CC BY
17
healthy girls and 133 boys of Podillia region, Ukraine were established. It was found out the boys showed the growth of parasympathetic activity under the elevation of correlation between the circumference sizes and muscular body weight while the growth of sympathetic activity of autonomic nervous system was observed under the parallel increase of correlation between the thickness of cellulocutaneous folds and fat body weight. The girls demonstrated the growth of correlation between the width of distal epiphyses of long bones of lower extremities and bony body weight determined the growth of sympathetic activity of autonomic nervous system.
УДК:612.12-008.331.1:616-08:616.24 РаспутЫа Л.В.
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ТА БЕЗПЕЧНОСТ1 АНТИППЕРТЕНЗИВНОТ ТЕРАП1Т РАМ1ПРИЛОМ В КОМБШАЦП З Г1ДРОХЛОРТИАЗ1ДОМ У ХВОРИХ З Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ ТА ХРОН1ЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ
ВЫницький нацюнальний медичний уыверситет iм. М.1. Пирогова
В статт{ представлен результаты кл{тчного досл{дження ефективност{ та безпечност1 за-стосування фтсованог комбтаци рамтрилу з г{дрохлорт1азидом у хворих гтертотчною хворобою та хронгчним обструктивним захворюванням легень. Встановлено, що через 6 м1сяц{в лжу-вання у хворих в1дм1чалось зниження оф1сного як систол{чного, так I д1астол1чного артер1ально-го тиску (-20±2,6 мм рт ст та -15,2±1,8 мм рт ст, в{дпов{дно). В{дм{чали достов{рне зменшен-ня середньодобових ргвнгв тиску, що е св{дченням контролю за артер{альною гтертенз{ею та зниження частоти серцево-судинних ускладнень. Особливо важливим е зменшення тдексу часу, що е св{дченням меншого навантаження на органи мшет за умови артер{альног гтертензп. Жорсткий контроль гтертензп був безпечним у хворих цгег групи, про що св{дчать дан спгро-графп, а також сприяв зменшенню серцево-судинних ускладнень.
Ключов1 слова: ппертожчна хвороба, хроычне обструктивне захворювання легень, рам1прил, пдрохлортиазщ, добове моыторування артер1ального тиску.
Робота е фрагментом планово!' науковоТ роботи кафедри пропедевтики внутршньоТ медицини ВНМУ 1м. М.1. Пирогова «Особливост надання медичноТ допомоги на амбулаторному та стацюнарному етапах хворим за розповсюджених захворювань внутр1шн1х оргаыв з урахуванням параметр1в якост1 життя та фармакоеконом1чних показниюв».
Вступ
У кл^чнш практик найбтьш часто спостерн гаеться поеднання захворювань оргашв дихання та серцево-судинноТ системи, саме вони нерщко приреченi на сшвюнування, адже часто дебюту-ють в одному й тому ж вщ^ мають спiльнi доведен чинники ризику, низку схожих патофiзiологi-чних механiзмiв, зокрема хронiчна ппошя, рео-логiчнi змiни кровi тощо. Також на сьогодшшнш день юнують передумови до такого формування [6]. Тенден^я до „старшня" населення за останн 10 рокiв призвела до значного збтьшення числа осiб, що мають поеднання захворювань внутрн шшх органiв.
Поширенiсть хронiчного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) в свт серед чоловн кiв та жшок складае 9,3 та 7,3%, серед кур^в -26,2 та 23,7%, вщповщно. Смертнiсть вiд ХОЗЛ с^мко зростае. За даними бвропейського рес-пiраторного товариства (ERS) прогнозуеться зростання смертност вiд ХОЗЛ до 2020 року, коли вона вийде на 4 мюце шсля таких захворювань як iшемiчна хвороба серця (1ХС), церебро-васкулярнi захворювання, рак легень, - така те-нден^я характерна як для СхiдноТ, так i для За-хiдноТ 6вропи[4,5].
