CC BY
28
5. Симоненко В. Реформа публнно''' адмЫютраци в УкраТнк фальстарт тривалютю в 15 роюв / В. Симоненко // Економка УкраТ'ни. -2010. - №11. - С. 4-13.
6. Зверяков М. ЛЮеральна ¡дея i модерызаци економ^и УкраТ'ни / М. Зверяков // Економ^а УкраТ'ни. - 2010. - №7. - С. 11-21.
7. Яременко О. ЛЮерал^м, економтна свобода i держава / О. Яремченко // Економка УкраТ'ни. - 2010. - №12. - С. 4-15.
8. Горюна Л. Кооперацт у контекст лЮерально - демократично' концепцп модернкзацп сусптьства / Л. Гоpк¡на // Економ^а Укра'-ни. - 2013. - №5. - С. 4-14.
9. Абдеев Р.Ф. Ф¡лоcоф¡я ¡нформафйно''' цивткзацп / Р.Ф. Абде-ев. - М.: Владос. - 1994. - 214 с.
10. Богданов А.А. Тектология. Всеобщая организационная наука. В 2-х кн. / А.А. Богданов. - М.: Экономика. - 1989. - 305 с.
11. Иванов Е.Т. Основы теоретической эпироники / Е.Т. Иванов // НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк. - 2006. - 376 с.
12. Маркс К. Из ранних произведений. / К. Маркс, Ф. Энгельс. -М.: Госполитиздат. - 1956. - 353 с.
13. Ракитов А.И. Принципы научного мышления / А.И. Ракитов. -М.: Изд-во политич. лит-ры. - 1975. - 145 с.
14. Ковальов В.М. Економнний закон оплати прац ¡ його викори-стання в господарсьюй практик Укра'ни / В.М. Ковальов // Фор-мування ринкових вщносин в УкраМ Зб. наук. пр. Вип. 9 (36). - К.: Науково-дослщний економнний ¡нститут, 2012. - С. 174-181.
15. Ковальов В.М. Передумови формування мехаызму управлЫ-ня оплатою прац в Укра'пн / В.М. Ковальов, О.А. Атаева // Формування ринкових вщносин в Укран Зб. наук. пр. Вип. 5 (144). - К.: Науково-дослщний економнний ¡нститут, 2013. - С. 209-217.
16. Ковальов В.М. Структура трудового потенцилу як засВ социль-ного розподлу додано''' вартост / В.М. Ковальов // Теоретичн ¡ прак-тичн¡ аспекти економки та ¡нтелектуально''' власностт Зб. наук. праць. -Мар^поль: ДВНЗ «ПДТУ», 2012. - Вип. 2, Т. 1. - С. 242-244.
В.В. ЯКУБОВСЬКИЙ,
д.т.н., професор, 1нститут м1жнародних вщносин Ки'вського национального унверситету iм. Тараса Шевченка
Ринков1 мехашзми Кютського протоколу
Проаналiзованi запроваджен Котським протоколом Рамково' конвенцИ' ООН 3i змни клiмату ринков'1 меха-н'!зми мiжнародноí природоохоронно' дяльност'!. Проде-монстрований сучасний стан застосування Механ'!зму спльного впровадження [МСВ] та Схеми «зелених» н-вести^й [С31). Наданий аналiз ефективност проведення проектв Сильного впровадження по результатах вико-наних робт з iх мiжнародноí детермнацИ' та верифiкацií.
Ключов! слова: змна клмату, ринков'1 мехашзми Кютського протоколу, одиниц скорочення викидв, пар-никовi гази, детермна^я, верифка^я.
Проанализированы предусмотренные Киотским протоколом Рамочной конвенции ООН по изменению климата рыночные механизмы международной природоохранной деятельности. Продемонстрировано современное состояние внедрения Механизма совместного осуществления [МСО] и Схемы «зеленых» инвестиций [С3И]. Представлен анализ эффективности проведения проектов Совместного осуществления по результатам выполненных работ по их международной детерминации и верификации.
Ключевые слова: изменение климата, рыночные механизмы Киотского протокола, единицы сокращения выбросов, парниковые газы, детерминация, верификация.
Analyzed are market mechanisms of international activity provided by Kyoto Protocol of UN Frame Convention on Climate Change. Current status of Joint Implementation Mechanism [JIM] and Green Investments Scheme [GIB] is discussed. Efficiency of Joint Implementation projects is analyzed being based on results of their international determination and verification.
Keywords: climate change, market mechanisms of Kyoto protocol, emission reduction units, greenhouse gases, determination, verification.
