CC BY
32
нлты
ы КРАЖИ
»mutet'
Науковий в!сн и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua
https://doi.org/10.15421/40270707
Article received 03.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 504.38[33:34:341.238]
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 EE3 Correspondence author M. G. Vyniarska maryana.lviv@gmail.com
М. Г. Винярська
Нацюнальний лкотехшчний утверситет Украши, м. Львiв, Украта
ФОРМУВАННЯ М1ЖНАРОДНО1 ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ПОЛ1ТИКИ
ЩОДО ЗМ1НИ КЛ1МАТУ
Проаналiзовано основнi мiжнароднi екологiчнi угоди у сферi змши ктмату, а також документи у сферi ктматично! дип-ломати в £С. На мiжнародному рiвнi досить складно розробити шляхи виршення проблеми змгни ктмату, враховуючи спе-цифжу глобально1 проблеми змгни ктмату, рiзний вплив змгни клiмату на рiзнi держави, рiзний р1вень економiчного роз-витку, викидiв парникових газiв у рiзних державах, тiсний зв'язок проблеми змгни ктмату з економжою, складтсть вирь шення енергетичних питань тощо. Тому звернено увагу на особливост мiжнародного переговорного процесу на Конферен-щях Сторiн Рамково1 конвенцп ООН про змшу ктмату, складностi формування загально1 узгоджено1 полiтики щодо змши ктмату на глобальному рiвнi. Розглянуто участь Укра1ни у мiжнародних переговорах з питань змгни ктмату. Проаналiзова-но питання формування еколого-економiчноi полижи з питань змiни клiмату в Украш, зобов'язання Укра1ни щодо скоро-чення викидiв парникових газiв та основш нормативно-правовi акти у сферi змши клiмату в Украш. Сформульовано реко-мендацп щодо розроблення полижи з питань змгни клiмату в Украш. Акцентовано увагу на нагальнш потребi еколопзацп економiки Укра!ни, переходу до низьковуглецевого розвитку та реального скорочення викидiв парникових газiв в Украш. Звернено увагу на важливють врахування досвiду СС пiд час розроблення полижи з питань змши ктмату в Украш, вдао-вдають полiтики у сферi змши ктмату вдаовдао до мiжнародних домовленостей Укра1ни та висновкам наукових експер-тав, якi свiдчать про необхiднiсть зменшення антропогенного навантаження на клiматичну систему.
Ключовi слова: змша ктмату; парниюж гази; Рамкова конвенцiя ООН про змшу ктмату; Кютський протокол; Паризь-ка угода; екологiзацiя економiки.
Вступ. Впевнешсть науковцiв в антропогенному чиннику ктматичних змш зростае. В останньому, п'ятому звiтi Мiжурядово! групи експерпв ООН з питань змши ктмату, зазначено, що ймовiрнiсть причет-ностi людини до глобально! змши ктмату пiдвищилась i становить 95 % (Climate change, 2013). Вадповадно до четвертого звггу Мiжурядово! групи експерпв ООН з питань змши ктмату 2007 р. така ймовiрнiсть станови-ла 90 % (Climate change, 2007). Тому боротьба iз глобальною змшою клiмату та негативними насладками змiни клiмату стае невадкладним питаниям порядку денного на м1жнародних зустрiчах високого рiвня.
Вадомо, що внасладок змiни клiмату економiчний розвиток держав сповiльниться, продовольча безпека знизиться, а сощальна та економiчна нерiвнiсть загос-триться; економiчнi втрати вiд змiни клiмату будуть зростати; цша бездiяльностi у сферi запобтання та адаптацп до змiни ктмату е iстотною, i заходи потрiбно вживати термiново, тому десятилiття до 2040 р. вважа-ють ерою так звано! "ктматично! вадповадальностГ', коли необхадно винайти ефективнi мехашзми вирiшення проблеми змiни клiмату. Незважаючи на те, що проблема глобально! змши ктмату займае сьогодш одне з ключових мiсць на порядку денному в м1жнароднш по-лiтицi, усвадомлення цiе! проблеми, поступ на шляху до !! виршення вiдбуваються в дуже складних умовах
мiжнародних переговорiв, консультацiи, суперечок, вад-стоювання вузьких, локальних, короткочасних, часто суто економiчних iнтересiв окремими державами, бо-ротьби поглядiв та адеологш тощо. Водночас пiд час розроблення политики з питань змiни ктмату важливо усвiдомлювати, що цю проблему можна i потрiбно ви-ршувати, адже зв'язок змiни клiмату та росту концен-трацii парникових газiв в атмосферi не е незмiнним, мо-жуть вiдбуватися "декарбошзащя економши" (тобто зниження вуглецемiсткостi валового внутршнього продукту) та змiни енергетичних технологш, але для цього необхадш вiдповiднi рiшення та цiлеспрямованi скоор-динованi дii свiтовоi спiльноти. Енергозбереження також сприяе скороченню викидiв, адже е держави, де ви-киди на одиницю ВВП е невиправдано високими, ос-к1льки !х економiка нiколи не була спрямована на ощад-ливе використання природних ресурсiв. До таких держав належить i Украша, де рiвень викидiв парникових газiв на одиницю продукцп надто високиИ, порiвняно iз високорозвиненими кранами.