Артерiальна гiпертензiя (АГ) становить осно-вну проблему здоров'я в бтьшосп краТн внаслн док його впливу на показники смертност i за-хворюваностi населення, недостатнього контро-
лю та профтактики у суспiльствi та на шдивщу-альному рiвнi. 20-25% дорослого населення страждають на АГ. Це два найбiльшi за чисель-нiстю захворювання, з якими мають справу як кардюлоги, так i лiкарi-терапевти. Поеднання ХОЗЛ та захворювань серцево-судинноТ системи, особливо АГ коливаеться у широких межах вщ 6,8% до 72,3% за даними рiзних [2,5,8].
Лкування хворого АГ, що мае супутне ХОЗЛ, становить одну з актуальних проблем сучасноТ медицини, адже вибiр тактики лкування окрiм високоТ ефективностi, повинен бути безпечним, не впливати негативно на функцш зовшшнього дихання, легеневу гемодинамку та мукоцилiар-ний клiренс. 1снують науковi думки, що пщтвер-дженн рядом рiзних дослiджень, що у хворого з поеднаною патолопею можуть застосовуватись всi групи препратiв, рекомендовав для лкуван-ня артерiальноТ гтертензп. Проте вибiр антип-пертензивних препара^в обмежуеться рядом побiчних ефектiв, котрi реалiзуються у хворих з ХОЗЛ. Тому проблема вибору антиппертензив-ноТ терапiТ у хворого з супутым ХОЗЛ е актуальною як на рiвнi суспiльства так i iндивiдуума.
Мета роботи: метою нашоТ роботи було ви-вчити ефектившть та безпечнiсть антиппертен-зивноТ терапп рамiприлом в комбiнацiТ з пдро-хлортiазидом у хворих, що мали поеднання ХОЗЛ II-IV стадiТ та ГХ 11-1П стадiТ, вплив рiзних схем лiкуванняна рiвень AT, показники добового
монiторування артерiального тиску (AT) та елек-трокардюграфи (ЕКГ), функцiю зовнiшнього ди-хання, параметри центрально! гемодинамки.
BciM хворим проводилось кпшко-функцiональне обстеження, яке включало 36ip анамнезу, фiзикальне обстеження, ком'ютерну спiрографiю на комп'ютерному спiрографi «Mas-terScopePC» (ErichJaeger, Нiмеччина), в якост функцiональних показникiв функци зовшшнього дихання оцiнювали об'ем форсованого видиху за 1 секунду (ОФВО та життеву eмкiсть легень (ЖеЛ), добове мошторування AT та ЕКГ («DiaCard», Солвейг АОЗТ, КиТв), оцiнювали се-редню ЧСС за добу, середню ЧСС в активний перiод, середню ЧСС в пасивний перюд, макси-мальну ЧСС за добу, максимальну ЧСС в активний перюд, максимальну ЧСС в пасивний перн од, середню ктькють шлуночкових екстрасис-тол, суправентрикулярних екстрасистол, ктькють хворих, що мали епiзоди шемп, кiлькiсть хворих, що мали пароксизми миготливоТ аритмп протягом доби, ктькють хворих, що мали шлу-ночковi екстрасистоли високих градацiй; середнш систолiчний артерiальний тиск (CAT) доба, середнш дiастолiчний артерiальний тиск (ДАТ) доба, середнш систолiчний артерiальний тиск (CAT) день, середнш дiастолiчний артерiальний тиск (ДАТ) день, середнiй систолiчний артерiа-льний тиск (CAT) ыч, середнiй дiастолiчний ар-терiальний тиск (ДАТ) шч, iндекс часу (14) для CAT, ДАТ, добовий шдекс (Д1), структурно-функцiональний стан лiвих та правих вiддiлiв серця оцшювали методом ехокардiографiТ в М-та В- режимах на апарат Logic 5000 Siemens.
Методи та матерiали Нами обстежено 56 хворих на ппертошчну хворобу (ГХ) та ХОЗЛ. Серед обстежених було 32 чоловка (57,1%) та 24 жшки (42,9%), середнш вк 57,5±4,2 роки
Таблиця 1.
