CC BY
30
Conference on «Household Finance and Consumption». www.ecb. europa.eu/events/conferences/html/joint_ecb_lux.en.html
Dore, R. "Financialization of the global economy". https://my-web.rollins.edu/tlairson/seminar/financeglb.pdf
Financialization and the World Economy: Edward Elgar Publishing, 2005.
Fergiuson, N. Voskhozhdeniye deneg [The ascent of money]. Moscow: Izd-vo AST: CORPUS, 2016.
Kornivska, V. "Inversiinyi kharakter yednosti yevropeiskoho monetarnoho prostoru" [The inversion character of the unity of the European monetary space]. Ekonomika i prohnozuvannia, no. 1 (2013): 109-122.
Krippner, G. "Financialization of the American Economy". https://economicsociologydotorg.files.wordpress.com/2015/01/ the-financialization-of-the-american-economy.pdf
Minsky, H. P. Stabilizing an Unstable Economy. New Haven: Yale University Press, 1986.
Philippon, T., and Reshef, A. "Wages and Human Capital in the U. S. Financial Industry: 1909-2006". National bureau of economic research. http://www.nber.org/papers/w14644.pdf
Stockman, D. "A. State-Wrecked: The Corruption of Capitalism in America". http://www.riosmauricio.com/wp-content/uploads/ 2013/07/The-Great-Deformation_David-A.-Stockman.pdf
Stalyi liudskyi rozvytok: zabezpechennia spravedlyvosti: nat-sionalna dopovid [Sustainable human development: ensuring justice: national report]. Uman: Vizavi, 2012.
Stiglits, Dzh. Tsenaneravenstva. Chem rassloeniyeobshchestva grozit nashemu budushchemu [The price of inequality. Than the stratification of society threatens our future]. Moscow: Eksmo, 2015.
Whalen, Ch. J. "Hyman Minsky's Theory of Capitalist Development". http://www.levyinstitute.org/pubs/wp/277.pdf
Yeshchenko, P., and Samko, N. Finansializatsiia u vodoverti hlobalnoi ekonomiky [Financialization in the maelstrom of the global economy]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2016.
УДК 316.334: 330.341.2
1нституц10нальн1 матриц1 сусп1льства та трансформац1йна економ1ка укра1ни
© 2016
БОЛОТ1НА е. В., ШУБНА О. В.
УДК 316.334:330.341.2
Болотша €. В., Шубна О. В. 1нституцюнальш матриц суспшьства та трансформацшна економша Украши
У статт'1 розглядаються термн «iнституцшнальна матриця» i два напрями розвитку економки: ринкова i редистрибутивна. Запропоновано ключ до розумння вiдмiнноcтей мiжХ-матрицею (cxiдною) та Y-матрицею (заюдною). Наукова новизна полягае у виконанш нелшшноi методологи, застосуванн синергетичних принципiв анал'ву проблем нелшшностi сустльного розвитку та його рацональноi оцнки в комплекс теорй та пiдxодiв. Дотдження суперечливих cоцiально-економiчниx процеав у контекстi нелшшноi методологп, соцосинергетики i скрзь призму о^нки со^ального суб'екта - крокуперед у тзнаннi ix сутности Пропонуеться концептуальний шдюд до визначення сутностi та методологя анал'ву iнcтитуцiонально¡матриц суспшьства, об(рунтовуеться системоутворюючий характер 'нституту прац^
Ключов'! слова: iнcтитуцюнальна матриця, 'нститут прац1 базисн 'нститути, в'дчуження, соцшсинергетика, со^альна ентротя, соц'шльно-економiчна система, нелшшна методологiя. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 14.
Болотша Свгешя ВалерП'вна - кандидат фшософських наук, доцент кафедри менеджменту, Донбаська державна машинобуд'вна академiя (вул. Академiчна, 12, Краматорськ, Донецька обл., 84313, Украна) E-mail: [email protected]
Шубна Олена Васил'юна - кандидат економiчниx наук, доцент кафедри менеджменту, Донбаська державна машинобуд'вна академiя (вул. Акаде-мiчна, 12, Краматорськ, Донецька обл., 84313, Украна)
УДК 316.334:330.341.2 Болотина Е. В., Шубная Е. В. Институциональные матрицы общества и трансформационная экономика Украины
В статье рассматриваются термин «институциональная матрица» и два направления развития экономики: рыночная и редистрибутив-ная. Предлагается ключ к пониманию различий между Х-матрицей (восточной) и Y-матрицей (западной). Научная новизна связана с обращением к нелинейной методологии, к синергетическим принципам анализа проблем нелинейности общественного развития и его рациональной оценки в комплексе теорий и подходов. Изучение противоречивых социально-экономических процессов в контексте нелинейной методологии, социосинергетики и через призму оценки социального субъекта является определенным шагом вперед в познании их сущности. Предложен концептуальный подход к определению сути и методология анализа институциональной матрицы общества, обосновывается системообразующий характер института труда. Ключевые слова: институциональная матрица, институт труда, базисные институты, отчуждение, социосинергетика, социальная энтропия, социально-экономическая система, нелинейная методология. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 14.
Болотина Евгения Валерьевна - кандидат философских наук, доцент кафедры менеджмента, Донбасская государственная машиностроительная академия (ул. Академическая, 12, Краматорск, Донецкая обл., 84313, Украина) E-mail: [email protected]
Шубная Елена Васильевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджменту, Донбасская государственная машиностроительная академия (ул. Академическая, 12, Краматорск, Донецкая обл., 84313, Украина)
UDC316.334:330.341.2 Bolotina E. V., Shubnaya E. V. The Institutional Matrices of Society and the Transformational Economy of Ukraine
The article considers the term of «institutional matrix» and two directions of development of economics: market and redistributing. A key to understanding the differences between the X-matrix (Eastern) and the Y-matrix (Western) has been suggested. Scientific novelty consists in addressing to the non-linear methodology, synergetic principles of analysis of the problems of non-linearity of social development and its rational evaluation in the complexity of theories and approaches. Studying the contradicting socio-economic processes in the context of the non-linear methodology, sociosynergetics, and through the prism of evaluating the social subject, is a definite step forward in the knowledge of their substance. A conceptual approach to defining the nature together with a methodology for analyzing the institutional matrix of society have been proposed, the systemically important nature of the institution of labor is substantiated. Keywords: institutional matrix, institution of labor, basic institutions, exclusion, sociosynergetics, social entropy, socio-economic system, non-linear methodology. Fig: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 14.
