CC BY
18UDC 378
ВИКОРИСТАННЯ 1НТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕС1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МАТЕМАТИКИ
© 2018
Махомета Тетяна МиколаТвна, кандидат педагогiчних наук, доцент, декан факультету
фiзики, математики та шформатики Тягай 1рина Михайтвна, кандидат педагогiчних наук, доцент кафедри вищо! математики та методики навчання математики Уманський державний педагог1чний ун1верситет 1мет Павла Тичини (20301, Украна, Умань, вулиця Садова, 2, e-mail: [email protected])
Анотащя. Дану статтю присвячено проблемi впровадження форм iнтерактивного навчання у процес пвдготовки майбутнiх учителiв математики. У роботi з'ясовано стан розробки проблеми впровадження iнтерактивного навчання в науково-методичнш лiтературi та у практищ навчання математичних дисциплш у педагогiчних унiверситетах; розкрито шляхи формування професшно! компетентностi майбутнiх учителiв математики у процесi впровадження штерактивного навчання; наведено приклади використання рiзних форм iнтерактивного навчання. Зазначено, що навчальний процес i3 використання штерактивного навчання активiзуe навчально-пiзнавальну дiяльнiсть студенпв, сприяе розвитку 1х комунiкативних здiбностей, формуе самостiйнiсть у здобуттi нових знань. Дотримання запропо-нованих умов сприяе: тдвищенню якостi навчання математичних дисциплш, ефективносп формування професшно! компетентносп у майбутнiх вчител1в математики; покращенню ставлення студентiв до педагопчно! дiяльностi та вивчення математичних дисциплiн; готовносп майбутнього вчителя математики до впровадження штерактивного навчання в свош майбутнш професiйнiй дiяльностi. Удосконалення оргашзацп штерактивного навчання математичних дисциплш майбутшх учител1в математики буде ефективним, якщо викладачi i студенти будуть мати вщповвдну пвдготовку з використання форм штерактивного навчання i бажання комплексно застосовувати 1х в педагогiчнiй та навчальнш дiяльностi.
Ключовi слова: штерактивне навчання, активнiсть, навчально-пiзнавальна дiяльнiсть, особистiсно-орiентованi технологи, студенти, майбутнi вчителi математики.
THE USE OF INTERACTIVE TEACHING IN THE PROCESS OF FUTURE TEACHERS OF MATHEMATICS
© 2018
Makhometa Tatiana Mykolayivna, PhD in Pedagogics, associate professor, Dean of the Faculty of Physics, Mathematics and Computer Science Tiahai Irina Mykhaylivna, PhD in Pedagogics, art. Teacher of the Department of Higher Mathematics and Methods of Mathematics Uman State Pedagogical University named Pavlo Tychyna (20301, Ukraine, Uman, Sadova street, 2, e-mail: [email protected])
Abstract. This article is devoted to the problem of introducing forms of interactive learning in the process of preparing future mathematics teachers. The paper analyzes the state of development of the problem of the introduction of interactive learning in scientific-methodical literature and in the practice of teaching mathematical disciplines in pedagogical universities; ways of forming the professional competence of future mathematics teachers in the process of introduction of interactive learning are revealed; Examples of using different forms of interactive learning are given. It is noted that the educational process of using interactive learning activates the educational and cognitive activity of students, promotes the development of their communicative abilities, forms the autonomy in gaining new knowledge. Compliance with the proposed conditions contributes to: improving the quality of teaching mathematical disciplines, the effectiveness of the formation of professional competence in future teachers of mathematics; improving the attitude of students to teaching and learning mathematical disciplines; the readiness of the future teacher of mathematics for the introduction of interactive learning in their future professional activities. Improving the organization of interactive learning of mathematical disciplines for future mathematics teachers will be effective if teachers and students have the appropriate training in using the forms of interactive learning and the desire to apply them in a comprehensive manner in teaching and learning activities.
Keywords: Interactive training, activity, educational-cognitive activity, student-oriented technology, students, future teachers of mathematics.
Постановка проблеми в загальному виглядi та П зв'язок iз важливими науковими чи практичними за-вданнями. Основне завдання вищо! педагопчно! освгга Укра!ни - тдготовка фахiвцiв европейського зразка, всебiчно розвинутих компетентних педагопв з високим рiвнем культури пращ та здатшстю до гнучкого мис-лення, що уможливлюе самостшне поповнення знань, розширення професшного кругозору i тдвищення педагопчно! майстерносп. Потреба в шщативних, ав-торитетних, всебiчно освiчених фахiвцях актуалiзуе сощальне замовлення на тдготовку педагопв ново! генерацп, здатних застосувати найновiшi досягнення педагопчно! теорп та практики у професшнш дiяльностi.