Характеристика обстежених хворих
Визначали розмiри лiвого передсердя (ЛП), правого передсердя (Ш1), товщини задньо! стiнки лiвого шлуночка (ТЗСЛШ), товщини мiжшлуноч-ково! перетинки лiвого шлуночка (ТМШЛШ), кш-цевий дiастолiчний розмiр лiвого шлуночка (КДР ЛШ), кшцевий систолiчний розмiр лiвого шлуночка (КСР ЛШ), кшцевий дiастолiчний об'ем лiвого шлуночка (КДО ЛШ), кшцевий систолiчний об'ем лiвого шлуночка (КСО ЛШ), фракцiя викиду лiво-го шлуночка (ФВ ЛШ), середнш тиск в легеневш артерш (СТ ЛА). Статистичну обробку даних проводили за допомогою програмного забезпе-чення 8Р88.17 методами варiацшноT статистики з вирахуванням середньо! величини М, серед-ньоквадратичноговщхиленнБ, середньо! помил-ки середньо! величини т, критерш достовiрностi i, значення достовiрностi Р. Рiзницi мiж показни-ками, що порiвнювали, вважали достовiрними, якщо значення ймовiрностi було бтьшим чи рiв-ним 95% (Р < 0,05).
Обстеження проводили до включення в до-слiдження. Критерiями включення було дiагнос-тована ГХ, ХОЗЛ, серцева недостатнють (СН) I-1П функцiонального класу (ФК) за ИУНА, синусо-вий ритм, добровтьна згода на участь в дослн дженнi. Критерiями виключення були СН IV ФК за !чГУНА,легенева недостатнють (ЛН) III ст., постшна форма фiбриляцiT передсердь, гострий iнфаркт мюкарда протягом 30 днiв, гостре пору-шення мозкового кровообiгу бiльше 3 мюя^в, хронiчнi захворювання внутрiшнiх оргашв в ста-
Показники Характеристика
Всього обстежено 56 хворих
Середнш вш 57,5±4,2 роки
Чоловки 32 (57,1%)
Середнш вш 58,2±3,4
жiнки 24 (42,9%)
Середнiй вiк 56,6±4,1
Ппертошчна хвороба II стадп 42 (75%)
Гiпертонiчна хвороба III стадп 14 (25%)
ХОЗЛ II ст 28 (50,1%)
ХОЗЛ III ст 22 (39,2%)
ХОЗЛ IV ст 6(10,7%)
СН1ФК 24 (42,8%)
СИП ФК 18(32,1%)
СНШ ФК 14 (25%)
1МТ 32,6±4,2
Курцi 40 хворих (71,4%)
Офiсний систстчний артерiальний тиск 148,6±2,4 мм рт ст
Офiсний дiастолiчний артерiальний тиск 101,4±2,3 мм рт ст
ОФВ1 65,9±4,3
жел 61,2±3,6
Сальметерол/ Флютиказон 26 (46,4%)
1пратрошум бромiд 24 (42,8%)
Сальбутамол 42 (75%)
Комбiнацiя рiзних бронхолiтикiв 11 (19,6%)
Аспiрин (Кардiомагнiл) 75-150 мг 48 хв (85,7%)
Симвастатин (Вазилип) 10 мг 38 хв (67,8%)
дм декомпенсаци та таю, що потребують госшта-лiзацil хворого.
Вам хворим було призначено фiксовану ком-бiнацiю рамiприлу з тiазидним дiуретиком гщро-хлортiазидом в дозi 5мг на добу (Амприл НБ, «КЮСАскск, 1чГоуотезго», Словения). Вибiр препарату зумовлений даними рандомiзованих клiнiчних дослiджень, в яких виявлено високу ефективнють рамтрилу, зниження серцево-судинноТ смертi, смертност вiд iнфаркту мюкар-да. В той же час шпбп~ори ангютензинперетво-рюючого ферменту (АПФ) не попршують муко-цилiрного клiренсу та не впливають на судини малого кола кровооб^у. Нашi власнi спостере-ження, а також дат л^ератури свщчать про до-цiльнiсть початковоТ тертп ГХ комбiнованими препаратами. Найбiльш ефективними е фксо-ванi комбшацп, що дозволяють пiдвищувати ефективнiсть терапп [2,7]. Однiею з таких комбн нацш е дiуретики та iнгiбiтори АПФ, що зумовле-но рядом кл^чних ефектiв, а саме:
1) Ппотензивш ефекти дiуретинiв обмежу-ються реактивною гiперренiнемiею, що значно зменшуеться при паралельному призначенш ш-гiбiторiв АПФ.
