CC BY
13
УДК 338.23
ОЦ1НКА впливу ВИМОГ М1ЖНАРОДНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ НА ТАРИФНУ ПОЛ1ТИКУ
В ЕНЕРгЕТИНН1й СфЕР1 украТни
©2018 КИЗИМ М. О., САЛАШЕНКО Т. I., КИЗИМ Г. М.
УДК 338.23
Кизим М. О., Салашенко Т. I., Кизим Г. М. Оцшка впливу вимог мiжнародних зобов'язань на тарифну пол^ику
в енергетичнiй сферi УкраТни
У статтi представлено анал/з чинних м/жнародно-правових документ/в в енергетичн/й сферi, як/ визначають особливост/ национальноJ енергетично: полтики. Серед основних таких документ/в розглядаються Догов/р до ЕнергетичноJХартп, Догов/р про заснування Енергетичного сп/в-товариства, Угода про асоц/ацю м/ж Украною та £вропейським Союзом. Визначен/ м/жнародн/ договори мають верховенство над нац/ональним законодавстом, тому 1х положення мають бути першочергово врахован/ при формуванн/ нац/онально:' енергетично J пол/тики. Разом з цим, м/ж-народн/ зобовязання щодо провадження нац/ональноJ тарифноJ пол/тики в енергетичн/й сфер/ прямо не прописан/ в м/жнародних документах. Означене дозволяло УкраЫ зд/йснювати економ/чну неефективну, неконкурентну та антисоц/альну тарифну пол/тику в енергетичн/й сфер/. Систематизац/я та анал/з м/жнародних зобовязань Украни дозволила встановити, що основу нац/ональноJ нац/ональноJ тарифноJ пол/тики в енергетичн/й сфер/ мають становити так/ принципи: недискрим/нац/я учасник/в ринку за нац/ональною приналежн/стю; повне в/дображення ефективних, у т. ч. еколог/чних, витрат в умовах сталого розвитку; прозор/сть регуляторноJ пол/тики; заборона спотворення, обмеження та запоб/гання конкуренцп, а також зловживання дом/нуючим положенням. Ключов/ слова: енергетична сфера, тарифна пол/тика, м/жнародн/ зо-бовязання, енергетичн/ ринки, конкуренц/я. Рис.: 1. Табл.: 5. Ббл.: 29.
Кизим Микола Олександроеич - доктор економ/чних наук, професор, член-кореспондент НАН Украши, директор Науково-досл/дного центру /нду-стр/альних проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1-а, 2 пов., Харк/в, 61166, Украша) E-mail: [email protected]
Салашенко Тетяна IzopieHa - кандидат економ/чних наук, старший науковий сп/вроб/тник в/дд/лу економ/чних проблем машинобудування, Науково-досл/дний центр /ндустральних проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1-а, 2 пов., Харк/в, 61166, Украша) E-mail: [email protected]
Кизим Глб Миколайоеич - здобувач, Науково-досл/дний центр /ндустр/альних проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1-а, 2 пов., Харк/в, 61166, Украша)
УДК 338.23
Кизим Н. А., Салашенко Т. И., Кизим Г. Н. Оценка влияния требований международных обязательств Украины на тарифную политику е энергетической сфере
В статье представлен анализ действующих международно-правовых документов в энергетической сфере, которые определяют особенности национальной энергетической политики Украины. Среди основных таких документов рассматриваются Договор к Энергетической Хартии, Договор об учреждении Энергетического сообщества, Соглашение об ассоциации между Украиною и Европейским Союзом. Данные международные договора имеют верховенство над национальным законодательством, поэтому их положения должны быть в первую очередь учтены при формировании национальной энергетической политики. Вместе с тем, международные обязательства по осуществлению национальной тарифной политики в энергетической сфере прямо не прописаны в международных документах. Этот факт позволял Украине осуществлять экономически неэффективную, неконкурентную и антисоциальную тарифную политику в энергетической сфере. Систематизация и анализ международных обязательств Украины позволила установить, что в основе национальной тарифной политики в энергетической сфере должны быть заложены следующие принципы: недискриминация участников рынка по национальной принадлежности; полное отражение эффективных, в т. ч. экологических, расходов в условиях устойчивого развития; прозрачность регуляторной политики; запрет искажения, ограничения и предотвращения конкуренции, а также злоупотребление доминирующим положением. Ключевые слова: энергетическая сфера, тарифная политика, международные обязательства, энергетические рынки, конкуренция. Рис.: 1. Табл.: 5. Библ.: 29.
Кизим Николай Александрович - доктор экономических наук, профессор, член-корреспондент НАН Украины, директор Научно-исследовательского центра индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1-а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]
Салашенко Татьяна Игоревна - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник отдела экономических проблем машиностроения, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1-а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]
Кизим Глеб Николаевич - соискатель, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1-а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина)
UDC 338.23
Kyzym Mykola O., Salashenko Tetiana I., Kyzym Glib. M. Assessing the Impact of Ukraine's International Obligations on the Tariff Policy in the Energy Sector
The article presents an analysis of the existing international legal documents in the energy sphere, which define the features of the national energy policy of Ukraine. Among the main such documents are considered the Energy Charter Treaty, the Treaty on the establishment of the Energy Community, the Association Agreement between the Ukraine and the European Union. These international treaties have primacy over the national legislation, so their provisions should be of top priority in the course of formation of the national energy policy. At the same time, international commitments to implement the national tariff policy in the energy sector are not explicitly written in international documents. This fact allowed Ukraine to implement economically inefficient, non-competitive, and anti-social tariff policy in the energy sector. A systematization together with analyzing of the international obligations of Ukraine has allowed to determine that the following principles should be laid down in the basis of the national tariff policy in the energy sphere: non-discrimination of market participants on national affiliation; full reflection of efficient, including environmental, costs in conditions of sustainable development; transparency of regulatory policy; prohibition of distortion, limitation, and prevention of competition, as well as abusing of dominant position. Keywords: energy sphere, tariff policy, international obligations, energy markets, competition. Fig.: 1. Tbl.: 5. Bibl.: 29.
Kyzym Mykola O. - D. Sc. (Economics), Professor, Corresponding Member of NAS of Ukraine, Director of the Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1-a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]
Salashenko Tetiana I. - PhD (Economics), Senior Research Fellow of the Department of Economic Problems of Mechanical Engineering, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1-a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]
Kyzym Glib. M. - Applicant, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1-a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine)
Енергетична складова вщграе вкрай важливу роль у забезпеченш нацiональноi безпеки та га-рантуваннi сталого розвитку кра!ни. В УкраШ тривалий час зберГгаеться галузевий пiдхiд до фор-мування енергетично!, у т. ч. тарифно!, полiтики, що вирiшуe проблеми окремих видiв енергетичного бГз-несу. НеобхГдшсть переформатування нацiональноi тарифно'' полiтики в енергетичнш сферi обумовлена 11 антисощальною спрямованiстю, яка сьогоднi вже стала вагомим фактором зростання сощально! напруги в укра!нському суспiльствi. Чинна система тарифо-утворення заснована на недосконалих нормативно-правових засадах, як гарантують досягнення ко-мерцiйних штересш суб'eктiв енергобiзнесу, але не стимулюють техшко-технолопчного й економГчно-органiзацiйного розвитку енергетичних шдприемств, розвитку енергозбереження в енергетищ.
Разом з цим, взяп Укра!'ною мiжнароднi зобо-в'язань вимагають вГд Укра!'ни радикальних змiн в енергетичнш сферГ, у т. ч. переходу вГд державного тарифного регулювання до ринкового цшоутворення. Зважаючи на це, першочерговим завданням на шляху реформування економiчних вiдносин у нащональнш енергетичнiй сферi повинен стати докоршний перегляд державно! тарифно! полiтики в умовах розвитку конкурентних вГдносин.
Проблемою оцiнки впливу вимог мiжнародних зобов'язань на енергетичну полiтику кра!ни займа-лися як вичизняш, так i зарубiжнi вченi, серед яких: П. Белоусов, С. БГлоцький, В. Богоненко, Т. Грабович, I. Жукова, М. Кобець, А. Коноплянник, А. Мернье, Р. Петров, О. Суходоля тощо [1; 3-5; 10; 18-20; 22]. Однак вплив цих мiжнародних зобов'язань на осо-бливост формування нацiональноi тарифно! полГти-ки в енергетичнш сферi залишаеться й доа невизна-ченим у наукових дослГдженнях.