Шдготовка висококвалiфiкованих учителiв потребуе постшного оновлення форм оргашзаци навчального про-цесу - характеру взаемодп викладачiв i студенпв. Пошук нових оргашзацшних форм навчання у вищш педагопчнш школi та поеднання !х з уже ввдомими - завдання, що потребують детального вивчення i дослвдження. У Концепци розвитку неперервно! педагопчно! освгга зазначено, що тдвищення якосп педагопчно! освгга, забезпечення !! iнтеграцií у бвропейський проспр 48
вищо! освгги, конкурентоспроможносп на ринку пращ, привабливосп вимагае подальшого вдосконалення оргашзацп навчального процесу на засадах гуманносп, особиспсно орiентованоi педагопки, розвитку i само-розвитку студентiв та передбачае (^м iншого) використання шформацшно-комушкацшних технологiй та методiв iнтерактивного навчання.
Ancrni3 ocmaHHixдо^джень i nублiкацiй, вяких розгля-далися аспекти ^ei проблеми i на яких обтрунтовуеться автор; видшення невирiшених ранте частин загально1' проблеми.
Проблема впровадження штерактивного навчання в систему освгга знаходиться у полi зору провщних фахiвцiв з педагопки та психологи (особливо з початку ХХ1 столитя) i стала предметом значно! кшькосп нау-кових дослiджень. Проблема штерактивного навчання у ЗВО висвгтлювалася науковцями як стосовно загальних положеннях штерактивного навчання, так i в окремих його напрямах:
- загальнi положення штерактивного навчання (С. М. Гончаров [1], О. I. Пометун [2], Г. П. П'ятакова [3]
та ш [4-6]);_
Махомета Тетяна Микола1вна, Тягай 1рина Михайлiвна ВИКОРИСТАННЯ 1НТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ ...
- штерактивне навчання економ1чних та граф1чних дисциплш (В. К. Щербша [7], М. Ф. Юсупова [8] та ш. [9]);
- штерактивне навчання гумаштарних дисциплш (Г. Ф. Кр1вчикова [10], Ю. О. Семенчук [11], Т. В. Сердюк [12] та ш [13, 14]);
- штерактивне навчання майбутшх учител1в почат-кового навчання (О. I. Пометун [15], О. А. Комар [16]);
- застосування засоб1в штерактивного навчання ана-лггачно! геометрп студенпв класичного ушверситету (Д. £. Губар [17], Н. М. Лосева [18] та ш. [19-21]).
Шдвищення якосп пвдготовки майбутшх фах1вц1в вимагае актив1зацп !х навчально-шзнавально! д1яльносп, стимулювання до максимально повного роз-криття 1 реал1зацп внутршнього потеншалу в професп. У даному контекст зростае защкавлешсть науковшв 1 педагопв до штерактивного навчання, яке зараз активно розробляеться в теоретичному та методолопчному аспектах. Анал1з та узагальнення результапв психолого-педагопчних дослщжень 1 вивчення практичного досвщу навчання майбутшх учител1в дозволили виявити низку суперечностей, яш об'ективно юнують у впровадженш штерактивного навчання. А саме м1ж:
- розвитком теори та практики впровадження форм штерактивного навчання в освггаш процес 1 неготовш-стю певно! частини прашвнишв вищо! освгга до шнова-цшно! д1яльностц
- дидактичним потеншалом штерактивного навчання, 1 недостатшм р1внем реал1зацп штерактивного навчання у процеа вивчення математичних дисциплш у педагопчних ушверситетах;
- необхщшстю ур1зномашгаення форм, метод1в 1 за-соб1в навчання математичних дисциплш у вищш школ1 та станом фрагментарного, ешзодичного використання форм штерактивного навчання;
- сусшльним запитом на творчого, квал1ф1ковано-го вчителя, спроможного як1сно втшити в життя 1де! реформи школьно! математично! освгга, 1 ввдсутшстю методичного забезпечення оргашзацп та здшснення ш-терактивного навчання майбутшх учител1в математики, !хньо! пвдготовки до ефективного впровадження такого навчання у загальноосвпшх навчальних закладах;
- нормативними вимогами, що висуваються до су-часного вчителя математики стосовно оргашзацп на-вчального процесу в школ1, та зменшенням шлькосп аудиторних годин на вивчення математичних 1 методич-них дисциплш у педагопчних ушверситетах.
