CC BY
19
УДК504.064 Ст. наук. ствроб. М.В. 1лына, канд. соц. наук;
ст. наук. ствроб. Л.В. Жарова, канд. екон. наук - Рада з вивчення
продуктивных сил Украти НАН Украти
ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ВУГЛЕЦЕВОГО РИНКУ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ВИКИДАМИ ПАРНИКОВИХ ГАЗ1В У ПОСТКЮТСЬКИЙ ПЕР1ОД
Обгрунтовано значення Рамково! конвенцп ООН зi змш кшмату та Кютського протоколу у встановленнi контролю за викидами парникових газiв. Описано вщпо-вiднi економiчнi механiзми контролю, проаналiзовано переваги та ризики !хнього запровадження. Представлено шляхи розвитку вуглецевого ринку в посткютський перюд та мюце Укра!ни у цьому процесi.
Ключов1 слова: змша клiмату, парниковий газ, контроль за викидами, квота, одиниця викиду, мехашзм чистого розвитку, проект стльного запровадження, тор-гiвля викидами, схема зелених швестицш, вуглецевий ринок.
Вступ. Попри триваш суперечки, пов'язаш з невизначешстю того, що саме спричиняе глобальне потеплшня Земл1: природш чинники чи антропогенна д1яльшсть, ютотне збшьшення концентраци в атмосфер! парникових газ1в протягом останнього стор1ччя залишаеться незаперечним фактом. Необ-хщшсть вжиття термшових заход1в, спрямованих на подолання 1 попере-дження негативних наслщюв глобально! змши кшмату, практично не шд-даеться сумшву [7, 3-20]. Очевидно, що темами обговорення на Всесвггньому економ1чному форум1 у Давос у 2009 р., окр1м шлях1в виходу з кризи та вщ-новлення свггово! економжи, були глобальш проблеми змши кшмату, продо-вольчо! безпеки та рацюнального використання водних ресурЫв [1].
Значна кшьюсть укладених м1жнародних угод, протокол1в, конвенцш еколопчного характеру свщчать про збшьшення масштаб1в та сили антропогенного впливу на довкшля, а також про загальну стурбовашсть попршенням стану навколишнього природного середовища. Це зокрема Конвенщя про оцшку впливу на навколишне природне середовище у транскордонному контекст^ Рамкова конвенщя ООН про змши кшмату та Кютський протокол до не!, численш ршення про охорону навколишнього природного середовища в межах СОТ та СС. Не останню роль щодо цього вщграе посилення процеЫв глобал1заци та м1жнародно! штеграци.
Для виршення актуальних еколопчних проблем потр1бно нов1 шдхо-ди, як лежать не лише у технолопчнш, але й економ1чнш та правовш площи-нах. Кютський протокол е спробою об'еднання кра!нами усього св1ту сво!х зусиль у боротьб1 з1 змшами кшмату саме за допомогою ринково ор1ентова-них економ1чних мехашзм1в. З позицш Кютського протоколу як ново! еконо-м1чно! концепци, спрямовано! на розв'язання глобальних еколопчних проблем, у цшпращ переосмислено особливост1, переваги та недолжи, а також перспективи розвитку так званих гнучких економ1чних мехашзм1в пом'як-шення негативних наслщюв змш кшмату на планеть
Вщ змш кшмату найбшьше потерпають бщт кра!ни св1ту через !хню вищу вразливють до стихшних лих { природних катастроф, нижчу техноло-пчну потужшсть та обмежену можливють адаптуватися до змш. Для таких
суспiльств змши клiмату завдають новi ризики та загрози - дефщит продукта харчування, нестачу водних ресурсiв, руйнування шфраструктури через такi негативнi природш явища, як повенi, посухи та шторми.
Серйозним чинником, який посилюе негативш наслiдки змiн клiмату, е здатнiсть викидiв акумулюватися. Обсяги, на яю, за оцiнками експертiв, не-обхiдно зменшити викиди у поточному сторiччi, становлять еквiвалент 1000-1500 млрд т СО2, тодi як вщповщт потенцiйнi можливостi суспiльства змiнюються у межах е^валента 13,2-18,3 млрд т СО2 щороку. Бiльше того, обсяги викидiв СО2 в атмосферу та можливост обмежити/зменшити цi обсяги значно вардаються, залежно вiд регюну свiту та рiвня економiчного роз-витку кра!ни. Це означае, що кра!ни змушенi об'еднувати сво! зусилля у спро-бi подолати негативш наслщки змiн клiмату.
Заради справедливост потрiбно зауважити, що змiни кшмату можуть бути i вигiдними для окремих кра!н (переважно пiвнiчних) - наприклад для Росп або Канади. Рошя мае величезнi нерозвiданi поклади природного газу та нафти у Сибiру та в Арктицi, i пом'якшення клiмату зробить можливим видо-буток цих природних копалин. Це означатиме стрiмке зростання нащональ-но! економiки навiть попри ймовiрнi збитки вщ руйнування iнфраструктури та необхщшсть адаптуватися до нових умов видобутку енергоресурЫв, ос-кiльки тепер 80 % експорту кра!ни i 32 % державного бюджету формуються за рахунок продажу енергетичних та сировинних ресурЫв. Вщкриття морсь-кого шляху до Арктики через потеплшня i танення льодовикiв у тундрi також матиме економiчнi переваги [11].
