CC BY
19Grynova Maryna Victorivna, Kononova Maryna Mykolayivna pedagogical
APPLICATION OF EDUCATIONAL PROJECTS TECHNOLOGY ... sciences
UDC 378
ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГИ ОСВ1ТН1Х ПРОЕКТ1В У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ
МАЙБУТН1Х ДЕФЕКТОЛОГ1В
© 2019
Гриньова Марина BiKTopiBHa, доктор педагопчних наук, професор кафедри педагопчно! майстерносп та менеджменту ÍMeHÍ I. А. Зязюна, член-кореспондент НАПН. Украши Кононова Марина Миколшвна, кандидат психолопчних наук, доцент кафедри спецiалъно! освгга i соцiалъно! роботи Полтавський нацюнальний педагог1чний утверситет шет В. Г. Короленка (36000, Украна, Полтава, вул. Остроградського, 2, e-mail: meershaum@ukr.net)
Анотащя. Здшснено теоретичне дослвдження питання застосування методу освiтнiх проектiв у процес навчання майбутнiх дефектологiв. На основi узагальнення вивченого матерiалу з'ясовано сутшсть понять «метод проекпв»; «освгтнш проект», визначено види та складовi освггаього проекту. Викладено основнi вимоги щодо оргашзацп технологiй освiтнiх проектiв у процес професiйного розвитку майбутнiх дефектолопв. Зосереджено увагу на методi проекпв як методi ресурсно-орieнтованого навчання. Зазначено, що теми проектiв для майбутшх дефектологiв повиннi спрямовуватися на здобуття компетенцiй у галузi дiагностично!, корекцшно-педагопчно!, соцiалъно-педагогiчно!, комунiкативно! дiяльностi з дпъми з порушеннями психофiзичного розвитку та 1хшми сiм'ями. Акцентовано увагу на те, що використання методу проекпв вимагае вiд викладача не стшьки викладання, ск1лъки створення умов для прояву у студентiв iнтересу до шзнавально! дiялъностi, майбутнъо! професп, самоосвгга, орiентацil на освiту упродовж усъого життя й застосуванню отриманих знань на практицi. Представлено розроблений освггаш проект «Професшний розвиток майбутнiх дефектолопв». Висновки дослщження щодо застосування освишх проектiв можна використовувати як при вивченш обов'язкових дисциплiн циклу професшно! подготовки за освiтнъо-професiйною програмою, так i вибiркових, циклу пiдготовки за спещальнютю 016 Спешальна освiта.
Ключoвi слова: дефектолог, метод проектiв, освгтт проекти, педагогiчна технологiя, навчання, професшний розвиток.
APPLICATION OF EDUCATIONAL PROJECTS TECHNOLOGY IN THE FUTURE SPEECH
PATHOLOGISTS' TRAINING PROCESS
© 2019
Grynova Maryna Victorivna, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of theDepartment of Pedagogical Skill and Management named after I. A. Zyazun, corresponding member of National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine Kononova Maryna Mykolayivna, Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Special Education and Social Work Department V. G. Korolenko National Pedagogical University (36000, Ukraine, Poltava, Ostrogradski Street, 2, e-mail: meershaum@ukr.net)
Abstract. Deals with theoretical study of the educational projects method application in the process of future speech pathologist studying. On the basis of the studied material generalization, the essence of the «educational project», «project method» concepts are determined; the types and components of the educational project are defined. The basic requirements for the educational projects technologies organization in the process of future speech pathologists professional development are outlined. The attention to the projects method as a method of resource-based training is focused. It is noted that the topics of projects for future speech pathologists should be directed to obtaining competencies in the field of diagnostic, correctional and pedagogical, social pedagogical and communicative activities with children with psychophysical development disorders and their families. The emphasis is on the fact that the use of the project method requires a tutor not so much teaching as creating conditions for students to show interest in cognitive activities, future profession, self-education, education orientation throughout their lives and the application of the knowledge gained in practice. The developed educational project «Professional development of the future speech pathologist» is presented. Conclusions of the study on the educational projects application can be used both in the study of compulsory disciplines in the cycle of professional training in the educational-professional program, as well as in the additional, training cycle in specialty 016 special education.