Постановка проблеми. Глобальн процеси змЫи кл1ма-ту е одьлею з найсерйознших загроз сучасносп. Отриман науково обгрунтоваы докази того, що в останн десятилггтя вщбуваеться р1зке збтьшення температури приповерхне-вих шар1в земноТ' атмосфери, яке призводить до необхщно-ст пошуку шляжв i механ1зм1в зниження антропогенного впливу на довюлля [1]. Виходячи з глобального характеру ^матичноТ' деградаци вжиття заходiв протиди цим проце-сам мае носити загальносвтовий характер, який конкрети-зуеться i деталiзуeться в окремих репонах i кра'Тнах.
Рамкова конвенцiя ООН зi змiни ^мату (РКЗК ООН), прийнята на Самт планети Земля в 1992 роц в Рiо-де-Жанейро, зафiксувала зобов'язання, прийнят окремими краТ'нами щодо скорочення викидiв парникових газiв [2]. Усi сторони, що пщписали конвенцiю, взяли на себе зобов'язання з боротьби зi змЫою клiмату. Вони включа-ють зобов'язання проводити iнвентаризацiю своТ'х викидiв парникових газiв, надавати щорiчнi доповiдi, або так званi нацюнальы повiдомлення про свою дiяльнiсть щодо здм-снення положень конвенцií, а також розробляти й впрова-джувати нацюнальы програми зниження антропогенного впливу на змЫу клiмату.
Залишаючись основоположним документом, Рамкова конвен^я, проте, не мютить конкретних кiлькiсних зо-бов'язань сторЫ угоди щодо скорочення викидiв парникових газiв. Ui зобов'язання сторЫ, що носять юридично обов'яз-ковий характер, склали основу Кютського протоколу, пщпи-
© В.В. ЯКУБОВСЬКИИ, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраМ № 2 (153)/2014 1 1
саного в 1997 роц як доповнення до основного тексту Рам-ковоУ конвенци ООН 3i змЫи кп1мату [3].
Наступним етапом стапа розробка докпадних правип ви-конання попожень самоУ конвенцГУ та i'i Kiотського протокопу. ГЛспя проведення чергового значного цикпу переговорiв ц правипа пягпи в основу МарракешськоУ угоди, змiст якоУ в подапьшому бупо уточнено й розширено на щорiчних кон-ферен^ях сторiн конвенци [4].
Метою crarri е проведення анапiзу передбачених Кютсь-ким протокопом ринкових механiзмiв зниження викидiв пар-никових газiв, вкпючаючи оцiнку ефективностi Ухнього за-стосування на o^oBi резупьтатiв проведених робгг iз мiжна-родноУ детермiнацii та верифкаци ряду реапiзованих проектiв.
Виклад основного Marepiany. Вщповщно до поставпе-ноУ мети визначено такi основы завдання: 1) провести ана-™з «гнучких» механiзмiв Kiотського протокопу; 2) розгпяну-ти особпивостi Ухнього застосування у пострадянських краУ-нах; 3) виконати оцЫку ефективностi реапiзацiУ проеклв спiпьного впровадження на основi резупьта^в проведених робiт з Ух мiжнародноi детермiнацiУ i верифiкацii.
Важпивою вщмЫнютю Kiотського протокопу вiд iнших ба-гатостороннiх угод природоохоронного спрямування е мо-жпивiсть змiни рiвнiв допустимих вию/вдв, встановпених дпя краУн угоди, шпяхом застосування передбачених протокопом так званих гнучких механiзмiв зниження викидiв. Вико-ристання цих механiзмiв, спрямованих на реапiзацiю кон-кретних природоохоронних проекпв, дозвопяе зацкавпе-ним краУнам створювати або купувати додатковi квоти на викиди парникових газiв, додаючи Ух до встановпеноУ Кют-ським протокопом граничноУ кiпькостi дпя цих краУн.
Оскiпьки передбаченi Кютським протокопом «гнучкi меха-нiзми» пов'язан iз впровадженням iнвестицiйних проектiв, спрямованих на зниження вию/рв, або з прямим придбанням додаткових квот, ц мехаызми вiдносяться до категори еконо-мiчних, або ринкових. Таким чином, Рамкова конвен^я ООН разом iз Kiотським протокопом уперше в мiжнароднiй прак-тицi ввепи ринковi мехаызми боротьби зi змiною клiмату, орЬ eнтованi на пiдвищення ефективностi i зацiкавпеностi краУн у впровадженнi природоохоронноУ дiяпьностi.
