CC BY
33
Gociy N.М., Yaremko L.A. Problems and prospects of development of tourist services of Ukraine are in the conditions of globalization
The global and regional competitiveness of Ukraine is analysed in tourism industry. Problems and prospects of development of tourist services are considered in the conditions of globalization. Main factors which restrain development of tourism in Ukraine is unfavo-rableness of existent terms for an enterprise in general and tourist business.
УДК 504*[38.327+33:34] Доц. I.A. ДубовЬч', канд. геогр. наук;
Mazicmp права М.Г. Булгакова2
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАПОБ1ГАННЯ ЗМ1НАМ КЛ1МАТУ В УКРА1Ш: ЕКОЛОГО-ПОЛ1ТИЧН1 ТА ЕКОНОМ1КО-ПРАВОВ1 АСПЕКТИ
Звернено увагу на глобальш проблеми 3i змши ^мату. Проаналiзовано еколо-го-пол™чш та економiко-правовi аспекти щодо запобшання негативним впливам внаслщок змш ^мату в Укра1ш. Розглянуто головш мiжнароднi угоди з питань зм> ни клiмату. Подано iнформацiю про шституцшш спроможностi Укра!ни у виршенш проблем 3i змiни клiмату. Охарактеризовано еколого-економжо-пол^ичш й правовi заходи щодо запобшання змiнам клiмату.
Ключовг слова: змши ^мату, парниковi гази, глобальш еколопчш проблеми, екологiчна полiтика, економiчне право, Рамкова конвенцiя ООН зi змiни клiмату, Ki-отський протокол.
Однieю з найбшьш актуальних проблем людства в наш час е глобальнi змши кшмату. Мiжнароднi науковi центри з дослщження клiмату обгрунтову-ють, що впродовж XXI ст. температура на Землi шдвищиться на 2-5°С. Таю темпи глобального потеплшня спричинять серйозш клiматичнi змши, внасль док чого рiзнi екосистеми опиняться пiд загрозою зникнення. Найбiльш по-мiтними наслщками змiни клiмату буде не поступове потеплшня, а надзви-чайнi природш явища, такi як сильнi засухи, повеш, урагани тощо.
Науково доведено, що основною причиною змши ктмату е дiяльнiсть людини. Через спалювання викопних палив вiдбуваеться накопичення парни-кових газiв в атмосферi, що впливае на тдвищення температури на Землг Для уникнення глобально! катастрофи внаслщок тдвищення температури на Землi у Звггах Мiжурядовоl групи експерпв ООН зi змiни клiмату [3] i результатах багатьох наукових дослщжень звернено увагу на необхщнють тер-мiнових та всеосяжних заходiв спрямованих на зниження викидiв парнико-вих газiв у всьому свт.
Варто зазначити, що процес глобального потеплшня вщбуваеться не-рiвномiрно на Землг У деяких регiонах температура змшюеться швидше, в iнших - повшьшше, внаслiдок чого у деяких частинах свиу виникають рiзнi ктматичш аномальнi явища (засухи, буревп, повеш, танення льодовиюв тощо). Ц явища призводять до порушення геоеколопчно! системи планети. Ви-сока швидюсть глобального потеплiння е надто складною для адаптацп багатьох екосистем Землг Ця складнiсть виявлятиметься у неможливосп адап-
1 НЛТУ Украши, м. Львiв;
2 Експертно-дорадчий центр "Правова аналпика"
туватися до змш, у значних економiчних втратах унаслщок аномальних сти-хiйних явищ, у великш кiлькостi екологiчних бiженщв, порушеннi прав лю-дини на життя, прав на безпечне для життя та здоров'я довкшля та ш.
Дослiджуючи змiни ктмату, потрiбно розумгга, що природний комплекс кожно! кра!ни нерозривно пов'язаний з природним комплексом шших кра!н. Тому виршення проблем, пов'язаних iз викидами парникових газiв в атмосферу, неможливе без активно! й ефективно! мiжнародноl еколого-еко-номжо-полггачно! та правово! ствпращ.
Отже, актуальнiсть дослiджень змiн геоеколопчно! ситуацп полягае насамперед у пм, що держави перебувають в еколопчнш взаемозалежностi. Глобальне потеплiння не може бути обмеженим державними кордонами, а це означае, що довкшля треба приймати як едину цшюну систему.
