CC BY
24
УДК 658.012.32:504 Ст. викл. В.О. Мандрик, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ МЕХАН1ЗМ1В КЮТСЬКОГО ПРОТОКОЛУ ДЛЯ РЕАЛВАЦП ПРОЕКТ1В УТИЛ1ЗАЦП МЕТАНУ В ВУГ1ЛЬН1Й ПРОМИСЛОВОСТ1
Розглянуто стан видобутку та утитзацп метану вугiльних родовищ. Проаналь зовано реалiзацiю проектiв з утитзацп шахтного метану за допомогою механiзму спшьного впровадження. Обгрунтовано доцiльнiсть реалiзацii проекпв спiльного впровадження та ефективностi залучення шоземних iнвестицiй у природоохоронну дiяльнiсть пiдприeмств вугшьно'1 промисловостi.
Ключов1 слова: мехашзм спiльного впровадження, парниковий ефект, вугшьна промисловiсть, метан.
Кшмат на нашш планет перюдично змшюеться. Це зумовлено роз1г-р1ванням планети, вщомим шд назвою парникового ефекту. Кр1м СО2, парниковий ефект спричиняють й шш1 гази. Прогнозуеться, що у випадку, якщо викиди двоокису вуглецю будуть залишатися на нишшньому р1вш, то до 2100 р. його концентращя в атмосфер1 зросте бшьш шж вдв1ч1, а середня зем-на температура шдвищиться на 1-3,5 0С. Проте потр1бно врахувати, що воно буде найвище за останшх 10 тисяч роюв.
У 1992 р. у Рю-де-Жанейро вщбувся св1товий самгг, шдсумком якого стала Конвенщя ООН про змши кшмату, яку ратифжувало 165 краiн, як взяли на себе зобов'язання зменшити викиди парникових газ1в до р1вня 1990 р. У 1997 р. в Японп було шдписано Кютський протокол - документ, вщповщно до якого промислово розвинеш краши до 2012 р. скоротять своi загальш викиди парникових газ1в мш1мум на 5 % пор1вняно з 1990 р. Таким чином Кь отський протокол до Рамково!" конвенци ООН про змшу кшмату - це м1жна-родний правовий документ для виршення проблем стабшзаци змши кшмату завдяки зменшенню викид1в парникових газ1в [7].
Метою дослщження е обгрунтування доцшьносл реал1заци проекпв спшьного впровадження, запропонованих Кютським протоколом, з видобутку утил1заци та споживання метану вугшьних родовищ.
Шсля ратифжаци Украшою Кютського протоколу у 2004 р. стало можливим використання мехашзму спшьного впровадження для реал1зацп проекпв з1 скорочення викид1в парникових газ1в. Проблеми еколопчного характеру, котр1 протягом останнього часу дедал1 частше виникають в енерге-тичному сектор! Украши, зокрема у вугшьнш промисловост1, здебшьшого спричинеш недосконалютю еколопчного законодавства, ф1зичним \ мораль-ним спрацюванням основних виробничих фонд1в природоохоронного приз-начення та застаршими технолопями [1].
Спшьне впровадження - це мехашзм, який базуеться на спшьнш ре-ал1заци проекту крашами, що шдписали угоду вщповщно до Рамково1' конвенци ООН про змшу кшмату, \ передбачае швестування у скорочення вики-д1в парникових газ1в. Прибуток вщ такого швестування, окр1м традицшних переваг вщ реал1заци проекту, визначаеться певною кшьюстю скорочення ви-кид1в. Ефектившсть скорочення викид1в шдраховуеться шляхом пор1вняння досягнутого р1вня викид1в з базовим р1внем викид1в та вим1рюеться "одини-цями скорочення викид1в" [7].
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.8
Для Украши участь у проектах спшьного впровадження та у мiжна-роднiй торгiвлi квотами на викиди парникових ra3ÏB може бути складовою eK0H0Mi4H0r0 зростання. Вже тривають переговори з Нщерландами, США, Канадою, Япошею щодо реашзаци найближчим часом проектiв спiльного впровадження, що в подальшому може стати шдгрунтям до рiвноправноï участi Украши у мiжнароднiй торгiвлi квотами на викиди парникових газiв.