2) Застосування iнгiбiторiв АПФзменшуе ак-тивнiсть ангiотензина II, в том чи^ по вщно-шенню до стимуляцп виробки альдостерону, що сприяе зворотному всмоктуванню калiю, що ви-водиться при призначеннi дiуретикiв.
3) Комбша^я дiуретика та iнгiбiтора АПФ по-переджае гiперурiкемiю та пперглкемш.
4) Одночасне застосування iнгiбiторiв АПФ та дiуретикiв сприяе виведенню натрiя з органiзма.
Контроль за лкуванням проводили через 14 днiв, при неефективност дозу збiльшували до 10 мг на добу. Через 30-31 день вщ початку ль кування, при недосягненш цiльового рiвня АТ до
Динамка
лiкування додавали Амлодипш в дозi 5 мг на добу (Тенокс, «KRKAd.d., Novomesto», Словения). Контроль здiйснювали через 6 мюя^в.
Результати та Тх обговорення. Через 14 дшв лiкування в^^чалось зниження офiсного САТ на 6,2±1,2 мм рт ст, ДАТ на 7,8±1,4 мм рт ст. 15 хворим до лкування було додано Амлодипш в дозi 5 мг (Тенокс). Через 6 мюя^в лкування вщ-мiчалось зниження офiсного САТ на 20±2,6 мм рт ст та становив 128,6±1,4 мм рт ст; офюний ДАТ знизився на 15,2±1,8 мм рт ст, та становив 86,2±1,3 мм рт ст (95%Д1, р<0,001).
За результатами добового мошторування АТ, що проводилось через 6 мюя^в лiкування було виявлено, що середнш САТ (доба) достовiрно був нижчим пiсля лкування, вiдповiдно 138,1 ±2,16 та 125,6±1,43, 95%Д1, р<0,05; серед-нiй ДАТ(доба) протягом 6 мюя^в лiкування знизився на 9,9 мм рт ст (90,9±1,4 мм рт ст та 81,0±2,3 мм рт ст). В^^чалось зниження серед-нього САТ (день) на 8,2 мм рт ст (136,2±2,4 та 128±2,7), вiдмiчалось зниження середнього
ДАТ (день) на 7,2 мм рт ст (89,4±1,7 мм рт ст та 82,2 ±1,5 мм рт ст). Аналiз динамки середнього САТ (шч) виявив, що протягом 6 мюя^в в^^чалось достовiрне зниження САТ на 11,4 мм рт ст (128,4±2,4 мм рт ст та 117,0±1,7 мм рт ст, 95%Д1, р<0,05), середнш ДАТ (шч) достовiрно був нижчим шсля лiкування та знизився на 14,5 мм рт ст (92,5±1,6 мм рт ст та 78±2,3 мм рт ст, 95% Д1, р<0,05). Зниження середнього САТ та ДАТ протягом доби, та особливо вночi забезпе-чуе контроль артерiальноТ гiпертензiТ та зниження частоти серцево-судинних ускладнень. Особливо важливим е зменшення iндексу часу на 7,6 (42,8±1,3 та 35,2±1,4), що е свiдченням меншого навантаження на органи мшеш за умови артерн альноТ гiпертензiТ.
Таблиця 2.