З огляду на це, враховуючи специфшу проблеми змь ни клiмату i широкомасштабнiсть насладив змiни ктма-ту, проблема змши ктмату потребуе оперативного ре-агування на мiжнародному рiвнi та на рiвнi держав.
Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй. Проблему глобально! змши, еколого-економiчних та право-
1нформацт про aBTopiB:
Винярська Мар'яна Григорiвна, здобувач кафедри екологiчноï економти. Email: maryana.lviv@gmail.com
Цитування за ДСТУ: Винярська М. Г. Формування мiжнародноï еколого-еконо/^чно'|' полiтики щодо змши ^мату. Науковий
вкник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(7). С. 41-45. Citation APA: Vyniarska, M. G. (2017). Development of International Environmental and Economic Policy on Climate Change. Scientific Bulletin of UNFU, 27(7), 41-45. https://doi.org/10.15421/40270707
вих аспекпв щодо змiни клiмату дослвджено у працях вiтчизняних (В. О. Бараншк, Д. В. Волошин, Ю. С. Гор-бань, I. А. Дубовiч, Я. А. Жалiло, Л. В. Жарова, М. В. 1ль!на, С. Л. Орленко, I. В. Трофимова, Ю. Ю. Ту-ниця та iн.) та багатьох зарубiжних (Е. П. Борисенков, Себастьян Обертур, Клер Роше Келлi та ш.) вчених, але дослвдженню питання формування мiжнародного еко-лого-економiчного механiзму политики з питань змiни клiмату та факторiв, як1 впливають на 11 формування, придiлено недостатньо уваги.
Мета дослщження. Вивчити сучаснi проблеми щодо формування мiжнародно! еколого-економiчно! поль тики з питань змiни ктмату та запропонувати механiзм !х виршення.
Виклад основного матер1алу дослiдження. Проблема змши клiмату започаткувала новий мiжнародний напрям - клiматичну дипломапю, яка сягае сво!х вито-шв з друго! половини ХХ ст. У 1967 р. на мiжнароднiй конференцп Шапперхольмi (Швецiя) було розроблено основи програми дослвдження глобальних атмосферних процеав. У 1974 р. розроблено програму дослiдження глобальних атмосферних процеав - ктмат. З цього часу закладено основи для широкого мiжнародного ств-робiтництва та стимулювання необхiдних дослвджень у сферi змши ммату. У 1977 р. в Найробi (Кенiя) вщбу-лася конференщя ООН з питань опустелювання, на якш прийнято одноголосну резолюцiю щодо необхвдносп детального вивчення змiни ктмату. У 1979 р. в Женевi прийнято декларацiю про недопущення потенцшно! антропогенно! змiни клiмату, яка може бути небезпечною для життя людини (Borysenkov, 1990). У 1988 р. Гене-ральна Асамблея ООН прийняла спецiальну резолюцiю "Збереження глобального ктмату для тепершньо! та майбутньо! дiяльностi людини", а у 1992 р. на конференцп ООН з навколишнього середовища в Рю-де-Жа-нейро (Бразилiя) 155 держав, зокрема й Укра!на, тдпи-сали Рамкову конвенцш ООН про змiну ктмату. Мета Рамково! конвенцп ООН про змшу клiмату полягае у тому, щоб досягти стабшзацп концентрацiй парнико-вих газiв в атмосферi на такому рiвнi, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на ктматичну систему. Наступним важливим документом, прийнятим для виконання Рамково! конвенцп ООН про змiну кль мату, став Кютський протокол, пiдписаний у 1997 р. У Кютському протоколi визначено кiлькiснi зобов'язання держав зi скорочення викидiв парникових газiв. Треба зазначити, що кiлькiснi зобов'язання держав зi скорочення викидiв, ввдповвдно до Кiотського протоколу, мали лише розвинеш кра!ни та кра!ни з перехiдною еко-номiкою, яш вiдповiдальнi лише за 15 % загальносвгго-вих викидiв. Жоднi зобов'язання зi скорочення викидiв у Кютському протоколi не передбачались для кра!н, що розвиваються (Ог1епко et а1., 2010).