Keywords: speech pathologist, projects method, educational projects, pedagogical technology, training, professional development.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. Розвиток спешально! освгги та ефективна до-помога дтям з порушеннями психофiзичного розвитку в умовах динамiчноi трансформаци нашого сустльства залежить ввд рiвня професшно! пвдготовки дефектолопв. Виходячи з цього, актуалiзуються завдання становлення ново! професшно! компетентносп вчителя-дефектолога, формування педагога нового типу i стилю професшно! д!яльностг
У нашому дослщженш ми спираемося на тезу, ви-словлену науковцями 1нституту корекцшно! педагопки та психологи НПУ iменi М. П. Драгоманова: слад добре усвщомити, т заклади вищо! освгга, т заклади тсля-дипломно! освгга, т спещальна школа не можуть ниш дати запасу знань i необхщних компетенцш на довгу перспективу, осшльки науково-техшчний прогрес ро-бить свое, все набуте сьогодш старiе з неабиякою швид-шстю. Тому, майбутнш дефектолог в процес навчання у закладах вищо! освгга повинен навчитися поповнювати необхщш знання самостшно та мати готовшсть навчати цим навичкам сво!х учтв. I суттсть тут, в першу чергу 26
полягае, в тому, щоб майбутнш фахiвець навчився здо-бувати необхвдш знання самостшними дослвдженнями. На думку учених, саме це потребуе вмшня володгги законами тзнання i науково-дослщними методами, типо-вим для дефектолопчно! науки [1].
Для забезпечення високо! результативносп сучас-но! системи вищо! та тслядипломно! педагопчно! освь ти необхiдно активно використовувати рiзнi шновацш-нi методи i технологi! у процес професiйно! пiдготовки майбутнiх дефектолопв, орiентуючись на штернет-тех-нологi!, проблемно-орiентоване, ресурсно-орiентова-не навчання, новiтнi методи групово! роботи, тренiнги, майстер-класи, воркшопи тощо. Саме тому, у своему до-слiдженнi ми вважаемо актуальним розглянути освiтнi проекти.
Аналгз остантх дослгджень i публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти ^ei проблеми i на яких Трунтуеться авторська думка; видшення невиршенихратше частин загально'1' проблеми. Результати теоретичного огляду дидактично! й методично! лггератури сввдчать про зростан-ня уваги науково! спiльноти до питання використання проектно! технологi! навчання в освiтi. 1де! проектного Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 1(3)
педагогически науки
Гриньова Марина Вiкторiвна, Кононова Марина Микола1вна ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГИ ОСВ1ТН1Х ПРОЕКТ1В ...
навчання зустр1чалися в роботах вичизняних 1 заруб1ж-них науковщв (Д. Дью! [2], М. Гуревич [3], £. Коллшгс [4], М. Павлова [3], Дж. Штт [3], I. Сасова [3] та шш1).
Теоретичш й концептуальш положення проек-тно! технологи в украшськш педагопш дослщжують Л. Бодько [5], П. Ворона [6], Н. Голуб [7], М. Гриньова [6], О. Карбованець [7], Н. Кононец [8; 9], Н. Куруц [7], £. Полат [10], А. Пулша [11], О. Рибша [12], Н. Сас [6], Г. Селевко [13], В. Ченщв [14] та шш1 [15-24]. В !х роботах розкрип суть процесу проектно! д1яльносп, в1д-поввдна технолопя та умови И впровадження в навчаль-но-виховний процес; розглянуто вплив проектного нав-чання на формування професшних умшь та особиспс-но-значущих якостей у майбутшх учител1в.
Водночас наявний доробок наукових праць 1з вико-ристання технологи освггшх проекпв ввдкривае можли-восп для дослщження особливостей застосування освп-шх проекпв у процес навчання безпосередньо майбутшх дефектолопв у вищих навчальних закладах.
Формування ц1лей статт1 (постановка завдання). Мета дослвдження: проанал1зувати особливосп застосування технологи освпшх проекпв у процеа професш-ного розвитку майбутшх дефектолопв. Завдання досль дження: з'ясувати сутшсть поняття «метод проекпв», визначити типи освгтшх проекпв та умови !х впрова-дження у навчальний процес; продемонструвати розро-блений освггаш проект «Професшний розвиток майбутшх дефектолопв»; представити результати експеримен-тального впровадження методу освишх проекпв у про-цес професшного навчання майбутшх дефектолопв.
Виклад основного матер1алу дослгдження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результат1в. У сучаснш педагопчнш лггератур1 знаходимо штеграль-не визначення поняття «проект» як ушверсально велику шльшсть взаемопов'язаних вид1в 1 форм робп 1з зазна-ченим часом початку (старту) 1 визначеною метою та задачами. Завершенням проекту буде досягнення постав-лених цшей. Необхвдним е також визначення бюджету, ресурав та якосп результату [6].