зникв добового мошторування ЕКГ через 6 м'юящвл'жування
Показники добового мошторування ЕКГ До початку терапп Через 6 мюя^в
Середня ЧСС за добу 81,3±2,4 76,5±1,7
Середня ЧСС за день 85,5±2,1 78,2±2,3*
Середня ЧСС за шч 72,1±1,7 68,2±1,9
Максимальна ЧСС за добу 126,2±2,6 110±1,8*
Максимальна ЧСС за день 126,0±1,7 117±1,8
Максимальна ЧСС за шч 109±1,4 82±1,4*
Середня ктькють шлуночкових екстрасистол 533,6±67,5 472,1±34,5
Середня ктькють надшлуночкових екстрасистол 764,4±56,4 501,2±51,2*
Прим1тки: *р1зниця м'жпоказниками е достов1рною при 95%, Важливим компонентом контролю за лкуван-ням е результати добового мошторування ЕКГ, так як вщомо, що у хворих з поеднаною патоло-пею iснують певнi особливост пiд час добового монiторування ЕКГ, як свiдчать про важкiсть за-хворювання та ризик ускладнень. Через 6 мюя-цiв лiкування в^^чалось достовiрне зниження кiлькостi середньоТ ЧСС за день на 7,3 уд
(85,5±2,1 та 78,2±2,3), максимальноТ ЧСС за добу на 16,2 ударiв(126,2±2,6 та 110±1,8), максимальноТ ЧСС за шч на 17 ударiв (109± 1,4 та
0,05.
82±1,4). Також в^^чалось зменшення середньоТ кiлькостi шлуночкових екстрасистол на 61,5 (533,6±67,5 та 472,1±34,5), достовiрне зменшення середньоТ ктькосп суправентрикулярних екстрасистол на 163,2 (764,4±56,4 та 501,2±51,2) (Табл.2).
Вiдмiчалось зменшення на 18,6% ктькють хворих, що мали ешзоди больовоТ та безбольо-воТ iшемiТ мiокарда протягом доби; достовiрно зменшилась кiлькiсть хворих, що мали ешзоди пароксизмiв фiбриляцiТ передсердь протягом
доби на 20% (95%Д1, р<0,05) та достовiрно зме-ншилась кiлькiсть хворих, що мали шлуночковi екстрасистоли високих градаци за результатами
81,3
добового мошторування ЕКГ на 27,5% (95%Д1, р<0,05) (Рис).
' До ЛЖувОННЯ I Через 6 мкицю
Кшьюсть хворих, що моли
1ШСМ1ЧН1
прояви, %
К|Льк1С1ь хворих, 3 пароксизмами ф1бриллци передсердь
К|/1ьк1С1ь хворих. з шлуночковими екстрасистолами високих градащй, %
Аналiз результатiв ехокардюграфи, проведено! через 6 мюя^в лiкування, достовiрноТ вщ-мiнностi у об'емних показниках не виявлено, проте мае мюце зменшення показникiв, зокрема ЛП на 0,6 мм (4,75±1,2 та 4,15±0,9), правого пе-редсердя на 0,84 мм (4,42±1,3 та 4,12±1,4), сут-тевим на нашу думку, е зменшення товщини за-
Рис. 1. Динамка деяких показниш добового монiторування ЕКГ.
дньоТ стшки лiвого шлуночка (2,15±0,9 та 1,91 ±0,8) та товщини мiжшлунковоТ перетинки (3,41 ±1,5 та 3,2±1,3), в той же час бтьш значу-щим е зменшення КДР ЛШ на 2,18 (14,04±4,1 та 12,2±3,2). Вiдмiчаеться збiльшення ФВ на 3,4% (53,2±0,9 та 56,8±0,8) (Табл.З). Також вiдсутне достовiрне зниження середнього тиску в легене-вiй артерп (48,5±3,4 та 47,2±3,1).
Таблиця 3.
Динамка показниюв ехокардiографii'у хворих, що отримували терапюрамтрилом
в комб'тацп з г'тот'азидом протягом 6 мюя^в.