Bolotina Evgenya V. - PhD (Philosophy), Associate Professor of the Department of Management, Donbass State Academy of Machine Building (72 Aka-demichna Str., Kramatorsk, Donetskaya obl, 84313, Ukraine) E-mail: [email protected]
Shubna Olena V. - PhD (Economics), Associate Professor, Department of Management, Donbass State Academy of Machine Building (72 Akademichna Str., Kramatorsk, Donetskaya obl., 84313, Ukraine)
Украша намагаеться активно включатися в гло-бальний свiтовий економiчний простiр, i в умо-вах нестiйкостi та невизначеност ринково! еко-номiки кнуе необхiднiсть теоретичного аналiзу моделi шституцюнального перетворення. Iнституцiональний пiдхiд передбачае розгляд економши не як статично! системи, а як динамiчного процесу, який постшно транс-формуеться. В шституцюнальнш теори з'являеться нова термiнологiя, яка вГдображае процес розвитку цього напрямку економГчно! думки. В украшськш економщ процес створення формальних iнститутiв здшснювався за допомогою трансплантаци ринкових шституйв роз-винених краш. Але iмпорт неформальних iнститутiв, контрактних вiдносин, шдприемницько! етики, куль-тури поведiнки суб'екив господарювання, домогоспо-дарств, населення виявлявся не завжди вдалим. Необ-хГдшсть 1х поступового формування, вирощування i саморозвитку стала очевидною.
Iнституцiональне проектування як процес активного формування шституив навколо шдивГддв i еконо-мiчних агентiв - це об'ект аналiзу класичного шститущ-оналiзму, який мае бути доповнений синтезом неошсти-туцiоналiзму i загально! економГчно! теори, щоб охопити всi економiчнi структури, в яких iндивiд безпосередньо бере участь. 1ншими словами, синтез загально! теори та обох напрямкiв iнституцiоналiзму мае один загальний предмет: двi накладенi одна на одну й водночас авто-номнi iнституцiональнi системи разом з фшансовим ка-пГталом i на чолi з державою.
Разом з тим, подiбний синтез передбачае перехГд у простiр синергетично! економiки, предметом яко! е не просто економжа в широкому контекст iсторичного розвитку суспкьства, а нова економжа (iнформацiйна, фiнансова, мережева, економжа знань) у станi станов-лення або розвитку на засадах самооргашзаци.
Незважаючи на появу нових теоретичних шдхо-дiв, здатних пояснювати окремi фрагменти сощально-економГчно! реальностi, поки ще не сформувалася ви-знана теорш, яка б виявляла загальш закономiрностi 'й розвитку. Потреба в такш теори загострюеться, зокре-ма, у зв'язку з необхГдшстю глибинно! рефлексГ! нового курсу укра!нського уряду, спрямованого на повернення державi ролi активного господарського суб'екта. По суп, необхГдно заново переосмислити «генетичну» су-мiснiсть класичного ринку та вГтчизняно! економГчно! системи. Вивчення сощально! реальност являе собою таку «зону турбулентность до тих шр, поки залиша-еться нез'ясованим головне питання: чи визначае буття суспкьства, згiдно з доктриною лiбералiзму, економiчна система, або соцiум е системою, що здатна до самовря-дування на основi позаекономiчних ц!лей i принципiв?
Розумiючи «матрицю» як суперцившзацшний код суспГльного розвитку, розробники матрично! теори роблять основний акцент на вГдмшшсть двох основних регуляторiв господарського життя (ринок i прямий розподк) i розрiзняють два типи матриць: Х-матриця (редистрибутивна) i У-матриця (ринкова). Позначення двох базових матриць з використання знаюв «Х» та «У» вперше було запропоновано С. Г. Юрдшою [3; 4].
Сам термш «iнституцiональна матриця» був введений К. Полань! [1] i Д. Нортом [2], якi висловили при-пущення, що система шститупв рiзних товариств утво-рюе свою особливу матрицю, i ця матриця визначае вш-ло можливих траекторш '1х змiн. Росiйський дослiдник О. Е. Безсонова [5-7], у тандемi з колегою С. Г. Юрдшою, розвинула цею, надавши "й статус цшсно! теорй.
Слiд вiдзначити роботи украшських iнституцiо-налiстiв, у дослцженнях яких вiдсутнi чiткi вiдмiнностi мiж новою i традицiйною iнституцiональними теор1ями. Цi вiдмiнностi мають принципове значення для розмеж-ування зазначених дослцних програм на Заходi, але не мають такого ктотного значення для представниюв по-страдянського (зокрема украшського) iнституцiоналiзму.
Укра1нськими авторами написано цку низку нау-кових монографiй, спещально присвячених iнституцiо-нальнiй теорГ! (С. I. Архiереев [8], А. А. Гриценко [9], В. В. Дементьев [10], В. Р. Фшппова [11; 12] та шшГ), , од-нак, вони придкяють особливу увагу економiчнiй пГд-системi сусп1льства.
Неошституцюналктами висловленi припущення про те, що система шституйв кожного конкретного сус-п1льства утворюе своерiдну iнституцiональну матрицю, яка визначае вГяло можливих траекторш його подаль-шого розвитку. За визначенням Д. Норта, шституцю-нальна матриця сусп1льства являе собою властиву йому базисну структуру прав власносп та полГтичну систему [2, с. 147-148]. Абсолютно справедливо вчений вважае, що економiчнi та полпичш шститути в iнституцiональ-нГй матрицi взаемозалежш, полГтичнГ правила форму-ють правила економiчнi, г навпаки.
При цьому неошституцюналкти вважають, що кожне суспГльство мае певну, властиву тГльки йому, ш-ституцГональну матрицю. Вивчення шституцюнальних матриць не було основною метою дослГджень названих авторГв, якГ займалися ГсторГею економГчних ГнститутГв. Тому цей термш використовуеться ними скорше як певний образ, а не вводиться спещально як змГстовна наукова категорГя.
Чи мае кожне суспГльство ушкальну матрицю, або можна видГлити деюлька '1х типГв, як, наприклад, цившзацш, або вона едина, Г рГзш суспГльства вГд-рГзняються лише стадГями суспГльного розвитку, вГдтво-рюючи одну Г ту ж саму матрицю? Виходячи з розумшня сутностГ базових ГнститутГв Г фактично! ГсторГ! давни та сучасних держав, у теори доводиться наявшсть двох ш-ституцюнальних матриць, якГ в агрегованГй формГ кон-центрують рГзноманГтнГсть суспГльного життя. Таю ма-трицГ умовно звани Х-матрицями та У-матрицями (або схГдними Г захГдними). МатрицГ вГдрГзняються змГстом та якГстю базових економГчних, полГтичних та ГдеологГч-них ГнститутГв, яю '1х утворюють.
Метою статтГ е спроба розробки концептуального шдходу до визначення суп та методологГ! аналГзу Гнсти-туцГонально! матрицГ трансформацГйного суспГльства з акцентом на шститут пращ.
