CC BY
22
Кийко О.А. Перспективы развития производства плитных древесных материалов в Украине
На основе моделирования осуществлен прогноз развития производства плитных древесных материалов в Украине на период до 2020 г. Проанализирован уровень ресурсного обеспечения этой отрасли. Рассмотрены перспективы развития производства плитных древесных материалов в Украине.
Kiyko O.A. Prospects of production development of wooden board materials in Ukraine
On the basis of design the prognosis of production development of wooden board materials is carried out in Ukraine on a period to 2020 year. The level of the resource providing of this industry is analysed. The prospects of production development of wooden board materials are considered in Ukraine.
УДК 339.13.01 Астр. А.Я. Ктура1 - Терноптьський нацюнальний
економiчний умверситет
МАКСИМ1ЗАЦ1Я ВИГОД УКРА1НИ В1Д ТОРГ1ВЛ1 КВОТАМИ НА ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗ1В ШЛЯХОМ СТВОРЕННЯ НАЦ1ОНАЛЬНОГО РИНКУ КВОТ
Обгрунтовано принципову неспроможшсть максимiзувати вигоди Укра!ни вщ участ в мiжнародному ринку квот директивними (адмшютративними) методами. Запропоновано шституцшний шструментарш та економiчнi мехашзми регулювання нащонального ринку квот.
Ключов1 слова: Кютський протокол, парниковi гази, квота на викиди парнико-вих газiв, торпвля квотами, мехашзм спшьного впровадження, проекти спшьного впровадження, мiжнародний ринок квот.
Використання ринкового шдходу до боротьби з причиною глобального потеплшня привело до щкавих економ1чних наслщюв. Виник потужний м1жнародний ринок квот або дозвол1в на викиди, учасниками якого потен-цшно в майбутньому можуть стати будь-як економ1чш суб'екти. Хоча викиди парникових газ1в залишаються негативними екстернал1ями, проте !х змен-шення тепер набувае принципово шшо! економ1чно! природи. За ринкового тдходу зменшення викид1в стае товаром, який, кр1м альтернативно! вартост1, мае реальну споживну вартють, а вщповщно \ цшу.
Укра!на на сьогодш е повноправним учасником Кютського протоколу, що дае змогу спод1ватися на ефективне використання потенцшних можли-востей нашо! кра!ни щодо зменшення викид1в, а вщповщно й участ в торпв-л1 квотами. Привабливють укра!нсько! економжи з точки зору генерацп вуг-лецевих одиниць пояснюеться 11 низькою енергоефектившстю, що робить вартють зменшення викид1в парникових газ1в в Укра!ш значно нижчою, шж у розвинених кра!нах; а також значним профщитом нацюнально! квоти.
З огляду на це, особливо! актуальност набувае проблема розроблення ефективно! пол1тики участ Укра!ни в м1жнароднш торпвл1 квотами. Хоча
1 Наук. керiвник: доц. Р.М. Березюк, канд. екон. наук - Тернотльський нацюнальний еконо]шчний унiверситет
останнiм часом зростае iнтерес науковцiв до ще! проблеми, все ж основна увага придшяеться 11 поточним, тактичним аспектам, а саме: пошуку ефек-тивних методiв зменшення викидiв парникових газiв, висвiтленню сутi та особливостей механiзмiв Кiотського протоколу, шляхiв 1хньо! iмплементащl в Укршш тощо. При цьому невиправдано ^норуються стратегiчнi аспекти по-лiтики участi Украши в торгiвлi квотами, головним з яких е питання створен-ня нацiонального ринку квот. У цш роботi обгрунтовано принципову неспро-можнiсть максимiзувати вигоди Украши вiд участi в мiжнародному ринку квот директивними (адмiнiстративними) методами, а також запропоновано шституцшний шструментарш та економiчнi механiзми регулювання нащ-онального ринку квот.
Будь-який економiчний суб'ект (чи держава, чи окреме шдприемство) зацiкавлений поставити на ринок максимально можливий обсяг товару, в на-шому випадку - дозволiв на викиди. Проте, ми повинш констатувати факт певно! невiдповiдностi мiж iнтересами окремого пiдприемства та держави за-галом. Якщо пiдприемству байдуже кому передавати квоту, то для Украши велику роль вщграе те, хто стане власником проданих шдприемством дозво-лiв на викиди. Держава, будучи ращональним суб'ектом, зацiкавлена в макси-мiзацil надходжень iнвестицiй, однак при цьому вона також прагне зберегти максимально можливий обсяг квоти. Це пов'язано з такими важливими моментами.
По-перше, потенщал енергозбереження в Укршт не безмежний. На сьогодш дуже складно визначити точний вигляд криво! граничних витрат на зменшення викидiв парникових газiв, але очевидно, що вона мае дискретний сходинкоподiбний зростаючий характер. В Укршш е значна кiлькiсть об,ектiв, вартють потенцiйного зменшення викидiв на яких мiзерно мала за свiтовими мiрками [4, с. 77-85]. Дуже важливо не дозволити iноземним швес-торам "зняти вершки", скупити мнайдешевшiм украшсью квоти.