У науковш лггератур1 науковш часто використову-ють термшосполучення «метод проекпв». Так, зпдно дослщжень О. Рибшо!, метод проекпв - це педагопчна технолопя, що ор1ентуеться на використання 1 здобуття нових знань (шод1 1 шляхом самоосвгга) [12].
Як зазначае Г. Селевко, метод проекпв сприяе шди-в1дуал1зацп процесу навчання, створюе умови для само-стшного планування, оргашзаци 1 контролю свое! д1яль-носп [13].
За Л. Бодько, метод проекпв, завдячуючи системнш оргашзаци проблемно ор1ентованого навчального пошу-ку, ввдкривае можливосп отримання студентами знань, умшь та навичок, необхщних для застосування в житте-вш практиш при виршенш конкретних завдань [5].
Притримуючись думки £. Полат, головну щею застосування методу проекпв у процес професшно-го зростання майбутшх вчител1в-дефектолопв можна сформулювати наступним чином: все, що я шзнаю, я знаю, для чого це меш потр1бно, 1 де, 1 як я можу щ знан-ня застосувати у майбутнш професшнш д1яльносп [10].
Тож, можемо спостерпати, що метод освпшх проекпв розглядаеться науковцями 1 як спос1б оргашзаци шзнавально-трудово! д1яльносп, 1 як спос1б оргашзаци педагопчного процесу, 1 як особиспсно-ор1ентований метод навчання, 1 як самостшна творча праця, 1 як су-купшсть навчально-тзнавальних прийом1в, 1 як оволо-дшня певними практичними або теоретичними знання-ми, 1 як комплексний узагальнюючий процес, 1 як система навчання, 1 як гнучка модель оргашзаци освпнього процесу, 1 як форма оргашзаци навчання, 1 як спещально оргашзований комплекс дш для самостшного виконан-ня, 1 як оргашзований викладачем шдх1д до навчання у сшвробггаицта, 1 як педагопчна технолопя, 1 як спшьна д1яльшсть викладача та студенпв, 1 як комплексний метод навчання, 1 як цшеспрямована самостшна д1яльшсть.
Узагальнення напрацювань вичизняних учених дае змогу схарактеризувати р1зш типи освпшх проекпв:
1. Дослщницьш проекти мають продуману структуру, визначену мету, актуальшсть та методи дослвдження.
2. У творчих проектах нам1чена структура розгорта-еться з шллю отримання запланованого шформацшного продукту.
3. У рольових проектах структура плануеться, однак залишаеться вщкритою до завершення роботи. При цьо-му, учасники у визначених ролях розкривають характер 1 змют проекту.
4. Головною метою шформацшних проекпв е ввдб1р та накопичення шформаци на визначену тематику, най-часпше професшно спрямовану. Учасники представля-ють аудитори проанал1зовану та узагальнену шформа-щю. Результати дано! д1яльносп представляють у фор-м1 статп, допов1д1, к1ноф1льму, веб-сайту, електронного пос1бника тощо. Така д1яльшсть сприяе розвитку у сту-денпв вм1нь та навичок формулювати та висловлювати власну думку з певно! теми [7].
5. Практичн1 проекти ор1ентоваш на профес1йн1 1н-тереси самих майбутшх дефектолопв. Структура даного проекту включае мету, актуальн1сть, написання сцена-р1ю, результат.
6. 1гров1 проекти розвивають профес1йну компетент-шсть майбутн1х дефектолог1в за допомогою пор р1зно! форми й тематики з подальшим формуванням ум1нь ви-користовувати 1гров1 технологй в майбутн1й професш-н1й д1яльност1. У цих проектах обов'язково визначають мету, способи та форми роботи. Проанал1зувавши на-вчальш та 1сторичн1 дов1дки, документальн1 й художш ф1льми, студенти пробують себе в рол1 видатних учених, педагопв, психолог1в, 1м1туючи соц1альн1, майбут-н1 профес1йн1 в1дносини. Даний вид проекпв розвивае творчють, критичн1сть мислення та ум1ння оц1нити свою д1яльшсть.