КрГм того, у статтГ робиться спроба виявити си-стемний закон, у рамках якого ушкальшсть кожно! кра!ни представляла б одне з часткових проявГв за-
гальних закономГрностей. Запропонована концепцш ГнституцГональних матриць спрямована на виявлення закономГрностей, формування вГдповГдно! методологи та понятГйно-категорГального апарату, на основГ якого наша украшська дГйснГсть може бути коректно сшввГд-несена Гз загальносвГтовим розвитком.
Наше трактування «шституту» як центрально! ка-тегорГ! в концепцГ! ГнституцГональних матриць е мГждисциплшарним синтезом рГзних теоретич-них пГдходГв Г враховуе двГ провГднГ тенденцГ! в осмис-ленш цього поняття у свГтовГй Г вГтчизнянш науцГ.
На вГдмГну вГд минулого столГття Г першо! по-ловини нинГшнього «Гнститут» розумГеться сучасною наукою не як встановлене правило («шституцш») або звича! Г традицГ!, а як система взаемозалежних фор-мальних правил Г неформальних обмежень, сукупшсть яких визначае простГр вибору Г рамки, межГ людсько! дшльностЬ СлГд також пГдкреслити, що шститути - це Гсторично стГйкГ способи взаемодГ! людей мГж собою в суспкьствах, що забезпечують виживання товариств, !х цккнкть, а також безперервшсть господарсько! та по-лГтично! дшльностГ соцГальних суб'ектГв.
1нститущональна матриця, вГдповГдно, - це модель базових соцГальних ГнститутГв, що склалися в сшль-нотах, здатних вГдтворювати себе в кторй. УсГ наступ-нГ ГнституцГйнГ структури вГдтворюють Г розвивають, збагачують цю «первинну модель», сутшсть яко!, тим не менш, зберГгаеться. РозвиненГ, доступнГ для аналГзу форми ГнституцГональних матриць зустрГчаються вже в найдавнших державах [3, с. 45-50].
1нституцюнальна матриця забезпечуе взаемопо-в'язане функцГонування основних сусп1льнихшдсистем -економжи, полГтики та ГдеологГ!. Економжа, або госпо-дарство, е основою фГзичного вГдтворення суспкьного багатства, виробничим базисом розвитку сощуму. ПолГ-тика включае в себе державний устрш, форми правлш-ня Г фундаментальну структуру прийняття та виконання ршень у суспкьствЬ Вона однозначно узгоджена з типом економГчно! системи Г являе собою способи мобш-зацГ! суспкьних ресурсГв на досягнення значущих цкей Г ефективне функцГонування економжи.
1деологш в цьому ряду розумГеться як базова су-спкьна цГннГсть, що виражаеться типом пануючо! Где!. Така Гдея являе собою сформовану сустльну норму -явну або неявну, визначальну масово, типову поведшку населення. Для економГчно! сфери домшуюча Гдея служить шдставою для прийняття рГшень щодо напрямГв використання суспкьного продукту, створюваного на-селенням кра!ни. У полГтичнГй сферГ базова Гдея е крите-рГем справедливостГ того чи Гншого державного порядку Г складно! системи владних вГдносин.
1ншими словами, iнституцiональнаматриця - це стшка, кторично сформована система базових iнсти-тутiв, що регулюють взаемозалежне функщонування основних сустльних сфер - економiчноi, полтично1 та iдеологiчноi. РГзномаштш шституцюнальш комплекси, що регулюють життя стародавни Г сучасних сустльств, мають у сво!й основГ одну з двох ГнституцГональних матриць. 1х розмежовують на схГдну Г захГдну модел1
Для захiдних iнституцiональних матриць характеры таю шститути:
1) в економiчнiй сферi - шститути ринку, або об-
мшу;
2) у полтичнш сферi - федеративш початки державного устрою, або шститути федерацГ! в широкому сенсГ слова;
3) в iдеологiчнiй сферi - домшування шдивГдуаль-них цГнностей, прГоритет Я над Ми, або субсидГаршсть, тобто примат особистостГ, 'й прав Г свобод по вГдношен-ню до цГнностей сшльнот бкьш високого рГвня, якГ по вГдношенню до особистостГ мають субсидГарний, додат-ковий характер.
Для схiдних iнституцiональних матриць характеры таю базовГ Гнститути:
1) в економiчнiй сферi - Гнститути редистрибутив-но!, або роздавально!, економГки;
2) у полтичнш сферi - Гнститути унггарно-цен-тралГзованого державного устрою;
3) в iдеологiчнiй сферi - домшування колективних цГнностей Г загальних ГнтересГв над шдивГдуалктични-ми, прГоритет Ми над Я, або комуштаршсть [4].
РозвиненГ, доступнГ для аналГзу типи ГнституцГональних матриць ми знаходимо в перших вГдомих кторй державах. Так, Стародавнш бгипет характеризувався схГдною ГнституцГональною матрицею, у той час, як полки сучасно! йому ВавилонГ! (МесопотамГ!) мали у основГ суспкьного устрою захГдну матрицю.
РинковГ економГчнГ системи, як вГдомо, - це такГ
системи, в яких основним шститутом е приватна
власнкть, що визначае характер всього шституцю-нального економГчного середовища. 1нститут приватно! власностГ визначае, що особи або оргашзацй, що володГ-ють своею власнктю, володГють всГею повнотою прав Г вГдповГдальностГ за й використання Г розпорядження.
К. Полань! називав Гнший тип економГчних систем, вГдмшних вГд ринкових систем, редистрибутивни-ми економГками. У цих економГках переважае фГзичне перемГщення вироблених благ Г послуг до центру економГчно! системи, звГдки поим вони знову передають-ся економГчним суб'ектам. Редистрибуцш являе собою процес storage-cumredistribution, тобто акумулювання, збирання, поеднане з новим, вторинним розподком та роздачею. Саме через редистрибуцш в цих сусшльствах досягалося возз'еднання розподкено!, роздкено! працГ [1, с. 40-41].
Коршна вГдмГннГсть редистрибутивних (розда-вальних) економГк вГд ринкових економГчних систем полягае в тому, що визначальним шститутом, у рамках якого здшснюеться господарська дшльнкть, служить не приватна, а загальна (громадська, публГчна) власнкть у рГзних й формах.
У рамках загально! економГчно! теорГ! вже визна-чено умови господарювання, при яких формуеться загальна власнкть. Загальна (комунальна) власнкть вини-кае там Г тодГ, де Г коли витрати специфжацй та захисту приватних прав власностГ надзвичайно висою. Вигоди вГд !х встановлення або дорГвнюють нулю (якщо благо
е в достатку), або явно менше витрат, пов'язаних з уста-новленням приватних прав власностi.
Безперервнiсть функцюнування економiчноí сфе-ри суспкьства забезпечуеться тод^ коли учасники гос-подарсько'1 дiяльностi постiйно мають необхiднi вироб-ничi ресурси та умови власного вцтворення. В умовах редистрибутивно'1 (роздавально'1) економiки це означае, що юнуе координацiя здавально-роздавальних потокiв.