По-друге, критично необхiдним для Украши е формування певного резерву квот, який дав би в майбутньому змогу забезпечити стабшьне фун-кщонування i зростання в^чизняно! економжи. Не мае бути загрозливою та обставина, що Украша, не продавши частину квоти, втратить потенцшш доходи. У майбутньому альтернативна вартють цих зарезервованих квот буде значно вищою вщ можливих теперiшнiх надходжень, хоча багато-що зале-жить вщ ефективностi використання квоти як тепер, так i в майбутньому.
Означена суперечшсть змушуе шукати компромiсний варiант полiти-ки Укра1ни на ринку квот. Таким варiантом е залучення до фiнансування зменшення викидiв внутршшх iнвесторiв. Те, що такi юнують, не викликае сумнiвiв, проблема в шшому. За iснуючих умов вони ще не мають реальних стимулiв реалiзацil таких економiчних проектiв. Тому вихщне питання тран-сформуеться у таке: яким чином обмежити "вщплив" квот з Украши, не жер-твуючи при цьому обсягами швестицш у межах механiзмiв ринку квот?
Сдиним прийнятним рiшенням е створення ефективно! нацiональноl системи торгiвлi квотами. Така система мае не лише активiзувати участь ук-ра!нського бiзнесу в торгiвлi дозволами на викиди, а й створити стшкий
внутршнш попит на квоти та захистити нащональний ринок [1]. Теоретично такого ефекту можна досягти адмшютративними методами впливу (жорстка полггика щодо схвалення проеклв, постiйне директивне планування тощо), проте практика неодноразово свщчила про хибшсть цього шляху.
За умови створення прийнятно! схеми функцiонування нацiональноï системи торгiвлi квотами, в якiй значна частина попиту матиме внутршне (украшське) походження, можна очiкувати на таю позитивш результати:
• буде досягнуто зменшення викид1в парникових газ1в, чого потребують Ki-отський протокол та св^ова спiльнота;
• вдасться зберегти значну частину профiциту нацiональноï квоти;
• не передбачаеться зменшення потенцшного обсягу iнвестицiй вiд торгiвлi квотами;
• з'являться реальт стимули модернiзувати власне виробництво як у покупщв, так i у продавцов дозволiв на викиди.
Не менш важливим завданням пол1тики у цш галуз1 е пошук оптимального в час розподшу зусиль (як держави, так i б1знесу) щодо зменшення ви-кид1в парникових газ1в та торпвл1 квотами. У цьому питанш головну роль вь д1грають коливання щни на ринку квот. Нав1ть не пробуючи спрогнозувати ïï майбутню динамжу, але з огляду на те, що для виршення проблеми глобального потеплшня потр1бно значно (у 2-3 рази) зменшити св1тов1 викиди, стае зрозумшо, що у довготермшовш перспектив1 спостер1гатиметься дефщит квот, а тому щна зростатиме. Фактично така тенденщя спостер^аеться вже ниш, проте поки ïï не можна вважати надшною, адже ринок перебувае на ста-ди становлення, а окр1м цього, свш негативний вплив здшснила свггова криза.
Якщо для окремого шдприемства визначальними е поточш (коротко-термшов^ коливання щни, то Украша як держава у плануванш власноï поль тики зобов'язана враховувати стшю (довготермшов^ тенденци. Окр1м цього, шдприемства ютотно обмежеш у д1ях: одинищ ERU1 можуть бути поставлен на ринок лише шсля реалiзацiï певних заход1в (проекту); на момент ïхнього утворення пiдприемство здебiльшого вже пов'язане певними контрактними зобов'язаннями i мае невелик можливостi щодо цiноутворення (хоча таю ри-зики прописуються завчасно у контрактах або за прикладом ринку квот СС можуть хеджуватися за допомогою щнних паперiв). Держава ж оперуе оди-ницями AAU , яю реально юнують, а окрiм цього, вона завжди може перек-ласти основний тягар зменшення викидiв на бiзнес. Отже, у держави е значно ширшi можливост для "календарного" планування надходжень вщ реалiзацiï дозволiв на викиди (квот), яке може ютотно вплинути на кiнцевi результати (доходи) вщ торгiвлi.
З огляду на те, що Кютський протокол дае змогу ус невикористанi до 2012 р. квоти (маеться на увазi одинищ AAU) перенести на наступний перюд (перiоди) [6], фактично можна вважати, що Украша мае певний бюджет квот
1 Одинищ ERU (Emission Reduction Unit) - вид вуглецевих одиниць, яш виникають при зменшенш виквдв парникових газiв внаслiдок реалiзацiï проектiв в межах механiзму стльного впровадження (ст. 6 Kiотського протоколу).
2 Одинищ AAU (Assigned Amount Unit) - вид вуглецевих одиниць, яш утворюють квоту краши. Так, квота Украши становить 926 033,26 тис. т СО2-екв., або 926033260 одиниць AAU.
