CC BY
11
УДК 005.56
ПАРТНЕРСТВО ЯК ЕКОНОМ1ННИИ 1НСТИТУТ
© 2017
УС Т. В.
УДК 005.56
Ус Т. В. Партнерство як eKOHOMi4H^ шститут
Метою cmammi е визначення сутностi партнерства та анал'в його складових з урахуванням ¡нституцюнального nidxody. Проанал'вовано основы! положения iнституцюнального тдходу, вих!дною категорию вид'шено поняття институт», nid яким розумють форму оргашзацп, регулю-вання та впорядкування сустльного життя, д'тльност'1 та поведши тдивид'в, тобто -сукуптсть норм, призначених для органiзацiiвзаемоди. Одшею з форм такоi органiзацii на формальнй та неформальнш основах е партнерство. Визначено, що саме партнерство як економiчний ¡н-ститут може стати 'ттегруючим елементом ринковоiеконом'ши (його структура, складов'>, форма та р'вень будуть залежати вiд того, хто е суб'ектами в'дносин - партнерами), забезпечить стшку взаемодю i зменшить невизначешсть у в'дносинах, що, своею чергою, впливатиме на стаб'шьшсть ринку та ваа' економiчноi системи. Перспективним напрямком подальших до^джень е розробка рекомендацй щодо розвитку партнерства на кожному окремому структурномур'вт економiчноiсистеми та урахування впливу фактор'в зовшшнього середовища на ефек-тившсть взаемодИ.
Ключов'! слова: 'тститут, партнерство, взаемод'т, iнститyцiональний тдюд, суб'екти взаемоди, iнститyцiйнi перетворення. Табл.: 1. Ббл.: 14.
Ус Тетяна Володими^вна - старший викладач кафедри nолiтичноi економи, Хармвський нацональний економ'мний ушверситет ¡м. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: tanyaus_@ukr.net
УДК 005.56
Ус Т. В. Партнёрство как экономический институт
Целью статьи является определение сущности партнерства и анализ его составляющих с учётом институционального подхода. Проанализированы основные положения институционального подхода, в качестве исходной категории выделено понятие «институт», под которым понимают форму организации, регулирования и упорядочения общественной жизни, деятельности и поведения индивидов, то есть - совокупность норм, предназначенных для организации взаимодействия. Одной из форм такой организации на формальной и неформальной основах является партнерство. Определено, что именно партнерство как экономический институт может стать интегрирующим элементом рыночной экономики (его структура, составляющие, форма и уровень будут зависеть от того, кто является субъектами отношений - партнерами), обеспечит устойчивое взаимодействие и уменьшит неопределенность в отношениях, что, в свою очередь, повлияет на стабильность рынка и всей экономической системы. Перспективным направлением дальнейших исследований является разработка рекомендаций по развитию партнерства на каждом отдельном структурном уровне экономической системы и учет влияния факторов внешней среды на эффективность взаимодействия. Ключевые слова: институт, партнерство, взаимодействие, институциональный подход, субъекты взаимодействия, институциональные преобразования. Табл.: 1. Библ.: 14.
Ус Татьяна Владимировна - старший преподаватель кафедры политической экономии, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: tanyaus_@ukr.net
UDC 005.56
Us T. V. Partnership as the Economic Institution
The article is aimed at defining the essence of partnership and analyzing its constituents taking into consideration the institutional approach. The article analyzes the main provisions of the institutional approach, allocating as the original category the concept of «institution», which is understood as a form of organization, regulating and harmonization of public life, activity and behavior of individuals, that is - a set of norms, required for organization of cooperation. One such organization at both the formal and the informal bases is partnership. It has been determined that namely partnership as economic institution can become the integrating link element of the market economy (its structure, constituents, form and level will depend on those, who will act as relationship parties - or partners), will ensure a sustained cooperation and reduce uncertainty in relations that, in turn, will impact stability of market and the entire economic system. Promising direction for further research will be elaborating recommendations for development of partnership at each structural level of an economic system and considering impacts of the external environment on the efficiency of cooperation. Keywords: institution, partnership, cooperation, institutional approach, subjects of interaction, institutional changes. Tbl.: 1. Bibl.: 14.
