CC BY
13
11. Землепользование, изменения у землепользовании и лесное хозяйство. - 2000 г. Специальный доклад Межправительственной группы экспертов по изменению климата. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ipcc.ch/pdf/special-reports/spm/srl-ru.pdf.
Сакаль О.В. Стимулирование залесения земельных участков как прием, направленный на достижение целей Киотского протокола
Проанализированы инструменты поощрения залесения и лесовосстановления с целью достижения целей Киотского протокола. Исследовано потенциал не покрытых лесом земель, которые подлежат залесненню, во Львовской области.
Ключевые слова: Киотский протокол, залесение, лесовосстановление, обезлесение, проекты общего внедрения, экономическое стимулирование.
Sakal O.V. Encourage Reforestation of Land for Achievements Kyoto Protocol
International and Ukrainian regulatory acts on accounting of greenhouse gases in the process of land use, land-use change and forestry are analyzed. Land plots available for afforestation within the Kyoto Protocol implementation in L'viv region are evaluated.
Keywords: Kyoto Protocol, reforestation, afforestation, deforestation, project of joint implementation, economic incentives.
УДК 504.06 Магктр О.В. Семмв1 -
НУ "Киево-Могилянська Академш "
РОЛЬ НАДЛИШКУ РОЗПОД1ЛЕНИХ КВОТ ДЛЯ КЮТСЬКОГО ПЕР1ОДУ У ВИКОНАНН1 М1ЖНАРОДНИХ Ц1ЛЕЙ З1 СКОРОЧЕННЯ ВИКИД1В НА НАСТУПНИЙ
ПЕР1ОД ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
Здшснено огляд результат аналiзу пол^ичних сценарпв розвитку мiжнарод-них переговорiв зi скорочення викидiв парникових газiв та можливi наслщки перего-ворiв для Укра!ни та шших кра!н Центрально! та Схщно! Свропи
Ключов1 слова: Кютський протокол, парниковi гази, перiод зобов'язань, поль тичш сценарп розвитку переговорiв.
Роль Кютського протоколу у скороченш викид1в парникових газ1в на св1товому р1вш досить складно прорахувати. Причин тому е кшька: заздале-пдь не амбщшний акумульований р1вень скорочень для кра!н Додатку Б Кь отського Протоколу2; спад виробництва та енергоспоживання у розвинених кра!н протягом перюду зобов'язань у зв'язку з глобальним економ1чним спадом ; вщмова вщ виконання та ратифжацп документу США та Канадою; п-гантськ розм1ри надлишюв Одиниць встановлено! кшькост (ОВК) у кра!н Центрально! та Схщно! Свропи4.
1 Наук. KepiBHm: О.О. Веклич, д-р екон. наук - Рада по вивченню продуктивних сил Украши НАН Украши
2 Kyoto Protocol to the United Nations Framework Convention on Climate Change. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.unfccc.int/resource/docs/convkp/kpeng.pdf
3 GHG data total excluding LULUCF. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.unfccc.int/ghg_data/ghg_ data_unfccc/time_series_annex_i/items/3841 .php
4 Ingo Ramming. AAU Trading and the Impact on Kyoto and EU Emissions Trading. Before the Flood or Storm in a Tea-cup? Greenhouse Gas Market Report 2008. September 2008. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.carbontradefinance.com/articles/IETA_GHG_Market_Report_2008%20AAU%20Trading.pdf
Список можна продовжувати й дай, проте незаперечним наслщклм уЫх перерахованих подiй i найвагомiшим аргументом щодо провалу Кютсь-кого Протоколу е уже тепер зрозумший факт - протокол не виконав свого головного завдання, а саме скорочення абсолютних викидiв парникових газiв на свiтовому рiвнi1.
Попри це, мова про цшковиту поразку дипломатичних зусиль на найвищому рiвнi все-таки не йдеться. Кютський протокол можна розглядати як перший крок до глобально! системи скорочення викидiв парникових газiв. Радше за все ця система буде бшьш складною i мiститиме бiльше елеменлв, враховуючи всi надбання та поразки тепершнього режиму. Проте можли-вють залучити бiльше таких елементiв, як передача технологш, заходи з адаптаци до змiни клiмату, збереження люових насаджень та вiдтворення знищених, з'явилась, значною мiрою, завдяки Кiотському протоколу. Разом з тим очшуеться, що економiчнi механiзми та технiчнi засоби (дозволи на ви-киди, потреба визначення базових лшш i т. ш.) залишаться багато в чому нез-мiнними i в наступному договорь
Саме тому i е важливим подальше вивчення ролi надлишку розподше-них квот у виконанш зобов'язань за Кiотським протоколом та 1хньо1 ролi пiд час визначення мiжнародних цiлей зi скорочення викидiв на наступний перь од зобов'язань.
