CC BY
18
Юишчна пед1атрт
УДК 616.33-008.3-053.2:616.8
ШАДР1Н О.Г., МАРУШКО Т.Л., МАРУШКО Р.В., ФИСУН В.М. ДУ «1нститутпедютрИ акушерства та пнекологн АМН Укра'/ни», м. Ки!в
ЩОДО ОПТИМ13АЦП ЛкУВАННЯ СИНДРОМУ 3РИГУВАННЯ В ДПЕЙ ¡3 ПЕРИНАТАЛЬНОЮ ПАТОЛОПвЮ ЦЕНТРАЛЬНО!
НЕРВОВО! СИСТЕМИ
Резюме. Усmаmmi обговорюються питання патогенезу й лжування синдрому зригування в дтей раннього вку. Наведено результати вiдновлювальноi терапп в 40 новонароджених дтей и синдромом зригування на тлi перинатального ураження ЦНС. Вiдмiчена висока ефектившсть включения в комплекс лжування спазмолтишв (препарат Рiабал): виявлет швидкерегресування синдрому зригування, позитивна динамка проявiв вегетовсцерального синдрому, нормалiзацiяроботи жовчовидiльноi системи, стшкий терапевтич-ний ефект препарату, високий рiвень безпеки.
Ключовi слова: дти раннього вжу, синдром зригування, лжування, Рiабал.
Поряд iз первинною регурптащею в немовлят за рахунок анатомо-фiзiолоriчно! незршосп верх-шх вщдШв шлунково-кишкового тракту (ШКТ) дуже поширений серед новонароджених та дией раннього вшу синдром зригування, або вторинна функщональна регурптащя (ФР). Як правило, вона пов'язана iз перинатальним ураженням центрально! нервово'1 системи (ЦНС) i е проявом вегетовюце-рального синдрому (ВВС). Дослщженнями доведена висока частота гастроштестинальних порушень у немовлят iз патолопею ЦНС [2, 9]. При оглядi так дгти звичайно мають також iншi симптоми ВВС як iз боку ШКТ (гiперсалiвацiя, функцiональна дiарея або запори, кишковi кольки), так i загальнi (пiдвищена збудливють, порушення сну та неспокiй, порушення мшроциркуляцп («мармуровють» шкiрних покривiв, акрощаноз, холоднi кiнцiвки), розлади терморегуля-ци (схильнiсть до гiпо- або ппертерми), лабiльнiсть серцево-судинно! та дихально! систем (тахiкардiя або схильнiсть до брадикарди, порушення ритму ди-хання, тахшное)).
Як засвiдчив аналiз лiтератури, патогенез функ-цiональних порушень ШКТ при перинатальних ура-женнях ЦНС у дгтей раннього вiку вивчений недо-статньо. В одиничних роботах показано, що в основi розвитку синдрому зригування в дгтей раннього вшу з перинатальним ураженням ЦНС лежить порушення корково-шдкоркових взаемовщносин та функцш пiдкоркових систем, якi призводять до дисбалансу вегетативно! нервово! системи [5]. При цьому мож-ливим е посилення як впливу парасимпатичного,
так i симпатичного вiддiлу вегетативно! системи, що зумовлюе рiзноманiтнiсть клiнiчно! картини.
Розвиток зригувань у немовлят iз ВВС пов'язують iз спазмом сфiнктерiв верхнiх вщдшв ШКТ. Типо-вим прикладом розвитку функщонально! регургiтацi! внаслщок перинатального ураження ЦНС е пшоро-спазм, в основi розвитку якого гшертонус симпатичного вщдшу нервово! системи та порушення шнер-вацп верхнiх вщдшв травного тракту, що призводить до спастичного скороченням м'язiв пшоричного вщ-дiлу шлунка. Але досить часто при патологи ЦНС виникае також порушення роботи (спазм) шших сфiнктерiв ШКТ та бшарно! системи, тонусу гладко! мускулатури стравоходу, шлунка, кишечника. Установлено також, що характер ураження ЦНС впливае на рiвень рН шлунка: посилення кортикальних регу-ляторних впливiв на субкортикальш супроводжуеть-ся пiдвищенням рiвня кислотоутворення, у той час як зниження коркових функцш призводить до його зменшення [9]. Кишчш дослщження показали, що в дгтей iз дисбалансом вегетативно! нервово! системи в результат перинатального ураження ЦНС досить часто i швидко розвиваеться езофагiт, у старшому вiцi такi дии мають високий ризик розвитку хрошч-но! гастродуоденально! патологi!, у тому чи^ вираз-ково! хвороби [14].
