CC BY
47
3. Ильченко. Ф.Н. Особенности контроля состояния и ведения раны после реконструктивной операции у больных послеоперационными грыжами / Ф. Н. Ильченко, Н. Н. Деркач, М. М. Сер-бул [и др.] // Таврический медико- биологический вестник. -2010. - Т. 13. - № 4 (52). - С. 72-76.
4. Кателях О.В. Особливост лкування операцшноТ рани у па^ен-m з ожиршням / О.В. Кателях, С.Д. Хiмiч // Клтчна хiрургiя. -2005. - №11/12. - С. 31.
5. Лаврик А.С. Проблеми загоення операцшноТ рани у хворих на ожиршня / А.С. Лаврик, О.С. Тивончук, О.Ф. Бубало [та ш.] // Клтчна хiрургiя - 2007. - №11/12. - С. 37-38.
6. Лупальцов В.К. Профилактика гнойных осложнений в хирургии послеоперационной грыжи у больных, страдающих ожирением / В.К. Лупальцов // Клтчна хiрургiя. - 2003. - №11. - С. 52-53.
7. Сажин В.П. Ультразвуковая оценка течения раневого процесса после эндоскопических операций при гнойно-воспалительных заболеваниях мягких тканей / В. П. Сажин, В. П. Жаболенко, А. В. Сажин [и др.] // Хирургия. Журнал им. Н.И. Пирогова. - 2008. - № 12. - С. 4-7.
8. Alexander J. Prevention of deep wound infection in morbidly obese patients by infusion of an antibiotic into the subcutaneous space at the time of wound closure / J. Alexander, R. Rahn // Obes Surg. -2004. - V. 14 - Р. 970-974.
Реферат
УЗИ - ДИАГНОСТИКА ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ РАНЕВЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ У БОЛЬНЫХ С СОПУТСВУЮЩИМ ОЖИРЕНИЕМ.
Осипов А.С., Малик С.В., Лавренко Д.А., Безручко М.В.
Ключевые слова: ожирение, раневые осложнения, УЗИ-диагностика.
Для раннего выявления посляоперационных раневых осложнений больным с сопутствующим ожирением в послеоперационном периоде проводилось УЗИ зоны операционной раны в динамике. Выявлено, что кроме специфических Уз-признаков раневых осложнений, диагностическую ценность имеет ширина гипоэхогенной зоны. Отсутствие уменьшение ширины гипоэхогенной зоны позже 9 суток и отсутствие участков гиперэхогенности свидетельствует о нарушении процеса заживления раны.
Summary
ULTRASONIC DIAGNOSIS OF POST-SURGICAL WOUND COMPLICATIONS IN PATIENTS WITH CONCOMITANT OBESITY Osipov А^., Malik S.V., Lavrenko D. A, Bezruchko M.V. Keywords: obesity, wound complications, ultrasonic diagnostics.
For the early detection of post-surgical wound complications in the patients with concomitant obesity during the post-operative period we conducted US scanning of surgical wounds in dynamics. It has been revealed that in addition to specific US signs of wound complications the breadth of hypoechoic area is of great diagnostic value. No signs in diminishing of the breadth of hypoechoic area after 9 days and the absence of the areas of hypoechogenicity points out the abnormalities in usual course of wound healing.
ппоехогенноТ' зони, наявносл пперехогенних дь лянок. Якщо на 9 добу ширина ппоехогенноТ зони не зменшуеться, при цьому вщсуты дтянки пперехогенносп, це свщчить про порушення нормального переб^у ранового процесу, прогнозу-еться можливе мiкробне запалення в раы, що потребуе корекцп лкувальноТ' тактики i ретель-ного дiнамiчного спостереження за переб^ом ранового процесу.
Л^ература
1. Галимов О.В. Некоторые аспекты хирургических абдоминальных вмешательств на фоне ожирения / О. В. Галимов [и др.] // Хирургия. Журн. Им. Н.И. Пирогова. - 2008. - № 12. - С. 44-46.
2. Измайлов С. Г. Ультразвуковой метод контроля течением раневого процесса в передней брюшной стенке / С. Г. Измайлов, А. А. Бодров, В. М. Лазарев [и др.] // Хирургия. - 2002. - № 6.-С. 41-45.
УДК 616.233-002.2-071-08
Потяженко М.М., 1щейкЫ К.€., Люлька Н.О., Соколюк Н.Л., Гаевський С.О., Моторна Н.М. КЛ1Н1ЧНИЙ ПЕРЕБ1Г ТА Л1КУВАННЯ ПОЕДНАНО1 ПАТОЛОГИ: ХОЗЛ I АГ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», Полтава.