Метою статтi е систематизащя мiжнародних зобов'язань щодо реорганiзацi! енергетичних риншв Укра!'ни та аналiз !х вимог у контекстi формування тарифно! полiтики в енергетичнiй сферь
На сьогоднi реорганiзацiя енергетичних ринюв в Укра!нi пов'язуеться з лiбералiзацiйними процеса-ми та розглядаеться в контекст iмплементацii ев-ропейського законодавства в нащональну практику. Укра!на взяла на себе зобов'язання щодо штеграци енергетичних ринюв у европейський енергетичний проспр пiд час пiдписання ряду мiжнародних до-говорiв. Оскiльки мiжнароднi нормативно-правовi норми мають перевагу над нацюнальних законодав-ством, то для визначення особливостей формування тарифно! полiтики Укра!ни надзвичайно важливими е взят мiжнароднi зобов'язання щодо реорганiзацii енергетичних риншв, перiодизацiя виникнення яких наведена на рис. 1.
Дощльшсть формування сшльного енергетичного простору через розширення спiвпрацi Укра!ни та бС зумовлена !! впевненiстю щодо спГльносп ш-тересiв у сферi енергозабезпечення. Укра!на та кра!н -члешв бвропейського Енергетичного Спiвтовариства (бЕС) i бС загалом, бо ця сшльнота кра!н-споживачiв мае схожi цiлi та прюритети енергетично! полiтики, що створюе природну мотиващю до формування сшльного безпекового простору [1].
Розширення сфери впливу европейсько! енергетично! полiтики на iншi держави бере початок з 1991 р., коли був прийнятий Заключний документ Гаазь-ко! конференцГ! з бвропейсько! Енергетично! ХартГ! (17.12.1991 р.), так звана Декларащя бвропейсько! Енергетично! ХартГ! (бЕХ). Цей документ визначив спрямовашсть европейсько! енергетично! полГтики щодо держав, якГ не входять до складу тодГ ще бвропейського Спiвтовариства (нинГ бвропейський Союз)
Прийняття Заключного документа Гаазько! конференцГ: з бвропейсько! Енергетично! ХартГ!
Меморандум мiж Укра!ною та £С про порозумiння щодо спiвробiтництва в енергетичнш галузi
Ратифiкацiя Договору про заснування енергетичного
ствтовариства та набрання ним чинносп
Декларацiя Мiжнародно! Енергетично! Хартп
Угода про Асоцiацiю мiж Укра'ною та £С
Пiдписання Договору до Енергетично! Хартп
Заснування Енергетичного ствтовариства
Ратифтафя Укра!ною Договору до Енергетично! Хартп та Заключного акта до не!
Меморандум про взавморозумшня щодо Стратепчного Енергетичного Партнерства мiж Укра!ною та £С
спiльно з бвропейським Спiвтовариством з атомно! енергп
Рис. 1. Перiодизацiя виникнення мiжнародних зобов'язань УкраТни перед €С в енергетичнiй сферi
Г створив умови для подальшого формування право-вих вГдносин мГжнародно! енергетично! полГтики [2]. Як вважаеться, бС Гз самого початку розглядав цей процес як експорт свого наднацюнального законо-давства на СхГд уздовж основних ланцюжшв енер-гопостачання в рамках експортоорГентованих на бС стацюнарних систем енергетично! Гнфраструктури [3]. Основш цГлГ, проголошенГ зазначеною ДекларацГ-ею, визначеш як [2]:
+ тдвищення надГйностГ енергопостачання; + пГдвищення ефективностГ на вс1х стадГях
енергетичного циклу; + пГдвищення рГвня безпеки навколишнього
середовища; + сприяння розвитку европейського енерге-
тичного ринку; + створення сприятливих умов для припливу швестицш Г технологГй.
ПГдписана в 1991 р. Декларацш бЕХ довгий час вважалася единим полГтичним документом з питань забезпечення енергетично! безпеки, сторонами якого е ва кра!ни велико! «вГсГмки» [5]. Однак ця Декларацш, як виткае з !! тексту, не обу-мовлювала формування юридичних зобов'язань Г вГд-повГдальност1
Юридичним документом, що визначив взаемо-вГдносини кра!н - учасниць бЕХ, став ДоговГр до Енергетично! ХартГ! (ДЕХ), пГдписаний в м. Лкабон 17.12.1994 р. [6]. Таким чином, вГдбувся наступний етап формування проевропейсько! енергетично! по-лГтики - «трансформацш полГтичних намГрГв, закрГ-плених в ДекларацГ!, в юридично зобов'язуючий документ, а також етап створення правового простору для реалГзацГ! намГрГв бвропейсько! Енергетично! ХартГ!» [4, с. 157].
ДЕХ визнаеться ушкальним в юридичнш лГте-ратурГ, оскГльки це едина в своему родГ угода, що сто-суеться мГжурядово! сшвпращ в енергетичному сек-торГ, охоплюе весь енергетичний цикл Г практично ва енергетичш продукти (за винятком теплово! енергГ! -прим. авт.) Г пов'язане енергетичне обладнання [7]. Якщо Декларацш бЕХ визначае лише полГтичш намГ-ри !"! учаснишв про спГвпрацю в енергетичному секто-рГ та закрГплюе основнГ принципи тако! спГвпрацГ, то ДЕХ е повноцшним мГжнародно-правовим договором, дотримання положень якого обов'язково Г який встановлюе вГдповГдш права й обов'язки сторш та ш-ших учаснишв мГжнародних енергетичних вГдносин [8]. Особливостями ДЕХ дощльно вважати таке [8]: + перша економГчна угода, яка об'еднала всГ республГки колишнього СРСР, крГм РФ (остання пГдписала ДЕХ в 1994 р. Г викорис-товувала його на тимчасовш основГ, однак у 2009 р. остаточно вГдмовилася ратифшува-ти), держави ЦСб Г кра!ни ОЕСР, за винятком США, Канади, Мексики Г Ново! ЗеландГ!;
+ перший юридично обов'язковий багатосто-роннГй м1жнародний договГр про захист ш-вестицГй, який охоплюе торгГвлю енергетич-ними матерГалами Г продуктами; + перший багатостороннГй договГр, де застосо-ванГ транзитнГ правила до енергетичних систем Г передбачено юридично обов'язкову процедуру виршення мшнародних суперечок.
Метою ДЕХ е сприяння довгостроковому сшв-робггництву в енергетищ на основГ взаемодопов-нюваностГ та взаемно! вигоди вГдповГдно до цГлей Г принципГв декларацГ! [6]. Стаття 18 ДЕХ шдтверджуе принцип нацГонального суверенГтету щодо енергетичних ресурав, Г кра!ни-пГдписанти залишаються вкьними в проведеннГ свое! нацюнально! енергетично! полГтики за умови, що вони здшснюють сво! су-вереннГ права вГдповГдно до зобов'язань, визначених ДЕХ [6; 9]. Узагальнення ключових елеменйв ДЕХ наведено в табл. 1.
Щ
ментг наяв:
'одо тарифно! полГтики, то ДЕХ прямо не регламентуе особливостГ !"! формування в . державах-учасницях. Однак у цьому доку-явш непрямГ норми цГноутворення в енерге-тичнш сферГ. Так, створення вГдкритих Г недискримь нацГйних енергетичних ринкГв ДЕХ пов'язуе зГ ство-ренням стабкьного, передбачуваного Г недискримь нацГйного режиму торпвлГ енергонос1ями та торгГвлГ, пов'язано! з енергетикою, на основГ правил системи багатосторонньо! торгГвлГ, якГ мштяться в Генераль-нГй угодГ з тарифГв Г торгГвлГ (ГАТТ) шд час про-ведення переговорГв щодо ДЕХ мГж 1991 Г 1994 рр., а в цей час - у Свтовш органГзацГ! торгГвлГ (СОТ) [9]. При цьому цГноутворення е основним стимулом енергетично! ефективностГ, а рГвень Г структура цш на енергго мають стимулювати рентабельш програ-ми в галузГ енергетично! ефективностГ, яю е вГдправ-ними точками для визначення нацюнальних страте-г1й у галузГ енергетично! ефективностГ [6; 9].
