (О. Когут - майбутш програм!сти [23]; Н. Фалько - прак-тичн! психологи [24]; К. Ушакова - медичш прац!вники
[25]; Я. Посохова - пращвники правоохоронних оргашв
[26], Л Афанасенко - аграрп [26] та !н.).
Однак сучасна вичизняна наука ще не зробила об'ек-том свое! уваги питання професшно! самощентифшацп (зокрема - педагопчно!) представнишв штегрованих професш, в яких поеднуеться дек1лька фахових спряму-вань людини. Зокрема питання про професшну самоь дентиф1кац1ю вчител1в спортивних дисциплш залиша-еться нерозглянутим. Виршення ще! проблеми набувае все б1льшого значення у зв'язку також 1з пожвавленням активност1 в неформальному та шформальному сектор1 укра!нсько! осв1ти, набутп масового характеру практики залучення до викладацько! д1яльност1 ос1б (в якост1 кон-сультант1в, коуч1в, тренер1в), яш е визнаними фах1вцями в шших галузях, але не мають формально! педагопчно! освгти.
Виключенням можна вважати статтю В. Столярова та В. Кузина «Проблема подготовки спец1ал1ст1в нового проф1лю з ол1мп1йсько! осв1ти та спартансько! системи культурно-спортивно! роботи», яку було опубл1ковано в 1999 р., та яка нарисово торкаеться проблеми самови-значення фах1вця як спец1ал1ста нового проф1лю в галуз1 ф1зичного виховання та викладання спортивних дисциплш [28].
Формування цтей статт1 (постановка завдання). Мета статп - окреслення профес1йно! самощентифшацп вчител1в спортивних дисциплш 1 представити 1снуюч1 60
подходи до означено! науково-педагопчно! проблеми.
Виходячи з загально! мети статп, було сформовано !! конкретн1 завдання:
1. Визначити характерш особливост1 педагог1чно! са-мовдентифшацп вчител1в спортивних дисципл1н.
2. Репрезентувати результати соц1ального опитуван-ня вчител1в спортивних дисципл1н, як1 працюють в неформальному сектор1 осв1тив КНР, учшв, батьк1в та сту-денпв факультет1в спортивного виховання педагог1чних виш1в КНР (Чжецзянський педагог1чний ун1верситет; Педагопчний 1нститут м. Н1нбо; Ханшанський педаго-г1чний 1нститут - Китайська Народна Республша) щодо соц1альних оч1кувань у галуз1 профес1йно! самовденти-фшацп вчител1в спортивних дисципл1н.
3. Визначити питання педагопчно! самовдентифшацп вчител1в спортивних дисциплш як питання формування фахово! компетенци студенпв вищих навчальних закла-д1в педагог1чного проф1лю.
Практичн1 завдання щдпорядковуються загальн1й мет1 досл1дження та його внутршнш лог1ц1.
Виклад основного матергалу. Для сучасно! профе-с1йно! освгти характерним е проголошення гуман1зац1!' та 1ндив1дуал1зацп навчання, що передбачае досягнен-ня майбутн1м фах1вцем власно! професшно! устшно-ст1. Ставлення до обрано! профес1!, вм1ння побачити !! з боку, побачити себе в нш, пор1вняти себе з 1ншими, як майстрами свое! справи, так i початшвцями, е одним 1з компоненпв становлення студента як професiонала, тобто важливо розвивати у майбутнiх фахiвцiв здатнiсть до самовдентифшацп. У процеа сaмоiдентифiкaцi!' ввд-буваеться зiстaвлення себе iз самим собою, результатом чого е уявлення про себе як особистють. Важливим фактором устшно! професiйно! дiяльностi педaгогiв е здат-нiсть до професiйно! сaмоiдентифiкaцi!, яка слугуе основою для подальшого самоудосконалення, вiдбору нових особистiсних, сощальних та професiйних цiнностей, моделей поведшки, спрямувань, прагнень тощо [29, с. 98].
Метою процесу педагопчно! самощентифшаци май-бутнього вчителя спортивних дисциплш тд час його навчання у зaклaдi вищо! освiти е його сприйняття себе, насамперед, як вчителя, а вже попм - професшного спортсмена. 1ншими словами, повинна вщбутися пере-орiентaцiя власних психолопчних настанов особистостi, переоцiнкa свого мюця в просторi та набуття власного усввдомлення як суб'екта педaгогiчно!' дiяльностi.