В роботi розглянуто особливост1 клтжи та лтування хрончного обструктивного захворюван-ня легень (ХОЗЛ) в поеднанн з артерiальною гinертензiею (АГ). Встановлено, що у 27.6% випад-кгв ХОЗЛ супроводжувалося АГ. У 74 хворих з поеднаною патологiею гiпертензiя дiагностована на 6-8 ротв ранше нж ХОЗЛ. Виявлен взаемообтяжуючi фактори цих захворювань, пов'язанг мiж собою патофiзiологiчними мехатзмами. Дослiджено вплив тривалог комбтованог терапгг амлодиптом та олмесартаном на показники артерiального тиску, гемодинамти та функцп зо-вншнього дихання. Доведено, що таке лтуваня е ефективним та безпечним для пащент1в з ХОЗЛ в поеднанн з АГ.
Ключов1 слова: хронлчне обструктивне захворювання легень, артер1альна ппертенз1я
. особливостей переб^у та лкуванню коморбщних
В щоденнш лкарськш практик все частше сташв, коли поеднуються дектька захворювань, зус^чаються па^енти, в яких виявляеться по- зокрема, серцево-судинноТ системи та оргашв еднання дектькох хвороб, що створюе певн дихання. Для такого мксту е об'ективш переду-труднощi в пiдборi лкарських засобiв, особливо мови: еднють низки патогенетичних механiзмiв, в Тх рацюнальних комбша^ях. наявнють загальних факторiв ризику (в першу
Тому на сучасному рiвнi со^ально- чергу палшня), вк дебюту та маыфестш ознаки економiчних умов та етап розвитку кшшчноТ ме- захворювань.
дицини велика увага придтяеться вивченню в останн десятил^тя в рiзних краТнах св^у
спостер^аеться значне зростання хворих з такою констеля^ею хвороб, як хрошчне обструк-тивне захворювання легень (ХОЗЛ) та артерiа-льна гiпертензiя (АГ). У хворих на ХОЗЛ артерн альна гiпертензiя зустрiчаеться часпше, нiж в загальнiй популяци. Наявнють супутньоТ АГ пщ-вищуе ризик серцево-судинних ускладнень та мае негативний вплив на переб^ ХОЗЛ [1, 2, 3].
За нашими даними, як базуються на аналiзi юторш хвороб пацiентiв iз ХОЗЛ, що лкувалися в Полтавськiй обласнiй ктычнш лiкарнi iM. М.В. Склiфосовського в 2010 - 2011 роках, пошире-нють АГ у хворих на ХОЗЛ становить 26,7%.
1снують рiзнi погляди на патогенетичнi взае-мини ХОЗЛ та АГ: однi вченi вважають, що оби-два захворювання розвиваються незалежно од-не вщ одного пiд впливом факторiв ризику, ^i - що ХОЗЛ е причиною розвитку АГ, до того ж деякими вченими така АГ розглядаеться як симптоматична.
На наш погляд, одним з механiзмiв розвитку АГ у хворих з патолопею оргашв дихання е акти-ва^я симпатоадреналовоТ системи. Зокрема, встановлено пщвищений рiвень норадреналiну в разi лабтьного, а також i стабiльного характеру бронхiальноТ обструкцп, що може свщчити про порушення метаболiчноТ функцiТ легень i ролi симпатоадреналовоТ системи в появi та прогре-суваннi АГ. Одночасно вщбуваеться дисбаланс адренергiчноТ рецепцп у виглядi зниження чут-ливост p-адренорецепторiв та пiдвищення чут-ливост a-адренорецепторiв. Як вiдомо, при ХОЗЛ спостер^аеться пiдвищення активностi ренiн-ангiотензин-альдостероновоТ системи, зокрема, збтьшення секрецiТ альдостерону i акти-вностi ренiну плазми кровк Тому артерiальна п-пертензiя негативно впливае на клiнiчний пере-бiг ХОЗЛ, як i ХОЗЛ на АГ, взаемообтяжуючи пе-реб^ цих захворювань.
Досягнення максимально!' ефективност та безпечностi лiкування хворих на Аг i ХОЗЛ е за-вданням достатньо складним, оскiльки i на сьо-годнiшнiй час бтьшють сучасних рекомендацiй розробленi фахiвцями для кожноТ патологiТ окремо. Так, лкування хворих на ХОЗЛ регла-ментоване наказом МОЗ УкраТни № 128 (2007р.) [4]. Також юнують рекомендацп експертiв ВООЗ, УкраТнського товариства кардюлопв з профтак-тики та лкування артерiальноТ гiпертензiТ, де ви-значен групи препаратiв першоТ лiнiТ лкування АГ: дiуретики, р-блокатори, iнгiбiтори ангютен-зинперетворюючого ферменту (1АПФ), антагош-сти рецепторiв ангiотензину II (АНА II) та антаго-нiсти кальцiю (АК), що дае змогу лiкарю втьного вибору з терапiТ АГ iз урахуванням шдивщуаль-них факторiв ризику серцево-судинних захворювань, переб^у супутшх захворювань та шдивщу-альноТ непереносимост препаратiв [4, 5, 6].