Анал1з цих суперечностей висувае на одне з цен-тральних м1сць фахово! падготовки майбутшх учител1в математики проблему впровадження штерактивного навчання математичних дисциплш в педагопчних уш-верситетах.
У той же час проблема використання штерактивного навчання математичних дисциплш в процеа шдготовки майбутшх учител1в спешально не дослщжувалася. Все це вказуе на актуальшсть проблеми дослщження на су-часному етап розвитку вищо! освгга.
Формування щлей статтi (постановка завдання). Розкрити особливосп 1 прийоми актив1зацп навчально-шзнавально! д1яльност1 майбутшх учител1в математики, використовуючи форми штерактивного навчання.
Завдання полягае в тому, щоб показати, що використання форм штерактивного навчання сприяе форму-ванню самостшносп студенпв у оволодшш навчальним матер1алом, забезпечуе професшне спрямування, пози-тивну мотивацш !х навчально-шзнавально! д1яльност1.
Виклад основного матерiалу до^дження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. Входження Укра!ни у европейський та свгговий соцю-культурний проспр, вимагае змш у пвдготовш педагопв, а саме формування в майбутшх учител1в професшно! компетентности У Нацюнальнш доктриш розвитку освь ти [22] наголошуеться, що знання мають стати продуктивною силою; у ход1 навчально-виховного процесу сту-
денти мають набувати важливих компетентностей через застосування знань.
Шд компетентшстю розумшть «штегративне утво-рення особистосп, що поеднуе знання, умшня, навички, досв1д й особиспсш якосп, як1 зумовлюють прагнення, готовшсть 1 здатшсть розв'язувати проблеми 1 завдання, що виникають у реальних життевих ситуащях, усвщом-люючи при цьому значущють предмета 1 результату дь яльносп» [23, с. 26].
Для формування професшних компетентностей у майбутшх учител1в математики доречним е використання спешальних форм штерактивного навчання. За цих умов студенти не пльки здобуватимуть нов1 знання, а й поступово оволод1ватимуть навичками педаго-пчно! д1яльносп, тобто одночасно формуватимуться 1 математичш, 1 методичш компетентности Адже, впро-ваджуючи штерактивне навчання у процеа навчання математичних дисциплш, викладач тим самим демон-струе студенту нетрадицшш форми проведення занять, вчить майбутнього вчителя використовувати !х у сво!й професшнш д1яльносп. Оск1льки штерактивне навчання грунтуеться на взаемодп студенпв у такому середовищ1, де вони знаходять для себе частину нового досвщу, то в умовах набуття професшних умшь та навичок таке навчання створюе нов1 шляхи для здобуття навичок майбут-ньо! профес1йно! д1яльност1.
Уа складов1 профес1йно! компетентност1 т1сно пов'я-зан1 м1ж собою 1 розвиток одного мае суттевий вплив на формування решти. Лише високий р1вень розвитку кожного з перерахованих компонент1в може забезпечити формування професшно! компетентност1 майбутнього вчителя.
В1дпов1дно до окреслених складових визначаються калька р1вн1в оволодшня профес1йною компетентн1стю:
- елементарний р1вень - вчитель мае лише окрем1 якост1 профес1йно! д1яльност1;
- базовий р1вень - вчитель волод1е основами професшно! д1яльносл (це р1вень, характерний для випускнишв педагог1чних ун1верситет1в);
- досконалий р1вень - характеризуеться читаю спрямован1стю д1й вчителя, !хньою високою яшстю, д1алог1чною взаемод1ею у спшкуваннц
- творчий р1вень характеризуеться шщатившстю, творчим п1дходом до профес1йно! д1яльност1.
Оволод1ння такими р1внями профес1йно! компетент-ност1 як досконалий та творчий ввдбуваеться безпосеред-ньо в процеа педагопчно! д1яльност1 вчителя в школ1. А формування елементарного та базового р1вшв профес1й-но! компетентност1 ввдбуваеться вже п1д час навчання студенпв у педагог1чному ун1верситет1. Наск1льки вдало студенти зможуть оволод1ти елементарним та базовим р1внями залежить як в1д викладач1в ВНЗ, так 1 ввд самих студент1в.
Зупинимося дещо детальшше на шляхах формування перших двох р1вшв у студент1в педагог1чних ушверси-тет1в.
