CC BY
26
¡нфекцм в д1тей
УДК 616.34:616.9+577.1]-053.2
кРАМАРев с.о., лмтевА о.а.
Нацюнальний медичний унверситет¡мен/ О.О. Богомольца, м. Ки>в
ЕНТЕРОСОРБЩЯ ПРИ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ¡НФЕЩЯХ У Д1ТЕЙ
Резюме. Одним 1з компонентов лжування гострог кишковоЧ патологи е ентеросорбенти, до групи яких належить Вле вугшля. У статт1 наведетрезультати вивчення ефективност1 препарату при лшуванш ¡нвазивног та секреторноЧ д1аре'(у дтей вжом вгд 1 до 12ротв. Ключовi слова: гостра кишкова тфекщя, Вые вугиля, д1арея.
Сучасне лшування гострих кишкових шфекцш (ГК1) у дггей складаеться з 4 компоненпв: репдра-тацшна терашя, антибактершна терашя, дiетотера-пiя та допомiжна терашя (ентеросорбщя, пробюти-котерапiя) [12].
Сьогодш альтернативою або доповненням до ан-тибактершно1 i репдратацшно1 терапи ГК1 у дiтей е ентеросорбенти. Сучасш ентеросорбенти повиннi вiдповiдати таким вимогам [2, 3]:
— мати велику емшсть з метою забезпечення до-статнього кшшчного ефекту при прийомi терапев-тичних доз;
— мати достатню сорбцiйну ефективнiсть, особливо щодо речовин з великою молекулярною ма-сою (бактерп та 1х токсини);
— не викликати подразнення слизово'1 оболонки шлунка та кишечника;
— не мютити токсичних домiшок;
— не розчинятись у шлунково-кишковому трак-тi, не всмоктуватись i не мати системно! ди;
— видiляти з бiологiчних рiдин необхiднi iони, компоненти у широкому штерваи рН;
— проявляти селективну дш щодо шкiдливих ре-човин;
— мати позитивш органолептичнi властивость
Патогенетичним обГрунтуванням застосування
ентеросорбентiв в комплексному лшуванш ГК1 е особливост !х патогенетично! дГ1 (табл. 1) [11].
У рядi клiнiчних та експериментальних досль джень було показано, що основою для застосування ентеросорбенпв у лiкуваннi ГК1 в дгтей е те, що вони здатш фiксувати на сво!й поверхш сотнi мiльйонiв клiтин — збудниыв ГК1. Встановлено, що багато сорбенпв гальмують адгезiю мшроор-
Таблиця 1. Мехашзми ди сорбент1в
Пряма дiя Опосередкована дiя
Сорбцiя токсинiв та ксенобютиюв, що потрапляють через рот Попередження чи послаблення токсико-алерпiчних реакцiй
Сорбця токсинiв, що видiляються в хiмус секретами слизових оболонок печiнки, нирок, пщшлунково'| залози Профтактика ендоток-сикозу
Сорбцiя ендогенних продуктов секрецií та гiдролiзу Зниження метаболiчнопо наван-таження на екскреторн орпани
Сорбцiя бюлопчно активних речовин — нейропептидiв, простапландиыв, серотонiну, гiстамiну тощо Корекцiя обмЫних процесiв
Сорбцiя патопенних бактерм та íх токсинiв Вiдновлення цiлiсностi та проникност слизових оболонок
Зв'язування газiв Покращення кровооб^ в кишечнику. Зменшен-ня метеоризму
Зменшення подразнення ре-цепторних дiлянок шлунково-кишкового тракту Послаблення спазму пладких м'язiв кишечника
ганiзмiв на поверхш слизово! оболонки кишки, знижують транслокацiю мiкрофлори з кишечника у внутршне середовище органiзму i таким чином перешкоджають генералiзацil iнфекцiйного проце-су. Адгезованi на поверхнi ентеросорбенпв мшро-би шддаються деструкци i виводяться з органiзму хворого [1, 5—8]. Разом iз бактерiйними збудника-ми ГК1 ентеросорбенти фiксують на свош поверхнi
1нфекцН в дтей
2(29) • 2011
ротавiруси, що знаходяться в порожниш кишечника [10]. Окрiм збуднишв захворювання, ентеро-сорбенти виводять з оргашзму токсини мiкробiв i продукти 1х метаболiзму. Вони вiдiграють роль активатора каталiтичних процесiв в органiзмi i транс-формують токсичш речовини в малотоксичнi [14]. В експериментальних дослшженнях було показано, що ентеросорбенти збшьшують абсорбцiю води та електролтв [13].