Провщною мiжнародною органiзацiею у виршенш глобальних проблем з охорони довкшля, еколопчного убезпечення та рацюнального викорис-тання i вiдтворення природних ресуршв е ООН. Пiд епдою ООН було тдпи-сано багато угод у сферi охорони довкшля, оргашзовано та проведено велику кшькють важливих мiжнародних конференцiй, якi визначили новi цiлi та зав-дання свиово! еколопчно! та економiчноl полиики, мiжнародного еколопч-ного права та еколого-економiчного спiвробiтництва [1].
Оскiльки глобальне потеплшня е однiею з найбшьш актуальних проблем сучасностi, то на рiвнi ООН було тдписано Рамкову конвенцiю ООН про змшу клiмату (1992 р.) та Кютський протокол до не! (1997 р.). Мета цих мiж-народно-правових докуменпв полягае у тому, щоб досягти вiдповiдного рiв-ня щодо стабЫзацп концентрацiй парникових газiв в атмосферi на такому рiвнi, який унеможливлював би небезпечний антропогенний вплив на ктма-тичну систему.
Аналiзуючи дiяльнiсть ООН у мiжнародних еколого-економжо-поль тичних та правових вщносинах, помiтнi чималi зусилля ще! свггово! оргашза-цп у вирiшеннi глобальних екологiчних проблем, зокрема змши клiмату. Але, як свщчить досвiд, пiдписанi мiжнароднi документи щодо змiн клiмату, i вза-галi в екологiчнiй сферi, не реалiзовуються належним чином, не завжди вдаеться досягти поставлено! мети. Це пояснюеться тим, що вiдсутнiй чггкий механiзм практично! реалiзацil пiдписаних мiжнародних договорiв та контролю за !х виконанням як на мiжнародному, так i на нацiональному рiвнях.
Зазначимо, що Укра!на заявила про свою занепокоенють щодо проблем змши ктмату. Про це свщчить пiдписана (1992 р.) та ратифжована (1996 р.) Укра!ною Рамкова конвенщя ООН про змiну клiмату, а також тд-писаний (1997 р.) та ратифжований (1999 р.) Кютський протокол. Укра!на, яка пiдписала й ратифжувала цi мiжнароднi документи (Рамкову конвенщю ООН про змiну ктмату та Кiотський протокол), зобов'язана !х виконувати. Пiдписання та ратифiкацiя наведених угод для Укра!ни е першим позитив-ним кроком у виршенш проблем змiни клiмату. Кiотський протокол е стимулом для реалiзацil концепцп сталого розвитку, джерелом швестицш у приро-доохороннi проекти та сучасш технологи для модершзацп промисловосп.
2. Екологiя довкiлля
111
Вщомо, що Кiотський протокол встановлюе кiлькiснi зобов'язання що-до скорочення викидiв парникових газiв. 1990 рiк е базовим роком для розра-хунку таких зобов'язань у Кютському протоколi. Якщо проаналiзувати ситу-ацiю в Украш, то у 1990 р. викиди Укра!ною парникових газiв були набагато бшьшими, нiж у наш час. Тому, зокрема внаслщок сповiльнення темтв еко-номiчного розвитку пiсля 1990 р., Укра!на немае мiжнародних зобов'язань щодо кiлькiсного скорочення викидiв парникових газiв на перiод 20082012 рр. (термш ди Кiотського протоколу). Враховуючи вимоги мiжнародних угод з питань змши клiмату, Укра1на мае виршити низку завдань, серед них: формулювання, здiйснення, публiкацiя та поновлення нацюнальних та регь ональних програм, якi мiстять заходи з пом'якшення наслiдкiв змiни клiмату, сприяння рацюнальному використанню поглиначiв та накопичувачiв парникових газiв та iн. Тому структура еколопчно!, економiчноl, правово1 та поль тично1 систем в Украш спрямована на запобiгання негативним змшам ктма-ту, повиннi вiдповiдати мiжнародним принципам. На нацiональному рiвнi не-обхiдно розробити i реалiзувати вщповщш програми дiй щодо запобiгання змшам ктмату. Насправдi за тривалий (з 1997 р.) перюд чинностi мiжнарод-них угод з проблем змши ктмату, активiзацiя у вирiшеннi ще! проблеми в Украш розпочалася порiвняно недавно. Активiзацiя дiяльностi органiв державно! влади пов'язана здебшьшого з можливютю залучення додаткових фь нансових ресуршв в Укра!