CC BY
17
¡нфекцм в д1тей
УДК 616.34:616.9-002.1-092-08-053.4
АБАТУРОВ O.e., КРИВУША O.A., ГЕРАСИМЕНКО О.М, 1ВАШИНА B.I., Г1РИНА S.O. Анпропетровська державна медична академ'т, Анпропетровська мська клнчна л1карня № 1
ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЛкУВАННЯ
■ ■ V ■ W
ГОСТРИХ КИШКОВИХ 1НФЕКЦ1И У Д1ТЕИ
Резюме. Уcmammi наведетрезультати вивчення клшчноИефективностiзастосування ентеросорбенту IV поколшня — високодисперсного дюксиду кремшю (препарат Бле вугмля) у комплексному лкуванш гострих кишкових шфекцш у дтей.
Ключовi слова: дти, дюксид кремню, гострi кишковi шфекци, лжування.
Важливою складовою лшування гострих кишкових шфекцш (ГК1), безперечно, вважаеться шактива-Шя бюлопчно активних речовин кишкового люмену, що в клiнiчнiй практицi досягаеться призначенням ентеросорбенпв, досвiд застосування яких н^чуе понад тридцять рокiв. Залежно вш хiмiчно! структури ентеросорбенти подiляють на таы групи:
1) вугiлля активоване;
2) гiдролiзована целюлоза (полiфепан);
3) алюмосилшати (смекта);
4) гiдрогель полiметилсилоксану (ентеросгель);
5) продукти переробки водяних рослин (альпсорб);
6) високодисперсний дюксид кремнш (атоксил, бiле вугiлля).
За даними рiзних авторiв, включення мшросфе-ричних ентеросорбентiв iз групи активованого ву-гiлля в схему лшування ГК1 сприяе бiльш швидкому одужанню хворих [3, 5]. Однак поряд iз клiнiчною ефективнiстю при тривалому використаннi цi сор-бенти призводять до небажаних наслшшв: закрепiв, дефщитних станiв зi зниженням рiвня вггамшв, мь кроелементiв, що обумовлено низькою селективнiстю дп сорбентiв [1, 3]. I тому в останш роки на фармако-логiчному ринку домшують селективнi ентеросорбенти, якi здатш зв'язувати в порожнинi кишечника та виводити з нього не тшьки токсичш метаболiти, а також патогенш бактерп та вiруси. Саме для ентеро-сорбентiв IV генерацп властива антиадгезивна дiя, що обумовлюе зменшення шфекцшно! швазп у слизову оболонку кишкового тракту [4, 5]. Результати експе-риментальних дослшжень показали, що препарати з групи дюксиду кремнш також здатш забезпечувати цитопротекторну дш завдяки стабшзацп слизового бар'ера, зменшенню деструкцп мукозно! мембрани та збшьшенню слизоутворення з покращенням фiзико-хiмiчних властивостей слизу [4]. Використання препа-ратiв дiоксиду кремнiю при захворюваннях кишечни-
ка покращуе метаболiчнi процеси завдяки стимуляцп всмоктування рiдини та електролтв, зменшуе киш-кову гшерсекрецш та сприяе сорбцп надлишкiв ди-сахаридiв i газiв [2, 4].
Високодисперсний дюксид кремнш (Бше вугшля) належить до ентеросорбентiв IV генерацп з площи-ною активно! поверхш 400 м2. Основними перевагами дюксиду кремнш е висока сорбцшна емшсть щодо токсинiв проте!нового та лшопротешового генезу (600—800 мг на 1 г сорбенту [2]), селектившсть дп та мiнiмiзацiя втрат мiкронутрiентiв при використан-нi, вiдсутнiсть впливу на бюдоступшсть, фармакоди-намiку та фармакокшетику iнших медикаментозних препаратiв, нейтральнi органолептичш властивостi та зручна форма випуску. Препарат не мае токсичних та алерпчних ускладнень при використаннi, не всмок-туеться в кишковому тракт й не мае системно! дп, не ушкоджуе слизову оболонку шлунково-кишкового тракту [2].