Через гнучкi механiзми Кютського протокопу сторонам конвенци вiдкриваeться можпивють досягти встановпених показникiв зниження викидiв шпяхом впровадження проек-тiв в Ыших краУнах iз меншими витратами, ыж у самих цих краУнах. Щоб уникнути ухипення за цей рахунок вщ прийнят-тя заходiв усерединi краУн, у Марракешську угоду бупо вкпючено спе^апьне попоження про те, що використання механiзмiв Кютського протокопу мае носити додатковий характер до здмснюваноУ в цм краУн нацiонапьноi програми заходiв зi скорочення викидiв парникових газiв.
Кютським протокопом передбачен такi три економiчнi механiзми:
• Механ\зм сильного впровадження - МСВ (Jointlmple-mentationMechanism - JIM). Даний механiзм визначений
статтею 6 Кютського протоколу, вщповщно до якоУ як мюце реал1зац1У проек^в у ньому можуть брати участь ттьки краУ-ни Додатку В протоколу, який включае розвинен1 краУни i краУни з переxiдною економкою, в тому числi Pосiя та Укра-Уна. Як продавцем, так i покупцем одиниць скорочень вики-дiв, якi досягаються в результат впровадження проектiв, може виступати будь-яка iнша краУна - учасник конвенци.
• Механ\зм чистого розвитку - M4P (Clean Development Mechanism - CDM). Ключовi елементи даного мехаызму визначеы статтею 12 Кiотського протоколу. Як продав^ до-сягнутих одиниць скорочень, або так званою приймаючою стороною проек^в, можуть виступати краУни, вщнесеы до ка-тегорii' тих, що розвиваються, а як покуп^ - краУни Додатку В Кютського протоколу. Таким чином, як краУни, що приймають проекти за даною схемою, тобто краУни, де можуть впрова-джуватися проекти за даною схемою, можуть виступати ва пострадянсью краУни, окрiм Роси, УкраУни i Бiлорусii'.
• Механ\зм прямоi торг'вё квотами - МТК (Emission Trading Mechanism-ETM) визначений статтею 17 Кютського протоколу. Дана схема застосовна лише до краУн, що вхо-дять у Додаток В протоколу. 1хым партнером може виступати будь-яка Ыша краУна - учасник конвенци.
Незалежно вщ використовуваного Кютського мехаызму отримаы вщ iншиx краУн умовнi одиницi скорочень викидiв парникових газiв додаються до Ух встановленоУ кiлькостi для краУн - учасниць РамковоУ конвенцii' ООН. Своею чергою, одиниць переданi Ышм сторонi угоди, вiдраxовуються вiд встановленоУ УхньоУ кiлькостi для краУни, яка Ух передае.
Як умовна одиниця скорочень викидiв парникових газiв обрана 1 тонна двоокису вуглецю. 1н1±л парниковi гази через прийнятi коефУенти впливу приводяться до еквiвалентноi' «умовноУ» кiлькостi СО2 [1].
Оск'шьки Механ\зм чистого розвитку (МЧР) застосовуеть-ся для значно бтьшого числа краУн, вЫ е найбiльш масово застосовуваним меxанiзмом Кiотського протоколу. За своею суттю вЫ являе собою схему, в рамках якоУ сторони конвенци можуть зд^снювати Ывестици в проекти, що за-безпечують скорочення викидiв парникових газiв, отримую-чи в результат вуглецевi одиницi за досягнуте скорочення викидiв або поглинання парникових газiв. Результатом таких проек^в е внесок у стiйкий розвиток приймаючоУ проект краУни, а також додатковi дозволи на викиди, рiвнi досягну-тому скороченню викидiв. Ui досягнутi скорочення викидiв можуть бути використаы краУнами для включення в рахунок своУх нацiональниx зобов'язань.
Тим самим проекти, здмснюваы в рамках даного меха-нiзму, забезпечують приплив Ывестифй в краУни, особливо з боку приватного катталу, а також активiзацiю передачi цим краУнам еколопчно щадних теxнологiй. Зрештою реалiзацiя таких проек^в робить внесок у стмкий розвиток краУн, що розвиваються.
Основним результатом проеклв МЧР мае бути реальний, вимiрний i довгостроковий внесок у пом'якшення змiни клi-
мату шляхом скорочення викид1в або збтьшення поглинан-ня парникових газ1в. До того ж цей внесок мае бути додат-ковим до основних заход1в, що здмснюються в краУ в рамках вщповщних нацюнальних програм.