Нинi у фaховiй лiтерaтурi Укра!ни ми можемо спо-стерiгaти наявнють пaрaлельностi використання двох термiнiв «професшна самовдентифкащя» та «фахова са-мовдентифшащя».
Причини для виникнення тако! ситуаци може бути принaймнi двi. По-перше, термiн «self-determination», який здебiльшого використовуеться в англомовнш фа-ховiй лггератур^ в укра!нському науковому просторi перетворився на «фахова самовдентифшащя» та «професшна самовдентифшащя» внасл1док особливостей перекладу терм^ укра!нською (також цей термш перетворився i на «професшне самовизначення» - термiн, який зокрема зустрiчaеться в «Тлумачний словник-мi-шмум iз соцiaльно!' педaгогiки та сощально! роботи», упорядник В. Лохвицька, 2017 р. [30, с. 142]). Також у структурi поняття професiйно! самощентифшаци важливим е розумiння термша «професiя», що вживався для визначення робiт, як1 припускали нaявнiсть певно! квaлiфiкaцi!', i стосувалися прaцiвникiв у сферi права, медицини та релпп. Для предстaвникiв iнших сфер тра-дицiйно використовувався термiн «фах^». На сучасному етaпi розвитку суспiльствa процеси поглиблення подiлу прaцi обумовили розширення семантичного поля поняття професп, що включае широкий спектр сфер та галузей професiйно! дiяльностi, яш передбачають певну освiтню квaлiфiкaцiю та стандарта дотримання компетентно-стей [31, с. 128]. Означеш термiни е синонiмiчними та означають «ототожнення себе (особою чи групою осiб) з шшою особою, групою осiб, певним зразком, образом Balkan Scientific Review. 2018. № 1
Мкр-пчян Оксана Альбер-пвна, Маракушин Андрiй 1горович, Хань Чянлянь ПЕДАГОГ1ЧНА САМО1ДЕНТИФ1КАЦ1Я ЯК ВИМОГА ПРОЦЕСУ ФАХОВО!' ...
тощо за приналежшстю до спшьно1 профес1йно1 д1яль-носп» [32, с. 263].
Професшна самовдентифшащя майбутшх фах1вц1в здшснюеться у процес засвоення знань щодо професш-них функцш, типових задач та умшь, якими повинен во-лодпи фах1вець певно! спещальносп, створення у процес навчання умов, що моделюють подальшу професш-ну д1яльн1сть, створення рефлексивного середовища. У процеа профес1йно! тдготовки майбутшх учител1в ва навчальш дисциплши мають потенцшш можливосп для включення студенпв у процеси щентифшацд та самоь дентифшацп, але найбшьше таких можливостей мають предмети психолого-педагопчного циклу. Ефектившсть ц1е! роботи багато в чому залежить в1д ур1зноман1тнен-ня вид1в роботи, застосування шновацшних технологш навчання, як1 дозволяють 1ндив1дуал1зувати педагопчний процес, включати вах студенпв в активну д1яль-шсть, що спрямована не лише на шзнання педагопч-них законом1рностей, технологш оргашзаци освггаього процесу в закладах освгти, а й на шзнання самого себе, визначення власного мюця в обранш професп, на пор1в-няння системи особиспсних смисл1в 1ндив1да стосовно системи професшних щнностей, на в1дх1д ввд репродуктивного виконання на користь творчого 1з врахуванням власного р1вня домагань, досвщу усшху i невдач в про-фесшнш дiяльностi [29, с. 103].
Педагогiчна самощентифша^ вчителя спортивних дисциплiн - не пльки динамiчний процес формування його самосввдомосп, але i результат переструктуруван-ня його особистостi. Вiн повинен базуватися на усвщом-леному ввдчутп приналежностi ново! професiйноï групи, де дшть iншi механiзми, стереотипи та поведiнковi «кль ше»; професiйна дiяльнiсть цiеï групи мае iншi завдання та цш (не самому досягти результату, а спрямувати та спонукати до цього результату учнiв) тощо [33, с. 78].