Найчастше зригування внаслiдок перинатального ураження ЦНС з'являються наприкiнцi перю-ду ранньо! неонатально! адаптацп, !х iнтенсивнiсть коливаеться протягом доби, вони можуть спостерь гатись як безпосередньо шсля годування, так i через
1—2 години, що залежить вiд характеру порушень у робот сфiнктерного апарату ШКТ.
Згiдно з рекомендацiями ESPGHAN, що базу-ються на розумшш патогенезу первинно! ФР, лшу-вання дано! патологи повинно бути комплексним i проходити декшька послiдовних еташв (терапiя step-up) [13]. Терапiя синдрому зригувань включае роз'яснювальну роботу з метою психолопчно! шд-тримки та заспокоення батьшв, постуральну терапiю (терашя положенням), нормалiзацiю режиму году-вань та проведення адекватно! дiетотерапи, вибiр яко! залежить вiд виду вигодовування дитини, а та-кож, при неефективност вищезгаданих заходiв, за-стосування медикаментозно! терапп.
Дiетотерапiя синдрому зригувань включае в себе так заходи. Рекомендуеться годувати дитину часпше меншими порцiями. З огляду на даш про роль харчо-во! алерги в розвитку ФР при грудному вигодовуван-нi аналiзуеться та корегуеться ращон харчування ма-терi ^з рацiону виключаються продукти, що можуть викликати шдвищене газоутворення та метеоризм у немовляти), за необхщносп призначаеться гшоалер-генна дiета. За вщсутносп ефекту вiд даних заходiв та при значнш iнтенсивностi зригувань використову-ють загусники (!х дають дитиш в невеликiй кшькос-тi на початку годування). Для цього краще застосо-вувати рисову безмолочну кашу або рисовий вщвар промислового виробництва (1—2 чайш ложки розво-дять у 30—40 мл зшдженого грудного молока i дають дитинi з ложечки). Необхщно пам'ятати, що ФР не може бути причиною переводу дитини на штучне ви-годовування.
При штучному вигодовуванш дитина повинна отримувати адаптовану молочну сумш. Перевагу надають казе!новим сумiшам (у шлунку казе!н утво-рюе бшьш щiльний згусток, що сприяе зменшен-ню зригувань). За вiдсутностi позитивно! динамши дитинi призначають один iз спецiалiзованих про-дуктiв харчування — антирефлюксну молочну су-мiш, в'язшсть яко! пiдвищена за рахунок уведення до складу продукту спещальних загуснишв. Як такi загусники використовують два види полюахарвддв: неперетравлюванi (камiдь, що е основою клейкови-ни рiжкового дерева) або перетравлюванi (модифь кований рисовий крохмаль). Антирефлюксна сумш призначаеться диференцшовано, залежно вiд стану здоров'я дитини та вираженост ФР: штенсивш зри-гування та схильнiсть до запорiв е показанням до за-стосування сумiшей, що мiстять камщь (вони дiють швидше та штенсившше, мають м'який послаблю-вальний ефект); малоштенсивш та помiрнi зригу-вання, нормальш випорожнення або схильнiсть до дiаре! е показанням для призначення сумш^ що як загусник мютить крохмаль. Антирефлюкснi сумiшi можуть бути призначеш як у повному об'ем^ так i для частково! замши годувань. Тривалють застосу-вання визначаеться шдивщуально, а пiсля досяг-нення стшкого терапевтичного ефекту дитина переводиться на вигодовування звичайною адаптованою сумшшю.