Канада (як i вся Пiвнiчна Америка) через змши кшмату зазнаватиме штенсивних ураганiв та гарячих посушливих вiтрiв, завдяки чому кра!на змо-же отримати значнi площi земель для господарського освоення. Покращиться доступ до Гудзоново! затоки, важливо! у ресурсному плат, а також до тери-торш, розташованих ближче до Арктичного полюсу. Продовжиться перюд вирощування сшьськогосподарсько! продукци, зменшаться обсяги споживан-ня енерги для опалювання, а в тундрi з'являться лiси. Негативним наслщком потеплiння клiмату е зростання у канадських люах кiлькостi шкiдникiв.
Прийняття у 1992 р. на Конференци в Рю-де-Жанейро згадано! Рамко-во! конвенци ООН стало першим кроком людства на шляху до подолання глобальних змiн клiмату. Метою Конвенци було визначено зменшення до 2000 р. концентраци СО2 в атмосферi планети до рiвня 1990 р. Передбачало-ся, що такий крок мав попередити подальшi негативнi змши кшмату, гаран-тувати продовольчу безпеку на планер та сприяти сталому економiчному розвитковi людства (ст. 2 Конвенци). Очевидно, що задекларовано! мети до-сягнути не вдалося. Тому зрозумшо, що темпи економiчного зростання та стрiмке збiльшення чисельностi населення потребують докоршних змiн у практищ використання енергетичних ресурсiв, ширшого застосування еколо-гiчно безпечних джерел енерги та структурних трансформацш у багатьох секторах економши.
Згiдно з вимогами Рамково! конвенци ООН зi змш клiмату розвиненi кра!ни та кра!ни, що розвиваються, беруть на себе таю зобов'язання - розроб-
лення i запровадження програм боротьби 3i змшами клiмату, спiвпраця мiж крашами в частиш передачi технологiй та наукових розробок, перюдична ш-вентаризацiя обсяпв викидiв парникових газiв, пiдвищення обiзнаностi гро-мадян щодо наслiдкiв змш клiмату та можливостей 1'хнього подолання. Стат-тя 4 Конвенцiï визнае, що виконання цих зобов'язань крашами, що розвива-ються, безпосередньо залежить вiд технiчноï та фiнансовоï шдтримки розви-нених краïн.
У Додатках до Рамковоï конвенцiï визначено три типи ïï Сторiн (кра-ш-учасниць), залежно вiд рiвня вiдповiдальностi за виконання вимог Конвенци. У Додатку 1 перераховано 35 розвинених та деяких шших краш свггу (Свропа, Пiвнiчна Америка, Японiя, Австралiя), якi мають взяти на себе ос-новнi зобов'язання щодо подолання наслщюв змiн клiмату на планер. Перед-бачалося, що до 2000 р. щ краши забезпечать приведення обсяпв викидiв СО2 до показниюв 1990 р.
Додаток 2 мютить окремi (найбагатшi) краши з Додатку 1, яю мають додатковi фiнансовi зобов'язання для виконання вимог Конвенци - зокрема в частит передачi еколопчно безпечних технологiй до краш, що розвивають-ся. Додаток 3 включае краши, що розвиваються, яю повиннi надавати шфор-мацiю про обсяги викидiв, але не зобов'язанш ïx зменшувати.
У Кiотському прототш (КП) також вiдображенi додатковi зобов'язання щодо зменшення обсягiв викидiв. Так, iндустрiалiзованi краши мають зменшити сумарний обсяг викидiв шести видiв парникових газiв на 5 %, по-рiвняно з 1990 р. протягом 2008-2012 рр. З щею метою Протокол пропонуе таю основш мехашзми:
• торгiвля викидами (зпдно зi ст. 17);
• проекти спiльного запровадження з крашами Додатку 1 (ст. 6);
• мехатзм чистого розвитку, який заохочуе краши Додатку 1 iнвестувати у
краши, що розвиваються (ст. 12).
Щ меxанiзми (якi надалi отримали назву гнучких) дають змогу кра1'нам Додатку 1 виконувати сво1' зобов'язання щодо зменшення викидiв з наймен-шими витратами, а меxанiзм чистого розвитку ще й сприяе розвитку краш третього свiту, якi, як уже згадувалося, визнано найбiльш вразливими до не-гативних наслiдкiв клiматичниx змш. Для вступу Кютського протоколу у дш необxiдно було б, аби його шдписали i ратифiкували 55 краш Додатку 1, чш сумарш викиди СО2 у 1990 р. становили щонайменше 55 % вщ загальних.