ну шляхом реалiзацil гнучких економiко-правових механiзмiв Кiотського протоколу iз спiльного впровадження та мiжнародноl торгiвлi квотами. Цi механiзми передбачають залучення коштiв зарубiжних держав, яю мають значнi зобов'язання щодо скорочення викидiв парникових газiв. Оскiльки скорочення викидiв парникових газiв для високорозвинених держав (Япошя, держави Свропейського Союзу та ш.) коштуе значно дорож-че, нiж таке ж скорочення, наприклад, в Украш, а на глобальному рiвнi немае значення, де саме, в якш державi таке скорочення вiдбуваеться, то щ держави iнвестують кошти для скорочення викидiв парникових газiв саме в Украш. Тому актившсть Укра!ни у сферi реалiзацil гнучких економжо-право-вих механiзмiв Кiотського протоколу е досить високою, чого не можна зас-вiдчити у розробленш та впровадженнi державно! еколопчно! полиики iз зниження викидiв парникових газiв на нацiональному рiвнi. Бездiяльнiсть уряду в цш сферi критикуе громадсьюсть, яка вказуе на те, що Укра!на е серед лiдерiв держав у свiтi за кшьюстю викидiв парникових газiв на одиницю ВВП [5].
Тому для ефективно! реалiзацil мiжнародних вимог щодо скорочення викидiв парникових газiв у рiзних секторах економiки в Украш повинш бути розробленi i реалiзованi чита програми дiй. На державному рiвнi потрiбно проводити комплексну еколого- та економжо-правову полiтику, з урахуван-ням юнуючих проблем зi змiни ктмату. В Украш у 2007 р. створено спещ-альний орган центрально! виконавчо! влади (Державне агентство еколопчних швестицш - Держекоiнвестагентство, перейменовано у 2010 р. з Нацюналь-ного агентства еколопчних швестицш Укра!ни). Основними завданнями Дер-жекоiнвестагентства Укра!ни е:
1) реалiзацiя державно! полггаки у сферi регулювання негативного антропогенного впливу на змшу клiмату та адаптацi! до мматичних змш, а також внесення пропозицiй щодо !! формування;
2) виконання в межах компетенцi! вимог Рамково! конвенцi! ООН про змь ну клiмату та Кiотського протоколу до не!;
3) створення та забезпечення функцiонування нацiонально! системи обиу i торгiвлi вуглецевими одиницями;
4) провадження мiжнародно! дiяльностi за Рамковою конвенцieю ООН про змiну клшату та Кiотським протоколом до не! [6].
Д!яльшсть цього органу спрямовуеться 1 координуеться Кабшетом Мь шстр!в Укра!ни через Мшстерство екологп та природних ресуршв Укра!ни (перейменовано у 2010 р. з Мшстерства охорони навколишнього середови-ща). Варто зазначити, що у 2012 р. спливае термш ди Кютського протоколу до Рамково! конвенцп ООН про змшну ктмату. Тому впродовж останшх роюв вщбуваються м!жнародш переговори, спрямоваш на тдготовку ново! м1жна-родно! угоди, яка повинна б замшити Кютський протокол. У цьому м1жна-родному документ! мали б бути передбачеш к!льк!сн! зобов'язання держав щодо скорочення викид!в парникових газ!в, а також мехашзми реал!зац!! ш-ших проблем, як! пов'язан! з! змшою кл!мату. Серед них так!, як: проблеми держав, для яких глобальш змши кл!мату створюють загрозу зникнення через можливють затоплення та шших стих!йних явищ; проблема забезпечення низьковуглецевого розвитку економ!ки держав та фшансування ! передача в!дпов!дних технологш для такого розвитку; проблема адаптацп до зм!ни кль мату та ш.