7. Навчально-телекомун1кац1йн1 проекти застосову-ють з метою формування умшь майбутшх дефектолопв використовувати сучасш шформацшш та телекомушка-ц1йн1 технологи у професшнш д1яльност1. Нов1тн1 тех-нологй (в1ртуальш, веб, хмарн1 тощо) зм1нюють освп-не середовище та в1дкривають ширший доступ до осв1ти р1зних категорш населення.
Можна зазначити, що основна важлив1сть осв1тн1х проект1в полягае в тому, що вони спрямовують студента на створення шформацшного продукту, а не лише на вивчення певно! дисциплши, що е актуальним у про-цеа профес1йного розвитку майбутшх дефектолопв. Студенти 1ндив1дуально або у мшьгрупах за певний час повинш виконати п1знавальну, пошукову, дослвдницьку, технолог1чну роботу на задану тему [8].
Водночас, теми проекпв повинш спрямовуватися на здобуття компетенцш у галуз1 д1агностично!, корекц1й-но-педагог1чно!, сошально-педагопчно!, комун1катив-но! д1яльност1, як1 не мають аналопв в д1яльност1 педагога, що працюе з нормально розвинутими д1тьми, або такими, що ввдр1зняються значною своер1дн1стю [1].
При використанш методу осв1тн1х проект1в кер1вник проекту мае створювати необх1дн1 умови для стимулю-вання в студенпв мотивацй до п1знавально! д1яльно-сп, майбутньо! професИ, самоосв1ти, ор1ентацИ на освь ту упродовж усього життя й застосування на практиц1 отриманих в процеа навчання знань. Викладач повинен мати високий р1вень педагопчно! майстерност1, профе-с1йно! компетентност1, творч1 зд1бност1, стимулювати розвиток у студенпв тзнавальних 1нтерес1в 1 творчого потеншалу.
Створення умов для такого розвитку припускае ви-конання викладачем наступних соц1ально-педагог1чних ролей:
- викладач-ентуз1аст, що надихае й мотивуе студенпв на досягнення мети;
- викладач-фах1вець, що волод1е знаннями й ум1ння-ми в декшькох (не обов'язково в ус1х) галузях (загаль-
Grynova Maryna Victorivna, Kononova Maryna Mykolayivna pedagogical
APPLICATION OF EDUCATIONAL PROJECTS TECHNOLOGY ... sciences
на педагопка, корекцшна педагопка, теоргя навчання, теор1я виховання, дефектолопя, логопедгя, шформацш-но-комушкацшш технологи тощо);
- викладач-консультант, що оргашзуе доступ до ш-формацшних ресурав, у тому числ до шших фах1вц1в;
- викладач-кер1вник (особливо в питаниях плануван-ня часу);
- викладач-оргашзатор обговорення р1зних способ1в подолання виникаючих труднощ1в (людина, що задае непрям!, наввдш запитання, що допомагае виявити по-милки тощо);
- викладач-координатор групового процесу;
- викладач-експерт, що здшснюе анал1з результапв виконаного проекту [14].
Спираючись на дослвдження Н. Кононец, у нашш робоп технолог1я освгтнього проекту - це сукупшсть метод1в та прийом1в оргашзаци процесу професшного зростання майбутшх вчител!в-дефектолопв, яка перед-бачае комплексний характер д!яльносп вах учаснишв освпнього процесу з метою отримання освпнього продукту за певний промгжок часу [9].
Технолопя освпнього проекту ор1ентуе майбутшх вчител1в-дефектолопв на використання моно- та м1жпредметних проекпв.
Як правило, монопроект проводиться з одного на-вчального курсу. Виб1р робиться на найскладшших темах або роздшах. Дана робота базуеться на знаннях з шших галузей, що пов'язаш з виршенням поставлено! проблеми. Необхщною умовою монопроекту е чпта постановка мети, задач, структуризащя процесу роботи над проектом та лопчна послщовшсть роботи на занят-тях. Обов'язковою умовою е також передбачення при-дбаних студентами результата у процес проектно! дь яльносп. Найчаспше результати роботи представляють у форм! презентаций 1ндив!дуальш та групов1 заняття у позааудиторний час е доповненням основно! роботи.
Як правило, м1жпредметний проект виконуеться у позааудиторний час. Це - або невеликий проект, що тор-каеться декшькох окремих навчальних дисципл1н, або об'емний, тривалий, що плануе вир1шити достатньо не-просту проблему, яка е значущою для б1льшост1 учасни-к1в проекту. При робот1 над таким проектом важливи-ми е ч1тк1сть у розподшенш досл1дницьких завдань, зла-годжешсть д1й член1в творчих груп, грунтовно продума-н1 форми зв1т1в (наприклад, презентац1!) та, обов'язково, квал1ф1коване кер1вництво з боку фах1вц1в [3].