Стаття 22 ДЕХ забороняе дискримшацш шо-земних швесторГв, у т. ч. поставки державними шд-приемствами природного газу або електроенергГ! шо-земним Гнвесторам за цшами, що перевищують тГ, як стягуються з мГсцевих компанГй [6]. ПЕЕСЕА також змщнюе полГтичнГ рамки, як сприятимуть б1льш ви-сокш енергетичнГй ефективностГ: введення ринкових мехашзмГв цГноутворення, що вГдображають реальнГ енергетичш та еколопчш витрати, рентабельну енер-гетичну полГтику, прозорГсть регулятивних рамок, поширення Г передача технологГй Г заохочення швестицш. Стаття 19 вимагае вГд сторш прийняття рГзних конкретних еколопчних заходГв, у т. ч. орГентованих на ринок та цшову реформу Г повнГше вГдображення екологГчних витрат Г вигГд [10]. Отже, ДЕХ опосеред-ковано закршив основнГ принципи формування тарифно! полГтики в енергетичнГй сферГ, а саме:
Характеристика основних елеменлв ДЕХ [9]
Елемент Основнi положення
Торгiвля енергоносiями Поширюе правила СОТ на торпвлю в енергетичному сектср як мiж членами, так i нечленами СОТ, а також на торпвлю в енергетичному сектср мiж нечленами СОТ (пiдхiд «СОТ шляхом вщсилання»). Торговi правила охоплюють енергетичн матерiали та продукти (так як вугiлля, сира на-фта, природний газ i електроенергiя) i пов'язане з енергетикою устаткування. Торговi правила охоплюють тiльки торгiвлю товарами (а не послугами) i не поширю-ються на пов'язанi з торпвлею права штелектуально''' власностi. Передбачен процедури для вирiшення торговельних суперечок, а також зобов'язання щодо шформацп, консультацiй i спiвпрацi, пов'язаних з питаннями конкуренцп
Захист швестицш Сприяе прямим шоземним iнвестицiям в енергетичному секторi шляхом захисту шоземних iнвесторiв вiд найбтьш серйозних полiтичних ризикiв у приймаючш кра'ш (дискримiнацiя, експропрiацiя, втрати в результат конфлiктiв, обмеження на переказ платежiв, порушення iндивiдуальних iнвестицiйних контраклв). Мктить всебiчний механiзм для виршення спорiв, що охоплюе як арб^раж «iнвестор-держава», так i арбiтраж мiж державами. Включае зобов'язання «прагнути» щодо недискримшацп на передiнвестицiйнiй стадп та передбачае переговори для його перетворення в юридично закртлене зобов'язання
Свобода транзиту енергоноспв Зобов'язуе ДС сприяти транзиту енергп на недискримшацшнш основi. В явному виглядi охоплюе транспортування енергп по мережах, але не зобов'язуе ДС надавати доступ тренм сторонам. Передбачае спе^альний мехашзм погоджувального врегулювання для транзитних суперечок
Пщвищення енергетично''' ефективностi Вимагае, щоб ДС прагнули зводити до м^муму економiчно ефективними методами шкщливий вплив на навколишне середовище, що е результатом пов'язано''' з енергетикою дiяльностi на 'х територп. Протокол до Енергетично''' ХартГ'' з питань енергетично''' ефективностi та вщповщних екологiчних аспектiв (ПЕЕСЕА) заохочуе принципи «повного вiдображення витрат», «ефективностi витрат» i «сталого розвитку». ПЕЕСЕА дае рекомендацп та включае зобов'язання щодо розробки та виконання про-грам у галузi енергетично'' ефективностi. ПЕЕСЕА передбачае багатостороннш форум для обговорень i спiвробiтництва з питань енергетично'' ефективност
1Мжнародне вирiшення спорiв Включае рiзнi мехашзми вирiшення спорiв у сферi торпвлю iнвестицiй, транзиту, конкуренцп та навколишнього середовища, якi дiють згiдно з нормами СОТ. Мктить новi системи виршення спорiв щодо транзиту (погоджувальне врегулювання), конкуренцп (шформа^я та консультаций та навколишнього середовища (розгляд Конферен^ею по ХартГ')
1) недискримшащя учасникiв ринкових в^дно-син за нацiональною приналежшстю;
2) повне вiдображення ефективних витрат;
3) прозоркть регуляторно! полiтики.
Поточний етап формування енергетично! поль тики 6С по вiдношенню до шших кра'ш пере-бувае на еташ оновлення та розширення гео-графiчних меж впливу 6ЕХ. Так, у м. Гаага 20-21 трав-ня 2015 р. в1дбулася мiнiстерська конференщя, в ходi яко! була подписана Мiжнародна Енергетична Хартiя (МЕХ). У переговорах по МЕХ брали участь близько 80 держав, а подписали и представники 72 кра!н, у т. ч. делегати з Вiрмени, Бкоруа, Грузи, Казахстану, Мол-дови, Туркмешстану, Укра!ни та Узбекистану, а також бвропейського Союзу, бвроатому та Економiчного
спiвтовариства захiдноафриканських держав [11]. Шдписання МЕХ доцiльно вважати першим кроком на шляху до прийняття оновленого ДЕХ, положення якого будуть мати юридично обов'язковий характер для кра!н-учасниць.
На думку Генерального секретаря 6ЕХ У. Рус-нака, основною причиною модершзаци «хартшного процесу» стала назрка необхiднiсть його приведення у в^пов^дшсть до умов, що змшилися за 20 рокiв, що мигули з шдписання ДЕХ. При цьому необх^дними умовами перегляду 6ЕХ е [12]:
+ економiчне i полiтичне вiдродження постра-
дянських держав, що беруть участь в ДЕХ; + залежнiсть бвропи вiд росiйського газу, чут-ливкть яко! продемонстрували кризи з транзитом через Укра!ну у 2006 i 2009 рр.;
О
<
О ш
+ змщення глобального впливу з Атлантично-
го до Тихоокеанського регюну; f накопичення величезних капiталiв арабськи-
ми виробниками нафти; f змiцнення позицш вертикально iнтегрованих
державних нафтових компанш; f перетворення 1нди та Китаю в головних гене-раторiв попиту на енергоноси' у свiтi та зро-стання геополiтичного значення цих гравщв; f змiцнення держав БР1КС i ''х прагнення брати участь в процесах управлшня свiтовою еко-номiкою;
f глобальна змiна кл1мату, прагнення перейти вiд економiки, засновано'' на викопному па-ливi, до вкновлюваних джерел енерги' (ВДЕ); f повернення США на позици' провiдного ви-робника енергоресурсiв у свт, у т. ч. вплив «сланцево' революци» та наслiдкiв потенцш-но'1 повно'1 енергетично'' незалежностi США.
МЕХ, так само як бЕХ, е декларативним документом, що не породжуе прав i обов'язкiв для сторш. МЕХ не скасовуе i не замшюе собою бЕХ: щ два до-кументи будуть дiяти паралельно. При цьому сторо-ни можуть брати участь в бЕХ i МЕХ, за аналопею з правилами застосування послiдовно укладених мiж-народних договорiв повинен застосовуватися МЕХ як документ, укладений шзшше [13]. Порiвняльну характеристику цих докуменйв наведено в табл. 2.
Прагнення Украши до iнтеграцiï в бС вимагае необxiднiсть приведення нацiонального за-конодавства у вiдповiднiсть до законодавства бС, а точнiше, до acquis communautaire. Щд цим тер-мшом розумiють надбання европейсько'' iнтеграцiï з моменту створення бС у 1958 р. i дотепер, що вклю-чае ва договори та закони (директиви, регламенти, ршення) бС, деклараци' та резолюци, мiжнароднi договори й ршення бвропейського суду справедливость Усi новi члени бС та кандидати у члени повинш прийняти acquis communautaire, що вже шнують (хоча сама адаптащя може проходити поступово, протягом певного перех^ного перюду), а також створити умови для прийняття майбутшх елементiв acquis бС [14].
Зазначену вимогу до експорту наднацюналь-ного законодавства 6С до нормативно-правово'' бази iншиx сусiднix кра'н - нечленiв iнтеграцiйного об'еднання було закршлено як обов'язкову в Договорi про заснування Енергетичного спiвтовариства (ДЕС) у 2006 р., зпдно з яким завданням Енергетичного ствтовариства е «створення правово'' та економiчноï бази стосовно енергопродукпв i матерiалiв, для тран-спортування яких використовуються мережЬ> (стат-тя 2) та «кожна договiрна сторона зобов'язуеться реалiзовувати положення нормативно-правово'' бази бвропейського Спiвтовариства з енергетики зпдно з графком ужиття таких заxодiв» (стаття 10) [15].