Але поеднання АГ i ХОЗЛ змушуе особливо обережно та ретельно пщбирати гiпотензивну терапiю для цiеТ категорп пацiентiв з урахуванням можливих побiчних реакцiй вказаних груп
препара^в. Так, призначення p-блокаторiв у хворих з бронхiальною обструкцieю е небезпеч-ним. Навiть високоселективнi препарати ^е'Т групи можуть призвести до посилення легеневоТ недостатностi [7]. АК коротко' дм мають власти-востi викликати тахiкардiю i провокувати затрим-ку рщини, збiльшуючи набряки. Дiуретики здатн погiршувати реологiчнi властивостi кровi за ра-хунок Т'Т згущення та пщвищення гематокриту, порушувати електролiтний баланс, що може негативно впливати на переб^ ХОЗЛ. |АПФ мають доведений ппотензивний, кардiо- i нефропроте-кторний ефект, але внаслiдок порушення мета-болiзму брадикiнiну вони можуть пщсилювати кашель та пiдвищувати реактивнють бронхiв, що обмежуе Т'х застосування у хворих на ХОЗЛ [8].
Нашi шшчш спостереження свiдчать про те, що бтьш нiж у 50% випадмв для досягнення сприятливого прогнозу у пацiентiв, якi стражда-ють на ХОЗЛ з супутньою АГ, недостатнiм е призначення лише одного антиппертензивного препарату i тому потребуе використання Т'х комбша-цiй. У багатьох кл^чних дослiдженнях доведено переваги використання комбшовано'Т антиппер-тензивноТ терапп перед монотерашею, якi вия-ляються у бтьш вираженому зниженн АТ, зме-ншенн маси мiокарда лiвого шлуночка та по-кращаннi дiастолiчноТ' функци серця [9, 10].
Поеднане застосування каль^евого антагош-ста тривалоТ дм останнього поколшня амлодиш-ну та шовацшного блокатора рецепторiв ангю-тензину II - олмесартану медоксомту розглядаеться як доцтьна та рацiональна комбша^я ан-тигiпертензивних препаратiв. Це можна поясни-ти, по-перше, високою безпекою та ефективню-тю; по-друге, ывелюванням побiчних явищ, якi виникають пщ час монотерапи даними препаратами; по-трете, метаболiчною нейтральнiстю, що дозволяе використовувати цю комбiнацiю препарат у хворих з порушеним лтщним спектром кровi, цукровим дiабетом, ендокринопа™ми та ожирiнням, метаболiчним синдромом, а також у па^етчв з порушеним обмшом пуринiв; по-четверте, високими вазопротекторними та орга-нопротекторними властивостями [11, 12].
Мета дослвдження
е вивчення поширеностi, особливостей клшн чного переб^у поеднано'Т патологи та оцшка ефективностi тривалоТ фксовано'Т пероральноТ комбшацп амлодипiну та олмесартану медоксомту (кардосалу).
Матерiали та методи дослвдження
З метою визначення поширеностi АГ у хворих на ХОЗЛ проаналiзовано 100 юторш хвороб па-^ен^в, якi лiкувалися в пульмонологiчному вщ-дiленнi ПолтавськоТ обласно'Т клiнiчноТ лкарш iм. М. В. Склiфасовського протягом 2010 - 2011 ро-мв. Серед обстежених було 48% жшок та 52% чоловiкiв, за вком групи були репрезентативнi, середнiй вк жiнок становив 56,6±8,1 рокiв, чоло-
bîkîb - 59±7,3 ромв. Встановлено, що i3 100 хворих у 66 виявлялась поеднана патoлoгiя, зокре-ма ГХ i ХОЗЛ. Слщ зауважити, що у 49 хворих АГ виявлялася значно рашше (на 6-8 рош), шж ХОЗЛ, i ттьки у 17 хворих цей дiагнoз був вста-новлений пiд час обстеження та лкування в спецiалiзoванoму вiддiленнi з приводу ХОЗЛ. Середня тривалють анамнезу АГ складала 16,8±1,7 poкiв.
Серед обстежених були пацiенти з ХОЗЛ II та III стадш, вiдпoвiднo - 55,8% i 44,2%. ГХ встано-влювали на пiдставi даних анамнезу, результа-тiв клiнiчнoгo та iнстpументальнoгo обстеження пюля виключення симптоматичних гiпеpтензiй вщповщно до pекoмендацiй ВООЗ та Укра'шсько'|' асoцiацiï каpдioлoгiв (2004 р.).
Таким чином, виявлено досить значний про-шарок хворих iз поеднаними захворюваннями серця та opганiв дихання, як складають в струк-туpi вах хворих, що лiкувалися в пульмонолопч-ному вiддiленнi, 26,7%.