Клiнiчний досвiд застосування антирефлюксних сумiшей довiв !х ефективнiсть [8]. У той же час де-яш науковцi пiдкреслюють, що ефекти впливу цих сумшей на дитячий оргашзм на сьогоднi повнiстю не встановлеш. Так, у лiтературi е повiдомлення про змiну кислотоутворюючо! функцп шлунка при засто-суваннi антирефлюксних сумшей [3]. Разом iз тим юнуе тенденцiя до самостiйного (без призначення лшаря) застосування даних сумшей батьками. Так, проведене в Росп опитування показало, що батьки майже в 7 разiв частiше застосовували антирефлюк-снi сумiшi самостiйно, а не за призначенням лшаря.
За вщсутносп ефекту вiд лiкування ФР iз застосу-ванням постурально! та дiетотерапi! рекомендуеться використання медикаментозно! терапп (прокше-тики, блокатори Н2-гiстамiнових рецепторiв, шп-бiторiв протонно! помпи). Але застосування даних препарапв у новонароджених та дггей раннього вiку значно обмежене у зв'язку з протипоказаннями для !х використання в ранньому вщ та високим ризиком розвитку ускладнень.
Достатню увагу при лшуванш первинно! ФР не-обхiдно придшяти також заходам та призначенню препарапв для зменшення метеоризму, аерофагi!, кишкових кольок, корекцi! кишкового дисбiозу.
Проте, незважаючи на численнi рекомендацi!, як показуе клМчний досвiд, терапiя, що застосову-еться при лiкуваннi первинно! ФР (постуральна терашя, дiетотерапiя тощо), у немовлят iз вторинною ФР унаслiдок перинатального ураження ЦНС не мае вираженого ефекту. Патогенетично обгрунтованим, за даними деяких дослщнишв, е включення до комплексу терапп спазмолиишв [10]. Вибiр препарату iз спазмолiтичною дiею в педiатричнiй практицi, i зо-крема в неонатологи, мае сво! труднощi, що поясню-ють значним ризиком розвитку ускладнень, таких як транквшзаторний вплив на ЦНС (при застосуванш центральних М-холшолиишв), тахiкардiя, знижен-ня артерiального тиску, судоми, атонiя кишечника, порушення сечовипускання (при застосуваннi бшь-шост периферичних холiнолiтикiв). Тому основною вимогою до препаратiв спазмолiтично! дi! для застосування в дией раннього вшу, зокрема в перiодi новонародженост в дiтей iз перинатальною патоло-гiею, е висока селективнiсть до М-холiнорецепторiв органiв травлення, вiдсутнiсть побiчних ефектiв i протипоказань.
Цим вимогам вщповщае периферичний М-холiноблокатор селективно! дп — прифМум бро-мiд, який на ринку Укра!ни наявний пiд торговою назвою Рiабал (компанiя «Мегаком»). Особливютю даного препарату е властивiсть вибiрково блокува-ти М-холiнорецептори ШКТ, бшарно! та сечови-дiльно! системи. При ентеральному введенш Рiабал повiльно всмоктуеться i забезпечуе тривалий тера-певтичний ефект. Препарат характеризуеться висо-кою бюдоступшстю, мае не тiльки спазмолиичш, а й антисекреторнi властивостi. Тому Рiабал не тiльки усувае бшь та спазм м'язiв, а й зменшуе гшерсекре-цiю, завдяки чому е ефективним при функщональ-
нш диспепсп, виразковiй XBopo6i, функцiональнiй дiаре!. У рядi po6iT доведена ефектившсть даного лiкарського засобу в терапп функцiональних захво-рювань органiв травлення та бшарно! системи в дь тей [1, 4, 6].
З огляду на високий рiвень безпеки препарат Рiабал мае дозвiл на використання в дггей ранньо-го вшу, у тому чи^ в новонароджених. Необхщно вiдзначити, що препарат Рiабал — единий в Укра1-нi спазмолiтик у формi сиропу, що дозволяе точно розрахувати дозу препарату й уникнути можливост передозування при використанш в дгтей раннього вшу. Улм вiдомостей про застосування Рiабалу в не-онатологп на сьогодш недостатньо, лiтературнi данi обмежеш повiдомленнями про ефективнiсть застосування Рiабалу в лiкуваннi кишкових кольок у дией перших мiсяцiв життя [7].