Елементарний р1вень. Формування елементарного р1вня профес1йно! компетентност1 вчителя математики сл1д розпочинати з перших моменпв навчання студента в ун1верситет1. В1дпов1дно до КонцепцИ розвитку непе-рервно! педагог1чно! осв1ти [24] методична падготовка студент1в у педагог1чному ун1верситет1 е наскр1зною 1 зд1йснюеться протягом усього перюду навчання з ура-хуванням особливостей спец1альностей, спец1ал1зац1й, !х поеднання та двоциклово! п1дготовки педагог1чних кадр1в тощо. Тому вже починаючи з першого курсу, по-ряд 1з формуванням математично! компетентност1 необ-хвдно забезпечити методичну спрямован1сть викладання математичних дисциплш. Як 1 ва р1вш формування про-фес1йно! компетентност1, елементарний мае забезпечу-вати розвиток уах !! складових компетентностей.
Використання окремих форм штерактивного навчання («Коло щей», «Дерево ршень») пвд час розв'язуван-ня задач на практичних заняттях математичних дисци-
плш сприяе спiльнiй робоп студенпв над завданням. Обговорення результапв виконання проектiв забезпе-чуе дiалогiчнiсть навчання, уможливлюе формування власного бачення проблеми. Таким чином, формування психолого-педагопчно! компетентностi реалiзуеться завдяки постiйному стлкуванню студентiв м1ж собою, формуванню моральних норм поведiнки й стосункiв. Вщповвдно ж пiд час спiлкування у студенпв форму-еться комунiкативна компетентшсть. Пояснюючи один одному виконане завдання, вступаючи у дискусп, у студенпв формуеться педагогiчний такт, вiдшлiфовуеться мовлення, вони вчаться бути переконливими i тим самим сприяють формуванню методично! компетентностi. Розгляд шлькох способiв розв'язування одного завдання, визначення рацiональних i нерацiональних прийо-мiв, пошуки допущених помилок сприяють формуванню математично! компетентностi.
Наведемо приклад використання форми штерактив-ного навчання «Ротацшш (змiннi) тршки» для студенпв першого курсу на практичному занятп з лiнiйно! алге-бри тд час завершення вивчення теми «Дц над матриця-ми». На початку заняття студентiв об'еднують у тршки. Трiйки студентiв розмiщують по колу, i кожна з них от-римуе спiльне для вах завдання. Студенти мають 10 хв., щоб опрацювати завдання. . т
Завдання. Знайти суму 3Л- + 4В , якщо
f1 -1 2 > f 3 -1 2 1
A = 1 1 - 2 B = 1 - 3 - 2
J 1 4 V ,4 1 4 V
(Нульва ротащя). Щоб знайти обернену матрицю, знайти AA . Студенти виконують вiдповiднi ди, перевь
ряючи вироджена чи невиродена матриця.
(Перша ротащя). Обраховуемо алгeбpаiчнi доповнен-ня елеменпв aj . Aj = (-1)'+j Mj
2J
A- = 1
f 1
f 6 6 01 2 1 2
- 6 2 4 =
0 - 2 2
V / 0
0
1
3
1 1
, 6 6,
Пepeвipимо пpавильнiсть матpицi A 1:
f 1 -1 2 ^ f 6 6 0^
Л
A. A-1 = -1
1 1 - 2 1 1 4
- 6 2 4
v v 0 -2 2v
= E
(Третя ротац1я). Знаходимо значення 3 A 1.
f 1 1 0
2 I
1 1 1
2 6 3
0 1 1
v 6 6
3 A 1 = 3
(Четверта ротащя).
f 3 3 ^ - - 0 2 2
1
0 -1 1 22
f 3 -1 2 1 f 3 1 41
B = 1 - 3 - 2 ^ BT = -1 - 3 1
,4 1 4 V ,2 -2 4
4 BT = 4
f 3 1 4 ^ -1 - 3 1 2 - 2 4
4
-4 -12 8 - 8
Г 2 1 л
2 2 Ф
1 2 5
2 2
8 T 3
v 2 2
(Друга ротащя). Шдставимо знайдеш значення у формулу
(П'ята ротащя). Знаходимо суму матриць
3 A 1 + 4BT =
(Шоста ротацiя). Зуст^чаеться початкова трiйка.
Студенти порiвнюють отримаш результати. У ви-падку отримання рiзних розв'язк1в, кожен студент вщстоюе та доводить правильнiсть виконання його ходу розв'язування. Разом студенти виявляють допущен по-милки.
Оцiнивши розв'язання студентами завдання, вказав-ши на зауваження, корективи, уточнення, якщо вони е, викладач пiдводить пiдсумки роботи студенпв.