Аналiз клшко-функцюнального обстеження, який включав oцiнку даних анамнезу, фiзикаль-ного обстеження, електрокардюграфш у 12 вщ-веденнях, рентгенографш opганiв грудное клiтки, спipoгpафiю. бронходилатацшний тест, показни-ки гемограми та хoлтеpiвське мoнiтopування ЕКГ дали змогу визначити деяк oсoбливoстi в ктыч-ному пеpебiгу поеднаною патологи. Так, за даними ЕКГ в динамiчнoму спостереженн було виявлено, що у 17,8% хворих з поеднаною патолопею в^^чались порушення ритму та провщносп серця, тoдi як у хворих на ХОЗЛ без АГ Тх вияв-ляли значно piдше (7,9%).
За результатами добового мошторування ЕКГ встановлено, що порушення ритму та провщносп виявлялись у 85,9% хворих з поеднаною патолопею, тoдi як у хворих на ХОЗЛ без АГ таю змши вiдмiчались тiльки у 39,2%. Найчаспше дн агностували синусову тахкардш, причому до-стoвipнo часпше у хворих iз поеднаною патолопею - 85,7%, i ттьки у 32,9% хворих на ХОЗЛ (р < 0,001).
Така ж закoнoмipнiсть в^^чалась i при вияв-ленн суправентрикулярних екстрасистол у пацн ен^в цих двох груп: вщповщно у 76,3% та 42,7% випадш. Дoстoвipнo частiше виявляли суправе-нтрикулярн екстрасистоли високих гpадацiй у хворих з поеднанням АГ i ХОЗЛ в пopiвняннi з хворими на ХОЗЛ без АГ: вщповщно 67,8% та 10,9%; (р < 0,001). Шлунoчкoвi екстрасистоли ^зольоваш, та високих градацш) також дoстoвip-но часпше виявлялися у хворих з поеднаною патолопею: вщповщно у 63,7% i 14,9% та 17,5% i 8,3% випадкв.
Ознаки ппертрофп лiвoгo шлуночка у хворих з поеднаною патолопею були виявлен у 41,3% випадш, тoдi як при ХОЗЛ - у 6,2% хворих.
Добовий мошторинг ЕКГ дав змогу виявити ешзоди больово'Г (BIM) та безбoльoвoï шемп мн окарда (BBIM) як у хворих з поеднаною патолопею, так i у хворих на ХОЗЛ. Слщ вщм^ити, що у
39,6% хворих з поеднаною патолопею та у 10,1% хворих на ХОЗЛ дiагнoстoванo хоча б один етзод BIM, в той же час добовий моыто-ршг показав, що у 47,3% хворих I групи та 32,2% хворих II групи були зареестрован етзоди BBIM.
Таким чином, наведен дан свщчать, що фу-нкцюнальн змiни серцево-судинно'Г системи, якi дiагнoстуються i у хворих на ХОЗЛ без пщвище-ного аpтеpiальнoгo тиску, значно часпше мають мюце у хворих з поеднаною патолопею (АГ i ХОЗЛ). Пояснити це можливо взаемообтяжли-вими факторами двох патологш, якi тюно пoв'язанi мiж собою патогенетичними та патофн зioлoгiчними механiзмами. АГ попршуе пеpебiг ХОЗЛ, а хpoнiчна ппошя та обструктивний синдром сприяють прогресуванню iшемiчних про-явiв i АГ. Основними ланками патогенезу BIM та BBIM у па^етчв з обструктивними та серцево-судинними захворюваннями може бути розвиток вентиляцшно'Г ппоксеми або ппоксп в пoеднаннi з легеневою гiпеpтензiею, гiпеpкiнетичним типом кровооб^у, що в свою чергу призводить до збн льшення потреби мюкарда в киснi, порушення pеoлoгiчних властивостей кров^ спазму корона-рних артерш та iндукoванoму розвитку атеросклерозу [3, 12].
Лкування хворих з поеднаною патолопею вимагае бтьш присктливо'Г оцшки ступеню без-печнoстi та ефективносп того чи iншoгo препарату або ж Тх комбшацш.
Подальшим завданням даного дoслiдження була оцшка кл^чно^ ефективнoстi тривало^ ан-тигiпеpтензивнoï терапп кoмбiнацiею амлoдипiну та олмесартану медоксомту (кардосалу), вплив ïï на системну геoдинамiку, структурно-функцюнальний стан серця у хворих на ХОЗЛ iз супутньою АГ.
Обстежено 53 хворих вком 45-59 рош (се-pеднiй вiк 52,3±2,5 рош), iз яких жiнки складали переважну бтьшють (37). Хвopi страждали на ХОЗЛ II та III стадп тяжкого переб^у в фазi не-стiйкoï pемiсiï i в анамнезi мали супутню АГ, середня тривалють якоТ' складала 8,6±1,7 рош.
Дiагнoз АГ вважався веpифiкoваним пюля комплексного обстеження та виключення симптоматичное аpтеpiальнoï гiпеpтензiï при piвнi ар-теpiальнoгo тиску (АТ), який перевищував 140/90 мм рт. ст.