Метою дано'1 роботи було дослщження клМчно! ефективностi та безпеки застосування препарату Pi-абал у комплекснш терапп функцiонально! регурп-тацп в новонароджених дiтей iз перинатальним ура-женням ЦНС.
MaiepiaA та методи досл1дження
Пiд нашим спостереженням знаходилися 40 новонароджених дгтей iз перинатальною патологiею, якi були переведет у вщдшення проблем харчування та соматичних захворювань дiтей раннього вшу 1нсти-туту педiатрi!, акушерства та пнекологп АМН Укра-1ни на другий етап виходжування шсля вщдшення реашмацп та iнтенсивно! терапп новонароджених.
Критерiем включення дитини в дослщження була наявнiсть синдрому зригувань на rai перинатального ураження ЦНС.
Серед умх дiтей доношених було 28, недоноше-них — 12 (гестацiйний вш — 33—35 тижнiв, маса при народженш — 1800—2500 г), у тому чи^ 4 дитини iз двiйнят. 10 доношених дiтей мали затримку внутрш-ньоутробного розвитку.
29 д^ей народилися природним шляхом, 11 дией — шляхом кесарева розтину. Помiрну або тяжку асфш-сш в пологах мали 18 дгтей.
Усi дiти як основне або супутне захворювання мали перинатальне гiпоксично-iшемiчне ураження ЦНС, синдром вегетовiсцеральних порушень, а та-кож iншi невролопчш синдроми, серед яких най-часпше зустрiчалися синдром пiдвищено! нервово-рефлекторно! збудливостi (у 27 дiтей) та синдром рухових порушень (у 24 дией). 10 дией мали синдром лiквородинамiчних порушень, 9 дiтей — синдром пригшчення. У 8 дией виявлено внутршньошлун-ковi крововиливи II—III ступешв, у 4 дiтей — кефа-логематома пм'яно! кiстки (однобiчна або двобiч-на). 26 дгтей мали також iншi функцiональнi розлади ШКТ: порушення характеру випорожнень (запор або дiарея), утруднення дефекацп, метеоризм, киш-ковi кольки. Клiнiчнi або субклМчш прояви функ-цiональних порушень бшарно1 системи (збiльшення розмiрiв печшки, пiдвищення ехогенностi та нео-днорщшсть структури паренхiми печiнки, щiльностi
стшок внутрiшньопечiнкових жовчних протокiв при ультразвуковому дослщженш, помiрне збiльшення в кровi рiвня кон'юговано! фракцп бiлiрубiну, луж-но! фосфатази, активностi аланiн- та аспартатамшо-трансамiназ при !х сшввщношенш < 1) були виявленi у 28 дгтей.
Методом рандомiзацi! вс дiти були подiленi на двi групи.
1-шу (основну) групу становили 25 дгтей, яким у комплекс вщновлювально! терапп було включено препарат Рiабал.
У 2-гу групу (групу порiвняння) увiйшли 15 дiтей з аналопчною патологiею, якi отримували традицш-ну вiдновлювальну терапiю без включення спазмоль тикiв.
Дiти 1-! групи отримували препарат Рiабал у фор-мi сиропу (1,5 мг прифМуму бромiду в 1 мл сиропу) в добовш дозi 1 мг/кг маси тша тричi на день. Серед-ня тривалiсть прийому препарату становила 10 дшв. Випадкiв вщмши препарату у зв'язку з появою по-бiчних ефектiв не було.
Основним критерiем ефективностi застосування препарату був термш корекцi! зригувань. 1нтенсив-нiсть регургiтацi! оцiнювали за 5-бальною шкалою, що вiдображае частоту та об'ем зригувань, вщповщ-но до загальноприйнято! класифiкацi! [3]. Врахову-вались також показники фiзичного розвитку, загаль-ний стан дитини, апетит, характер випорожнень, штенсившсть iнших проявiв дисфункцi! ШКТ, дина-мiка неврологiчно! симптоматики, даш ультразвукового дослiдження гепатобiлiарно! системи, бiохiмiч-ного дослiдження кровi. Переносимють препарату оцiнювали за реакцiею дитини на прийом препарату, наявшстю побiчних ефектiв iз боку неврологiчно! та серцево-судинно! системи, алергiчних реакцiй.