У лiтературi е роботи, присвяченi вивченню ефективностi ентерособенпв при ГК1 у дiтей [4, 7, 9, 15]. Дослшження О.В. Прокошв (1999) показало, що включення дiоксиду кремнiю в комплексну терашю 146 дiтей, хворих на сальмонельоз, значно скорочуе тривалють основних симптомiв ГК1 та зменшуе штенсившсть видiлення сальмонел з кишечника [9].
На фармацевтичному ринку Укра'ни е енте-росробент Бiле вугшля 400, що являе собою дь оксид кремнiю. Сорбент Бiле вугшля перешкоджае взаемозв'язку мiкробних агентiв iз слизовою обо-лонкою стiнки кишечника, що запобте швазп патогенних мiкроорганiзмiв. Препарат сприяе ад-сорбцп зi шлунково-кишкового тракту i виведенню з оргашзму екзо- та ендогенних токсичних речовин рiзного походження, в тому чи^ продукпв житте-дiяльностi патогенних мiкроорганiзмiв, харчових та бактерiальних алергешв. Опосередковано сприяе послабленню токсико-алергiчних реакцш, знижен-ню метаболiчного навантаження на органи детокси-кацп (у першу чергу на печшку та нирки), корекцп обмiнних процесiв та iмунного статусу, усуненню дисбалансу бiологiчно активних речовин в оргашз-мi (http:/ru.wikipedia.org).
У клiнiцi дитячих iнфекцiйних хвороб Нацю-нального медичного унiверситету iменi О.О. Бого-мольця вивчено ефектившсть препарату Бiле ву-гiлля при ГК1 у дiтей. Дослiдження було вшкритим контрольованим. В ньому брали участь 100 пащен-тiв вшом вiд 1 до 12 рошв, якi були розподiленi на 2 групи — основну (50 дией) та контрольну (50 дггей). До комплексно! терапп пацiентiв основно'1 групи був включений препарат Бше вугшля у виглядi суспензп, який призначався перорально 3 рази на день протягом 5 дшв. Доза препарату залежала вш вiку дитини (табл. 2).
Базисна терашя ГК1 в обох групах проводилася зпдно з «Протоколами дiагностики та лшування iнфекцiйних хвороб у дггей» (наказ МОЗ Укра'ши
№ 354 вш 09.07.2004 р.). У дослшження не включа-лися дiти вiком до 1 року, з ГК1, ускладненими сепсисом, iз супутнiми некомпенсованими захворю-ваннями або гострими станами, що можуть суттево вплинути на результати дослшження.
Критерiями, за якими оцшювалася ефектившсть препарату, були:
— динамша вираженост симптомiв штоксика-ци (загальне нездужання, шдвищення температури тiла);
— динамша нормалiзацil випорожнень (консистен-цiя, кратшсть, наявнiсть патологiчних домiшок).
Переносимiсть препарату оцшювалася на тд-ставi суб'ективних симптомiв та об'ективних даних, отриманих дослшником у процесi лiкування. Врахо-вувалась динамiка лабораторних показникiв, а та-кож частота виникнення й характер побiчних явищ.
Ефективнiсть та переносимють препарату Бiле вугiлля 400 оцшювалася за вербальною шкалою в балах.
У табл. 3 наведеш даш про розподш дiтей за етю-логiею кишкових iнфекцiй.
Аналiз динамши клiнiчних симптомiв ГК1 у дь тей при рiзних методах лшування показав, що тд-вищення температури тша в першу добу мало мю-це у 100 % дгтей, у переважно'1 бiльшостi в межах 37—38 °С. У 30 дiтей з обох груп вона була вищою за 38 °С. На 3-й день спостереження у 26 дiтей температура тша була нормальною (у 14 — основно'1 групи, у 12 — контрольно! групи). Через 5 дшв вш моменту госпiталiзацi! у вмх пащенлв температура була в межах 36—37 °С.