Варто зауважити, що КП зобов'язуе зменшувати викиди СО2 лише ок-ремi кра1'ни, тодi як краши, що розвиваються, продовжують збшьшувати обсяги викидiв. Так, протягом 1990-2000 рр. обсяги викидiв СО2 вiд спалювання палива у крашах третього свiту зросли на 39 % i у 2000 р. становили 40 % ушх викидiв на планеть Ситуацiю погiршуе те, що базовими секторами еко-номж кра1'н третього свiту зазвичай е сшьське господарство та лiсозаготiвлi, для яких притаманш значнi викиди метану та закису азоту.
З огляду на це, природно виникае питання про необхщшсть перюдич-ного коректування квот, правил та меxанiзмiв Протоколу, а також перегляду способу обрахунку допустимих викидiв парникових газiв. Якщо i надалi по-
рiвнювати цей показник з ВНП на душу населення, то доцшьно залишити ос-новну вiдповiдальнiсть за досягнення цшей КП за розвиненими крашами До-датку 1. Якщо ж враховувати штенсившсть та швидкiсть зростання обсяпв викидiв, то свiтовому спiвтовариству варто докладати основнi зусилля для зменшення викидiв у крашах, що розвиваються.
Таким чином, наявнiсть iстотноï розбiжностi мiж задекларованими щ-лями КП та прогнозами щодо подальшого збшьшення викидiв (особливо у краïнах третього свiту) означае необхiднiсть постiйно переглядати, розвивати та вдосконалювати механiзми зменшення негативних наслщюв глобальних змiн кшмату.
Основш екоHOMÎ4HÎ механiзми контролю за викидами парникових ra3iB. Для досягнення цшей Рамковоï конвенцiï ООН про змши кшмату Ki-отський протокол визначае три ринкових так званих "гнучких" мехашзми: спiльне запровадження проеклв, проекти чистого розвитку i мiжнародна тор-гiвля квотами на викиди з метою сприяти вщповщному швестуванню. В Ук-раïнi, яка е крашою Додатку 1 до Конвенцп ООН, ддать механiзми стльного запровадження проеклв i мiжнародноï торгiвлi квотами на викиди.
MexanÎ3M npoeKmie чистого розвитку, затверджений статтею 12 КП, передбачае виконання проеклв у межах сшвпращ економiчно розвинених краш з крашами, що розвиваються. Мехашзм чистого розвитку дае змогу розвиненим крашам швестувати у проекти, спрямоваш на скорочення вики-дiв у крашах, що розвиваються, i скористатися набутими квотами на викиди для часткового виконання сво1'х нацюнальних зобов'язань у частинi скорочення викидiв. Украша позбавлена можливостi брати участь у реалiзацiï про-ектiв чистого розвитку, оскшьки не належить до розвинених краш i не мае належних фшансових i технологiчних можливостей для участi у механiзмi.
Проекти сптъного запровадження (СЗ) так само базуються на рiзницi витрат на скорочення викидiв однiеï тони двоокису вуглецю в рiзних крашах, як мають певнi кiлькiснi зобов'язання щодо зменшення викидiв. Дiя мехашз-му полягае у фшансуванш проектiв зi скорочення викидiв в iншiй кра1'ш та врахуваннi одиниць зниження викидiв пiд час виконання кра1'ною-донором (швестором) сво1'х зобов'язань в межах Протоколу. Для приймаючо1' сторони механiзм проеклв СЗ насамперед е засобом залучення шоземних iнвестицiй.
Механiзм передбачае реалiзацiю краïною-iнвестором на територiï кра-ши з Додатку 1 iнвестицiйного проекту, завдяки якому вiдбуваеться скорочення ПГ. Натомють краïна-iнвестор отримуе "зекономлеш" внаслiдок реалi-зацiï проекту квоти на викиди. Таю додатковi до власних квоти на викиди мо-жуть бути використаш для виконання певних зобов'язань краши скоротити власш викиди парникових газiв.
Механiзм дае змогу передачу i кушвлю одиниць скорочення викидiв (ОСВ) протягом 2008-2012 рр. Завдяки такому механiзмовi розвинеш кра1'ни спiльно з кра1'нами з перехщною економiкою виконують дiяльнiсть, спрямо-вану на зменшення викидiв на територп останнiх. Проекти спiльного запровадження реалiзуються коштом розвинених краш, але, окрiм фiнансових ре-сурЫв iнвестор забезпечуе доступ приймаючiй сторош до технологiй, органi-
зацшну, техшчну пiдтримку реалiзацiï проекту та ш. Таким чином на шд-приемствi краши реалiзацiï проекту завдяки удосконаленим теxнологiям, бiльш екологiчно безпечному обладнанню, шдвищенню енергоефективностi виробництва зменшуються обсяги викидiв СО2 та вiдбуваеться загальна мо-дернiзацiя пiдприемства зокрема з виробничими циклами та оргашзацшною структурою.