Результати досл1дження та Тх обговорення
Клiнiчне спостереження показало, що в бшьшос-тi дiтей 1-! групи (17 дией, 68 %) вiдмiчалось швидке зменшення iнтенсивностi та частоти зригувань шсля початку прийому Рiабалу. Так, на початку досль дження середнш показник iнтенсивностi регургiтацi! в данш групi становив 3,1 бала: оцшку 2 бали мали 7 дгтей, 3 бали — 10 дгтей, 4 бали — 8 дгтей.
Позитивна динамiка вiдзначена нами вже на 2-гу—3-тю добу прийому препарату (показник ш-тенсивност регурптацп становив 2,2 бала). На 7-му добу прийому цей показник становив 0,9 бала: оцшку 0 балiв мали 8 дгтей, 1 бал — 12 дгтей, 2 бали — 3 дитини, 3 бали — 2 дитини. При цьому зменшення штенсивносп зригувань на > 2 бали вщзначено в 16 дгтей, на 1 бал — у 7 дгтей. Через 10 дшв шсля початку комплексно! терапп iз включенням препарату Рiабал 15 дгтей не мали зригувань, 7 дией мали ешзодичш, малоiнтенсивнi зригування. У 3 дгтей, незважаючи на проведену терапiю та зменшення частоти i об'ему зригувань, вони залишалися на рiвнi 2—3 балiв, що було пiдставою до подальшого обстеження та погли-блення терапп.
При оглядi дiтей через 7—10 дшв пiсля закшчен-ня прийому Рiабалу виявлено, що зригування не з'явились шсля вiдмiни препарату в бшьшосл дiтей (90,9 %), що свщчить про стiйкий терапевтичний ефект.
Вивчення динамши синдрому зригувань у дией групи порiвняння показало, що середня штенсив-нiсть регургiтацi! на початку дослщження становила 3,22 бала, тобто статистично не в^^знялась вiд по-казника в основнiй групi. На 2-гу—3-тю добу спосте-реження показник штенсивносп регургiтацi! в дру-гш групi практично не змiнився i становив 2,9 бала, а при обстеженш на 7-му добу мав тенденцш до зни-ження, що можна пояснити позитивною динамшою комплексного лшування перинатального ураження ЦНС. Улм середня iнтенсивнiсть зригувань на 7-му добу спостереження у 2-й груш становила 2,07 бала, що бшьше шж удвiчi вище, нiж у 1-й груш. При цьо-му зменшення штенсивносп зригувань на > 2 бали вiдзначено у 3 дией, на 1 бал — у 7 дией. У 5 дгтей 2-! групи iнтенсивнiсть зригувань у динамвд спостереження практично не змшилася.
Iншi клiнiчнi прояви дисфункцп ШКТ (кишковi кольки, метеоризм, аерофапя, нестабiльнiсть характеру випорожнень), яш були вiдзначенi на початку обстеження у 18 дгтей 1-! групи, у динамiцi застосу-вання препарату Рiабал повнiстю зникли у 12 дией i значно зменшились у 6 дгтей. Найбiльш вираженим та швидким був вплив Рiабалу на частоту та трива-лють епiзодiв кишкових кольок. Так, штенсивш кишковi кольки на момент початку спостереження перюдично виникали в 17 дией 1-! групи. Матерi 14 iз них (82,3 %) уже на 2-гу—3-тю добу прийому препарату вщмгтили значне зменшення абдомшального болю в дiтей (як частоти виникнення, так i тривалос-т епiзодiв кольок), завдяки чому покращилися са-мопочуття, апетит, сон та настрш немовлят.