При клiнiчному обстеженш хворих враховувався i такий симптом, як бшь у животi. У перший день спостереження цей симптом був помiрно вираже-ний у 72 хворих з обох груп. На 3-й день вш початку лшування в основнш групi дгтей бiль у животi не вш-значався у 14 хворих, була помiрно вираженим — у 31 хворого, тодi як у контрольнш групi такий симптом був вшсутнш лише у 12 дггей, у 36 пацiентiв вiн був помiрно виражений. На 5-й день бшь у живот не визначався в жодного пашента.
У процес дослiдження оцiнювався дiарейний синдром — кратшсть, консистеншя випорожнень, а також наявшсть патологiчних домiшок у виглядi слизу та кровi.
Таблиця 3. Розподл д 'пей за ет1олопею ГК1
Таблиця 2. Дози препарату залежно вд вку дитини
Вш, роки Разова доза суспензп, мл Добова доза суспензп, мл
1-2 15 45
3-4 25 75
5-6 40 120
> 7 50 150
Ктькють хворих
Етюлопя Основна група Контрольна група
Сальмонельоз 7 5
Шигельоз 6 3
ГК1 неуточнено! етюлогп 26 29
ГК1 ротавiрусноí та аденовiрусноí етiологií 11 13
Усього 50 50
2(29) • 2011
1нфекцН в dimeü
Кратшсть випорожнень у гострий перюд хво-роби в усiх дией була збiльшена: у 30 хворих з обох груп вона становила до 5 разiв на добу, у 70 хворих — бшьше 5 разiв на добу. На 3-й день лшування в основнш груш в 11 пащенлв частота випорожнень становила 1—2 рази на добу, у 39 — 5 i бшьше разiв. На 5-й день лшування у 37 хворих основно1 групи випорожнення були 1—2 рази на добу, в 11 пащенлв Ше1 групи — до 5 разiв на добу. У контрольнш гру-пi тшьки у 27 дiтей частота випорожнень становила 1—2 рази на добу, в шших пащенлв вона була бшь-шою (р < 0,05). Даш наведеш на рис. 1.
У вмх дiтей, що були шд спостереженням, у перший день лшування вiдзначалася змiна консистен-ци випорожнень. У переважно1 бшьшосл дiтей (90 хворих з обох груп) вони мали ршкий характер. У динамщ захворювання випорожнення поступово нормаизувалися. Через 3 днi вш початку лшуван-ня в основнш груш у 8 дгтей випорожнення були ще рiдкими, у 7 дгтей вони мали вже оформлений характер. У контрольнш груш ршш випорожнення були у 12 хворих, оформлеш — у 4. На 5-й день ль кування у 43 хворих основно1 групи випорожнення
Таблиця 4. Оцнка ефективност препарату Бле вуглля
Рисунок 1. Частота випорожнень псля заюнчення курсу л'1кування ГК1 (оцнка в балах)
Характеристика ефективност лшування Абс. %
Висока 45 90,0
Помнрна 5 10,0
Низька - -
Таблиця 5. Оцнка переносимост дослджуваного препарату Бле вуглля
1 бал 2 бали 3 бали 4 бали 5 балiв
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
50 100
Рисунок 2. Консистенци випорожнень тсля заюнчення курсу л'1кування ГК1 (оцнка в балах)
були оформлеш, тодi як у контрольнш rpyni дггей тшьки у 31 хворого нормалiзувалась консистеншя випорожнень (р < 0,05). Даш наведеш на рис. 2.
Шд час контрольного обстеження шсля лшуван-ня при бактерюлопчному дослщженш випорожнень вщзначена повна санашя у 100 % хворих в обох групах.
У табл. 4 наведеш результати оцшки ефектив-ност лшування i3 застосуванням препарату Бше вугшля в терапи ГК1.
Результати оцшки переносимост хворими препарату Бше вугшля наведеш в табл. 5.
Отримаш результати свшчать про задовшьну пе-реносимють препарату Бше вугшля.
Висновки
1. Препарат Бше вугшля е ефективним у лшуван-ш iнвазивних та секреторних дiарей у дiтей рiзного вшу.
2. Препарат Бше вугшля мае добру переноси-мють.
3. З урахуванням отриманих даних ентеросор-бент Бше вугшля можна рекомендувати до вклю-чення у комплексну терашю гострих кишкових ш-фекцiй у дггей.
Список л1тератури
1. Алмагобетов К.Х., Горская Е.М. Транслокация кишечной флоры и ее механизмы // Журн. микроб., эпид. и имму-нол. — 1991. — № 1. — С. 74-79.