У результатi роботи з вщповщною формою iнтерактивного навчання у майбутшх учителiв математики розвиватиметься вмшня аргументувати власну позицш, лакошчно й чiтко висловлюватись, перекону-вати i прислухатися до думки шших.
Важливо навчити майбутнiх учителiв математики сприймати рiзнi способи розв'язування одного i того ж завдання, з'ясовувати, який iз них е рацюнальшшим, вчити студентiв аргументувати свою думку та по-яснювати етапи розв'язування завдання. Як сввдчить аналiз науково-методично! лiтератури, що стосуеться iнтерактивного навчання, у таких випадках варто за-стосовувати форму iнтерактивного навчання «Ддалог», сутнiсть яко! полягае в спшьному пошуку групами уз-годженого розв'язку завдання. Дiалог виключае проти-ставлення, критику позицi! тiе! чи шшо! групи. Всю ува-гу зосереджено на сильних моментах у позици iнших.
Працюючи за даною формою, група об'еднуеться у дек1лька робочих груп i групу експертiв, яка складаеть-ся з сильних студенпв. Робочi групи отримують 10-20 хвилин для виконання завдання. Група експерпв скла-дае свш варiант виконання завдання, стежить за робо-тою груп i контролюе час. Пiсля завершення роботи представники вiд кожно! робочо! групи на дошщ або на аркушах паперу роблять пвдсумковий запис. Попм, по черзi, надаеться слово одному доповiдачевi вiд кожно! групи. Експерти фжсують спiльнi погляди, а на завершення пропонують узагальнену вщповвдь на завдання. До зошитiв занотовуеться шнцевий варiант.
Використання вiдповiдно! форми на практичному занятп з методiв обчислень, а також значна кшьшсть ш-ших форм iнтерактивного навчання пвд час занять з рiз-них математичних дисциплiн наведено у наших роботах [25-28].
Базовий рiвень. Досягаеться даний рiвень на шнець навчання студентiв у педагогiчному ушверситетг Шляхами формування базового рiвня професшно! компетентностi е:
- засвоення знань i набуття математично! компетентности
- засвоення психолого-педагогiчних знань;
- методична подготовка;
- педагогiчна практика;
- вивчення передового педагопчного досввду;
- науково-дослiдницька дiяльнiсть (виконання науково-дослщницьких завдань, курсових та кваль фшацшних робiт тощо).
Детальнiше зупинимося на формуванш професiйно! компетентностi майбутнього вчителя математики пвд
4
Махомета Тетяна Микола!вна, Тягай 1рина Миха^вна ВИКОРИСТАННЯ 1НТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ ...
час педагопчно! практики.
В1дпов1дно до Концепцп розвитку неперервно! пе-дагог1чно! освгга методична шдготовка передбачае глибоке опанування методиками навчання предмепв з використанням 1КТ проведения позашкшьно! 1 поза-класно! роботи. Вона мае забезпечуватись через д1яль-шсть студенпв у навчальних закладах, лаборатор1ях, центрах практично! пвдготовки, шляхом проходження навчальних, виробничих (педагопчних) практик, а та-кож шляхом методично! спрямованосп навчання ма-тематичних дисциплш (про що вже зазначалось вище). Недостатшсть практично! ор1ентованосп фахових дисциплш, !х взаемозв'язку, а також систематизаци знань студенпв з окремих курс1в, призводить до того, що шко-ли устшний студент е зовс1м неспроможним виконува-ти професшн функци.
В умовах переходу до компетентшстно! модел1 навчання особливо! актуальносп набувае розробка шнова-цшних форм навчання у вищш школ1, як1 ор1ентован1 на компетентшстний п1дх1д. До таких форм, на нашу думку, в першу чергу належать форми штерактивного та контекстного навчання, тд час використання яких проектуеться освинш процес у вищому навчальному заклад1 як максимально наближений до майбутньо! професшно! д1яльносп.
Контекстне навчання е реал1защею динам1чно! мо-дел руху д1яльносп студенпв: в1д власне навчально! д1яльносп (наприклад, в форм1 лекцш та практичних роб1т) через кваз1професшну (иров1 форми, спецкурси) 1 навчально-професшну (науково-дослвдницька робота студенпв, педагопчна практика тощо) до власне професшно! д1яльносп. Основною характеристикою навчаль-но-виховного процесу контекстного типу е моделювання предметного 1 сощального змюту майбутньо! професш-но! д1яльносп через вщтворення реальних професшних ситуацш. Але якщо навчальний процес супроводжуеться формами штерактивного навчання, використання яких допомагае студентам оволодгш компонентами педагопчно! майстерносп, то процес переходу до педагопчно! д1яльносп ввдбудеться значно ефектившше, молодий фах1вець зможе швидше реал1зувати себе як педагога.