Економiчна ефективнiсть тако1' кооперацiï для розвинених краш е поза сумшвом, оскшьки за сучасного розвитку технологш цi краши вже викорис-тали свiй потенцiал енергозбереження та шдвищення енергоефективностi; але тi ж таки технологи ще здатш забезпечити ютотне зменшення викидiв парникових газiв у крашах iз переxiдною економiкою. На думку мiжнарод-них експертiв, Украша, як краша з переxiдною економшою також мае бшь-ший, порiвняно з розвиненими крашами свiту, потенщал зменшення викидiв парникових газiв унаслщок модернiзацiï промисловостi та запровадження енергозбершаючих теxнологiй.
Застосування меxанiзмiв Кiотського протоколу створюють доволi ва-гомий додатковий стимул для украшських пiдприемств актившше запрова-джувати екологiчнi теxнологiï виробництва. Однак для того, щоб ефективно застосовувати мехашзм спшьного запровадження i отримувати на основi кон-кретних швестицшних проектiв одиницi скорочення викидiв для подальшо1' торгiвлi ними, необхщно чiтко i неухильно дотримуватися цшо1' низки правил i вимог до розроблення, подання i реалiзацiï таких проекив. Для вiтчизняниx пiдприемств щодо цього вщношенш одним iз складних теxнiчниx завдань за-лишаеться обов'язкова вимога обгрунтування скорочення викидiв ПГ завдяки реалiзацiï проекту спiльного запровадження.
Торгiвля квотами - це мехашзм купiвлi й продажу дозволiв на викиди парникових газiв. Таку торпвлю квотами на промисловi викиди на внутрш-нix ринках кра1'н i на мiжнародному ринку регламентуе ст. 17 КП. Дiя меха-шзму в тому: якщо кра1'на не використовуе на 100 % щорiчний дозволений ш обсяг викидiв парникових газiв (квоту), то ця краша може продати залишок квоти (право на викиди певного обсягу) шшш державь Важливою вимогою Кiотського протоколу е те, що кошти, отримаш крашою вiд продажу частини свое1' квоти, мають витрачатися на зниження викидiв парникових газiв. Згiдно з мехашзмом торгiвлi викидами, Укра1'на може продавати з аукцюну сво1' квоти суб'екту, який запропонуе найвищу щну серед розвинених краш. За допо-могою цього мехашзму Украша може отримувати до 2,5 млрд дол. США що-рiчно [3]. Оргашзацшно торгiвля квотами передбачае укладання договору мiж урядами двох краш про передачу певно1' кiлькостi одиниць СО2. Такi одиницi встановлено1' кшькосл вуглецевих викидiв (ОВК) е державною влас-нiстю i продаються вщ iменi держави.
Серед меxанiзмiв Кютського протоколу саме торгiвля квотами стано-вить найбiльший iнтерес для Украши через вiдносну простоту застосування мехашзму, можливос^ доволi швидкого отримання доходу та перспективи зростання вартосл одиниць викидiв у майбутньому. За даними Всесвггнього банку, у 2005 р. цша однiеï умовно!" тонни викиду становила у середньому
7,23 дол., у 2006 р. - 11,45 дол., у 2007 р. - 16,7 дол., у 2008 р. - 19,8 дол. [17]. У 2007 р. сукупна сума угод на ринку емiсiйних квот становила близько 30 млрд дол. США проти 10 млрд дол. у 2005 р. На думку експер^в щорiч-ний обсяг продажiв квот на викиди вуглецю до 2020 р. сягне вщ 150 до 700 млрд дол. [14].
Шляхи розвитку вуглецевого ринку в посткттський перюд. За прогнозами Агентства еколопчних швестицш Украши, свгговий ринок продав-щв квот на 80 % залежатиме вщ позици лише двох краш - Роси й Украши. На сьогодш Украша плануе продати протягом першого перюду Кютського протоколу (2008-2012 рр.) вщ 1 млрд до 1,2 млрд т ОВК [4]. Виходячи з прогнозiв щодо видобутку i використання паливних ресуршв, яю мiстяться в Енергетич-нiй стратеги i загалом визначають динамiку викидiв ПГ, Украша до 2030 р. за жодного сценарш економiчного розвитку не перевищить обсяги викидав 1990 р. Щорiчнi викиди за базовим сценарiем у перший перюд реалiзацiï КП (2008-2012 рр.) становитимуть 49,4-54,3 % обсяпв виквдв базового 1990 р.
Промисловi викиди бшьшост краш - старих члешв вС, Канади, Япо-нiï, перевищують обсяги, встановленi КП, тому щ краши готовi сшвпрацюва-ти з шшими крашами в межах механiзмiв Протоколу. Натомiсть Росiя, Украша та iншi краши з перехiдною економiкою мають надлишок дозволених одиниць викидiв, що означае можливiсть продавати щ дозволи на викиди розвиненим крашам. Ще у 2007 р. можливi доходи Украши вiд продажу квот ощнювалися в межах вщ 1,5 до 10 млрд дол. Мшютерство економiки Украши оцiнюе обсяг вггчизняних надлишкових одиниць викидiв на рiвнi 2,2 млрд на перюд 2008-2012 рр. [15].