У 70 % обстежених дией на початку дослщження виявлено збiльшення розмiрiв печiнки, шдвищення ехогенностi та неоднорiднiсть структури паренхiми печiнки, щiльностi стiнок внутрiшньопечiнкових жовчних проток, помiрне збiльшення в кровi рiвня кон'юговано! фракцп бiлiрубiну, активност аланш-та аспартатамiнотрансамiназ при !х спiввiдношеннi < 1, що було нами розцшено як прояви неонатально-го холестазу, значну роль у розвитку якого вщводять моторно-тонiчним дисфункшям жовчних шляхiв та сфiнктерiв [12]. Враховуючи данi лiтератури про ефектившсть застосування Рiабалу при дискiнезi! жовчовивщних шляхiв у дiтей старшого вшу [6], ми проаналiзували динамiку ультразвукових та бюхь мiчних маркерiв холестазу в дгтей порiвнювальних груп. Виявлено, що зазначеш порушення з боку ге-патобiлiарно! системи на початку дослщження мали 18 дiтей 1-! групи. При !х обстеженнi через 7—10 дшв шсля початку прийому Рiабалу в переважно! бiльшостi (17 iз 18 дiтей) виявлено зниження рiвня прямо! фракцп бiлiрубiну, активност трансамiназ, зменшення розмiрiв печiнки, покращення структури паренхiми печiнки та стшок внутрiшньопечiнкових
жовчних протошв, що можна пояснити нормалiзаш-ею роботи бшарно! системи та покращенням видь лення жовчь У динамiцi спостереження 10 дггей 2-! групи, якi мали прояви неонатального холестазу на початку дослщження, виявлено, що проведення тра-дицшно! вiдновлювально! терапп перинатального ураження ЦНС суттево не вплинуло на стан гепато-бшарно! системи, що було пщставою для посилення терапп i призначення препаратiв з метою лшвщацп холестазу.
Таким чином, нами виявлено, що включення препарату Рiабал до схеми лiкування не тшьки дозволяе зменшити iнтенсивнiсть зригувань у новонароджених iз перинатальним ураженням ЦНС, а й позитивно впливае на стан мшроциркуляцп та покращуе роботу гепатобшарно! системи дитини.
1ндивщуальна переносимiсть препарату була доброю в умх 25 обстежених дией 1-! групи. У динамiцi прийому Рiабалу в жодному випадку не спостерпа-ли будь-яких негативних впливiв на загальний стан, роботу нервово!, серцево-судинно! та дихально! системи дгтей. Алергiчних реакцiй також вщшчено не було.
Висновки
Функцiональна регурптащя в дiтей раннього вiку, у тому чи^ новонароджених, може бути первин-ною (внаслiдок анатомо-функцiонально! незршосп ШКТ) та вторинною (найчастiше — при перинатальному ураженш ЦНС), що визначае рiзнi пiдходи до терапп.
Вщ^чена висока ефективнiсть застосування препарату Рiабал у дiтей iз синдромом регургiтацi! на тлi перинатального ураження ЦНС: виявлеш значне зменшення штенсивносп зригувань, позитивна динамша iнших проявiв вегетовюцерально-го синдрому, нормалiзацiя роботи жовчовидiльно! системи, стшкий терапевтичний ефект препарату. Препарат Рiабал мае достатнiй рiвень безпеки, при його застосуванш в новонароджених не виявлено побiчних ефектiв. Рiдка лшарська форма препарату (сироп) дозволяе легко його дозувати i е зручною при використаннi в новонароджених та дией раннього вшу.
Список л1тератури
1. Белоусов Ю.В., Шутова Е.В. Риабал в детской гастроэнтерологической практике // Соврем. педиатрия. — 2008. — № 3. — С. 84-86.
2. Бердникова Е.К., Кешишян Е.С. Функциональные нарушения желудочно-кишечного тракта у детей раннего возраста // Рус. мед. журнал. — 2006. — № 14(19). — С. 13971400.
3. Дубровская М.И., Мухина Ю.Г., Шумилов П.В. и др. Синдром срыгиваний и рвоты у детей первого года жизни: дифференциальная диагностика и тактика ведения // Педиатрия. — 2007. — Т. 86, № 6. — С. 96-101.
4. Денисова М.Ф., Донде С.М. Клиническая оценка применения препарата риабал у детей с заболеваниями органов пищеварения // Соврем. педиатрия. — 2006. — № 2. — С. 73-74.