Показники ехокардюграфи До лкування М=56 Через 6 мiсяцiв пiсля лiкування М=56
ЛЛве передсердя, см 4,75±1,2 4,15±0,9
Праве передсердя, см 4,42±1,3 4,12±1,4
ТЗС ЛШ, см 2,15±0,9 1,91±0,8
ТМП ЛШ, см 3,41±1,5 3,2±1,3
КДР ЛШ, см 14,04±4,1 12,2±3,2
КСР ЛШ, см 10,19±2,5 10,2±2,1
КДО ЛШ, мл 145,9±4,5 140,7±3,6
КСО ЛШ, мл 72,2±3,5 70,2±2,3
ФВ, % 53,2±0,9 56,8±0,8
Середнш тиск в легеневш артерш, мм рт ст 48,5±3,4 47,2±3,1
Основною причиною, що обмежуе застосу-вання iнгiбiторiв АПФ у хворих з супутшми брон-хообструктивними захворюваннями, е сухий кашель, що може виникати при застосуванш ^еТ групи препаратiв. За даними Експер^в европей-ського товариства кардiологiв (2004 р), сухий кашель може виникати при застосуванш шпбто-рiв АПФ у 5-7% па^ен^в, причому частота вини-кнення кашлю при застосуванш рiзних iнгiбiторiв АПФ суттево не в^^зняеться. Механiзми виник-нення кашлю при прийомi 1АПФ:гальмування розпаду брадикшшу та збiльшення синтезу про-стагландину Е2; пригшчення деградацiТ нейрокн ншу А; стимуляцiя ендогенноТ субстанцiТ Р i на-копичення ТТ в легенях. Питання щодо попршен-ня ФЗД при прийомi iнгiбiторiв АПФ е досить дискутабельним та вивчаеться багатьма дослщ-
никами. Серед хворих, що знаходились пщ нашим наглядом, в анамнезi не в^^чалось кашлю при застосуваннi iнгiбiторiв АПФ, пщ час лку-вання у 1 хворого (жшки) (1,78%) виник сухий кашель через 18 дшв вщ початку лiкування, проте кашель самостшно пройшов та вщмши препарату не було. Вам хворим через 6 мюя^в ль кування проведено комп'ютерну спiрографiю з оцшкою ОФВ1 та Ж6Л. Не в^^чалось достовiр-них змiн параметрiв ФЗД пiсля лiкування протягом 6 мюя^в, так ОФВ1 (65,9±4,3 та 66,3±3,7), ЖеЛ (61,2±3,6 та61,0±2,7).
Висновки
Таким чином, проведене нами дослщження застосування комбшацп рамiприлу та гщрохлор-тiазиду у хворих з поеднаним переб^ом ХОЗЛ та
ГХ виявило високу ефективнють ^ei комбшацп, Лiтература
що пiдтверджен0 результатами клiнiчн0г0 об- 1. Дворецкий Л.И. Клинические рекомендации по ведению боль-
стеження Зменшенням 0ф^н0г0 АТ РеЗУпЬта- ных ХОБЛ в сочетании с артериальной гипертонией и другой
стеження, зменшенням 0фiсн0г0 А1, результа патологией /Л.И. Дворецкий // Лечащий врач.- 2005. - № 13(10).
тами добового мошторування АТ, а також показ- - р. 672-675.
никами добового мошторування ЕКГ, а саме 2. Ад?шева ТВ Артер^ь^я г-^ертошя иХОЫ - рацш^ь-
. . ... . ный выбор терапии / Т.В. Адашева, B.C. Задионченко [и др.] //
зменшення ктькосп епi30дiв iшемil Mi0карда, Русский медицинский журнал. - 2006. - № 14(10). - Р. 795-800.
зменшення ктькосп хворих, що мали пароксиз- 3. Приступа Л.Н. Лкування артерiальн°Т гтертензп у хворих на
.... ___„__„„„____...„.,..„...,„„: „.,„„„ хронiчне обструктивне захворювання легень / Л.Н. Приступа,
ми фiбриляцil передсердь та шлуноч^ екстра- т|. Циганкова^та ш.] // Лiки УкраТни. - 2008. - № 7(123) - Р. 62-
систоли високих градацш. В той же час не вста- 67. новлено достовiрноТ вщмшносп динамiки ремо-
делювання мi0карда, що можливо зумовлено програми профiлактики i лiкування артерiальноТ ппертензп /
нед0статнiм контролем артерiаЛЬH0Т гiпертен3iт сд=^ен к ^ KаpЧдеТоBлеоPТ|еiMИДмаHДH.Я^TBpИаП^еC--
та коротким перiодом спостереження. В той же ка». - к., 2008. - 55 с.