Приеднавшись до ДЕС, Укра'на заявила, що роздкяе принципи та цш бС у сферi енергетики i готова 1х впровадити у практику. Фактично Укра'на у 2010 р. стала асоцшованим членом бС у частиш енер-госпiвпрацi [1, с. 14]. Протокол про приеднання Украши до ДЕС було шдписано 24.09.2010 р. у м. Скоп'е (Македошя) МШстерством енергетики та вупльно'' промисловосп Укра'ни, а 15.12.2010 р. Верховна Рада Украши затвердила вкповкний Закон про ратифша-цiю цього протоколу, тодi як вiн фактично вступив в силу 01.02.2011 р. [15].
Енергетичне Сшвтовариство (EC) зосеред-
жуе свою дiяльнiсть на конкретних acquis
communautaire в галузях електроенерги', газу, навколишнього середовища, енергоефективностi, ВДЕ, конкуренцц та безпеки постачання [16]. У серед-ньостроковiй перспективi ЕС нацкене на створення iнтегрованого енергетичного ринку в усьому регюш Цей ринок мае забезпечити умови для транскордон-но'' торгiвлi, гарантувати енергопостачання та зва-жати на ^матичш та соцiальнi аспекти енергетики [17]. 1з правово'' точки зору ЕС - унiкальне утворення, яке формуе квазшаднащональну правову систему, що Грунтуеться на европейському економiчному про-сторi та певних подiбниx ознаках договiрниx держав. Енергетичне спiвтовариство - це так звана «ште-грацiя без набуття членства», що дае трепм кра'нам можливiсть закрiпитися на внутршньому енергетич-ному ринку бС i поширювати секторальнi acquis бС за його межами [18].
Шсля ратифкаци ДЕС став частиною укра'н-ського законодавства, а тому виконання взятих зобов'язань е обов'язковим для Украши [19]. ДЕС як мiжнародна угода мае перевагу над нащональним законодавством, завдяки чому ухвалення ршень в ЕС виводиться з шдпорядкування нацiональним групам впливу [1]. Отже, Укра'на взяла на себе таи зобов'язання (табл. 3) [18]:
1) дотримуватися принцишв «конкурентного acquis» бС;
2) дотримуватися загальноприйнятих в бС стан-дарпв стосовно експлуатаци систем енергомереж;
3) ухвалити «положення стосовно безпеки по-стачання, що включае в себе забезпечення рiзнома-нiтностi джерел постачання, технолопчну безпеку i вказування на походження iмпортованого палива».
Таким чином, ДЕС заборонив спотворення, об-меження та запобиання конкуренц11, а також держав-ну допомогу для одних суб'екпв на користь шших. Враховуючи це, полiтика цiноутворення (тарифо-утворення) мае стати однаковою для вах учасникiв енергетичних риншв. Водночас ЕС може надавати рекомендацц щодо пiдвищення рiвня оплати або до-ступностi цiн для споживачiв.
Енергетичнi аcquis бС вкображають динамiч-ну, або sui generis (з лат. - едину у своему родО, при-
Порiвняльна характеристика декларацiй £ЕХ и МЕХ
Складова
МЕХ-2015
ЕЕХ-1991
1. На прийнятнiй з економiчноl' точки зору основi пiдвищити надшшсть енергопостачання та максимально забезпечити ефектившсть виробництва, перетворення, транспортування, розподту i викори-стання енергГ'' з тим, щоб пiдвищувати рiвень безпе-ки та зводити до м^муму проблеми навколишнього середовища.
2. Сприяти розвитку ефективного енергетично-го ринку в усш £врот та краще функцюнуючого глобального ринку, в обох випадках на основi принципу недискримiнацГ'' та орiентованого на ри-нок цшоутворення, враховуючи належним чином занепокоення в галузi навколишнього середовища.
3. Створювати обстановку, сприятливу для функцюнування пщприемств i для припливу iнвестицiй i технологiй, за допомогою впровадження ринкових принцитв у сферi енергетики
1. Створювати обстановку, сприятливу для функцюнування пщприемств i для припливу швестицш i технологш, за допомогою впровадження ринкових принцитв у сферi енергетики.
2. Сприяти розвитку ефективних, стабтьних i прозорих енергетичних ринш на регюнальному i свiтовому рiвнях на основi принципу недискримшацп' та ринкового цшоутворення
з урахуванням стурбованост станом навколишнього середовища i ролi енергетики в нацюнальному розвитку кожноТ кра'ши
д о
р
е ф
С
1. Доступ до енергетичних ресурав i ïx розробки.
2. Доступ до ринш.
3. Лiберaлiзaцiя торгiвлi у галузi енергетики.
4. Стимулювання i захист швестицш.
5. Принципи i орiентири у сферi техшки безпеки.
6. Нaуковi дослiдження, теxнологiчнi розробки, ново-введення та !'х розповсюдження.
7. Енергетична ефектившсть i охорона навколишнього середовища.
8. Освта i навчання
1. Доступ до джерел енергп' та !'х розробка.
2. Доступ до енергетичних ринш.
3. Лiберaлiзaцiя енергетично! торпвлк
4. Стимулювання i захист швестицш у вах секторах енергетики.
5. Принципи й орiентири у сферi техшки безпеки.
6. Нaуковi дослщження, технолопчш розробки, передача технологш, нововведення та !'х поши-рення.
7. Енергетична ефектившсть, охорона навколишнього середовища, а також стшка i чиста енергетика.
8. Доступ до стшкоТ енергп'.
9. Освта i навчання.
10. Диверсифта^я джерел енергп' та маршрунв поставок
О
о m
о ^
о
о
Q_
1= <
О
<
о
ш
б
о р
б
о
1. Питання горизонтального та оргашзацшного характеру.
2. Енергетична ефектившсть, включаючи охорону оточуючого середовища.
3. Розвщка, видобуток, виробництво, транспортування та використання нафти i нафтопродукнв, а також модершза^я нафтопереробних зaводiв.
4. Розвщка, видобуток i використання природного газу, об'еднання газопровщних систем i транспортування газу по трубопроводах високого тиску.
5. Уа аспекти ядерного паливного циклу, включаючи пщвищення безпеки в цьому секторК
6. Модершза^я електростанцш, об'еднання енерго-систем i передача електроенергп' по лiнiяx високоТ напруги.
7. Усi аспекти вугiльного циклу, включаючи технологи' «чистого вуплля».
8. Освоення поновлюваних джерел енергп'.
9. Передача технологи та сприяння нововведенням.
10. Ствробтицтво в боротьбi з наслщками великих аварш або шших подш в енергетичному секторi
з транскордонними наслщками
1. Питання горизонтального i оргашзацшного характеру.
2. Енергетична ефектившсть, включаючи охорону оточуючого середовища.
3. Розвщка, видобуток, виробництво, транспортування та використання нафти i нафтопродуклв,
а також модершза^я нафтопереробних заводiв.
4. Розвщка, видобуток i використання природного газу, об'еднання газопровщних систем i транспортування газу по трубопроводах високого тиску.
5. Уа аспекти ядерного паливного циклу, включаючи пщвищення безпеки в цьому секторК
6. Модершза^я електростанцш, об'еднання енергосистем i передача електроенергп по л^ях високо' напруги.
7. Розвиток штегрованих регюнальних енергетичних ринш.
8. Уа аспекти вупльного циклу, включаючи технологй' «чистого» вуплля.
9. Освоення поновлюваних джерел енергп.
10. Доступ до стшко''' енергетики.
11. Передача технологи та сприяння нововведенням.
12. Ствробтицтво в боротьбi з наслщками великих аварш або шших подш в енергетичному сектс^ з транскордонними наслщками
Джерело: складено за [2; 11].