Звертаючи увагу на скорочення викид!в парникових газ!в, як! ставить перед собою Укра!на, та про як! заявляе на м!жнародних переговорах, зокрема у Познан! (2008 р.) та Копенгаген! (2009 р.), то мета Укра!ни не е надто амби-ною та не свщчить про нам!ри скорочувати викиди парникових газ!в. У 2008 р. та 2009 р. Укра!на заявляла про свою готовшсть скоротити викиди парникових газ!в на 20 % до 2020 р. та на 50 % до 2050 р., пор!вняно з р!внем викид!в парникових газ!в 1990 р. Така позищя Укра!ни насправд! св!дчить про в!дсутн!сть будь-яких зобов'язань з! скорочення викид!в, оскшьки сьогодн! в Укра!н! викидаеться приблизно на 50 % менше парникових газ!в, н!ж у 1990 р., тому так! цш означають фактичне зростання викид!в. Громадськ!сть в Укра!ш та св!т! гостро критикувала так! цЫ Укра!ни на нац!ональному та м!жнародному р!внях. У 2010 р., коли вщбувалися чергов! переговори з пи-тань зм!ни кл!мату в Канкуш (Мексика), така мета офщшною делегац!ею Ук-ра!ни вже не декларувалася. Сьогодн! в укра!нському законодавст не закр!п-лен! умови скорочення викид!в парникових газ!в. Тому ниш не вщомо, яку позиц!ю з! скорочення викид!в парникових газ!в подасть Укра!на на м!жна-родних переговорах, що мають в!дбутися у Дурбан! (ПАР) у грудш 2011 р., та результатом яких мае стати тдписання ново! м!жнародно! угоди з! скорочення викид!в парникових газ!в п!сля 2012 р. Важко передбачити, чи новий документ, що буде прийнято, встановлюватиме конкретш ! достатн! к!льк!сн! зобов'язання з! скорочення викид!в парникових газ!в, як! будуть безпечними для кшматично! системи планети, чи цей документ тдпишуть ! ратиф!кують вс!
держави, особливо ri, як вiдповiдальнi за переважну бiльшiсть викидiв пар-никових ra3iB у CBiTi (США, Китай, Iндiя, Росiя та iH.). Для глобально! домов-леностi мае бути досягнуто консенсусу з ycix питань переговорного процесу 3i змiни клiматy. Йдеться не лише про проблеми скорочення виквдв парнико-вих газiв, але й про адаптащю до змши клiматy держав, якi зазнають найбшь-шого негативного впливу вiд кшматичних змiн, малих острiвних держав, як е пiд загрозою зникнення, фшансування заходiв щодо запобiгання змiни ктма-ту, забезпечення технологiй для скорочення викидiв парникових газiв, особливо державам, яю iнтенсивно розвиваються та ш
Проблемою у досягненнi консенсусу на мiжнародномy рiвнi е те, що держави, yсвiдомлюючи глобальнiсть, нагальшсть та небезпеку проблеми змiни кшмату, насамперед дбають про вигоду та забезпечення сво!х власних економiчних штерешв. Належно! консолiдацi! щодо вирiшення проблеми змь ни клiматy на глобальному рiвнi немае. Тому поки кожен уряд не усвщомить, що певними сво!ми iнтересами потрiбно поступитися заради боротьби iз змь нами ктмату на глобальному рiвнi, доти ефектившсть мiжнародних зо-бов'язань буде низькою. У такiй ситyацi! не можна сподiватися на те, що ух-валенi мiжнароднi угоди будуть встановлювати загальнi зобов'язання, належ-нi мехашзми контролю за !х дотриманням. Таким чином, мiжнароднi угоди будуть мати бшьш теоретичний, рекомендацiйний, декларативний характер. 1з наведеного вище, можна зробити деяк висновки:
1. Однiею з найбшьш актуальних проблем людства в наш час е глобальш змши ктмату.
2. У мiжнародних еколого-економжо-полгтичних та еколого-економжо-правових вiдносинах, простежуються чималi зусилля ООН щодо вирь шення глобальних екологiчних проблем, зокрема змши тмату.
3. Укра!на, яка заявила про свою стурбовашсть вщносно проблем змiни клiматy, пiдписала (1992 р.) та ратифжувала (1996 р.) Рамкову конвен-цiю ООН про змшу клiматy, а також тдписала (1997 р.) та ратифiкyвала (1999 р.) Кютський протокол.