Мехашзм торгiвлi ОВК. Кiотський протокол до Рамково! Конвенци ООН зi змiни клiмату було пiдписано у 1997 р. Вщповщно до Кютського протоколу, будь-яка кра1на додатку Б до протоколу для досягнення взятих на себе зобов'язань зi скорочення викидiв парникових газiв може брати участь в одному з трьох економiчних механiзмiв. По-перше, кра1ни додатку Б можуть швестувати у проекти спрямованi на скорочення викидiв у кра1нах, що не входять у додаток Б. Цей мехашзм отримав назву Мехашзму чистого розвит-ку (МЧР). По-друге, крашам додатку Б також дозволено швестувати в iншi кра1ни з додатку Б зпдно з так званим мехашзмом Спiльного впровадження. Цi мехашзми, загалом, фокусуються на залученнi приватного сектору у про-цес глобального скорочення викидiв i працюють за схемами "уряд - компа-шя" або "компашя-компашя". На ринку проектних скорочень також працюють численш посередники, швестицшш банки та фонди 2
Тре^м i, мабуть, найпотужнiшим за потенщалом механiзмом можна вважати торпвлю викидами. На вiдмiну вiд двох попередшх механiзмiв, договори з продажу викидiв або так званих одиниць скорочення викидiв (ОВК) зазвичай закладають два уряди. Рщюсними гравцями на ринку також е швестицшш банки та фонди. Однак, у бшьшосп випадюв, щ два учасники ринку обов'язково повинш офiцiйно отримати повноваження вiд уряду-покупця
1 Steve Connor. Scientists say Kyoto protocol is 'outdated failure'. The Independent. 25 October 2007.
2 Luca Bertali. ERU Prices - the Global Market and Project Pricing. TFC Brokers. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ieta.org/ieta/www/pages/getfile.php?docID=430
3 Evan Ard, Benedikt von Butler. Kyoto's Carbon Currency: Assigned Amount Units (AAUs) Explained. Evolution Market Executive Brief. September, 2008.
ОВК для ведення neperoBopiB. Сдиними приватними компашями, яким дозволено напряму закуповувати ОВК у кра!н-продавщв, е велик япoнськi ш-дустpiальнi та енергетичш компани.
Мeханiзм тopгiвлi викидами базуеться на можливост докупати або продавати ОВК. Одна ОВК вщповщае однш тoннi eквiвалeнту вуглекислого газу (надаш - СО2). Вiдпoвiднo до додатку Б Кютського протоколу, кожнш кра!ш зi згаданого додатку видiляеться певна кшьюсть ОВК на п,ятиpiчний перюд з 2008 р. по 2012 р. Фактично, Кютський протокол розподшяе дозволи на викиди, встановлюючи об'еми СО2, якi кра!на мае право викинути за перь од 2008-2012 рр. Одинищ poзпoдiлeнi, опираючись на т об'еми, що викида-лись у 1990 р. Для того, щоб виконати зобов'язання зпдно з Кютським протоколом, викиди кра!ни за 2008-2012 рр. не повинш перевищувати встанoвлeнi квоти. У випадку надлишково! кiлькoстi ОВК, кра!ш дозволяеться продавати
одинищ шшим учасника Кютського процесу, в яких можуть виникнути труд-
~ 1
нoщi з досягненням цшей.
Важливим етапом у створенш ринку тopгiвлi викидами стало виник-нення поняття схеми зелених швестицш (СЗ1). Наспpавдi, учасники ринку, маючи на увазi тopгiвлю ОВК, ведуть мову саме про СЗ1. Причиною станов-лення цього ключового елементу сучасного вуглецевого ринку стало усвь домлення, що бiльшiсть лептимних для тopгiвлi надлишкових ОВК сконцен-тровано в руках уpядiв Центрально! та Схщно! Свропи (ЦСС) - кра!н з пере-хiднoю економжою. Спад oб'емiв викидiв парникових газiв у цих кра!нах вщ-бувся, головним чином, завдяки eкoнoмiчнoму спаду на початку 90-х роюв минулого столггтя. Хоча кра!ни ЦСС не проводили жодних спещальних захо-дiв для скорочення викидiв, вони отримали у державну власнiсть достатньо щнний ресурс, нeoбхiдний ряду кра!н з недостачею ОВК (дослщження потен-цшних пpoдавцiв та пoкупцiв наводиться нижче). Саме для забезпечення еко-лопчно! цiлiснoстi цього мeханiзму Рoсiя у 2004 р. внесла пропозищю про неформальне прийняття схеми2, згiднo з якою всi кошти, oтpиманнi вщ продажу ОВК, пoвиннi бути швестоваш у проекти зi скорочення викидiв парникових газiв або iншi мзeлeнiм проекти".