Us Tetiana V. - Senior Lecturer of the Department of Political Economy, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: tanyaus_@ukr.net
Сучасш умови структурно-економ1чного розвитку економжи Украши, прискорення змш та усклад-нення зовшшнього середовища, загострення конкуренци, насичення ринку високотехнолопчною й наукомкткою продукщею, сощальне та полггичне на-пруження зумовлюють необхцшсть забезпечення ста-бкьного економiчного зростання нацюнальних това-ровиробниюв. Спроможшсть досягнення успиу в конкурентны боротьбi лише шляхом реалiзащí стратеги розвитку, постшно здшснюючи шновацшш процеси у вск сферах життедшльносй, потребуе шдгрунтя у ви-глядi створення неформальних структур взаемоди -
шститупв, яким може стати партнерство. У такш си-туаци економiчний розвиток та успи функщонування буде пов'язаний не ткьки з накопиченням основного кашталу, а, бкьшою мiрою, з формуванням i розвитком людського кашталу - взаемовцносин на основi довiри та взаемно! вигоди.
Теоретико-методолопчним i прикладним аспектам дослцження основних проблем встановлення та розвитку партнерств та шших форм прояву взаемоди, формальних i неформальних структур ринку присвя-чено багато наукових праць зарубiжних i в^чизняних вчених, таких як Н. Бутенко, Т. Веблена, О. Вкьямсона,
Б. Гаррета, Я. Гордона, С. Гронрооса, П. Дойля, П. Дру-кера, К. 1саево!, Дж. Коммонса, Ф. Котлера, Р. Коуза, Д. Норта, Ю. Попово!, М. Портера та шших.
Узагальнюючи результати !х дослгджень, можна зробити висновки, що дана проблематика потребуе по-дальшого поглибленого вивчення, осккьки формуван-ня партнерства на основi iнституцiонального пiдходу та сприйняття партнерських вiдносин як неформальных iнститутiв взаемодГ! та координацГ! ринку е актуальним питанням в умовах економГчно! нестабiльностi.
Метою статтi е визначення сутност партнерства та аналiз його складових з урахуванням шституцюналь-ного пiдходу. Для досягнення мети в стати передбача-еться виршити такi завдання: 1) визначити основш по-ложення та вихiднi категорГ! шституцюнально! теорГ!; 2) iдентифiкувати шдходи до визначення та тлумачення сутносп партнерства; 3) проаналiзувати та обгрунтува-ти складовi iнституту партнерства.
Укра'ша е кра!ною зi швидко зростаючою економГ-кою, в якiй ниш вгдбуваються серйознi економiчнi, полiтичнi та суспкьш перетворення з активною гн-теграцiею у свiтовий простiр. Це безпосередньо пов'язано з докоршною й радикальною перебудовою бiзнес-процесiв в умовах впровадження новгшгх iнформацiйних i кому-нiкацiйних технологiй, що супроводжуеться шституцю-нальними змгнами на уск економiчних рiвнях.
Для сучасних економiчних дослгджень е характер-ним постiйний пошук економiстами-вченими та практиками ново! економiчно! теорГ!, яка дозволить пояснити й забезпечити досягнення безперервного й стабкьного економiчного зростання. У зв'язку з цим дедалi бкьше фахiвцiв у галузi економiки спрямовують свш погляд на теорГ! iнституцiонального напряму. 1х використання пе-редбачае разом з економiчними методами дослiдження застосовування й кторичного, соцГологГчного, правового, полГтолопчного iнструментарiю. Розширення меж об'ектами шституцюнального аналiзу й вiднесення до нього навичок, норм, правил, форм оргашзацшно! по-ведiнки та шституйв дозволяе теоретично пояснити по-точш зрушення та змГни в економщ, а також розроби-ти й запропонувати комплекс заходiв, спрямованих на прискорення завершення ринкових перетворень.
Наприкшщ Х1Х - на початку ХХ ст. у процей ста-новлення iнституцiонального напрямку економiчно! те-орГ! вiдбувалося введення в науковий економiчний о6Гг ГНСТИТУЦГЙНО! термiнологi!.
1нституцш е головною категорiею ГнституцГйних дослгджень, яка дала початок назвi наукового напрямку -iнституцiоналiзму.
На сьогодншнш день шституцш розглядаеться представниками всгх течiй iнституцiоналiзму (як тради-цшного, так г нового г !х попередникiв), як: вихiдна кате-горш, аналГтичний Гнструмент ГнституцГонально! теорГ! та основний об'ект дослгдження [1, с. 93].