З самощентифшащею педагога тiсно пов'язана структура професшних уявлень, яш можуть виступати як психолопчш механiзми формування образу професп. Зокрема: щншсно-мотивацшний компонент, специфь ка комунiкативноï та професiйноï компетентностi [34, с. 35].
На процесуально-динамiчнi характеристики само-iдентифiкацiï впливае низка факторiв, за допомогою яких i вщбуваеться переструктурування iдентичностi [3, с. 11]. Одним з важливих е система сощальних очь кувань, як1 юнують в суспiльствi, та формують сощаль-ний образ та соцiальний щеал представника тiеï чи iншоï професи.
Протягом 2017-2018 навчального року у трьох закладах вищо1' освгги Китайсько1' Народно1' Республiки (Чжецзянський педагопчний ушверситет (мiсто Ханьчжоу, провiнцiя Чжкцзян); Педагогiчний 1нститут мiста Нiнбо (мюто Нiнбо, провiнцiя Чжецзян) та Ханшанський педагогiчний 1нститут (мiсто Чаочжоу, провiнцiя Гуандун) було проведено опитування серед вступнишв та випускник1в спортивних факультепв щодо 1'хньо1' професiйноï самоiдентифiкацiï. Загальна кiлькiсть респондентiв за всiма вишами складала 900 осiб (300 оСб з кожного вишу, як1 були розподшеш таким чином: 100 абiтурiентiв, як1 отримали достатню к1льк1сть балiв для вступу до цього навчального закладу; 100 оаб - студента, яш закончили другий курс; 100 оаб - випускники 4-го курсу, яш мали досвiд педагопчних практик та роботи в системi неформально!' освпи). Щодо тендерного показнику реципiентiв, то к1льк1сть студенток складала 30 оаб iз кожних 100.
Студентам було поставлено однаковi запитання щодо 1хнього професiйного самовизначення та професiйноï самоiдентифiкацiï. Таблиця 1 вщображае результати ан-кетування абiтурiентiв. Данi проведеного експерименту публiкуються вперше.
Як показують даш Таблицi 1, хоча переважно абпу-рiенти i пов'язують свою подальшу професшну дiяль-тсть iз сферою освiти (у Кита вчитель чи тренер мають
висок соцiальнi гаранта, стабiльну та достатню заробп-ну платню тощо), вони не самовдентифшують себе як вчител^ роблячи акцент на власних спортивних досяг-неннях.
Таблиця 1 - Педагопчна самовдентифшащя абиурь енпв*
Чжецзянський педагопчний утверситет Педагопчний LHCTHTVT M. HLHÖO Ханшанський педагопчний Тнстигут
ЧОДОВШИ жшки ЧОЛОВ1КИ жшки чодовши жшки
Чн пов'язуете Вн свою майбутню професшну дшльншьз викладанням? 95% 100% 90% 95% 95% 100
- 5% 0 10% 5% 5% 0
Чи маете Ви нагороди як спортсмен? так 100% 100% 100% 100% 100% 100%
ш 0 0 0 0 0 0
Чи маете Ви досыд так 0 0 0 0 0 0
викладання? Hi 100% 100% 100% 100% 100% 100%
Ким Ви себе идчуваете в професшному плат? вчитель 20% 40% 25% 30% 35% 40%
спортсмен 70% 55% 60% 65% 55% 40%
10% 5% 15% 5% 10% 20%
:Складено авторами
Високий вiдсоток позитивних ввдповщей на запитання № 1 представленоï анкети пояснюеться також тим, що спортивний факультет педагопчного вишу дае право сво1м випускникам займатися педагогiчною дiяль-нiстю у сферi формальноï чи неформальноï освпи, але не передбачае продовження ними спортивноï кар'ери. Натомiсть випускники спортивних факультепв вишiв непедагогiчного профiлю та спецiалiзованих закладiв освiти для спортивнообдарованоï молодi не мають права в подальшому займатися викладанням педагопчних дисциплш та тренуванням дiтей без проходження додат-кового курсу з педагопки та методики викладання, який зазвичай складае ввд 8 мюящв до 2 рок1в. Отже 100 % абiтурiентiв усввдомлюють свiй професшний вибiр.