Потенцiйнi продавц та покупцi ОВК. Аналiзуючи пoтeнцiйних учасникiв ринку ОВК все-таки варто розпочинати з потенцшних пoкупцiв одиниць. Причиною тому е наявшсть всього лиш дeкiлькoх кра!н, яким, зпдно з аналiзoм кoмпанi! Point Carbon, буде необхщно закуповувати ОВК. Вод-ночас, продавщв одиниць встановлено! кiлькoстi удвiчi бiльшe . Найбшьши-ми покупцями е Япошя, Iспанiя, Австpiя, Фiнляндiя, Гpeцiя та Iталiя. Незва-жаючи на певну нестачу, iншi кра!ни, зазначeнi на графжу, поки що oфiцiйнo
1 Kyoto Protocol to the United Nations Framework Convention on Climate Change. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.unfccc.int/resource/docs/convkp/kpeng.pdf
2 Alexey Kokorin. Green Investment Schemes as a Way of Promoting Environmentally Sound Cooperation among Russia, Canada, Japan and Other Nations under the Kyoto Protocol. International Institute for Sustainable Development. 2003. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.cckn.net/pdf/russia.pdf
3 The Kyoto and credit balances: Saved by the recession? Carbon Market Analyst, Point Carbon. 12 March 2009
не заявили про можливють закупiвлi одиниць. Згадаш кра!ни здатнi сформу-вати попит на ринку в обсязi трохи бшьше одного мiльярда ОВК1.
У Carbon Market Analyst компашя Point Carbon зазначае, що основною причиною скорочення нестачi ОВК, стала глобальна рецеЫя. Спад виробниц-тва i, вiдповiдно, зменшення викидiв парникових газiв бiльшiстю кра!н до-датку Б вщбулось саме у розпал економiчно! кризи2.
Щодо продавцiв ОВК, то вщ'емш показники викидiв, наприклад, для Роси, Укра!ни та iнших означають, що кра!на щорiчно викидае обсяги парникових газiв меншi за дозволен^ I навпаки, кра!ни з додатними показниками перевищують встановленнi Кютським протоколом рiвнi викидiв парникових газiв. Саме Росiя, Укра!на, Польща та Румушя володiють найбiльшими над-лишками ОВК. Понад це, всi кра!ни можуть продати близько 10 млрд одиниць. Уш потенцшш краши-покупщ не потребують тако! велико! кшькост одиниць для виконання зобов'язань зi скорочення викидiв. Тому iснуе дуже невелика ймовiрнiсть, що всi 10 млрд буде передано в iншi руки протягом Кь отського перюду.
У табл. наведено потенцiйнi об'еми ОВК, що можуть бути продаш на ринку викидiв крашами додатку Б .
Табл. Розрахунок надлишкових o6'eMÎe ОВК
Кра!на Додатку Б Дозволен об'еми виквдв на 2008-12, млн т на рш Очiкуваний викиди на 2008-12, млн т на рш Оч^ваний надлишок ОВК, млн т на рш
Чехiя 893 148 740
Латвiя 119 11 55
Литва 227 23 115
Естотя 196 18 90
Польща 2 648 400 2 000
Болгарiя 610 71 355
Румутя 1 279 156 780
Угорщина 542 80 400
Украша 4 604 443 2 215
Рошя 16 679 2 190 10 950
Сума 27 797 3 540 17 700
На сьогодш, 436 млн тонн було продано на ринку, водночас, кра!ни-продавщ заявили про заплановаш об'еми на 950 млн та приблизного загального надлишку - 10 млрд4. Хоча треба звернути увагу на те, що Болгарiя, Рошя та Словаччина поки що не оголосили про сво! плани щодо ОВК. Це може означа-ти, що бшьше, ашж 8 млрд ОВК може бути перенесено на наступний перюд.
1 Luca Bertali. ERU Prices - the Global Market and Project Pricing. TFC Brokers. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ieta.org/ieta/www/pages/getfile.php?docID=430
2 The Kyoto and credit balances: Saved by the recession? Carbon Market Analyst, Point Carbon. 12 March 2009
3 Olga Semkiv. The Impact of Assigned Amount Units Supply (AAUs) under Green Investment Scheme on AAUs Price Fluctuation on International Emission Trading Market: Policy and Economic Analysis. The National University "Kyiv-Mohyla Academy". Master thesis. - Kyiv, 2006.
4 Olga Semkiv et all. Purchase prices for Certified Emissions Reductions and Emission Reduction Units: A special report for NEDO. Point Carbon. Oslo. August 2009.