Засновник ГнституцГонально! теорГ! Т. Веблен у сво!й працГ «Теорш бездшльного класу» пГдкреслював «своерГдне розумшня людини як бГосоцГально! Гстоти, керованого вродженими шстинктами: самозбереження Г збереження роду, схильшсть до суперництва, наслГду-
вання, дозвГльному цГкавостГ, схильнГсть до ефективних дГй (Гнстинкт майстерностГ)» [2, с. 89]. Вчений зазначав, що предметом економГчно! науки е людська дшльшсть у всгх Г! проявах, це вказуе на необхгдшсть займатися вивченням вГдносин мГж ГндивГдами. Таким чином, шд-креслюетьсянагальнГть дослГдження та формування вгд-носин партнерського типу.
Т. Веблен вважав, що «сучасна наука все бгльшою мГрою стае теорГею послГдовних змш, якГ розумГються як самопГдтримуючГ змши Г не мають кГнцево! мети» [2, с. 112]. Проте, погоджуючись з ученим щодо невгд-воротностГ змГн, слГд зазначити, що такий процес може бути скоригованим, якщо буде дшти ефект блокування або адаптацГ!. ТакГ умови можуть бути створеш полГтич-ними та шшими структурами, суб'ектами ринку та !х об'еднаннями (Гнститутами).
Важливою рисою шституцюналГзму е визнання рГзних суспгльних шститупв як головно! рушш-но! сили еволюцГ! суспкьства. 1нституцГональнГ перетворення економГчних вГдносин пов'язують Гз ба-гатьма чинниками. Найважлившими серед них е: пере-будова соцГально-економГчно! структури, приватизацш, удосконалення фГнансово! Гнфраструктури, закГнчення формування Г розвиток фшансових ринкГв, лГбералГзацш зовнГшньоекономГчних зв'язкГв, поглиблення мГжнарод-но! взаемодГ! та встановлення партнерських вГдносин на основГ довГри тощо [3].
Жорстка конкуренцш на промислових ринках у нових умовах ведення бГзнесу змушуе господарюючих суб'ектГв усгх рГвшв переходити вГд суперницьких вГдносин до формування довгострокових взаемовипдних вГдносин. Основою даного шдходу е процес налаго-дження партнерства, що дозволяе суб'ектам уникати антагонГзму в дшльност на спкьному ринку, встанов-люючи зв'язки Гз защкавленими сторонами, переслгду-ючи спкьш цш, здГйснювати перехГд вГд конфронтащ! до об'еднання зусиль.
За сучасних умов функцюнування однГею з най-впливовГших тенденцш розвитку свГтових промислових ринкГв стае штеграцш Г створення ефективних корпоративных структур, якГ заснованГ на розширенш партнерських вГдносин, що надае можливГсть кожному !х учаснику отримати певний рГвень прибутку за рахунок обмшу результатами дшльност1
У европейських кра!нах практика та досвгд взаемодГ! мае стратегГчний характер Г е доволГ тривалими та рГзномаштними. Проте проблеми забезпечення успш-ного функцГонування партнерства, з якими стикають-ся укра!нськГ господарюючи суб'екти, з огляду на його неформальний характер, пов'язаш з вГдсутнГстю розумшня сутностГ, досвГду формування, нерозвиненостГ методичних засад створення та ненадшност Гснуючо! договГрно! практики.
У сучаснш економГцГ Укра!ни спостерГгаеться руй-нування старих ГнституцГональних структур Г формування нових - ринкових. Найважлившими процесами при цьому виступають: створення сприятливих ГнституцГональних передумов реалГзацГ! завдань европей-сько! ГнтеграцГ!; максимальна реалГзацш конкурентних
переваг, нацюнальних прюритепв, економiчноí безпе-ки; подолання корупци та тшшаци економжи; форму-вання ефективного конкурентного середовища; ство-рення сучасних правових та оргашзацшних механiзмiв захисту прав на штелектуальну власнiсть; iнновацiйна дiяльнiсть тощо [3]. Кiнцевим результатом шституцю-нальних перетворень мае стати досягнення згоди щодо прiоритетiв та перспектив регюнального та загально-нацiонального розвитку, формування довiри з боку на-селення до шститутш держави, самоврядування, бiзнесу та громадянського суспкьства.