Мiж державами-учасницями тривали напруженi мiжнароднi переговори, спрямованi на тдготовку ново! мiжнародно! угоди, яка повинна регулювати питання скорочення викидiв парникових газiв пiсля зак1нчення термiну ди Кiотського протоколу. Зокрема, у 2007 р. на 13-й Конференцп Сторш Рамково! конвенцп ООН про змшу ктмату у Балi (Iндонезiя) було узгоджено Ба-лiйський план дш, який передбачав ключовi питання, з яких необхiдно було домовитися у 2009 р. 15-та Конференщя Сторiн Рамково! конвенцi! ООН про змшу ктма-ту, яка вщбулася у Копенгагенi (Данiя) у 2009 р., зашн-
чилася полiтичною угодою "Копенгагенська домовле-шсть", яка не мютила к1льк1сних зобов'язань держав 3i скорочення викидiв парникових газiв. У 2010 р. в Кан-куш (Мексика) на 16-й Конференцii Сторш Рамково! конвенцп ООН про змшу ктмату вкотре обговорювали питання шльшсних зобов'язань 3i скорочення викидiв парникових газiв державами i стало ввдомо, що заявленi зобов'язання держав е недостатнiми для утримання росту глобально! температури на рiвнi 2 °С. У груднi 2011 р. (у мюп Дурбан, Пiвденно-Африканська Респуб-лiка) на 17-й Конференцii Сторш Рамково! конвенцп ООН про змшу ктмату було прийнято ршення про продовження термiну дii Кiотського протоколу. Досягнул домовленостi на мiжнародних переговорах у Дур-банi були кроком вперед, але оголошеш зобов'язання держав зi зниження викидiв парникових газiв були не-достатнiми для запобпання зростанню температури на планет (ec.europa.eu, 2009).
На 21-й конференцп ООН з питань змши ктмату, що вщбулася у Париж! у 2015 р., був узгоджений текст Паризько! угоди, яка замiнить Кютський протокол тс-ля 2020 р. Ввдповщно до цього мiжнародно-правового документа держави узгодили питання щодо необхвднос-п утримання зростання середньо! глобально! температури на р!вш нижче 2 °С, збiльшення здатностi адапта-ци до негативного впливу змши ктмату, гармонiзацii фiнансових потоков для розв'язання глобальних проблем з! змши кл!мату та ш. (UN Conference, 2015). Окр!м цього, кра!ни намагатимуться досягти "свггового тку викид!в парникових газ!в якомога швидше". Одшею з вимог Паризько! угоди е теоретико-методолопчна роз-робка та практична реал!защя стратег!! низьковуглеце-вого розвитку до 2050 р. (Paryzka uhoda, 2016). Вщпо-вщно до Паризько! угоди, кожна держава визначае для себе обсяги скорочення викид!в (очшуваний нацюналь-но визначений внесок щодо скорочення викид!в парникових газ!в), як1 переглядаються кожш 5 рошв i повинш бути бшьш амбггними пор!вняно з попередшм перь одом.
Прогресивними е шщативи £С у сфер! розроблення политики з питань запобпання змш ктмату. 20 липня 2015 р. Рада £С зробила висновки щодо ктматично! дипломат!! (Consilium, 2015), яш, серед шшого, вказу-ють, що:
• Змша клмату, як тдтверджують останш науков! дан!, е головною глобальною проблемою, яку потр!бно невщ-кладно виршувати, в !ншому раз! вона загрожуе не тшь-ки навколишньому середовищу, а й свгтовому економ!ч-ному добробуту, перешкоджае зменшенню бдаоста, ста-лому розвитку та, в широкому розум!нш, миру, стабшь-ност та безпещ. Глобальний перехщ до безпечного, стшкого та незагрозливого для кл1мату шляху низько-вуглецевого розвитку е передумовою для безпечного та стабшьного майбутнього.
