Особливості лікування хворих на хронічні обструктивні захворювання легень в поєднанні з артеріальною гіпертензією

Потяженко М.М.; Соколюк Н.Л.; Шепітько К.В.; Гаєвський С.А.; Потяженко В.М.

лечения и улучшения качества жизни таких пациентов. and to improve quality of patients' life.

Ключевые слова: туберкулез, ВИЧ, СПИД, Key words: tuberculosis, HIV, AIDS,

качество жизни, психокорекция. quality of life, psycho-correction

Стаття надшшла 30.04.10

УДК 616.24-0022:616.12-008331.1

ОСОБЛИВОСТ1 Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОН1ЧН1 ОБСТРУКТИВН1 ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ В ПОеДНАНШ З АРТЕР1АЛЬНОЮ ГШЕРТЕНЗ1€Ю

Дослщжувалась дiя кардосала в комплекснiй терапп хворих на хрошчш обструктивнi захворювання легень в поeднаннi з артерiальною гiпертензieю. У хворих, яш отримували Кардосал, спостерiгалось ефективне зниження САТ та ДАТ, зменшення клiнiчних проявiв артерiальноi гiпертензii. Показано, що Кардосал мае високу ефектившсть, малотоксичний та у терапевтичних дозах добре переноситься хворими, може бути препаратом вибора терапп ХОЗЛ з супутньою АГ.

Ключовi слова: кардосал, ХОЗЛ, артерiальна гiпертензiя.

Артерiальна гiпертензiя (АГ) безперечно негативно впливае на перебiг хрошчного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Досягнення максимально! ефективносп та безпечностi в лшуванш хворих на АГ i ХОЗЛ е завданням достатньо складним, оскшьки сучаснi рекомендацii (алгоритми i протоколи) розробленi для кожно! нозологи окремо. Так, лiкування хворих на ХОЗЛ регламентоване наказом МОЗ Украши №128 вщ 2007 р.[1]. В свою чергу, юнують рекомендацii експернв ВООЗ , Украшського товариства кардюлопв з профiлактики та лiкування артерiальноi гiпертензii, де чiтко визначенi групи препарата першо! лiнii лiкування АГ: дiуретики, в -блокатори, iнгiбiтори ангютензинперетворюючого ферменту (1АПФ), антагонiсти рецепторiв ангютензину (АНА2) та антагонiсти кальцiю (АК), що дае змогу лiкарю вшьно вибирати терапiю АГ з урахуванням iндивiдуальноi чутливостi до препаратiв [3,4].

Але поеднання АГ i ХОЗЛ, яке дуже часто зус^чаеться в практичнш роботi лiкаря, змушуе особливо ретельно тдбирати гiпотензивну терапiю для ще1' категорii пацiентiв з урахуванням побiчноi дii згаданих груп лшарських засобiв. Призначення P-блокаторiв у хворих з бронхообструктивним синдромом е небезпечним, навггь призначення високоселективних препаратiв ще1' групи може привести до посилення легенево1' недостатностi [9]. АК мають властивостi викликати тахiкардiю i провокувати затримку рiдини в оргашзм^ збiльшуючи набряки на кiнцiвках, хоча пролонговаш !х форми бiльш безпечш стосовно цих побiчних проявiв [3].

Дiуретики здатнi погiршувати реологiчнi властивосп кровi за рахунок згущення, лшщний профiль, порушення толерантностi до глюкози, що також негативно впливае на переб^ ХОЗЛ.

1АПФ мають доведений гшотензивний, кардiопротекторний i нефропротекторний ефекти, але внаслщок порушення метаболiзму брадикшшу вони можуть пiдсилювати кашель, що обмежуе !х застосування у хворих на ХОЗЛ [8]. Фармаколопчш властивосп АНА2 подiбнi до 1АПФ, але без зазначених ускладнень, яю характерш до iнгiбiторiв АПФ.

На сьогодш вiдомi результати великих рандомiзованих плацебо-контрольованих дослщжень, якi довели здатнiсть препарата групи АНА2 (лозартана, iрбесартана, кандисартана, валсартана, енросартана i кардосала) забезпечувати кардюпротекторний, ренопротекторний i антигiпертензивний ефекти у хворих на паренхiматознi захворювання нирок, АГ i гiпертрофiю лiвого шлуночка, що не поступаються таким у 1АПФ i в той же час в^^зняються високою безпечшстю [6,7,8,9]. За даними лiтератури антагонюти рецепторiв ангiотензину 2 переносяться хворими досить добре [7,8,9].

Метою роботи було вивчення ефективносп i безпечносп застосування блокатора рецепторiв ангiотензину II (олмесартан) у пащеннв, що страждають на ХОЗЛ з супутньою АГ.