Основною метою цього дослшження було прове-дення оцiнки клiнiчно! ефективност використання нового вiтчизняного препарату Бше вугшля (ТОВ «ОМШФАРМА») у комплекснш терапп ГК1 у дiтей.
Матер1али та методи дослшження
Пiд нашим спостереженням знаходилось 44 дити-ни дошкшьного вiку з дiагнозом ГК1, якi перебували на стацiонарному лшуванш в iнфекцiйному вщдшен-нi Дншропетровсько! мiсько! клiнiчно! лiкарнi № 1. За вшом питома вага дггей вiд 1 до 2 роыв складала 40,9 % (18 дгтей), вiд 3 до 4 рокiв — 42,3 % (19 дгтей), вiд 5 до 6 рошв — 15,9 % (7 дгтей). У групi спостере-ження хлопчиыв налiчувалось 24 (54,5 %), дiвчаток — 20 (45,5 %). На момент госпiталiзацi! переважна кшь-кють дiтей знаходились в станi середнього ступеня тяжкост перебiгу ГК1 — 35 дгтей (79,5 %), у тяжкому сташ госпiталiзовано 9 дггей (20,4 %).
1нфекцН в дтей
3(24) • 2010
Ушм дiтям, якi були шд нашим спостереженням, було проведене клшко-лабораторне обстеження, що включало аналiз динамши та вираженостi основних патологiчних синдромiв ГК1 та оцiнку результатiв загального аналiзу кровi, рiвня глюкози капшярно! кровi, загального аналiзу сечi, копролопчного до-слiдження, визначення вмiсту ацетону в сечi методом тест-смужок. Дггям iз тяжким перебiгом ГК1 додат-ково проводили бiохiмiчне дослiдження кровi (гепа-то- та нефрограма). 1з метою щентифшацп ймовiрних збудникiв захворювання проводилося бактерюлопч-не та вiрусологiчне дослiдження калу за стандартизо-ваними методиками.
Ушм дiтям, якi знаходились пiд нашим спостереженням, у стацiонарi проводилась дieтотерашя з ви-ключенням продукпв iз незбираного молока. Базисна медикаментозна терашя ГК1 включала репдратацш-ну та дезштоксикацшну терапiю (пероральна та/або шфузшна), противiрусну терапiю (лаферобiон, вiфе-рон), дотацiйну ферментну терапiю (креон, пангрол), пробютичш засоби (лацидофiл, бiфi форм).
З першого дня стацюнарного лiкування 23 дитини з ГК1 (основна група спостереження, I група) додат-ково до базисно! терапп отримували препарат iз гру-пи сорбенпв — Бiле вугiлля. Дгти друго!, контрольно!, групи (21 дитина) отримували виключно препарати базисно! терапп. Обидвi групи дiтей з ГК1, якi були роздiленi за видом лшування, були статистично по-рiвняннi за вiком, статтю та тяжшстю перебiгу захво-рювання.
Сорбент Бiле вугшля застосовувався у виглядi порошку у флакош для приготування суспензп (1 флакон мiстить 12,5 г дюксиду кремнiю та мiкрокристалiчну целюлозу). При включеннi в схему лшування сорбенту Бiле вугiлля призначення та дозування препарату в дгтей проводились зпдно з рекомендацiями вироб-ника. Добова доза препарату складала 200—250 мг/кг i розподiлялась на 3 прийоми. Дгти вiком вш 1—2 рокiв з вагою 9—12 кг отримували по половит мiрного ков-пачка препарату три рази на добу, дгти вiком 3—4 роки з вагою 14—16 кг — по одному мiрному ковпачку три рази на добу, дгти вшом 5—6 роыв — по швтора мiрних ковпачка три рази на добу. Курс лшування складав вiд 3 до 5 дiб залежно вiд стану дитини та швидкост шве-лювання основних клМчних проявiв ГК1.
Результати та обговорення
Незалежно вiд тяжкостi захворювання кшшчна картина ГК1 була представлена трьома основними синдромами: штоксикацшним, гастроiнтестиналь-ним та катаральним.