Викладач будь-яко! математично! дисциплши, зав-дяки впровадженню форм штерактивного навчання, може пвд час аудиторних занять допомогти студенту випробувати себе у рол1 вчителя. Наприклад, форма «Навчаючи - учусь» допоможе студенту з'ясувати на-скшьки в1н волод1е навчальним матер1алом та як доступно може пояснити його шшим. Для роботи за даною формою необхвдно на попередньому занятп дек1льком студентам пов1домити план заняття. За кожним питан-ням, що вивчатиметься, закр1пити одного чи дек1лькох студент1в. На занятт1 викладач пропонуе студентам, що готували вщповвдне питання, пов1домити його сво!м од-ногрупникам. Якщо це практичне заняття, то студенти здшснюють доб1рку задач 1з повним ходом !х розв'язу-вання. Таким чином, студент, який п1дготував матер1ал, виступае у рол1 викладача (вчителя), тобто вш або сам поввдомляе нов1 в1домост1 одногрупникам, або обирае студенпв, як1 розв'язуватимуть задач1. Якщо ж задачу, яку вш д1брав до теми, н1хто 1з студенпв розв'язати не може, то вш повинен сам на дошц1 розв'язати завдан-ня та пояснити його. Робота за шею формою допоможе майбутшм учителям ввдчути себе в рол1 вчителя, сприяе формуванню уах складових профес1йно! компетентно-ст1 та актив1зуе !х навчально-п1знавальну д1яльн1сть.
Щоб п1двищити р1вень профес1йно! компетентно-сп, необх1дно формувати у студент1в самостшшсть у здобутт1 та поглибленн1 знань як риси характеру, що сприятиме шдвищенню конкурентоспроможносп май-бутн1х фах1вшв на св1товому ринку прац1. Так, завдання самост1йно зд1йснити доб1рку задач до теми, вщшука-ти юторичш дов1дки, п1дготувати колективний проект сприятиме формуванню у студенпв базового р1вня про-фес1йно! майстерност1. Перев1рка самостшно! роботи з
використанням форм штерактивного навчання у вигляд1 презентац1й колективних проекпв наведено у пос1бнику «Практикум з розв'язування нестандартних задач» [29].
Важливим елементом формування профес1йно! ком-петентност1 майбутн1х учител1в математики е проход-ження студентами навчально! та виробничо! практик. Тут студенти мають можливють в1дчути реальн1, а не штучно створеш умови прац1 свое! майбутньо! професп. Це найкращий спос1б формування вах елемент1в педа-гог1чно! майстерносп не лише як вчителя математики, а й класного кер1вника.
Одним 1з завдань педагог1чно! практики в Уманському державному педагог1чному ун1верситет1 1меш Павла Тичини е вивчення передового педагопчного досв1ду вчител1в. Дане завдання складаеться 1з двох п1дпункт1в, а саме:
1) описати досввд роботи вчителя-предметника, за яким закр1плений студент;
2) описати досв1д роботи вчителя-предметника, який е вщомим вчителем Укра!ни, област1 чи району.
Результатом виконаного студентом завдання мае бути розроблене портфолю, яке складатиметься, в1дпов1дно до шдпункпв завдання, з двох частин. Розкриемо особливосп роботи над даними шдпунктами детальн1ше. У перш1й частин1 студенти дослвджують педагог1чний досв1д вчителя за яким !х закр1плено у школ1, оск1льки деяка частина студент1в проходить практику за мюцем проживання, то р1зномаштшсть досл1джуваного досв1ду зб1льшуеться. Також до портфолю студенти додають розробки методичних матер1ал1в вчителя (урок1в, дидак-тичних матер1ал1в тощо).
Щоб виконати другу частину завдання студентам необх1дно самостшно обрати вчителя, педагопчну д1яльн1сть якого вони будуть досл1джувати. Для цьо-го вони обирають вчителя, досввд якого е в1домим серед учител1в-предметник1в, це можуть бути вчитель новатори; вчител1, як1 мають значну к1льк1сть публ1кац1й у наукових журналах; учител1, як1 перемогли, або ж брали участь у конкурс! «Учитель року» тощо. Обрати вчителя, досввд якого можна дослвджувати, не вимагае в1д студента великих затрат сил та часу, адже е знач-на к1льк1сть сайт1в в мереж! 1нтернет, де вчител1 д1ляться сво!м досв1дом, наприклад «В1ртуальна школа педагога-дослщника», «Скарбничка вчителя», на сайтах шститупв п1слядипломно! осв1ти. Також ун1верситет сшвпрацюе з м1ським та районним ввддшами осв1ти, що дае можлив1сть студенту (разом 1з методистом) перегля-нути матер1али вчител1в-предметник1в м1ста Уман1 та району.