Кpитеpiями виключення з дослщження були: серцева недостатнють III функцioнальнoгo класу i вище, ниркова недостатнють, !ХС, вади серця, вторинна гiпеpтензiя.
У вах хворих була дiагнoстoванo АГ II стадп, а за piвнем аpтеpiальнoгo тиску хвopi розподтя-лись наступним чином: у 10 (18,8%) була м'яка, у 32 (60,4%) пoмipна i у 11 (20,8%) хворих була тяжка гiпеpтензiя.
Лкування ХОЗЛ здшснювали вщповщно до юнуючих рекомендацш.
Хворим, якi отримували антиппертензивну теpапiю i не мали достатнього ключного ефекту, всi гiпoтензивнi лкарськ засоби скасовувалися
за 7 - 10 дыв до нашого дослщження.
yciM хворим на початку та наприкшц дослн дження проводили загальноклiнiчнi обстеження, оцшювали бiохiмiчнi показники креатинiну, сечо-вини, б^рубшу, АСТ, АЛТ, рiвень калш та на-трiю, холестерину та триглщери^в в плазмi кро-Bi. Ехокардiографiчне дослiдження серця проводили за загальноприйнятою методикою з визна-ченням наступних параметрiв: кiнцевий систолн чний (КСР) i кiнцевий дiастолiчний (КДР) розмiри лiвого шлуночка (ЛШ), КДР правого шлуночка (ПШ), товщину мiжшлуночковоТ перетинки (ТМШП), розмiр лiвого передсердя (ЛП), удар-ний об'ем серця (УО), фракцiя викиду (ФВ).
Хворим на початку та наприкшц дослiдження проводили офiсне вимiрювання АТ (САТ i ДАТ).
Вимiрювали АТ вранц вiдповiдно до рекоме-ндацш УкраТнськоТ асо^аци кардiологiв (2004 р.). Динамiчне спостереження за показниками функ-цп зовнiшнього дихання (ЖЕЛ, ОФВ1) проводили за допомогою комп'ютерного стрографа з запи-сом петлi «потк - об'ем».
Усiм пацiентам призначали лкування комбн нацiею препаратiв амлодипш (нормодипiн) '^х-тер Гедеон Нрт" та кардосал (олмесартан) "Berlin - Chemie Menarini" у фксованих дозах вщпо-вiдно 5 i 10 мг. Якщо через 2 тижн не досягали зниження середнього рiвня САТ/ДАТ до 140/90 мм рт. ст., то окремим патентам збтьшували дозу кардосалу ще на 5 мг, не змшюючи при цьому дозу амлодишну. Максимальна добова доза кардосалу для окремих па^етчв складала до 20мг. Середня доза кардосалу в дослщженш була 16,5 ± 1,2 мг на добу.
Тривалють спостереження складала 6 мюя-цiв. В окремих випадках (тяжка АГ Ill ступеню) при необхщносп з 10 - 12-Т доби до лiкування додавали гщрохлор^азид (12,5 - 25мг на добу).
Отриман результати порiвнювали з викорис-танням методу варiацiйноТ статистики, достовiр-нiсть рiзницi показникiв оцiнювали за критерiями Ст'юдента та Xi-квадрат.
Результати та 1х обговорення
Пiсля 6 мюя^в антиппертензивноТ терапп комбiнацieю амлодипшу та кардосалу у хворих на ХОЗЛ iз супутньою АГ вщзначено позитивний клiнiчний ефект: зниження частоти та штенсив-ностi головного болю, вщчуття «важкостЬ у голову числа запаморочень, болю в дтянц серця, а також пiдвищення працездатностк Як правило, хворi добре переносили призначену комбшовану антигiпертензивну терапiю, ктькють побiчних реакцiй була незначною. Так, у одного патента було виявлено набряк гомток на 4 день лку-вання, у iншого на 2-й день в^^чалось почер-воншня обличчя i незначна тахiкардiя. Ц прояви ми розцiнили як типовi для препаратiв групи ан-тагошспв кальцiевих каналiв, якi не потребували вщмши амлодипiну, лише корекцп його дози -зменшення до 2,5 мг.
У 87% обстежених хворих м'якою i помiрною АГ пщ час комбшованоТ антиппертензивноТ терапп було досягнуто цiльового рiвня офюного АТ. У 14% пацiентiв (група хворих з тяжкою АГ) вщзначено задовтьний антиппертензивний ефект - САТ знижувався на 10-15 мм. рт. ст, а ДАТ - на 5 мм рт. ст.