1 може "спожити" (продати квоти) його сьогодш й отримати за це певну вина-городу, або вщкласти споживання в чаЫ. Однак, тепер1шня вартють майбут-шх надходжень може бути як меншою, так { бшьшою вщ 1мов1рного ни-шшнього виторгу вщ торпвль
Фактично маемо класичне бюджетне обмеження в чаЫ. Формашзуемо це питання у вигляд1 тако! модель Вихщними параметрами нашо! модел1 е показник N - прогнозний надлишок квот в Укра!ни, а також Р - прогнозна щ-на квоти на м1жнародному ринку у певний момент часу, тобто !! можна роз-глядати як функщю:
Р = р(1). (1)
Укра!на мае визначити, який обсяг надлишкових квот доцшьно заре-зервувати, а який можна продати на ринку. Позначимо вщведений для реаль зацп обсяг квот Q. Маемо таке:
^ = с^
с' е [0; 1]' (2)
Розглянемо двохперюдне м1жчасове бюджетне обмеження. Позначимо С0 - обсяг проданих (спожитих) квот у перюд 1;о, а С1 - обсяг проданих квот у перюд 11, причому:
С1 = Q - Со. (3)
Укра!на може продавати квоти у перюд 1;0 за цшою р0, !! виторг при цьому становитиме
V = СоРо. (4)
Виторг у перюд1 описуеться таким р1внянням:
'У = С1Р1
1 л . (5)
Р1 = ро + Аро
Вважатимемо, що А > о (тобто в майбутньому цша зростае). Для зю-тавлення грошових потоюв вщ торпвл1 в р1зш часов1 перюди дисконтуемо майбутнш виторг:
V = С^-^, (6)
1 + г
де г - ставка дисконтування.
Для Укра!ни, яка прагнутиме максим1зувати вигоди, виб1р трансфор-муеться у питання, яким повинен бути показник Со, щоб виторг вщ торпвл1 був максимальним (рис. 1). Можлив1 так три вар1анти:
а) Со = Q - весь обсяг надлишкових квот, призначений для реал1зацп, про-даеться у першому перюд1 (негайно);
б) Со = о - продаж ус1х вщведених для цього надлишкових квот переноситься на майбутнш перюд;
в) о < Со < Q - байдуже коли { з якою частиною квоти виходити на ринок.
Рис. 1. Карта кривых байдужостi та бюджетне обмеження для двохперюдного випадку
Фактично, Btóip залежить вщ того, який фактор буде "сильшшим": прогнозоване зростання щни чи прийнята ставка дисконтування:
V0 _ C0p0 _ C0p0(1 + г) _ C0 1 + г V1 *
C1P1
1
C1p0(1 + A) C1 1 + А
(7)
1 + г
Якщо А < г, то доцшьно негайно продати квоти (варiант а); якщо А > г -випдно почекати з виходом на ринок, поки цiна не зросте (б); якщо А = г - тепе-ршня вартiсть квоти однакова для обох часових перiодiв, а отже, сукупний ви-торг вщ торгiвлi не залежить вiд моменту реалiзащl товару на ринку квот.
Дещо складшшим е випадок багатоперюдного обмеження. Тут прог-нозований надлишок квот N (а отже, i с') е функцiею вщ часу 1, а не константою, як у попередньому випадку. Вщповщно обсяг квот, який може бути проданим на ринку, визначаеться таким чином:
о = N(1) X с'(1). (8)
Загалом графжи функцiй 0(1;) i N(1) можуть мати довшьний вигляд, однак зрозумшо, що функцiя N(1) буде спадною (надлишок квот з часом ви-черпаеться), а функцiя 0(1) визначаеться державною пол^икою щодо резер-вування квот (рис. 2).
Рис. 2. Функци Q(t) i N(t)
Припускаеться, що надлишок квот юнуе протягом певного перюду, у кожний конкретний момент часу t¿ можна продати весь надлишок квот (Ci = Qi) або частину квот вiдклаcти на майбутш перiоди (Ci < Q¿):
Si = Qi -Ci, (9)
де Si - обсяг непроданих (але i не зарезервованих) надлишкових квот на початок i-ого перiодy.
Незалежно вiд обсягу продажiв квот Ci у перiод ti, у наступному часовому перiодi ti+i маемо певний обсяг Qi+1, а також Ci+i i Si+1. Бюджетне рiвняння матиме такий вигляд:
Copo + + C^-P^- +... + C^-P^- = Qopo + Q^ + Q2—P2r +... + Qn-^, (10)
°F° 11 + r (1 + r)2 "(1 + r)n 1 + r (1 + r)2 (1 + r)n
де Pi = p° + A ip°, A i е(-да; +ю), (11)
r = const. (12)
Отже, маемо нелшшну оптимiзацiйнy задачу, розв'язком яко! е фун-кцiя C = C(t) на промiжкy [t°; tn ], тобто числовий ряд щорiчних обсяпв квот,
якi варто реалiзyвати на ринку у конкретний момент часу. На оcновi зазначе-ного, можна виокремити чотири головш детермiнанти, як впливають на ращ-ональний розподш надлишкових квот у чаci.
1. Надлишковий обсяг квот (N) залежить вiд майбутньо! динамiки викидiв парникових газiв, а також прийнятих на мiжнародномy рiвиi зобов'язань Укра1'ни щодо зменшення викидiв пicля 2012 р. (величини квоти).
2. Цiиа товару (P) визначаеться на мiжиародиомy ринку квот, проте для Украши може мати дещо шше значення (iмовiрно в бiк зменшення) через дто рiзних суб'ективних факторiв (швестицшт ризики, лояльнicть влади до iнвеcторiв та конкретних проектiв, яюсть шституцшного забез-печення реатзаци проектiв на державному рiвнi тощо).