Матерiал та методи дослiдження. Обстежеш 32 хворих вiком 45-59 роюв (серднiй вiк 52,7±2,7 рокiв), iз них жiнки складали переважну бшьшють (22). Хворi страждали на ХОЗЛ II та III стадii в фазi нестiйкоi ремiсii з супутньою АГ, наявш на протязi не менше 7 рокiв (середня тривалють захворювання 7.2+0.4 роки). Дiагноз АГ вважався верифшованим при рiвнi артерiального тиску (АТ), який перевищував 140/90 мм. рт. ст., тсля комплексного обстеження пацiентiв та виключення

симптоматично! АГ. У Bcix хворих була дiагностовано АГ II стадп, i3 низ у 10 - легка i в 22 -noMipHa. Критерiями виключення з дослщження були серцева недостатнiсть II функцюнального класу i вище, ниркова недостатнють, iшемiчнa хвороба серця.

yciM хворим призначали АНА2 кардосал (олмесартан Berlin-Chemie Menarini) починаючи з 10 мг один раз на добу в один i той же час, незалежно вщ прийому 1жг Дозу препарату тдбирали титруванням до досягнення цшьового АГ 140/90 мм. рт. ст. Максимальна добова доза для окремих пащенпв складала до 20 мг. З 10-12-ого дня спостереження при необхщносп до лшування додавали пдрохлориазид (12.2-25 мг на добу). Лшування ХОЗЛ проводилося вщповщно до iснуючих пpoтoкoлiв, теpмiн спостереження складав 2 мюящ.

До призначення кардосалу та нaпpикiнцi спостереження проводили загально клiнiчнi обстеження хворих, оцшювали показники бioхiмiчних пapaметpiв: кpеaтинiну, сечовини, бшрубшу, АСТ, АЛТ. Ехoкapдioгpaфiчне дослщження серця за загальноприйнятою методикою з визначення наступним пapaметpiв: юнцевий систатчний (КСР) i юнцевий дiaстoлiчний (КДР) poзмipи лiвoгo шлуночка (ЛШ), КДР правого шлуночка (ПШ), товщину м1жшлуночково1 перетинки (ТМШП), poзмip лiвoгo передсердя (ЛП), ударний об'ем серця (У О), фракщя викиду (ФВ). Динaмiчне спостереження за показниками функцп зовшшнього дихання (ЖЕЛ, ОФВ) проводили за допомогою комп'ютерного спipoгpaфa з записом петш «потш-об'ем». Отpимaнi результати обчислювали з використанням методу вapiaцiйнol статистики, дoстoвipнiсть poзбiжнoстi показниюв oцiнювaли за допомогою t-критерда Ст'юдента [2].

Результати дослщження та Тх обговорення. В кшщ спостереження позитивних ефектiв монотерапп кардосалом (середня доза 14.0± 1.7 мг/добу) вiдмiченi у 21 хворого, комбшовано! терапп з пдрохлориазидом (середня доза 18.7±0.9 мг/добу) - 11 пащенпв. Цiльoвoгo piвня систoлiчнoгo АТ (САТ) на фош монотерапп' досягнуто у 19 хворих, дiaстoлiчнoгo АТ (ДАТ) - у18 хворих. В групи хворих з м'якою АГ монотератя кардосалом (середня доза 16,9±0,81мг/добу) в кiнцi третього тижня була ефективною i дозволила досягти цшьового piвня АТ у 19 хворих, в груш з пoмipнoю АГ (середня доза 17,9±1,5мг/добу) - у 13 пащенпв. В кiнцi спостереження в групах хворих з м якою i пoмipнoю АГ тератя кардосалом в пoeднaннi з пдрохлорназидом була ефективною вiдпoвiднo у 3 i 8 пaцieнтiв. Через 8 тижшв спостереження в пopiвняннi з вихщними показниками АТ було зареестровано зниження САТ на 23,7±1,4 мм. рт. ст. в груш з м якою АГ (P < 0,05), на 35,1±1,6 мм рт. ст. в груш з пoмipнoю АГ (P < 0,05), а ДАТ - вщповщно на 11,1±0,9 мм. рт. ст. та на 18,7±0,9 мм рт ст. (P < 0,05). Таким чином, тератя кардосалом обумовила дoстoвipне зниження АТ у хворих на АГ в поеднант з ХОЗЛ. Монотератя була ефективною в груш з м якою АГ i частково з пoмipнoю. Цшьових piвнiв АТ було досягнуто переважно шляхом лшування з використанням пдрохлориазиду.

За даними ехокардюграфп за перюд спостереження виявлеш дoстoвipнi змши структурно -функцюнального стану серця (див. табл. 1).