Антиппертензивний ефект дано! комбшаци препаратiв проявлявся у бтьшосп випадкiв на другу - третю добу, коли АТ починав поступово знижуватись, й у випадку пiдбору адекватно! для хворого дози на 8-10 добу досягав цтьового рь вня. Пщ впливом проведеного лiкування рiвнi офiсного САТ i ДАТ, а також розрахунковий се-реднiй АТ (середньогемодинамiчний) знизилися вiдповiдно на 24,2 i 13,3 мм. рт. ст. (табл. 1). У вщсотковому вщношенш найбiльш значимо знижувався рiвень пульсового АТ (ПАТ) - на 20,1%, що може свщчити про покращення демпфуючоТ властивостi аорти - головноТ магiстралi великого кола кровооб^у. Антигiпертензивна дiя комбша-ц1Т препара^в здiйснювалася шляхом зменшення ЗПСО на 9.2% (р<0,05).
Таблиця 1.
Змни показниюв системноi гемодинамки у хворих на ХОЗЛ i3 супутньою АГ nid впливом комбшовано)' антигтертензивноГ терапп
Показник Значення показника (М ± m)
До лiкування Пюля лiкування
Офюний САТ, мм рт. ст. 172 ± 7 141 ± 5 р < 0,001
Офюний ДАТ, мм рт. ст. 95 ± 3 81 ± 4 р < 0,01
Офюний СерАТ, мм рт. ст. 131 ± 4 110 ± 3 р < 0,001
Офюний ПАТ, мм рт. ст. 75 ± 3 61 ± 2 р < 0,001
ЧСС, уд/хв 72 ± 6 70 ± 5
УО, мл 79,67 ± 4,51 76,97 ± 3,95
ХОК, л/хв 5,30 ± 0,41 5,18 ± 0,39
С1, л/(хв*м2) 3,0 ± 0,20 2,91 ± 0,19
У1, мл/м2 44,81 ± 3,0 42,97 ± 2,7
ЗПСО, кПа*с/л 182,3 ± 2,4 169,0 ± 5,0 р < 0,05
Як видно iз таблица не вщзначалося достовн рноТ динамiки величин ЧСС, УО, ХОК та С1 i У1.
Аналiз структурно-функцiонального стану серця у хворих з поеднаною патологiею на фон тривалоТ комбiнованоТ антиппертензивноТ тера-п1Т" виявив зменшення розмiру ЛШ за рахунок
зменшення товщини стшок МШП ^жшлуночко-воТ перетинки) i ЗСЛШ (задньоТ стiнки лiвого шлуночка) вщповщно на 8,5 i 10% (обидва р < 0,01), що може свщчити про помiрний антиппер-трофiчний ефект, за рахунок кардюпротективноТ дм комбiнованоТ терапп.
Тривала комбшована антигшертензивна те-рапiя пацieнтiв з АГ на фон ХОЗЛ показала та-кож позитивну геометричну перебудову камер серця i покращення його систолiчноT функцп. Так, ФВ (фрак^я викиду) збiльшилася на 4,7%
Показники функцп зовнiшнього дихання
(р < 0,05).
Показники функцп зовшшнього дихання у хворих за термш спостереження суттево не змн нилися (табл. 2).
Таблиця 2.
орих на ХОЗЛ з АГ при л'жуванш амлодипном та кардосалом
Строки обстеження
Показники До лкування Пюля лкування
(n = 53) (n = 53)
ЖЕЛ, % 58,93 ± 3,12 61,87 ± 2,83
ОФВ-ъ % 59,10 ± 2,89 60,03 ± 2,73
Спостереження протягом 6 мюя^в не вияви-ло негативних зрушень бiохiмiчних показниш печшки i нирок, що свiдчить про безпечнють ви-користаних препаратiв.
Висновки
1снуе досить значний прошарок па^етчв, якi страждають поеднаною патологiею, зокрема, обструктивними захворюваннями органiв дихання та АГ. Ця констеля^я хвороб мае особливос-тi в ключному перебiгу, якi свiдчать про розви-ток синдрому взаемообтяжування: АГ значно по-гiршуе перебiг ХОЗЛ, а хрошчна гiпоксiя та бро-нхообструк^я сприяють прогресуванню АГ та iшемiчним проявам.
Лiкування таких хворих вимагае бтьш прискн пливого пiдбору лкарських засобiв, оцiнки сту-пеню Тх ефективностi та безпечностi.
Тривала комбшована терашя пролонговани-ми лiкарськими формами, зокрема, амлодипшом (компанiя <^хтер Гедеон Нрт») та олмесарта-ном (кардосалом - компашя «Berlin - Chemie Menarini») е ефективною та безпечною для пацн ентiв з поеднаною паталопею ХОЗЛ i АГ. Окрiм плавного та тривало-сталого антигшертензивно-го ефекту, прийом цих препара^в полшшуе показники структурно-функцiонального стану серця, знижуе легеневий судинний отр, не пщви-щуе гiперреактивнiсть бронхiв та не впливае на частоту серцевих скорочень.
Л^ература
1. Свиридов А. А. Безболевая ишемия у больных хроническими обструктивными заболеваниями лёгких и возможности лечения /
А. А. Свиридов, А. В. Манцурова, З. О. Гринева [и др.] // Росс. кардиологический журн. - 2000. - № 1. - С. 68-71.