Для пщтвердження виконання цього принципу, який отри-мав назву «принцип додатковос™, встановлен детальн ви-моги до самих проек^в МЧР, а також до процедур УхньоУ оцЫки. Розрахунки обсяпв скорочень, як досягаються, або поглинань повинн проводитися за спе^ально розроблени-ми i затвердженими методиками. Як i весь проект у цтому, ц розрахунки повинн пiдтверджуватися (верифiкуватися) незалежними уповноваженими органами, що пройшли процедуру акредитаци РамковоТ конвенцiï ООН зi змЫи клiмату.
У всьому проектному ци^ механiзму чистого розвитку можна видтити такi основнi етапи:
• Обгрунтування проекту та його опис за встановленою формою, так звана PDD (Project Design Documentation).
• Схвалення проекту уповноваженим органом у кра'У впровадження проекту.
• Bалiдацiя проекту - попередня експертиза проекту на вщповщнють вимогам, що пред'являються до проек^в МЧР, i яка виконуеться, як i верифiкацiя, незалежними акредито-ваними органами.
• Експертиза та реестра^я проекту виконавчими органами МЧР.
• Мониторинг за ходом реалiзацiï проекту.
• Верифка^я проекту - перевiрка проекту пiсля закiнчення першого та/або наступних перiодiв його впровадження.
• Сертифка^я та випуск в обг досягнутих у перiод реалЬ заци проекту одиниць скорочень викидiв парникових газiв.
Першi проекти з Мехаызму чистого розвитку були зареес-трован у виконавчих органах Рамково' конвенци ООН у 2004 роцi. За десятирiчний перiод 1'хне число до початку 2013 року, тобто приблизно за десять роюв, перевищила 10 тис. iз су-марним обсягом скорочень вию/рв парникових газiв, який досягаеться, до цього перiоду в розмiрi 2341 млн. т СО2 [3].
Основна маса проектiв зосереджена в кра'нах Пвден-но-Схiдноï Ази, перш за все в Кита', 1нди та Пiвденнiй Коре'. Серед загального числа проек^в 'хня частка досягае 80%. За цим репоном йдуть Латинська Америка (13-14%) i афри-канський континент (3-3,5%). При цьому основна частка (68%) припадае на проекти з поновлюваних джерел енерги. За
ними з часткою 16% слщують проекти в цементуй та вугiльнiй промисловостi, орieнтованi на зниження викидiв метану - СН4.
Механ\зм сильного впровадження також представляе собою економiчно орieнтований мехаызм зниження викидiв парникових газiв, пов'язаних з реалiзацieю конкретних про-ек^в. Biн дозволяе розвиненим кра'нам i кра'нам iз перехщ-ною економкою, якi входять до Додатку 1 Конвенци, впро-ваджувати проекти скорочення викидiв або збiльшення по-глинання парникових газiв. В органiзацiйному план проекти спiльного впровадження можуть проводитися виключно мiж кра'нами Додатку 1. З 'хнього числа найбiльший потен^ал у реалiзацiï проектiв по даному мехаызму iснуe в кра'нах iз перехiдною економiкою, де вони можуть бути проведем до того ж з меншими фiнансовими витратами.
Як i у випадку проек^в, впроваджуваних у рамках Меха-нiзму чистого розвитку, одиниц скорочень викидiв, що досягаються в результат реалiзацiï проектiв спiльного впровадження, можуть використовуватися стороною, яка здм-снюе Ывестици, за рахунок сво'х зобов'язань за Кютським протоколом. Для виключення подвмного рахунку ця кть-юсть одиниць скорочень, якi досягаються, зменшуеться зi встановленого 'хнього рiвня для приймаючо' сторони.
Проекти, реалiзованi за схемою сптьного впровадження, можуть виконуватися по одному з двох варiантiв, або «тре-кiв» (рис. 1).
У випадку першого варiанту, або «треку 1», процедура ана-лiзу, оцiнки та схвалення проекту здмснюеться уповноваженими структурами приймаючо' сторони. Повноваження КомЬ тету по нагляду за проектами сптьного впровадження Рам-ково' конвенци при цьому обмежуються переважно реестра-цieю проектiв. З ^eï причини даний варiант реалiзацiï проектiв спiльного впровадження ще називають «нацюнальним».
На вiдмiну вiд цього при другому варiантi реалiзацiï проек-тiв спiльного впровадження проектний цикл аналопчний описанiй вище його послщовност для МЧР-проектiв. Зо-крема, аналопчно процедурi верифiкацiï проектiв необхiдно провести подiбну 1й процедуру детермiнацiï проеклв спть-ного впровадження, як i подальшу 1х верифiкацiю в незал-ежнiй акредитованiй структурами Рамковоï конвенци ООН оргаызаци. За тага: схеми реестра^я та супровiд проектiв СВ, як i випуск одиниць скорочень, як досягаються, здм-снюеться Комитетом з нагляду Рамковоï конвенци ООН зi
Рисунок 1. EKOHOMi4Hi мехатзми К1отського протоколу
3míhh кл1мату. 3 uieí причини даний трек реал1заци проек^в сптьного впровадження отримав назву <^жнародний», а весь проектний цикл у цтому близький проектному циклу Мехаызму чистого розвитку.