Закон координаци здавально-роздавальних по-токiв регулюе ефективне використання дефщитних ресурсiв у суспкьних iнтересах. Якщо в сегментi госпо-дарства умови виробництва дозволяють оргашзувати необхiдний обсяг здавань для загального споживання, то ситуацiя е стабкьною. Якщо ж умови здавання пе-ревершують можливостi учасникiв виробництва, або, навпаки, е бкьш вигiдними, порiвняно iз загальними правилами, то мае мюце вiдтiк або приплив в цей сегмент ресурйв службово'1 працi. Тим самим досягаеться збалансовашсть рiзноспрямованих потокiв у масштабах всього суспкьства [5-7].
Процес координаци здавань i роздавань передба-чае наявшсть у вск господарюючих суб'ектiв ш-формаци про умови дiяльностi в тому чи шшому сегментi економжи. Якщо в ринкових економiках основу ще1 шформаци становить прибуток, який складаеть-ся в рiзних галузях i органiзацiях, то в редистрибутивнш (роздавальнiй) економiцi такими сигналами е наявшсть або вцсутшсть скарг суб'ектш господарювання на умови економiчноl дiяльностi.
1нститут влади розглядаеться як елемент надбудо-ви, а управлшня належить до господарського мехашзму, що зв'язуе надбудову з виробничими вцносинами.
На вiдмiну вiд шформацшного пiдходу, у якому домiнуюча роль выводиться економiчному базису, ш-ституцiоналiзм виходить з домшуючо1 ролi надбудови. О. Е. Безсонова i С. Г. Юрдша розглядають соцiальну ре-альнiсть як сукупнiсть трьох сфер: Геологи, полiтики, економiки; на пiдставi такого «подку» сощально1 реаль-ност вони визначають вiдповiднi цим сферам шдсисте-ми iнститутiв. Насккьки умовним е такий розподк - це питання коректност методологи, осккьки диферен-цiацiя сфер сощально1 реальностi е явно невластивою окремо взятому шдивцу, який навряд може так чико розмежувати сво! полiтичнi, iдеологiчнi та економiчнi мотиви i вчинки. Якщо ж, всупереч цьому, ми будемо диференщювати щ сфери, спираючись на принцип вц-мiнностi властивостей агрегату (сощуму) вiд властиво-стей складових його елементiв (iндивiдiв), то необхцно, очевидно, довести, що для агрегату щ сфери дiйсно чiт-ко розмежовуються.
Такого доказу доа не iснуе, що наводить на думку про неможливють побудови методологи вивчення соцiально-економiчних систем на основi класифжаци шститупв за принципом «економiка - праворуч, поль тика - лiворуч, а цеологш залишимо посерединi». Як найшвидше довести «вiд протилежного» неправомiр-шсть такого подку? Можна на прикладах показати, що цеологш, полiтика та економжа взагалi не мають чггких «вододiлiв»: точка зору, що можна вцокремити еконо-
мiку вiд политики або - у бкьш широкому сенй - вiд суспкьства, кюструе вузькiсть мислення.
ЦБ
торично
ентральним поняттям в теори шституцюналь-них матриць е поняття базового тституту. JБазовi шститути трактуються як глибиннi, ¡с-торично стiйкi основи сощально1 практики, що забезпе-чують вiдтворення сощально1 структури в рiзних типах суспкьств. У даному випадку шститути розумшться як певнi iсторичнi iнварiанти, яю дозволяють суспкьству розвиватися, зберiгаючи свою самодостатшсть i цшс-нiсть в ходi ¡сторично! еволюци, що юнують незалежно вiд волi та бажання конкретних соцiальних суб'ектiв.
Iнституцiональнi матриц розглядаються як аб-страктнi вткення сощально1 реальностi, а базовi ш-ститути - як сутнiснi зв'язки мiж основними сферами людсько1 д1яльносп в суспiльствi, на вiдмiну вц гнуч-ких iнституцiйних форм. Взагалi трактування «базових iнститутiв» у цш концепци видаеться швидше фактоло-пчним, а не методологiчним: «адмiнiстративний подк» або «федерац1я» - це всього лише вцображення юную-чих форм просторово1 оргашзаци, що аж н1як не означае неможливостi виникнення альтернативи цим «iнварiан-там». В основному елементи шституцюнально1 матри-цi в цш концепци е механiзмами або шдикаторами, але н1як не шститутами. Можна заперечити методологiчну обгрунтовашсть положення про юторичну iнварiант-нiсть «базових шститупв» у цiй концепци: такий детер-мiнiзм позбавляе навiть нади на «набуття» пе1 альтернативи юнуючш недосконалостi суспкьних систем, про яку писав К. Поланы.
1нституцюнальна матриця дiйсно iнварiанта. Ба-зовi шститути, що формують основу системи, - це сис-темоутворюючi шститути власносй, влади, управлiння та пращ. У кожному своему конкретному вткенш вони визначають всю сукупшсть конкретних форм сощаль-них iнститутiв (а шших iнститутiв, крiм соцiальних, бути не може, осккьки шститути - це рамки сощальних взаемодiй). У теори суспiльно-економiчних формацiй шститути пращ та власност визначають економiчний базис: праця належить до продуктивних сил, шститут власностi - до виробничих вiдносин.
Для управлiння життедiяльнiстю сощального ор-ганiзму iнституцiональна матриця в рамках юнуючого засобу мислення (традицш i культури) породжуе iерар-хiчно впорядковану систему iнститутiв, що забезпечуе координащю та узгодження процесiв функцюнування окремих елементiв соцiально-економiчноl системи. В основному вй iснуючi класифжаци належать до системи шститупв, породжених iнституцiональною матрицею, а не до само1 матрицi. Таким чином, класифжують-ся i результати и функцiонування. При цьому економю-ти розглядають мехашзми управлiння економiчною системою, а соцюлоги концентрують увагу на проблемних аспектах сощально1 системи. Вузька спецiалiзацiя не до-зволяе зрозушти принцип функцiонування «колектив-ного розуму» - шституцюнально: матрицi суспкьства.
У нашiй концепци iнституцiональна матриця, головною функщею яко! е штеграц1я i поступальний розви-ток суспкьства, - це система базових шститупв, що за-
безпечують взаемозалежне функцюнування економГчно! та сощально! систем суспкьства: Гнститут влади, шсти-тут управлГння, Гнститут власностГ, Гнститут пращ. Фун-даментальним положенням ще! концепцГ! е твердження, що Гнститут пращ мае системоутворюючий характер. У рамках такого тдходу два базовГ («чистГ», теоретичнГ) типи соцГально-економГчних систем мають рГзш систе-ми базових ГнститутГв. БазовГ типи ГнституцГональних матриць: власшсть, влада, управлГння, праця [10].