5. Копылова Е.Б., Петрова О.А., Шиляев Р.Р. и др. Вегетативные дисфункции у грудных детей с
(^ъкюоЬье
^¿Г/ребёнка
гастроинтестинальными нарушениями на фоне перинатального поражения ЦНС // Педиатрия. — 2004. — № 2. — С. 19-22.
6. Марушко Ю.В., Бойко Н.С, Лисовець Н.С. Досвiд за-стосування препарату Иабал у комплекснш терапи дисфунк-ци бшарног системи у дiтей // Здоров'я УкраЧни. — 2009. — № 19(1). — С. 54-56.
7. Нагорная Н.В., Бордюгова Е.В., Дубовая А.В. Болевой абдоминальный синдром у детей. Место спазмолитических препаратов в его устранении // Здоровье ребенка. — 2009. — № 4(19). — С. 49-52.
8. Няньковський С., Добрянський Д., Марушко Ю. та iн. Харчування дiтей раннього вшу: теорiя i практика: Навч. по-Ыбник. — Львiв, 2009. — 288 с.
9. Полковниченко Л.М. Роль вегетативноЧ нервовоЧ системи в розвитку функщональних захворювань кишечнику у дi-
тей раннього ежу (огляд лiтератури) // Укр. мед. часопис. — 2009. — № 6(74). — С. 77-80.
10. Практическое руководство по неонатологии / Под ред. Г.В. Яцык. — М, 2008. — 344 с.
11. Drossman D.A. The functional gastrointestinal disorders and the Rome III process // Gastroenterology. — 2006. — 130(5). — P. 1377-1390.
12. Fischler B. et al. Aetiological factors in neonatal cholestasis//Acta Paediatr. — 2001. — V. 90. — P. 88-92.
13. Gottrand F. The occurrence and nutritional management of gastro-oesophageal reflux in infants // Nutricia Baby Food Symposium, ESPGHAN. — 2005 2 June. — 3-4.
14. Iacono G., Merolla R, Amico D. et al. Gastrointestinals symptoms in infancy: a population-based prospective study // Dig. Liver Dis. — 2005. — 37(6). — 432-438.
Отримано 16.03.10 □
Шалрин О.Г., Марушко Т.Л., Марушко Р.В., Фисун В.М. ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины», г. Киев
ПРО ОПТИМИЗАЦИЮ ЛЕЧЕНИЯ СИНДРОМА СРЫГИВАНИЯ У ДЕТЕЙ С ПЕРИНАТАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ ЦЕНТРАЛЬНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ
Резюме. В статье обсуждаются вопросы патогенеза и лечения синдрома срыгивания у детей раннего возраста. Приведены результаты восстановительной терапии у 40 новорожденных детей с синдромом срыгивания на фоне перинатального поражения ЦНС. Отмечена высокая эффективность включения в комплекс лечения спазмолитиков (препарат Риабал): выявлены быстрое регрессирование синдрома срыгивания, позитивная динамика проявления вегетовисцерального синдрома, нормализация работы желчевыделительной системы, стойкий терапевтический эффект препарата, высокий уровень безопасности.
Ключевые слова: дети раннего возраста, синдром срыги-вания, лечение, Риабал.
Shadrin O.G., Marushko T.L., Marushko R.V., Fisun V.M. SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of AMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine
ABOUT OPTIMIZATION OF REGURGITATION SYNDROME TREATMENT IN CHILDREN WITH PERINATAL CENTRAL NERVOUS SYSTEM PATHOLOGY
Summary. In the article the items on pathogenesis and treatment of regurgitation syndrome in infants are argued. There are presented the results of restorative therapy of regurgitation syndrome in 40 newborns with perinatal injury of CNS. There was noted the high efficacy of spasmolytics (Riabal) added into the treatment complex: fast reduction of regurgitation syndrome, positive dynamics of vegeto-visceral syndrome signs, normalization of biliary system, stable therapeutic effect of the drug, high safety profile.
Key words: infants, regurgitation syndrome, treatment, Riabal.