Без сумшву, технолог1я осв1тнього проекту, наголо-шують Н. Голуб, О. Карбованець, Н. Кононец, Н. Куруц, базуеться на використанш методу проекпв, але, на в1д-м1ну в1д нього, е фактично ф1лософ1ею управлшня осв1т-н1м процесом, спрямованою на опанування р1зноман1т-ними способами дослвдницько! д1яльност1, профес1йне становлення особистост1 студента через активш д1! й створення суб'ектом власно! стратег!! навчання [7; 8; 9]. Технолопя осв!тнього проекту допомагае знайти розум-ний баланс м!ж академ!чними знаннями й прагматични-ми вм!ннями.
Для визначення ефективност! використання методу осв!тн!х проекпв у процес! профес!йного навчання ! розвитку ми провели експериментальну перев!рку за визначеними критериями: шформацшно-оператив-ним, практично-д!яльн!сним та психолого-оперативним. Учасниками були студенти спещальносп 016 Спешальна осв!та ! спец!альност! 6.010105 Корекцшна освпа дру-гого-четвертого курс!в, роздшеш на дв! групи: експериментальну (160 оаб), та контрольну (140 оаб) на протяз! шести семестр!в навчання.
В експериментальн!й груп! використовували техн!ку осв!тнього проекту у формат! вивченш обов'язкових та виб!ркових дисциплш, враховуючи специф!ку навчальних плашв спец!альностей: «Спец!альна психолог!я», «Основи корекцшно! роботи з основами !нтегрованого навчання», «Психолого-педагопчна д!агностика та в!д-б!р д!тей у спец!альн! заклади», «Психолого-педагопчна 28
допомога дiтям раннього BiKy з фактором ризику», «Основи психотренiнгy, психокорекци та психоконсуль-тування», «Основи», «Корекцшно-реабштацшш служ-би», «Органiзацiя роботи психолопчно! служби в спе-цiальних закладах», «Основи корекцшно! роботи з основами шклюзивного навчання». Визначеш критери до-сл1джувалися за дiагностичними об'ективними, суб'ек-тивними та проективними методиками (опитувальники, анкети, методи самооцiнки), за показниками усшшносп у навчаннi, за результатами спостереження за роботою студенпв п!д час виконання практичних завдань на се-мiнарських, практичних, лабораторних заняттях. Також бралися до уваги: ставлення студент!в до завдання, осо-бливост! !х сп!лкування тощо (особливост! псих!чно! д!-яльност!).
Анал!з результат!в досл!дницько! роботи засв!дчив, що експериментальн! групи в!др!зняються позитивною динам!кою за кожним визначеним критер!ем профе-с!йного розвитку. Так, виявлена р!зниця м!ж показниками за !нформац!йно-оперативним критер!ем у к!нц! формувального експерименту на користь експеримен-тальних 35,4 % (високий р!вень), 33,8 %(середн!й р!-вень). Динам!ка зм!н низького р!вня становила 63,4 %. Констатовано таку динам!ку показник!в практично-д!-яльн!сного критер!ю: високий р!вень в!дпов!дае +52 %, середн!й зазначае -2,4 %, низький в!дпов!дае -51,3 %. Динам!ка показник!в психолого-оперативного критер!ю: високий р!вень дае показник +36,3 %), середнш зазначае -0,4 %; а низький в!дпов!дае -32,3 %. Тож, за кож-ним критер!ем заф!ксовано позитивну динам!ку зм!н; результати контрольних та експериментальних груп ма-ють суттеву р!зницю. Це св!дчить про профес!йн! та осо-бист!сн! зм!ни, що в!дбулися п!д час профес!йного нав-чання, зокрема, використання методу осв!тн!х проект!в.
В контекст! зазначено! проблематики, у якост! прикладу застосування проектного п!дходу до профес!йного зростання майбутн!х дефектолог!в, нами представлено розроблений осв!тн!й проект «Профес!йний розви-ток майбутн!х дефектолог!в». Метою реал!зац!! проекту е застосування проблемно-ор!ентованого ! ресурсно-ор!ентованого навчання, нов!тн!х педагог!чних систем корекц!йно! осв!ти для покращення результативност! осв!тнього процесу з тдготовки майбутн!х дефектолог!в, формування профес!йно! компетентност! студент!в, мотивац!! у них до профес!йного зростання.