Як бачимо, адмЫютративш вимоги при реалiзацií CB-проектiв по треку 1 нижч^ нiж у випадку треку 2, звщси меншi i термiни всього проектного циклу при застосуванн нацюнального варiанту. B той же час до мiжнародноí схеми бiльше довiри, що може вiдбитися на вартост одиниць ско-рочень, якi досягаються, при використаннi того чи ¡ншого варiанту реалiзацií проекту.
Для впровадження проек^в CB по треку 1 кожна з кра'н До-датку 1 повинна розробити i затвердити власну процедуру, яка регламентуе весь проектний цикл. У Роси, наприклад, прийнято, що реалiзацiя проектв за нацюнальним треком не вiдрiзняeться вщ мiжнародного. B Украíнi процедура треку 1 дещо вдозняеться вiд треку 2. При цьому стадiя попередньо-го розгляду проектних документiв розширена. Уповноваженi органи Румуни прийняли ршення про застосування в Меха-hí3mí сптьного впровадження лише нацiонального треку, що не суперечить вимогам базових докумен^в Рамково' конвен-ци ООН 3i змЫи клiмату та Кютського протоколу до не'.
Менша ктьюсть кра'н поргвняно МЧР, а також бтьш тз-нм перiод регламентаци процедур проходження проектiв призвели до вщставання розвитку ринку проектiв CB i зумо-вили в цтому його менший масштаб.
Першi CB-проекти були зареeстрованi ттьки в середин 2009 року, а 'хне загальне число наприюнц 2012 року не перевищило 600 при загальый ктькост досягнутих одиниць скорочень викид!в на р!вн 657 млн. т СО2 [5]. При-близно 90% зареестрованих CB-проектiв вщносяться до нацюнального треку.
Найбтьшого устху у впровадженн CB-проектiв досягли Укра'на та Роая. 3а ктьюстю проектiв 'хня сптьна частка пе-ревищуе 80% (рис. 2). Далi за ними з помггним вiдставанням йдуть ií0i схщноевропейсью кра'ни з перехiдною економiкою.
При розгляд! розподту CB-проектiв за категорiями звер-тають на себе увагу суттев1 вщмшност вщ ситуацií з МЧР-проектами. Як за ктьюстю проек^в (40%), так i за об-
сягом одиниць скорочень викидГв, що досягаеться (54%), лiдируюче мiсце займають CB-проекти, орieнтованi на метан (CH4). 3а ними слщують енергоефективн проекти, частка яких становить 28,6 i 25,6% вщповщно. I ттьки трете мiсце за ктькютю займають проекти з поновлюваних дже-рел енергп з часткою в 18,7%. 1хня роль, проте, в р!вН зни-ження викидГв, невисока, складаючи лише 3,7%.
Така вщмЫнють у розпод^ проектiв за категорiями цтком зрозумiла, осктьки МЧР-проекти впроваджуються в кра'нах, що розвиваються. Bони бтьшою мГрою орieнтованi на проекти Ыновац^ного характеру, тод! як у кра'нах i3 перехiдною економкою, i перш за все в Роси i Укра'У, досить висока частка проек^в, пов'язаних i3 модернiзацieю вже юнуючих вироб-ництв, що забезпечуе пiдвищення 'х енергоефективноси
MexaHÍ3M roprieni квотами (рис. 1) дозволяе кра'нам До-датку 1 купувати одиниц скорочень викидГв в ¡нших кра'нах того ж додатку, де сформувався |'хшй надлишок, або в яких можна досягти скорочення викидГв менш витратним шляхом. Це дозволяе кра'нам використовувати бтьш ефектив-hí з економiчного погляду шляхи скорочення вию/вдв або по-глинання парникових газiв незалежно вщ того, в яюй кра'У ¡снують такi можливоси i, в юнцевому рахунку, зменшити загальнi витрати на зниження викидГв.
Таким чином, мехаызм торпвл! квотами вiдкриваe прямий економiчний шлях купiвлi-продажу одиниць скорочень ви-кидГв вщ кра'н Додатку 1, в яких сформувався 'х надлишок, до кра'н, як! вiдчувають 'хню нестачу. Bолею ¡сторп кра'ни з перехщною економiкою, i перш за все Роая i Укра'на, вщно-сно еволюцп викидГв парникових виявилися у вигщно-му станови1щ (табл. 1).