В економiчнiй системi трансформацiйного типу, яка склалася i в УкраМ, iнституцiональний шдхц до аналiзу економiчних проблем i формування механiзму !х вирiшення дозволяе дослцити цi питання в комплекй iз соцiальними, полiтичними, правовими iнституцiями, що в сукупностi впливае на сталий соцiально-економiчний розвиток. Для тако'1 системи ринковий механiзм не е досконалим й iдеальним, оскiльки вш не в змозi подо-лати протирiччя, що складаються мiж iнституцiями, i регулювати економiчний розвиток. Отже, шституцшш перетворення повиннi вiдбуватися з втручанням держави, суспкьства i господарюючих суб'ектiв i стосуватись як формальних, так i неформальних шституйв.
Узагальнюючи iснуючi пiдходи до визначення та розгляду сутност поняття, «шститут» е формою оргашзаци, регулювання та впорядкування суспкьного життя, дшльносй та поведiнки людей [4], тобто щ норми призначенi для оргашзаци взаемоди. До економiчних iнститутiв в^носять iнститути власностi, зароб^но: плати та контрактных вiдносин. 1м належить регулятивна роль щодо оргашзаци та управлшня су-спкьних вiдносин, до яких належить i партнерство.
1нститути у свош сукупностi утворюють шститу-цюнальну структуру суспкьства та економiки. У самш же структурi iнститутiв Д. Норт пропонуе видкити три головш складовi:
+ формальнi iнститути (закони, нормативно-
правовi акти); + мехашзми контролю або примусу, що забезпе-чують дотримання правил (суди, органи влади, правопорядку, iншi силовi структури); + неформальнi обмеження (традици, договори, угоди, добровiльно взятi на себе норми пове-дiнки тощо) [4].
Саме до третьо! складово! можна вiднести парт-нерськi вiдносини, осккьки вони як форма оргашзаци вцносин, Грунтуються на добровiльнiй згодi сторш, за-крiпленiй угодою, договором або усною домовлешстю, i е шститутом контрактних вiдносин.
Партнерська взаемодiя стала об'ектом наукового дослдження в останне двадцятирiччя, проте про кну-вання даного феномена ведомо з кшця Х1Х столiття.
Термiни «партнерство», «партнерсью вiдносини» зустрiчаються у синонiмiчному, взаемозамшному зна-ченнi та е досить уживаними в дковш, правовiй, поль тичнiй сферах i в засобах масово1 шформаци. Проте кю-з1я прозоростi змiсту поняття створила умови, за яких дуже рiдко зустрiчаються спроби надати йому наукове
визначення, вцсутне едине трактування сутi партнерства, особливо з урахуванням специфжи вiтчизняного законодавства та реалiй ведення бiзнесу.
Аналiзуючи розма'ггтя iснуючих визначень поняття «партнерство» [5-7], автором на основi проведення морфолоичного аналiзу зроблена спроба впорядкува-ти i виокремити спiльностi та вiдмiнностi у тлумаченш. У процесi дослiдження було видкено ключовi слова визначень, що дало шдстави для виокремлення чотирьох основних пiдходiв до сутност партнерства: 1) форма мiжсуб'ектних вцносин; 2) вид дiяльностi; 3) форма оргашзаци шдприемств; 4) процес сшвпращ.
Крiм того, можна зробити висновок, що спкьним для вск е формування партнерських вiдносин з метою отримання певного результату або реалшаци iнтересу, який може набувати рiзних форм для кожно! зi сторiн вiдносин.
Головною вiдмiннiстю мiж визначеннями та тлу-маченням поняття партнерських вцносин е наяв-шсть рiзного розумiння того, хто е партнерами -суб'ектами партнерських вцносин, а також розбiжностi в офщшному закрiпленнi таких вiдносин в угодах, договорах i нормативних актах. Така невизначешсть за своею суттю, на думку автора, е стримуючим фактором розвитку партнерських вцносин в УкраМ.
Аналiз наукових лiтературних джерел дозволяе виокремити деккька пiдходiв до засад формування партнерських вцносин [6-9]. Частина науковцiв [8] розглядае !х як вiдносини, що оформлен юридични-ми договорами або угодами. Крiм того, е прихильники партнерства, що мае неформальнi засади, тобто здш-снюеться на основi усних домовленостей [6; 7; 9]. Проте i тi, й iншi визначають партнерство як деякий шститут, структуру, що може реалiзовуватися та функцюнувати ткьки за певних умов.