Завдання осв!тнього проекту:
- залучення студент!в, викладач!в та б!бл!отекар!в за-клад!в вищо! осв!ти до ефективно! орган!зац!! сучасного осв!тнього процесу, п!дготовки висококвал!ф!кованих дефектолог!в;
- набуття студентською молоддю поглиблених об'ек-тивних знань з фахових дисциплш, методики роботи з учнями з особливими потребами, як! потребують педа-гог!чно! корекц!!, з питань !нклюзивно! осв!ти;
- виявлення та впровадження нових педагог!чних технолог!й в корекц!йн!й педагог!ц!, !нклюзивн!й осв!т!;
- впровадження форм, метод!в та засоб!в навчання у процес! профес!йно! п!дготовки майбутн!х дефектоло-г!в;
- актив!зац!я науково-пошуково! та досл!дницько! д!-яльност! студент!в з метою !х профес!йного зростання;
- поширення передового педагог!чного досв!ду де-фектолог!в;
- обм!н досв!дом серед науково-педагог!чних кадр!в заклад!в вищо! осв!ти;
- створення науково-методичного забезпечення для профес!йного зростання майбутн!х дефектолог!в;
- популяризац!я сп!льних круглих стол!в, сем!нар!в, конференц!й, трен!нг!в, майстер-клас!в та воркшоп!в;
- сп!впраця з !ншими закладами вищо! осв!ти Укра!ни, осв!тн!ми установами тощо;
- створення педагог!чних умов та модел! професшно-го зростання майбутн!х дефектолог!в.
Умови впровадження проекту: створення електронно!
Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 1(3)
педагогически науки
Гриньова Марина ВГкторГвна, Кононова Марина Микола1вна ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГИ ОСВ1ТН1Х ПРОЕКТ1В ...
бГблютеки навчальних ресурав для професшного зро-стання майбутшх дефектолопв; проведения вщкритих занять з фахових дисциплш; майстер-класи (треншги, круглГ столи, воркшопи) для студенпв; проведен-ня студентських конференцш; обмш досвщом серед педагопв, психолопв, дефектолопв; ствпраця з шшими закладами вищо! освпи, освишми установами, загальноосвишми i загальноосвишми спешальними на-вчальними закладами, позашкшьними навчальними закладами, дошкшьними закладами, навчально-виховни-ми комплексами, реабштацшними центрами; залучення студентiв до учаси у науково-практичних кoнфеpенцiях з питань шклюзивно! oсвiти; розробка психoкopекцiйних програм; створення порталу пpoфесiйнoгo розвитку «Дефектологу», наповнення його контентом, розкрутка та популяризацГя сайту.
Учасники oсвiтньoгo проекту: студенти - мaйбутнi дефектологи уах куpсiв; нaукoвo-педaгoгiчнi кадри зaклaдiв вищо! oсвiти, oсвiтнiх установ; психологи, дефектологи, методисти; випускники зaклaдiв вищо! освгти, як1 працюють за фахом.
Також можуть запрошуватися oблaснi iнститути тслядипломно! педагопчно! освгга, oблaснi та репональш бгблготеки, загальноосвиш i загальноосвиш спецгальнг нaвчaльнi заклади, пoзaшкiльнi нaвчaльнi заклади, навчально-виховш комплекси, pеaбiлiтaцiйнi центри (ус учасники навчального процесу зaклaдiв вищо! освгти Укра!ни).
Оpгaиiзaцiйнi заходи, що проводяться для учaсникiв проекту: семшари, майстер-класи, конференци, 1нтернет-конференци, стльт круглГ столи, тpенiнги, вipтуaльнi консультаций вебiнapи з питань форм, метoдiв, зaсoбiв, педaгoгiчних технoлoгiй для професшного зростан-ня мaйбутнiх дефектoлoгiв. Проводиться робота щодо створення електронних зaсoбiв навчання. Здшснюеться пoпуляpизaцiя проекту у науковому сеpедoвищi. Проводиться робота по наповненню та розкручуванню порталу професшного зростання «Дефектологу» та шших електронних ресурав.
Термш - упродовж навчання у закладах вищо! освгга з подальшою opieнтaцieю на неперервну освиу.