Украша визнана перспективним партнером для реалiзацiï проеклв СЗ, оскшьки мае практично нереалiзований потенщал пiдвищення енергоефек-тивностi й енергозбереження (на вщмшу вiд вС та Японiï, де цей потенщал вже майже повшстю вичерпаний). У 2004 р. ефектившсть використання енер-гоносiïв в Украïнi була у 2,4 раза нижча, шж загалом у свт, у 2,6 раза нижча, тж у 26 крашах ОЕСР та у 3,1 раза нижча, шж у 25 крашах ввросоюзу [4]. Ще одним чинником привабливос^ Украши для краïн-донорiв е можливють поширення сво1'х технологiй, створення нового ринку збуту технологш, су-путнiх товарiв та послуг за мшмальних маркетингових витрат [16].
За даними мiжнародних органiзацiй, Укра1'на посщае перше мiсце у рейтингу краш, яю реалiзують проекти СЗ, випереджаючи Румушю, Росiйсь-ку Федерацiю та Угорщину. Привабливiсть Укра1'ни, як приймаючо1' сторони рiзко пiдвищилася пiсля затвердження процедури запровадження проеклв СЗ у лютому 2006 р. та розроблення критерив схвалення проеклв у серпш того ж року [13]. Експерти вважають, що Украша мае значний потенщал запровадження проеклв СЗ зокрема у таких сферах, як уташзащя шахтного метану, пщвищення енергоефективност^ централiзоване теплопостачання [6]. Проекти з використання вщновлюваних джерел енерги наразi е менш привабливи-ми через низью цiни на електроенерпю. Окрiм цього, невчасне виконання Украшою зобов'язань щодо iмплементацiï положень КП, тривалють процесу схвалення проектiв, полггична нестабiльнiсть, вiдсутнiсть реального розвитку
економжи, техшчна вщсталють та нерозвиненiсть iнфраструктури гальмують запровадження проектiв СЗ у кршт [2].
Окрiм цього, потреба у придбанш вiтчизняниx квот на викиди знач-ною мiрою залежатиме вiд того, чи буде дозволена компенсащя нестачi одиниць на викиди мiж крашами вС, вщ позицiï Канади та рiшення Роси про ви-xiд на ринок торгiвлi квотами. Варто очiкувати, що попит з боку розвинених краш на ОВК буде нижчим, ашж пропозищя краш iз переxiдною економжою (потенцiйний попит на ОВК на перюд 2008-2012 рр. оцiнюють на рiвнi 0,13-0,72 млрд). Оскiльки на сьогодш немае активного ринку квот на викиди i перспективи його розвитку обмежеш, варто очшувати значно1' конкуренцп серед продавцiв надлишковими квотами.
Iталiя, Iспанiя, Японiя, деякi iншi краши пiдтвердили свiй потен-цшний iнтерес у купiвлi в Укршт надлишкових одиниць встановлено1' юль-кост для виконання нацiональниx програм зменшення викидiв парникових газiв або досягнення шших екологiчно орiентованиx цiлей. З щею метою за iнiцiативою Свггового банку, тривае розроблення Схеми зелених швестицш (Green Investment Scheme, СЗ1) [15].
На думку мiжнародниx експерта, протягом п'яти рокiв першого бюджетного перюду Кiотського протоколу дефщит одиниць викидiв СО2 в Япо-нiï становитиме 900 млн т, що приблизно дорiвнюе обсягам надлишюв вики-дiв, якi мае Украша. Природно, що Япошя зацiкавлена у купiвлi квот, осюль-ки на сьогодш у кра1'ш вже працюють найсучаснiшi енергозберiгаючi техно-логiï, а потенщал для зниження викидiв практично вичерпаний. Проекти чистого розвитку у Китш, 1нди та Бразилп, якi фiнансуе Японiя забезпечать лише 40-50 % обсяпв викидiв, яю необxiдно скоротити. Це робить Япошю одним iз потенцiйно найбiльшиx покупщв на свiтовому ринку квот [8].
Дефщит одиниць викидiв СО2 Канади експерти оцiнюють у 500 млн т. Навт пiсля прийняття Кiотського протоколу краïнi не вдалося обмежити викиди, обсяги яких продовжують зростати. Через це краша змушена брати до-датковi зобов'язання щодо зменшення викидiв.
Неоднозначною е позищя на ринку квот таких краш як Румушя та Болгарiя. Перед вступом до ввропейського Союзу краши декларували намiр продавати сво1' надлишковi квоти. Однак, пiсля входження до вС така мож-ливють зникла, оскiльки у Спiвтовариствi наявш власнi доволi жорсткi нор-мативи щодо продажу квот. Це пов'язано з тим, що вартють квот на викиди парникових газiв в вС набагато вишд за свггов^ тому крашам Союзу невигiд-но продавати власш квоти.