Таблиця 2 - Педагопчна самощентифшащя студен-тiв 3 курсу1'
Чжецзянський педагопчний утверситет Педагопчний Тнститут м. Шнбо Ханшанський педагопчний Енстнтут
ЧОЛОШКИ жшки чолоики жшки чолошки жшки
Чи повязуете Ви свою майбутню професшну дшльтсть з викладанням? так 90% 100% 90% 100% 95% 100
- 10% 0 10% 0% 5% 0
Чи маете Ви нагороди як спортсмен? так 100% 100% 100% 100% 100% 100%
ш 0 0 0 0 0 0
Чи маете Ви досад так 0 10 5 0 0 20
викладання? Hi 100% 90% 95% 100% 100% 80%
Ким Ви себе идчуваете в професшному плат? вчитель 50% 70% 55% 30% 45% 80%
спортсмен 40% 30% 25% 20% 45% 15%
10% 0% 20% 0% 10% 5%
*Складено авторами
Таблиця 2 доводить, що студенти, яш вже вщучи-лися 2 повних курси, свщомше пвдходять до самовден-тифiкацiï себе, як майбутшх учителiв, хоча цей покаж-чик е вищим у дiвчат, як1 традицiйно в Киш е бiльш соцiально активними, у порiвняннi iз хлопцями. Також на цьому етапi фаховоï пiдготовки ввдбуваеться певний перегляд фаховоï самоiдентифiкацiï у студенпв (про це сввдчить зб№шення кiлькостi студентiв, якi на питання № 4 надали вiдповiдь «не визначився»). Однак через са-моцшшсть диплому про здобуття вищоï освпи, а також неможливосп змiни фахового спрямування в перiод навчання шльшсть таких осiб не перевищуе 20 %.
Таблиця 3 - Педагопчна самовдентифша^ випус-книшв1'
Чжецзянський педагопчний ушверситет Педагопчний 1нстнтут M. HÏHÔO Ханшанський педагопчний 1нститут
ЧОДОВШИ жшки Чо ловки ЖШКИ чоловки ЖШКИ
Чн пов'язуете Ви свою майбутню професшну даяльшсть з викладанням? 95% 95% 95% 90% 95% 100
» 5% 5 5% 10 5% 0
Чи маете Ви нагороди як спортсмен? так 100% 100% 100% 100% 100% 100%
m 0 0 0 0 0 0
Чиыаете Видосвщ так 100% 100% 100% 100% 100% 100%
викладання? m 0 0 0 0 0 0
Ким Ви себе ндчуваете в професшному вчитель 80% 90% 60% 75% 90% 90%
спортсмен 10% 5% 25% 20% 0% 10%
10% 5% 15% 5% 10% 0%
Складено авторами
Mkrtichian Oksana Albertivna, Marakushin Andriy Yihorovych, Han Chianglian PEDAGOGICAL SELF-IDENTIFICATION OF SPORT DISCIPLINES' TEACHERS ..
pedagogical sciences
Як випливае з Таблиц 3, випускники вишу, маючи за плечима досвш практично! викладацько! дiяльностi, вже свiдомiше пiдходять до власного самовизначення та професiйно! самоiдентифiкацi! як вчителя чи тренера, особи, яка займаеться викладацькою дiяльнiстю. Але певна шльшсть випускник1в (до 25 %) все ж таки бшьше вщчувають себе спортсменами, нiж вчителями.
На розширення даного опитування у вересш 2018 р. у тих самих вишах було проведено опитування вчителiв спортивних дисциплiн та тренерiв, як1 вiдвiдували курси пщвищення квалiфiкацi!, щодо !хньо! професiйно! само-шентифшацп. Кiлькiсний та гендерний показник реци-пiентiв був збережений. Кожен з опитуваних мае досвщ викладацько! дiяльностi 5-10 рокiв. Данi Таблицi 4 наво-дять результати цього опитування.