Таблиця 1

Змши показниюв кардюгемодинамжи у хворих на ХОЗЛ з АГ при лжуванш кардосалом

Показники Терм1н обстеження

До л1кування (n =32) П1сля л1кування (n=32)

КДР ЛШ, см 5,44 ± 0,27 5,41 ± 0,22

КСР ЛШ, см 3,64 ± 0,24 3,59 ± 0,19

КДР ЛШ, см 2,18 ± 0,16 1,92 ± 0,09

ТМ ШП, см 1,25 ± 0,06 1,03 ± 0,07 (р < 0,05)

ТСЛШ, см 1,25 ± 0,03 1,21 ± 0,9

ФВ, % 56,37 ± 1,7 59,7 ± 2,7

УО, мл 90,61 ± 7,56 94,83 ± 7,91

ЧСС, уд/хв. 76,71 ± 2,36 74,61 ± 3,71

IVRT, мс 101,00 ± 3,71 84,21 ± 2,79 (р < 0,05)

Таблиця 2

Динамжа показниюв зовшшнього дихання у хворих на ХОЗЛ з АГ при лжуванш кардосалом

Показники Термш обстеження

До лжування (n =32) Шсля лжування (n=32)

ЖЕЛ, % 58,72 ± 2,91 61,92 ± 2,75

ОФВ, % 57,45 ± 2,64 59,98 ± 2,87

МСВ 25 - 75 % 48,67 ± 2,26 49,98 ± 2,47

Дoстoвipне зменшення ТМШП можна розцшити як кapдioпpoтектopний ефект лiкувaння кардосалом, який призводить до покращення дiaстoлiчнol функцп ЛШ. Спостереження протягом 8 тижшв не виявило негативних зрушень бioхiмiчних показниюв стану печiнки та нирок, що свщчить про безпечнють препарату. Показники зoвнiшньoгo дихання за термш спостереження суттево не змшилися.

1. Застосування кардосалу протягом 8 тижшв у доз1 10 - 20 мг на добу у хворих на ХОЗЛ з супутньою АГ призводить до ефективного зниження САТ та ДАТ, зменшення клшчних прояв1в АГ та покращення самопочуття пащеннв.

2. На тл1 лшування кардосалом вщм1чаеться полшшення показниюв структурно - функщонального стану серця, що свщчить про кардюпротекторний вплив препарату.

3. Кардосал у терапевтичних дозах добре переноситься хворими з такою констелящею захворювань та не викликае поб1чних ефекнв.

1. Наказ МОЗ Украши №128. Про затвердження клiнiчних протоколiв надання медичноi допомоги за спецiальнiстю «Пульмонолопя». Кшв-2007р.

2. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. - К.: Морион, 2001.- 408с.

3. Рекомендацп Украшського товариства кардюлопв з профшактики та лшування артерiальноi гшертензп. -К., 1999.- 51с.

4. Свищенко Е.П. Артериальная гипертензия. Практическое руководство / Е.П. Свищенко, В.Н. Коваленко. -К.: Морион, 2001.- 528с.

5. Сидоренко Б.А. Блокатор АТ-1 ангиотензиновых рецепторов лозартан. Часть 1 / Б.А. Сидоренко Д.В. Преображенский, Т.М. Стеценко // Основы клинической фармакологии. Кардиология. - 2002. - №1. - С.90-97.

6. Anderson O.K. The antihypertensive effect and tolerability of candesartan cilexetil, a new generation angiotensin II antagonist in comparison with losartan / O.K. Anderson, S. Neldam // Blood Press. - 1999. - Vol. 7. - P. 53-59.

7. Cardiovascular norbiditly and mortality in patients with diabetes in the losartan intervention For Endpoint reduction in hypertension study (LIFE): a randomized trial against atenolol / L.H. Lindholm, H. Ibsen, Dahlof [et al.] // Lancet. -2002.-Vol.359. - P. 1004-1010.

8. Goldberg A.I. Safety and tolerability of losartan potassium, an angiotensin II receptor antagonists, compared with hydrochlorothiazide, atenolol, felodipine ER, and angiotensin - converting enzyme inhibitors for the treatment of systemic hypertension / A.I. Goldberg, M.C. Dunlay, C.S. Sweet // Am.J.Cardiol. - 1995. - Vol. 75. - P. 793-795.

9. Kincaid-Smith P. Randomizet controlled crossover of the effect on proteinuria and blood pressure of adding an angiotensin II receptor antagonists to angiotensin converting enzyme inhibitor in normotensive parients with chronic renal disease and proteinuria / P. Kincaid-Smith, K. Fairley, D. Packham // Nephr. Dial. Transplant. - 2002. - Vol. 17. -P. 597-601.