Статус neperoBopiB 3i встановлення зобов'язань на наступний пе-рioд та надлишкoвi ОВК. Незважаючи на досить обмежений попит на одинищ встановлено1' кшькосл для досягнення цiлей, встановлених Кютським протоколом, закушвельш плани можуть змшюватись пiд впливом декiлькох важливих чинниюв:
По-перше, Кiотським протоколом дозволено необмежене перенесення невикористаних у перiодi 2008-2012 рр. одиниць встановлено! кiлькостi. Ска-сування цього iнструменту, насправдi, активно обговорюеться на всiх зустрь чах Конференцш сторiн до Конвенцiï та Зустрiчi сторiн до протоколу (КС/ЗС), а також на вЫх промiжних раундах переговорiв 3i змiни кшмату. Причиною тому стала можливiсть перенесення величезних об,емiв ОВК Ук-рашою, Росiею та декiлькома краïнами Центральноï Свропи на наступний перюд. Це визначаеться як потенцiйна загроза iдеï Кiотського протоколу та його потенцшних наступниюв - абсолютне скорочення викидiв парникових газiв на глобальному рiвнi.
Перенесення ОВК на наступний перюд практично швелюе запропоно-ваш Украïною та Росiею цiлi на пост-2012 перiод i, що бшьше, може знову принести ОВК, отримаш внаслiдок економiчноï рецесiï, а не планованих дiй зi зменшення викидiв, на ринок. Це спонукае досить агресивну вiдповiдь краш, що розвиваються, якi вважають, що краши з перехiдною економiкою теж по-виннi брати на себе зобов'язання порiвнюванi iз цiлями розвинених краш. Разом з тим, можливють отримати певну кiлькiсть "дармових" ОВК iмпонуе i тим крашам, як уже зараз згоднi взяти на себе амбщшш зобов'язання зi скорочення викидiв (наприклад, Свросоюз згоден скоротити викиди на 30 % порiвняно з 1990 р., якщо вдасться шдписати глобальний договiр; у випадку вiдсутностi глобального договору, GC скорочуватиме викиди парникових газiв на 20 %).1
По-друге, легiтимiзацiя схеми зелених швестицш у наступному перь од^ як фактична замiна механiзму торгiвлi викидiв, матиме лише позитивний ефект. Це може привести до офщшно1" шдтримки переносу всього об'ему над-лишкових ОВК на наступний перюд Свропейським Союзом та Сполученими Штатами Америки. Хоча на сьогодш, ш Украша, нi Росiя, як основш бенефь цiари перенесення ОВК, не виступили на шдтримку цiеï ще1", можливо наступний раунд КС/ЗС розставить вс крапки над "i" та краши нареш^ досягнуть консенсусу. Якщо СЗ1 стане третiм гнучким мехашзмом наступно!" угоди, то попит на ОВК i в цьому, i в наступному перiодi буде на стабшьному рiвнi.
Не цьому еташ переговорiв особливих змiн в оголошених ранiше по-зицiях щодо перенесення ОВК на наступний перюд не вщбулося. Хоча Укра-
1'на i Росiя - претенденти на перенесення ОВК - шдтвердили плановаш цiлi
2 • ... на рiвнi 20 % та 15 % нижче рiвня викидiв 1990 р. вщповщно. Оскiльки про-
1 20 20 by 2020. Europe's climate change opportunity. Communication from the commission to the European Parliament, the council, the European economic and social Committee and the committee of the regions. C0M(2008) 30 final. Brussels, 23 January 2008
2 Information on possible quantified emission limitation and reduction objectives from Annex I Parties. Ad Hoc Working Group On Further Commitments For Annex I Parties Under The Kyoto Protocol. Ninth session. August 2009. http://www.unfccc.int/resource/docs/2009/awg9/eng/misc15.pdf
екци викид1в для обох краш на найближч1 10 роюв ч1тко вказують, що ш Ук-
1 2
раша, н1 Рос1я не досягнуть таких об'емт ' . У випадку укладення угоди з такими цшями у Додатку Б, краши можуть додатково отримати значну юль-юсть ОВК для торг1вл1 в наступному перюд^ саме тод1 щ одинищ будуть потр1бн1ш1, ашж зараз.
Водночас, новий техшчний дизайн документа може виявити певш прорахунки, яю краши з надлишком ОВК допускають шд час переговорного процесу. Наприклад, GC активно лобдае щею запровадження нових одиниць або дозвол1в шд епдою наступника Кютського протоколу. Понад це, нов1 мехашзми, таю як секторальний шдхщ, впровадженш у Кита! чи 1нди зможуть принести набагато бшьше проектних скорочень, лептимних для виконання зобов'язань. США, зпдно з недавно прийнятим законодавством, надають перевагу одиницям скорочення викид1в у крашах, що розвиваються. Натомють, ОВК краш додатку Б не потрапляють у перелж затверджених Сенатом проек-т1в, прийнятних для використання у федеральны систем1 тор1вл1 викидами.