3. Частку надлишкових квот (с'), яку можна продати на ринку, визначае Укра1на з огляду на стан i перспективи зростання економiки краши, вар-т^сть зменшення викидiв, кон'юнктуру мiжнародного ринку квот тощо.
4. Норма дисконту (r).
Дос розглядалося лише бюджетне обмеження, проте для здшснення рацiонального вибору необхiдно врахувати корисшсть проданих квот (кривi байдужост^ для !хнього власника. У цьому разi головною детермiнантою варто вважати альтернативш втрати. Економiчний суб'ект (держава, тд-приемство), вклавши кошти у зменшення викидiв парникових газiв (тобто модершзащю основних фондiв, енергозбереження тощо), отримуе певний ефект i користуеться ним протягом уЫх подальших часових перiодiв. Вiн по-годиться вщкласти в чаci проект лише за умови, що в майбутньому зможе от-римати бшьший виторг вщ продажу квот або якусь шшу вигоду (бiльш якicне обладнання, новггню технологiю тощо). За iнших умов економiчний суб'ект втрачае протягом перюду вщкладення проекту певну вигоду, яку б мш отри-мувати, якщо б негайно реалiзyвав цей проект. Таким чином, рацюнальний суб'ект вщдасть перевагу якнайшвидшому зменшенню викидiв (продажу
квот), при умов^ що в нього е така можливють. Це вщповщно означае, що кривi байдужостi будуть нахиленими до ос ОХ (рис. 1).
Отже, державi для ефективного розпорядження надлишком квот необ-хiдно щонайменше знати, якою в майбутньому буде щна на ринку, а також мати змогу одразу за потреби продати певну кшьюсть квот. Через зрозумш причини обидвi умови е абсолютно нереальними, а тому прагнення термшо-во продати якнайбiльшу частину квоти, яке ниш домшуе в Укра!ш, не е без-заперечним. Це питання, як мшмум, потребуе Грунтовного дослiдження, але аж шяк не пiдмiни нацiональних iнтересiв поточними потребами.
Наведет вище мiркування наводять на думку, що директивне управ-лiння нацiональною квотою та заходами щодо зменшення викидiв парнико-вих газiв принципово не можуть бути ефективними. Пол^ика Укра!ни на ринку квот, яка здебшьшого зводиться до необгрунтованого розпродажу оди-ниць встановлено! кiлькостi (ААи), не досягае двох найважливших цiлей:
• ефективне зменшення викид1в парникових газ1в;
• максим1защя економ1чних вигод ввд наявного проф1циту национально! квоти.
Альтернативою директивного управлшня квотою Укра!ни е створення
нацюнального ринку дозволiв на викиди. Застосування ринкових механiзмiв для вирiшення подiбних проблем (зменшення шкiдливих викидiв) на нащ-ональному та регiональному рiвнях обгрунтоване науковими розробленнями та усшшно апробоване на практицi [2, 29-47; 5]. Сдине, потрiбно звернути увагу на те, що мета i завдання Укра!ни у цiй сферi принципово вiдрiзняеться вiд мети i завдань кра!н СС та iнших держав, якi активно розвивають наць ональнi ринки квот. Цi кра!ни мають значний дефiцит квот, а тому прагнуть досягти максимального зменшення власних викидiв парникових газiв з мшь мальними витратами. Тривалий процес переходу до ринково! економiки в Ук-раiнi, який супроводжувався значним зменшенням обсягiв виробництва i цим самим забезпечив профщим квоти, а також низька енергоефектившсть втиз-няно! економiки, привели до того, що головним питанням для Укра!ни е не хто i на скiльки повинен зменшити викиди парникових газiв, а як максимально ефективно використати можливост^ якi надае участь у торгiвлi квотами.
У контексп сказаного вище можна виокремити три основш принципи, на яких повинна будуватися нацiональна система торгiвлi дозволами на викиди. По-перше, проекти зменшення викидiв на укра!нських тдприемствах по-виннi стати привабливими для шоземних iнвесторiв. Для цього, насамперед, потрiбен клiмат довiри до нацюнального ринку.
По-друге, нацюнальна система торгiвлi дозволами повинна стимулю-вати вггчизняш пiдприемства iнвестувати кошти в енергозбереження та мо-дернiзацiю виробничих процеЫв. Це не тiльки iстотно шдвищить конкурен-тоспроможнiсть вiтчизняноi економiки, але й дасть змогу знизити викиди парникових газiв.
По-трете, система торгiвлi повинна вщповщати нацiональним iнтере-сам Укра!ни. Як свiдчать результати проведених дослщжень в украiнськiй економiцi можна видшити низку галузей та секторiв, проекти зменшення ви-
кидiв в яких мають високу рентабельшсть [4, с. 51-85]. Тому частину наявно-го потенщалу зменшення викидiв украшський бiзнес цiлком може використа-ти самотужки, без залучення iноземних iнвесторiв. До речi, саме такi проекти е найбшьш привабливими на мiжнародному ринку, зважаючи на низьку вар-тiсть та високу ефективнiсть. Тому доцшьно визначити перелiк галузей, при швестуванш в якi прiоритет вщдаватиметься нацiональному iнвестору.