2. Бондарев Е.В., Штрыголь С.Ю., Дырявый С.Б. Применение энтеросорбентов в медицинской практике. — Харьков: Национальный фармацевтический университет (http://www. provisor.com.ua).
3. Використання ентеросорбентiв у комплексному лi-кувант хворих на гострi кишковi шфекцй: Метод. реком. / М.А. Андрейчин, В.В. Гебеш, О.В. Iвахiв та iн. — Тернотль, 1992. — 18 с.
4. Воротынцева Н.В., Горелова А.В., Тарковская В.А. Клинико-экспериментальное обоснование энтеросорбента «Смекта» в комплексной терапии острых кишечных инфекций у детей//Педиатрия. — 1992. — № 7—9. — С. 46-48.
5. Григорьев А.В., Картель Н.Т. Адгезия патогенной микрофлоры на углеродных сорбентах // Журн. микроб., эпид. и иммунол. — 1991. — № 7. — С. 11-14.
6. ЕрецкаяЕ.В., СахноЛ.А., МирутенкоН.В. Сорбционные методы детоксикации в медицине. — Харьков, 1992. — 118 с.
1нфекцН в dímeü
2(29) • 2011
7. Наркявичуте И., Рудзевицейне О., Левинайне Г. и со-авт. Лечение детей от острой диареи раствором гастроли-та и диоктаэдрического смектита // Медицина свiту. — 2004. — С. 1-11.
8. Николаева Л.Г. Экспериментальное изучение эффективности энтеросорбентов при сальмонеллезе // Журн. микроб., эпид. и иммунол. — 1994. — № 2. — С. 40-44.
9. Прокотв О.В. КлШчне i прогностичне значення розла-дiв локального iмунiтету при сальмонельозi у дтей раннього вшу та можливостi i'x корекци: Автореф. дис... канд. мед. наук. — 1999. — 14 с.
10. Рей С. Вирусные диареи. Опыт использования смектита //Inter. Review ofPediatric. — 1989. — № 196. — С. 1-4.
11. Хавкин А.И., Бельмер С.В., Волынец Г.В. и др. Механизмы действия сорбентов. Функциональные заболевания пищеварительного тракта у детей. Принципы
рациональной терапии: Практическое руководство (http://www.medi.ru).
12. Guarino A., Albano F., Ashkenasi S. et al. Europian Socaety for Gastroenterology, Hepatology and Nutrition / Europian Socaety for Infectious Diseases Evidence-based Guidelines for the Management of Acute Gastroenteritis in Children in Europr// JPGN. — 2008. — Vol. 2. — P. S81-S117.
13. Mahraoui L., Heyman M., Plique O. et al. Apical effect of diosmectite on damage to the intestinal barrier induced by basal tumour necrosis factor // Gut. — 1997. — Vol. 40. — P. 339-343.
14. De Sola Pool N., Loechl K., Radzik A.A comparison of nonsystemic and antidiarrheal agents in the treatment of acute nonspecific diarrhea in adults// Todays Ther. Trends. — 1987. — Vol. 5. — P. 31-38.
Отримано 21.03.11 □
Крамарев С.О., Амитриева O.A. Национальный медицинский университет имени A.A. Богомольца, г. Киев
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ ПРИ ОСТРЫХ КИШЕЧНЫХ ИНФЕКЦИЯХ У ДЕТЕЙ
Резюме. Одним из компонентов лечения острой кишечной патологии являются энтеросорбенты, к группе которых относится Белый уголь. В статье представлены результаты изучения эффективности препарата при лечении инвазив-ной и секреторной диареи у детей в возрасте от 1 до 12 лет.
Ключевые слова: острая кишечная инфекция, Белый уголь, диарея.
KramarevS.O., Dmitriyeva O.A.
National Medical University
named after O.O. Bogomolets, Kyiv, Ukraine
ENTEROSORPTION AT ACUTE INTESTINAL INFECTIONS IN CHILDREN
Summary. Among components of treatment of acute intestinal pathology there are entersorbents to group of which White coal belongs. In the article there are presented the results of preparation efficiency study at treatment of invasive and secretory diarrhea in children aged from 1 to 12 years.
Key words: acute intestinal infection, White coal, diarrhea.