Запропонована класифжацш не претендуе на Гсто-ричну ГнварГантнГсть, осккьки «азГатський спосГб виробництва» К. Маркса е прототипом Х-матрищ, але передбачае дещо шшГ Гнститути власностГ (цен-тралГзована) Г управлГння (сюзерен) [13]. Однак можна стверджувати, що базових тишв ГнституцГональних ма-триць не Гснуе в дГйсностГ. Вони визначаються базовими Гнститутами: вся система соцГальних ГнститутГв форму-еться на !х основГ, вГдображаючи специфГчнГ особливос-тГ нацГонального мислення, культури, традицГй. ЗмГна одного з базових ГнститутГв автоматично тягне за собою змГну всГе! системи. СлГд зазначити, що Гнститут працГ е единим в системГ базових ГнститутГв, що не допускае змшаних форм. Це визначае його особливе значення в системГ базових ГнститутГв як системоутворюючого: ви-значае тип ГнтеграцГ! соцГуму.
Теоретично можна представити таку конструкцш. 1снуе незмГнний «базис» (базовий Гнститут) Г нескш-ченно рухлива «надбудова», що е конкретним «оформ-ленням» базового Гнституту. Саме тому змГни Гнститу-цГональних форм не можуть не викликати змГн базового шституту, але в такому випадку вш уже не може розглядатися як «шварГант». Обмеження в мшливост властивГ не лише базовим Гнститутам, але й ГнституцГо-
нальним формам. ВидГляються двГ альтернативнГ влас-тивостГ матерГально-технологГчного середовища, що ви-являються при його освоеннГ соцГумом: комунальнГсть, вГдповГдна схГдному типу ГнституцГонально! матрищ, Г некомунальнГсть, вГдповГдна захГдному типу шституцю-нально! матрицГ.
Таким чином, можна запропонувати перехГдну модель трансформацГ! суспкьства в умовах транзитив-но! економГки, що базуеться на трьох типах ГнституцГо-нальних матриць: схГднГй, командно-адмГнГстративнГй (Х-матриця), захГднш, ринковш (У-матриця) та перехГд-нГй, солГдарнш (7-матриця) (рис. 1).
У-матриця (зразок) > 2-матриця (план) ► Х-матриця (факт)
> Г > 1 > Г
Стратепя ¡нституцюнальних перетворень
Рис. 1. Схема формування перехщноТ моделi трансформацп суспiльства
На вГдмГну вГд запропонованих у науковГй лГтера-турГ трьох базових ГнститутГв (економГчних, полГтичних та ГдеологГчних), що покладенГ в основу теоретичного конструкта ГнституцГональних матриць, авторами про-понуеться визначити чотири - родина, властсть, сол^ даризм Г влада, яю вГдображають набГр «вГчних» цГнно-стей в ГндивГдуальнГй та суспГльнГй пГдсвГдомостГ. ВГдтак ГнституцГональна Х-матриця Укра!ни може бути описана з урахуванням домГнуючих характеристик середовища проживання й Гнших факторГв, якГ перебувають у сферГ полГтичних, ГдеологГчних, культурно-Гсторичних, еконо-мГчних та Гнших вГдносин у суспкьствГ (табл. 1).
Таблиця 1
Компаративна характеристика параметрiв базових iнституцiональних матриць
Тип матрицi Характери-""\^ тика У-матриця Х-матриця 2-матриця Мехашзми подолання суперечностей
Механiзм розподту суспiльних благ Дистрибутивний, за заслугами Редистрибутивний, за правами Парето-ефективний Економiчнi реформи
Характер со^алыно-економнчних вiдносин Конкурен^я Колективiзм Вза£модiя Розвиток багато-укладноТ' економiки
Провiднi класи Середнi Вищi базовi, нижчi Базовi середн Пщтримка пiдпри£мництва
Головна складова нацюналыного капiталу Соцiалыний Природний, вироб-ничий Людсыкий Реформування освiти, охорони здоров'я
Релiгiйна iдеологiя Католицизм, протестантизм Православ'я, конфу^анство Плюралiзм церкви Багатоконфесшшсты
Модель со^алыноТ' структури Елггаризм Егалiтаризм Стратифiкацiя Рiвнi можливостi
Характер суспiльних вза£модiй Соцiалыне партнерство Адмiнiстрування, ке-рування Со^алыний дiалог Державно-приватне партнерство
Тип со^алыного управлiння в державi Публiчне врядування Державне управлiння - Розбудова громадянсы-кого суспiлыства
Тип со^алыноТ' держави Держава загалыного добробуту Держава загалыного забезпечення Соцi£талына соцiалына держава !нституцюналыш пере-творення
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п =г
о
<
2 ш
Tеоpiя шсгигущональних мaгpиць сгвеpджye, що шстигущональна сгpyкгypa суспкьсгва склада-eгься з базових iнсгигyгiв i додагкових (BAKrep-нагивних) iнсгигyгiв - iнсгигyцiонaAьних фоpм y ви-глядi надбудови, кон^гних фоpм iнвapiaнгносгi базових шсгигупв. Пеpшi являюгь собою основнi елеменги шсгигущонально'1 мaгpицi, що дозволяюгь суспкьсгву виживаги й pозвивaгися, збеpiгaючи свою самодосгаг-нiсгь i цiAiснiсгь шд час iсгоpичноï еволюца. 1нсгигу-щональш фоpми, навпаки, безмежно гнyчкi й викоpи-сговуюгься без пpосгоpово-чaсових обмежень. Бaзовi iнсгигyги як сyгнiснi зв'язки мiж основними сфеpaми людсько'1 дшльносг в сyспiAьсгвi збеpiгaюгь свiй змкг, '1х вгкення в конкpегних фоpмaх мiнливоï соцiaAьноï пpaкгики посгiйно pозвивaeться.
Гapмонiйнa мiжiнсгигyцiонaльнa взaeмодiя с^и-мyeться чеpез нaявнiсгь «iнсгигyцiонaAьного вакууму» -вксугноси або бpaкy в системi фоpмaAьних шсгигу-гiв, здагних пiдгpимyвaги здiйснення взaeмовiдносин з найменшими гpaнсaкцiйними вигpaгaми. Така сигyaцiя викликae появу «iнсгигyцiонaAьних пасгок», що сгво-pюють «ефекг блокування» соцiaAьноï взaeмодiï. 1нсги-гyцiонaAьною пасгкою називаюгь неефекгивну стыку ноpмy (неефекгивний iнсгигyг), що мae самоп^дфиму-ючий хapaкгеp. Шляхи виходу з iнсгигyцiонaAьноï пасг-ки буваюгь гaкi: усгановлення ново'1 ноpми; подолання куль^но"! iнеpцiï (небажання змiнювaги CTapi сгеpео-гипи); pyйнyвaння мехaнiзмy лобшвання сгapоï ноpми; aдaпгaцiя ново'1 ноpми до iснyючого iнсгигyцiонaAьного сеpедовищa; сгвоpення супугнк ноpм.