Таблиця 4 - Педагопчна самоiдентифiкацiя вчителiв та тренерiв *
Чжецзянський педагопчний vidsep снтет Педагопчний Гнституты. Нлнбо Ханшанський педагопчний 1нститут
ЧОЛОВКЙ жшки чоловши жшки чоловки жшки
Чи СБ1ДОМО Ви оорали профеяю, пов'язану з 95% 100% 100% 95% 95% 100
внкладанням? и! 5% 0 0 5% 5% 0
Чи маете Ви так 100% 100% 100% 100% 100% 100%
нагороди як спортсмен? - 0 0 0 0 0 0
Чи вважаете Ви, так 75% 40% 80% 30% 75% 25%
що у вчителг та тренер и ¡дуть спортсмена, ян не можуть досягтн успйаву спортивнш кар~ер1? - 25 60% 20% 70% 25% 75%
Ким Ви себе Бчнтель 90% 100% 75% 95% 90% 95%
ндчуваете в спортсмен 10% 0 10% 0 0% 5%
професхйноыу 0% 0 5% 5% 10% 0
Чи вважаете Вн. так 100% 95% 100% 100% 95% 100%
що працюючн
тренером, ви спортсмен? н! 0 5% 0 0 5% 0
*Складено авторами
Як доводить Таблиця 4, зi збiльшенням термiну практично!' викладацько! дiяльностi, все бiльше i бiльше вчителiв спортивних дисциплiн та тренерiв самощенти-фiкують себе вчителями i вГдсоток вищий, традицiйно, у жшок. Однак бiльшiсть реципiентiв також вважають, що робота вчителем спортивних дисциплш чи тренером звужуе !хш можливостi як спортсмена, що також свГд-чить про наявнiсть депресивних станiв щодо самоГден-тифiкацii себе як вчителя чи тренера, осшльки пов'язано з незадоволенням особи собою, як спортсмена.
Також, означеними навчальними закладами було проведено опитування батьшв, яш приводять сво!х дiтей на тренування чи додатковi заняття у спортивш гуртки та секцii. У кожному мюп було обрано по 5 секцш, а в кожнш секцii в опитуваинi брало участь по 60 батьшв (по 20 на кожну вiкову категорiю дитини). Батькам було задано лише одне питання: на що ви звернули увагу при виборi тренера чи вчителя зi спорту для свое! дитини: на особисп здобутки тренера, чи на здобутки його учшв? Результати опитування наступнi:
Таблиця 5 - Сощальш очшування батьк1в *
*Складено авторами
Таблиця 5 доводить, що при виборi вчителя для до-даткових занять спортом чи тренера батьки в Кита! бГль-ше звертають увагу на особисп здобутки вчителя чи тренера як спортсмена, особливо при первюному виборг Це, з одного боку, стимулюе випускнишв закладiв вищо! освiти педагопчного профiлю за спецiальнiстю «фiзич-на культура» продовжувати розвиватися як спортсмени, брати участь у спортивних змаганнях тощо, але i надае перевагу професшним спортсменам, як1, не маючи педа-гогiчноi освiти та не самоГдентифГкуючи себе вчителя-
ми, тим не менш активно використовують модель «тренера, що грае».
Вищезазначене опитування у фшальному анкету-ваннi також виявило, що нинi в системi освГти КНР не мае спрямованих заходiв щодо формування педагопчно! самовдентифшацп майбутнього вчителя спортивних дисциплш чи тренера. Серед оргашзацшних форм професшно! пГдготовки майбутнiх учителiв спорту па-нують лекцii. Такий стан справ пов'язаний, по-перше, iз традицшним для китайського менталiтету сприйняттям педагога як Гдеально! особистостi, носiя ютини i взГрця для наслiдуваиия, що сто!ть на вершинi соцiальноi й ака-демiчнiй Герархп, по-друге, з високою наповнювашстю академiчних груп (до 60 оаб), що ускладнюе оргашза-цш та ефективне проведення будь-яких форм занять, окрiм лекцiй [35, с. 129-130].
В останш роки поширилася практика волонтерських рухiв, завдяки яким студенти зокрема педагогiчних ви-шiв отримують можливiсть на практищ застосувати теоретичнi знання щодо впровадження педагогiчного впливу пiд час оргашзацп та проведення дозвiлля рГз-них верств населення, розвинути власнi оргашзаторсьш здiбностi. Участь у волонтерських заходах, «сощальш педагопчш практики», шефська допомога належать до необов'язкових заходiв шдвищення рiвия виховно! ро-боти студенпв-майбутшх учителiв спорту.