Вугiльна промисловють Украïни е одним з найбшьших джерел вики-дiв парникових газiв, передбачених Рамковою конвенцiею ООН. Щорiчно мiльйони кубiчних метрiв метану надходять у атмосферу з вугшьних шахт. Метан е нетоксичним газом, що потрапляе в атмосферу, однак вш займае друге мюце серед парникових газiв, як регламентуе Кiотський протокол. Серед джерел викидiв метану в Укршт вугiльна промисловiсть посщае друге мiсце пiсля нафтогазовоï. Так, внаслщок видобування 1 тонни вугшля вивiль-няеться 13-100 м метану. До 2015 р. видобування шахтного метану пла-нуеться довести до 12-16 млрд м /рш [1, 7]. На сьогодш Украша щорiчно спо-
3 3
живае близько 75 млрд м природного газу, з яких лише близько 18 млрд м добувають у самш кршт, та шпортуе близько 57 млрд м газу, цим самим значно збшьшуючи свш зовшшнш борг. Щорiчно з Роси надходить 30 млрд м3 природного газу як компенсащя за транспортування росiйського газу в ввропу газопроводом, прокладеному територiею Украïни. Iншi 27 млрд м3 газу Украïна закуповуе. Усе це свщчить про те, що питання утиль зацiï метану на сьогодш дуже актуальнi. Великомасштабний видобуток i ути-лiзацiя метану вугшьних родовищ дадуть змогу значною мiрою задовольнити потреби Украши в енергоноЫях [5].
На сьогодш на територи Донбасу з вентиляцшних та дегазацiйних систем видiляеться понад 3,5 млрд м /рш метану, який практично весь вики-даеться в атмосферу. I тшьки на 8 шахтах котельш переведенi з вугшля на метан. Метан також використовуеться як паливо для автомобшв на трьох га-зових заправках [1]. Шахтш методи ефективно1' уташзаци i використання метану застосовують у Нiмеччинi, Великобританiï, Австралiï, Польшд, Кита1'. До великомасштабних дослiдiв з розроблення технологи i використання ресурЫв метану розпочато у Роси, незважаючи на те, що ця краша мае велию запаси природного газу [6].
Украшсько-шмецьке пiдприемство "Еко-Альянс" разом з сво1'ми нi-мецькими колегами "A-TEC-Anlagentechnik GmbH", "Emissions-Trader GmbH" i "Demeta GmbH", що входять до "Об'еднання шатний метан Нiмеччи-ни", спецiалiзуються на утилiзацiï шатного газу функщональних i закритих шахт. Для прикладу, це шдприемство розробило проект з утилiзацiï метану на шах^ "Горская" ВО "Первомайскуголь" у Луганськш областi [1].
На акцiонерному шдприемсга "Шахта iм. А.Ф. Засадько" реалiзуеться програма з попередження вибухiв i використання метану, в рамках яко1' роз-роблено проект з уташзаци метану i передбачено здiйснення таких заходiв: пряма утилiзацiя шахтного метану на установщ когенерацiï; газовi заправки; завод з збагачення метану.
Серед краш, яю ратифiкували Кiотський протокол, Украша може бути одним iз найпотужшших "гравцiв" на ринку викидiв. Оптимiстично вигляда-
ють перспективи Украши у реашзацп npoeKTiB спшьного впровадження для передачi квот швесторам. Багато европейських iнституцiй заявило про готов-шсть iнвестувати в таю проекти. На сьогодш для Украши подготовлено 36 проекпв (використання i уташзаци шахтного метану) спiльного впровадження загальною вартiстю у 700 млн дол. Реалiзацiя програм з використання метану вугшьних родовищ ютотно розширить ринок таких квот, адже шд час спалювання метану вугшьних родовищ замють вугiлля викидiв СО2 утво-рюеться вдвiчi менше. Таким чином, пiдприемства вугiльноï промисловост мають змогу скоротити своï еколопчш платежi за викиди до атмосфери майже вдвiчi завдяки впровадженню метанових технологш [7].
Фахiвцi шституту УкрНД1газ виконали технiко-економiчнi розрахун-ки схем утилiзацiï метану шахтних об'еднань мДонецьквугiллям й "Макеевву-гiллям. Термши окупностi капiталовкладень становили вiдповiдно 1,3 i 1,1 року. Зниження викидiв CH4 за пiдземного видобутку вугшля i на подальших етапах оброблення здшснюеться за рахунок попередньоï дегазацiï шахтних дiлянок. У рамках дослщжень виконано розрахунок собiвартостi одержувано-го газу при дегазацiï дшянки 5-ï захiдноï лави для "Шахти iм. О.О. Скочинсь-кого". Розрахунок собiвартостi показав, що собiвартiсть 1 м метану, що кап-туеться, перебувае в межах 0,08-0,19 грн. Собiвартiсть у середньому за 6 мь сяцiв становитиме 0,14 грн, що становить 140 грн. за 1000 м газу i е значно нижчою, тж оплата газу за мiжнародними договорами. Головним чином, значення собiвартостi залежить вщ обсягу газу: зростання видобутку зумов-люе здешевлення газу [3, 5].