У бшьшосп дiтей (88,6 % спостережень) захворювання починалося гостро, з домшуванням проявiв гастроiнтестинального або штоксикацшного синдро-мiв. Першою ознакою хвороби у 23 дггей (52,9 %) було блювання, у 18 з них — багаторазове. У 2/3 хворих (28 дггей) уже в перший день хвороби з'являлись змши з боку шлунково-кишкового тракту i характеризувались редкими випорожненнями, водянистими, шнистими, слабко забарвленими, без патологiчних домшок або з
незначною кiлькiстю слизу, з рiзким запахом. Частота випорожнення у хворих на ГК1 дггей коливалася вiд 6—7 до 18—20 разiв на добу та в середньому в розпал хвороби становила 10—15 на добу. Практично в умх дггей мали мюце прояви кишкового метеоризму, що в 35 % випадыв супроводжувались синдромом нелока-лiзованого абдомiнального болю.
Майже в половини дггей (47,1 % випадшв) захворювання починалось iз проявiв iнтоксикацiйного синдрому, що проявлялось шдвищенням температу-ри тiла до 38,5—39,0 °С, виражено! кволостi, млявостi, адинамп, головного болю, «мармуровостЬ та блщосл шкiрних покривiв.
У першi дш захворювання у 36,4 % спостережень (16 дггей) вiдзначався помiрно виражений катараль-ний синдром у виглядi кашлю, закладання носу, гше-ремп слизово! оболонки зiву й задньо! стiнки глотки.
У 26 дггей (59,1 % спостережень) переважно вь ком вiд 1 до 4 рошв рееструвався синдром ацетоне-мiчного блювання, який проявлявся багаторазовим блюванням, не пов'язаним з прийомом ж або рши-ни, вираженими проявами штоксикацп (гiпертермiя, порушення мiкроциркуляцi!), нершко абдомшаль-ним больовим синдромом. Щ прояви у сукупностi з шшими патологiчними втратами рiдини призводили до швидкого (на першу-другу добу захворювання) розвитку токсикоексикозу 1—11 ступеня (15,9 % спостережень).
Оцшка ефективност рiзних схем лшування прово-дилася за кшшчними критерiями з урахуванням три-валостi та вираженостi основних кшшчних симптомiв та синдромiв ГК1.
Аналiз отриманих нами результатiв показав, що включення сорбенту Бiле вугшля в схему лшування ГК1 впливало на перебiг захворювання. Так, у датей I групи в динамщ оцiнки проявiв iнтоксикацiйного синдрому показана наявшсть бiльш швидко! нормалiзацi! температури тiла (2,16 ± 0,25 дня проти 4,00 ± 0,50 дня в контрольнiй груш; Р < 0,05). За нашими даними, у 65,2 % дггей основно! групи проти 42,9 % у контрольны на четверту добу лшування вшзначалося покра-щення емоцiйного стану дитини, нормалiзацiя перю-дiв сну та неспання, що супроводжувалось появою або покращенням апетиту хворо! дитини.
Використання сорбенту Бше вугшля призводило до зниження патолопчних втрат ршини у дггей основно! групи, що шдтверджувалось вiрогiдним ско-роченням перiоду блювання в цих дгтей (2,07 ± 0,32 дня в дiтей II групи проти 1,41 ± 0,19 дня в I груш; Р < 0,05), i в кшшчнш картинi супроводжувалось появою та вшновленням у дiтей основно! групи бажання пити ршину в достатньому обсяз^ що дозволяло зна-чно шдвищити ефективнiсть проведення перорально! репдратацшно! та дезiнтоксикацiйно! терапп у го-стрий перюд ГКI.
Аналiз клiнiчно! ефективност включення сорбенту Бiле вугшля до базисно! схеми лшування дггей з ГКI показав, що на третю добу хвороби прояви кишкового метеоризму i пов'язаний з ними абдомшальний бо-льовий синдром швелювались у 60,7 % дiтей основно!