Однак дотепер у китайсьшй системi пiдготовки сту-денпв-майбутшх учител1в спорту характернi принципи домГнування групових форм дiяльностi над Гндивщу-альними, лекцiй над практичними аудиторними занят-тями, копшвання виховних технологш без !хнього теоретичного осмислення внаслГдок високо! залученостi студентiв до позааудиторних педагопчних заходiв у перюд навчання в унiверситетi (вважаеться, що студент на практищ буде активно використовувати лише п фор-ми та методи виховання, яш свого часу пережив сам), контроль за змютом та формою педагопчно! д1яльносп студенпв з боку адмiнiстрацii закладу освгти, засоби са-моосвiти та самовиховання, iдеологiчна та патрiотична спрямовашсть роботи, активне запозичення форм виховно! дГяльносп та з-за кордону та адаптащя !х до влас-них потреб [36, с. 19].
На наш погляд, питання формування самощентифь кацii вчителi спортивних дисциплш та тренера належить до психолопчних компетенцiй майбутнього фах1вця. Також означену проблему можливо розглядати в ракурс соцiально-психологiчних компетенцiй, осшльки сощальний компонент (високий соцiальний статус вчителя та фiнансово-матерiальне його забезпечення з боку держави) е в багатьох кра!нах (Китай, Австралiя, кра!ни Магрiбу, кра!ни Далекого Сходу) вагомим чинником мо-тивацii та самомотиваци фахГвця в галузi спорту, мисте-цтва тощо у виборГ педагопчно! спрямованосп викори-стання сво!х знань та вмшь. Тому проблема педагопчно! самоiдентифiкацi!' вчителя спортивних дисциплш та тренера також мае розглядатися в ракурс психолопчно! готовностГ та подготовки людини дофахово! дГяльносп в цшому та педагопчно! дГяльносп зокрема.
На жаль, питання психолопчно! готовносп людини до виконання обов'язк1в в галузГ «неекстремальних» професiй - досить нова проблема як для укра!нсько!, так г свгтово! педагогiки. Питання психолопчно! готовносп, психолопчно! подготовки та самопгдготовки, реабшта-ци, психолопчного захисту представнишв таких профе-сш, як пшоти, полщейсьш, екстремальш перемовники тощо розроблеш доволГ комплексно. Що стосуеться пи-тань психолопчно! готовностГ вчителя до педагопчно! д1яльносп - бшьшють фахГвщв схильш обмежуватися поняттям «покликання» та представляти його майже як вроджену властивГсть людини. Але ниш в сучасному динамГчному свт, який пропонуе безлГч можливостей для фах1вця в певнш галузГ (зокрема, спорт), викладання та педагопчна дГяльшсть не е единими перспективами для спортивно обдаровано! особистостГ, але такою, що
Мкртчян Оксана Альбертсвна, Маракушин Андрш 1горович, Хань Чянлянь ПЕДАГОГ1ЧНА САМО1ДЕНТИФ1КАЦ1Я ЯК ВИМОГА ПРОЦЕСУ ФАХОВО1 ...
вимагае вгд нього / не! додаткових вмшь та перебудови власного внутршнього свГту з урахуванням «особливос-п професп» [37, с. 229-230]. Тому питання педагопчно! самощентифшащ! вчителГв спортивних дисциплш та тренерГв мае стати одним з ключових питань фахово! тдготовки фах1вщв означеного профшю пгд час !хнього навчання у закладах вищо! освГти педагопчного профь лю.
Висновки дослгдження I перспективи подальших розв1док цього напряму. Сьогодш питання формування педагопчно! самощентифГкацп майбутшх вчителГв спортивних дисциплш ще не стало об'ектом уваги те-ори та практики професшно! педагопки а ш в Укра!ш, а ш закордоном. Учитель спортивних дисциплш мае поеднувати в собГ риси професшного спортсмена (у багатьох спортивних напрямах - це орГентащя на влас-ний результат та вдивадуальну роботу) та професшно-го педагога. Тому свщоме та планомГрна робота щодо корекци його / й! професшно! самощентифГкаци у бш домГнування педагогГчного компоненту е необхгдною умовою (компетенщею) як ефективно! роботи самого педагога, так Г становлення фахГвця-практика. Щ про-цеси мають вщбуватися в перюд навчання майбутнього вчителя у навчальному закладГ педагопчного профшю. Проте вичизняним програмам фахово! подготовки вчи-телГв спортивних дисциплш ниш бракуе етико-психоло-пчного компоненту подготовки спортивно обдаровано! молодГ до подальшо! пращ в якосп вчителя або тренера. Також сощальш очГкування переачних споживачГв ос-вгтньо! послуги в цш галузГ не сприяють виокремленню саме педагопчного компоненту спортивно-викладацько! дГяльносп.