Першим кроком створення нацюнально1" системи торгiвлi квотами е розроблення нормативно-правово!" бази нового ринку. Для цього повинен ю-нувати спещально уповноважений орган, який мае розробити i контролювати правила та критери розподiлу нацiональноï квоти краши серед учасникiв ринку, а також ixm завдання щодо зменшення викидiв парникових газiв. В1д-повiдно до встановлено1' квоти, на початку року (чи шшого визначеного пер1-оду) тдприемство отримуе на свiй "рахунок" у системi певну кiлькiсть дозво-лiв на викиди (вуглецевих одиниць). У кшщ року (перiоду) тдприемство зо-бов'язане здiйснити iнвентаризацiю викидiв парникових газiв та подати ïï ре-зультати у керiвний орган. Вщповщно до цих результатiв керiвний орган по-гашае (списуе з рахунку) кшьюсть вуглецевих одиниць, яка дорiвнюе обсягам викидiв. Завдання шдприемства - уникнути дефiциту дозволiв на викиди (за шших умов на нього чекають жорстк санкцiï). Виконати це завдання можна самостшно, шляхом зменшення власних викидiв, або через кушвлю додатко-вих вуглецевих одиниць.
За таким алгоритмом функщонуе бшьшють сучасних систем торгiвлi квотами. Головна роль тут выводиться адмiнiстративному контролю та жорстким фшансовим санкцiям, що сукупно мае бути запорукою ефективно-го функщонування ринку квот. Проте адмшстративне регулювання характе-ризуеться значним часовим лагом мiж фiксацiею перших сигналiв проблеми та отримання ефекту вщ вжитих заходiв. Процес виявлення i дослщження проблеми, а також розроблення i реалiзацiï заходiв щодо ïï виршення детер-мiнуеться численними неекономiчними факторами (полiтичнi, правовi, бю-рократичнi бар'ери). Загалом можна виокремити низку iмовiрних проблеми, з якими може стикнутися нащональний ринок квот на еташ його становлення, i яю не можуть бути виршеними адмшютративно-правовими методами (або використання таких методiв явно неефективне). Сюди належить таке:
Ä * • • ' и _
• низька л1кв1дн1сть ринку, в1дсутн1сть ст1икого попиту;
д • • • __и *
• нев1дпов1дн1сть реальних можливостей учасник1в ринку зменшувати викиди парникових газ1в та встановлених для них (учасниюв) квот;
• "зняття вершк1в" на ринку 1ноземними покупцями (скуповування найдешев-ших вуглецевих одиниць) тощо.
Под1бн1 труднощ1 нин1 в1дчуваються на ринку квот Австрали i частко-во США (табл.). У цих крашах системи торг1вл1 мають регюнальний i добро-в1льний характер. Вщсутшсть систематизованого п1дходу до створення i регулювання ринку зумовлюе низьку лшвщшсть i невелию обсяги торпв, хоча потенц1йно за обсягами торпв ринок квот США повинен у декшька раз1в пе-ревищувати европейський.
Табл. Мжснародний ринок квот на викиди парникових газ'кв [7]
Показники 20( 06 2007
млн. т СО2-екв. млн. дол. США млн. т СО2-екв. млн. дол. США
Торгов1 системи
eu ets, ее 1104 24436 2061 50097
Новий Швденний Уельс, Австрал1я 20 225 25 224
Чиказька кл1матична б1ржа, США 10 38 23 72
Проектт мехашзми Кютського протоколу
Мехатзм чистого розвитку 562 6249 791 12877
Мехатзм стльного впровадження 16 141 41 499
Ринок добровшьних зобов'язань приватних компанш 33 146 42 265
Всього 1745 31235 2983 64035
Отже, лопчною буде ситуащя, коли для виршення зазначених проблем, а також усунення можливих вад адмшютративного управлiння буде створено окремий державний орган, який вiзьме на себе функци постшного нагля-ду та оперативного впливу на ринок. Пропонуемо назвати його Нащональним фондом квот на викиди парникових газiв (НФК). Цей орган повинен стати виключно ринковим (економiчним) регулятором, цим самим матиме мюце повне вiдокремлення нормативного (законодавчого, правового) та економiч-ного регулювання. Таким чином, один орган буде визначати "правила гри" на ринку, права i можливостi його учасниюв, форму i особливостi здiйснення трансакцш (на сьогоднi найкраще на цю роль пiдходить Нацiональне агентство еколопчних iнвестицiй, НАЕ1), а шший - забезпечуватиме лiквiднiсть i збалансовашсть ринку, коректуватиме вектор його розвитку вщповщно до щ-лей державно! стратеги в цш сферi. 1ншими словами, НАЕ1 здiйснюватиме стратегiчне, довготермшове регулювання, а НФК - тактичне, поточне.