Можливi сценарп розвитку переговорiв. Можлив1 сценарп розвитку розроблеш на баз1 анал1зу компанп Point Carbon з певними доповненнями, що можуть стосуватись перенесення ОВК та ix впливу на досягнення реаль-них скорочень викидiв у наступному перiодi зобов'язань. Отже, Cценарiй 1: збереження юнуючо1 ситуацп
Першим варiантом майбутньо1 угоди - наступника е продовження протоколу зi збереженням процедурних i теxнiчниx елементiв, передбачених Кiотським протоколом. Угода може розвинути й iншi елементи, яю передба-ченi у поточному перiодi - наприклад, передача технологш крашам, що роз-виваються, проте:
• лише кшька нових краш буде внесено у Додаток Б (наприклад, Бшорусь, Казахстан, Мексика);
• викиди краш, що розвиваються, не обмежет;
• збереження одиниць, запроваджених Кiотським протоколом (ОВК, ОСВ, ССВ, ОА);
• встановлення жорстких цшей для СС, США, Канади та Австрали;
• фiнансування заxодiв з адаптаци до змiни клiмату та передачi теxнологiй;
• дозвiл використання ОВК перенесених з Кiотського перюду;
• цш зi скорочення викидiв: Украша - 20 % нижче рiвня 1990 р., Росiя - 20 % нижче рiвня 1990 р.
Сценарш 2: продовження Кютського протоколу iз значними допов-неннями
Другий можливий варiант угоди передбачае:
1 Российская Федерация.Четвертое национальное сообщение представляемое в соответствии со статьями 4 и 12 Рамочной Конвенции Организации Объединенных Наций об изменении климата и статьей 7 Киотского протокола. Москва 2006 г. http://www.unfccc.int/resource/docs/ natc/rusnc4r.pdf
2 Второе национальное сообщение Украины по вопросам изменения климата. Киев 2006. www.unfccc.int/resource/docs/natc/ukrnc2r.pdf
3 Moving towards a Kyoto successor: What will we get there? Carbon Market Analyst. Point Carbon. June 2009. www.pointcarbon.com/polopoly_fs/1.1155384ICMApostpolicy.pdf
• юлька нових краш буде внесено у Додаток Б (наприклад, Бшорусь, Казахстан, Мексика i, можливо, кшька шш1);
• впровадження, так званого, секторального мехатзму: краши, що розвива-ються, отримають обмеження на викиди парникових газ1в для певних секто-р1в (натмов1ртше, в енергетичному сектор^ металурги, виробнищш цементу). Можливо, що цей мехатзм буде створений у вигляд1 мехатзму "без втрат", коли крана отримуе одинищ для торпвт тшьки у випадку скорочення викид1в нижче встановлено1 мшнародною угодою базово1 лши, але у випадку перевищення встановлених р1втв викид1в, крана не буде нести жод-но1 фшансово1 в1дпов1дальност1;
• розвиток мехатзму скорочення викид1в ввд вирубування л1с1в та деградаци грунив (REDD);
• фшансування заход1в з адапгаци до зм1ни кл1мату та передач! технологш;
• збереження одиниць, запроваджених Кютським протоколом (ОВК, ОСВ, ССВ, ОА) та введення нових одиниць скорочень ввд проектов секторального мехатзму та REDD;
• дозвш часткового використання ОВК, перенесених з Кютського перюду (4060 % ввд надлишку) та неформальне обмеження торпвл1 викидами;
• цш з1 скорочень викид1в: Украша - 20 % нижче р1вня 1990 р., Рос1я - 20 % нижче р1вня 1990 р.
Сценарiй 3: новий дизайн угоди
Оскшьки багато краш вщзначае неефективнiсть i однобоюсть Кютсь-кого протоколу. 1снуе ймов!ршсть, що дизайн ново1' угоди буде значно, якщо не повшстю, вщр!знятись вщ Кютського протоколу.
Основними елементами ново1' угоди можуть стати:
• ввдсуттсть Додатку Б з перелшом краш з1 дозволеними об'емами викид1в парникових газ1в. Кожна крана встановлюе нацюнальт цш по скороченню викид1в без ратифшаци цих платв на мiжнароднiй арет;
• нов1 одинищ скорочень ввд проекпв секторального мехатзму, REDD, та ут-фшащя шших одиниць ввд гнучких мехатзм1в;
• фшансування заход1в з адапгаци до змши ктмату та передач технологш з добровшьних внесшв розвинених краш.