До перспективних напрямГв подальших дослщжень у визначенш площиш можна зарахувати дослщження у галузГ практичних заходГв щодо пгдвищення рГвня са-мосвщомосп та самовизначення себе як педагопчного пращвника майбутшми вчителями спортивних дисциплш та тренерами; пгдвищення рГвня мотиваци та само-мотивацп означено! категори фахГвщв; компетентюний шдхщ по проблеми педагопчно! самоГдентифГкацп вчи-телГв спортивних дисциплш та тренерГв тощо.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Мамонова О. Н. Профессиональная самоидентификация как фактор социального управления: а-реф... канд.. социолог. наук: 22.00.08 - социология управления / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. Москва, 2002. 19 с.
2. Даллакян А. К. Самоидентификация культуры в эпоху глобализации: канд. философ. наук: 09.00.11 /Башкир. гос. ун-т. Уфа, 2010. 167 с.
3. Гнатенко П. I., Павленко В. М. 1дентичн1сть: фглософський та психолог1чний анал1з. Кшв, 1999. 466 с.
4. Фоюн В. Професшна само1дентиф1кац1я особистост1: понят-тя 1 фактори формування. Вгсник КНТЕУ. 2016. № 2. С. 119-128.
5. Гордгенко В. П. Психолог1я особистост1 в б1ограф1ях, под1ях, портретах. Кшв, 2007. 304 с.
6. 1нжиевська Л. А. Психолог1чт особливост1 професшно! само-¡дентиф1кацН молодого фах1вця. Проблеми загально! та педагог1чно! психологи: зб. наук. праць 1нституту психологП 1м. Г. С. Костюка АПН Украгни /за ред. С. Д. Максименка. Кшв, 2009. Т. XI, ч. 2. С. 143152
7. Дубасенюк О. А. Професшно-педагог1чна освта: сучасний ви-мгр // Акмедосягнення науковщв Житомирськог науково-педагог1чног школи. Житомир, 2016. С. 26-67.
8. Вознюк О. Механизмы актуализации самосознания. Житомир, 2018. 172 с.
9. Кайдалова Л., Пляка Л. Психолог1я стлкування. Харюв, 2011. 139 с.
10. Кайдалова Л. Г., Щоюна Н. Б., Вахрушева Т. Ю. Педагог1чна майстертсть викладача. Харюв, 2009. 140 с.
11. Стельмах Н. Педагог1чна культура як фактор розвитку осо-бистост1 // Науковий в1сник МНУ ¡мен1 В. О. Сухомлинського. 2014. Випуск 147. С. 255-260.
12. Семенюк Т. В. Школознавство. Технологи професшно-педаго-г1чно1 тдготовки майбуттх учител1в: Навчальний пос1бник / За заг. ред. О Дубасенюк. Житомир, 2001. С. 141-184.
13. Антонова О. Акс1олог1чний тдхгд у формуванн1 педагог1чног культури майбуттх фах1вц1в. Луцьк, 2016. 89 с.
14. Вовк Л. Педагог1чна культура спещал1ста в систем1 завдань вищог осв1ти. Науков1 записки Нац. пед. ун-т 1м. М. П. Драгоманова. Кшв, 2001. Вип. 40. С. 112-115.
15. Добрыдень А.В. Культура общения как составляющая профессионального мастерства педагога // Азимут научных исследований:
педагогика и психология. 2013. № 2. С. 11-14.
16. Гринев С.Я. Аспекты формирования профессиональной культуры у будущих специалистов управления проектами // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 1 (6). С. 19-22.
17. Третьякова Е.М., Жданова Е.Ю. Комплексный подход к формированию профессиональной культуры современного специалиста // Карельский научный журнал. 2015. № 1 (10). С. 77-78.
18. Савченко Н.В. Профессиональный имидж будущего учителя начальной школы как компонент культуры педагогической деятельности // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2013. № 1. С. 36-39.