Очiкувaнi результати впровадження освинього проекту:
- упровадження ново! системи подготовки мaйбутнiх дефектoлoгiв на засадах европейських та свиових стандарта;
- упровадження форм, метoдiв та зaсoбiв навчання, спрямованих на неперервне професшне зростання майбутшх дефектолопв;
- пгдвищення фахового рГвня науково-педагопчних кaдpiв, бiблioтекapiв, !х педaгoгiчнoï майстерностц
- пгдвищення якоси знань студенпв з фахових дисциплш;
- оптимГзац1я освинього процесу в закладах вищо! освгти;
- створення та розвиток шформацшно-освинього середовища пpoфесiйнoгo зростання майбутшх дефектолопв (електронш освиш ресурси, сайти, дистaицiйнi курси тощо);
- залучення майбутшх дефектолопв до активно! са-моосвиньо! дГяльностГ;
- створення педагопчних умов професшного розвитку майбутшх дефектолопв;
- розроблення структурно-функцюнально! мoделi пpoфесiйнoгo зростання мaйбутнiх дефектoлoгiв.
Фшансування впровадження та pеaлiзaцiï проекту здшснюеться в установленому порядку за кошти вгдповГдних бюджетiв та шших джерел фiнaнсувaння, у тому числГ громадських блaгoдiйних та Гнших оргашзацш i фондГв, спонсорГв, не заборонених законо-давством Укра!ни.
Висновки до^дження i перспективи подаль-ших poseidoK цього напряму. Тож, освиш проекти спpямoвaнi на пpoфесiйний розвиток особистосп май-
бутнього дефектолога, через aктивнi дй' й створення суб'ектом власно! стратегй' навчання. ОсвГтнГ проекти у профГльному нaвчaннi дають можливГсть повшстю роз-крити та усвгдомити освиш перспективи i пpoфесiйнi плани.
З !х допомогою pеaлiзуються мiжпpедметнi зв'язки, здобуваються знання через взаемодш суб'ектiв навчання з педагогом та мГж собою.
Експериментальна пеpевipкa ефективнoстi використання методу освишх пpoектiв у процес пpoфесiйнoгo навчання i розвитку майбутшх дефектолопв свгдчить про професшш та осо6истГснГ змГни дoслiджувaних.
Визначена позитивна динамша змГн за шформацшно-оперативним, пpaктичнo-дiяльнiсним та психолого-опе-ративним критерГями, що свГдчить про те, що головним компонентом проектно! дГяльносп е штелектуальний пошук, спрямований на виршення професГйних прак-тичних задач.
КрГм того, участь у проектнш дГяльностГ сприяе розвитку в майбутнГх дефектолопв шдивгдуально! позици, креативного мислення, толерантносп, комунГкативних навичок та навичок сшвробиництва й командно! взаемо-ди в рГзних сферах спГлкування.
Слгд тдкреслити унГверсальнГсть проектних тех-нологГй, !х придатнГсть для використання у викладанш практично всГх дисциплГн закладГв вищо! освгга.
Наш експеримент i аналГз основних напрямГв i питань сучасно! освГти доводить, що застосування таких сучасних технологш навчання як освинш проект - це нова траекторГя професГйного розвитку сучасного май-бутнього фахГвця спецГально! освГти.
Перспективу подальших розвГдок вбачаемо у досль дженнГ ефективностГ впровадження технологи освишх проектГв у процесГ професГйного навчання майбутнГх фах1вшв Гнших спецГальностей в педагопчних закладах вищо! освГти.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Гладуш В. А. Рiвень тслядипломноï oсвiти учителя-дефекто-лога: iстopiя, сучасний стан. Науковий часописНацюнального педаго-гiчнoгo унiвеpситету iменi М. П. Драгоманова. Сеpiя 19. «Корекцйна педагoгiка та спещальна психoлoгiя» : зб. наук. пр. — К. : НПУ iменi М. П. Драгоманова. 2014. № 45 (69). С. 26-30.
2. Дьюи Д:ж. Демократия и образование / пер. с англ. М. : Педагогика-Пресс, 2000. 384 с.
3. Павлова М. Б., Питт Д,ж., Гуревич М. И., Сасова И. А. Метод проектов в технологическом образовании: пособие для учителя. М. : Изд. центр „Вентана Граф", 2003. 296 с.
4. Коллингс Е. Опыт работы американской школы по методу проектов. М. : Новая Москва, 1926.