Сценарш 4: вщсутшсть мiжнародноï угоди
Якщо краши не зможуть досягнути згоди вже в грудш цього року у Копенгаген^ то шанси на створення мiжнародноï кшматично1' системи з 2012 р. значно зменшуються. У такому випадку, скорш за все, буде юнувати низка нащональних систем торпвл! викидами з внутршшми цшями з! скорочення викидами. Бшьшють з цих систем, наприклад, Свропейська система торпвл! викидами або Федеральна система торпвл! викидами США дадуть змогу використання проектних одиниць створених в шших крашах (особливо, у крашах, що розвиваються) для виконання зобов'язань компашями, що входять до складу систем.
Аналiз ефекту перенесення ОВК на наступний пертд зобов'язань. Найпростшими сценарiями для аналiзу, звичайно ж, будуть Сценари 3 та 4. Причина цьому досить проста, адже обидва сценари передбачають вщсут-шсть попиту на вуглецевому ринку на ОВК, тому i вони не будуть мати жод-ного ефекту на виконання крашами взятих на себе зобов'язань.
Але, разом з тим, Сценарш 3 може передбачати певну замшу мехашз-му торгiвлi перенесеними ОВК, якщо, звичайно, це положення буде формально включено в текст угоди. Цей крок може бути зроблено для надання додат-ково! фшансово! мотивацп Укршт та Роси, щоб забезпечити участь обох кра-ш у глобальнш протидiï змiнi клiмату i в наступному перiодi. Деякi краши Свропи, яю також мають певний потенщал для перенесення ОВК на перюд пiсля 2012 р., не зможуть використати ïx для досягнення 20 % скорочень до 2020 р. (офщшна позищя Сврокомiсiï): Польща (близько 400-500 млн ОВК), Румушя (300 млн) та ш. У цьому випадку, краши можуть потрапити у скрут-не становище, осюльки не зможуть використати значну кшьюсть фiнансовиx iнструментiв на вуглецевому ринку.
Сценарш 1: збереження кнуючоТ ситуаци
Не е секретом, що таю "слабю" цш для Украши та Роси (Украша -20 % нижче рiвня 1990 р., РоЫя - 20 % нижче рiвня 1990 р.1) були без нарь кання прийнятл сторонами конвенцiï та протоколу з надiею, що на третш пе-рiод (пiсля 2017 р.) краши вiзьмуть на себе бшьш жорсткi зобов'язання по скороченню викидiв. Окрiм цього, вiдомо, що саме Украша i РоЫя, найбшь-ше виграють вiд перенесення ОВК, осюльки близько 6 млрд ОВК можуть бути продаш крашам зi значним дефщитом дозволiв у наступному перiодi зобов'язань. О^м вищезазначених двох краïн вiд перенесення ОВК можуть виграти i кшька Центральноевропейських краш, що може полегшити вико-нання ïx зобов'язань. Навггь за умови, що приватнi компанп не зможуть вико-ристовувати ОВК у наступному перюда, уряди краш з дефщитом одиниць можуть створити попит на бшьш, ашж 3,3 млрд.
Позитивним моментом е доступ до додаткових фшансових меxанiзмiв для Украши та Росп, що у випадку використання схеми зелених швестицш призведе до реальних скорочень викидiв парникових газiв. Збереження меха-шзму торгiвлi викидами вiдкрие шлях i для шших краш, що приеднаються до Додатку Б, до програмних дш у протидiï змiнi кшмату.
Проте в цьому також е i кшька значних негативних моменпв. По-пер-ше, за умови необмеженого перенесення ОВК, наступна угода може повторите помилку Кютського протоколу. За очжуваного дефщш! 3,3 млрд ОВК, надлишкова пропозицiя на вуглецевому ринку може становити 10 млрд одиниць. Це знову виключить можливють абсолютного скорочення викидiв парникових газiв, як i у випадку з Кютським протоколом.
Сценарш 2: продовження Кютського протоколу iз значними допов-неннями
Згщно з другим сценарiем, обмеження на перенесення ОВК накла-даеться у розмiрi 40-60 % вщ залишку. У такому випадку близько 3-5 млрд Кютських одиниць може бути використана в наступному перюдг Але нефор-мальне обмеження торгiвлi викидами може з^рати важливу роль у досягнен-
1 Information on possible quantified emission limitation and reduction objectives from Annex I Parties. Ad Hoc Working Group On Further Commitments For Annex I Parties Under The Kyoto Protocol. Ninth session. August 2009. www.unfccc.int/resource/docs/2009/awg9/eng/misc15.pdf
m реальних скорочень парникових газiв на глобальному р!вш, адже у цьому випадку буде надаватись перевага проектним скороченням та новим мехашз-мам: секторальному та REDD.
Перевагою цього сценарш е можливють збалансовано1' закупiвлi р!з-номанiтних одиниць, що дасть змогу й шшим крашам з Додатку Б та поза його межами отримати свою частину "вуглецевих" швестицш. Також пози-тивним наслщком цього сценарш може стати його "перехщний" характер вщ дозволено1' торпвл! викидами до режиму, що даватиме змогу використовува-ти для виконання зобов'язань тшьки ri скорочення, що були досягненш вщ впровадження Проекпв з! скорочення викид!в. Саме такий шдхщ i стане найрезультативнiшим.