Розподш квот серед учасниюв системи торгiвлi доцiльно проводити у формi емiсi! ново! вуглецево! одинищ. Пропонуеться !! назвати Ukrainian Carbon Unit (UCU), або украшська вуглецева одиниця (УВО). Держава (точшше -НАЕ1) визначае, яка частина нащонально! квоти буде передана на потреби створення внутршнього ринку i передае !! НФК. Цi дозволи на викиди склада-тимуть сукупну вуглецеву масу ринку квот Укра!ни. Шсля цього передба-чаеться, що НФК здiйснюватиме емiсiю вiдповiдно! юлькост UCU, так щоб номiнально 1 AAU вщповщала 1 UCU, а сумарний обсяг UCU не перевищував величину сукупно! вуглецево! маси. Емгговаш одиницi UCU надходять на електронш рахунки кожного учасника системи торгiвлi вiдповiдно до попе-редньо встановлених НАЕ1 розмiрiв. Загальний обсяг ем^ованих одиниць UCU повинен бути бшьшим вiд суми усiх UCU, розподшених мiж учасниками ринку. Цi нерозподшеш одиницi UCU залишаються в НФК i складають вугле-цевi резерви фонду. Фактично, це буде "каштал" фонду, за рахунок якого вш зможе здiйснювати трансакцi! i регулювати ринок. 1ншим призначенням вуг-лецевих резервiв е забезпечення одиницями UCU нових шдприемств, якi мо-жуть з'явитися в майбутньому в галузях, що пiдпадають пiд систему торпвль
Ем1с1я украшсько1' вуглецево1' одинищ об'ективно необх1дна. До реч1, аналопчш заходи свого часу було здшснено в СС. Справа в тому, що жодна з наявних "кютських" вуглецевих одиниць не може виконувати функци, як покладаються на UCU, а саме - забезпечення внутршнього ринку засобом об1гу i платежу (виконання зобов'язань з1 зменшення викид1в). Ем1с1я одиниць ERU вщбуваеться лише шсля того, як буде досягнуто реального зменшення викид1в парникових газ1в, а тому вони вшьно обертатися на ринку не можуть. Одинищ AAU теоретично могли б виконувати функщю об1гу (хоча в м1жнароднш практищ це було б нонсенсом, оскшьки ними оперують виключ-но держави), проте вони не можуть емггуватися i погашатися у потр1бний момент, як того вимагае система торпвл1, оскшьки щ вуглецев1 одинищ мають "постшний" характер, вони формують нащональну квоту краши.
Повертаючись до НФК, розглянемо шструменти його впливу на ринок. У рол1 останшх ми пропонуемо застосовувати штервенци. Залежно в1д ситу-аци на ринку i завдань, яю ставляться перед регулятором, вш може скуповува-ти чи розпродувати наявш в нього одинищ UCU. Таким чином можна швидко i ефективно змшити баланс попиту i пропозици, вплинути на ринкову щну. Окр1м цього, нам видаеться доцшьним замшити практику стягнення штраф1в за невиконання шдприемствами зобов'язань в межах системи торпвл1 (пере-вищенш викид1в над наявною кшьюстю одиниць UCU) на обов'язковий продаж НФК таким учасникам одиниць UCU. Тобто тдприемство, яке мае дефь цит квоти, може звернутися до НФК з проханням про кушвлю в нього певно-го обсягу UCU. НФК зобов'язаний прохання задовольнити, проте при цьому вш самостшно встановлюе щну товару. Для уникнення можливих недобросо-вюних дш як з боку НФК, так i шдприемств, банк може публжувати щну продажу додаткових одиниць UCU (назвемо ïï облжовою цшою). Таким чином, облшова щна теж перетвориться на регуляторний шструмент. Ïï змша буде ор1ентиром для учасниюв ринку, а конкретне значення - альтернативною вар-тютю зменшення власних викид1в або кушвл1 одиниць UCU на ринку.
Особливо актуальними регуляторш заходи НФК будуть на старт фун-кщонування ринку. Цшком 1мов1рним е сценарш, за яким первинний розпо-дш квот буде здшснено не зовЫм ращонально, наприклад адмшютративний регулятор (НАЕ1) переощнить потенщал зменшення викид1в, i шдприемства одержать надто низьк квоти. Насл1дком цього буде високий попит на одини-щ UCU за недостатньоï пропозицiï. На ринку знайдуться учасники, як не мо-жуть справитись з власними зобов'язаннями, i не буде у кого купити надлиш-ков1 одинищ UCU. 1нший крайнш випадок - встановлеш зобов'язання вияви-лися незначними, попит на ринку невеликий, хоча юнують можливост для реального зменшення викид1в. До реч1, такий сценарш розвитку подш цшком реальний, адже в Украши на сьогодш е великий профщит нацiональноï квоти [3], який не стимулюе шукати ефективш шляхи зменшення викид1в парникових газ1в i може стати передумовою для послаблення зобов'язань шдприемств. У такому раз1 сформуеться надлишок товару, який на нерозвинено-му ринку дуже небезпечний, адже щна товару при цьому стр1мко падае. За обвального падшня щни на UCU, вони можуть бути скупленими майже за-
дарма шоземними гравцями на тл1 низького внутр1шнього попиту. Зрозумшо, що повшстю заборонити експорт одиниць UCU було б помилкою, проте НФК все ж повинен прагнути зберегти максимально можливий обсяг квот у межах краши (зберегти профщит нацюнально1' квоти).