Станом на кшець 2008 р., Нащональне агентство екологiчних швести-цш Украши забезпечувало супроводження 124 проекпв спiльного впровадження у рiзних секторах економiки Украши. Реалiзацiя цих проекпв призве-де до сумарного скорочення викидiв парникових газiв обсягом близько 130 млн т е^валенту двоокису вуглецю та iстотно розширить можливост украшських пiдприемств щодо залучення iноземних iнвестицiй. Важливо та-кож наголосити, що кшьюсть таких проекпв зростае [2].
З 29 квггня 2008 р. Украша виконала усi передумови вiдповiдностi за Кютським протоколом щодо можливостi здiйснення проекпв спшьного впровадження за нащональною процедурою (шлях 1), а шсля прийняття постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ 20 серпня 2008 р., № 718, якою впорядкову-ються взаемовiдносини сторiн щодо пiдготовки та реалiзацiï проектiв, створено передумови для запровадження нащонально1" процедури щодо цих проекпв.
Зважаючи на обсяг задекларованого Кiотськими домовленостями над-лишку одиниць (частин) установлено:' кiлькостi, близько 1 млрд т е^валенту двоокису вуглецю, перед Нащональним агентством еколопчних iнвестицiй Украши сто1ть надзвичайно важливе завдання щодо реалiзацiï потенцiалу та юнуючих передумов для пiдтримання нацiональноï економiки шляхом роз-ширення доступу украшських пiдприемств до фiнансових ресуршв, якi мають бути спрямованi на модершзащю та переоснащення виробництв.
У рамках цiеï дiяльностi в умовах зниження свггового попиту на ре-сурси, перспективнi завдання Нацекоiнвестагентства щодо оргашзаци сшв-працi мiж власниками проекпв та мiжнародними iнвесторами, зокрема мiж-
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.8
народними фшансовими оргашзащями, набувають актуальнiшого та прюри-тетного значення.
Одним Ï3 найбшьш значних результатiв, досягнутих Нацiональним агентством еколопчних iнвестицiй Украши у 2007 р., е пiдключення Нащ-онального електронного реестру антропогенних викидiв та абсорбци парникових газiв до Мiжнародного журналу трансакцiй та реалiзацiя проекту "Ути-лiзацiя шахтного метану на шахт ïm. О.Ф. Засядька", за яким Украша вперше в свт здiйснила передачу 1,5 млн одиниць (частин) установлено!" кшькост з рахунка Украши в Нащональному електронному реестрi антропогенних ви-кидiв та поглинання парникових газiв до Нащонального реестру Япони вщ-повщно до розпорядження Кабiнету МLШстрiв Украши вiд 1 жовтня 2008 р., № 1294-р [2].
Серйозне ставлення до вугiльного метану як до альтернативного пали-ва може стати початком вщновлення не тiльки вугшьно!" галузi, а енергетики всiеï краши. На користь цього свiдчить багато чинниюв. Зокрема, Украша по-сщае 4 мiсце у свiтi зi запасiв вугiльного метану, дегазацiя вугшьних родовищ сприяе шдвищенню безпеки в небезпечних умовах пращ шахтарiв. ^ïm цього, видобування та уташзащя вугiльного метану буде сприяти створенню нових робочих мiсць у шахтарських регiонах. 1ншим, проте також важливим чинником е зростання свiтових щн на вуглецевi ресурси, що е тягарем для економжи Украïни.
Зважаючи на проблему забезпечення газом, надзвичайно болiсноï для Украïни проблему безпеки шахтарiв Донбасу та ïхню сощальну адаптацiю, а також оздоровлення довкшля згаданого регiону, вкрай важливо негайно роз-почати прискорене освоення ресуршв метану, адсорбованого вугiллям та на-громадженого у вугiльних родовищах Донбасу. На шахтах Донбасу понад 90 % аварш i смертей шахтарiв спричиненi вибухами метану. За рiзними оцiнками, ресурси цього метану в Донбас обчислюються в 3-25 трлн. кубо-метрiв. Навiть якщо задiяти цi ресурси на 50 %, то й за нишшнього невиправ-дано високого рiвня споживання природного газу Украша власним газом зможе забезпечувати себе повшстю впродовж вщ 25 до 400 рокiв. Видобу-
ф 3
вання метану стае рентабельним за щни 95 дол. США за 1000 м . Метан, ви-лучений з вугшьних лав та полiв, необхщно використовувати для енергетич-них цiлей за допомогою ТЕЦ. Такi проекти можуть реалiзовуватись як проек-ти спшьного впровадження, що забезпечить значно бiльшi питомi надхо-дження валютних коштв, оскiльки у цьому випадку скорочуються викиди парникових газiв завдяки зменшенню обсягiв генераци енергiï на вугшьних ТЕС i ТЕЦ [3].