Ключовi елементи ДЕС [15]
Елемент OcHOBHi положення
Сфера впливу ДЕС Стаття 2. Енергопродукти i матерiали, для транспортування яких використову-ються мережГ, що охоплюють сектори електро- та газопостачання
Завдання ЕнС Стаття 2. Створення правово! та економГчно! бази стосовно енергопродуктГв i матерiалiв, для транспортування яких використовуються мережi для: a) створення стабтьно! регуляторно! та ринково! структури; b) створення единого регуляторного простору енергопродуктГв i матерiалiв, для транспортування яких використовуються мережГ; c) полтшення безпеки постачання в единому регуляторному просторГ за допомогою запровадження стабтьного iнвестицiйного клiмату; d) полiпшення еколопчно! ситуацп стосовно енергопродуктiв i матерiалiв, для транспортування яких використовуються мережГ; e) розвитку конкуренцГ| на ринку енергопродуктГв i матерiалiв, для транспортування яких використовуються мережi
Заборона, яку накладае ДЕС (стаття 7) будь-якг дискримiнацiйнi дг! в рамках цього Договору е забороненими
Нормативно-правово! бази (НПБ) £С, як пщлягають впровадженню / реалiзацíí НПБ з енергетики (глава II); НПБ з екологп (глава III); НПБ з конкурентно! полГтики (глава IV); НПБ з вщновлювальних джерел енергп (глава V)
Не е сумкним з належною дiею ДЕС (стаття 18) a) Ус домовленостГ мГж пГдприемствами, рГшення об'еднань пГдприемств та погоджена дГяльшсть, якГ мають на мел або результатом яких е запобГгання конкуренцГ'', ii обмеження або спотворення; b) зловживання пГдприемства або групи пГдприемств домшуючим положенням на ринку мГж ДоговГрними Сторонами в цтому або на значнГй частит ринку; c) будь-яка державна допомога на користь певних пГдприемств або певних енергоресурав, яка спотворюе або загрожуе спотворити конкуренцГю
Забезпечення громадян енергiею Стаття 31. Енергетичне Ствтовариство сприятиме високому рГвню забезпеченостГ громадян енергопродуктами й матерГалами, що передаються мережами, у межах соцГальних зобов'язань, що мГстяться у вГдповГднГй нормативно-правовГй базГ £вропейського СпГвтовариства з енергетики. Стаття 32. Заходи: а) забезпечення всебГчного постачання електроенергГ''; б) стимулювання полГтики ефективного управлшня попитом; в) забезпечення втьно! конкуренцГ''. Стаття 33. Енергетичне Ствтовариство може також робити Рекомендацп з пщтримки ефективного реформування секторГв енергопродуктГв i матерГалГв, для транспортування яких використовуються мережГ СторГн, у тому чиш inter alia, пщвищення рГвня оплати енергГ'' всГма споживачами та забезпечення доступност для споживачГв цГн на енергопродукти i матерГали, для транспортування яких використовуються мережГ
Гармошзафя Стаття 35. Енергетичне Ствтовариство може вживати заходГв стосовно сумкносл ринкових схем для функцГонування ринш енергопродуктГв i матерГалГв, що передаються мережами
ВДЕ та енергетична ефективнiсть Стаття 36. Енергетичне Ствтовариство може прийняти заходи, спрямоват на стимулювання розвитку в цш сферГ
Внутршнш енергетичний ринок Стаття 41. Мита й ктьккт обмеження Гмпорту й експорту енергопродуктГв i матерГалГв, для транспортування яких використовуються мережГ, i всГ заходи, що мають подГбний результат, мГж Сторонами забороняються. Стаття 42. Енергетичне Ствтовариство може вживати заходГв для створення единого ринку без внутрштх кордошв для енергопродуктГв i матерГалГв, для транспортування яких використовуються мережГ
О О CQ
О ^
О
О Q_
1= <
О
<
роду правопорядку бС. Глава VII ДЕС «Прийняття нормативно-правово! бази бвропейського сшвтова-риства й унесення змш» встановлюе право, але не зобов'язання ЕС дотримуватися «динамiчного енер-гетичного acquis» бС: «Енергетичне спiвтовариство може здшснювати заходи з вт1лення поправок до нормативно-правово'! бази бвропейського сшвто-вариства, описано'! в цьому роздш, в^пов^дно до змiн у законодавствi бвропейського сшвтовариства» [15; 18; 20]. Одним iз прикладiв необхiдностi запро-вадження «динамiчного енергетичного acquis» бС е директиви та регламенти Другого та Третього енер-гетичних пакепв бС.
Подписавши ДЕС, Укра!'на зобов'язалася впро-вадити «Другий енергетичний пакет» Директив бС, хоча в бвросоюзi уже вступив у дiю «Третш енергетичний пакет» [1]. Однак 06.10.2011 р. МШстерська Рада Енергетичного Сшвтовариства прийняла ршення, яким було внесено змши до ДЕС,
зокрема регламенти та директиви Другого енергетичного пакета було замшено на вкповкш документи Третього енергетичного пакета. У табл. 4 представлено порiвняльну характеристику Другого та Третього енергетичних пакепв 6С.
В^дпов^дно до ДЕС 3i змшами, внесеними Pi-шенням щодо Третього Енергетичного пакета 6С, Договiрнi сторони зобов'язанi iмплементувати acquis communautaire з газу до 01.01.2015 р., о^м пунктiв 1 та 4 ст. 9 Третьо! газово! директиви, якi мають бути iмплементованi до 01.06.2016 р. i 01.06.2017 р. в^по-вiдно [15; 26].
Експерти Центру схкних доЫджень (OSW, м. Варшава) назвали «дуже складним» упроваджен-ня пакета в таи коротк строки, помiтивши, що документ не передбачае шяких санкцiй за невиконання взятих на себе зобов'язань [24; 25].
Виходячи з табл. 4 енергетичш пакети не перед-бачають окремого виршення завдань тарифно! поль тики, однак вимога щодо в^докремлення рiзних видiв
Таблиця 4
Порiвняльна характеристика Другого i Третього енергопакелв у газовш coepi [23]
Другий енергопакет
Тpeтiй енергопакет
Директива 2003/55/EC визначае основы принципи ринково! лiбералiзацiï, зокрема щодо незалежност регулятора, недискримiнацiйного доступу трелх сторiн до систем транс-портування та розподту газу, вiльний вибiр споживачами сво!х постачальникiв, незалежнiсть системних оператс^в, юридичне роздiлення вертикально штегрованих компанiй з метою уникнення будь-яко! дискримшацп', стандарти iз захисту прав споживачiв
Директива 2009/73/ЕС спрямована на створення повноцшно дiючого внутрiшнього ринку газу £С, вiдокремлення вертикально штегрованих компанш за структурою власностi (тобто за майновими правами). Уряд кра'ши самостшно визначае модель розвитку ринку: або на подальшу лiбералiзацiю (створення незалежного системного оператора, або ISO) чи на поси-лення регуляцп ^зш компанiя-власник та компашя-оператор системи транспортування газу, або ITO). Не менш важливi змши стосуються подальшого посилен-ня незалежност нацiональних регуляторiв, розши-рення обмшу ринковою iнформацiею та становлення роздрiбного ринку
О
о m
о ^
о
о
Q_ 1=
С
о
<
о
Ш
Регламент 1775/2005 визначае основы вимоги до надання послуг доступу до мереж транспортування газу - прозорiсть розра-хунку та застосування тарифiв, втьний та недискримiнацiйний доступ третiх сторш, ринковi правила балансування та на-кладання штрафiв за дисбаланс, справедливий розподт пропускно! спроможностi та управлшня перевантаження-ми (у т. ч. через вторинний ринок торгiвлi потужностями), зобов'язання публ^увати iнформацiю про послуги, тарифи, потужносл, баланси, iншi необхщш для доступу данi; вимоги до прозорост
Регламент 715/2009 встановлюе един механiзми правил доступу до газотранспортних систем, LNG-термiналiв та сховищ, беручи до уваги спе^альш характеристики нацюнальних i регiональних ринкiв. Документ прописуе процедуру сертиф^ацп оператора системи транспортування, а також розробки, узгодження, iмплементацiï мережевих кодекав (за участ об'еднання операторiв ENTSOG)
Директива 2004/67/EC вимагае визначити загальну, прозору i недискримшацшну пол^ику iз безпеки постачання, сумкну з вимогами конкурентного ринку, а також визначити ролi та обов'язки учасниш ринку для здшснення необхiдних процедур. Уряд мае визначити м^мальш стандарти безпеки постачання газу, яких повинн дотримуватися гравц ринку, пiдготувати й оновлювати план надзвичайних заходiв на нацiональному рiвнi, визначити категорiю «вразливих споживачiв» та забезпечити !м належний рiвень захисту, на-лагодити взаемодiю з £врокомiсiею та iншими зацiкавленими сторонами, визначити категорт «вразливих споживачiв»
енергобiзнесу шщдае доцiльнiсть тарифоутворення за елементами енергетичного ланцюга: виробництво, передача, розподк та постачання.