Рiзке зниження обсяпв промислового виробництва пюля розпаду Радянського ^юзу призвело до помГтного змен-шення викидГв парникових газiв в цих кра'нах. Якщо в кра'-нах Овросоюзу обсяги викидГв у середин 90-х роюв були лише ненабагато менше, нж на початку цього десятил^тя, то в Роси 'хне зменшення становило близько 28%, а в Укра-íh¡ досягло 47% (табл. 1).
Зниження викидГв вщбувалося аж до початку 2000-х ро-юв, i лише з поступовим економiчним вiдновленням у на-
Рисунок 2. Розподш СВ-npoeKTÍB за приймаючими краТнами станом на 01.01.2013
Джерело: UNEP RISO Centre.
Таблиця 1. Еволющя антропогенних викид1в парникових газ1в для ряду краТн у перюд 1990-2010 poKiB
тис. т. С02 еквiваленту Змши з 1990 по 2010 р^, %
КраТна 1990 1995 2000 2005 2009 2010
бвропейський Союз 5 297109 4 980 158 4 780 386 4 848 362 4 268 118 4 409 255 -16,8
Польща 552 445 475 534 366 503 352 328 339 797 357 985 -35,2
Роайська Федерац1я 3429 827 2 464 297 1575 702 1 577 722 1 460 346 1 555 159 -54,7
УкраУна 859 840 456 816 344 911 378 938 347 008 345 226 -59,8
США 5293 369 5860 000 6 424 130 6 118 282 5 545 717 5 747 137 8,6
Джерело: http://unfccc.int/
ступн1 роки р1вень викид1в парникових газ1в у цих краУнах став дещо пщвищуватися. Проте нав^ь у 2010 роц обсяг викидю в Укра'У становив трохи бтьше 40% його рюня двадцять роюв тому, в Роси - 45%, ¡ навггь у Полыщ близь-ко 65%. Це в той час, коли в краУнах Свропейського Союзу викиди в 2010 роц становили 84% вщ Ухнього рюня в 1990 роц1, а в США - 108,6%.
Осктьки в рамках Кютського протоколу як базовий був прийнятий саме 1990 рк, ситуацт, що склалася, призвела до формування значного резерву квот на викиди парникових газв у нових пострадянських краУнах. Своею чергою, це вщкрило можливють прямого використання механвму продажу квот Кютського протоколу для краУн, що волод1ють Ух-шми надлишками.
УкраУна вмто скористалася можливютю, яка вщкрилася. У сны 2009 року за дорученням урядю УкраУни та ЯпонГУ мж Нацюнальним агентством еколопчних ¡нвестицм (НАЕ1) УкраУни та Оргаызацюю з розробки нових енергетичних про-мислових технолог¡й (НЕДО) Япони було п¡дписано угоду щодо продажу УкраУною 30 млн. одиниць встановленоУ кть-кост¡ викид¡в (млн. т СО2) з обсягу, наявного у неУ нацюналь-ного резерву. Даний приклад е найб¡льш наочним ¡ показо-вим ¡з позицм реал¡зац¡i' схеми прямоУ торг¡вл¡ квотами як одного з ¡снуючих ефективних мехаызмв К¡отського протоколу, орюнтованих на ринков¡ в¡дносини в зниженн антропогенного впливу на кл^ат.
B¡дпов¡дно до обовlязк¡в продавця квот за Кютським протоколом УкраУна зобов'язана спрямувати отриман в¡д продажу одиниць встановленоУ ктькост (ОВК) ф¡нансов¡ надхо-дження на реалва^ю проект¡в, що забезпечують скорочен-ня викидв парникових газ¡в або збтьшення Ух поглинання. В зв'язку з цим починаючи з 2009 року за рахунок отрима-ного вщ продажу квот фЫансування в УкраУн почала фор-муватися загальнонац¡ональна програма впровадження таких проект¡в. До тепершнього часу в цю програму включено 545 проекта, що охоплюють ус 24 област¡ УкраУни та Авто-номну Республ¡ку Крим.
У своУй б¡льшост¡ проекти ор¡eнтован¡ на проведення сана-цп обleкт¡в соцвльноУ сфери, що ф¡нансуються за рахунок центрального та мюцевого бюджет¡в. До них вщносяться дошк¡льн¡ та шктьы дитяч¡ установи, л¡карн¡, пол¡кл¡н¡ки та ¡н-ш¡ л¡кувальн¡ заклади, пщприемства пошти ¡ зв'язку тощо.