Негативним наслщком може стати встановлення Украшою та Росiею цiлей на 100 %, що дасть змогу обом крашам зберегти бажаний надлишок для продажу. Хоча неформальна згода сторш щодо обмеження торпвл! викидами може звести нашвець i такий сценарш.
Радше за все РоЫя та Украша все-таки переконають сво1'х опоненлв на м!жшродш ареш у потребi збереження механiзму торпвл! викидами. Також, ймов!рно, о6идв! краши, а також кiлька шших краш Свропи, зможуть перенести певну кшьюсть надлишкових ОВК на наступний перюд. Цей варь ант залишаеться можливим завдяки бажанню сторш до конвенци та протоколу втримати Росда та Украшу в угод!. У цьому випадку, наступна угода може повторити долю Кютського протоколу, коли велим обсяги одиниць встанов-лено1' кшькосп стануть доступними на ринку, це також створюе негативш умови на ринку для одиниць проектних скорочень.
Однак, попит на ОВК вщ Свропейського Союзу та США скорш за все буде обмеженим, адже закон Воксмана-Марк не мютить жодних положень про можливост !мпорту ОВК у федеральну систему торпвл! викидами1. А за-конодавство СС для третьо1' фази системи торпвл! викидами СС2 забороняе учасникам системи використовувати ОВК для виконання зобов'язань. Окр!м цього, непередбачувашсть краш-продавщв у використаннi кошпв вщ продажу ОВК робить торпвл! викидами досить небажаним мехашзмом для краш-продавщв, що намагаються максимально запевнити використання надхо-джень для "зелених" проекпв.
Отже, найбiльш ймов!рний сценарш розвитку подш протягом наступ-ного перюду зобов'язань, може скластись таким чином: краши з надлишком ОВК у поточному ^рюд! продаватимуть максимально можлив! об'еми вже зараз; 5-6 млрд ОВК все ще будуть доступш для перенесення на наступний перь од; у зв'язку з полпично обмеженим попитом, торпвля викидами не буде мати значного поширення, хоча ситуащя може змшитися шд кшець перiоду, якщо краши не зможуть виконати сво1'х зобов'язань за допомогою шших механiзмiв.
1 American Clean Energy and Security Act of 2009. In the Senate of United States. Version of September 4, 2009. www.govtrack.us/congress/billtext.xpd?bill=hlII-2454
2 The Climate action and renewable energy package. European Commission. 17 December 2008. www.europarl. europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+20081217+ITEMS+D0C+XML+V0// EN&language=EN
Лггература
1. American Clean Energy and Security Act of 2009. In the Senate of United States. Version of September 4, 2009. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.govtrack.us/congress/ billtext.xpd? bill=h111-2454.
2. The Climate action and renewable energy package. European Commission. 17 December 2008. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do? pub-Ref=- // EP // TEXT+TA+20081217 + ITEMS+ D0C+XML+V0 // EN&language=EN.
3. Information on possible quantified emission limitation and reduction objectives from Annex I Parties. Ad Hoc Working Group On Further Commitments For Annex I Parties Under The Kyoto Protocol. Ninth session. August 2009. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.unfccc.int/resource/docs/2009/awg9/eng/misc15.pdf.
4. Moving towards a Kyoto successor: What will we get there? Carbon Market Analyst. Point Carbon. June 2009. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.pointcarbon.com/polopoly _fs/1.1155384! CMA_postpolicy.pdf.
5. Information on possible quantified emission limitation and reduction objectives from Annex I Parties. Ad Hoc Working Group On Further Commitments For Annex I Parties Under The Kyoto Protocol. Ninth session. August 2009. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.unfccc.int/resource/docs/2009/awg9/eng/misc15.pdf.
6. Российская Федерация.Четвертое национальное сообщение представляемое у соответствии со статьями 4 и 12 Рамочной Конвенции Организации Объединенных Наций об изменении климата и статьей 7 Киотского протокола. - М., 2006. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.unfccc.int/resource/docs/natc/rusnc4 r.pdf.
7. Второе национальное сообщение Украины по вопросам изменения климата. Киев 2006. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.unfccc.int/resource/docs/natc/ukrnc2 r.pdf.
8. 20 by 2020. Europe's climate change opportunity. Communication from the commission to the European Parliament, the council, the European economic and social Committee and the committee of the regions. COM (2008) 30 final. - Brussels, 23 January 2008.
9. Olga Semkiv et all. Purchase prices for Certified Emissions Reductions and Emission Reduction Units: A special report for NEDO. Point Carbon. - Oslo. August 2009.