4. Укра!на заявляла про свою готовнiсть скоротити викиди парникових га-зiв на 20 % до 2020 р. та на 50 % до 2050 р., порiвняно з рiвнем викидiв парникових газiв 1990 р., але таке скорочення св^ить про вщсутшсть будь-яких зобов'язань зi скорочення викидiв, оскiльки сьогоднi в Укра!ш викидаеться приблизно на 50 %о менше парникових газiв, нiж у 1990 р., тому таю цЫ означають фактичне зростання викидiв.
Л1тература
1. Дубов1ч I.A. Еколого-полгтичш мехашзми запобшання змшам геоеколопчно! ситуаци внаслщок глобального потеплшня / I.A. Дубов1ч // Люове господарство, люова, паперова i де-ревообробна промисловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра!ни. -2011. - Вип. 37.1. - С. 250-255.
2. Дубов1ч I.A. Значення Оргашзаци Об'еднаних Нацш у формуванш м1жнародно! еко-лопчно! политики / I.A. Дубов1ч // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2009. - Вип. 19.6. - С. 41-49.
3. Зв1ти м1журядово! групи експерпв ООН з1 змши кшмату. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ipcc.ch/publications_and_data/publications_and_data_reports.shtml#.
4. Еколопчна Конститущя Землг Методолопчш засади / за ред. акад. НАН Укра!ни, д-ра екон. наук проф. Ю.Ю. Тунищ. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - С. 184-191.
5. Кл1мат майбутнього без загрози для життя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.climategroup.org.Ua/wp-content/uploads/2010/11/pos_kankun101118.pdf.
6. Положення про Державне агентство екологiчних швестицш, затверджене Указом Президента Укра1ни вщ 13 квiтня 2011 р., № 455/2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.neia.gov.ua/nature/control/uk/publish/article? art_id=126608&cat_id=108499.
Дубович И А., Булгакова М.Г. Особенности предотвращения изменения климата в Украине: эколого-политические и экономико-правовые аспекты
Обращено внимание на глобальные проблемы изменения климата. Проанализированы эколого-политические и экономико-правовые аспекты предотвращения негативных последствий изменения климата в Украине. Приведены основные международные договора по вопросам изменения климата. Предоставлена информация об институциональном потенциале Украины в решении проблем изменения климата. Рассмотрены эколого-экономико-политические и правовые меры по предотвращению изменения климата.
Ключевые слова: изменение климата, парниковые газы, глобальные экологические проблемы, экологическая политика, экономическое право, Рамочная конвенция ООН об изменении климата, Киотский протокол.
Dubovych I.A., Bulgakova M. G. The peculiarities of climate change mitigation policy in Ukraine: environmental, political, economic, and legal aspects
Attention is paid to global environmental problem of climate change. The environmental, political, legal and economic challenges of climate change impacts are characterized. Major international agreements on climate change are presented. The institutional capacity of Ukraine to address the problems of climate change is overviewed. The environmental, economic, political, and legal measures towards climate change mitigation are addressed.
Keywords: climate change, greenhouse gases, global environmental problems, environmental policy, economic law, the UN Framework Convention on Climate Change, the Kyoto Protocol.
УДК332.3 Доц. Т.€. Зшченко, канд. с.-г. наук -
Одеський державний аграрний унврситет
СУЧАСНИЙ СТАН ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРС1В АГЛОМЕРАЦ1Й
Наведено структуру земельного фонду Одесько! агломерацп. Проведено анашз сучасного стану та визначено основш проблеми у використанш земельних ресурав. Побудовано тенденщю щодо змши площi земель сшьськогосподарського призначення.
Ключовг слова: агломеращя, земельний фонд, земельш ресурси.
Постановка проблеми. Земля, як ресурс природного походження, е ушкальним об'ектом. Вона е обмеженим, багатофункцюнальним природним продуктом, який визначае специфiчнi тдходи до !! використання [1, с. 7]. Крiм цього, виходячи з просторових властивостей, земельш ресурси виступа-ють як багатофункцюнальний фактор вщтворювального процесу i вимагають належного рацюнального та ефективного !х використання. До того ж, в умо-вах що складаються, зростае штерес до використання земельних ресуршв в урбашзованих зонах та ареалах, у примюьких зонах великих мют та агломе-ращях. Не винятком е i Одеська агломеращя, оскшьки тут виникае значна