Виникнення суспкьсгва пов'язано з двома пpо-цесами вцчуження: спочагку - вiдчyдження людини в^ пpиpоди, погiм - вiдчyдження людини вц людини. Вц-чудження людини вц пpиpоди - пpоцес, безпосеpедньо обумовлений пpaцею як дiяльнiсгю, пpедметом яко'1 e ця сама пpиpодa.
Таким чином, iнсгигyг пpaцi спpияв фоpмyвaнню «соцiaAьного оpгaнiзмy» - сукупносг людських особин, що вiдокpемилaся вц сеpедовищa свого iснyвaння. Фоp-мування iнсгигyгy пpaцi сгалося, безумовно, значно pa-нiше iнсгигyгiв влaсносгi, влади i yпpaвлiння. По сyгi, його пpовiднa pоль y цьому «квapтетi» мae iсгоpичнy визнaченiсгь; гак би мовиги, «по пpaвy пеpвоpодсгвa». Вцчуження людини вiд людини - пpоцес, пов'язаний iз вгpaгою почуггя загально'1 небезпеки: соцiyм починae «pозпaдaгися» чеpез зpосгaюче значення шдивцуаль-них iнгеpесiв.
Кpизa суспкьного оpгaнiзмy, що виpaжaeться в енгpопiï соцiaAьноï сисгеми, посиленш генденцiй дезш-гегpaцiï га pозпaдy, aкгyaAiзye новi аспекги aнaAiзy: мова йде вже не пpо економiчнy, а пpо соцiaAьнy ефекгивнiсгь всieï сисгеми iнсгигyгiв; пpо цiAiснiсгь сощуму, пpине-сену в жеpгвy економiчномy зpосгaнню. Eнгpопiя сощ-ально'1 сисгеми - pезyльтaт посилення позицiй людини в ïï вцносинах з пpиpодою, дiйсного чи уявного; пеpе-сгавши pеaгyвaги на зовнiшню небезпеку, людина по-чинae спpиймaги «небезпеки» внyгpiшнi, що походягь вiд гаких самих, як вш, сyб'eкгiв соцiyмy; '1х iнгеpеси всгупаюгь y пpогиpiччя. По мipi вiдчyження людини вiд людини виникаюгь вцносини пpисвоeння-вiдчyження
пpодyкгy ^ащ, що вимагаюгь iнсгигyгy влaсносгi, i вц-носини пpимyсy, що вимагаюгь шстигугу влади.
Пpояв синеpгегiчного пapaдоксa в гому, що пpaця, яка стала пpичиною вiдчyження людини вц пpиpоди, нaдaAi сама стала об^кгом вiдчyження. Регламенгована пpaця вгpaчae сво'1 почaгковi влaсгивосгi га в^оджу-eться в pобогy. Подк пpaцi га ïï вцчуждення неодмш-но пpизводить до осгагочного сгановлення iнсгигyгiв власносп, влади i yпpaвлiння, y pезyльгaгi чого iнсгигyг пpaцi вгpaчae сво'1 основнi функци.
Рiзномaнiгнiсгь соцiaAьно-економiчних сисгем обумовлена не гкьки вихiдним гипом шсгигущональ-но'1 мaгpицi, але i специфiчними особливосгями сеpед-овища кнування наци або нapодносгi, iсгоpичних умов. У даному до слiдженнi шстигущональна мaгpиця pозгля-дaeгься як «колекгивний pозyм» суспкьсгва, а сисгема сощальних iнсгигyгiв aнaAiзyeгься як «свiдомiсгь» суспкьсгва, яка бкьш або менш yспiшно pозвивaeгься.
Пpихильники геоpiï деiнсгигyцiонaлiзaцiï сучас-них сyспiAьсгв сгвеpджyюгь, що гpaдицiйнi соцiaAьнi iнсгигyги гpaнсфоpмyюгься, але не зникаюгь [14].
1нсгигущональш змши в Укpaïни вiдpiзняюгься особливою складшстю i неоднознaчнiсгю. Змiцнення фомадянсько"! сaмосвiдомосгi, вигiснення меpеже-вими вцносинами вiдносин aдмiнiсгpaгивноï залеж-носгi, посилення сощально'1 мобiAьносгi, фоpмyвaння нових сол^^ностей - усе це свiдчигь пpо звкьнення особисгосгi вiд зовнiшнього сощального конгpолю. Водночас pефоpмyвaння yкpaïнського суспкьсгва ви-мaгae сгвоpення сучасних сощальних шсгигупв, що за-безпечуюгь входження ^аши y свiгове спiвговapисгво.
Дефоpмaцiя iнсгигyцiонaAьного сеpедовищa не може не позначигися на p^xy пpaцi У1фаши, специ-фiчною особливiсгю якого e позигивний зв'язок ставки pеaльноï зapобiтноï плаги з piвнем попигу на пpaцю i негагивний - з piвнем пpопозицiï пpaцi. У pезyльгaгi кpивa попигу на prnxy пpaцi Укpaïни мae фоpмy вигну-го'1 вгоpy кpивоï [9].
1нвестици пpиводягь до зсуву кpивоï попигу на пpaцю вгоpy. Вигнуга фоpмa кpивоï свiдчигь пpо наяв-шсть «демогpaфiчноï пасгки», зумовлено'1 низьким piв-нем якосгi гpyдового жиггя населення в YicpaM, наслц-ком чого e зменшення чисельносгi гpyдових pесypсiв, погipшення '1х якiсного складу. Фaктоpи, якi e пpичиною дегpaдaцiï погенщалу пpaцi в Укpaïнi, - неспpоможнiсгь pинкових iнсгигyгiв забезпечиги умови вiдтвоpення погенцiaAy пpaцi га недосконaAiсгь шстигугу деpжaв-ного yпpaвлiння, однieю з функцш якого e pегyлювaння p^xy пpaцi. Тому цю пасгку можна вважаги гакож ш-сгигyцiонaAьною.
Мехашзм ди iнсгигyцiонaAьноï пасгки пpоявля-eться гакож y гiньовiй зaйнягосгi га пpиховaномy без-pобiггi. IнсгигyцiонaAьнa пасгка, в якш опинилася Yicpa-ша, мехaнiзм ди яко'1 чiгко пpосгежyeгься в моделi pинкy пpaцi, - це зaкономipний pезyльгaг дефоpмaцiï шсгигу-цiонaAьноï мaгpицi, що виявляeгься в низькому piвнi со-цiaAьноï в^повкальносп бiзнесy, слaбкосгi фоpмaльних iнсгигyгiв i гiпеpтpофовaномy зpосгaннi нефоpмaльних негагивних шсгигугш. Ми ввaжaeмо, що дефоpмaцiя
шституцюнально1 матрищ стае головною перешкодою сощально-економГчного розвитку в Укра'1н1.