Нiмеччину експерти не вважають потенцшним покупцем квот, осюль-ки у краïнi давно вживають масштабнi та ефективнi природоохоронш заходи. Натомiсть покупцями укра1'нських квот можуть стати 1спашя, Iталiя, Люксембург, Бельпя та Австрiя, яким не вистачае власних квот.
США не ратифшували Кютський протокол, але у краïнi дiе меxанiзм добровшьних зобов'язань зi скорочення викидiв. I хоча Америку жорстко критикують через ïï вщмову пiдписувати Кiотський протокол, протилежне рь шення США призвело би до значного дефщиту одиниць викидiв на свiтовому
ринку. Така ж ситуащя на ринку квот найiмовiрнiше виникне, якщо краши, що розвиваються високими темпами (Iндiя, Китай, Бразилiя), приймуть рь шення значно скоротити власш викиди.
Тому деяю розвиненi краши взяли на себе додатковi зобов'язання щодо зниження викидiв у першому перiодi ди КП пiд назвою "Kiото плюс". У межах цих зобов'язань краши вС до 2020 р. планують зменшити викиди на 20 % i до 30 %, зважаючи на те, що багато краш, яю розвиваються, з об'ективних причин будуть вимушеш перенести сво1' зобов'язання за Кютсь-ким протоколом на шзшший термш. До 2050 р. вС плануе зменшити обсяг викидiв на 40-50 % i до 80 %. Норвепя збираеться досягти нульового рiвня викидiв до 2050 р. завдяки використанню потенщалу гщроенергетики, вггро-енергетики та теплових насоЫв. З щею ж метою у крашах ввропейського Союзу мехашзм проеклв спiльного запровадження розширено на приватний сектор, оскшьки сумарно це допомагае виконувати вимоги вС зi скорочення викидiв. Франщя плануе виконати сво1' зобов'язання за Kiотським протоколом через розвиток ядерно1' енергетики. Япошя визначила прiоритетними для себе проекти, спрямоваш на зменшення викидiв вiд енергетики та сiльського господарства, а Бельпя та Нiдерланди - проекти "поглинання" (збiльшення площi лiсiв, якi поглинатимуть надлишки вуглецю).
Тим не менше, на думку багатьох експер^в, краши вС, Япошя, Канада, Австралiя не зможуть виконати задекларований обсяг зобов'язань внасль док ди лише таких механiзмiв Кютського протоколу, як проекти спшьного запровадження та чистого розвитку, i щ та iншi розвиненi краши будуть вимушеш купувати квоти на викиди [8]. Тому цшком ймовiрно, що до термшу закiнчення першого бюджетного перюду Кютського протоколу (2012 р.) тор-пвля дозволами на викиди значно пожвавиться, на св^овому ринку квот ут-вориться дефщит, а вартiсть вiтчизняних квот ютотно зросте. За прогнозами, на 80 % ринок ОВК формуватимуть Рошя та Украша. Протягом першого перюду Кютського протоколу Украшою заплановано продати вщ 1 млрд до 1 млрд 200 млн т ОВК.
Наразi доцшьно обговорювати не лише реалiзацiю Кютського протоколу, але й постюотський перiод та перспективи застосування гнучких меха-нiзмiв пiсля 2012 р. Ймовiрно, дда механiзмiв КП буде продовжено - доти, поки вони залишатимуться економiчно ефективними. Для обгрунтування ще1" позици спочатку варто визначити юлька важливих передумов, якi визначати-муть глобальну полiтику боротьби зi змiнами кшмату в посткiотський перiод.
Як зазначалося, приеднання краши до Kiотського протоколу та бо-ротьба з негативними наслщками змiни клiмату позитивно позначаеться на iмiджi держави та сприяе ïï долученню до вiдповiдних мiжнародних процесiв, програм, проектiв. Сьогоднi у свт тривае обговорення перспектив продов-ження дiï Kiотського протоколу. На думку фахiвцiв ввропейсько1' комiсiï, мехашзм торгiвлi вуглецевими квотами надалi вiдiграватиме важливу роль у фь нансуваннi заходiв, спрямованих на пом'якшення наслщюв змiни клiмату та адаптаци кра1'н до таких змiн [10]. З щею метою ввропейська комiсiя плануе до 2020 р. швестувати у кра1'ни, що розвиваються, 175 млрд евро, а до 2030 р. витрачати на таю цш ще 25-45 млрд евро щорiчно [9].
З огляду на прибутковють вуглецевого ринку подовження ди КП справдi мае сенс. За даними PointCarbon, попри економiчну кризу обсяг угод на вуглецевому ринку у 2008 р. збшьшився на 83 %, порiвняно з 2007 р. У грошовому е^валеш! загальний обш вуглецевого ринку за цей перюд зрiс з 40 млрд евро до 92 млрд евро. Значне зниження цши на викиди в вврош у другш половит 2008 р. через зменшення кшькоси викидiв свiдчить про гнучюсть системи торгiвлi квотами [13].