2. Козачок М. М. Оцшка безпечност застосування кардюселектив-ного адреноблокатора небiвололу у хворих iз серцево-судинними порушеннями та супутньою патолопею бронхолеге-невоТ системи / М. М. Козачок, М. М. Селюк // Серце i судини. -2004. - № 2. - С. 104-107.
3. Распутша Л. В. Особливост кшшчного переб^ ппертошчноТ хвороби у па^енпв з хронiчним обструктивним захворюванням легень / Л.В. Распутша // Вюник Укр. медичноТ стоматолопчноТ академп. Актуальш проблеми сучасноТ медицини. - Том 10, вип. 2 (30). - С. 96-99.
4. Наказ МОЗ УкраТни № 128 "Про затвердження кшшчних прото-колiв надання медичноТ допомоги за спе^альнютю «Пульмоно-лопя». - К., 2007. - 14 с.
5. Рекомендацп УкраТнськоТ асоцацп кардiологiв з профiлактики та лкування артерiальноY ппертензп. - К., 2004. - 83 с.
6. Stewart A. L. Functional status and well-being of patients with chronic conditions / A. L.Stewart, S.Greenfield, R. D.Hays [et al.] // results from the Medical Outcomes Study JA MA. - 1989. - №262. - Р. 907-913.
7. Formgren H. The effect of metoprolol and practolol on lung function and blood pressure in hypertensive asthmatics / H.Formgren, Br. J. Clin // Pharmacol. - 1983. - № 3. - Р.1007-1014.
8. Semple P. F. Cough and wheeze caused by inhibitors of angio-tensin-couverting enzyme / P. F.Semple, G. W. Herd, N. Engl // J. Med. - 1986. - Р. 314-361.
9. Arslanagic F. Clinical study on safety and efficacy of the administration oamlodipine in a combination with lisinopril in hypertensive pa-tiens / F. Arslanagic, I. Zulic, A. Bajraktarevic // Med. Arh. - 2005. -V. 59, №6. - P. 346-348.
10. Aytemir К. The signal-averaged ECGP-wave duration is longer in hypertensive patients with history of paroxysmal atrial fibrillation as compared to those without / К. Aytemir, В. Amasyali, G. Abali [et al.] // Int. J. Cardiol. - 2005. - V. 103, № 1. - Р. 37-40.
11. Neutel J. M. Efficacy of combination therapy for systolic blood pressure in patients with severe systolic hypertension: the systolic Evaluation of Lotrel Efficacy and Comparative Therapies (SELECT) study / J. Neutel, D. H. Smith, M. A.Weber [et al.] // J. Clin. Hyper-tens. - 2005. - V. 7, № 11. - Р. 641-646.
12. Philipp Т. Two multicenter 8-week randomized double-blind placebo-controlled parallel-group studies evaluating the efficacy and toler-ability of amlodipine and valsartan in combination and as monother-apy in adult patients with mild to moderate essential hypertension / Т. Philipp, T. R. Smith, R. Glazer [et al.] // Clin. Ther. - 2007. - V. 29, № 4.- P. 563-580.
Реферат
КЛИНИЧЕСКОЕ ТЕЧЕНИЕ И ЛЕЧЕНИЕ СОЧЕТАННОЙ ПАТОЛОГИИ: ХОЗЛ И АГ Потяженко М.М., Ищейкин К.Е., Люлька Н.А., Соколюк Н.Л., Гаевский С.А., Моторна Н.Н. Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких, артериальная гипертензия.
В статье рассмотрены особенности клиники и лечения хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ) в сочетании с артериальной гипертензией(АГ). Установлено, что в 66% случаев ХОЗЛ сочеталось с АГ. У 74 больных с сочетаной патологией гипертензия диагностирована на 6-8 лет раньше, чем ХОЗЛ. Показаны взаимоотягощающие факторы этих заболеваний, связанные между собой патофизиологическими механизмами. Исследовано влияние длительной комбинированной терапии амлодипином и олмесартаном на показатели артериального давления, гемодинамику и на функцию внешнего дыхания. Доказано, что такое лечение является эффективным и безопасным для пациентов с ХОЗЛ в сочетании с АГ.
Summary
CLINICAL COURSE AND TREATMENT OF COMBINED PATHOLOGY CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE AND ARTERIAL HYPERTENSION
Potyazhenko M.M., Ishcheykin K.Ye., Lulka N.A., Sokolyuk N.L., Gayevskiy S.O., Motorna N.N. Key words: chronic obstructive pulmonary disease, arterial hypertension
This article focuses on the course and the therapy of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and concomitant arterial hypertension(AH). It has been established that in 66 % of cases COPD was combined with AH. 74 patients with this combined pathology had been diagnosed to have AH 6-8 years before COPD was detected. The paper pays attention to mutually burdening factors of the diseases interlinked with each other by pathophysiological mechanisms. We have studied the effect of prolonged combined therapy with Amlodipin and Olmesartan on the parametres of arterial pressure, haemodynamics and the function of external breath. It has been proven this combined therapy is more effective and safer for patients with COPD and concomitant AH.