• Необхщшсть подолання загрози змши кл1мату, включа-ючи потенцшт конфл!кти та нестабшьшсть, пов'язаш з належним доступом до продуклв харчування, води та енергл, необх!дт ефекгавш зовшшньополгшчш шщ-ативи та в!дпов!дт д!! на глобальному та р!вш GC.
• Паризька угода повинна сприяти виршенню проблем пом'якшення насл!дюв, адаптацп, фшансування, техно-логш, розбудови спроможноста, прозорост дш, а також тдтримувати та ввдображати глобальш геополгшчш та економ!чш реал!! i проблеми, що виникають у свт.
• Рада СС вщзначае повiльний прогрес у процесi мГжш-родних neperoBopiB i закликае Bei Сторони, зокрема кра-!ни з розвиненими економжами, якнайшвидше виступи-ти з амбщшними целями щодо скорочення викидiв пар-никових газiв.
• Рада СС наголошуе на необхiдностi подальшого поси-лення спiльних зусиль у сферi кл1матично! дипломатп в СС. Для того, щоб Союз сприяв подальшому прогресу у переговорах, Рада наполягае на справедливости досто-вiрностi та амбщшносп свое1 стльно! позици.
В СС визначено три основш напрями (засади), на яких потрiбно будувати клiматичну дипломатiю (Council of the European Union, 2016):
(1) Продовження просування напряму змiни ктмату як стратегiчного прiоритету у дипломатичних дiалогах та зовнiшньополiтичних iнструментах.
(2) Сприяння впровадженню Паризько1 угоди в контекста стшкого не шкiдливого для ктмату (клiмато стiйкого) розвитку.
(3) Докладення зусиль, спрямованих на вирiшення питань пов'язаност клiмату з природними ресурсами, процвь танням, стабiльнiстю та мчащею.
Практичнi механiзми реалiзацil цих засад передбача-ють конкретнi дп для кожному з напрямiв, серед яких:
• використовувати майбутнi двостороннi зустрiчi та бага-тостороннi форуми, щоб забезпечити поступ у мматич-нш полпищ;
• проводити спiльну шформацшну кампашю на високому рiвнi через представництва СС та посольства держав-членiв, спрямовану на ключових омб, що приймають рь шення, та агенлв змiн, включаючи уряди, парламентарь 1в, неурядовi оргашзацп, промисловостi та громадянське суспiльство в широкому розушнш;
• працювати разом для винайдення iнновацiйних мехашз-мiв для мобЫзацп додаткового кл1матичного фшансу-вання вщ приватних iнвесторiв.
• брати участь у дебатах з питань клшату та полггики в га-лузi безпеки на мГжшродних форумах, зокрема Радi Без-пеки ООН, на Конференцп з планетарно1 безпеки та ш-ших вдаовдаих конференцiях/iнiцiативах, оргашзова-них кра!нами-членами;
• продовжувати роботу за спшьними проектами щодо rai-мату та безпеки, яю стосуються дестабЫзацшних нас-лiдкiв змiни кл1мату та iн.
Детальний план дш за цими заходами повиннi роз-робити СС та кра!ни-члени.
В СС також дшть документи з питань енергетики та запобiгання змш клiмату. Зокрема, йдеться про страте-гiю "Енергетика 2020: Стратегiя конкурентно!, еколо-гiчно чисто! та безпечно! енергетики" (ec.europa.eu, 2009). Ця стратепя посилюе iнтеграцiю европейських енергетичних риншв зi встановленими стандартами та щлями щодо зменшення викидiв парникових газiв, шд-вищення енергоефективностi, а також збшьшення час-тки вiдновлюваних джерел енергп у структурi енергос-поживання. У 2014 р. Рада СС схвалила нову Клiматич-ну та енергетичну полiтику до 2030 р., яка представила новi амбiтнi цш щодо зменшення викидiв, пiдвищення енергоефективносп та використання вiдновлюваних видiв енергп. Проте, на вiдмiну вiд плану 2020 р., новi цiлi не було схвалено на национальному рiвнi, а тшьки на рiвнi СС (Dixigroup, 2016).
Щодо розроблення полггики з питань змши клiмату в Укра1ш, то варто зазначити, що Укра!на бере активну участь в мГжшродному переговорному процесi з питань
змши ктмату та ратифiкувала основш мiжнароднi угоди у цш сферi (Рамкову конвенцiю ООН про змшу кт-мату, Кiотський протокол, Паризьку угоду).