По завершенню педагопчно! практики студенти обм1нюютьсь отриманими результатами дослвдження, що дае можлив1сть майбутньому вчителев1 поповнити свою «Скриньку дидактичних розробок». На захист1 педагог1чно! практики студенти обговорюють отримаш результати, обирають найбшьш ц1кав1 для себе напрями педагоИчно! роботи. Такий вид д1яльност1 забезпечуе формування у студент1в ус1х складових професшно! компетентност1.
Профес1йна компетентн1сть вчителя математики, з одного боку, набуваеться у тривалш практичнш д1яльносп, а з 1ншого - е результатом фахово! п1дготовки в ушверситеп. Для ефективного формування професшно! компетентносп майбутн1х учител1в математики слад забезпечити актив1зац1ю навчально-п1знавально! д1яльносп студент1в, ур1зноман1тнювати форми навчання, зокрема й штерактивного, наситити процес навчання предмепв математичного циклу еле-ментами професшно! д1яльносп.
Висновки дослiдження i перспективи подальших розвiдок цього напряму. Використання штерактивного навчання у вищш школ1 наближуе студент1в до реально! професшно! д1яльносп. А тому реал1защя 1дей 1нтерактивного навчання при шдготовш фах1вц1в сприяе набуттю студентами навичок майбутньо! профес1йно!
дшльносп та дозволяе пвдтримувати д1алог м1ж ус1ма учасниками навчального процесу, що сприяе накопи-ченню досвщу роботи студенпв i3 великим обсягом шформацп, представлено! у р1зних формах, формуванню комушкативно! компетентности розвитку шзнавально! активности Ураховуючи все вищевикладене, можна дшти висновку, що питания штерактивного навчання майбутшх учител1в математики е вкрай актуальним i важливим, але незважаючи на це, все ще залишаеться вщкритим. З огляду на таку ситуацш е нагальна потреба у подальших дослщжень у цьому напрям1, наприклад технологи штерактивного навчання матема-тичного анал1зу (диференшальних р1внянь); методи штерактивного навчання вищо! геометрп (алгебри). СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Гончаров С.М. iHmepaKmuBHi технологи' навчання у кредит-но-модультй оргатзацИ' навчального процесу: навч.-метод. поаб. Рiвне: НУВРП. 2006. 172 с.
2. Пометун О. I. Енцuклоnедiя iнтеpактuвного навчання. Кигв. 2007. 144 с.
3. П'ятакова Г. П. Технологiя iнmеpакmuвного навчання у вищш школi: навч.-метод. поаб. для студ. вищ. шк. Львiв: Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка. 2008. 119 с.
4. Асташина Н.И., Симусёва М.В. К вопросу об использовании интерактивных методов обучения // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2017. Т. 6. № 1 (18). С. 15-18.
5. Рябухина Е.В., Нуждина М.В. Активные и интерактивные образовательные технологии в вузе // Карельский научный журнал. 2015. № 3 (12). С. 26-29.
6. Сидакова Н.В. Презентация как одна из форм интерактивного обучения //Балтийский гуманитарный журнал. 2015. № 1 (10). С. 143145.
7. Щеpбiна В. К. Особuстiсно-пpофесiйнuй розвиток майбутньо-го вчителя економжи в умовах iнтеpактuвного навчання: дис. канд. пед. наук: 13.00.04. Харюв, 2009. 298 с.
8. 5Юсупова М. Ф. Методика iнтеpактuвного навчання гpафiч-них дисциплш у вищих технiчнuх навчальних закладах: дис. ... докт. пед. наук: 13.00.02. Одеса, 2010. 420 с.
9. Репринцева Е.В. Деловая игра "Емкость рынка" как метод интерактивного изучения дисциплины "Маркетинг" // Карельский научный журнал. 2017. Т. 6. № 3 (20). С. 61-64.
10. Кpiвчuкова Г. Ф. Методика штерактивного навчання писем-ного мовлення майбутшхучuтелiв англйськоï мови: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Харюв, 2005. 344 с.
11. Семенчук Ю. О. Формування англомовно'1 лексично'1 компетен-цИ'у студентiв економiчнuх спещальностей засобами iнтеpактuвного навчання: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Кшв, 2007. 283 с.