Досить часто характеристика партнерських вцно-син з економiчноl точки зору зводиться до визначення ролi довгострокових договорiв, контрактiв та угод при !х формуваннi на рiвнi шдприемств, державних структур i зовнiшньоекономiчноl дiяльностi господарюючих суб'ектiв, якi реалiзуються на базi взаемно1 вигоди та рiвноправностi сторiн при здiйсненнi правильного ви-бору напрямiв взаемоди [7].
С. Жданенко, своею чергою, зазначае, що партнерська взаемод1я характеризуеться рiвнiстю автономних суб'ектiв, !х взаемним визнанням i довiрою, взаемною вкповцальшстю i добровiльнiстю [10]. Таким чином, ученим зроблена спроба впорядкувати принципи фор-мування партнерських вцносин, тодi як попередш до-слiдження переважно стосувались ознак та умов здш-снення вцносин.
Ствердження Р. Коуза про те, що «економжа - це наука про виб1р...» [11, с. 19] пiдкреслюе той факт, що саме правильний вибiр основних напрямюв спшробгг-ництва, форм i методiв !х реалiзацil на базi взаемно1 вигоди та рiвноправностi сторш е головною метою партнерських вцносин. Така позиц1я дозволяе визначити шдГрунтя побудови вiдносин суб'ектiв з партнерами,
тобто початковi необхГдш умови !х формування, що шд-креслюе iнституцiональну основу партнерств.
Установлення партнерських вiдносин потребують фундаменту, загальних принципiв, якi б дозволили укрь пити взаемодiю та шдтримувалися всiма сторонами вГд-носин. Кожний учасник мае сво! конкретш задачi, тому потрiбнi основоположнi елементи, яю дозволять дiйти компромiсу та врахувати штереси всГх сторiн.
Взаемодш в рамках партнерських вiдносин реа-лiзуеться завдяки: взаемнiй пiдтримцi, взаемнш вiдповiдальностi, взаемному зв'язку, узгодженос-т iнтересiв та узгодженостi д1й.
У роботi [12], що присвячена основним етапам i характеристицi встановлення партнерських вГдносин, авторами пропонуеться чотири базовi принципи партнерства: 1) добровкьшсть; 2) рiвноправнiсть; 3) прозо-ркть; 4) взаемна вигода.
Цi принципи водночас е основою та умовами формування партнерства, служать свГдченням защкавлено-стi та визначають обсяг прав та зобов'язань учасниюв.
Принцип добровыьнот передбачае вцсутшсть примусу, вкьне волевиявлення до встановлення та/або приеднання до вГдносин з партнером. Сторони самГ, за власним вибором та можливостями, визначають свш вклад у партнерсью вiдносини, який, своею чергою, буде впливати на !х результат та ефектившсть. Таким чином, на думку автора, добровкьшсть визначаеться i як до-цiльнiсть - можливкть побудови, i як кiнцевий результат вГдносин.
Принцип рiвноправностi покликаний надати рiвнi права голосу, можливост участi та визнання того вкладу, який неможливо оцшити в грошовому еквГвалент або суспiльнiй значущост! Рiвноправнiсть не означае рiвнiсть, осккьки в бiльшостi випадкiв спiвпраця характерна для сторш з великою рiзницею у ресурсах, масштабах дшльносй та впливi.
Рiвноправнiсть припускае вГдсутшсть у будь-якiй iз сторш привке!в при розподiлi прав, зобов'язань, ви-год i витрат вГд формування партнерських вiдносин.
Усi партнери вносять свш вклад в спкьну дшль-нiсть, за таких умов вони отримують право подкити отримаш вигоди. Партнерськi вiдносини направленi на досягнення конкретних вигiд для кожного партнера, окрГм загальних переваг для вси. Ткьки таким чином можливо забезпечити довгострокову защкавлешсть партнера та стшюсть спiвпрацi.
Принцип прозорот включае в себе чеснiсть та вцкриткть у спкьних проектах, необхiдний для вкь-ного доступу вск партнерiв до шформаци, ресурсiв, якi використовуються в рамках партнерських вГдносин. Завдяки прозорост дiяльностi iснуе можливкть звпуван-ня перед усiма защкавленими особами в партнерствi та шдвищення довiри мiж !х учасниками.
Вказаш принципи е базовими на еташ формування вiдносин з партнерами. У процей подальшо! спiвпрацi вони можуть бути замшеш новими, якi е прийнятними та погодженими партнерами, розробленими в процесГ спкьно! дiяльностi та переговорiв.