В1дпов1дно до домшуючо! в economics точц1 зору економжа являе собою в1дносини обмшу, i вс1 економГч-Hi системи - суть ринковi системи. При цьому захисни-ки ринково'1 парадигми розглядають суспкьства 3i слабо представленими ринковими шститутами як суспГль-ства, що знаходяться на нижчш, «передринковiй» стадГ1 розвитку, але, тим не менш, розвиваються в бж ринку i за законами ринку - редистрибутивш економiки.
1нститути редистрибутивно'1 економiки характер-нГ лише для одного етапу розвитку Укра'1ни - перюду планово'1 економГки. Двом шшим етапам - порефор-менГй економщ та пострадянського перГоду - властивГ Гнститути ринково'1 економГки. Таким чином, положен-ня теорГ1 ГнституцГональних матриць, що стосуються Х-матрицГ для Укра!ни, мають обмежене застосування. У даний час ознаки та Гнститути редистрибутивно! економГки характеры лише для двох кра!н - Корейсько! Народно-Демократично! Республжи (КНДР) i Куби. Розвиток абсолютно! бГльшостГ кра!н свГту вГдбуваеться на основГ ГнститутГв ринку.
ВИСНОВКИ
ТеорГя ГнституцГональних матриць близька до тео-рГ1 суспГльно-економГчних формацГй К. Маркса, оскГль-ки базуеться на матерГально-виробничому розумГннГ розвитку суспкьства. Матричний аналГз не заперечуе дихотомГ1 традицшне - сучасне, але не сприймае тракту-вання «сучасного» як рГвняння на ЗахГд. ЛогГка рефор-мування в Х-матрищ повнГстю виключае ГмГтування чужих зразкГв без урахування власних традицГй, осккьки розрив з ними завжди загрожуе трапчними помилками. РГзка змГна суспкьного порядку, навпъ якщо в кшцево-му рахунку вона i спроможна пГдвищити ефектившсть виробництва, демократизувати соцГально-полГтичну систему, завжди порушуе нормальне функцГонування со-цГуму. Така змГна супроводжуеться глибокою суспкь-ною кризою, якими б очевидними не були в майбутньо-му переваги суспкьно! модернГзацГ1.
Власшсть - теоретичний «камГнь спотикання», во-додк рГзних напрямГв науково! думки. У своему сутшс-ному проявГ Гнститут приватно! власностГ е дезштегру-ючим: у ньому виявилося творче безсилля суспГльства знайти ГншГ шституцюнальш форми для ГндивГдуально! автономГ1 особистостГ, що реалГзувалося у формГ авто-номГ1 майна.
Системоутворюючий характер шституту працГ ви-водить на перший план проблему його розвитку та шд-порядкування йому всГх шших елементГв шститущо-нально! матрицГ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Поланьи К. Экономика как институализированный процесс // В кн.: В. Н. Стариков. Общество-казарма: от фараонов до наших дней. Новосибирск: Сибирский хронограф, 1996. 576 с.
2. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики/пер. с англ. А. Н. Не-стеренко; предисл. и науч. ред. Б. З. Мильнера. Москва: Фонд экономической книги «Начала», 1997. 180 с.
3. Кирдина С. Г. Институциональные матрицы и развитие России. Москва: ТЕИС, 2000. 213 с.
4. Кирдина С. Г. Современные российские реформы: поиск закономерностей. Общество и экономика. 2002. № 3-4. С. 78-102.
5. Бессонова О. Э. Институты раздаточной экономики России: ретроспективный анализ. Общественные науки и современность. 1998. № 4. С. 12-21.
6. Бессонова О. Э. Раздаток как нерыночная система. Известия СО РАН. Серия: Регион: экономика и социология. 1993. Вып.1. С. 29-41.
7. Бессонова О. Э. Раздаточная экономика как российская традиция. Общественные науки и современность. 1994. № 3. С. 37-48.
8. Архиереев С. И. Издержки эксплуатации экономической системы и институциональный трансакционный сектор экономики Украины // В кн.: Постсоветский институционализм: монография. Донецк: Каштан, 2005. С. 263-285.
9. Гриценко А. А. Институциональная архитектоника: объект, теория и методология // В кн.: Постсоветский институ-ционализм: монография. Донецк: Каштан, 2005. С. 49-74.
10. Дементьев В. В. Институты, поведение, власть // В кн.: Постсоветский институционализм: монография. Донецк: Каштан, 2005. С. 102-123.
11. Сумцов В. Г., Филиппова И. Г. Деформация институциональной матрицы в Украине. Сборник научных трудов Восточно-украинского национального университета им. В. Даля. 2011. № 17. С. 243-247.
12. Филиппова I. Г., Балахшн Г. С. 1нституцюнальна пастка: моделювання ринку прац в УкраТни. Формування рин-ково\ економiки: зб. наук. пр. Спец. випуск: у 3-х т. Т. 3. Кшв: КНЕУ, 2010. С. 369-377.
13. Маркс К., Энгельс Ф. К критике политической экономии (черновой набросок 1857-1858 годов) // В кн.: К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч. 2-е изд. Т.46. С. 247.
14. Toffler A. Future shock. London: Macmillan, 1971.
REFERENCES
Arkhiereyev, S. I. "Izderzhki ekspluatatsii ekonomicheskoy sistemy i institutsionalnyy transaktsionnyy sektor ekonomiki Ukrainy" [Costs of operation of the economic system and institutional transactional sector of economy of Ukraine]. In Postsovetskiy institutsiona-lizm, 263-285. Donetsk: Kashtan, 2005.
Bessonova, O. E. "Instituty razdatochnoy ekonomiki Rossii: retrospektivnyy analiz" [Institutions distributing economy of Russia: a retrospective analysis]. Obshchestvennyye nauki i sovremennost, no. 4 (1998): 12-21.
Bessonova, O. E. "Razdatok kak nerynochnaya sistema" [Gearboxes as a non-market system]. Izvestiya SO RAN. Seriya: Region: ekonomika i sotsiologiya, no. 1 (1993): 29-41.
Bessonova, O. E. "Razdatochnaya ekonomika kak rossiys-kaya traditsiya" [Distributing economy as the Russian tradition]. Ob-shchestvennyye nauki i sovremennost, no. 3 (1994): 37-48.
Dementev, V. V. "Instituty, povedeniye, vlast" [Institutions, behavior, power]. In Postsovetskiy institutsionalizm, 102-123. Donetsk: Kashtan, 2005.