На поточний момент завершальним етапом формування мiжнародних зобов'язань Укра!-ни в енергетичнiй сферi е пiдписання Угоди про асощацш Укра!на - 6С у 2014 р. У зазначеному мiжнародному нормативно-правовому документу не придкено особливо'! уваги енергетичнш сферi, на-томiсть розповсюдженими е норми, що посилають-ся на ДЕХ i ДЕС, визначаючи верховенство останшх при формуваннi енергетично!' полiтики. Глава 11 цiе! угоди мктить узагальненi положення щодо торгiвлi енергоносiями (табл. 5).
Таким чином, Угода про асощацш Укра!на - 6С 2014 р. передбачае два вкмшш механiзми щноутво-рення на енергоноси: для промислових споживачiв -вкьноконкурентний механiзм на основi попиту та пропозици, тодi як для побутових споживачiв (у за-гальноекономiчних iнтересах) - регульованого щно-утворення (тобто тарифоутворення).
ВИСНОВКИ
Загалом, аналiз визначених мiжнародних доку-ментiв дозволяе систематизувати основш мiжнарод-нi зобов'язання УкраШ щодо тарифоутворення, якi можуть бути визначеш як !"! принципи та закладеш в основу нащонально! тарифно! полiтики в енергетичнш сферi:
Таблиця 5
Основнi положення Угоди про асощацш УкраТна - €С 2014 р. щодо питань, пов'язаних з торпвлею енергоносiями
Стаття Сутнiсть статт
Ст. 268. Визначення «Енергетичнi товари», «стацiонарна шфраструктура», «транзит», «транспортування», «несанкцюнований в^р»
Ст. 269. Цши, що регулюються на внутршньому ринку Для промислових споживачiв - виключно на основi попиту та пропозицГГ. У загальноекономiчних iнтересах - регульована цша (методологiя, яка визначае розрахунок регульовано! цiни, опублiкована до набрання чинност регульовано! цiни)
Ст. 270. Заборона подвшного цшоутворення Забороняеться пiдвищена цша на експорт енергетичних товарiв для шшо! Сторони у порiвняннi з цшою на такi товари для внутршнього споживання
Ст. 271. Митш збори та кiлькiснi обмеження Усi заходи ешвалентно! дГГ (у т. ч. митш збори фокального характеру) мають бути заборонен
Ст. 272. Транзит Спрощення транзиту енергоноспв
Ст. 273. Транспортування Доступ третьо! сторони до стацюнарно! шфраструктури. Гарантування, що тарифи, процедури розподту пропускно! потужностi та всi iншi умови е об'ективними, прозорими та обфунтованими
Ст. 274. Ствробтицтво у сферi використання iнфраструктури Сторони мають спiвпрацювати в питаннях торпвл^ сталого розвитку та без-пеки постачань. Сторона мае враховувати енергетичн мережi та можливостi шшо! сторони пщ час розробки програмних докуменлв, планiв постачань, енергетичних стратегiй та плашв розвитку iнфраструктури
Ст. 275. Несанкцюнований вiдбiр енергетичних товарiв Вжити вах необхiдних зaходiв для заборони та усунення несанкцюнованого вiдбору
Ст. 276. Збш у постачаннi Оператори системи повинн вжити всiх необхiдних зaходiв для мiнiмiзaцíí ризикiв та швидкого вiдновлення нормально! роботи
Ст. 277. Регуляторний орган для електроенергп та газу Регуляторний орган мае бути законодавчо вщокремлений i функцiонaльно незалежним вiд будь-якого державного або приватного суб'екта господа-рювання та достатньо вповноважений для того, щоб гарантувати ефективну конкурен^ю й ефективне функцюнування ринку.
Ст. 278. Взаемозв'язок з ДЕС ДЕС мае переважну силу в порiвняннi iз Угодою про aсоцiaцiю
Ст. 279. Доступ i здшснення розвщки, видобування та виробництва вуглеводшв Кожна Сторона мае суверештет над вуглеводневими ресурсами, розташова-ними на !! територп. Кожна Сторона мае гарантувати, що суб'екти для доступу та здшснення цих зaходiв розглядаються на рiвних засадах. Дозвт на здiйснення розвщки, видобування та виробництва вуглеводнiв видаеться за плату у фшансовому або вуглеводневому ешвалент
Ст. 280. Лщензування та умови лiцензування Лщензп надаються вщповщно до опубл^овано! процедури та пропону-ють потенцiйно зaцiкaвленим кандидатам подавати замовлення шляхом надоання повiдомлення
О О т О
о
о о_
1= <
о
<
2 ш
Джерело: складено за [29].
1) недискримшащя учаснишв ринку за нацю-нальною приналежнiстю, зокрема:
f заборона митного та юльшсного обмеження iMnopTy та експорту енергоносив;
f заборона шдвищення цiн експорту в ropiB-няннi iз цiнами внyтрiшнього споживання;
2) повне в^дображення ефективних витрат в умовах сталого розвитку;
3) прозоршть регуляторно!' полiтики, у т. ч.
f незалежнiсть нацiонального енергетичного регулятора;
f об'eктивнiсть методичних пiдходiв до тари-фоутворення та прозорiсть розрахуншв;
4) заборона спотворення, обмеження та запобь гання конкуренци, а також зловживання домшуючим положенням, що передбачае:
f нав'язування несправедливих цiн або шших умов торгiвлi;
f погоджену дiяльнiсть окремих пiдприемств енергетичного сектора;
f державну допомогу на користь певних шд-приемства або видiв енергоресyрсiв.
Означен принципи й повиннi скласти основу нащонально! тарифно'! полiтики. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Суходоля О. М. Енергетичне ствтовариство та Укра!на: цЫ, прюритети та проблеми спiвпрацi. Стратег/ч-Hi прюритети. 2016. № 2 (39). С. 13-26.
2. Заключний документ Гаазько! конференцп з £в-ропейсько! Енергетично! Хартп (17.12.1991 р.). URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_061
3. Коноплянник А. А. Уменьшить риски и неопределенности Третьего энергопакета ЕС. Нефтегазовая Вертикаль. 2012. № 7. С. 79-88.
4. Богоненко В. А. Международно-правовые основы Энергетической хартии. Вестник Полоцкого государственного университета. 2014. Серия D. № 13. С. 155-161.
5. Мернье А., Коноплянник А. Энергетическая Хартия: проигравших не будет. Нефтегазовая Вертикаль. 2007. № 3. С. 26-29.
6. Договiр до Енергетично! Хартп та Заключний акт до не!. Протокол до Енергетично! Хартп з питань енергетично! ефективност i сумiжних еколопчних аспеклв (ратиф^ова-но Законом № 89/98-ВР вщ 06.02.98). URL: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/995_056
7. Жукова И. С. О международном энергетическом праве как отрасли международного права. Вестник ОГУ. 2010. № 2 (108). С. 47-55.
8. Договор к Энергетической хартии // В кн. : Энергетика: история, настоящее и будущее. Книга 5. Электроэнергетика и охрана окружающей среды. Функционирование энергетики в современном мире / Плачкова С. Г., Плачков И. В., Дунаевская Н. И. и др. 2011. URL: http://energetika.in.ua/ru/ books/book5/part4/section2/2-4
9. Договор к Энергектической хартии. Путеводитель для читателя / Секретариат Энергетической Хартии. URL: https://energycharter.org/fileadmin/DocumentsMedia/Legal/ ECT-ru.pdf
10. Бтоцький С. Д. Сучасний стан мiжнaродно-прa-вового регулювання енергоефективност! Науковий всник Академ'тунщипальногоуправл'тня. Серiя:Право.2012.Вип.2. С. 332-339.
11. Международная Энергетическая Хартия / Секретариат Энергетической Хартии. URL: https://energycharter. org/fileadmin/DocumentsMedia/Legal/IEC_RU.pdf
12. Руснак У. Энергетическая хартия: путем перемен. Пересмотр подходов к международному сотрудничеству в энергетическом секторе. Россия в глобальной политике. 2014. № 1. URL: http://www.globalaffairs.ru/number/ Energeticheskaya-khartiya-putem-peremen-16404.