Подальший аналiз партнерства як економiчного iнституту потребуе видкення ознак, яю характеризу-ють партнерськi вГдносини i е умовами !х здшснення та водночас необхiдними складовими цього економiчного iнституту [5, с. 148]. Таю ознаки можна роздкити на двi основнi групи:
+ ознаки об'ективного характеру; + ознаки суб'ективного характеру (табл. 1).
Таблиця 1
Ознаки та передумови створення партнерства
Ознаки об'ективного характеру Ознаки суб'ективного характеру
Автономысть суб'вкпв Вза£мна довiра
Соцiальна та правова рiвнiсть суб'£ктiв Вза£мна вщповщальшсть
Спiльнiсть дiй Вза£мна пiдтримка
Безпосередн контакти i зв'язки Цiннiснi установки
Наявнiсть вза£много iнтересу Суб'£ктивне сприйняття iншого як рiвного
Свобода вибору партнера Вза£мна вiдмова вiд примушення
Рiвноправнiсть автономних суб'ектiв для партнер-сько! взаемоди е його результативною передумовою. Своею чергою, автономшсть передбачае вГдособлешсть суб'екта партнерських вГдносин, незалежшсть учасникiв дшльносй вГд партнерiв г !х здатнiсть приймати само-стшш рГшення, непГдвладнГ зовнГшньому тиску.
Одшею з головних ознак партнерських вГдносин е спкьшсть дГй - спГльна дшльшсть, яка, з одного боку, виступае безпосередньо як ознака партнерства, а з шшого, - як поняття, що з ним сшв-вГдноситься. Як спГльна дшльшсть партнерство володГе такими характеристиками:
+ наявнГсть загально! мети (штересу) для учасни-кГв, мотивацГ! - стимулу дГяти разом.
Специфжа спкьност Гнтересу в партнерствГ ви-являеться в тому, що штерес кожного з партнерГв може бути рГзним. Спкьшсть полягае у взаемнш защкавле-ностГ, взаемнГй вигГдностГ партнерсько! взаемоди. Партнерство приносить його учасникам певш соцГальнГ та економГчш результати (прибуток або вигоду). Вигоди не обов'язково будуть однаковими для партнерГв, але вони будуть взаемними;
+ об'еднання, сполучення ГндивГдуальних дш.
СпГльнГсть породжуеться таким об'еднанням ш-дивГдГв, при якому мГж ними виникае взаемозв'язок, взаемозалежшсть Г взаеморозумГння, проте це не впли-вае на !х автономГю як партнерГв;
+ спещалГзацш (роздГлення единого процесу дЬ-яльностГ на окремГ функцГонально пов'язанГ операци та 11 розподГл мГж учасниками; + координацГя, узгодженГсть ГндивГдуальних дГй; + наявнГсть в усГх учасниюв партнерства единого юнцевого результату у виглядГ реалГзованого Гнтересу [7; 9; 13].
Крiм принцишв та ознак партнерства, можна ви-дкити складовi, якi визначатимуть можливкть та ефек-тивнiсть партнерсько1 взаемоди. До них належать: щн-ностi та культура; лiдерство i керiвництво; оргашзацш-на структура; стратегш; розумiння i знання; технологи; люди; бiзнес-процеси [6].
1нститут партнерства передбачае узгодження цих аспекпв зi вйма учасниками вiдносин. Для цього по-трiбно розумiння кожно1 складовоь
Важливою ознакою партнерства е свобода вибору партнерiв - фiзичних та юридичних ойб, якi належать до ключових складових партнерства i е !х учасниками. Партнерсью вiдносини найбкьш ефективно реалГзу-ються саме в умовах вцносин ринкового типу.
Партнерство може встановлюватися на рГзних рГвнях економГчно1 системи та дефшщшватися залеж-но в1д тишв активних учасникiв партнерських вцносин (суб'ектiв) та спiввiдношення мГж ними. Така позицш дозволила видкити чотири структурш рГвш економГчно1 взаемоди в межах свпювого господарства: мега-, макро-, мезо- г мiкрорiвень, або мГжнародний, мГжкрашний, ре-гiональний Г рГвень шдприемств та окремих шдивид1в.