Зобов'язання щодо скорочення викидiв парникових газiв, як1 подала Укра!на у 2015 р. у секретарiат Рамко-во! конвенцп ООН про змшу ктмату, вiдповiдно до Па-ризько! угоди, свiдчать про те, що Укра!на плануе не перевищити до 2030 р. 60 % викидiв парникових газiв вщ рiвня викидiв у базовому 1990 р. (КМи, 2015). Варто зазначити, що сьогодш викиди в Укра!ш е набагато нижчими, шж викиди 1990 р., тому фактично Укра!на залишае за собою право шдвищувати викиди порiвняно iз сьогодшшшм рiвнем. Така позицiя Укра!ни е не-обгрунтованою, оск1льки не грунтуеться на висновках наукових експертiв щодо зв'язку економiчного розвитку людства та змши ктмату й необхщносп утримання глобального росту температури шляхом скорочення ви-кидiв парникових газiв; заявлена мета Укра!ни щодо скорочення викидiв парникових газiв не передбачае реального скорочення викидiв порiвняно iз сьогодшшшм рiвнем, незважаючи на те, що економша Укра!ни е од-шею iз найбiльш енергозатратних у свт i мае значний потенцiал енергозбереження та скорочення викидiв парникових газiв; доведено, що економiчний розвиток та скорочення викидiв може вiдбуватися одночасно за умови застосування принципiв сталого розвитку.
Загалом, крiм вiдсутностi амбщш Укра!ни щодо взяття добровiльних зобов'язань з фактичного скорочення викидiв парникових газiв, основнi питання, яш вiдстоював Уряд Укра!ни на мiжнародному рiвнi, теж не спрямованi на виршення проблеми змiни клiмату. Зокрема, Уряд вщстоюе:
• необхiднiсть укладення ново! угоди в рамках Кютського протоколу, яка передбачала б збереження проектних ме-ханiзмiв як джерела фiнансування модернiзацil економi-ки Украши та скорочення викидiв парникових г^в;
• доцiльнiсть збереження 1990 р. як базового року для розрахунку зобов'язань щодо скорочення викидiв парникових газiв, оскiльки це дозволило б Украш зберегти статус "продавця" надлишкових квот;
• важливiсть збереження преференцш для Укра!ни i статусу краши з "перехiдною економжою";
• лобгювання вилучення кра!н з перехщною економiкою зi списку краlн-донорiв з питань передачi технологiй кра-!нам, що розвиваються, та фшансування !х дiяльностi з обмеження викидiв парникових газiв, адаптацil до змши кл1мату тощо;
• доцiльнiсть врахування обсягу поглинання парникових газiв люами Укра!ни, оскiльки це дасть змогу додатково отримати квоти на викиди парникових газiв (Ог1епко е1 а1., 2010).
На нацiональному рiвнi жоден iз чинних норматив-них докуменпв, як1 стосуються охорони довк1лля, прямо не регулюе механiзму контролю за викидами парникових газiв в Укра!нi та запобiгання змш клiмату. До-недавна розроблення нацюнального законодавства у сферi змiни ктмату в Укра!ш було пов'язано в основному з функщонуванням гнучких економiчних механiзмiв Кiотського протоколу зi спiльного впровадження та мiжнародно! торгiвлi квотами, ведення кадастру антро-погенних викидiв iз джерел та абсорбцп парникових га-зiв, функцiонування Реестру антропогенних викидiв та абсорбцi! парникових газiв. Рiвень виконання програм-них докуменпв щодо змiни клiмату (КМи, 2005), як1
прийнято в Укршш, е досить низьким, оск1льки питання контролю та вщповщальносп в них не врегульованi, а наявш повноваження з контролю наглядових iнстанцiИ на практицi в цш сферi не реалiзують. Це пов'язано з низьким рiвнем iнституцiИноi спроможносп, ввдсуттс-тю коштiв на розроблення та iмплементацiю вщповвд-но! политики i вiдсутнiстю полiтичноi волi на виконання вiдповiдних зобов'язань та ефективних механiзмiв контролю за !х виконанням.