10. Olga Semkiv. The Impact of Assigned Amount Units Supply (AAUs) under Green Investment Scheme on AAUs Price Fluctuation on International Emission Trading Market: Policy and Economic Analysis. The National University "Kyiv-Mohyla Academy". Master thesis. - Kyiv, 2006.
11. Luca Bertali. ERU Prices - the Global Market and Project Pricing. TFC Brokers. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.ieta.org/ieta/www/pages/getfile.php? docID=430.
12. Evan Ard, Benedikt von Butler. Kyoto's Carbon Currency: Assigned Amount Units (AAUs) Explained. Evolution Market Executive Brief. September, 2008. [Electronic resource]. -Mode of access: http://www.ieta.org/ieta/www/pages/getfile.php? docID=430.
13. The Kyoto and credit balances: Saved by the recession? Carbon Market Analyst, Point Carbon. 12 March 2009.
14. Kyoto Protocol to the United Nations Framework Convention on Climate Change. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.unfccc.int/resource/docs/convkp/kpeng.pdf.
15. GHG data total excluding LULUCF. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.unfccc.int/ghg_data/ghg_data_unfccc/time_ series_ annex_i/items/3841.php.
16. Ingo Ramming. AAU Trading and the Impact on Kyoto and EU Emissions Trading. Before the Flood or Storm in a Tea-cup? Greenhouse Gas Market Report 2008. September 2008. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.carbontradefinance.com/articles/IETA_GHG _Market_Report_2008 %20AAU%20Trading.pdf.
17. Steve Connor. Scientists say Kyoto protocol is 'outdated failure'. The Independent. 25 October 2007.
Сэмкив О. Роль избытка распределенных квот для Киотского периода в исполнении международных целей по сокращению выбросов на следующий период обязательств
Осуществлен обзор результатов анализа политических сценариев развития международных переговоров по сокращению выбросов парниковых газов и воз-
можные последствия переговоров для Украины и других стран Центральной и Восточной Европы.
Ключевые слова: Киотский протокол, парниковые газы, период обязательств, политические сценарии развития переговоров.
Semkiv O. The role of the Assigned Amount Unit surplus under the Kyoto Protocol for meeting the emission reduction targets under the next climate regime
The article represents an overview of the possible scenarios for the international negotiation process under the United Nation Convention for Climate Change. Also, the possible outcomes for the Central and Eastern Europe are to be outlined.
Keywords: Kyoto Protocol, greenhouse gases, crediting period, policy scenario of the negotiation process.
УДК 630*232.41 Доц. С.А. Ситшк, канд. бюл. наук; доц. В.М. Ловинська, канд. бюл. наук - Днтропетровський державний аграрний умверситеу
ТИПОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА Л1СОКУЛЬТУРНОГО ФОНДУ ДП "ДНШРОПЕТРОВСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
Здшснено типолопчний аналiз люокультурного фонду ДП "Дншропетровське люове господарство" та визначено типи люу й розподш площ за головними деревни-ми породами. У складi насаджень люокультурного фонду головними породами е сосна звичайна, дуб звичайний та сосна кримська, частка яких, ввдповвдно, становить 41,27 %, 33,75 % та 14,62 % ввд загально! площi залюнених територш.
Ключов1 слова: тип люу, деревна порода, люокультурний фонд.
Проблема рацюнального використання природного потенщалу земель люового фонду е одшею з найважливших господарських проблем, значення яко! виходить далеко за межi окремих галузей. Обмежешсть впчизняних ль сових ресурЫв, недостатне забезпечення потреб промисловост у деревнш си-ровиш та необхiднiсть, у зв'язку з цим, досягнення значного шдвищення ль систостi територи краши i розширення експлуатацiйних запасiв деревини, потребують переходу люового господарства Украши на принципово новi форми господарювання. Однiею з таких форм, широке запровадження яко! дасть змогу вирiшити бiльшiсть iз поставлених перед лiсовою галуззю зав-дань, е штучне створення люових культур.
Днiпропетровська область розташована у посушливому регiонi краши, у зош ризикованого рiльництва та характеризуеться складними еколопчними умовами [5]. Люистють Днiпропетровщини е найменшою в Укра!ш та становить 4,8 % плошд областi. Оптимальним значенням цього показника у степо-вих умовах е не менше шж 10 %. Понад 80 % лiсiв Дншропетровщини - це штучнi насадження, але iснуюча кiлькiсть площi не забезпечуе достатньо! для областi еколопчно! рiвноваги, захист iснуючих насаджень та сталий розвиток регiону.
Для забезпечення оптимально! люистост у державi та Дншропет-ровськiй областi зокрема створення люових штучних насаджень повинно проводитись вщповщно до програми "Лiси Украши" [4].