Найбкьш активно партнерсью вцносини в еко-номщ розвиваються на мжрор1вш, де учасниюв можна подкити на три групи:
1) швестори-власники, рада директорГв, керГвни-цтво, сшвробггники, частково профспкки та банюри (група суб'екпв, яю защкавлеш у формуванш вцносин Г можуть виступають в рол1 партнера, проте в обмежених сферах вцносин шдприемств);
2) банюри, постачальники знань, постачальни-ки обладнання, постачальники сировина та матер1ал1в, продавщ шформацшних технологш, канали посередни-юв, покупщ (група ойб, яю е безпосередшми учасниками ринку та тими сторонами, з якими власне необхцно встановлювати вцносини);
3) засоби масово1 шформаци, полпичш кола та органи державного регулювання та контролю, контак-тш аудиторГ (суб'екти, яю опосередковано впливають на д1яльшсть сторш, проте можуть виступати учасниками партнерства).
ВИСНОВКИ
Таким чином, у результат дослцження було отри-мано таю науковГ результати: 1) визначено вихцш по-ложення та категорГальний апарат ГнституцГонально1 теори, яю дають шдстави для перенесення !х на про-цес встановлення партнерства з урахуванням сучасних перетворень у нацюнальнш економщ; 2) центифжо-вано основш шдходи до сутност партнерства, яю роз-глядають його як форму мГжсуб'ектних вцносин; вид д1яльностц форму оргашзаци шдприемств та процес сшвпращ. Зроблено висновок щодо вцмшностей у тлу-маченш означення партнерства, пов'язаних з наявшстю рГзного розумшня того, хто е партнерами - суб'ектами партнерських вцносин, а також з розб1жшстю в офщш-ному закршленш таких вцносин в угодах, договорах Г нормативных актах. Як формальний, так Г неформаль-ний характер взаемоди е свцченням того, що партнер-
ства е економ1чною структурою - шстмтутом 31 cboimm складовими; 3) проанал1зовано та обгрунтовано основш складов! шституту партнерських в1дносин. Серед ключових елемент1в партнерства видкено р1вн1, суб'екти, принципи та ознаки ix встановлення.
П1дгрунтям створення сучасного шституту партнерства в УкраМ та формування партнерських вцносин р1зних тип1в i вид1в е необхцшсть по-глиблення взаемоди мiж суб'ектами вцносин рiзниx рiвнiв i сфер дiяльностi з метою отримання додаткових конкурентних переваг.
Процеси iнституалiзацii забезпечують поступове створення нових iнститутiв, змш, якi вiдбуваються в суспiльствi. Вони повинш сприяти поступовому радикальному перегляду ролi держави i бiзнесу в економiч-ному розвитку, встановленню нових правових, оргашза-цiйниx та економiчниx вiдносин мiж ними з метою усу-нення визначених протирiч та пiдвищення ефективностi функцiонування кожноi сторони економiчноi взаемоди.
З ще'1 позици саме партнерство як економiчний iнститут може стати iнтегруючим елементом ринково'1 економiки (його структура, форми та принципи будуть залежати вц того, хто е учасниками взаемовцносин). Вiн зможе забезпечувати стiйку взаемодш i зменшувати не-визначенiсть у вцносинах, що, своею чергою, впливати-ме на стабiльнiсть ринку та ваа економiчноi системи.
Перспективним напрямком подальших дослiджень е розробка рекомендацш щодо розвитку партнерства на кожному окремому структурному рiвнi економiчноi системи та урахування впливу факторiв зовншнього се-редовища на ефективнiсть взаемоди. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кинько Е. Институт социального партнерства в Украине: параметры состояния и проблемы развития. Економ'чний npocmip. 2008. № 14. С. 92-99.
2. Веблен Т. Теория праздного класса. М.: Прогресс, 1984. 367 с.
3. Бутенко Н. В. 1нституцшне забезпечення розвитку партнерських вщносин у корпоративному сектср нацюнально''' економки. Ефективна економка. 2014. № 12. URL: http:// www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s= ua&z=3646
4. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. М.: Фонд экономической книги «Начало», 1997. 348 с.
5. Татаринцева А. С. Методолопчы пщходи до визна-чення поняття «партнерство». Наука молода: зб. наук. праць молодих вчених. 2007. Вип. 8. № 7. С. 145-150.