УДК: 616.98:616.24-002(477.53) Прийменко Н. О.
ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ ПНЕВМОН1Й, ЯК1 УСКЛАДНЮВАЛИ ГРИП A/H1N1 В ЕП1ДЕМ1ЧНОМУ СЕЗОН1 2009-2010 РР. В ПОЛТАВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Метою роботи було проаналiзувати клim4Hий перебк пневмонш, якг ускладнюють перебк грипу A/H1N1. Проведено аналiз клтто-лабораторних даних 54 хворих на грип A/H1N1 ускладнений пневмотею. Було встановлено, що клнчний перебк пневмонИ, яка ускладнювала грип A/H1N1 мала особливостi: в початковому перiодi домтували симптоми тяжкого перебку грипу, якг мас-кували рантй розвиток пневмонИ, що й стало причиною тзньог госпiталiзацii хворих (тсля 4-го дня захворювання - 79,5% пацiентiв); аускультативна картина пневмонп та зниження пуль-совог сатурацп кисню випереджали рентгенологiчнi змти. Рентгенологiчними особливостями пневмонп при грип A/H1N1 були: первинне ураження базальних вiддiлiв i3 подальшим розповсю-дженням патологiчного процесу та переважання двобiчного (зливного та субтотального) запа-лення в легенях (51,8%). Значна кшьтсть хворих мала тяжкий перебк захворювання та потре-бувала кисневог терапп. Ранне призначення антибактерiальноi терапп не попереджало розвиток пневмонп та ii прогресування, що свiдчило про первинний вiрусний характер ураження ле-гень. В мжробному пейзажi бактерiологiчного дослiдження харкотиння хворих на грип A/H1N1, ускладнений пневмотею, частше видшяли Stretococcus pneumoniae, Staphylocосcus aureus, En-terococcus faecium.
Ключов1 слова: пандем1я, грип, пневмоыя, тяжкий переб1г, л1кування
Фрагмент науковоТ теми НД1 Генетичних та 1мунолог1чних основ розвитку патологи та фармакогенетики ВДНЗУ «УМСА»: «Визначення рол1 пол1морф1зму ТоИ-под1бних рецептор1в у мехаызмах розвитку 1муноопосередкованих захворювань», № державно' реестрацп 0109U001629.
За шдрахунками ВООЗ, щороку на грип в свт хворie до 500 млн. оаб, 2 мтьйони з яких поми-рае. В УкраТш ктькють хворих щорiчно сягае 1014 мтьйожв, що складае 95% вщ уах зареест-рованих випадш шфекцшних захворювань [1]. Пщ час пандемш грипу, як в людськш популяцп пов'язан з шифтовими змшами збудника, захво-рюванють населення зростае до 50-70% [2].
Епщемюлопя грипу A/H1N1/California, який почав циркулювати в 2009 роц^ характеризува-лась вама ознаками пандемп: вщсутнютю попу-ляцшного iмунiтету на момент активно' циркуля-цп вiрусу, весняно-л^ньою первинною хвилею, витюненням вiрусу попередника, зростанням за-хворюваност в 3-4 рази порiвняно з триваючими епiдемiями, ураженням вах вiкових груп населення, збтьшенням частоти тяжких форм захворювання з ускладненнями, зростанням лета-льност в 5-10 разiв, глобальним розповсюджен-ням протягом 1-2 рош [3]. Важливою особливю-тю переб^у пандемiчного варiанту грипу було часте та виражене ураження дихальних шляхiвi
iз розвитком та швидким прогресуванням гостроТ дихальноТ недостатностi внаслщок рестратор-ного дистрес-синдрому й пневмонп, як вимага-ли лiкування хворих у вщдтены реанiмацiТ та ш-тенсивноТ терапп [4].
Вiдомо, що грип ускладнюеться пневмонiею в 10% вах зaхворiвших i приблизно в половини госпiтaлiзовaних [5]. Найтяжчий переб^ мають вiруснi та вiрусно-бaктерiaльнi пневмонп. Вто-ринна бaктерiaльнa пневмонiя, збудниками якоТ нaйчaстiше е Streptococcus pneumonia (48%), Staphylococcus aureus (15-30%) розвиваеться у 25% хворих [6].
За перюд пандеми грипу A/H1N1/California 2009-2010 рр. в Полтавськш облaстi зaхворiло на грип бтьше 160 тис. осiб. Ускладнення пневмотею розвинулось у 39% хворих i в 21 патента закшчилось летально.
Отже, проблема грипу та його ускладнень е актуальною, що й обумовлюе необхщнють уза-гальнення дослщжень з метою покращення в подальшому його дiaгностики та лкування.