У 2008 р. юльюсть вуглецевих одиниць, отриманих у межах мехашз-му проекта чистого розвитку, становила 1,6 млрд загальною вартютю 24 млрд евро. На вторинному ринку обсяг сертифжованих одиниць скоро-чень викидiв становила 1 млрд т, що становить двi третини вщ загально1' юль-костi угод на ринку. Вуглецевi ринки в шших крашах - США, Австралiï, Ка-надi - посилюють свiй вплив на глобальний вуглецевий ринок. Один iз найбiльшиx сегментiв ринку утворила Регюнальна iнiцiатива зi скорочення викидiв парникових газiв (RGGI), угоди за якою у 2008 р. становили 70 млн т е^валента СО2 загальною вартютю 180 млн евро.
Кшьюсть шщатив, пропозицiй, проектiв, спрямованих на боротьбу зi змiнами кшмату та виконання обов'язкiв за КП протягом останшх рокiв стрiмко збшьшуеться. Запровадження економiчниx меxанiзмiв КП сприяе розвитку супутшх теxнологiй, тематичним дослщженням та середньо- i дов-готермшовому iнвестуванню економiки. Так, у шчш 2009 р. в Японiï було запущено перший у свт супутник для стеження за викидами парникових газiв "IBUKI" [12]. За даними японського Агентства з аерокосмiчниx дослщжень (JAXA), цей супутник виршить проблему вимiрювання обсягiв парникових газiв iз високою точнiстю. Запуск лише одного такого супутника та його експлуатащя становлять близько 392 млн дол. США. Прикладами розвитку науки й техшки, шщшованими запровадженням КП, е проекти з уловлюван-ня та збершання вуглецю [5]. Таю технологи мають значний потенщал скорочення викидiв парникових газiв тд час використання викопного палива, а також уможливлюють створення запаЫв палива на майбутне.
Висновки. Загальна стурбованiсть людства проблемою глобальних змiн клiмату та певнi усшхи на шляху реалiзацiï положень Рамково1' конвен-цiï ООН дають змогу з достатньо високою ймовiрнiстю припустити подаль-ший розвиток економiчниx меxанiзмiв КП у посткiотський перiод. З огляду на полггичну ситуацiю та кризовi явища у свiтовiй економщ, принцип дй' цих меxанiзмiв напевно, буде сформовано шзшше, хоча передумови, загрози та наслщки подальшого розвитку економiчниx меxанiзмiв КП можна сформу-лювати тепер.
По-перше, триватиме створення потужноï органiзацiйноï iнфраструк-тури для бшьш ефективноï реалiзацiï економiчниx меxанiзмiв - консалтинго-вих компанiй, оргашв з облiку, реестрацiï, видачi дозволiв тощо - тобто створення нових робочих мюць, нових контрольних i регуляцшних структур. Розвиток цих процеЫв потребуе дотримання балансу мiж формалiзацiею, регу-люванням та контролем з одного боку i бюрократизащею, корупщею та мож-ливютю тиску транснацiональниx корпорацiй з шшого.
Варто очжувати пожвавлення наукових дослiджень у сферi автоматиза-цiï систем облiку та контролю за викидами; триватиме пошук нових можли-востей зменшення викидiв в атмосферне повiтря та боротьба з негативними наслщками змiни кшмату. Однак запровадженню результатiв нових досль джень мае передувати оцiнка 1хнього впливу на iншi сфери суспшьного життя та довюлля. Наприклад, дослщження з використання генетично модифшова-них рослин з метою швелювання змш кшмату потрiбно виконувати паралель-но з дослщженнями впливу таких рослин на екосистему та людський оргашзм.
Розвиватимуться системи монiторингу за джерелами та обсягами ви-кидiв парникових газiв. Це завдання створюе певний сшрний момент у про-цес реалiзацiï економiчниx меxанiзмiв КП. З одного боку розгалужена i точна система мониторингу дае змогу уникнути шахрайства тд час виконання крашами сво1х обов'язкiв, а з шшого - ставить пiд загрозу безпеку держав, яю перебуватимуть шд постiйним наглядом супутникових систем.
Триватиме консолщащя зусиль рiзниx краш та мiжнародна спiвпраця. Цьому процесовi притаманш такi спiльнi для глобалiзацiï переваги i ризики, як створення альянЫв, картельних змов, тиск ТНК на економiчно слабшi краши тощо. Тому треба зазначити можливють кожноï конкретноï краши змшю-вати свою позищю. Наприклад, Японiя неодноразово наголошувала, що не збираеться купувати т. зв. "гаряче повiтрям (надлишок квоти краши на викиди, що утворилися внаслщок спаду в економщ, а не завдяки модершзаци промисловосл). Але тепер краша готова купувати й укладае угоди (також i з Украшою) на придбання квот будь-якого походження, осюльки не може ви-конати своï зобов'язання за Протоколом в шший спосiбн. Ратифжащя КП США не лише примусить крашу зменшувати обсяги викидiв в атмосферне повггря, але й надасть поштовх для подальшого розвитку вуглецевого ринку.