6. Попова Ю. Ф. Методология оценки эффективности управления межфирменными отношениями на промышленных рынках. URL: http://koet.syktsu.ru/vestnik/2011/2011-2/12/12.htm
7. Бутенко Н. В. Розвиток партнерства в нацюнальнш еко-номр: монографiя. Ки'в: Вид-во 1ЕП НАН Укра'ни, 2015. 358 с.
8. Исаева Е. В. Партнерские отношения на фоне кризиса: миф или реальность? ЭКО. 2009. № 5. С. 126-136.
9. Струк Н. Економiчний аналiз ефективносп дтового партнерства пщпривмства. Всник НУ «Льв'тська пол'технка». Сер.: Економiчна. 2008. Вип. 39. С. 500-504.
10. Жданенко С. Б. Партнерское взаимодействие в процессе становления гражданского общества: монография. Харьков: СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2006. 168 с.
11. Коуз Р. Фирма, рынок и право/пер. с англ. М.: Новое издательство, 2007. 224 с.
12. Lysytsya N., Us М. The key stages of the process of establishing partnership relations. Економка розвитку. 2015. № 4 (76). С. 52-58.
13. Селiверстова Л. С. Формування стратеги корпоративно!' со^альноТ' вщповщальносп. Актуальн проблеми еконо-мки. 2015. № 6 (168). С. 309-314.
Науковий кер1вник - Мащенко М. А., кандидат економiчних наук, доцент кафедри полiтичноí економп Харгавського нацюнального економiчного ушверситету iм. С. Кузнеця
REFERENCES
Butenko, N. V. "Instytutsiine zabezpechennia rozvytku partnerskykh vidnosyn u korporatyvnomu sektori natsionalnoi ekonomiky" [Institutional support the development of partnerships in the corporate sector of the national economy]. Efektyvna ekonomika. http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=3646
Butenko, N. V. Rozvytok partnerstva v natsionalnii ekonomitsi [The development of partnerships in the national economy]. Kyiv: Vyd-vo IEP NAN Ukrainy, 2015.
Isayeva, E. V. "Partnerskiye otnosheniya na fone krizisa: mif ili realnost?" [Partnerships at the background of the crisis: myth or reality?]. EKO, no. 5 (2009): 126-136.
Kinko, E. "Institut sotsialnogo partnerstva v Ukraine: param-etry sostoyaniya i problemy razvitiya" [Institute of social partner-
ship in Ukraine: condition and problems of development]. Ekono-michnyiprostir, no. 14 (2008): 92-99.
Kouz, R. Firma, rynokipravo [Firm, market and law]. Moscow: Novoye izdatelstvo, 2007.
Lysytsya, N., and Us, M. "The key stages of the process of establishing partnership relations". Ekonomika rozvytku, no. 4 (76) (2015): 52-58.
Nort, D. Instituty, institutsionalnyye izmeneniya i funktsioniro-vaniye ekonomiki [Institutions, institutional change and economic performance]. Moscow: Fond ekonomicheskoy knigi «Nachalo», 1997.
Popova, Yu. F. "Metodologiya otsenki effektivnosti upravleni-ya mezhfirmennymi otnosheniyami na promyshlennykh rynkakh" [The methodology of evaluation of efficiency of the management of interfirm relationships in industrial markets]. http://koet.syktsu. ru/vestnik/2011/2011-2/12/12.htm
Struk, N. "Ekonomichnyi analiz efektyvnosti dilovoho partnerstva pidpryiemstva" [Economic analysis of effectiveness of business enterprise partnership]. Visnyk NU «Lvivska politekhnika». Seriia: Ekonomichna, no. 39 (2008): 500-504.
Seliverstova, L. S. "Formuvannia stratehii korporatyvnoi sot-sialnoi vidpovidalnosti" [Formation of strategy of corporate social responsibility]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 6 (168) (2015): 309-314.
Tataryntseva, A. S. "Metodolohichni pidkhody do vyznachen-nia poniattia «partnerstvo»" [Methodological approaches to the definition of "partnership"]. Nauka moloda. Vol. 7, no. 8 (2007):145-150.
Veblen, T. Teoriyaprazdnogoklassa [The theory of idle class]. Moscow: Progress, 1984.
Zhdanenko, S. B. Partnerskoye vzaimodeystviye v protsesse stanovleniya grazhdanskogo obshchestva [Partnerships in the process of formation of civil society]. Kharkiv: SPD FOVapnyarchuk N. M., 2006.
EE
CL
о
LU
I— <
=n =r
о
<
о
Ш