Fylyppova, I. H., and Balakhnin, H. S. "Instytutsionalna pastka: modeliuvannia rynku pratsi v Ukrainy" [Institutional trap: modeling of the labor market in Ukraine]. In Formuvannia rynkovoi ekonomiky. Vol. 3, 369-377. Kyiv: KNEU, 2010.
Gritsenko, A. A. "Institutsionalnaya arkhitektonika: obekt, teoriya i metodologiya" [Institutional architectonics: object, theory and methodology]. In Postsovetskiy institutsionalizm, 49-74. Donetsk: Kashtan, 2005.
Kirdina, S. G. "Sovremennyye rossiyskiye reformy: poisk za-konomernostey" [Modern Russian reforms: finding patterns]. Ob-shchestvo i ekonomika, no. 3-4 (2002): 78-102.
Kirdina, S. G. Institutsionalnyye matritsy i razvitiye Rossii [Institutional matrixes and development of Russia]. Moscow: TEIS, 2000.
Marks, K., and Engels, F. "K kritike politicheskoy ekonomii (cher-novoy nabrosok 1857-1858 godov)" [Critique of political economy (rough draft of 1857-1858)]. In Sochineniya, Vol. 46, 247-.
Nort, D. Instituty, institutsionalnyye izmeneniya i funktsioniro-vaniye ekonomiki [Institutions, institutional change and economic performance]. Fond ekonomicheskoy knigi «Nachala», 1997.
Polani, K. "Ekonomika kak institualizirovannyy protsess" [Economy as an institutionalized process]. In Obshchestvo-kazarma: ot fara-onov do nashikh dneyNovosibirsk: Sibirskiy khronograf, 1996.
Sumtsov, V. G., and Filippova, I. G. "Deformatsiya institut-sionalnoy matritsy v Ukraine" [Deformation of the institutional matrix in Ukraine]. Sbornik nauchnykh trudov Vostochnoukrainskogo natsionalnogo universiteta im. V. Dalya, no. 17 (2011): 243-247.
Toffler, A. Future shock. London: Macmillan, 1971.
УДК 351.84
нац10нальн1 модел1 соц1ального партнерства та ïx вплив на розвиток
сумл1нн01 дшово)' практики
© 2016 САЗОНЕЦЬ I. Л., ТАДЕеВА Н. В.
УДК 351.84
Сазонець I. Л., Тадеева Н. В. Нацюнальш моделi соцiального партнерства та Ух вплив на розвиток сумлшноТ дмовоТ практики
Устатт'1проанал'аовано науков'> теорисумлшноi дшовоi практики. Дослджуючи сумлшнуд'шову практику, автори доводять, що бльшою м\рою належить спиратися на положення теори со^ального партнерства, оскльки категор'т со^ально-трудових в'дносин е довол'> глобальною для виршення цих питань, а практика корпоративноi со^альноi в'дпов'дальностi не охоплюе вах складових взаемов'дносин суб'ект'в сумл'шноi дь ловоi практики. Об(рунтовано, що в УкраЫ ще остаточно не сформовано модель со^ального партнерства, але передумови до ii становлення вже снують. Визначено чотири чинники, що уможливлюють розвиток нацональноiмодел'> сощального партнерства. Виявлено еднсть процеав со^ального партнерства та сумлнноi Ылово/ практики. Стейкхолдери в цих процесах мають одна^i цiлi та зацкавлет як у створенш ефек-тивноiнацональноiмодел'> со^ального партнерства, так i в поширенн засоб'в сумлшноiд1ловоiпрактики. Об(рунтовано основн складовi та детермiнанти формування модел'> со^ального партнерства та сумлшно/ дловоiпрактики.
Ключов слова: со^альне партнерство, сумлшна дшова практика, стейкхолдери, соцiально-трудовi в'дносини, детермiнанти. Табл.: 2. Ббл.: 10.
Сазонець 1горЛеошдович- доктор економ'мнихнаук, професор, зав'дувач кафедри державного управлшня, документознавства та iнформацiйноi д'тльност'>, Нацональний утверситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Украна) E-mail: [email protected]
Тадеева Наталiя Валерпвна - астрантка кафедри державного управлння, документознавства та iнформацiйноi д'тльност'!, Нацональний утверситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 351.84
Сазонец И. Л., Тадеева Н. В. Национальные модели социального партнерства и их влияние на развитие добросовестной деловой практики
В статье проанализированы научные теории добросовестной деловой практики. Исследуя добросовестную деловую практику, авторы доказывают, что в большей степени необходимо опираться на положения теории социального партнерства, так как категория социально-трудовых отношений является достаточно глобальной для решения этих вопросов, а практика корпоративной социальной ответственности не охватывает всех составляющих взаимоотношений субъектов добросовестной деловой практики. Обосновано, что в Украине еще окончательно не сформирована модель социального партнерства, но предпосылки к ее становлению уже существуют. Определены четыре фактора, которые делают возможным развитие национальной модели социального партнерства. Выявлено единство процессов социального партнерства и добросовестной деловой практики. Стейкхолдеры в этих процессах имеют одинаковые цели и заинтересованы как в создании эффективной национальной модели социального партнерства, так и в распространении средств добросовестной деловой практики. Обоснованы основные составляющие и детерминанты формирования модели социального партнерства и добросовестной деловой практики.
Ключевые слова: социальное партнерство, добросовестная деловая практика, стейкхолдеры, социально-трудовые отношения, детерминанты. Табл.: 2. Библ.: 10.
Сазонец Игорь Леонидович - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой государственного управления, документоведения и информационной деятельности, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: [email protected]
Тадеева Наталья Валериевна - аспирантка кафедры государственного управления, документоведения и информационной деятельности, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 351.84
Sazonets I. L., Tadeeva N. V. The National Models of Social Partnership and Their Impact on the Development of Fair Business Practice
The article analyzes the scientific theories of fair business practice. On exploring fair business practices, the authors prove that in a greater degree it is necessary to rely on provisions of the theory of social partnership, because the category of social and labor relations is sufficiently global to address these issues, and the practice of corporate social responsibility does not cover all aspects of relations between the subjects of a fair business practice. It is substantiated that a social partnership model in Ukraine has yet not completely been formed, although prerequisites to its formation do exist. Four factors that make possible the development of a national model of social partnership have been determined. The unity of the processes of social partnership and fair business practice has been identified. Stakeholders in these processes have the same goals and are interested both in establishing an effective national social partnership model, and dissemination of the means for fair business practice. The basic constituents and determinants of establishing a social partnership model and fair business practice have been substantiated. Keywords: social partnership, fair business practice, stakeholders, social and labor relations, determinants. Tabl.: 2. Bibl.: 10.
Sazonets Igor L. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Public Administration, Documentation and Information Activities, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: [email protected]
Tadeeva Natalya V. - Postgraduate Student of the Department of Public Administration, Documentation and Information Activities, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: [email protected]