У груднi 2016 р. Уряд Укра1ни схвалив Концепцiю державное' полiтики у сферi змiни ктмату на перiод до 2030 р. (КМи, 2016). Основними напрямами реалiзацii Концепцп е: змiцнення iнституцiИноi спроможносп що-до формування i забезпечення реалiзацii державноi по-лiтики у сферi змiни клiмату; запобiгання змш клiмату через скорочення антропогенних виквдв i збiльшення абсорбцп парникових газiв та забезпечення поступово-го переходу до низьковуглецевого розвитку держави; адаптацiя до змши клiмату, пiдвищення опiрностi та зниження ризик1в, пов'язаних iз змшою клiмату. Безпе-речно, визначення цих напрямiв е позитивним кроком, але наступним кроком мало б бути розроблення скоор-динованих заходiв для досягнення поставлених цшей. У 2017 р. розроблено проект Плану заходiв з реалiзацii Концепцп державноi полiтики у сферi змши ктмату на перiод до 2030 р. (МерШ, 2017). Варто зазначити, що цей документ знову мютить недолши, як1 можуть приз-вести до невиконання чергового програмного документа у сферi змiни клiмату в Украшу Зокрема, вкотре виз-начено загальш та недостатньо конкретизованi цш, але не сформовано iндикатори виконання конкретних захо-дiв; у низщ заходiв визначено калька органiв, вщповь дальних за його виконання, але не визначено, який орган вiдповiдае за реалiзацiю того чи шшого завдання та координуватиме його виконання; iстотним недолiком цього плану заходiв також е вщсутшсть передбаченого фiнансування на реалiзацiю запланованих заходiв.
Розроблення зазначених вище докуменпв е позитивною тенденцiею, але водночас в Украíнi не прийнято основного закону у сферi змши ктмату та регулювання ви-кидiв парникових газiв, хоча роботи над розробленням такого проекту розпочиналися калька разiв. Причиною неприйняття цих проекпв законiв була 1'х недоскона-лiсть, вiдсутнiсть чiткого полiтичного курсу та еколого-економiко-правових засад формування полггики щодо змiни клiмату в Украш. Отже, сигуацiю в Украш пот-рiбно кардинально змiнити, оскшьки лише в разi визнан-ня проблеми та реальностi загроз змши ктмату, наявнос-тi концептуального бачення шляхiв вирiшення проблеми та врахування всiх наукових даних мае вщбуватися розроблення полiтики з питань змiни клiмату в Украíнi.
Висновки. Рекомендацii щодо розроблення полгти-ки з питань змiни клiмату в Укршш:
• Проблема змiни клшату е прiоритетом дiяльностi СС, i СС зберiгае лiдерську роль у сферi розроблення еколого-економiчних механiзмiв щодо запобiгання змiнi клмату. Необхщним е врахування досвiду СС тд час розроблення полiтики з питань змши ктмату в Украш. Для цього варто ощнювати можливий вплив в Украш практик, яю iснують в СС.
• Пщ час формування полiтики з питань змши клмату, повинен бути визнаний "глобальний iнтерес" щодо запо-бтання змiнi клшату, який превалюе над локальними ш-тересами. Пiд час розроблення нормативно-правових ак-
тiв, формування позицп на мiжнароднi переговори необ-хiдно здiйснювати експертизу проектiв докуменпв на предмет !х вГдповГдностГ глобальному штересу щодо за-побiгання змш клГмату та еколого-економiчна оцiнка впливу розроблюваних рiшень на нацiональному та глобальному рiвнях, на коротко- та довготермшову пер-спективи.
• Полггака у сферi змiни ктмату повинна вГдповщати мiжнародним угодам у сферi змiни кл1мату, пiдписаним та ратифжованим Укра!ною, зокрема Рамковiй конвенцп ООН про змiну кл1мату, Паризьюй Угодi, а також Угодi про Асощащю Укра!на - GC. Розроблюваш проекти до-кументiв повиннi проходити етап експертизи на предмет вГдповГдностГ мГжнародним зобов'язанням Укра!ни.
• Полггака у сферi змiни клГмату повинна Грунтуватися на наукових даних та висновках МГжнародно! групи ек-сперлв ООН зГ змши клГмату, яю закликають до поси-лення зобов'язань зГ скорочення викидГв парникових га-зГв для утримання глобального росту температури на рГвш 2 °С вщ дошдустрГального рГвня Гз можливГстю перегляду довготермшових щлей для утримання росту температури на рГвш 1,5 °С.
• Повинш бути сформован амбпш цгт щодо скорочення викидГв парникових газГв унаслщок впровадження прог-рам з енергозбереження, збшьшення частки вГдновлюва-них джерел енергл, еколопзацп економжи Укра!ни то-що. Законодавчо визначеш цгт щодо обмеження вики-дГв парникових газГв повинш бути основою для подаль-шого розроблення полггаки у сферГ змши клмату, зокрема щодо впровадження системи торпвлГ викидами, системи мониторингу, звиност та верифжацп викидГв, контролю за викидами, плати за викиди тощо.