час комбшашя рамiприлу та гщрохлор^азиду e 5. Barnes P J. Chronic obstructive pu|monary disease: effects t>ey°nd
"iff' ^ the lungs / P.J. Barnes // PLoS Med. - 2010. - №7(3). - P. 103-107.
Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (Updated
Рекомендацп УкрашськоГ асощацп кардюлопв з профтактики та лкування артерiальноТ ппертензп. П°сiбник до Нацюнально!
безпечною у хворих з поеднанням ГХ та ХОЗЛ,
дозволяе впроваджувати цю методику в практи- 2008)//Electronic Resourses: www.goldcopd.com
чну лiяпьнiсть 7. Sin D.D. Mortality in COPD: role of comorbidities / D.D.Sin,
' 14 D- J.B.Soriano [et al.] // Eur Respir J. - 2006. - №7. - P. 10-26.
8. Barnes P.J. Chronic obstructive pulmonary disease: effects beyond the lungs / P.J.Barnes // PLoS Med. - 2010. - №7. - P. 15-60.
Реферат
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ И БЕЗОПАСНОСТИ АНТИГИПЕРТЕНЗИВНОЙ ТЕРАПИИ РАМИПРИЛ В КОМБИНАЦИИ С ГИДРОХЛОРТИАЗДОМ У БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ И ХРОНИЧЕСКИМ ОСБТРУКТИВНИМ ЗАБОЛЕВАНИЕМ ЛЕГКИХ. Распутина Л.В.
Ключевые слова: гипертоническая болезнь, хроническое обструктивное заболевание легких, рамиприл, гидрохлортиазид, суточное мониторироване артериального давления.
В статье представлены результаты клинического исследования эффективности и безопасности применения фиксированной комбинации рамиприла с гидрохлортиазидом у больных гипертонической болезнью и хроническим обструктивным заболеванием легких. Установлено, что через 6 месяцев лечения у больных отмечалось снижение офисного как систолического так и диастоличного артериального давления (-20±2,6 мм ртст и -15,2±1,8 мм ртст, соответственно). Отмечали достоверное уменьшение среднесуточных уровней давления, что является свидетельством контроля за артериальной гипертензией и снижения частоты сердечно-сосудистых осложнений. Особенно важным есть уменьшение индекса время, которое является свидетельством меньшей нагрузки на органы мишени при артериальной гипертензии. Жесткий контроль гипертензии был безопасным у больных этой группы, о чем свидетельствуют данные спирографии, а также способствовал уменьшению сердечнососудистых осложнений.
Summary
ASSESSMENT OF EFFECTIVENESS AND SAFETY OF ANTIHYPERTENSIVE THERAPY WITH RAMPIRIL COMBINED WITH HYDROCHLOROTHIAZIDE IN PATIENTS WITH ESSENTIAL HYPERTENSION AND CHRONIC OBSTRUCTIVE LUNG DISEASE Rasputina L.V.
Key words: essential hypertension, chronic obstructive lung disease, rampiril, hydrochlorothiazide, daily blood pressure monitoring.
The paper presents the findings of clinical trial adout effectiveness and safety of fixe combination of rampiril and hydrochlorothiazide in patients with essential hypertension and chronic obstructive lung disease. It has been found out after 6 month course of treatment the patients demonstrate the decrease of office blood pressure both systolic and diastolic (-20±2,6 mm Hg and -15,2±1,8 mm Hg respectively). We have also registered the drop of daily blood pressure level that is evidence of arterial hypertension control and decrease of incidence rate of cardiovascular events. It is especially important to stress on the reduction of time index that testifies to the less loading on target organs under arterial hypertension. Strict control of hypertension was safe in the patients of this group and contributed to the lowering of cardiovascular events.