13. Гудков И. Международная энергетическая хартия: новое имя для старой декларации или шаг к реформированию ДЭХ? Вся Европа. 2015. URL: http://alleuropalux. org/?p=12048#_ftnref5
14. Белоусов П. Стввщношення законодавства Украши з acquis communautaire: Quo vadis, Ukraina? Юри-дична Газета. 2016. URL: http://yur-gazeta.com/publications/ practice/mizhnarodne-pravo-investiciyi/spivvidnoshennya-zakonodavstva-ukrayini-z-acquis-communautaire-quo-vadis-ukraina.html
15. Догс^р про заснування Енергетичного сшвтовариства. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_926/print
16. Принциповi положення Договiр про Енергетичне Ствтовариство / European-Ukrainian Energy Agency. 2012. URL: http://euea-energyagency.org/images/News_ old/2012%2003%2030%20Position%20Paper%20EUEA_ Energy%20Community_UKR(1).pdf
17. Дотримання Договору про Енергетичне ствтовариство сприяе енергетичнш безпецЬ незалежност Украши / 1нститут Мiжнaродниx вщносин Нацюнального aвiaцiйно-го ушверситету. URL: http://imv.nau.edu.ua/euinews/153-eui130112
18. Петров Р. Енергетичне ствтовариство як про-вщник «енергетичного acquis» £вропейського Союзу для схщних сусщшх краш. Европейське право. 2012. № 2-4. С. 123-144.
19. Белоусов П. Стввщношення законодавства Украши з acquis communautaire / Нацюнальна асо^а^я адвокалв Украши. URL: http://radako.com.ua/news/oglyad-zmi-spivvidnoshennya-zakonodavstva-ukrayini-z-acquis-communautaire
20. Кобец М. I. Основы положення Директиви 2012/27/£С (ЕЕД) та завдання, що постають перед Укра'шою в зв'язку з необхщшстю ÏÏ iмплементaцiï / Проект UNIDO «Пщ-вищення енергоефективност та стимулювання використан-ня вщновлювано! енергп в агро-харчових та шших малих та середшх пщприемствах (МСП) Украши». 2015. URL: http:// www.reee.org.ua/policy-support/legislation-approximation/
21. Мельникова С. И., Геллер Е. И., Кулагин В. А., Митрова Т. А. Газовый рынок ЕС: эпоха реформ. М. : ИНЭИ РАН-НИУ ВШЭ, 2016. 99 с.
22. Грабович Т. А. Прaвовi основи пол^ики енергетично! безпеки £С : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11. Одеса, 2016. 197 с.
23. Украша та Енергетичне Ствтовариство: час настав? / DixiGroup. 2014. URL: http://www.rac.org.ua/uploads/ content/74/files/light-ec-dixi-analituch-ukr-20142.pdf
24. Белоусов П. Савчук М. Степанов Ю. Реформу-вання газового ринку Украши у межах енергетичного ств-товариства. Юридична Газета. 24 березня 2015 р. № 12. URL: http://aequo.com.ua/content/news/files/stepanov_savchuk_ statya_1444147282_ru.pdf
25. Украина обязалась внедрить «третий энергопакет» ЕС к 2015 году - обзор OSW. URL: https://economics.uman. net/energetics/555672-ukraina-obyazalas-vnedrit-tretiy-energopaket-es-k-2015-godu-obzor-osw.html.
26. Постанова КМУ «Про затвердження плану заходiв щодовиконаннязобов'язаньврамкахДоговорупрозаснуван-ня Енергетичного Ствтовариства» № 733-р вщ 03.08.2011 р. (зi змiнами станом на 07.10.2015 р.). URL: http://zakon0.rada. gov.ua/laws/show/733-2011-р
27. Меморандум мiж Укра'шою та £С про порозумiння щодо спiвробiтництва в енергетичнiй галузi вщ 01.12.2005. URL: zakon.rada.gov.ua/go/994_694
28. Меморандум про взаеморозумшня щодо Стра-тепчного Енергетичного Партнерства мiж Укра'шою та £С спiльно з £вропейським Ствтовариством з атомноТ енергп' вiд 24.11.2016. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/984_003-16
29. Угода про асоцiацiю мiж Укра'шою, з одшё' сторони, та £вропейським Союзом, £вропейським спiвтовариством з атомноТ енергп i Тхшми державами-членами, з шшоТ сторони (ратифiковано iз заявою Законом № 1678-VII вщ 16.09.2014). URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/984_011
REFERENCES
Bielousov, P. "Spivvidnoshennia zakonodavstva Ukrainy z acquis communautaire: Quo vadis, Ukraina?" [The Value of Ukrainian Legislation with the acquis communautaire: Quo Vadis, Ukraine?]. Yurydychna Hazeta. 2016. http://yur-gazeta. com/publications/practice/mizhnarodne-pravo-investiciyi/ spivvidnoshennya-zakonodavstva-ukrayini-z-acquis-commu-nautaire-quo-vadis-ukraina.html
Bielousov, P. "Spivvidnoshennia zakonodavstva Ukrainy z acquis communautaire" [The Ratio of Ukrainian Legislation with the acquis communautaire]. Natsionalna asotsiatsiia advokativ Ukrainy. http://radako.com.ua/news/oglyad-zmi-spivvidnosh-ennya-zakonodavstva-ukrayini-z-acquis-communautaire
Bielousov, P., Savchuk, M., and Stiepanov, Yu. "Refor-muvannia hazovoho rynku Ukrainy u mezhakh enerhetych-noho spivtovarystva" [Reform of the gas market of Ukraine within the energy community]. Yurydychna Hazeta. 2015. http://aequo.com.ua/co ntent/news/fi les/stepanov_savc huk_ statya_1444147282_ru.pdf
Bilotskyi, S. D. "Suchasnyi stan mizhnarodno-pravovoho rehuliuvannia enerhoefektyvnosti" [The current state of international legal regulation of energy efficiency]. Naukovyi visnyk Akademiimunitsypalnoho upravlinnia. Seriia :Pravo, no. 2 (2012): 332-339.
Bogonenko, V. A. "Mezhdunarodno-pravovyye osnovy Energeticheskoy Khartii" [International legal framework of the Energy Charter]. Vestnik Polotskogo gosudarstvennogo univer-siteta. Seriya D, no. 13 (2014): 155-161.
"Dogovor k Energeticheskoy Khartii. Putevoditel dlya chitatelya" [The Energy Charter Treaty. A guide for the reader]. Sekretariat Energeticheskoy Khartii. https://energycharter.org/ fileadmin/DocumentsMedia/Legal/ECT-ru.pdf
"Dogovor k Energeticheskoy Khartii" [The Energy Charter Treaty]. Energetika: istoriya, nastoyashcheye i budushcheye. Book 5. Elektroenergetika i okhrana okruzhayushchey sredy. Funktsionirovaniye energetiki v sovremennom mire. http://en-ergetika.in.ua/ru/books/book5/part4/section2/2-4
"Dohovir pro zasnuvannia Enerhetychnoho Spivtova-rystva" [Treaty establishing the Energy Community]. http://za-kon3.rada.gov.ua/laws/show/994_926/print
"Dotrymannia Dohovoru pro Enerhetychne Spivtova-rystvo spryiaie enerhetychnii bezpetsi, nezalezhnosti Ukrainy" [Compliance with the Energy Community Treaty promotes energy security and Ukraine's independence]. Instytut Mizhn-arodnykh vidnosyn Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. http://imv.nau.edu.ua/euinews/153-eui130112
Gudkov, I. "Mezhdunarodnaya energeticheskaya kharti-ya: novoye imya dlya staroy deklaratsii ili shag k reformiro-vaniyu DEKh?" [International Energy Charter: a new name for the old declaration or a step towards reforming the ECT?]. Vsya Yevropa. 2015. http://alleuropalux.org/?p=12048#_ftnref5
Hrabovych, T. A. "Pravovi osnovy polityky enerhetychnoi bezpeky YeS" [Legal framework for EU energy security policy]. dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.11, 2016.