• Перехщ на безвуглецевий розвиток повинен бути стра-тепчним прюритетом розвитку Укра!ни в наступш деся-тилптя. Тому потрГбно фшансувати програми та дяль-шсть щодо розроблення еколопчно чистих технологш, забезпечення енергетично! безпеки та енергетично! неза-лежностГ, зниження енергомГсткост ВВП, скорочення енергоспоживання тощо.
Перелiк використаних джерел
Borysenkov, E. P. (1990). Yzmenenye klymata y chelovek. Moscow: Znanye. 64 p.
Climate change (2007). Synthesis Report. Retrieved from: http://www.ipcc.ch/publications_and_data/publications_ipcc_fo-urth_assessment_report_synthesis_report.htm.
Climate change (2013). The Physical Science Basis. Retrieved from: http://www. climatechange2013. org/.
Consilium (2015). Council conclusions on climate diplomacy, 20.07.2015. Retrieved from: http ://www. consilium. euro-pa.eu/en/press/press-releases/2015/07/20-fac-climate-diplomacy-conclusions/.
Council of the European Union (2016). European climate diplomacy after COP21: Elements for continued climate diplomacy in 2016. Council of the European Union. 08.02.2016. Retrieved from: http://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-5853-2016-INIT/en/pdf.
Dixigroup (2016). Enerhetychna dyplomatiia: svitovi pryklady dlia Ukrainy. Policepaper. Dixigroup. Retrieved from: http://dixigro-up.org/storage/files/2016-09-15/web energy diplomacy di-xi 2016 ua 1.pdf
Doklad (2009). Doklad Konferentsyy Storon o rabote ee piatnadtsatoi sessyy, sostoiavsheisia v Kopenhahene 7-19 dekabria 2009 hoda. Retrieved from: http ://unfccc.int/resour-
ce/docs/2009/cop15/rus/11 a01r.pdf
Doklad (2011). Doklad Konferentsyy Storon, deistvuiushchei v kac-hestve soveshchanyia Storon Kyotskoho protokola, o rabote ee sed-moi sessyy, sostoiavsheisia v Durbane s 28 noiabria do 11 dekabria
2011 hoda. Retrieved from: http ://unfccc.int/resour-ce/docs/2011/cmp7/rus/ 10a01 r.pdf. Dubovich, I. A., & Bulhakova, M. H. (2016). Teoretyko-metodolo-hichni ta praktychni ekoloho-ekonomichni y pravovi zasady rozvi-azannia hlobalnykh problem zi zminy klimatu. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo, 5(1), 67-70. ec.europa.eu (2009). Enerhetyka 2020 roku: Stratehiia konkurentnoi, ekolohichno chystoi ta bezpechnoi enerhetyky. Retrieved from: https://ec.euopa.eu/energy/sites/ener/files/docu-ments/2011 energy2020 en 0.pdf. KMU (2005). Natsionalnyi plan zakhodiv z realizatsii polozhen Ki-otskoho protokolu vid 18 serpnia 2005 roku № 346-r. Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/346-2005-%D1 %80. KMU (2015). Uriadovyi portal. Minpryrody: Ukraina bere aktyvnu uchast v roboti nad tekstom novoi hlobalnoi klimatychnoi uhody. 22.10.2015. Retrieved from:
http://www.kmu. gov.ua/control/uk/publish/printable article? art id=248571404.
KMU (2016). Kontseptsiia derzhavnoi polityky u sferi zminy klimatu na period do 2030 roku. Retrieved from: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249573705.
MeprU (2017). Plan zakhodiv z realizatsii Kontseptsii derzhavnoi polityky u sferi zminy klimatu na period do 2030 roku. Retrieved from: https://menr.gov.ua/news/31474.html.
Oberthur, S., & Kelly, C. R. (2008). EU Leadership inlnternational Climate Policy: Achievements and Challenges, The International Spectator. https://doi.org/10.1080/03932720802280594.
Orlenko, S. L., Zhalilo, Ya. A., Trofymova, I. V., et al. (2010). Protydiia hlobalnii zmini klimatu v konteksti Kiotskykh domovle-nostei: ukrainskyi vymir. Kyiv: NISD. 48 p.