Потрiбно очiкувати отримання додаткових прибутюв вiд реалiзацiï меxанiзмiв КП. Вартють однiеï одиницi квоти на вторинному ринку на початок 2006 р. становила 1,1 евро, у 2007 р. - 14,5 евро, а у 2008 р. - вже 26,4 евро. I хоча вуглецевий ринок е вiртуальним (тобто, з огляду на сучасну економiчну кризу став одшею з причин ïï виникнення), дохщшсть цього ринку протягом 2008 р. зростала навггь попри свггову кризу та спад на фшансо-вих ринках. Такий парадокс може пояснюватися розширенням ринку через вихщ на нього США, визначенням мiжнародною спшьнотою великоï ймовiр-носл подовження функцiонування вуглецевого ринку шсля 2012 р., зменшен-ням фшансового потенцiалу кра1н для реалiзацiï проекпв спiльного запровадження та "схем зелених швестицш".
Л1тература
1. У Давосе открывается Всемирный экономический форум // Украинский новостной портал ^респондента! - 28 января 2009 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.korrespondent.net/business/economics/724281
2. Довщка до питання порядку денного зас1дання РНБОУ вщ 15.06.2007: Про стан та проблеми 1мплементаци Украиною Рамково1 конвенц^ Оргашзаци Об'еднаних Нац1й про зм1-ну кл1мату. - К. : Вид-во РНБОУ, 2007. - 14 с. (Офщшне видання Ради нац1онально1 безпеки i оборони Украши).
3. Енергозбер1гаюч1 технологи, обладнання, техшчш ршення : довщник / за заг. ред. Нштша G.G., Суходол1 О.М. - К. : М1жнародний цент енергоефективних технологiй, 2004. -234 с.
4. Жарова Л.В. Економ1чн1 мехашзми контролю за викидами парникових газ1в / за наук. ред. д-р екон. наук, проф. G.B. Хлобистова / Л.В. Жарова, М.В. 1лына. - К.-Омферополь : РВПС Украши НАН Украши, НД1 СРП, 2009. - 62 с.
5. Мандил К. Хранение углерода - главная проблема в мировом контексте // Point carbon. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.pointcarbon.com/news/1849
6. Проекти стльного запровадження / Офщшний сайт Мшютерства охорони навколишнього природного середовища Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.menr.gov.ua/cgi - bin/go? page=77&type=left
7. Ситник К. Бюсфера i кл1мат: минуле, сьогодення i майбутне / К. Ситник, В. Багнюк // Вюник НАН Украши. - 2006. - № 9. - С. 3-20.
8. Хлобистов С.В. Еколого-економiчна оцшка механiзму контролю за викидами парникових газiв / G.B. Хлобистов, М.В. Потабенко // Економiчний журнал. - Суми, 2007. - № 3. -С. 23-29.
9. Briefing paper on the European Commission Copenhagen communication // Greenpeace. Supporting the global battle against climate change. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.greenpeace.org/eu -unit/press -centre/policy -papers -briefings/briefing - commission -copenhagen - communication-27-01-09
10. EU plan to finance global climate treaty emerges // Europe's environmental news and information service. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.endseurope.com/20370
11. Global Trends 2025: A Transformed World. - Washington DC: National Intelligence Council, 2008. - 120 р. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.dni.gov/nic/NIC _2025_project.html
12. JAXA // Launch of IBUKI Special Site. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.jaxa.jp/countdown/f15/index_e.html
13. Point Carbon. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.pointcarbon.com
14. The World Bank Carbon Finance. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www. carbonfinance.org/
15. Ukraine. Options for Designing a Green Investment Scheme under the Kyoto Protocol. -Kyiv: UNDP, 2006. - 46 с.
16. United Nations Framework Convention on Climate Change (UNFCCC). [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.unfccc.int
17. World Bank Institute. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.worldbank.org
Ильина М.В., Жарова Л.В. Пути развития углеродного рынка и контроль за выбросами парниковых газов в посткиотский период
Обосновано значение Рамочной конвенции ООН по изменениям климата и Ки-отского протокола в установлении контроля за выбросами парниковых газов. Описаны соответствующие экономические механизмы контроля, проанализированы преимущества и риски их внедрения. Представлены пути развития углеродного рынка в посткиотский период и место Украины в этом процессе.
Ключевые слова: изменение климата, парниковый газ, контроль за выбросами, квота, единица выбросов, механизм чистого развития, проект общего внедрения, торговля выбросами, схема зеленых инвестиций, углеродный рынок.
Ilina M.V., Zharova L.V. Directions of the carbon market development and control over green gases in Post-Kioto period
Grounded a value of Framework UNO convention from the changes of climate and Kioto Protocol in instituting control after extrass hotbed gases. The proper economic mechanisms of control are described, advantages and risks of their introduction are analysed. The ways of carbon market development are presented in a post-Kioto period and place of Ukraine in this process.
Keywords: climate change, green gas, control over emissions, quota, emission unit, clean development mechanism, joint implementation project, emission market, scheme of green investments, carbon market._