Залежшсть iмпорту енергоресурсiв постае серйозною загрозою для енергетично!" безпеки краши. Тому, якщо припустити вшськовий перерозпо-дш або полiтичну складову у питаннях перерозподшу вуглецевих родовищ, то постае потреба створення альтернативного джерела енерги, що базуеться на власних запасах.
З огляду на обмежеш можливост профiнансувати власними силами вугшьних тдприемств проекти з утилiзацiï шахтного метану, а також вщсут-нiсть вiдповiдних фахiвцiв та незначш штрафи за викиди, реалiзацiя таких проекпв не проходить активно. Проте проекти спшьного впровадження е
перспективними, оскшьки е зацiкавленiсть зарубiжних iнвесторiв у купiвлi одиниць скорочення викидiв.
Запровадження спшьних проектiв з утилiзацiï метану приведе до скорочення аварш та загибелi шахтарiв у вугшьнш промисловостi, послабить не-гативний вплив на стан навколишнього середовища та скоротить викиди парникових газiв.
У зв'язку з обмежешстю власного видобутку природного газу, влов-лювання метану дасть змогу зменшити залежшсть Украши вiд iмпорту його з Роси та шших краш.
Лггература
1. Гомель И.И. Особенности реализации проектов современного осуществления в угольной промышленности / И.И. Гомель, О.Н. Рябич // Геотехнологи та управлшня вироб-ництвом XXI стор1ччя : монограф1я / за заг. ред. О.В. Мартяково". - Донецьк : Вид-во Дон-НТУ, 2006. - Т. 2. - С. 73-79.
2. Звгг про результата д1яльносп Нащонального агентства еколопчних швестицш Украши за 2008. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.climategroup.org.ua. - Станом на 01.03.2010 р.
3. ¡нЫатива з питань змши кшмату. Вугшьна промисловють. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.climate.org.ua. - Станом на 01.03.2010 р.
4. Коробко Б. Можлив1 складов! енергонезалежност Украши / Б. Коробко, О. Оншко // Дзеркало тижня. - 4-10 лютого 2006. - № 4 (583). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua. - Станом на 01.03.2010 р.
5. Косшова О.О. Використання метану родовищ корисних копалин вугшля / О.О. Косшо-ва, В.М. Артаманов // Сучаст проблеми екологп та геогехнологш : V Мгжнар. наук. конф. аст-ранпв, мапстр1в та сгуденгiв, 19-22 березня 2008 р. - Житомир : Вид-во ЖДТУ, 2008. - С. 22-23.
6. Косшова О.О. Особливост видобутку метану в умовах шахти 1меш О.О. Сочинсько-го / О.О. Косшова, В.М. Артамонов // Охорона навколишнього середовища та ращональне використання природних ресурав : VII Мгжнар. наук. конф. астранпв i студент1в, 14-17 кв1тня 2008 р. - Донецьк : Вид-во ДонНТУ, 2008. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. masters.donntu.edu.ua. - Станом на 01.03.2010 р.
7. Логачова Л.М. Використання мехатзм1в Кютського протоколу для реатзацп проекпв утишзацп метану / Л.М. Логачова // Геотехнологи та управлшня виробництвом XXI стор1ччя : монограф1я / за заг. ред. О.В. Мартяковог - Донецьк : Вид-во ДонНТУ, 2006. - Т. 2. - С. 50-55.
Мандрык В.О. Особенности использования механизмов Киотского протокола для реализации проектов утилизации метана в угольной промышленности
Рассмотрено состояние добычи и утилизации метана угольных месторождений. Проанализирована реализация проектов по утилизации шахтного метана с помощью механизма общего внедрения. Обоснована целесообразность реализации проектов общего внедрения и эффективности привлечения иностранных инвестиций в природоохранную деятельность предприятий угольной промышленности.
Ключевые слова: механизм общего внедрения, парниковый эффект, угольная промышленность, метан.
Mandryk V. O. The features of the using the mechanisms of Kioto protocol for realization the projects of utilization of methane in coal industry
The state of booty and utilization of methane of coal deposits is considered. The realization of projects concerning utilization of mine methane by the mechanism of general introduction is analyzed. The expedience of realization the projects of general introduction and efficiency of bringing in the foreign investments in environmental activity of enterprises of coal industry is grounded.
Keywords: mechanism of general introduction, hotbed effect, coal industry, methane.