Paryzka uhoda (2016). Paryzka uhoda. Retrieved from: http://za-kon2.rada.gov.ua/laws/show/995 l61.
UN Conference (2015). Konferentsiia OON z pytan klimatu 2015. Retrieved from: https ://uk.wikipedia. org/wiki/Konfe-
rentsiia OON z pytan klimatu 2015.
М. Г. Вынярська
Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина
ФОРМИРОВАНИЕ МЕЖДУНАРОДНОЙ ЭКОЛОГО-ЭКОНОМИЧЕСКОЙ
ПОЛИТИКИ ПО ИЗМЕНЕНИЮ КЛИМАТА
Проанализированы основные международные экологические соглашения по изменению климата, а также документы в сфере климатической дипломатии в ЕС. На международном уровне достаточно сложно разработать пути решения проблемы изменения климата, учитывая специфику глобальной проблемы изменения климата, различное влияние изменения климата на различные государства, разный уровень экономического развития, выбросов парниковых газов в различных государствах, связь проблемы изменения климата с экономикой, сложность решения энергетических вопросов и т. п. Поэтому проиллюстрированы особенности международного переговорного процесса на Конференциях Сторон Рамочной конвенции ООН об изменении климата, сложности формирования общей согласованной политики по изменению климата на глобальном уровне. Рассмотрено участие Украины в международных переговорах по вопросам изменения климата. Проанализированы вопросы формирования эколого-экономической политики по вопросам изменения климата в Украине, обязательства Украины по сокращению выбросов парниковых газов и основные нормативно-правовые акты в сфере изменения климата в Украине. Сформулированы рекомендации по разработке политики по вопросам изменения климата в Украине. Акцентировано внимание на необходимости экологизации экономики Украины, перехода к низкоуглеродному развитию и реальному сокращению выбросов парниковых газов в Украине. Указано на важность учета опыта ЕС при разработке политики по вопросам изменения климата в Украине, соответствия политики в сфере изменения климата международным договоренностям Украины и выводам научных экспертов, которые указывают на необходимость уменьшения антропогенной нагрузки на климатическую систему.
Ключевые слова: изменение климата; климатическая дипломатия; парниковые газы; Рамочная конвенция ООН об изменении климата; Киотский протокол; Парижское соглашение; экологизация экономики.
M. G. Vyniarska
Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
DEVELOPMENT OF INTERNATIONAL ENVIRONMENTAL AND ECONOMIC POLICY ON CLIMATE CHANGE
The problem of global climate change is among the most urgent global issues in modern world. It is quite difficult to find ways to solve global climate change problem at the international level. This is due to the specificity of the problem, considering various impacts of climate change in different countries and regions, different levels of economic development and levels of greenhouse gas emissions in different countries, connection and dependence between climate change and economic development, the complexity of energy issues, etc. Therefore, a new direction of international diplomacy, so-called climate diplomacy, appeared in the second half of the 20th century, aiming at the development of decisions to tackle global climate change problem, concerning account and balancing of the interests of all participants and global interest in climate change mitigation and adaptation to climate change. Firstly, the main international environmental agreements on climate change, as well as documents in the field of climate diplomacy in the EU, are analyzed. The specifics of international negotiation process at the Conferences of the Parties to the United Nations Framework Convention on Climate Change, the complexity of the formation of the common agreed policy on climate change at the global level are highlighted. Ukraine's participation in international negotiation process on climate change is considered. The issues of development of environmental and economic policy on climate change in Ukraine, Ukraine's commitment to reduce greenhouse gas emissions and key regulatory acts in the field of climate change in Ukraine are analyzed. Secondly, some recommendations on the development of climate change policy in Ukraine are formulated. The emphasis is made on the need for greening of Ukrainian economy, transition to low carbon development and real reduction of greenhouse gas emissions in Ukraine. As the EU is a leader in the development and implementation of mechanisms and instruments of climate change policy at the international and national levels, and unlike the EU, Ukraine does not pay sufficient attention to climate change problem, the authors stress the importance of taking into account by Ukraine the EU experience in developing climate change policy. Thus, the compliance of Ukraine's climate change policy with the international agreements signed and ratified by Ukraine, taking into account the conclusions of scientific experts concening the need to reduce anthropogenic influence on climate system are necessary key issues to be considered during developing and implementing climate change policy in Ukraine.
Keywords: climate change; climate diplomacy; greenhouse gases; the UN Framework Convention on Climate Change; the Kyoto Protocol; the Paris Agreement; greening of the economy.