Kobets, M. I. "Osnovni polozhennia Dyrektyvy 2012/27/ YeS (EED) ta zavdannia, shcho postaiut pered Ukrainoiu v zviazku z neobkhidnistiu yii implementatsii" [Key provisions of Directive 2012/27/EU (EER) and the challenges faced by Ukraine with regard to the need for its implementation]. Proekt UNIDO «Pidvy-shchennia enerhoefektyvnosti ta stymuliuvannia vykorystannia vidnovliuvanoi enerhii v ahro-kharchovykh ta inshykh malykh ta serednikh pidpryiemstvakh (MSP) Ukrainy». 2015. http://www. reee.org.ua/policy-support/legislation-approximation/
Konoplyannik, A. A. "Umenshit riski i neopredelennosti Tretego energopaketa YeS" [Reduce the risks and uncertainties of the EU's Third Energy Package]. Neftegazovaya Vertikal, no. 7 (2012): 79-88.
[Legal Act of Ukraine] (1998). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/995_056
[Legal Act of Ukraine] (2005). http://zakon.rada.gov.ua/ go/994_694
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/984_011
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/733-2011-p
[Legal Act of Ukraine] (2016). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/984_003-16
"Mezhdunarodnaya Energeticheskaya Khartiya" [International Energy Charter]. Sekretariat Energeticheskoy Khartii. https://energycharter.org/fileadmin/DocumentsMedia/Legal/ IEC_RU.pdf
Melnikova, S. I. et al. Gazovyy rynok YeS: epokha reform [The EU gas market: the era of reform]. Moscow: INEI RAN-NIU VShE, 2016.
Merne, A., and Konoplyannik, A. "Energeticheskaya Khartiya: proigravshikh ne budet" [Energy Charter: there will be no losers]. Neftegazovaya Vertikal, no. 3 (2007): 26-29.
"Pryntsypovi polozhennia Dohovir pro Enerhetychne Spivtovarystvo" [Principle Provisions Treaty on the Energy Community]. European-Ukrainian Energy Agency. 2012. http:// euea-energyagency.org/images/News_old/2012%2003%20 30%20Position%20Paper%20EUEA_Energy%20Community_ UKR(1).pdf
Petrov, R. "Enerhetychne spivtovarystvo yak providnyk «enerhetychnoho acquis» Yevropeiskoho Soiuzu dlia skhidnykh susidnikh krain" [The Energy Community as the Leader in the European Union's "energy acquis" for the Eastern Neighborhood]. Yevropeiske pravo, no. 2-4 (2012): 123-144.
Rusnak, U. "Energeticheskaya khartiya: putem peremen. Peresmotr podkhodov k mezhdunarodnomu sotrudnichestvu v energeticheskom sektore" [Energy Charter: through change. Revision of approaches to international cooperation in the energy sector]. Rossiya v globalnoy politike. 2014. http://www. globalaffairs.ru/number/Energeticheskaya-khartiya-putem-peremen-16404
Sukhodolia, O. M. "Enerhetychne Spivtovarystvo ta Ukrai-na: tsili, priorytety ta problemy spivpratsi" [Energy Community and Ukraine: Goals, priorities and problems of cooperation]. Stratehichni priorytety, no. 2 (39) (2016): 13-26.
"Ukraina obyazalas vnedrit «tretiy energopaket» YeS k 2015 godu - obzor OSW" [Ukraine undertook to implement the "third energy package" of the EU by 2015 - an overview of OSW]. https://economics.unian.net/energetics/555672-ukrai-na-obyazalas-vnedrit-tretiy-energopaket-es-k-2015-godu-ob-zor-osw.html
"Ukraina ta Enerhetychne Spivtovarystvo: chas nastav?" [Ukraine and the Energy Community: time has come?]. Dixi-Group. 2014. http://www.rac.org.ua/uploads/content/74/files/ light-ec-dixi-analituch-ukr-20142.pdf
"Zakliuchnyi dokument Haazkoi konferentsii z Yevro-peiskoi Enerhetychnoi Khartii (17.12. 1991 r.)" [Final document of the Hague Conference on the European Energy Charter (17.12.1991)]. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_061
Zhukova, I. S. "O mezhdunarodnom energeticheskom prave kak otrasli mezhdunarodnogo prava" [On international energy law as a branch of international law]. Vestnik OGU, no. 2 (108) (2010): 47-55.
УДК 339.138
ДИВЕРСИФ1КАЦ1Я ЯК СТРАТЕПННИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНИХ ШДПРИСМСТВ
©2018 ШИМКО О. В.
УДК 339.138
Шимко О. В. Диверсифшащя як стратепчний напрям розвитку торговельних тдприемств
Статтю присвячено виршенню теоретичних, методологчних i прикладных питань щодо диверсифкаци д'яльностi торговельних тдприемств на споживчому ринку Украни в умовах загострення конкурента й активiзацiï глобальних трансформацйних процеав. Розкрито економiчну сут-шсть, роль i призначення диверсифжаци д'яльностi тдприемства як економiчного процесу та складового елементу його зростання, визначено переваги та загрози. Диверсифiкацiю як споаб розвитку тдприемства розглянуто у контекстi економiчного управл'шня (системному, економiч-ному, управл'шському аспектах). Визначено мотиви, як обумовлюють виб'р стратеги диверсиф'шаци як стратеги зростання та фактори, що впливають на и виб'р. Розглянуто галузев'> особливост'> диверсиф'жаци д'тльност'! торговельних тдприемств та критери визначення ступеня диверсиф'жаци (за товарними сегментами, ринками i видами б'внесу). Досл'джено тенденци розвитку диверсифжаци д'>яльност'1 торговельних тдприемств на споживчому ринку Укртни, якi мають прояв у сучасних умовах.
Ключов'! слова: торговельне тдприемство, диверсифка^я Ыяльност1 мотиви диверсиф'жаци, види та р!вм диверсиф'жаци, напрями диверсиф'жаци. Б'бл.: 14.
Шимко Ольга Володими^вна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, Р'вненський державний гуматтарний уш-верситет (вул. Степана Бандери, 12, Р'вне, 33028, Укра/на) E-mail: volodya217@ ukr.net
УДК 339.138
Шимко О. В. Диверсификация как стратегическое направление развития торговых предприятий
Статья посвящена решению теоретических, методологических и прикладных вопросов диверсификации деятельности торговых предприятий на потребительском рынке Украины в условиях обострения конкуренции и активизации глобальных трансформационных процессов. Раскрыта экономическая сущность, роль и назначение диверсификации деятельности предприятия как экономического процесса и составного элемента его роста, определены преимущества и угрозы. Диверсификация как способ развития предприятия рассмотрена в контексте экономического управления (системном, экономическом, управленческом аспектах). Определены мотивы, обусловливающие выбор стратегии диверсификации как стратегии роста и факторы, влияющие на ее выбор. Рассмотрены отраслевые особенности диверсификации деятельности торговых предприятий и критерии определения степени диверсификации (по товарным сегментам, рынкам и видам бизнеса). Исследованы современные тенденции развития диверсификации деятельности торговых предприятий на потребительском рынке Украины. Ключевые слова: торговое предприятие, диверсификация деятельности, мотивы диверсификации, виды и уровни диверсификации, направления диверсификации. Библ.: 14.
Шимко Ольга Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента, Ровенский государственный гуманитарный университет (ул. Степана Бандеры, 12, Ровно, 33028, Украина) E-mail: volodya217@ ukr.net
UDC 339.138
Shymko O. V. Diversification as a Strategic Direction for the Development of Trade Enterprises
The article is concerned with solving of the theoretical, methodological and applied questions of diversification of activity of trading enterprises at the consumer market of Ukraine in conditions of aggravation of competition along with activation of global transformational processes. The economic essence, role, and purpose of diversification of activity of enterprise as economic process together with the integral element of its growth are disclosed, advantages and threats are defined. Diversification as a way of enterprise development is considered in the context of economic management (system, economic, managerial aspects). The motives determining the choice of diversification strategy as growth strategies and the factors influencing its choice are determined. The sectoral features of diversification of trading enterprises activity and criteria for determining the degree of diversification (by commodity segments, markets, and types of business) are considered. The contemporary tendencies of diversification of activity of trading enterprises at the consumer market of Ukraine are researched. Keywords: trade enterprise, diversification of activity, motives of diversification, types and levels of diversification, directions of diversification. Bibl.: 14.
Shymko Olha V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Profes-sorof the Department of Management, Rivne State Humanitarian University (12 Stepana Bandery Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: volodya217@ ukr.net