94
^¿Г/ребёнка
3(24) • 2010
1нфекцН в dimeu
групи проти 42,9 % у контрольны груш (Р < 0,05). Також iз перших дшв лшування в дiтей першо! групи спостереження вiрогiдно зменшувалась кратнiсть ви-порожнень порiвняно з дiтьми друго! групи, що по-еднувалось зi зменшенням водно! частини в каи та швелювало патологiчнi втрати рiдини ^ вiдповiдно, запобiгало посиленню проявiв ексикозу в дггей основно! групи спостереження.
З огляду на вищевикладене можна зазначити, що отримаш нами позитивнi змiни в перебпу ГКI у дiтей основно! групи за рахунок включення до базисно! схе-ми ентеросорбенту Бше вугiлля дозволило зменшити тривалiсть перебування хворих дггей на стацюнарно-му лшуванш в iнфекцiйному вшдшенш ДМКЛ № 1 в середньому на 2 дш.
При проведеннi ентеросорбцп з використанням препарату Бiле вугшля впродовж лiкування i пiсля його закшчення нами не було зареестровано побiчних ефектiв терапп. За результатами опитування батьшв та дiтей органолептичш властивостi препарату були розцiненi як нейтральш, але у гострий перюд хворо-би застосування препарату в частини дгтей викликало емоцiйний негативiзм за рахунок утруднення ковтан-ня суспензп. Нами запропоновано додаткове розве-дення готово! суспензп препарату Бше вугшля з охо-лодженою кип'яченою водою у сшввшношенш 1 : 1 або 1 : 2, що, за результатами наших спостережень,
Абатуров А.Е., Кривуша Е.Л., Герасименко О.Н., Ивашина В.И., Гирина И.А.
Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровская городская клиническая больница № 1
ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ОСТРЫХ КИШЕЧНЫХ ИНФЕКЦИЙ У ДЕТЕЙ
Резюме. В статье представлены результаты изучения клинической эффективности применения энтеросорбента IV поколения — высокодисперсного диоксида кремния (препарат Белый уголь) в комплексном лечении острых кишечных инфекций у детей.
Ключевые слова: дети, диоксид кремния, острые кишечные инфекции, лечение.
сприяе покращенню органолептики препарату та не впливае на ефектившсть лшування.
Висновки
1. Показана клМчна ефектившсть включення ентеросорбенту Бше вугшля до базисно! терапп ГЫ у дггей дошкшьного вшу за рахунок вiрогiдного змен-шення та бшьш швидкого швелювання проявiв шток-сикацшного та дiарейного синдромiв захворювання, що сприяло скороченню термшу перебування дитини на стацюнарному лкуванш.
2. Ь перших дшв перебпу доцiльно включати енте-росорбент Бiле вугiлля до базисно! схеми терапп ГЮ.
Список л1тератури
1. Палий И.Г., Резниченко И.Г. Современный взгляд на проблему энтеросорбции: выбор оптимального препарата// Новости медицины и фармации. — 2007. — № 11 (217). — С. 15-17.
2. Медицинская химия и клиническое применение диоксида кремния / Под ред. А.А. Чуйко. — К.: Наукова думка, 2003. — 416 с.
3. Энтеросорбция / Под ред. Н.Л. Белякова. — Л., 1991. — 236с.
4. Курищук К.В., Пентюк О.О., Погорыий В.К. Ентеросор-бент «Сшкс». — К.: Бюфарма, 2000. — 16 с.
5. Учайкин В.Ф., Новокшонов А.А., Соколова Н.В. и др. Место и значение энтеросорбции в этиопатогенетической терапии острых кишечных инфекций у детей // Педиатрия. — 2007. — Т. 86, № 2. — С. 45-50.
Отримано 30.04.10 □
AbaturovA.Ye., Krivusha Ye.L., Gerasimenko O.N., Ivashina V.I., Girina I.A. Dnipropetrovsk State Medical Academy, Dnipropetrovsk Municipal Clinical Hospital № 1, Ukraine
PATHOGENETIC TREATMENT OF ACUTE INTESTINAL INFECTIONS IN CHILDREN
Summary. The article presents the results of the study of the clinical effectiveness of IV generation highly dispersed enterosorbent silicon dioxide (drug White Coal) in the complex treatment of acute intestinal infections in children.
Key words: children, silicon dioxide, acute intestinal infections, treatment.