5. Бодько Л. Метод пpoектiв як заабреальзацН oсoбисmiснo-opi-ентованого навчання. Початкова школа. № 10. 2013. С. 1-4.
6. Гриньова М. В., Сас Н. М., Ворона П. В. Процеси управлшня проектами : навч.-метод. поаб. Ч. I., Полтава. 2010. 51 с.
7. Карбованець О., Куруц Н., Голуб Н. Метод пpoектiв — су-часна педагoгiчна технoлoгiя навчання oсвiтнiх закладiв piзних piв-нiв. Науковий вiсник Ужгородського нац. ун-ту : Сер. Педагогта. Сощальна робота. 2008. Вип. 15. С. 80—83.
8. Кононец Н. В. Дидактичт основи pесуpснo-opieнтoванoгo навчання дисциплш комп'ютерного циклу студентiв аграрних кoледжiв : дис. ... докт. пед. наук : 13.00.09. Полтава, 2016. 473 с.
9. Кононец Н. В. Технoлoгiя oсвimньoгo проекту як педагoгiчна mехнoлoгiя pесуpснo-opieнmoванoгo навчання. Витоки пед. майстер-нoсmi: зб. наук. праць. 2014. Вип. 14.Полтава. С. 136—144.
10. Полат Е. Метод проектов: типология и структура. Лучшие страницы педагогической прессы. 2004. № 1. С. 9—17.
11. Пулша А. А. (2005). Метод пpoекmiв: iсmopiя й перспективи розвитку в сучастй сисmемi oсвimи. Педагoгiчнi науки: збipник науко-вих праць. Херсон. Вип. 40. С. 116—119.
12. Рыбина О. Проектная деятельность. Лучшие страницы педагогической прессы. 2001. № 1. С. 46—49.
13. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: учебное пособие. М. : Народное образование. 1998.
14. Ченщв В. М. Педагoгiчне проектування — сучасний iнсmpумен-тарш дидактичних до^джень. Шюльш технологи'. 2001. № 5. С. 75— 99.
15. Богданова А.В., Глазова В.Ф. Реализация проектной технологии в обучении студентов гуманитарных направлений подготовки с использованием современных технологий //Карельский научный журнал. 2015. № 1 (10). С. 34-36.
16. Слепенкова Е.А., Лебедева И.В. Проектные технологии в изучении педагогических дисциплин // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2018. Т. 7. № 2 (23). С. 265-269.
17. Гладкова М.Н., Ваганова О.И., Кутепов М.М. Применение
Grynova Maryna Victorivna, Kononova Maryna Mykolayivna APPLICATION OF EDUCATIONAL PROJECTS TECHNOLOGY .
pedagogical sciences
проектных образовательных технологий в учебном процессе вуза // Балтийский гуманитарный журнал. 2018. Т. 7. № 2 (23). С. 209-212.
18. Ясаревская О.Н. Проектная деятельность - один из способов развития коммуникативной компетенции студентов (на примере иностранного языка) //XXI век: итоги прошлого и проблемы настоящего плюс. 2015. Т. 3. № 6 (28). С. 170-173.
19. Цыплакова С.А., Баринова А.Н., Гришанова М.Н., Царева И.А. Формирование проектной компетенции бакалавров профессионального обучения в рамках образовательно-проектировочной деятельности //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2016. Т. 5. № 4 (17). С. 286-288.
20. Ihnatenko H.V., Ihnatenko K.V. Formation of self-dependence as a professional ly-important personality trait of a future vocational education teacher by means of case-technology // Хуманитарни Балкански изслед-вания. 2018. № 1. С. 40-42.
21. Петровский А.М., СмирноваЖ.В., КутеповМ.М. Формирование профессиональных компетенций студентов в условиях проектной деятельности // Карельский научный журнал. 2018. Т. 7. № 1 (22). С. 69-72.
22. Одарич И.Н. Проектная деятельность в образовательном процессе вуза //Научен вектор на Балканите. 2017. № 1. С. 18-21.
23. Bartkiv O.S., Durmanenko E.A. Interactive methods in the process of future teachers' training for the higher education institutions modeling // Хуманитарни Балкански изследвания. 2018. № 1. С. 30-32.
24. Zhytukhina K.P. Realization of the pedagogical condition for improving the process of formation of responsible attitude to future profession in students of pedagogical universities // Научен вектор на Балканите. 2017. № 1. С. 26-30.
30
Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 1(3)