19. Гирка И.В. Формирования профессиональной компетентности у будущих учителей информатики в процессе профессиональной подготовки // Балтийский гуманитарный журнал. 2015. № 2 (11). С. 42-45.
20. Кобякова М.А. динамика формирования профессиональной культуры будущих учителей технологии при обучении компьютерной графике // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2016. Т. 5. № 2 (15). С. 73-76.
21. Тахохов Б.А. Методологическая основа формирования культуры профессионального мышления педагога // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2017. Т. 6. № 1 (18). С. 206-209.
22. Нефедов И.А., Нефедова И.Г. Психологические аспекты профессионального развития психолога-консультанта // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2016. Т. 5. № 4 (17). С. 382-383.
23. Когут О.. Особливостi професшноi спрямованостi та свто-глядних орieнтацiй майбуттх програмiстiв. Освiта регюну: полто-логiя, психологiя, комунiкацii. 2011. № 2. С. 416-421.
24. Фалько Н. Психологiчнi засади професшного становлення практичного психолога. Психолого-воспитательные проблемы развития личности в современных условиях. Мелитополь, 2012. С. 78-91.
25. Ушакова К. Психологiчнi чинники становлення професшноi «Я-Концепци» у студентiв медичних коледжiв: дис...канд.. психолог. наук: 19.00.07 — педагогiчна та вжова психологiя /Нац. пед.. ун-т iм. М. П. Драгоманова. Кшв, 2018. 233 с.
26. Посохова Я. Психологiчнi особливостi професшно-правовоi iдентичностi правоохоронщв (на прикладi полщейських пiдроздiлiв Украши): дис.канд.. психолог. наук: 19.00.06 — юридична психоло-гiя /Нац. юр. акад. iм. Я. Мудрого. Харюв, 2016. 232 с.
27. Афанасенко Л. А. Анализ социально-психологических подходов к исследованию проблемы развития профессиональной самоидентификации будущего агрария // Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов. 2016. № 10. URL: http://jurnal.org/articles/2013/psih14.html
28. Столяров В. И., Кузим В. В. Проблема подготовки специалистов нового профиля по олимпийскому образованию и спартанской системе культурно-спортиной работы // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. 1999. № 1—2. С. 2—6.
29. Омельяненко С. Iдентифiкацiя та самоiдентифiкацiя майбуттх учителiв у процеа застосування шновацшних технологш // Проблеми тдготовки сучасного вчителя. 2011. № 4 (Ч. 2). С. 98-104.
30. Тлумачний словник-мiнiмум iз сощальноi педагогти та сощ-альноiроботи /упор. Л. В. Лохвицька. Тернотль, 2017. 232 с.
31. Фоюн В. Професшна самоiдентифiкацiя особистостi: понят-тя i фактори формування //В^ник КНТЕУ. 2016. № 2. C. 119—128.
32. Украшський педагогiчний словник / гол. ред. С. Головко. Кшв, 1997. 373 с.
33. Губа С. Зовтшт чинники формування культурноi самоiденти-фiкацii майбуттх учителiв тоземно! мови // Науковi записки. Серiя: Педагоггчт науки. 2011. № 99. С. 73—82.
34. Посохова Я. Психологiчнi особливостi професшно-правовоi iдентичностi правоохоронщв (на прикладi полщейських пiдроздiлiв Украши): дис.канд.. психолог. наук: 19.00.06 — юридична психологiя / Нац. юр. акад. iм. Я. Мудрого. Харюв, 2016. 232 с.
35. Джгун Н. М. Шдготовка майбутнiхучителiв до виховноiроботи в унiверситетах Китайськоi Народноi Республжи: дис.... канд. пед. наук: 13.00.04 /Харк. нац. пед. ун-т iменi Г. С. Сковороди, 2012. 235 с.
36.МШШ. тШШМ&ШП, 1996. 2008р. (Лю Т. Пе-дагогiчнi аспекти фiзичноi культури Видавництво Комiтету з питань вищоi освiти, 1996. 288 с.).
37. Хань Чянлянь. Смак до педагогiчноi дiяльностi як компетенщя викладача спортивних дисциплт //Вiсник Чернтвського на^онально-го педагогiчного утверситету iменi Т. Г. Шевченка. 2018. Вип. 155. С. 229—233.