Не варто розглядати пропозищю створення НФК як спос1б посилення державного контролю за ринком. Ринок квот регульований за визначенням, як свщчить практика краш СС, вш може функщонувати устшно i без участ держави у здшсненш трансакцш. Проте, необхщно звернути увагу на те, що доЫ ми розглядали здебшьшого найбшьш небажаш сценарп розвитку подш на ринку, наслщки грубих помилок шд час створення системи торпвль У таких ситуащях НФК стае зв'яз1вною ланкою у стосунках м1ж покупцями i про-давцями, "рят1вником" ринку, який може в1дносно швидко i ефективно вип-равити попередньо допущеш помилки. Проте, насправд1 не це е головною функщею НФК. Вш покликаний, насамперед, здшснювати поточне збалансу-вання ринку, або точшше - ефективну щнову полггику. Як тшьки ринок до-сягне певного р1вня розвитку, а також за науково обгрунтовано1' державно1' пол1тики в цш галуз1, потреба в таких д1ях з боку НФК вщпаде сама по соб1.
У бшьш далекш перспектив1 ми в1дводимо для НФК роль одного з найбшьших покупщв-швестор1в на украшському ринку квот. Тобто, НФК повинен переор1ентуватися з виконання посередницько1' рол1 на експорт купле-них одиниць UCU. Змша прюритет1в у д1яльност1 органу не е обов'язковою умовою розвитку ринку, ïï причина криеться значно глибше. Треба пам'ятати, що створення укра^сь^ системи торпвл1 квотами е лише засобом, а не метою Украши в цш сферь На першому еташ свого юнування НФК був покликаний ввести украшський ринок квот у д1ю, збалансувати його; забезпечити лшвщшсть ринку i сприяти створенню стшкого внутршнього попиту на квоти тощо. Шсля того, як щ завдання будуть виконаш, прюритетом для Украши стане максимально ефективне використання надлишку нацiональноï квоти. Тут проблема полягае в тому, що надлишков1 одинищ AAU ("гаряче по-вггря") фактично нелжвщш, законсервоваш. Чи не единим шляхом ïхнього продажу е схема цшьових швестицш, зпдно з якою отримаш в1д торпвл1 одиницями AAU кошти повинш спрямовуватися виключно на заходи бороть-би з глобальним потеплшням. Kраïна, яка бажае продати "гаряче повггря", повинна розробити надшш мехашзми цшьового використання кошт1в i пере-конати в ï^rn ефективност краïни-iнвестори.
Саме таким мехашзмом потенцшно може стати НФК. Якщо закршити за НФК право власност на надлишков1 одинищ AAU, то надходження вщ ïхнього продажу стануть джерелом поповнення його фонд1в. Нагромаджеш фшансов1 ресурси НФК може спрямовувати лише на украшський ринок квот. Купляючи одинищ UCU, НФК цим самим фшансуватиме реальш проекти зменшення викид1в парникових газ1в.
Отже, незважаючи на те, що Украша мае значний профщит квоти, прагнення якнайшвидше продати максимально можливу ïï частину шозем-ним швесторам хибне, оскшьки не враховуе довготермшов1 ринков1 тенден-цiï та штереси краши. У перспектив! варто оч1кувати росту р1вня викид1в
парникових газiв в Укра!нi, а окрiм цього, юнуе небезпека втрати Укра!ною за безщнь найдешевшого потенцiалу зменшення викидiв ("зняття вершкiв" iноземними iнвесторами). Для того, щоб зберегти достатнiй надлишок квоти i забезпечити стабiльнi надходження для фiнансування заходiв щодо зменшення викидiв (модернiзацi! економiки), необхщно стимулювати внутрiшнiй попит на квоти.
Укра!на повинна прагнути максимiзувати надходження вiд торгiвлi дозволами на викиди, здiйснюючи таким чином обгрунтований вибiр мiж по-точним i майбутнiм продажем квот (як AAU, так i ERU). Проте досягнути оз-начених результата адмiнiстративними методами фактично неможливо. Са-ме тому, на нашу думку, для Укра!ни оптимальною полiтикою у цш сферi е створення нащонально! системи торгiвлi дозволами на викиди, орiентовано!, насамперед, на розвиток внутршнього ринку.
Для забезпечення стабiльностi, збалансованост i лiквiдностi нащ-онального ринку квот необхщно розробити дiевi схеми i механiзми економiч-ного впливу держави на його кон'юнктуру. Саме з щею метою пропонуемо у ролi нового економiчного регулятора ринку квот - заснування Нащонального фонду квот. Головними шструментами механiзму його функщонування могли б стати "вуглецевГ iнтервенцi! та встановлення облiково! щни одиницi UCU. Переваги НФК як регулятивного органу порiвняно з адмшютративними, поля-гатимуть у швидкостi та ефективност реагування на змiни кон'юнктури на ук-ра!нському та свгговому ринках дозволiв на викиди. У перспективi дiяльнiсть НФК може створити, ^м усього iншого, передумови для продажу Укра!ною надлишкових одиниць AAU в межах схеми цшьових швестицш.
Л1тература
1. Березюк Р.М. М1жнародний ринок дозвол1в на викиди парникових газ1в: проблеми становлення та можливост учасп Укра!ни / Березюк Р.М., Ютура А.Я. // Вюник Тернопшьсь-кого нацюнального економ1чного ушверситету. - Тернопшь : Вид-во "Економ1чна думка", 2008. - С. 108-120.