12. Сердюк Т. В. Iнтеpактuвнi технологи' навчання сустльних дисциплш як засiб актuвiзацiï навчально-тзнавальноï дiяльностi студен-тiв вищих навчальних закладiв I-II piвнiв акредитацИ': дис. ... канд. пед. наук: 13.00.09. Мелiтополь, 2010. 277 с.
13. Тимирясова Л.Б. Использование интерактивных мультимедийных проектов в обучении иностранным языкам // Балтийский гуманитарный журнал. 2014. № 4 (9). С. 109-111.
14. Усатова И.Ю. Реализация компетентностного подхода в обучении английскому языку студентов нязыковых направлений подготовки с помощью интерактивных технологий // Карельский научный журнал. 2017. Т. 6. № 1 (18). С. 38-42.
15. Пометун О. I. 1нтерактивт методики та системи навчання. Кшв: Шюльний Свiт, 2007. 112 с.
16. Комар О. А. Пiдготовка майбутшхучuтелiв початково'1 школи до застосування iнтеpактuвнuх технологiй. Теоpетuко-методuчнi ас-пекти: моногpафiя. Умань: ППЖовтий, 2008. 328 с.
17. Губар Д. С. Методика створення i застосування iнтеpактuв-них засобiв навчання студентiв класичного унiвеpсuтету аналiтuчноï геометрИ': автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.02. Черкаси, 2014. 20 с
18. Лосева Н. М. Непомняща Т. В., Панова А. Ю. 1нтерактивт технологи' навчання математики: навч. поаб. для студ. вищ. навч. закл. Кшв: Кафедра, 2012. 227 с.
19. Деревянко Е.В. Формирование профессиональной компетентности будущих горных инженеров в условиях интерактивных технологий обучения //Карельский научный журнал. 2013. № 1 (2). С. 19-22.
20. Новикова А.В. Опыт использования информационных интерактивных образовательных технологий в техническом вузе //XXI век: итоги прошлого и проблемы настоящего плюс. 2014. № 6 (22). С. 239242.
21. Гоева В.В., Миронов К.Е. Использование активных и интерактивных методов обучения при изучении технических дисциплин в вузах //Карельский научный журнал. 2016. Т. 5. № 2 (15). С. 11-15.
22. Нацюнальна доктрина розвитку освiтu Украши. Освiта Украши. 2001. Вип. 29. С. 7-25.
23. Головань М. С. Математичт компетентностi чи математич-на компетентнють?Математика в сучастй школi. Вип. 4. С. 23-27.
24. Галузева концепщя розвитку неперервно'1 педагогiчноï освiтu. 2013. URL: http://vnz.org.ua/dokumenty/spysok/4487-nakaz-ministerstva-1176-vid-14082013
25. Тягай I. М. Актuвiзацiя навчально-тзнавальноï дiяльностi сту-
дентiв тд час вивчення методiв обчислень. Дидактика математики: проблеми i дослiдження: мiжнаpод. зб. наук. роб. Донецьк. 2013. Вип. 39. С. 82-87.
26. Тягай I. М. Актuвнi методи навчання математичних дисци-плш у вuщiй школi // Сучаснi iнфоpмацiйнi технологи' та iнновацiйнi методики навчання в тдготовц фахiвцiв: методологiя, теоpiя, дос-вiд, проблеми: зб. наук. пр. Вiннuцького держ. пед ун-ту iм. Михайла Коцюбинського. Кuïв-Вiннuця: ТОВ фipма «Планер», 2012. Вип. 33. С. 516-519.
27. Тягай I. М. Використання елементiв штерактивного навчання на лекцшних заняттях математичних дисциплш // Вiснuк Чернтвського державного педагогiчного утверситету. Сеpiя: Педагогiчнi науки: зб. наук. пр. Чеpнiгiв: ЧНПУ iменi Т. Г. Шевченка. 2015. Вип. 130. С. 220-222.
28. Тягай I. М. Використання технологiй iнтеpактuвного навчання на практичних заняттях з математичних дuсцuплiн. Педагогiчнi науки: теоpiя, iстоpiя, iнновацiйнi технологи': наук. журн. Суми: СумДПУ iменi А. С. Макаренка. 2016. Вип. 2 (56). С. 432-439.
29. Годованюк Т. Л, Полiщук Т. В, Тягай I. М. Практикум розв'я-зування нестандартних задач: навч. поаб. Умань: Алмi. 2013. 104 с.