Разом ¡з переважаючою б¡льш¡стю санац¡йних проекта, спрямованих на утеплення будинк¡в пщприемств соц^льноУ
сфери, в програму включен! i ряд ¡нших масштабних проек-TiB. До них, зокрема, вщносяться модерыза^я рухомого складу киУвського метрополитену, реконструщя системи те-плопостачання двох мкрорайоыв м. Горл!вка, впровадження сучасних технолопй енергоспоживання на територи ди-тячого центру «Артек» i деяк ¡ншк
Згаданий масштабний украУнсько-японський проект е показовим ще й у тому вщношены, що отримане на його основ! фЫансування було спрямоване саме в соц!альну сферу, яка вщчувае хроычну нестачу бюджетного фЫансування.
Даний приклад прямоУ торпвл! квотами м!ж краУнами не е единим. Наприюнц 2008 року було оголошено про продаж Польщею квот на викиди парникових газ!в 1рландп через кредитний фонд (Multilateral Carbon Credit Fund), керований Свропейським ¡нвестицмним банком (EIB) i Свропейським банком реконструкцп та розвитку (EBRD). Отримане вщ продажу квот фЫансування спрямовуеться на реал!зац!ю в Полыщ проект!в скорочення викид!в парникових газ!в.
У тому ж роц Чех!я пщписала з! Свгтовим банком протокол про нам!ри щодо аналопчно'У угоди, заявивши також про мо-жливий продаж квот Япони, Австри, Бельги, Португали [6]. У наступному 2009 роц Чех!я продала 50 млн. т квот вики-д!в СО2 Япони.
1з завершенням в 2012 роц першого перюду зобов'язань Кютського протоколу i формуванням посткютськоУ концепци можливост використання механiзму торпвл! квотами за рахунок резерву, який утворився, по вщношенню до прийнято-го для першого перюду базового 1990 року стали обмеже-ними. В зв'язку з цим основний ор!ентир буде спрямований на реалiзацiю механiзмiв, пов'язаних ¡з проектною д!яльнН стю та отриманням скорочень викид!в парникових газiв на цм принципов^ основ!.
Виходячи з цього представляе ¡нтерес анал!з досвщу пщго-товки та реал!заци проект!в, як! виконуються в рамках мехаыз-м!в Кютського протоколу. Найбтьш зручно такий анал!з провести на основ! робгт ¡з детермЫаци/ валщаци та наступноУ ве-риф!кацГУ проект!в, осктьки при цьому здмснюеться детальна оцЫка обгрунтованост!, достов!рност!, адекватност та в цтому р!вня якост проект!в на р!зних стад!ях УхньоУ реал!заци.
При проведены детермЫаци/валщаци та верифкаци МЧР i МСВ проект!в Кютського протоколу зауваження, як! вия-вляються, оформляються у виглядк
• Запит!в на роз'яснення (ЗР).
• Запит!в на коригувальн ди (ЗКД).
Таблиця 2. Кшьюсть запи^в р1зних вид1в за результатами детермшацм/валщацм та верифшацм 55 МЧР i МСВ проекпв KioTCbKoro протоколу
Запити Кшьюсть ЗР Кшьюсть ЗКД Кшьюсть ЗПД
Детермшафя
Середне на проект 13,50 33,30 1,10
Д1апазон 1-28 0-40 1,0-11,8
Вериф ^кафя
Середне на проект 4,60 16,00 0,10
Д1апазон 1-11 8-28 0-2
• Запит1в на подалыхл дм (ЗПД).
Значенневий 3MicT кожного виду запи^в цтком вщобра-жено в ïxнiй назвi. Якщо запити на роз'яснення вимагаюты просто додатково'1' Ыформацп, запит на коpигувалынi дм ви-кликаюты необxiднicты проведення певного доопрацювання проекту. Своею чергою, запити на подалыол ди передбача-юты проведення додаткових робгт або одержання пщтвер-джуючо' iнфоpмацiï на наступних cтадiяx проекту.
На основГ проведених робгт з детермГнаци/валщаци та ве-рифкацп 55 пpоектiв в Укра'У, Роси, МолдовГ та Kазаxcтанi нижче наведено загалыний аналiз ктыкост i характеру отри-маних запитiв рГзних видГв (табл. 2). Роботи з детермЫацм-ноï/валiдацiйноï i веpифiкацiйноï пеpевipки пpоектiв викону-валися в рамках дГялыност мiжнаpодниx теxнiчниx Ыспекцм-них органзацм ТЮФ Рейнланд, ТЮФ Зюд i БЮРО Вергтас, ак-редитованих на право проведення цих робгт виконавчими органами Pамковоï конвенци ООН зГ змЫи клiмату.