2. Дюканов В.Г. Мехашзми Кютського протоколу: досвщ та перспективи для Укра!ни : монограф1я / Дюканов В.Г., Дюканова О.В. - К. : Вид-во "Фешкс", 2006. - 160 с.
3. Национальный кадастр антропогенных выбросов из источников и абсорбции поглотителями парниковых газов в Украине за 1990-2007 гг. - К., 2009. - 319 с.
4. Нацюнальна стратегия Укра!ни щодо стльного впровадження та торпвл1 викидами. - К., 2003. - 192 с.
5. Harrison D. Evaluation of Alternative Initial Allocation Mechanisms in a European Union Greenhouse Gas Emissions Allowance Trading Scheme / Harrison D., Radov D.B. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.ec.europa.eu/environment/climat/allocation.htm>.
6. Principles, nature and scope of the mechanisms pursuant to Articles 6, 12 and 17 of the Kyoto Protocol // Report of the Conference of the Parties on its seventh session, held at Marrakesh from 29 october to 10 november 2001. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.unfccc. int/resource/docs/cop7/13a02. pdf #page=2>.
7. The World Bank. State and Trends of the Carbon Market 2008. [Electronic resource]. -Mode of access: http://www.go.worldbank.org/4QJ2Z83D60>.
Китура А.Я. Максимизация выгод Украины от торговли квотами на выбросы парниковых газов путем создания национального рынка квот
Обоснована принципиальная несостоятельность максимизировать выгоды Украины от участия в международном рынке квот директивными (административны-
ми) методами. Предложен институционный инструментарий и экономические механизмы регуляции национального рынка квот.
Ключевые слова: Киотский протокол, парниковые газы, квота на выбросы парниковых газов, торговля квотами, механизм общего внедрения, проекты общего внедрения, международный рынок квот.
Kitura A.Ya. Maximizing benefits of Ukraine greenhouse gases emissions trading by creating a national quotas market
Principle inability to maximize the benefits from Ukraine's participation in the international quotas market by legislative (administrative) methods is grounded. An institutional tools and mechanisms for national economic quotas market are suggested.
Keywords: Kyoto Protocol, greenhouse gases, quota of greenhouse gases emissions, Emissions Trading, Joint Implementation Mechanism, Joint Implementation Project, international market quotas.
УДК 502.58:352.07-048.42(292.451/.454) Голова ради М.М. Ктковський -
Закарпатська обласна рада
ПРОБЛЕМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ КАРПАТ У КОНТЕКСТ ГЛОБАЛЬНИХ КЛ1МАТИЧНИХ ЗМ1Н
Розглянуто eKOHOMÏ4HÎ, еколопчш та сощальш проблеми сталого розвитку Карпат у контекст глобальних ^матичних змш на планер та роль оргашв мюцевого самоврядування в 1хньому виршенш. Пщ впливом цих змш у Карпатах зменшусться водорегуляцшна роль лiсiв, почаспшали зсуви грунту, карстовi утворення, повеш, iншi руйшвш явища, лшвщащя наслщюв яких лягае здебшьшого на мiсцевi та регь ональш влади. Наголошено, що майбутне Карпат потребуе об'еднання штелектуаль-них, матерiальних та фшансових зусиль як державних шституцш, так i оргашв мю-цевого самоврядування рiзних краш Свропи, спрямованих на порятунок Карпатсь-ких гiр вщ можливо'1 екологiчноï катастрофи. Актуалiзовано також питання про шд-вищення життевого рiвня мiсцевих громад, створення умов для реалiзацiï програм сталого розвитку.
Ключов1 слова: сталий розвиток, прсью регюни, клiматичнi змiни, паводки, ль сове господарство, бiорiзноманiття, екосистема, еколопчна безпека, мiсцева та регь ональна влада, транскордонна сшвпраця.
Законом1рно, що наша конференщя вщбуваеться напередодш Всес-вггнього форуму у Копенгаген^ Це ще раз засв1дчуе, що не тшьки науковщ, а й державш кер1вники, пол1тики, прост громадяни занепокоеш змшами кль мату, явищем, яке е одним 1з найсерйозшших економ1чних, сощальних та еколопчних виклиюв нишшнього стол1ття. Доречно нагадати, що ще торж учасники проведеноï в Ужгород! мiжнародноï екуменiчноï конференцiï "Вщ-повщальшсть за Створшня та сталий розвиток Верхнього Потисся" закликали ршуче д1яти у захист природи, об'еднавши зусилля вЫх державних i гро-мадських шституцш, зокрема церкви, для врятування земл1 вщ можливоï еко-логiчноï катастрофи.
Територ1альн1 органи влади Свропи, зокрема Украши висунули чис-ленш шщативи щодо стабiлiзацiï кшмату й адаптацiï територш до нових кль матичних умов. Мюяць тому сеЫя Конгресу мiсцевих i регюнальних влад Ради Свропи, членом делегаци Украïни в якому я маю честь бути, ухвалила Ре-золющю та Рекомендацiю щодо реагування на мюцевому р!вш на цей гло-