Загалыне число запи^в уах видГв на проект у середныому сягае 47,6 для детермГнаци/валщаци та 20,7 для верифкаци, тобто бтыш нж удвГчГ менше. По всм видимости досвщ роз-робниюв проекпв, що накопичуетыся на стади детермЫа-цм/валщацп, робиты позитивний вплив пщ час наступних ста-дм верифкаци проекпв. У цтому ж, судячи з середныого зна-чення запитГв, ктыюсты зауважены по проектах доситы велика.
Цтком зрозумто, що якюты пщготовки та обгрунтування проекту багато в чому визначаетыся досвщом i квалГфка-фею фажв^в, що беруты участы у конкретному проекп. Саме цим, насамперед, крГм складност самого проекту, поясню-етыся насттыки широкий розкид ктыкост запитГв, спосте-режуваних вщ проекту до проекту. Для окремих видГв запи-тГв пропорци приблизно збер^аютыся тими ж для стадм де-термГнаци/валщаци та верифкаци.
При цыому, як показуе практика проведення робгт з детер-мГнаци/валщаци та верифкаци проекпв, запити на додатко-ву ¡нформа^ю не завжди рееструютыся й оформлюютыся, особливо при тюшй взаемоди з розробниками проекпв. Звщси i невисока загалына ктыкюты запилв даного виду ви-ходячи з фактичних даних, наведених у табл. 2.
Основна частина зауважены на стади детермЫаци зосе-реджена на трыох ключових елементах проекпв: загалыному опис проекту, визначенн базово! лн проекту, включаючи обгрунтування принципу додатковост i план мониторингу. 1н-0i елементи пpоектноï документаци на данм стади проекту особливих труднощГв у розробниюв не викликаюты.
На стадГ| верифкаци проекпв основн складнощГ зустрГчаюты-ся в таких елементах, як: вщповщнкты плану мониторингу проекту, наявнкты ефективноï системи менеджменту якост та повно-та впровадження проекту. 1н1±л елементи на стадГ| верифкаци не викликаюты складнощГв у розробниюв i власниюв проекпв.
Висновки
Представлен дан даюты певн орГентири щодо найбтыш «проблемних» елеменлв розробки та обгрунтування МЧР i МСВ проекпв Кютсыкого протоколу.
У цтому ж ¡снуюча практика пщтвердила життевюты перед-бачених Рамковою конвенцГею ООН i конкретизованих Кютсы-ким протоколом i наступними угодами сторЫ конвенци еконо-мГчних механзмГв зниження викидГв парникових газГв. По мГрГ розвитку першого перюду зобов'язаны у 2008-2012 роках активисты застосування вах без винятку механзмГв неухилыно зростала. 1з завершенням цыого перюду i неготовнютю ново! угоди сторЫ з прийнятими зобов'язаннями кра1'н-учасницы активисты пщготовки нових проекпв Кютсыкого протоколу дещо впала. Можна очкувати певного пожвавлення в мГру обгово-рення i прийняття ново! посткютсыко1' угоди по шмату. Цыому в чималому ступен сприяе прийняте на |щрчнй конференци сторЫ конвенцГГ в Доа (Катар), яка вщбулася наприюнц 2012 року, ршення про продовження термЫу дГ|' Кютсыкого протоколу до 2018...2020 роюв. Таке ршення спрямоване насамперед на збереження i розвиток накопиченого в перший перюд дГ: КГотсыкого протоколу позитивного досвщу застосування ринко-вих механзм!в зниження викидГв парникових газГв.
Список використаних джерел
1. Изменение климата, 2007: Физическая научная основа. -Межправителыственная группа экспертов по изменению климата / Ред. С. Соломон, Д. Чин, М.Мэннинг, 2007. - 164 с.
2. The United Nations Framework Convention on Climate Change. http:/unfccc/int/essentials_background/items/1533/php
3. Kyoto protocol to the United Nations Framework Convention on climate change. - United Nations, 1998. - 21 p.
4. Report of the Conference of the Parties on its seventh session, held at Marrakesh from 29 October to 10 November 2001. Addendum. Part two: Action taken by the Conference of the Parties. Volume I. (II. The Marrakesh accords).
5. UNEP RISO Centre.Energy, Climate and Sustainable Development.
6. Главное о РКИК ООН и Киотском протоколе / Регионалыная программа ТАЦИС, 2006. - 72 с.
